Населені пункти прикордонної смуги Поділля в період Голодомору 1932-1933 рр.
Вивчення проблеми голоду в прикордонних селах Поділля, об'єктивний аналіз архівних документів про вихід селян із колгоспів, сівба та виконання планів у радгоспах, колгоспах та одноосібних господарствах. Продовольчі ресурси, причини та наслідки голоду.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2010 |
| Размер файла | 26,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Населені пункти прикордонної смуги Поділля в період Голодомору 1932-1933 рр.
Світлана Маркова
Великі злидні та поневіряння 1932-1933 рр. виніс на своїх плечах український народ - мільйони людей загинули. Але «коса смерті» неоднаково пройшлася по рідній землі.
Вивчення проблеми голоду в прикордонних селах Поділля зумовлено кількома причинами. По-перше, потребою з`ясувати, чи торкнулася його кістлява рука населених пунктів нинішніх Славутського, Ізяславського, Білогірського, Теофіпольського, Волочиського, Городоцького, Чемеровецького і Кам`янець-Подільського районів. По-друге, встановити масштаби та наслідки голоду. По - третє, не менш важливо дізнатись і про те, яку політику в них здійснювали державні органи, включаючи ДПУ та інші.
Проте досі у науковій літературі немає праць, в яких би всебічно і повно була розкрита проблема голодомору в прикордонних селах Поділля.
Об`єктивний аналіз архівних документів свідчить, що у селах прикордонної смуги голод 1932 - 1933 рр. не набув таких страшних розмірів, як у віддаленіших від західного кордону. Певне пом`якшення пояснювалося тим, що постановою РНК УРСР від 28 січня 1932 р. № 13 (таємна частина) «Про контрольні числа місцевого бюджету по районах прикордонної смуги України» за бюджетами районів прикордонної смуги повністю закріплювалися надходження від усіх джерел фінансування та було підвищено на 10% зарплатню порівняно з сусідніми районами [1: 76]. Окремим категоріям надавали пільги: так званим допереселенцям, червоноармійцям і колишнім червоним партизанам, які вступали до колгоспів. Вони отримали право разом зі своїми сім`ями користуватися короткотерміновими переселенськими квитками із стовідсотковою знижкою, одержали по 300 крб. на родину, могли створювати мережу дитячих ясел (постійних та тимчасових на час польових робіт) [3: арк.24]. Поряд з роботами, спрямованими на зміцнення кордонів, багато робилося для формування виробничої та соціальної інфраструктури на соціалістичних засадах. Велося створення сільськогосподарських підприємств, торговельної мережі, перукарень, їдалень тощо. Значну увагу приділяли організації товарномолочних, свино- і птахоферм. Якщо господарства будували такі об`єкти, їм знижували на 1 відсоток податки, видавали кредити терміном до двох років [4: арк.34].
Під пильним контролем партійних і державних органів споруджували об`єкти оборонного призначення. Особливо жорстоко контролювали освоєння виділених капіталовкладень. При цьому персональну відповідальність покладали на перших осіб. Вживали конкретних заходів і щодо забезпечення житлом командного та рядового складу, що прибув у прикордонний реґіон [5: арк.64].
У селах від кожної прикордонної застави працювали пропагандистські групи з числа комуністів та комсомольців, завданням яких було колективне читання газет і марксистсько-ленінське виховання [6: арк.40]. Так, за скеруванням Кам`янець-Подільського райпарткому в села доставляли антирелігійні книги, брошури та іншу літературу, яку змушували купувати як додаток до дефіцитного краму [7: арк.49]. Проте всі ці заходи мали переважно пропагандистський характер і були спрямовані на те, щоб через кордон не пройшли ні люди, ні інформація про реальний стан речей.
