Чеська Матіца Шкільна на Волині у міжвоєнний період

Світлана Шульга

Міжвоєнна доба відзначалася потужним національним рухом на землях Волині, що відійшли до Другої Речі Посполитої. На території воєводства проживали чисельні громади росіян, євреїв, німців, чехів [1: 2]. Тому такий рух мав різноманітні вияви, однак наріжним каменем його була боротьба за збереження національної мови. Видатний громадський діяч українського відродження та знавець слов`янських мов Осип Бодянський писав, що «любов до мови та любов до народу - поняття тотожні, одне передбачає наявність другого… Мова є індикатором ступеня духовного та розумового розвитку життя народу, показником висоти його освіченості та моральності» [3: 86-87].

У першій третині ХХ століття намагання зберегти національну мову знайшло вияв в організації гуртків, товариств, що мали освітній характер. Одним із них було товариство Чеської Матіци Шкільної (ЧМШ). Товариство мало давню історію. Перші подібні утворення виникли в Чехії та Словакії ще в ХІХ ст. Вони стали не тільки центром культурної та освітньої роботи, а й осередками національної боротьби. Чеська Матіца Шкільна на Волині продовжила ці традиції.

У 20-х роках в Чехії товариства Матіци Шкільної були досить поширеними, мали чітку організаційну структуру та центральні органи. Діяльністю їх керувала Центральна Рада у Празі. На терені Волині, де чеські колоністи оселилися ще у ХІХ ст., осередок товариства виник у 1923 році. У Статуті, який був прийнятий у Луцьку на загальних зборах, зазначалося, що товариство має на меті «підтримку освіти серед чеського населення у Волинському воєводстві. Стоїть поза усякими організаціями. Єдиним його завданням є розвой чеського шкільництва і освіти з виключенням усякої політичної діяльності. Мовою спілкування є мова чеська, а у стосунку до державних органів - мова державна» [4: арк.80].

Статут проголошував завданням товариства: 1) заснування і утримання дитячих притулків, початкових шкіл, освітніх курсів для дорослих, громадських читалень та бібліотек, шкіл середніх і вищих усіх типів, різноманітних спеціальних курсів; народних домів з освітньою метою і для різноманітних товариських забав та ігор: 2) проголошення наукових та популярних доповідей і лекцій; 3) видання і розповсюдження чеських часописів і підручників на чеській мові; 4) заснування стипендій для молоді; 5) укладання проектів шкіл і шкільних закладів [4: арк.80]. Як видно із наведених даних, завдання ЧМШ ставила дуже широкі. Вони охоплювали усі сторони культурного та освітнього життя чеської громади. Спробуємо відтворити діяльність товариства.

Головна управа товариства знаходилася у воєводському центрі - місті Луцьку. Першим і багаторічним головою був Влад.Меснер, серед членів управи - В.Лічика, А.Фленгр, Вац.Меснер, Я.Яната, В.Балоун, Ф.Альбрехт, Й.Влк, А.Малек, Л.Бучек, Й.Новотний, В.Лонге та інші. Кожний осередок також мав свого голову. Серед чисельних осередків кола ЧМШ в м.Луцьку (99 чол.); Боратин Чеський (55 чол.); Княгінінок (48 чол.) в Луцькому повіті. В Лубенському повіті це - села Московщина (37 чол.), Малин (31 чол.), Мирогоща (76 чол.), Новини Чеські (50 чол.), Млодава-1 (51 чол.). Найчисленіші осередки Рівненського повіту знаходилися в с.Глинськ (58 чол.), м.Рівне (100 чол.): Грушвиця (69 чол.): Квасилів (66 чол.). А в Здолбунівському повіті - с.Гульча Чеська (46 чол.): Залесьє (44 чол.): Будераж (40 чол.). В с.Купичів Ковельського повіту функціонував один із найчисельніших і найактивніших осередків ЧМШ, який об`єднав 48 членів [4: арк.81-83]. Найбільша кількість осередків ЧМШ була заснована в 1924-1925 рр. (30). Надалі процес заснування кіл товариства уповільнюється: 1926 р. - 9, 1927 р. - 2 і т. д. [4: арк.81-83 (підрахунки автора)]. Очевидно, таке явище можна пояснити виданням у 1924 р. закону Грабського про шкільну освіту, а також запровадженням політики національної асиміляції, одним із виразів якої і був згаданий закон.

