Початок Української революції (березень-квітень 1917 року)

Вплив Першої світової війни на Українську революцію. Першочергові завдання після падіння царизму. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Роль окремих політичних партій у визначенні основних напрямків діяльності Центральної Ради.

Рубрика История и исторические личности
Вид конспект урока
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2011
Размер файла 14,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План-конспект уроку з історії України

Тема. Початок Української революції (березень-квітень 1917 року)

Вступ

- з'ясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України;

- розглянути перший етап Української революції та його особливості;

розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння виділяти головне;

корегувати вимову проблемних звуків;

- сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Основні поняття: революція; Тимчасовий уряд і Установчі збори; Центральна Рада; Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів; культурно-національна автономія.

Основні дати: - лютий 1917р.-- буржуазно-демократична революція в Росії; 2 березня 1917р.-- зречення Миколи II престолу, створення Тимчасового уряду; 4 березня 1917р -- утворення Центральної Ради; березень--квітень 1917р -- створення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань, вмінь учнів, мотивація їх навчально-пізнавальної діяльності.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Лютнева революція в Росії.

2. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

3. Утворення Центральної Ради.

IV. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

V. Підсумки уроку.

VI. Домашнє завдання.

1. Організаційний момент

1.1. Актуалізація опорних знань i вмінь учнів, мотивація їх навчально-пізнавальної діяльності

Наголошення та тому, що цим уроком розпочинається вивчення нової теми “Українська революція”

Бесіда 1. Які наслідки спричинила Перша світова війна для Російської імперії?

2. У чому виявлялася гостра економічна і соціально-політична криза?

1.2 Вивчення нового матеріалу

Лютнева революція в Росії

(самостійна пізнавально-пошукова діяльність учнів - робота по групах.

Завдання: на основі матеріалу підручника розкрити суть основних причин Лютневої революції (для кожної з груп):

1) кризовий стан в імперії;

2) гострота політичних, соціально-економічних та національних проблем;

3) зростання активності політичних сил;

4) падіння авторитету і слабкість реально існуючої влади.

Повідомлення представниками груп результатів пошуків, обговорення їх за запитаннями.

Проблемні запитання:1. Який пилив на революцію мала Перша світова війна?

2. Чи була Лютнева революція в Росії закономірним явищем? Чому?

Орієнтовні висновки.

Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство в Росії впало. Микола II 2 березня відрікся від влади. Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичну напругу в країні. Після падіння царизму пред суспільством гостро постали невідкладні проблеми. Першочерговими завданнями були:

- створення нової стабільної держави;

- визначеність у питанні про участь у війні;

- подолання негативних тенденцій в економіці;

- вирішення аграрного і національного питань.

Проблемне завдання.Поміркуйте над тим, як вплинуло падіння самодержавства на [Переяславський договір 1654 р.

(3 юридичної точки зору український народ звільнявся від зобов'язань по відношенню до царизму.)

Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду (ТУ), який отримав повноваження від ліберальних кіл Державної думи. Основною опорою ТУ на місцях, і зокрема в Україні, були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтелігенція переважно кадетської орієнтації. Саме ці соціальні верстви почали створювати громадські ради і комітети, які розглядалися ТУ як представницькі органи місцевої влади. Широка демократизація суспільства (проголошення політичних прав і свобод, скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари, ліквідація репресивних органів царського режиму, оголошення амністії) зумовили попервах популярність нового уряду на місцях.

2. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Розповідь учителя. В Україні, що скинула гніт корони дому Романових, ішов активний процес розгортання соціального руху мас, який вилився у форму створюваних повсюдно Рад робітничих і солдатських депутатів.

Запитання на повторення:-- Коли в Росії вперше виникли Ради?

У містах України в середині 1917 р. діяло 252 Ради, зокрема 180 -- у Донбасі провідну роль у них відігравали загальноросійські соціалістичні партії есерів і соціал-демократів. Після приїзду до Петрограда у квітні 1917 р. В. Леніна більшовики взяли курс на завоювання більшості в Радах. Їх основним гаслом стало «Вся влада Радам!».

Проблемне запитання. Чим обумовлена поява Рад робітничих і солдатських депутатів?

Учні мають сприйняти положення підручника: пролетаризовані маси, не маючи досвіду життя в демократичному суспільстві, покладалися на власні, класового типу організації -- Ради, профспілки, фабзавкоми, які протиставлялися загальнонародним, представницьким інститутам, що також почали формуватися після Лютневої революції.

3. Утворення Центральної Ради.

Розповідь учителя.

Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Незважаючи на суттєві розходження у вирішенні соціально-економічних питань, кадети, які домінували у ТУ, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, значною мірою сходилися в поглядах на розв'язання національного питання.

Обстоюючи унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917 р. не відповідало вимогам часу, якісно новому рівню національного руху і тому не тільки породжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади -- Центральної Ради (ЦР) -- громадсько-політичного об'єднання, що утворилося 4 березня 1917 р. у Києві.

