Історіографія історії становлення суспільно-державного устрою Польщі 1918–1926 рр. у контексті сучасних методологічних підходів
Процес відновлення Речі Посполитої, її подальше становлення у період до і після Першої світової війни. Наукові дослідження з історії Польської республіки доби 1918–1926 вітчизняних і зарубіжних авторів. Національно-визвольна боротьба польського народу.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.10.2010 |
| Размер файла | 76,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Незмінну зацікавленість польських істориків викликає проблематика національних меншин у міжвоєнній Польщі. До найважливіших праць цього аспекту належать дослідження таких авторів, як: К. Гомулка, Г. Сосна, M. Фукс, В. Мніх, Р. Тожецький, Д. Мательський та ін. [85].
Серед досліджень польських авторів періоду нашого вивчення чільне місце продовжували займати праці, присвячені політичній біографії Ю. Пілсудського (1867-1935) - однієї із головних історичних постатей міжвоєнної Польщі. У цьому зв'язку варто виокремити роботи А. Гарліцького, автора новітньої багатотомної біографії Пілсудського, праці В. Єнджеєвича, в одній постаті солдата, міністра і біографа маршала, а також публікації таких істориків як Д. і Т. Наленч, А. Міцевський, Й. Моленда, В. Вуйчик та ін. [86]. Будучи дослідженнями різної вартості, вони висвітлюють діяльність Ю. Пілсудського на тлі характеристики польського суспільства, його потреб, настроїв, стану суспільної свідомості. Ці праці відкривають для українського читача маловідому сторінку історії польського народу, яку раніше розкривали однобічно і спрощено. У ній йдеться про життєвий шлях Юзефа Пілсудського, наведені численні факти його участі у боротьбі за незалежність Польщі, а після її здобуття - політичному житті II Речі Посполитої, диктатором якої він став у 1926 p. Спростовані вигадки та розвінчані різного роду міфи й легенди, пов'язані з особою цього діяча, а також розкритий механізм їх творення.
Цілком природно, що польські науковці виявляли значний інтерес до міжнаціональних відносин. Інтерес до яких лише посилювався з плином часу і змінами, що відбувалися у сучасному світі. В нову епоху, після 1918 p., поляки вступили з активною національною свідомістю. Проте відновлення Польської держави не розв'язало національних проблем. Етнічні кордони перетнулися з національними. Польща була багатонаціональною країною, в якій національні меншини становили понад 30 % населення [87: 181], що створювало труднощі її внутрішньої державної політики. Уряд не зміг знайти компромісного рішення з українцями. Незрозумілою була також позиція 5% німецької меншини. Невирішеною справою залишалось єврейське населення, котре становило 10% жителів країни. Так національні й етнополітичні питання в період між Першою і Другою світовими війнами продовжували залишатися воістину неосяжним полем для дослідників у новітню добу й мали практичне значення, про що свідчить низка літератури з названих наукових проблем [88]. Предметом аналізу польських істориків стала національна політика Польщі в Західній Україні, яку реалізовували різні урядові кабінети періоду правлячого режиму “санації”. Серед праць, присвячених означеній проблематиці, особливо вирізняється книга А. Хойновського “Концепції національної політики урядів у 1921-1939 pp.” [89], що стала базовою в польській історіографії. З новітніх досліджень істориків Республіки Польща варто відзначити монографію В. Паруха “Від державної консолідації до консолідації національної. Національні меншини у політичній думці табору пілсудчиків” [90]. Під час процесу відновлення державності усвідомлення і розв'язання міжнаціональних відносин становили один із найважливіших напрямків становлення і розвитку Польщі.
Помітне місце в польській історіографії займає конституційна проблематика. При цьому зауважимо, що основні закони ІІ Речі Посполитої не стали, з огляду на відсутність часової перспективи, предметом наукового зацікавлення істориків міжвоєнного двадцятиліття. Але їх розглядали з точки зору вимог чинного права і політичної боротьби, що точилася на той час. Ситуація в Польщі після 1944 р. мусила впливати на зміст праць про конституції відродженої Польщі. Особливо в публікаціях початку 50-х років було багато односторонності й спрощень. Однак треба відзначити, що з цього періоду наступило зростання кількості досліджень також в тих межах, які нас цікавлять [91]. Серед найвагоміших сучасних досліджень варто вказати праці А. Айненкеля, М. Каляса [92].
