Історіографія дослідження історії Наукового Товариства ім. Шевченка у вітчизняній науці (90–і рр. ХІХ ст. – 90–і рр. ХХ ст.)

Історіографія дослідження історії Наукового Товариства ім. Шевченка у вітчизняній науці (90-і рр. ХІХ ст. - 90-і рр. ХХ ст.)

Першими істориками Товариства були самі його члени. Чи не вперше скупі відомості про Товариство дає у «Справозданіє до Записок НТШ» тодішній його голова О. Барвінський у статті «Про заснування і дотеперішній розвиток Товариства ім. Шевченка» [1: 209]. В цій праці автор коротко аналізує передумови та мету заснування Товариства і висвітлює його діяльність за перші 20 років існування. Стаття була присвячена виходу в світ 1 т. «Записок НТШ» та реформуванню Товариства ім. Шевченка у Наукове товариство ім. Шевченка і мала інформативно-статичний характер.

Наступну спробу дати аналіз роботи НТШ зробив М.С. Грушевський у статті «Дотеперішній розвій Наукового Товариства ім. Шевченка» [2: 3-14], що була опублікована в першому номері «Хроніки НТШ». Як і попередня, ця праця також носила звітний характер про діяльність Товариства за період його існування. Давши короткий аналіз перших 20_ти років існування Товариства, М.С. Грушевський звертає основну увагу на діяльність НТШ за останнх 8 років. Автор вважає, що вершиною наукової роботи Товариства є його наукові видання і простежує заснування та розвиток серійних і періодичних видань НТШ за останні роки, без аналізу окремих праць. Науковий аналіз діяльності Товариства відповідав завданням написання такого плану праці, однак це дещо звузило можливості дослідження внеску НТШ у процес національно-культурного відродження.

На початку XX століття в російській періодиці було вміщено ряд публікацій, присвячених історії діяльності НТШ. Серед них слід відзначити статтю М. Грушевського «Львовское общество имени Шевченка й его вкладь в изучение южной Руси» [3: 117-148], в якій автор ознайомлює громадськість Російської імперії з діяльністю НТШ. Після короткого вступу, в якому вчений коротко викладає історію Товариства та його видань, він робить короткий аналіз всіх наукових праць, які опублікувало Товариство до 1904 p. Слід згадати і статтю В. Дорошенка «Украинская Академия Наук» [4: 23-28], в якій автор, аналізуючи роботу Товариства, доводить, що воно виконувало функції національної академії наук, що, в свою чергу, не ставило перед автором завдання показати роль НТШ у процесі українського національного відродження, його роль у формуванні національної самосвідомості.

У 1912 p. брат Михайла Грушевського Олександр видає в Петербурзі книжку «Наукове Товарищество им. Шевченка и его издания 1905-1909 гг.» [5: 67]. Як і в попередніх працях, у своєму вступі він коротко висвітлює основні етапи заснування та розвитку НТШ, дає бібліографічний огляд історичних праць, що опубліковані в періодичних та серійних виданнях Товариства за 1905-1909 pp. Основною метою цієї праці, як і двох попередніх, була популяризація наукових видань Товариства в межах Російської імперії.

У цей же час вийшло перше монографічне дослідження історії НТШ «Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1892-1912 pp.) [6: 86]. В цій праці автор, колишній завідувач бібліографічного бюро, директор бібліотеки НТШ, розкриває причини і процес виникнення Товариства, показує діяльність як усього НТШ взагалі, так і окремих його інституцій. Книжка складається з таких розділів: 1) Погляд на історію Товариства, 2) Внутрішня організація Товариства і його видавництва, 3) Інституції НТШ, 4) Короткий огляд наукової роботи Товариства. В останньому розділі автор дає характеристику праць М. Грушевського і О. Грушевського, а також короткий аналіз усієї наукової літератури, яку була опублікувало Товариство. Обсяг книги, існуючі стереотипи і вимоги не дали автору можливості усією повнотою розкрити історію діяльності Товариства.

