Кого ж зрадив Гетьман Мазепа

Постать гетьмана Івана Степановича Мазепи як знакова фігура української історії. Суд над справжніми і уявними прихильниками Мазепи. Ліквідація автономії Лівобережної України при відновленні на Правобережжі необмеженої кріпосницької влади польської шляхти.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 02.02.2011
Размер файла 18,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОГО Ж ЗРАДИВ ГЕТЬМАН МАЗЕПА?

То чи можна вважати Мазепу зрадником?

Так, у період, коли він вірою і правдою служив Московії. Та його зрадництво не було позбавлене патріотичних мотивів. Він сподівався, що покірністю можна вберегти Україну від остаточної загибелі. Коли ж гетьман Мазепа перейшов на бік Карла 12, його вчинок був актом державної зради виключно з точки зору імперського права. В дійсності ж Мазепа рятував свою країну від жахливої небезпеки, що загрожувала їй з боку імперії-монстра.

мазепа україна історія

КОГО Ж ЗРАДИВ ГЕТЬМАН МАЗЕПА?

Відповідь на це питання покликана дати історико-мистецька виставка "Гетьман Іван Мазепа: Погляд крізь століття", презентація якої відбулася 21 22 червня 2003 р. у Львівській галереї мистецтв. Мистецько-історичну ініціативу взяли на себе директор галереї, академік, член ІКОМ (Всесвітньої ради музеїв), головний куратор виставки Борис Возницький та президент Київського видавництва ПП "ЕММА", меценат і мистецтвознавець Володимир Недяк. Вони залучили до цієї своєрідної акції єднання української нації спонсорів і меценатів, забезпечили належне перевезення, зберігання і страхування музейних експонатів. На виставці представлено близько 250 цінних експонатів, які відображають події мазепинської доби в історії України і Європи кінця 17 - початку 18 століть. Серед них - сюжетно-тематичні картини історичного жанру, численні портрети гетьмана в найрізноманітніших варіаціях (за легендами, Іван Мазепа, як характерник, мав багато облич та іпостасей), книги, документи, особисті речі гетьмана (перначі, кухлі, шабля з написом "Іоанн Мазепа"), карти України того часу, фотознімки десятка церков, зведених коштом Мазепи, а також костюми з фільму "Молитва за гетьмана Мазепу". Історичні предмети зібрали з 16 музеїв України і, навіть, зі шведського замку Гріпсгольм поблизу Стокгольму. Слід зазначити, що виставка, присвячена постаті Івана Мазепи у Львові, не перша в історії України. У травні 1932 р. Національний музей у Львові задумав і здійснив зусиллями вченого і довголітнього директора Іларіона Свенціцького виставку, яку тоді було приурочено до 300-річного ювілею гетьмана. Виставка "Доба Івана Мазепи" знайшла тоді багатьох прихильників. Нинішня виставка присвячена 300-им роковинам перебування гетьмана І. Мазепи на Львівщині. Львівська галерея мистецтв давно не переживала такого нашестя столичної преси, політиків, можновладців, а, також, музейників з різних міст України. Близько 300 осіб практично заполонили галерею на презентації виставки. Серед них - народні депутати Петро Ющенко та Василь Червоній, мер м. Львова Любомир Буняк, письменник Роман Лубківський , співачка Ніна Матвієнко, кобзарі Павло Супрун та Віктор Лісовол з Києва, Василь Нечепа з Чернігова, І. Горбатюк з Чернечої гори (м. Канів) та багато інших надзвичайно поважних гостей. Семи спонсорам і меценатам виставки були вручені пам''''ятні бронзові статуетки Мазепи роботи київського митця Василя Корчового. Багатьом гостям дісталися упорядковані В. Недяком і розкішно видані ПП "ЕММА" ілюстровані каталоги виставки.