Продовольчі труднощі все більше охоплювали прикордонні території. З кінця 1932 р. голодні селяни, хворі на тиф, дизентерію, дифтерію, черевний тиф з`явилися майже в усіх селах прикордонної смуги. Всього на 1.01.1933 р. санітарно-епідемічна служба зафіксувала хворих на черевний тиф - 81 чоловіка, дизентерію - 172, дифтерію - 62 [8: арк.5]
Багато тваринницьких ферм колективних господарств гостро відчували нестачу кормів. Із доповіді керівника прикордонної застави райуповноваженному ДПУ УРСР по Чемеровецькому району за 23.12.1932 р. дізнаємося, що становище з фуражем було критичним. «Внаслідок повного припинення видачі кормів тягловій силі, коні майже не рухаються. Їм лише інколи дають солому з кормовим буряком, це може призвести до зриву весняної посівної кампанії…Стан птиці ще гірший, кури їдять одна одну. Колгоспи несуть великі збитки» [8, арк.112 ]. Ситуація на Чемировеччині не поліпшилась і навесні 1933 р. тяглових коней годували «притухлою та мокрою січкою, яка була отруєна грибком» [8, арк.120]. Це призводило до захворювання тварин та масового падежу коней.
Органи ДПУ безпосередньо контролювали ситуацію, але змінити її на краще фізично не могли. Під загрозою виявилося постачання не лише сіл і міст, а й військових частин.
Але найзагрозливішою ситуація ставала у сільській місцевості. На 16.05.1932 р. в Кам`янець-Подільському районі було засіяно 15 480 гектарів, що склало 57% річного плану, сівбу потрібно було закінчити у колгоспному секторі 10.05.1932 р., в одноосібному - 15.05.1932 р., але, якщо селяни-колгоспники користувались пільгами, то в архівних документах нема жодної згадки про будь-які пільги чи підтримку з боку держави одноосібному секторові. На 20.05.1932 р. одноосібники засіяли лише 40,2% посівних площ, серед яких ярими - 55,4%, городиною - 11,2%. У звіті Кам`янець-Подільського району за 01.06.1932 р. було зазначено: «причина полягала в тому, що насіннєві фонди не були зібрані достатньою мірою, а саме - 120 пудів, проти норми в 340 пудів» [10: арк. 94]. Особливу увагу на виконання посівних робіт звертали у прикордонних селах Кам`янець-Подільського району.
Таблиця 1. Виконання посівних робіт у відсталих селах Кам`янець-Подільського району.
|
N п/п |
Села Кам`янець-Подільського району, в яких допущено відставання з виконанням весняних польових робіт |
% виконання |
|
|
1 |
Бабшин |
26 |
|
|
2 |
Гаврилівці |
23 |
|
|
3 |
Ластівці |
23 |
|
|
4 |
Вітківці |
37 |
|
|
5 |
Брига |
37 |
|
|
6 |
Княгин |
52 |
|
|
7 |
Гадиївці |
43 |
|
|
8 |
Довжок |
45 |
|
|
9 |
Цибулівка |
59 |
Складено за: [10, арк.115].
Така ситуація для прикордонної смуги була, на думку органів влади, недопустимою. У періодичній пресі розгорнули цілу кампанію, спрямовану на пропаганду продуктивної діяльності «колгоспів-ударників», з метою ідеологічного впливу на відстаючі господарства. В газеті «Прикордонний Комунар» колгоспи, які 100% виконали планові завдання із сівби, були названі «новим обличчям колгоспів, прикладом трудового ентузіазму», перераховувалися такі села Кам`янець-Подільського району, як Руде, Малівці, Нагорчне, Завалля, Цвіклівці, Боришківці [3, арк.81].
У звіті Кам`янець-Подільського району за І квартал 1932 р. зазначалося, що окрім труднощів із посівними роботами масового характеру набувають труднощі заготівлі молока, птахопродукції, городнього насіння та другорядної господарської сировини, призначеної для експорту. На 25.03.1932 р. було заготовлено лише 89,7 ц. молока, що склало 2,5% квартального плану птахопродукції, а саме яєць було заготовлено тільки 1, 6% квартального плану, птиці - 60,3%, що становило 6222 одиниці при плані в 10500, а експортованої другорядної сільськогосподарської сировини лише 48,2% плану [10, арк.45].