За станом на 1930 рік структура організації змінилася, що можна проілюструвати даними таблиці [4: арк.81].

Отож, найбільша кількість осередків товариства утворилася в Луцькому, Дубнівському, Рівненському і Здолбунівському повітах. У повітах Кременецькому, Костопільському, Любомльському, Володимирському осередків, а, відповідно, і шкіл ЧМШ не було.

Найболючіші та найважливіші питання діяльності товариства вирішували загальні збори, які регулярно скликалися управою і відбувалися переважно в м.Луцьку або в м.Рівному. Оголошення про скликання загальних зборів, так само як і звіти про них, публікувалися в чеських часописах «Krajanske Listy» і «Hlas Volyne». На зборах 20 лютого 1927 р. в м.Рівному, наприклад, були присутні 60 делегатів від різних поселень Волині і 15 осіб як гості. На зборах була заслухана доповідь про діяльність товариства за 1926 рік, ухвалений бюджет та прочитаний реферат ревізійної комісії [5: арк.11].

Згідно з протоколом загальних зборів ЧМШ від 20 лютого 1927 р., делегати розглянули питання організації шкіл, позашкільної освіти, вчительських кадрів чеської національності, організації хорів при осередках ЧМШ. У виступах промовці торкалися проблем випуску чеського часопису, пропонували запровадити посаду інструктора для методичної допомоги матічним школам [4: арк.37].

Як уже зазначалось, з часом організація зростає чисельно, міцніє організаційно і фінансово. Отже, і тематика питань, що розглядалися на загальних зборах, розширюється, урізноманітнюється. Делегати зборів не замикаються на розгляді лише внутрішніх питань товариства, а торкаються і проблем культурного та громадського життя чеської меншини взагалі. 7 березня 1934 р. в м. Рівне відбулися загальні збори ЧМШ, в яких взяли участь 99 чоловік. Посланець до Сейму від Волині В.Медина в своєму виступі повідомив, що Міністерство релігійних визнань та освіти виділило допомогу ЧМШ в сумі 1000-1500 злотих (для порівняння: з-за кордону в тому ж році ЧМШ отримала 22745 злотих допомоги) [6: 2], і що така незначна допомога пояснюється тим, що польський уряд не надає взагалі ніякої допомоги школам українським, єврейським, тому не може це зробити і для чеських шкіл. Голова зборів у відповідь сказав, що чеський уряд в Чехословаччині допомагає польським школам і товариства вправі чекати того ж від уряду в Польщі [7: 1].

Наведений приклад яскраво демонструє вплив зовнішньополітичного фактору, зокрема стану і характеру міждержавних стосунків Чехословаччини та Польщі, на становище чехів на Волині, а також те, що організація із суто освітньої перетворюється на громадську, яка виступає як представник чеської общини на Волині. Для підтвердження такого висновку наведемо ще один приклад. На зборах 6 березня 1938 р. розглядали питання, які зовсім не стосуються освітніх шкільних проблем, а є суто громадськими проблемами чехів: 1) питання видання «Волинської хроніки» (історії чеських поселень на Волині - авт.); 2) еміграція (організація і т.п.); 3) розвиток часопису «Krajanske Listy»; 4) про видання «Родинного календаря волинських чехів» [8: 1]. Таким чином, товариство, засноване як освітнє, поступово переростало такі рамки і перетворювалося на організацію, яка представляла чеську громаду на Волині.

Освітня діяльність за статутом була основною для товариства. Вона полягала в роботі по заснуванню матічних шкіл, утриманню та забезпеченню їх. Школи утримувалися за рахунок членських і добровільних внесків, фінансової допомоги від уряду Польщі і з-за кордону, коштів від різноманітних культурних заходів (аматорських вистав, концертів і т.п.). За станом на 1934 р. матічних початкових шкіл було 12, і одна школа утримувалася «Чеською Бесідою» в м.Здолбунів. В них навчалося 564 учнів [7: 1]. Автор вже згадував про фінансову допомогу чеським школам з боку польського уряду, однак вона була незначною. Допомога надходила і від місцевих владних структур. Осередок ЧМШ в м.Рівне в 1929 р. отримав від магістрату 500 злотих для організації школи. Таку ж допомогу в різних розмірах отримали школи в селах Млодава-1 (700 зл.) та Московщина (900 зл.) Дубенського повіту, в той же час школи Луцького повіту ніяких субсидій не мали [4: арк.81-82 зв.].

