Відомі діячі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гетьман Іван Мазепа

Народився в селі Мазепинці, що неподалік від Білої Церкви, у родині заможного українського шляхтича. Батьки дали йому ґрунтовну, як на той час, освіту: навчався в Київському колегіумі, потім у єзуїтській школі у Варшаві, а згодом - у навчальних закладах Голландії, Італії, Німеччини й Франції. Свою кар'єру розпочав на службі в польського короля Яна - Казимира. 1663 року майбутній гетьман повернувся в Україну, де став на службу спочатку до гетьмана П. Дорошенка, а потім - до І. Самойловича.

Протягом 21 року (1687 - 1709) був гетьманом України й найбільшим можновладцем на її території: за деякими даними йому належало близько 20 тис. маєтків у різних місцевостях країни.

Пилип Орлик та його Конституція

Походив з родовитої литовсько - чеської сім'ї. народився 21 жовтня 1672 року у м. Косуті поблизу вільна. Його батько загинув під час польсько - турецької війни в 1673 році, воюючи на боці короля. Мати зуміла дати синові добру освіту: він навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні, а 1694 року закінчив Києво - Могилянську академію.

У 1698 - 1700 рр. працював у канцелярії київського митрополита, потім став старшим військовим канцеляристом, а згодом і регентом (управителем) справами Генеральної військової канцелярії. У 1706 році був призначений генеральним писарем, а невдовзі став найближчим радником Івана Мазепи. У 1708 - 1709 рр. разом з гетьманом намагався створити антимосковську коаліцію, яка стала б гарантом незалежності Української держави. Поразка шведсько - українських військ у битві під Полтавою примусила П. Орлика емігрувати разом з І. Мазепою за значною частиною козацької старшини.

Після смерті І. Мазепи на козацькій раді 5 квітня 1710 року П. Орлик був обраний гетьманом, якого одразу є визнали шведський король і турецький султан.

З 1714 року він змушений був жити в різних країнах: у Швеції, Німеччині, Франції, Греції, Молдові. Помер у у Яссах у травні 1742 року.

Пилип орлик був останнім українським гетьманом періоду Гетьманщини, який відкрито поставив питання про створення української незалежної держави. Він був автором блискучих політичних творів.

Володимир Мономах

З 1067 року - князь смоленський, з 1078 року - князь чернігівський, з 1093 року - князь переяславський, з 1113 року великий князь київський. Син Всеволода Ярославовича та дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха. Був останнім з київських князів, хто намагався зберегти могутність держави. Багато подорожував. Здійснив 83 подорожі. Відвідав Польщу, Чехію, бував на Доні, Оці, Балтійському морі. На початку князювання в києві мав під своєю владою Київську, Переяславську, Смоленську, Новгородську, Турівсько - Пінську землі. Пізніше приєднав Волинське князівство. Приділяв увагу обороні південних кордонів держави. Вів війни з половцями. Організатор князівських з'їздів. Помер у віці 72 років. Похований у Софійському соборі Києва. Написав «Повчання», яке адресував своїм дітям.

Григорій Сковорода

Народився в с. Чорнухи на Полтавщині в сім'ї козака. Після закінчення полкової школи в 1734 році вступив до Києво-Могилянської академії, де з перервами навчався до 1753 року. У 1741-1744 рр. служив у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети Петрівни в Петербурзі, а в 1745 році повернувся до Києва й поновив навчання у філософському класі. Протягом 1745-1750 рр. перебував за кордоном (відвідав Угорщину, Австрію, Словаччину, можливо, Польщу, Німеччину, Італію). У 1751 році почав викладати поетику в Переяславському колегіумі. У 1754 і 1755-1759 рр., працюючи домашнім учителем, почав писати вірші українською та латинською мовами, які стали основою його поетичної збірки «Сад Божественних пісень». У 1759- 1764 рр. викладав поетику, риторику й грецьку мову в Харківському колегіумі, проте був змушений покинути викладання через непорозуміння з начальством. Помер Г. Сковорода у с. Паніванівці в домі свого приятеля А. Ковалевського.

Незадовго до смерті склав список своїх праць (18 оригінальних та 7 перекладів, 4 з яких досі не знайдені).

Іван Котляревський

Іван Петрович Котляревський, зачинатель нової української літератури та нової літературної мови народився, 9 вересня 1769 року в Полтаві в сім'ї канцеляриста магістрату. У 1780-1789 рр. навчався в Полтавській гімназії. З 1793 року вчителював у поміщицьких маєтках на Полтавщині. У 1797-1808 рр. розпочав військову кар'єру, брав участь у війні з турками (нагороджений орденом).

