Прогулянка стародавньою Грецією

Загальньоосвітня школа № 220

РЕФЕРАТ

На тему:

Прогулянка стародавньою Грецією

Виконала учениця

9-А класу

Iванова Юлія

м. Донецьк, 2010 р.

Архітектура античної Греції, охоплює у своєму розвитку переважно VIII-I століття до н.е., і ділиться на три періоди: архаїчний, класичний і елліністичний. Їм передували періоди крито-мікенської культури на території південної Греції та островах Егейського моря. (III тис. - XII с. до зв. е.) так званий Гомерівський період (XII-VIII ст. до зв. е.) - це час розкладання родового ладу синапси і виникнення ранніх класових відносин, що призвело в VIII-VII ст. до зв. е. до формування античних рабовласницьких держав. Період архаїки (VIII - початок V с. до зв. е.) збігається з часом остаточного складання поліса та формування основних типів культових і громадських споруд. З другого періоду, куди входять період із 480 р. остаточно IV в. слід знайти час найвищого світанку полісів (480-400 рр.), якого застосовують назва «класичного періоду». Чільне місце у цю епоху належить Афінам, де у «золоте століття» правління Перикла сягає своєї вищої точки розвиток рабовласницькою демократії, а місці з ним - мистецтво архітектура.

Третій період -- епоха еллінізму (320 роки IV с.-- I с. зв. е.) -- час виникнення греко-східних монархій і інтенсивної експансії еллінської культури у нові міста Малої Азії, і Єгипту, які стали великими центрами торгового та напрямів культурного життя.

Якщо казати про саму архітектуру, то у Стародавній Греції вона розвивалася швидко і багатосторонньо. У зростаючих грецьких містах створюються житлові кам'яні будинки, зміцнення, портові споруди, але найважливіше і винесла нове з'явилося над житлових і місцевих господарських спорудах, а кам'яних громадських будинках. Саме, і в архітектурі храмів, склалися класичні грецькі архітектурні ордери.

Прямокутна у плані, сувора і велична споруда, що вивищується на трьох щаблях цоколя, обнесена суворою колонадою і вкрита двосхилим дахом, -- ось що спливає у пам'яті, як ми вимовляємо слова «архітектура Стародавньої Греції». І це дійсно, побудований за правилами ордера грецький храм був найважливішим будівництвом в місті й за своїм призначенням, й тому місцю, яке займала його архітектура в усьому ансамблі міста. Ордерний храм панував над містом; він панував над пейзажем у випадках, коли храми споруджувалися у інших важливих місцевостях, наприклад, у місцях, що вважалися у греків священними. Оскільки ордерний храм був свого роду вершиною у грецькій архітектурі, і оскільки він надав величезне вплив наступну історію світової архітектури, ми звернулися саме до особливостей ордерних будівель, пожертвувавши багатьма інші види і напрямами архітектури та будівництва Стародавню Грецію. Отже, запам'ятаємо відразу -- ордер у Стародавній Греції, належав не масовій архітектурі, а архітектурі, що має виняткового значення, яка має важливим ідейним здоровим глуздом і духовним життям суспільства.

Архітектура (гомерівський період XI-VIII ст.)

Деякі уявлення про архітектуру гомерівської епохи дають: епос, деякі залишки найдавніших будівель, теракотові моделі храмів, знайдені під час розкопок про священних ділянок. Убогість археологічних даних Демішевського не дозволяє відтворити архітектурне обличчя міст на той час. У окремих місцях “Іліади” і “Одіссеї” зустрічаються описи древніх святилищ - священних гаїв і печер з примітивними вівтарями, дається характеристика житловий садиби навколо двору (“аулі”), розділеної на чоловічу і жіночу половини, і що включає спеціальні приміщення рабів; головним приміщенням житловий будинок був при дворі “мегарон”- прямокутна зала з осередком у центрі, отвором для виходу диму в стелі і вхідним портиком, утвореним виступаючими кінцями поздовжніх стін (“антами”) і стовпами між ними.

Архітектура (архаїка VIII-VI с.)

Тоді місто зазвичай розташовувалося навколо укріпленого пагорба - акрополю, на вершині якого перебувало святилище з храмом, присвяченим богу-покровителю поліса. У підніжжя акрополя розміщувалися живі квартали; їх планування складалося стихійно; ремісники кожної професії селилися окремими слободами. Центром нижнього міста була торгова площа “агора” - місце політичних зборів громадян.

У зв'язку з виникненням нових форм життя складаються теми будинків громадського призначення; у тому числі чільне місце належало храмам.

Поруч із храмами склалися інші типи громадських будівель: “булевтерій” - будинок для зборів ради громади; “Пританей”- будинок із священним осередком громади, готовий до офіційних прийомів й урочистих трапез. Рано з'явилися “ста”- портики, відкриті попереду, а вони часто й з інших сторін, служили місцем відпочинку і прогулянок. До громадських будівель ставилися також “лесхи” (свого роду клуби), фонтани, театри, стадіони. Цілі комплекси споруд приділялися для “палестр” і “гімназій”- шкіл для фізичного і спільного виховання молоді. Більшість громадських споруд вільно розміщувалося навколо агори.

Початок пошуків більш довговічних, ніж відомих колись, більш значних і лобіювання відповідних вимогам нової доби архітектурних форм знаменує храм Аполлона Терепиоса в Гермоне і храм Гери в Олімпії.

Архітектура (класична Греція в V с. до н.э.)

Розвиток ордерів у Стародавній Греції було пов'язане переважно з формуванням основних типів будинків громадського призначення і храмів. У зв'язку з уявлення про храмі як і справу житло божества його початкова композиція формувалася під впливом житлового найдавнішого -- мегарона з портиком проти нього і статуєю в середині приміщень. Найпростіший тип храму -- антовий. Він складалася з прямокутної зали -- цели і вхідного портика на дві колони, розташовані між виступами поздовжніх стін -- антами. Розвитком храму в антах служить простиль, яка має чотириколонний портик висунутий стосовно антам, як і амфіпростиль -- з цими двома портиками на протилежних сторонах. Нарешті, під час архаїки сформувався - периптер, має колонаду з чотирьох сторін.

Розвиток периптера та інших типів храмів в архаїчну і класичну епоху дає найяскравіше уявлення щодо змін у ордерній композиції і додаванні характерних ознак грецької архітектури. Вершиною розвитку стали храми Афінського акрополя, який створюється в V-IV ст. е. і панує над містом та її околицями. Зруйнований у період перських навал, Акрополь був відбудовано наново, з небаченим доти розмахом. У перебігу третьої чверті V с. до зв. е. було побудовано блискучі, біломармурові будинку: Парфенон, Пропілеї, храм Ніки Аптерос («Безкрилої Перемоги»).

Справді гармонії вдалося досягти будівельникам Парфенона, Іктику і Каллікрату. Колони храму мають таку ж висоту, як і колони храму Зевса в Олімпії, але на зміну важким пропорціям «суворого» стилю прийшли стрункість, витонченість. Вплив іонійських традицій позначилося у появі фриза із зовнішнього боку західній частині споруди. До з'єднання обох стилів прагнув і архітектор Мнесиклет, творець величних воріт, провідних на Акрополь, -- Пропілеїв: іонійські колони сусідять тут із доричними. Навпаки, в архітектурі гарного мініатюрного храму Афіни Переможиці переважають іонійські риси. Також у дусі іонійських традицій споруджений був Эрейхтейон, розташований дуже живописно.

Всі ці чудові твори Афінських зодчих розташовані на півметровому Акрополі.