Основні кошти для шкільної освіти організація здобувала власними силами. «Hlas Volyne» 4 жовтня 1934 р. (с.2-3) повідомляв про збір грошей на розширення шкіл у містах Луцьку, Рівному і Здолбунові. Акція збору коштів проводилася в 61 поселенні, а всього зібрано 2984 злотих 72 гроші, з них: на Здолбунівську школу - 825 злотих 44 гроші, на школу в Рівному - 389 злотих 7 грошей, у Луцьку - 1770 злотих 21 грош. Окремі представники чеської меншини також активно сприяли розвою матічних шкіл. Відомий чеський пивовар В.Земан у 1934 р. для потреб школи в м.Луцьку подарував ділянку землі вартістю 6000 злотих [6: 2]. Певна кількість коштів отримувалася ЧМШ від організації різноманітних заходів: театральних аматорських вистав, концертів, танцювальних вечорів і т.ін. Архів фіксує відомості про діяльність осередку ЧМШ в с.Язірки Здолбунівського повіту за 1936-38 рр., де перераховуються заходи осередку із вказівкою суми, що була зібрана [9: арк.42-43]. Такі приклади були непоодинокими, оскільки школи для чеських поселенців з перших років еміграції уособлювали зв`язок із батьківщиною, були головним засобом навчання дітей рідній мові і народним традиціям.

Свою допомогу ЧМШ і зокрема матічним школам, надавали Об`єднання чехословаків за кордоном, уряд Чехословаччини, окремі представники інтелігенції та громадські організації. Зупинимося на конкретній діяльності по допомозі чеському шкільництву. Насамперед, це була фінансова підтримка [6: 2]. Товариство ім.Я.А.Коменського мало намір придбати приміщення для школи в м.Здолбунові і, заплативши усі борги, передати його у власність ЧМШ, про що повідомляв часопис «Hlas Volyne» 12 квітня 1934 р. Окрім субсидій, надавалася інша допомога: висилали книги, грамплатівки, технічні засоби навчання.

Значну методичну та навчальну допомогу здійснювало Міністерство освіти Чехословаччини. Це були різноманітні курси чеської мови, лекції і поради методичного характеру. Такі місячні курси чеської мови для вчителів були організовані в Луцьку в серпні 1927 р. Для викладання запрошені 2 чеських професори Вране і Колай [5: арк.22]. У 1934 р. також відбулися заняття на курсах чеської мови, де слухачами були 28 вчителів, а викладали доктор Я.Кураж з Варшавського університету, вчителі Я.Кредба і К.Шварц з Чехословаччини [7: 1].

Для найкращого забезпечення навчального процесу в чеських школах на Волині було створено Товариство вчителів державних та приватних чеських шкіл у Польщі. Статут товариства зареєстрований 29 липня 1931 р. Конференції вчителів чеських шкіл відбувалися два рази на рік, на яких учасники ознайомлювалися із новими методиками викладання, обмінювалися досвідом і т. п. [10: арк.4; 11: 5; 12: 3]. Неодноразово такі конференції відбувалися разом із загальними зборами ЧМШ, як це було, наприклад, 7 березня 1934 року [7: 1-2]. Такі конференції відбувалися і з нагоди свят та визначних подій. Наприклад, 2 березня 1935 р. збори відзначали день народження чехословацького президента Т.Масарика [12: 3]. Часопис «Krajanske Listy» в номері від 15 вересня 1938 р. на першій сторінці вмістив фотографію товариства чеських вчителів.

Шкільну освіту в чеських поселеннях підтримували батьківські комітети, які займалися різними питаннями виховання і навчання. Батьківський комітет в чеській школі м.Луцька виник у 1937 році, головою його був обраний Я.Ректор [13: 3]. Комітет брав участь у всіх шкільних та позашкільних заходах, турбувався і побутовими проблемами, забезпеченням харчування в школі. За його ініціативою при школі був організований інтернат [14: 5].