1798 року вийшли друком перші три частини «Енеїди» («піратське» видання М. Пурпури), повністю поема була надрукована 1842 року.

Упродовж 1818-1821 рр. І. Котляревський займав посаду директора Полтавського театру, для якого написав «Наталку Полтавку» і «Москаля-чарівника». Був ініціатором викупу М. Щепкіна з кріпацтва.

Помер письменник у батьківському будинку в Полтаві 10 листопада 1838 року. У цьому місті й похований.

Тарас Шевченко (1814-1861)

Український поет, художник. Народився в сім'ї кріпака. У 1832 р. відданий на навчання в Петербург до художника В. Ширяєва. У 1838 р. був викуплений з кріпацтва і вступив до Академії мистецтв. У 1845 р. отримав звання художника й повернувся в Україну. Жив і працював у Києві. Брав участь у роботі Кирило-Мефодіївського товариства. У 1847 р. заарештований. За вірші, що закликали український народ до повстання проти царату, був засланий у солдати. У 1857 р. повернувся із заслання. Помер у Петербурзі. Згідно з віршованим заповітом його прах перевезено до України. Похований на Чернечій Горі в Каневі.

Михайло Драгоманов (1841-1895)

Відомий український громадсько-політичний діяч, літературознавець, історик, публіцист, фольклорист, економіст, філософ. Народився в родині збіднілого дворянина козацького походження в м. Гадячі на Полтавщині. Рідний брат відомої письменниці Олени Пчілки (матері Лесі Українки). У 1849-1853 рр. навчався в Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії. За незалежні погляди був виключений з останнього класу гімназії без права вступу в будь-який інший навчальний заклад (за сприяння М. Пирогова отримав дозвіл на складання іспитів екстерном). 1859-1863 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету св. Володимира, де з 1864 року працював на кафедрі античної історії. 1870 року отримав ступінь магістра загальної історії. 1870-1873 рр. перебував у закордонному відрядженні в найбіль­ших наукових центрах Європи (Берліні, Римі, Гайдельберзі, Цюриху, Празі). Був одним з найактивніших діячів Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, київської «Старої громади». Звільнений з університету 1875 року за рішенням Олександра II.

Володимир та Віталій Клички

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Бєловодськ (Киргизстан), Володимир Клічко - 25 березня 1976 року в м. Семипалатинськ (Казахстан). У 1985 року брати Клички переїздять до України.

Найвизначніше досягнення Володимира на любительській боксерській арені - золота медаль та звання чемпіона з боксу в суперважкій ваговій категорії на Олімпійських іграх в Атланті (1996 рік). Ця перемога була відзначена орденом «За мужність».

12 грудня 2004 р. в Лас-Вегасі Віталій став чемпіоном світу в надважкій вазі за версією Всесвітньої боксерської ради (УУВС). Його було визнано «Боксером 2004 року».

мазепа орлик шевченко сковорода

Андрій Шевченко

Щоб стати спортивною зіркою, треба працювати до самозречення та відмовитися від багатьох життєвих принад. За це таких людей глибоко поважають. Наш герой - саме така людина.

Сьогодні Андрій Шевченко, можна сказати, - символ України. В Італії, де він працює (саме працює), його обожнюють і люблять так, неначе він народився поміж них, у Мілані. Однак поряд з його прізвищем італійці завжди ставлять слова: «Київ», «Динамо», «Україна». За ними їх уже повторює весь футбольний світ.

У свої 27 років Андрій Шевченко є чемпіоном України, виграв італійську серію «А», став лідером нашої національної збірної, зіграв за збірну світу, виграв Кубок Ліги європейських чемпіонів, одержав посвідчення № 1 «Заслужений майстер спорту України з футболу».

Народився Андрій за 120 кілометрів від Києва, в селі Двірківщина Яготинського району.

Почав він ганяти м'яча ще у рідному селі, а вже потому, коли його батьки оселилися в Києві на Оболоні, хлопчина серйозно захопився футболом. Тоді київське «Динамо» диктувало моду в європейському спорті, тож футбольний бум зачепив і назавжди затягнув у свій вир Андрія.

Олександр Шпаков, тренер динамівської школи, вирізнив серед інших цього худорлявого, сором'язливого хлопчика. Ще б пак, варто було глянути, як він працює з м'ячем на тренуванні, - й одразу було зрозуміло: хлопець торує свій шлях саме через футбол.

Размещено на Allbest.ru