Рішенням бюро Кам`янець-Подільського райпарткомітету від 21 березня 1932 р. були створені «буксирні бригади» з 5 осіб, які посилали у так звані відстаючі села. Однак допомоги напівголодному і незадоволеному селу вони не надавали. Праця у колгоспах не давала ні матеріального добробуту, ні морального задоволення. Все частішими ставали виходи селян з колгоспів. Нерідко ініціаторами виходу були жінки. В окремих селах на початку літа 1932 р. нараховувалося від 6 до 50 селян, які заявили про вихід з колгоспів: в Гуменцях - 50, Цибулівці - 30, Колибаївці - 18, Княгинені - 10, Голоскові - 25 і т.п. [11, арк.241]. Детальніше ситуація охарактеризована в таблиці №2.
Табл. Вихід селян із колгоспів прикордонного Кам`янець-Подільського району.
|
Села Кам`янець- Подільського району |
Кількість заяв |
|
|
Гуменці |
50 |
|
|
Цибулівка |
30 |
|
|
Голосків |
21 |
|
|
Колубаївці |
18 |
|
|
Княгин |
10 |
|
|
Галянівка |
9 |
|
|
Цвіклівці |
7 |
|
|
П`янівці |
7 |
|
|
Вербка |
6 |
Складено за: [10, арк.36].
Поступово хаос та безладдя охоплювали прикордонну смугу. Так, голова сільради с. Міхли Ізяславського району вимагав за різні довідки у селян горілку, ковбаси, оселедці, а після доброї пиятики заставляв грати музиків «для святкування на честь перемоги жовтневої революції». Інший приклад: голова сільради с. Теліженці того ж району Бойко, після вживання спиртних напоїв разом із своїми поплічниками ходив по селянських оселях з метою проведення обшуків, стягування грошей на облігації, не цурався він і биття селян. Голова Тишевицької сільради дійшов до того, що забирав у голодуючих дітей подушки за те, що вони не відвідують школу. Такими методами він «стимулював» процес навчання у опухлих від голоду дітей, які не мали сили навіть ходити по власній хаті [10, арк 23].
В архівних матеріалах збереглася така жахлива статистика по прикордонному Ізяславському району.
Таблиця 3. Народжуваність по Ізяславському району на початок 1933 р.
|
Народилося у 1932 р. |
Померло у 1932 р. |
|||
|
Хлопчиків |
Дівчаток |
Хлопчиків |
Дівчаток |
|
|
1493 |
1498 |
652 |
558 |
|
|
Всього дітей |
||||
|
2991 |
1210 |
Складено за: [9: арк. 122]
Отже, можна спростувати думки про те, що голоду в прикордонній смузі не було. Так, він не сягнув великих масштабів, але болісно вдарив по найбільш незахищених верствах населення. Як наслідок, сіяти люди не хотіли і не могли.
Посівна кампанія 1933 р. в прикордонних районах пішла важко, під великим тиском згори. Як проходила сівба та виконували план у радгоспах, колгоспах та одноосібних господарствах, видно із таблиці.
Таблиця 4. Весняна сівба 1933 р. у Кам`янець-Подільському району.
|
Форма ведення господарства |
Культури |
Засіяно площі, га |
Виконано% плану |
|
|
Радгосп |
Ярі |
1,148 |
95 |
|
|
Зернові |
782 |
82 |
||
|
Колгосп |
Зернові |
7, 911 |
78,4 |
|
|
ранні зернові |
4,526 |
104 |
||
|
Одноосібний сектор |
Зернові |
6, 093 |
62 |
|
|
Ярі |
3,783 |
69 |
Складено: за [10, арк.234].