Осередки товариства ЧМШ проводили роботу по заснуванню бібліотек при матічних школах або в народних будинках. Забезпечення літературою та періодикою здійснювалося за рахунок осередку або їх пересилали з Чехословаччини. За станом на 1930 рік таких бібліотек у чеських колоніях налічувалося 21, з них в Луцькому повіті - 6, Лубенському - 7, Рівненському - 5 [4: арк.81]. Бібліотеки були об`єктом постійної уваги чеської громади, про що свідчать численні публікації з цього питання в чеських часописах. Вони поміщають повідомлення, які різняться із звітами, наприклад, Луцької повітової адміністрації про невелику кількість книг у бібліотеках ЧМШ [15: арк.43]. Так, осередок ЧМШ в с.Грушвиця Рівненського освіту в 1925 р. на полицях своєї бібліотеки нараховував 405 примірників [16: 6], а колко товариства в с.Хомути Дубнівського повіту в 1935 р. заснувало бібліотеку і коштом членів спілки (400 злотих) придбало 200 книг. Пан В.Шварц із Чехословаччини надіслав ще 50 примірників і 57 театральних сценаріїв [17: 5]. При бібліотеках облаштовували читальні, де можна було ознайомитися з періодичною пресою, що виходила в Польщі й Чехословаччині. Йозеф Малек у матеріалі про поселення Сенкевичівку, який був опублікований в «Краянських лістах» 30 січня 1938 р., розповідав, що там читають у народному будинку часописи «Краянські лісти», «Празькі новини», «Мілошицький господар», «Шірим светем», польську газету «Плон», дитячий часопис «Млади свет» [18: 5].

Виникнення в чеських поселеннях аматорських театральних гуртків - це також заслуга ЧМШ. Товариство всіляко підтримувало аматорські колективи і сприяло їх заснуванню та діяльності. Традиція заснування таких гуртків виникла ще на початку століття, а створена в 1923 р. ЧМШ сприяла активізації такого роду самодіяльності. Драматичні гуртки існували майже в кожній колонії. Сценарії отримували з батьківщини або писали самостійно. Авторами їх були, зазвичай, чеські вчителі. Тематика вистав драмгуртків була різноманітною: від сцен на біблійні та історичні теми - до комедій і навіть оперет. Вистава обов`язково мала музичний супровід, сцена була декорована, а виконавці грали свої ролі в костюмах. Про прем`єру вистави оголошували в газеті, й усі бажаючі могли прийти на перегляд.

Одна із таких прем`єр відбулася в с.Сенкевичівка 20 лютого 1938 р., авторами її були вчитель Карл Пулпітел і Ян Жидлицький. На виставу приїхали представники чеських громад із Купичова, Волковиїв, Луцька, Рівного, Сарн. Був присутній і редактор часопису «Krajanske Listy» Й.Фойтік. Драматичну гру супроводжував оркестр із с.Ниви Губинські під керівництвом Й.Собка. Всього у виставі було зайнято 30 осіб, а також і сам автор Ян Жидлицький [19: 2]. Вистава перетворилася на справжнє свято.

У чеських колоніях великою популярністю користувалися виступи не тільки дорослих аматорів драматичного мистецтва, а й дитячі вистави. Режисерами були, як правило, вчителі, а репертуар - сценки з історії Чехії або вистави з нагоди свята Різдва, Нового року та ін. Наприклад, часопис ЧМШ повідомив, що в Здолбунівській чеській школі відбулася дитяча вистава «Соня», в постановці якої допомогли члени товариства чеських вчителів [20: 9]. У с.Ульбарів режисером дитячих театральних вистав також був вчитель місцевої школи Т.Науменко [21: 6].

Таких аматорських вистав відбувалося дуже багато, про що свідчать чисельні публікації в газеті «Krajanske Listy». Цікавою, на нашу думку, є стаття в газеті від 20 січня 1938 р. Автор Вл.Сімунек аналізує роботу театральних гуртків у колоніях, вказуючи, що «театр, разом із кіно і радіо, є культурним осередком у нас і осередком виховання в народному дусі. Про одне маємо дбати, обираючи репертуар - думати про виховну мету... Але не слід забувати про те, чи можуть наші актори грати такі п`єси, не втрачаючи їх змісту і задуму...» Тому закономірною є турбота про репертуар театральних гуртків. Зокрема, часопис «Krajanske Listy» 1 грудня 1938 р. повідомляв всі гуртки, що в редакції є нові театральні сценарії таких авторів, як Я.Мах, Ф.Цимлер, Я.Кубіна, К.Балінга.