З нагоди 50_річчя НТШ у 1923 p. вийшла книжка наукового секретаря Товариства В. Гнатюка «Наукове товариство ім. Шевченка» [7: 15]. В цьому нарисі автор ознайомлює широке коло читачів з історією заснування та основними етапами діяльності НТШ, тією роллю, яку відіграло Товариство в національному відродженні Галичини. Тим не менше, не принижуючи значення даного видання, слід зазначити, що праця носила науково-популярний характер і не розкривала всі сфери діяльності Товариства. Загальні проблеми, які відображені у цій роботі, на наш погляд, вимагають ґрунтовнішого аналізу ряду аспектів з урахуванням особливостей національно-культурного розвитку.

До 55_річчя Товариства приурочена стаття тодішнього голови НТШ К. Студинського «Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1928)» [8: IX-XVIII]. У цій праці автор приділяє велику увагу датам, прізвищам видатних діячів Товариства, а також подає відомості про купівлю друкарні, будинків та іншого майна. В кінці статті розміщена бібліографія видань НТШ. Як і праці попередніх голів Товариства, вона носить звітний характер і ознайомлює читача з основними етапами становлення та розвитку НТШ, однак не в повній мірі відображає вплив Товариства на національно-культурне відродження українського народу.

Своєрідною є також праця І. Крип`якевича «Історично-філософічна секція НТШ під керівництвом М. Грушевського у 1894-1913 роках» [9: 70-96], яка вперше була опублікована в 1939 p. В цій статті автор дає повний список членів секції за вказаний період і стежить за розвитком наукової роботи секції через призму прочитаних на засіданнях історично-філософської секції наукових рефератів. Аналіз рефератів І. Крип`якевич проводить за бібліографічним принципом, на основі значного статистичного та фактологічного матеріалу. Проте великий обсяг матеріалу завадив дослідникові детальніше проаналізувати внесок НТШ в українське відродження, зупинитися на характерних особливостях даного процесу, які відбувалися у досліджуваний період.

У зв`язку з ліквідацією Товариства у Львові в 1939 p. дослідження з історії НТШ переносяться в еміграцію, де воно поновило свою діяльність. З нагоди 75_річчя заснування НТШ в США і ФРН було опубліковано колективну «Історію Наукового товариства ім. Шевченка» [10: 51]. У цій праці в популярній формі висвітлювалася історія заснування та діяльності Товариства. Автори виділили три періоди розвитку НТШ:

1) дореформенний (1873-1892 pp.), 2) довоєнний (1892-1914 pp.), 3) міжвоєнний (1920-1939 pp.). При всій цінності згаданої праці зазначимо, що вона носить популярний характер, не розкриваючи в повній мірі всі аспекти діяльності НТШ. Зокрема, узагальнено і поверхово розглядається вплив Товариства на національно-культурне відродження українського народу.

У 1951 p. було опубліковано найбільше дослідження з історії НТШ - «Огнище української науки: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові» [11: 115] В. Дорошенка. В цій праці автор показує, що саме Наукове товариство ім. Шевченка стояло біля зародків сучасної української науки та довгий час виконувало функції єдиної всеукраїнської академії наук. Тим не менше, не принижуючи значення даного видання, хочеться підкреслити, що автор не використав при написанні даної праці архівних матеріалів, що не дало йому можливості в повній мірі розкрити усі аспекти діяльності НТШ, зокрема, його роль у піднесенні національної самосвідомості українського народу.

До 100_річчя від заснування НТШ вийшла «Коротка історія Наукового товариства ім. Шевченка» [12: 56] В. Лева, а до 110_річчя - «Незнищиме Товариство: До 110_річчя Наукового товариства ім. Шевченка» [13: 10] Я. Падоха. У цих працях автори, в тому ж таки науково-популярному стилі, висвітлюють історію Товариства, показують його роль і місце у національно-культурному відродженні як Галичини, так і всієї України в другій половині минулого - на початку нашого століть, його значення у формуванні незалежної української науки. Вищезгадані праці носять оглядово-популярний характер і видані з метою популяризації Товариства серед української діаспори, тому вони, маючи цінне практичне значення, глибокого аналізу діяльності НТШ не дають.