Важливу роль у визначенні основних напрямків діяльності ЦР відіграли партії Українських соціалістів-революціонерів (есерів), Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська партія соціалістів-федералістів (колишнє Товариство українських поступовців). Головою ЦР було обрано М. Грушевського.

Повідомлення учнів.

Учні називають відомі факти біографії Михайла Грушевського (до створення ЦР). Учитель доповнює доповіді цікавими штрихами з багатогранного життєпису видатного історика і політичного діяча.

Розповідь учителя.

Резиденцією ЦР став Педагогічний музей (нині Республіканський Будинок учителя). Поступово перетворившись на керівний орган національно-демократичної революції, ЦР проголосила себе передпарламентом і постійно заявляла про намір передати владу законно обраному парламенту - Всеукраїнським установчим зборам. Лідери Ради головною метою вважали закріплення демократичних завоювань у всеросійському масштабі на базі широкої автономії України, здійснення перетворень, які привели б до соціалізму.

9 березня 1917р. ЦР видала відозву «До Українського народу», в якій було висловлено сподівання на можливість творення українцями власної долі самостійно, в дружній сім'ї вільних народів. «...Уперше, Український тридцятип'ятимільйонний народе, ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація»

ЦР від самого початку свого існування була уособленням трьох представництв: національного, соціально-класового і територіального. Такі ідейні засади та організаційні основи значною мірою забезпечили широку народну підтримку.

! Підкреслити, що з самого початку утворення ЦР в її лавах виникло дві течії і запропонувати учням прокоментувати наведену схему.

революція центральний рада політичний

1.3 Закріплення нових знань, навичок та умінь

Опитування.1. Що сприяло початкові Української революції?

2. Чому уряд у Петрограді отримав назву «Тимчасовий»?

3. Які три центри влади склалися в Україні після Лютневої революції? (Органи ТУ, Ради робітничих і солдатських депутатів, ЦР.)

Тестування.

Учні заперечують або стверджують наведені положення.

1. Лютнева революція 1917 р. була другою буржуазно-демократичною революцією в Росії з початку XX ст.

2. ТУ очолив князь Г. Львов.

3. М. Грушевський під час заснування ЦР перебував у Киеві.

4. Есери та меншовики висували гасло «Вся влада Радам!».

5. ТУ передав виконавчу владу на місцях своїм комісарам.

6. Найбільшу кількість Рад робітничих і солдатських депутатів було створено на Правобережній Україні.

7. Прийшовши до влади, Тимчасовий уряд мав намір припинити

Першу світову війну.

8. ЦР виступила за створення незалежної України.

Підсумки

Заключне слово вчителя.

Після Лютневої революції 1917 року питання про самостійність України опинилося у центрі політичної боротьби. Створена 4 березня Центральна Рада стала керівною організацією національно-демократичної революції.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Становище в Україні після повалення царизму. Три табори влади в Україні: місцеві органи влади Тимчасового уряду; Українська Центральна Рада; Ради робітничих солдатських та селянських депутатів. Взаємовідношення Центральної Ради та Тимчасового Уряду.

    контрольная работа [35,0 K], добавлен 07.03.2009

  • Історія створення в 1917 році Центральної Ради, яка започаткувала новий етап активного державотворення в Україні, що мало на меті перетворення її на істинно незалежну та демократичну державу. Ліквідація колишніх місцевих управ. Судова реформа 1917 року.

    реферат [44,8 K], добавлен 23.03.2015

  • Утворення Української Центральної Ради. Досягнення та прорахунки Центральної Ради. Місцеві органи управління. Органи влади Української Народної Республіки. Проблеми відношення і побудування української державності. Падіння Української Центральної Ради.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 04.06.2014

  • Дослідження напрямків та форм діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики. Характеристика стану земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 року.

    магистерская работа [91,0 K], добавлен 11.08.2013

  • Історичні передумови утворення Центральної Ради України. Значення та характеристика I і ІІ Універсалів Центральної Ради й реакція на них Тимчасового уряду. Домагання автономії у складі демократичної Росії - головний зміст стратегії Центральної ради.

    реферат [27,0 K], добавлен 22.09.2010

  • Становлення української Державності в період УНР (березень 1917 р. – квітень 1918 р.). Створення армії як основного компоненту державності. Українізація як важлива складова будівництва українського військово-морського флоту у добу центральної ради.

    дипломная работа [128,9 K], добавлен 18.05.2012

  • Біографія Нестора Івановича Махно. Його участь у роботі губернського з'їзду Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, як делегата від Гуляйпільської Ради. Перший союз Махна з Радянською владою. Створення "Гуляйпільського революційного штабу".

    презентация [7,3 M], добавлен 13.03.2014

  • Передумови та причини революції 1917 року на Херсонщині. Органи міського самоврядування в період революції. Завершення революції. Політична діяльність партій. Події 1917 року на Херсонщині в контексті національного і культурного відродження України.

    курсовая работа [74,2 K], добавлен 17.03.2015

  • Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.

    статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.

    курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.