Осередки ЧМШ регулярно влаштовували в поселеннях різноманітні вечори відпочинку з танцями та веселощами, маскаради, конкурси, виїзди в ліс для відпочинку на природі, змагання, які організовували разом із осередками інших товариств (Союзу чехословацької молоді, «Соколу», пожежної дружини, кола господинь). Для таких заходів використовували приміщення шкіл, народні будинки, «соколовні» (приміщення для спортивних змагань) або приватні танцювальні зали. Наприклад, в Луцькому повіті таких залів було 3 (в с.Ниви Губинські Яна Дуфека: Губин Чеський Йозефа Воляника [22: арк.18], в с.Струмівка Йозефа Новака [23: 4]). В с.Страклів Дубенського повіту така зала належала пані В.Веселій, а в с.Квасилів Рівненського повіту - Й.Духачеку [24: 4; 25: 2].

У чеських поселеннях силами громадських організацій приводили різноманітні свята і конкурси. Зокрема, 4 вересня 1938 р. в Ульбарові Лубенського повіту відбулося свято обжинків, програму якого склали члени осередків ЧМШ, Чеської Бесіди. Під час свята виконували народні обрядові пісні і танці, а саме свято проходило в Народному будинку [26: 6]. Жіноча організація «Коло господинь» с.Струмівка Луцького повіту разом із ЧМШ 6 лютого 1938 р. організувала для дітей місцевої школи всіх національностей свято ялинки. Програму розробив шкільний вчитель, і складалася вона із віршів, пісень, колядок. А коли заграв патефон, діти і дорослі із радістю танцювали [18: 5]. В Рівному осередки ЧМШ і «Соколу» з нагоди Нового року організували маскарад із грою джаз-бенду, буфетом і конкурсом на кращу маску [18: 5]. А ще ЧМШ проводила конкурс краси, нагороди для переможців якого пообіцяв надіслати промисловець з Хелма, власник взуттєвої фабрики Я.Бата (це мала бути пара взуття) [17: 5]. Також у Луцьку, в шкільному приміщенні ЧМШ навесні 1938 р. був започаткований курс модних танців, зокрема падеспану [14: 5]. Користувалися увагою та досить часто влаштовувались виставки учнівських робіт, одна з яких відбулася в чеській школі м.Здолбунова у 1938 р. [20: 6].

Особливі урочистості в чеських колоніях відбувалися у зв`язку зі святкуванням Дня незалежності і Дня народження президента Чехословаччини Т.Масарика. Ось як відзначали День незалежності Чехословаччини в с.Ульбарів в 1934 р.: «В гості до Ульбарова на честь Дня незалежності завітали члени осередку з Хомутів. Свято розпочалося гімном «Де дім мій?» і польським гімном. Члени драматичного гуртка показали 2 одноактні п`єси про участь чехів у Першій світовій війні». У с.Вільгельмівка з цієї нагоди також відбулося свято із співом гімнів та концертом місцевого хору [27: 4].

У 1935 році у чеських поселеннях відбувалися заходи з приводу 85-річчя президента Т.Масарика. Тижневик «Hlas Volyne» в номерах за березень широко коментував святкування такої події: в с.Страклів відбулося спортивне свято, в с.Купичів пройшов концерт струнного ансамблю хлопчиків та гуртка співів; в Рівному зібралися на збори з цієї нагоди члени товариства чеських вчителів.

У 1939 р. чеська громада відзначила значну подію в історії чеської меншини на Волині - десятилітній ювілей чеської школи в Луцьку. На свято були запрошені всі краяни, які проживали в місті, а також гості з усієї Волині. Присутніх привітав голова місцевого осередку ЧМШ Вл.Малінський, про роль виховання в чеській школі говорив вчитель школи Я.Влк, з віршованими поздоровленнями звернувся до присутніх Я.Ребл. Святкування продовжили учні та гості Луцька, які виступили з концертом. Чеський хор з Боратина Луцького повіту виконав польський та чеський гімни, народні чеські пісні. Школярі вийшли на сцену із піснями, танцями та віршами. Після школярів глядачі вперше мали змогу почути виступ новоствореного хору з Луцька. Ювілей чеської школи показав надзвичайну увагу чеської общини до освіти та виховання. Проблема чеського шкільництва, таким чином, була об`єктом уваги та турботи усієї громади [28: 1]. Матеріали до 10-літнього ювілею вийшли з друку в брошурі «Десять років чеській школі в Луцьку» [29].