У зв`язку із 100_річчям від заснування НТШ в українських часописах в еміграції «Український історик» та «Альманах УНС» було опубліковано ряд публікацій, присвячених історії Наукового товариства ім. Шевченка. Так, безумовний інтерес викликає стаття Ю. Герича «Статути Наукового товариства ім. Шевченка у Львові» [14: 43-64], в якій автор вперше робить спробу проаналізувати діяльність Товариства через призму його статутів та проектів до статутів. На жаль, у автора не було оригіналів перших статутів НТШ, тому їхній аналіз має поверховий характер. В. Лев у статті «Наукова і видавнича діяльність НТШ» [15: 55-62] дає короткий аналіз наукової діяльності секцій та комісій Товариства і відображення цієї діяльності в їх окремих виданнях. Автор дає загальний аналіз основних напрямків діяльності, без характеристики окремих праць, що опубліковані у виданнях НТШ. Пантелеймон Ковалів у праці «Значення НТШ в історії української науки й наукової та літературної мови» [16: 76-80] розкрив ту велику роль, яку відіграло Товариство у формуванні сучасної української науки та наукової і літературної мови.

З аналізом передумов як на Наддніпрянській Україні, так і в Галичині, що привели до утворення Товариства, короткий огляд його діяльності дав М. Стахів у статті «Наукове товариство ім. Шевченка в Краю і на еміграції» [17: 63-75].

Після проголошення Україною незалежності посилюється вивчення історії України взагалі та історії Наукового товариства ім. Шевченка як одного з найяскравіших явищ української культури. Серед перших публікацій, присвячених проблемам історії Товариства, після багаторічної перерви в Україні, - стаття Я. Грицака «Почин для зросту на спільнім ґрунті. Погляд на НТШ, що діяло у Львові протягом 116 p.» [18: 20-26]. У цій роботі автор робить спробу переосмислити ту роль, яку НТШ відіграло у формуванні сучасної української науки.

У 1990 p. також вийшов збірник тез з наукового семінару «Т. Шевченко і українська національна культура» [19: 70-165], який відбувся у Львові, і одна з секцій якого працювала над темою «Внесок НТШ у розвиток наукової думки в Україні». У збірник ввійшло біля 50 тез, присвячених різноманітним аспектам діяльності Товариства.

З числа робіт, приурочених Науковому Товариству ім. Шевченка, що вийшли останнім часом, відзначимо праці В. Кубійовича та Р. Кучера. Так, «Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка (1873-1949)» [20: 53] створила група членів НТШ у 1948 p. під редакцією генерального секретаря НТШ проф. В. Кубійовича. Нарис відзначається великою кількістю фактичних даних, інформативністю і охоплює 75 років діяльності НТШ, включно з першим етапом діяльності Товариства в еміграції. У зв`язку з відновленням діяльності НТШ у Львові, в 1991 p. ця книжку перевидало видавництво Товариства для ознайомлення широкої української громадськості з історією Наукового товариства ім. Шевченка.

Книга Р. Кучера «Наукове товариство ім. Шевченка: Два ювілеї» [21: 111] - одна з перших спроб у сучасній українській історіографії подати у монографічному вигляді історію та діяльність НТШ. Як людина, добре обізнана з предметом дослідження, Р. Кучер у доступній формі розповідає про діяльність НТШ, окреслює його структуру та етапи розвитку у зв`язку з культорологічними та політичними процесами, що тривали в Україні протягом більш як столітнього періоду діяльності Товариства. Додаткове значення мають також спроби автора пов`язати вихідний процес Товариства з діяльністю сучасної АН України, зокрема в західних областях, де здебільшого зосереджувалась основна активність НТШ. Підсилює цінність згаданої монографії і те, що вказані нами довоєнні й еміграційні дослідження з цього питання недоступні широкому колу читачів, оскільки збереглися як окремі примірники з колишніх спецхранів. У результаті цього вона є першим дослідженням з історії НТШ, яке має широку доступність для всіх кіл українського суспільства. Але, як і більшість попередніх видань, воно носить науково-популярний характер. У передмові до своєї монографії Р. Кучер пише, що: «Пропонований огляд діяльності НТШ не претендує на вичерпність і абсолютну ґрунтовність, а тому має швидше інформативний характер загального плану» [22: 6].