Родзинкою свята став його другий день, коли запрошені гості відбули чудову екскурсію за маршрутом "Золота підкова України" - по старовинних замках Львівщини (Золочів - Підгірці - Олесько). Відвідини Золочівського та Підгорецького замків виявили практично майже повне руйнування архітектурних перлин України. Золочівськиій замок фортечного типу свого часу належав українському роду Потоцьких, що стали відомими польськими магнатами, а Підгорецький - теж полонізованому роду Ревух - Ржевуських. Обидва замки нині є філіями Львівської галереї мистецтв і знаходяться у стадії реставрації. Значно краще зберігся легендарний Олеський замок, де 1629 р. народився польський король Ян 3 Собеський, Котрий володів українською мовою, легалізував козацтво на Правобережній Україні, яке в 1683 р. спільно з польським військом розгромило турків під Віднем. Нині в Олеському замку функціонує музей-заповідник, відділ Львівської галереї мистецтв. Невтомним гідом другого дня свят був чудовий оповідач, надзвичайно ерудована особистість - Борис Возницький. Третього дня музейники України відбули екскурсії по історичних пам''''ятках старого Львова: Каплиця Боїмів, скульптурна галерея І. Г. Пінзеля, історичний музей, національний музей, музей зброї "Арсенал". Багатьох вразило неповторне архітектурне обличчя столиці "українського П''''ємонту " - Галичини. Львів з повним правом можна назвати "українським Парижем". І, якщо, Київ є політичною столицею України, то духовно-культурною, безперечно, є Львів. Втім повернемося до львівської виставки, в епіграф до якої винесено слова Вольтера: "Україна завжди прагнула бути вільною". Організатори виставки прагнули подивитися на постать Мазепи насамперед очима іноземців - художників, політиків, письменників, газетярів. Їхні вислови, як про сам час, так і про великого гетьмана, можна побачити на стінах експозиції виставки. Водночас ця виставка - спроба розібратися в ситуації на початку 18 століття, з''''ясувати минулі події з позицій 21 століття.

В історії України важко знайти особу, навколо якої точилися б ось уже три століття поспіль такі гострі суперечки, перехрещувалися різні, часто полярні думки, давалися взаємовиключні оцінки, як Іван Степанович Мазепа.

Відомий Український історик Михайло Брайчевський писав: "Постать гетьмана Івана Мазепи породила в літературі величезну кількість інтерпретацій та оцінок, часом не лише суперечливих, а й діаметрально протилежних. Сама вже небуденна особистість Мазепи була неординарна, і діяльність його - надзвичайно складна... Довкола особи І. Мазепи сконцентровано безліч тенденційних пліток, а то й прямих вигадок та інсинуацій". Захоплення, різке неприйняття, замовчування - такий, щонайменше, діапазон суджень про Мазепу. Особистість і справи цього, безсумнівно видатного діяча суперечливі й неоднозначні. Мазепа - людина європейської освіти, політик культури бароко, з притаманним їй потягом до тонкої, заплутаної інтриги та високим, декоративним естетизмом, що відбився не лише в чудових, зведених його власним коштом храмах, а й в інтимній сфері.

Його життя - захоплюючий авантюрний роман

Серед усіх українських гетьманів постать Івана Мазепи, поза всяким сумнівом, найромантичніша, і вже у 18 столітті вона встигла стати дійсно культовою в європейській літературі, мистецтві і, навіть, музиці. Про гетьмана існує кілька сотень літературних і, щонайменше сотня, музичних та малярських творів. У них висловлено найширший спектр думок, поглядів та оцінок цієї непересічної особи. Про Мазепу писали: українці Д. Туптало і С. Яворський, Ф. Прокопович і М. Костомаров, С. Руданський і М. Старицький, Д. Мордовець і В. Пачковський, Б. Лепкий і Л. Старицька - Черняхівська, Ю. Дараган і С. Маланюк, В. Сосюра та І. Борщак, Л. Полтава і Г. Колісник; французи Ф. Вольтер, В. Гюго, Р. Мартель; англійці Д. Дефо, лорд Дж. Байрон і Мільнер; поляки Б. Залеський, Т. Падура, Ю. Словацький, Ф. Равіта - Гавронський, Ф. Тучинський; росіяни К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булгарін, М. Сементовський, А. Соколов; німці А. Май, Р. Готшаль, Б. Брехт; чех В. Річ; румун Ю. Асахі; швед В. Фон - Гайденштам; італієць А. Корезі.Малювали Мазепу: французькі художники О. Верне, Е. Делакруа, Л. Буланже,Шасеріан; українські митці Т. Шевченко і С. Васильківський; російський майстер образотворчого мистецтва І. Рєпін; скульптурний портрет вирізьбив О. Архипенко. Музичні твори гетьману присвятили: композитори Ф. Ліст, К. Педротті, П. Чайковський, П. Сокальський. У Європі біля 60 вулиць у різних її країнах носять ім'я борця за волю України - Мазепи. То ж у Європі ім'я Мазепи - не порожній звук.