На нашу думку, характерною рисою громадського та культурного життя чехів на Волині була їх виняткова увага до історії своєї батьківщини, а також до історії чеської еміграції на Волинь, адже вже для другого покоління емігрантів українська земля стала рідною. Тому ЧМШ розпочала роботу по дослідженню і збору матеріалів для написання історії волинських чехів. В березні 1938 р. на зборах ЧМШ було прийнято рішення про представлення на зібраннях хроніки однієї з чеських колоній і друкування цих хронік у газеті «Krajanske Listy» [13: 5]. За завданням управи ЧМШ роботу по запису історії волинських чехів проводив вчитель із Страклова Дубенського повіту Я.Крівка. Його роботу виголосив на зборах ЧМШ Йозеф Малінський. У ній розглядалися питання еміграції чехів на Волинь, їх господарювання на українських землях, участі чехів у Першій світовій війні. Інженер Алоїз Кнотек вніс пропозицію про збір матеріалів, спогадів, фотографій, ілюстрацій, і саме йому було доручено вести цю роботу [21: 4]. Окрім того, управа ЧМШ звернулася до своїх членів з проханням надсилати до редакції часопису відомості про громадські організації, хори, аматорські драматичні гуртки, оркестри, що діяли в чеських поселеннях. Редакція просила вказати відомості про членів товариств, час заснування, керівника і т.ін. [28: 4]. Робота по написанню історії волинських чехів до початку війни не була завершена і продовжувалась в повоєнний період після рееміграції чехів до Чехословаччини в 1946-47 рр. Реемігранти створили свою організацію «Союз волинських чехів», й історичні описи чеських волинських поселень друкувалися протягом 1949-50 рр. у часописі Союзу «Verna straz».

Отже, Чеська Матіца Шкільна в міжвоєнний період на Волині була найчисельнішою, найповажнішою організацією чеської меншини. Утворена як культурно-освітнє товариство, ЧМШ згодом стала центром культурного і громадського життя усієї чеської общини.

Список використаних джерел

1.Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej. Wojewodztwo Wolynskie. - Warszawa, 1926. - 229 s.

2.Drugi Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej. Wojewodztwo Wolynskie. - Warszawa, 1938. - 329 s.

3.Іванова Л.Г. Інтелігенція України у формуванні етносоціальної свідомості у 30-40 роки ХІХ ст.//Український історичний журнал. - 1991. - № 8.

4.Державний архів Рівненської області (далі - ДАРО). - Ф.30 (Ровенське повітове староство). - Оп.20. - Спр.930.

5.Державний архів Волинської області (далі - ДАВО). - Ф.46 (Волинське воєводське управління). - Оп.9а. - Спр.108.

6.Hlas Volyne. - 1934. - 11 rijna.

7.Там само. - 12 kvetna.

8.Krajanske listy. - 1938. - 13 brezna.

9.ДАРО. - Ф.156 (Здолбунівське повітове староство). - Оп.2. - Спр.4.

10.ДАВО. - Ф.46. - Оп.9. -Спр.4591.

11.Krajanske listy. - 1938. - 20 brezna.

12.Hlas Volyne. - 1935. - 28 brezna.

13.Krajanske listy. - 1938. - 27 brezna.

14.Там само. - 1 kvetna.

15.ДАВО. - Ф.36 (Луцьке повітове староство). - Оп.10. - Спр.3.

16.Krajanske listy. - 1938. - 20 kvetna.

17.Там само. - 15 kvetna.

18.Там само. - 30 ledna.

19.Там само. - 13 brezna.

20.Krajanske listy. - 1938. - 16 cervna.

21.Там само. - 7 cervna.

22.ДАВО. - Ф.45 (Луцька повітова коменда поліції). - Оп.1. - Спр.131.

23.Krajanske listy. - 1938. - 20 rijna.

24.Там само. - 20 unora.

25.Там само. - 6 brezna.

26.Там само. - 22 zari.

27.Hlas Volyne. - 1934. - 6 prosince.

28.Krajanske listy. - 1939. - 2 cervna.

29.Десять років Чеській школі в Луцьку. - Луцьк, 1939. - 13 с.