Отже, навіть у прикордонній смузі було зірвано посівну кампанію 1933 р. Селяни шукали порятунку, а його не було. Голова колгоспу с. Свірківці Чемеровецького району Ф.Бортняк писав до обласного керівництва: «План здачі місцеве господарство виконало в 1932 р. повністю, але нічого не дали на зароблений трудодень. Люди пухнуть та вмирають з голоду». Аналогічна інформація надійшла і з с. Біле: «опухлі люди їдять лободу, тирсу, є навіть померлі». Особливо важким видався 1933 р. для жителів с. Острівчани. В селі не було родини, в якій би не голодували, а в родинах Бабаків, Дідурів, Мурчів, Плачко були зафіксовані смертні випадки від голоду [3, арк.46].
Начальник прикордонної застави, Ф.Остапчук у лютому 1932 р. подав райуповноваженному по Чемеровецькому району таку записку: «На сьогоднішній день у колгоспі «Комінтерн» с. Голеніщево Чемировецького району подано 60 заяв від колгоспників з проханням видачі хліба родинам колгоспників, у яких він відсутній взагалі. Серед цих 60 заяв,30 родин харчуються виключно картоплею і мають ії лише на 2-3 неділі, у інших - харчі відсутні. Колгосп фондів не має, так як районом знято з посівплану 167 га цукрового буряку і наказано засіяти цю площу зерновими культурами. Посівматеріалу не вистачає у кількості 220 центнерів. У колгоспі також критичний стан із фуражем, коні голодують і практично не рухаються, а це призводить до зриву весняної посівної кампанії. Ситуація на селі з кожним днем погіршується. Куркульські елементи ведуть постійну агітацію про знищення колгоспу, де всі голодують» [8, арк. 56].
Начальник прикордонної застави 28.02.1933 р. в листі райуповноваженному ГПУ УРСР по Чемеровецькому району писав: «Настрій одноосібників до колгоспних заходів негативний. У колгоспи вони іти не хотять, заявляючи, що в колгосп не підемо, хай нас виселяють, тому що після хлібозаготівель у нас вже не залишилось ніякої їжі» [8, арк. 12].
Погіршилася ситуація і в містах. Мешканці 35-тисячного Кам`янця-Подільського 1933 рік зустріли з серйозними продовольчими труднощами, оскільки постачання з центру практично припинилося, за винятком хліба, борошна і цукру. Для виправлення становища міські власті вдалися до проведення в селах додаткових продовольчих заготівель, які, по суті, стали ще одним різновидом пограбування селян навколишніх сіл. Розподіл продовольства чітко регламентувався. Партійні активісти отримували за списком №1 по 600 гр. на добу. Стільки ж одержували колишні червоні партизани і робітники правоохоронних органів. За переліком №2 - вчителям, медпрацівникам, студентам та службовцям видавали по 400 гр. хліба на добу, а утриманцям по 200 гр. Решта працюючих отримали навесні 1933 р. по 200 гр. на чоловіка, який вважався годувальником родини. Студенти Силікатного інституту отримували по 400 гр. хліба на добу, Птахінституту та технікуму культури - 300 гр. на годувальника і 100 гр. на добу на утриманця. У ці списки-переліки зовсім не були включені кустарі, які мали отримувати окрему допомогу з центру [7, арк.68].
У ІІ кварталі 1933 р., місто зіткнулось із серйозними продовольчими труднощами. Постачання продуктами з центру практично припинилося, за винятком хліба, борошна, цукру. Умови централізованого постачання були незадовільними. Щоб виправити скрутне продовольче становище, міська рада приділяла увагу «децентралізованим заготівлям» на селі, що було фактично ще одним пограбуванням селянства. Починаючи з травня 1933 р., міські органи влади прикордонних міст видали рішення про розгортання заготівель продуктів у селах районів, за цінами в 20-25 разів нижчими від ринкових.
У травні 1933 р. характерним явищем міського життя стали великі черги за продуктами харчування. Люди не отримували хліба по багато днів, часто траплялося таке, що він був поганої якості, у списках на хліб почали з`являтися «мертві душі». Центр більше не постачав борошно і хліб, денна норма хліба була скорочена до 100 гр., але і її видавали нерегулярно. Норми на видачу хліба для жителів міста на червень 1933 р. були зменшені з 50 до 40 тон [7, арк. 33].