Трансформації 1990-х рр. і нові можливості, відкриті перед істориками новітньої історії Польщі, не применшили цінності досліджень у сфері економіки і суспільного життя Другої Речі Посполитої. Хоча варто зазначити, що з'явилися праці, в яких глибше висвітлено досягнення економіки того часу, але і вони не змінили уяви про польську економіку, яку навіть прихильникам оптимістичної школи не вдалося показати як процвітаючу і наздоганяючу розвинуті країни Західної Європи. Як раніше, дослідники приходили до висновку про те, що, не дивлячись на окремі успіхи в цілому, країна все ще залишалася в європейській зоні цивілізаційного відставання. Це відноситься і до її соціальної структури, в якій домінуюче становище займало селянство. Новітні дослідження не змінили знання про національну структуру: наприкінці 1930-х рр. нацменшини становили 1/3 громадян Польщі. Хоча багато узагальнень та оцінок того часу вимагають перегляду, а ще існуючі білі плями важливо заповнити. Наведемо у цьому зв'язку зауваження відомого польсько-американського історика, професора Йєльського університету П. Вандича, котрий у квітні 2001 р. на сторінках престижного католицького журналу “Tygodnik Powszechny” писав: “Так звана марксистська історіографія, особливо в період сталінізму, тлумачила минуле вибірково і бездумно. Після падіння комунізму в результаті звільнення нашої історії від брехні відбувся “перекос” в другий бік. Білі плями заповнювалися, але не все і не рівномірно” [93]. І старі, й нові перекручення виростають на ґрунті кардинально протилежних симпатій чи політичних переваг дослідників. Це відноситься, перш за все, до ключових подій і оцінок дій основних діячів польського політичного життя, поглядів на формування польської національної державності в 1918-1926 рр., травневого перевороту 1926 р. та інших проблем політичного розвитку Другої Речі Посполитої [94].
З відновленням державної незалежності України, ліквідацією надмірної ідеологізації в історичних дослідженнях і пожвавленням наукового інтересу до країн близького та далекого зарубіжжя розпочався новий етап в українській історіографії, побудований на наукових принципах вивчення як вітчизняної, так і світової історії. Українські історики переглянули тематику соціально-політичної та економічної історії зарубіжних країн, намагаючись заповнити вакуум новими працями з даної проблематики, використовуючи при цьому багаті й цікаві архівні фонди України та сусідніх держав. Активізації наукового пошуку у вивченні історії міжвоєнної Польщі, українсько-польських відносин у 1918-1926 pp. сприяє проведення міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференцій з проблем українсько-польських, політичних, соціально-економічних відносин та культурно-мистецьких і літературних зв'язків [95].
Українські й польські історики намагаються науково осмислити уроки минулого, подолати залишки старої неприязні, виробити нові принципи взаємоповаги і взаєморозуміння, об'єктивно й неупереджено проаналізувати історичні події досліджуваного періоду, загалом міжвоєнної доби. У цьому контексті певне значення мають праці загального характеру та видання, що висвітлюють міжвоєнну історію Польщі, деякі аспекти її соціально-економічного та політичного життя, зовнішньополітичної діяльності [96].
Аналізуючи сучасний стан української полоністики, мусимо визнати, що, незважаючи на досягнення останніх років, проблеми міжвоєнної новопосталої Польщі, її державотворення, соціально-економічного і політичного розвитку перебувають лише у зародковому стані. Досі не підготовлено фундаментальних досліджень узагальнюючого характеру про історію відновлення, становлення й розвитку Другої Речі Посполитої. Причиною цього є те, що в умовах адміністративно-тоталітарного режиму ці питання висвітлювали однобічно, з позицій методологічних постулатів і ортодоксальних положень марксистсько-ленінської ідеологічної доктрини. Зрозуміло, що такий політизований підхід не мав нічого спільного із серйозним аналізом пізнавальних здобутків історіографії нової Польської держави 1918-1926 рр., і, як наслідок такого методологічного підходу, її подавали у спотвореному вигляді.