У 1991 р. у видавництві НТШ вийшов у світ анотований покажчик «Періодичні та серійні видання Наукового товариства ім. Шевченка (1885-1939)» [23: 101] під редакцією Т. Кульчицької. Це одна з перших спроб показати повністю творчий доробок Товариства, його наукові видання. Хоча в цій праці видання НТШ подані за серіями та роками, без наукового аналізу, вона є важливим джерелом для вивчення історії Товариства.

Особливе місце у вивченні проблем історії НТШ займає перша наукова сесія Товариства - «Наукове товариство ім. Шевченка і українське національне відродження». Зокрема, теперішній голова НТШ О. Романів у вступній статті до збірника «Наукове товариство ім. Шевченка й українське національне відродження» [24: 24-35] показує ту роль, яку відіграло Товариство в піднесенні національної самосвідомості, в злитті двох потоків наддніпрянського і галицького національного відродження в єдиний могутній потік та в створенні української національної науки. Він також вказує на місце та перспективи розвитку НТШ на сучасному етапі. В статті «Наукове товариство ім. Шевченка: традиції та перспективи розвитку» [25: 20-34] О. Романів розглядає НТШ не як окреме явище, а в контексті еволюції розвитку української культури та науки, аналізує його діяльність у різних сферах культурного науково-громадського життя українського народу. О. Пріцак у статті: «Чому необхідно відновити Наукове товариство ім. Шевченка у Львові?» [26: 35-44] вважає, що основним завданням Товариства на сучасному етапі є відродження великої суверенної української науки як невід`ємної частини світової науки. Я. Падох у статті «Розвиток Наукового товариства імені Шевченка в діаспорі: здобутки, проблеми» [27: 44-51] та Б. Стебельський, Ю. Курас у статті «Наукове товариство імені Шевченка в Канаді: праця, плани» [28: 52-56] висвітлили діяльність Товариства в діаспорі, показали його досягнення, проблеми і завдання. Багато праць присвячено визначним діячам Товариства, значенню їхньої діяльності як для НТШ, так і для української культури й науки взагалі: Я. Дашкевич - «Михайло Грушевський - творець концепції української національної науки» [29: 57-64], О. Купчинський - «Володимир Гнатюк: біля джерел формування українознавства» [30: 65-71], У. Еллінська - «Суспільно-громадська та наукова діяльність академіка Кирила Студинського» [31: 72-89], р. Гайда - «Внесок Івана Пулюя у розвиток європейської фізики» [32: 90-96], І. Головацький - «Іван Горбачевський - учений, організатор науки, громадянин» [33: 97-104], Ю. Головач, Я. Грицак - «Іноземні вчені - члени Наукового товариства імені Шевченка (1893-1940)» [34: 105-108].

У зв`язку з відновленням діяльності НТШ в центральній пресі з`явилася низка статей, приурочених цій події. В них дана загальна характеристика діяльності Товариства основні етапи його розвитку та вказано на ті завдання, які стоять перед ним на даний час [35: 94-101].