Аналогiчною була ситуацiя й у прикордонному Славутському районі. Місто Славута було надзвичайно забрудненим, люди мешкали у напівзруйнованих будинках. Через недоїдання та антисанітарію спалахували епідемії інфекційних хвороб. Із звiту Славутського районного партійного комiтету за червень 1932 р. - грудень 1932 р. стає відомо, що «Прикордонний район визнавався за небезпечний внаслідок стрімкого поширення епідемічних захворювань, з яких необхiдно вiдмiтити висипний та черевний тиф, скарлатину. Кількість захворювань, порiвнюючи з минулим роком, набрала прогресуючого характеру».
Таблиця 5. Поширення інфекційних хвороб у Славутському районі за 1932 - 1933 рр.
|
Захворювання |
Кількість хворих у 1932 р. |
Кількість хворих у 1933 р. |
|
|
Висипний тиф |
72 |
258 |
|
|
Черевний тиф |
99 |
41 |
|
|
Скарлатина |
124 |
130 |
|
|
Iзачка |
384 |
200 |
Складено за: [6, арк 45].
Злиднів, страждань, хвороб та голоду зазнали не лише селяни, а й міське населення. Важким залишилося продовольче забезпечення м. Славути i восени 1933 р. План постачання мiста пшеницею було виконано на 28,1%, ситуація поліпшилася лише взимку 1933 р., після збільшення норми постачання хліба до 60 тонн на мiсяць, що становило 73,8% від від загального плану постачання [2, арк 321].
Отже, можна спростувати думки про те, що голоду у прикордонній смузi не було. Так, вiн не сягнув великих масштабiв, не було зафiксовано тут фактiв людоїдства i трупоїдства. Але голод вкрай болiсно вдарив по найбільш незахищених верствах населення - дiтях та людях похилого вiку, якi опухали та вмирали з голоду першими. У доповідній записці обласної оздоровчої комісії «Про стан продовольчих труднощів у Вінницькій області», від 17 травня 1933 р. зазначалося: «Останнім часом надходять відомості стосовно голодування населення у частині прикордонних районів області: Славутському, де голодують мешканці 4 сіл (117 сімей), Ново-Ушицькому - 11 сільрад, Кам`янецькому - 11 сіл (50 господарств,170 чоловік)» [9, арк.46.]. Те, що голод у прикордонній смузі мав значно менші масштаби, ніж у центральних районах Поділля, засвідчує штучність голодомору. Адже там, де партійні органи хотіли, або це їм було вкрай потрібно, надавали певну продовольчу допомогу, і голод був меншим. В інших районах, які чимось викликали незадоволення владних структур, не надавали ніякої допомоги. Прикордонні райони опинилися в дещо кращому становищі саме через стратегічні військові та пропагандистські потреби. Але навіть за таких, «вигідніших» умов населення прикордонних районів Поділля з великими трудщами пережило 1932-1933 рр.
Список використаних джерел
1. Голод 1932-1933 років на Хмельниччині: причини, наслідки, уроки: Матеріали республіканської науково-практичної конференції 20 жовтня 1993 року. - Хмельницький, 1993.
2. Центральний Державний архів громадських об`єднань України (ЦДАГОУ). Стенограма наради секретарів райкомів КП(б)У, голів політвідділів і директорів МТС, скликаної Вінницьким обкомом КП(б)У з питань хлібозаготівель, 1933 р.
3. Державний архів Хмельницької області (ДАХО). Листування з партійними, радянськими, військовими організаціями. Вінницький обком КП(б)У. - Ф. 1160. - Оп. 2. -Спр. 40.
4. ДАХО. Виконавчий комітет Проскурівської районної ради робітників, селян та червоноармійських депутатів. - Ф. 1160. - Оп.2. - Спр. 24.
5. ДАХО. Із докладу начальника прикордонної застави райуповноваженому ДПУ УРСР по Чемеровецькому району. - Ф. 1112. - Оп. 1. - Спр. 44.
