Війна Прусії проти Данії та Австрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Війна Пруссії проти Данії та Австрії

Реформа армії дала можливість вдатися до рішучих дій.

Після смерті данського короля Фрідріха VII (1863 р.) на престол зійшов його родич по жіночій лінії Крістіан IX. Він прагнув успадкувати всі данські володіння. Але в німецьких герцогствах Шлезвіґ і Ґольштейн, що належали Данії, не допускалося наслідування по жіночій лінії. Бісмарк вирішив скористатися цим, як приводом до розв'язання війни. Нехтуючи інтересами інших німецьких держав, він запропонував Австрії примусити Крістіана IX відмовитися від цих володінь. У 1864 р. австро-прусська армія завдала поразки Данії, яка відмовилася від Шлезвіґу на користь Пруссії та від Ґольштейну на користь Австрії.

Залучення до цієї війни Австрії дало змогу Пруссії посварити її з іншими членами Німецького союзу, в якому вона головувала. Домігшись ізоляції Австрії, Бісмарк розпочав реалізацію планів остаточного усунення її від німецьких справ. Напередодні війни він провів серйозну дипломатичну підготовку. Так, було укладено союз з Італією, яка прагнула відвоювати в Австрії Венеціанську область. Заручився він і прихильністю багатьох дрібних німецьких держав, а також нейтралітетом Франції, натякнувши Наполеонові III на можливість «округлення» французьких володінь на лівому березі Рейну.

Війна розпочалася 1866 р. нападом Пруссії на Ґольштейн (Ґолштинію) та на союзників Австрії -- Ганновер, Гессен, Саксонію. Противник не був підготовлений до війни і не спромігся на рішучий опір. До того ж австрійську армію було вщент розгромлено під м. Садова. Не врятували Австрію перемоги на італійському фронті поблизу Костоце та на морі біля Ліссе, і вона змушена була укласти мир з Італією, віддавши їй Венецію, і з Пруссією.

Остання приєднала до себе Ґольштейн, Ганноверське королівство, Гессенське курфюрство, герцогство Нассау і м. Франкфурт-на-Майні. Над Саксонією було встановлено протекторат.

Такі дії Бісмарка виявилися далекоглядними. Він розумів, що лише Австрія може бути союзницею Німеччини в Європі завдяки спільності інтересів і національній близькості. Допомігши Італії, він перетворив її на свого союзника. Великим досягненням Бісмарка стала нейтралізація Росії, яка не втрутилась у ці конфлікти.

Утворення Північнонімецького союзу та Німецької імперії

австрія війна бісмарк північнонімецький союз

Війна 1866 р. стала вирішальним кроком до німецької єдності. У серпні 1866 р. німецькі держави об'єднались у Північнонімецький союз. До його складу увійшли 22 держави і три вільні міста. Через рік обраний на підставі загального виборчого права рейхстаг затвердив конституцію союзу.

На чолі союзу знаходився президент, на посаду якого завжди призначався прусський король. Він зосереджував у своїх руках виконавчу владу. Союзна рада складалася з міністрів і представників окремих держав. Головував у раді союзний канцлер -- голова прусської Ради міністрів. Цю посаду до 1890 р. обіймав Бісмарк. Законодавчу гілку влади уособлював рейхстаг, що обирався на основі загального виборчого права. Він мав право законодавчої ініціативи, але затверджувати або відхиляти закони міг лише президент союзу.

Важливе значення мало встановлення у Північнонімецькому союзі єдиної економічної системи: свободи пересування, єдиної системи мір і ваг, єдиного карного законодавства. Це відкрило простір економічній ініціативі німецьких підприємців.

Ось так замість безнадійно застарілого Німецького союзу в центрі Європи виникла національна німецька держава -- Північнонімецький союз. У результаті цього суттєво змінився баланс сил на континенті. Австрія втратила становище великої держави, що відкрило шлях до завершення об'єднання Італії. Нова ситуація спричинила загрозу втрати Францією її провідного становища в Європі.

За межами створеної Бісмарком німецької держави залишалися південнонімецькі країни. Їхній суверенітет ревно захищав Наполеон III, який також претендував на них. «Залізному канцлеру» довелося вести з імператором Франції тривалу і витончену гру за вплив на них. Ця боротьба завершилася франко-прусською війною 1870-1871 pp. У результаті перемоги над Францією Північнонімецький союз приєднав південні держави. 18 січня 1871 р. у Дзеркальній залі Версальського палацу було проголошено створення Німецької імперії. Прусський король став імператором, а Бісмарк -- імперським канцлером.

Нова німецька держава, яка з'явилася в центрі Європи, почала відігравати відтоді вагому роль у міжнародній політиці. Запізнившись на розподіл сфер впливу в Європі та поза її межами, вона розпочала боротьбу за переділ світу.

Размещено на Allbest.ru