Який же він був, без вівісекцій і глянцю, цей утаємничений "зловісний" гетьман, котрий 22 роки (1687 - 1709) міцно тримав булаву, повсякчас глибоко плекаючи в душі найзаповітнішу мрію - про суверенність своєї України? Як виглядав Мазепа? Майже три сотні літ історики та мистецтвознавці займалися вивченням зовнішності Мазепи, та ніколи це питання так і не було з''''ясоване. Тут теж було багато різноманітних роздумів та домислів. З різних джерел (свідчення сучасників - очевидців) відомо, що Мазепа був людиною непересічної зовнішності: красивий і привабливий, гарної стрункої постави, з блискучими очима та серйозним виразом обличчя. Хоча є й протилежне свідчення одного якогось аноніма: "Мазепа був вельми негарний на обличчя...". На виставці є багато портретів Івана Мазепи, але ніхто не певен, котрий з них достовірний, оскільки, нажаль, серед них немає жодного прижиттєвого зображення. Різні дослідники доходять однакових висновків щодо цього: "Так отже, хоч як це не сумно, цілком автентичного портрета Мазепи ми не маємо".

Більшість портретів є швидше витвором довільної фантазії та ідеалізації. Таким же уявним є й зображення Мазепи на сучасній українській 10-гривневій купюрі. Довгий час вважалося, що найбільшим подібним до прототипу є портрет, зроблений французьким художником Норбленом, та згодом з''''ясувалося, що він намалював зовсім не українського гетьмана, а єврея-шинкаря, який мав таке саме прізвище - Мазепа. Копію цього портрета, виконану С. Васильківським, можна побачити на виставці, як і копію портрета гетьмана Мазепи невідомого шведського художника 18 століття, який здобув титул найбільш достовірного зображення після виявлення цієї помилки.

Лебединський міський художній музей надав на цю виставку три експонати: вищезгаданий хибний портрет Мазепи роботи С. Васильківського; портрет переяславського полковника Леонтія Полуботка пензля В. Боровиковського та портрет миргородського полковника Данила Апостола невідомого художника. До речі, цікаво було побачити на виставці 9-сторінковий оригінальний рукописний універсал новообраного гетьмана Івана Скоропадського з осудом аргументів гетьмана Івана Мазепи, висунутих ним на оправдання свого переходу на бік шведів. Універсал цей було дано в Лебедині наприкінці 1708 р. Якимось дивним чином він зберігся і потрапив до Національного музею у Львові.

З Лебедином пов'язана й одна з найтрагічніших сторінок історії України.

З 25 листопада по 26 грудня 1708 р., тобто цілий місяць, тут знаходилася ставка Петра 1. Водночас тут князь Меншиков чинив суд над справжніми і уявними прихильниками Мазепи. Перед цим було стерто з лиця землі гетьманську столицю Батурин, де було зарізано від 6 до 20 тисяч осіб, без розрізнення віку і статі.

В Лебедині ж, після тортур, було страчено близько 900 козаків. Поховані вони були у великій, так званій Могилі гетьманців, на околиці міста. Лебединські катування були надзвичайно "вишуканими". Анонімний автор "Історії русів" сказав про страту так:"Тиранства і звірячі лютості жахають саму уяву людську".

В окремому залі під почесною козацькою вартою експонується урна із землею з умовного місця поховання І. Мазепи. Її привіз в Україну з румунського міста Галац голова Одеської спілки письменників, генерал-хорунжий Чорноморського козацтва Богдан Сушинський. Цікаво, що окремі куточки експозиції присвячено численним міфам про Івана Мазепу та створеним на їхній основі живописним творам французьких, польських та інших художників. Своїми численними амурними пригодами Мазепа прославився на всю Європу, поєднавши в одній особі постаті українського Дон Жуана і Джакомо Казанови. Міф про те, як один шляхтич (Фальбовський) "застукав" молодого Мазепу зі своєю дружиною і прив'язав його голим до дикого коня, облетів цілу Європу. В експозиції виставки є картини19 століття, які зображують цю романтичну історію. А кохання старого вже гетьмана та ще зовсім юної хрещениці Мотрі Кочубей? Вона втекла заради нього з дому, попри гнів та відчай батьків. Радянська, як і царська, імперія ганебно таврувала нашого великого співвітчизника і жорстоко мстила тим, хто лише згадував його ім''''я. Однак історична справедливість стала на бік гетьмана і фактично реабілітувала його в очах української нації. Нарешті, після 300-річного забуття, крамоли, анафем і звинувачень у зраді Московії, гетьман Іван Мазепа повертається до нас як звитяжець. Повертається вже не лише в письмових пам''''ятках та літературних творах, а й у живописному мистецтві. Вперше на Львівській виставці з таким розмахом і концентрацією Україна візуально оцінила цю дивовижно розмаїту постать у ретроспективі.

То чи можна вважати Мазепу зрадником ?