6. ДАХО. З протоколу засідання президії Славутського райвиконкому від 15.09.33 р. - Ф. 12 - Оп. 1. - Спр. 43.
7. ДАХО. - Кам`янецький окружний суд. - Ф. 1186. - Оп. 12. - Спр. 11.
8. ДАХО. Із звіту про роботу Чемеровецького РПК за термін з 31 травня 1932 р. по 1 січня 1934 р. - Ф. 362 - Оп. 1. Спр. 419.
9. ДАХО. - Директиви Вінницького обласного соцзабезу. - Ф. 112. - Оп. 1. - Спр.7.
10. ДАХО. Кам`янець-Подільський районний виконавчий комітет рад робітників, селян і червоноармійських депутатів 1929-1937 рр. - Ф. 762. - Оп. 2. - Спр. 111.
11. ДАХО. - Листування з партійними органами влади та військовими частинами - Ф. 138. - Оп. 1 - Спр. 47.
Подобные документы
Ознайомлення з історією голодомору на Поділлі. Дослідження архівних документів та свідчень очевидців; розкриття узагальнюючої картини головних причин, суті та наслідків голоду 1932–1933 рр. на Поділлі в контексті подій в Україні вказаного періоду.
курсовая работа [69,7 K], добавлен 08.11.2014Національна катастрофа - голод 1932-1933 рр. Причини голоду. Планування та методи проведення Голодомору 1932-1933 рр. на Українських землях. Масштаби та наслідки трагедії українського народу. Література ХХ століття підчас голодомору. Спогади жителів.
научная работа [86,9 K], добавлен 24.02.2009Аналіз різних точок зору сучасних істориків на етнополітичні причини голоду 1932—1933 років в українському селі, дискусій щодо їх характеристики. Висновки про голод 1932—1933 років як спрямований сталінським керівництвом геноцид українського селянства.
статья [23,6 K], добавлен 17.08.2017Розробка історії голодоморів. Головні особливості зародження і формування наукового дискурсу з історії голоду 1932-1933 рр. на першому історіографічному етапі, уточнення його хронологічних меж. Аналіз публікацій з історії українського голодомору.
статья [22,4 K], добавлен 10.08.2017Основні причини голодомору на Поділлі в 1946–47 р. Особливості тоталітарно-мілітариської політики Сталіна. Встановлення причин людомору і приблизної кількості жертв. Доведення людей до голоду й смерті в умовах тоталітаризму. Наслідки голодомору України.
курсовая работа [334,0 K], добавлен 30.10.2011Аналіз основних архівних джерел, що містять докази штучного походження голоду в Україні. Основні причини даного явища: колективізація селянських господарств, пограбування чи розкуркулювання українських селян, хлібозаготівлі за принципом продрозкладки.
реферат [33,1 K], добавлен 04.12.2010Протистояння українського селянства з більшовизмом на початку 20-х рр. ХХ ст. Селянська війна проти більшовицької влади. Єдиний сільськогосподарський податок та державне "окладне" страхування селянства. Демографічні наслідки Голодомору на Поділлі.
реферат [202,0 K], добавлен 17.08.2009Причини голоду 1946-1947 р. Сталінська політика хлібозаготівель. Суспільна атмосфера й поведінка людей в період голоду. Економічна й сільськогосподарська політика ВКП(б) в післявоєнний період. Наслідки голодомору 1946-1947 р., демографічне становище.
реферат [32,2 K], добавлен 23.11.2009Дослідження основних причин трагедії 1933 року в Україні. Визначення радянського погляду на місію аграрного сектора - "обслуговування" процесу індустріалізації і збереження в країні стабільної ситуації з продовольством. Наслідки колективізації на селі.
реферат [28,9 K], добавлен 28.10.2010Причини голодомору на Дніпропетровщині. Становище селян в 1932 р. та посилення голодомору в 1933 р.. Спогади очевидців та національні аспекти. "Сталінський стрибок" в індустріалізації та колективізації. Тотальне вилучення продовольства у селян державою.
реферат [34,5 K], добавлен 10.05.2009