1. Барвінський О. Про заснування і дотеперішній розвиток Товариства ім. Шевченка // Записки Товариства ім. Шевченка. - Т. 1. - Львів, 1892. - С. 209-210. 2. Грушевський М. Дотеперішній розвій Наукового Товариства ім. Шевченка // Хроніка НТШ. - Львів, 1990. - С.З_14. 3. Грушевський М Львовское ученое общество имени Шевченка й его вклад в изучение Южной Руси // Журнал Министерства народного просвещения. Критика и Библиография. - Санкт-Петербург, 1905. - С. 117-148. 4. Дорошенко В. Украинская Академия наук // Украинская жизнь. - 1912. - №10. - С. 23 - 28. 5. Грушевський О. Наукове Товарищество імени Т. Шевченка й его издания 1905-1909 гг. - Санкт-Петербург, 1912. - 67 с. 6. Дорошенко В. Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1892-1912 pp.) - Київ - Львів, 1913. -86 с. 7. Гнатюк В. Наукове Товариство ім. Шевченка. - Львів, 1923. - 15 с. 8. Студинський К. Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1928) // Записки НТШ. - Т. 150. - Львів, 1928. - С. IX-XVIII. 9. Крип`якевич І. Історично-філософічна секція НТШ під керівництвом Михайла Грушевського у 1894-1913 роках // Вісник АН України. №5. - 1992. - С. 70-86. 10.Історія Наукового Товариства ім. Шевченка: 3 нагоди 75_річчя його заснування 1873-1948. - Нью-Йорк-Мюнхен, 1949. - 51 с. 11. Дорошенко В. Огнище української науки - Наукове Товариство ім. Шевченка. - Нью-Йорк, 1951. 12. Лев В. 100 років праці для науки й науці. Коротка історія Наукового Товариства ім. Шевченка. НТШ в ЗДА. Нью-Йорк, 1972. - 56 с. 13. Падох Я. Незнищиме Товариство: До 100_річчя Наукового Товариства ім. Шевченка. - Нью-Йорк, 1983. - 20 с. 14. Герич Ю. Статути Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Український історик. №1-2. - 1973. - С. 43-64. 15. Лев В. Наукова і видавнича діяльність НТШ // Альманах УНС. - 1973. - С. 55-62. 16. Ковалів П. Значення НТШ в історії української науки й наукової і літературної мови // Альманах УНС. - 1973. - С. 76-80. 17. Стахів М. Наукове Товариство ім. Шевченка в Краю і на еміграції // Альманах УНС. - 1973. С. 63-75. 18. Грицак Я. Почин для зросту на спільнім грунті: Погляд на НТШ, що діяло у Львові протягом 116 p. // Наука і суспільство. - 1989. - №10. - С. 20-26. 19.Т. Шевченко і українська національна культура (матеріали симпозіуму) - Львів, 1990. - С. 70-155. 20. Кубійович В. Нарис історії Наукового Товариства ім. Шевченка (1873-1949) - Львів, 1991. - 53 с. 21. Кучер р.В. Наукове Товариство ім. Шевченка: Два ювілеї. - Київ, 1992. - 111 с. 22. Там само. 23. Періодичні та серійні видання Наукового Товариства ім. Шевченка (1885-1939) Анотований показчик під ред. Т.Ю. Кульчицької. - Львів, 1991. - 10 с1. 24. Романів О. Наукове Товариство ім. Шевченка й українське національне відродження // Наукове Товариство ім. Шевченка і українське національне відродження. - Львів, 1992. - С. 24-35. 25. Романів О. Наукове Товариство ім. Шевченка: традиції та перспективи розвитку // Хроніка НТШ. - Ч. 82. - Львів, 1993 - С. 20-34. 26. Пріцак О. Чому необхідно відновити Наукове Товариство імені Шевченка у Львові? // Наукове Товариство імені Т. Шевченка і українське національне відродження. - Львів, 1992. - С. 35-44. 27. Падох Я. Розвиток Наукового Товариства імені Т. Шевченка в діаспорі: здобутки, проблеми // Там само. - С. 44-51. 28. Стебельський Б., Курис Ю. Наукове Товариство імені Т. Шевченка в Канаді: праця, плани // Там само. - С. 52-56. 29. Дашкевич Я. Михайло Грушевський - творець концепції української національної науки // Наукове Товариство імені Т. Шевченка і українське національне відродження. - Львів, 1992. - С. 57-64. 30. Купчинський О. Володимир Гнатюк: біля джерел формування українознавства // Там само. - С. 65-71. 31. Едлінська У. Суспільно-громадська та наукова діяльність академіка Кирила Студинського // Там само. - С. 72-89. 32. Гайда P. Внесок Івана Пулюя в розвиток європейської фізики // там само. - С. 90-96. 33. Головацький І. Іван Горбачевський - учений, організатор науки, громадянин // Там само. - С. 97-104. 34. Головач Ю., Грицак Я. Іноземні вчені - члени Наукового Товариства імені Шевченка (1873-1940) // Там само… - С. 105-108.