Так, у період, коли він вірою і правдою служив Московії. Та його зрадництво не було позбавлене патріотичних мотивів. Він сподівався, що покірністю можна вберегти Україну від остаточної загибелі. Коли ж гетьман Мазепа перейшов на бік Карла 12, його вчинок був актом державної зради виключно з точки зору імперського права. В дійсності ж Мазепа рятував свою країну від жахливої небезпеки, що загрожувала їй з боку імперії-монстра.

Мазепа прагнув самостійності України, але далеко не весь український народ зрозумів щирість його патріотичних поривань під час розриву з Петром 1. Якби плани Мазепи вдалися, Наддніпрянська Україна здобула б державну незалежність уже 1709 року й, можливо, зберегла б її, тоді як Росія у 18 ст. Могла б не увійти до числа найсильніших держав світу. Але історія, нажаль, не знає умовного способу. І крах Мазепи них задумів визначив швидку ліквідацію автономії Лівобережної України при одночасному відновленні на Правобережжі необмеженої кріпосницької влади польської шляхти.

Сам Іван Мазепа як особистість, якщо піднятися над політичними пристрастями в його оцінці, демонструє непересічні риси витонченої, освіченої, розумної людини доби бароко, котра досконало знала вразливі точки противників і покладається на хитрість, розрахунок та інтригу куди більше, ніж на героїзм, поривання та ентузіазм.

Сьогодні ми можемо сперечатися, шукати помилки у діях гетьмана, погоджуватися чи не погоджуватися з його окремими вчинками. Незаперечним лишається тільки той факт, що політичний крок Мазепи у 1708 р. Створив прецедент виступу панівних кіл українського суспільства проти диктату Російського центру.

Найближче до розуміння Мазепи наблизився український публіцист Дмитро Донцов. За його словами, гетьман є "трагічною фігурою нашого ренесансу", яскравою особистістю, великою в добрі і злі. І дійсно, Іван Мазепа став знаковою фігурою української історії. Унікальна львівська виставка і покликана, остаточно реабілітувати чесне ім'я Мазепи як великого гетьмана-державника, об'єднати українську націю навколо святої національної ідеї. І тоді по всій Україні постануть пам'ятники великим мазепинцям - Іванові Мазепі, Симонові Петлюрі, Степанові Бандері, В'ячеславу Чорноволу, а їхніми іменами назвуть вулиці і майдани, школи й установи.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Фігура гетьмана Івана Мазепи в історії України. Характеристика становлення І. Мазепи як гетьмана України. Героїчна боротьба за права та вільності України. Причини та загальні політичні умови укладення союзу з Швецією. "Помста Петра" за "зраду" Мазепи.

    реферат [46,1 K], добавлен 14.03.2011

  • Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.

    реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010

  • Іван Мазепа та його державотворча діяльність. Діяльність до гетьманства. Політична діяльність гетьмана І. Мазепи. Доброчинно-меценатська діяльність Івана Мазепи. Зовнішньополітичні зв’язки Мазепи. Відносини гетьмана з Петром І. Стосунки з Карлом ХІІ.

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 26.12.2007

  • Неоднозначна історична постать Мазепа залишила незгладимий слід не тільки в історії України але і в історії всього світа. Походження І. Мазепи та його рід. Іван Мазепа як культурний діяч. Бароковий універсум Івана Мазепи.

    реферат [19,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Івана Мазепи. Позиції гетьмана у відносинах з Кримським ханством та Туреччиною. Україна в Північній війні. Криза українсько-московських відносин та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію. Внутрішня політика.

    дипломная работа [132,5 K], добавлен 29.07.2013

  • Майже триста років, ім’я українського гетьмана Івана Мазепи не залишає до себе байдужим як істориків так і людей, взагалі далеких від історії. Його ім’я сьогодні викликає найрізноманітніші оцінки. Більше дізнайся і створи для себе свій образ Мазепи.

    сочинение [6,3 K], добавлен 22.09.2008

  • Напрямки зовнішньої політики гетьмана та її вплив на розвиток українського народу. Взаємовідносини Івана Мазепи та російського царя. Основні аспекти внутрішньої політики гетьмана. Передумови переходу І. Мазепи на бік шведів. Останні роки життя гетьмана.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.07.2012

  • Народження, дитинство, навчання І. Мазепи. Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури. Формування національно-політичних переконань. Розвиток України в період гетьманства Мазепи.

    реферат [15,9 K], добавлен 07.11.2010

  • Вивчення основних аспектів державно-політичної діяльності українського гетьмана Івана Мазепи. Дипломатичні відносини з російським урядом та монархічними дворами Європи. Дії Мазепи по сприянню розвиткові економіки держави. Підтримка освіти та культури.

    презентация [713,2 K], добавлен 02.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.