У новітній українській історіографії переважають роботи, присвячені переважно вивченню українсько-польських відносин [97], соціально-економічного стану західноукраїнських земель у складі Польщі, становища українців у Польщі у 1918-1939 рр., українського питання у Другій Речі Посполитій [98]. Ці проблеми знайшли відображення у працях Я. Ісаєвича, С. Кульчицького, Л. Зашкільняка, Ю. Макара, С. Макарчука, Я. Дашкевича, О. Красівського, М. Кугутяка, В. Ярового, І. Ілюшина, О. Сухого, М. Швагуляка, Т. Зарецької та інших відомих українських істориків [99]. У цьому контексті особливу наукову цінність становлять дослідження відомих львівських науковців М. Литвина і М. Гетьманчука. Перший у своїй документальній монографії “Українсько-польська війна 1918-1919 рр.” [100] на основі широкого залучення документів із фондів архівів України, Польщі, Росії, Чехії всебічно розглядає основні етапи українсько-польської війни у листопаді 1918-липні 1919 рр., хід бойових дій на Галицькому і Волинському фронтах, аналізує військове будівництво ЗУНР і Війська Польського, діяльність військово-дипломатичних місій у Східній Галичині, а також показує вплив геополітичної ситуації у Центрально-Східній Європі на хід і результати українського збройного протистояння у 1919 р. Проблему українського питання в радянсько-польських відносинах 1920 - 1939 рр. ґрунтовно досліджує М. Гетьманчук [101]. На багатому архівному матеріалі з урахуванням праць попередників, мемуарної літератури, періодичних видань він простежує боротьбу більшовицької Росії і Польщі за володіння розчленованими українськими землями, з'ясовує місце українського питання у зовнішній політиці цих держав. З-поміж праць українських істориків у світлі означеної проблеми варто відзначити дослідження З. Баран “Відродження і становлення Польської держави” [102], у якій вона висвітлює політичне життя у відновленій Польщі до прийняття польської Конституції 1921 року.
Якісні зміни в українській історичній науці за роки незалежності відкрили нові можливості для вивчення й об'єктивного висвітлення історії Польської держави, її основних періодів внутрішньо- і зовнішньополітичного розвитку. Переконливим свідченням цього є значний прогрес у сучасному становленні вітчизняної полоністики. Його синтетичним виявом стала фундаментальна праця вчених Львівського національного університету ім. І. Франка Л. Зашкільняка і М. Крикуна “Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів” [103]. Це перша “українська” цілісна історія Польщі, котра на основі глибокого опрацювання багатьох нових джерел та інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури, а також великого досвіду викладання історії Польщі, всебічно та ґрунтовно, на високому професійному рівні, розкриває складну і драматичну історію формування польської державності. Відзначимо, що праця відомих львівських істориків знайшла широкий резонанс як в Україні, так і Польщі.
Водночас слід підкреслити, що у висвітленні історії Польщі в українській історіографії існує певний дисбаланс між кількістю публікацій, а, отже, ступенем вивченості й висвітлення в науковій літературі як окремих її періодів, так і за тематичною спрямованістю, як уже зазначалось, на користь дослідження проблематики українсько-польських відносин та українського питання в польській історії, становища українців у Польщі. Аналіз історичної літератури в Україні засвідчує, що ще й досі нема праць, у яких би цілісно було дано узагальнену характеристику історичного процесу відродження і розвитку Польської держави в 1918-1926 рр., визначені закономірності й національні особливості становлення польської державності у зазначений період, а також специфіку поступу поляків у цей час. При цьому зазначимо, що проблемам розвитку Другої Речі Посполитої присвячений один із розділів праці Л. Зашкільняка і М. Крикуна (розд.13), проте і в ньому переважає показ складних взаємин поляків з українцями у 1918-1939 рр. Проблеми історії та розвитку міжвоєнної Польщі висвітлено також у публікаціях авторки цього дослідження [104]. Вони стосувалися відновлення польської національної державності у період між двома світовими війнами, з'ясування загальних закономірностей та особливостей самостійного польського державотворення. В них проаналізовано основні етапи соціально-економічного розвитку міжвоєнної доби, особливу увагу приділено суті аграрної реформи, стабілізації фінансової системи, розвитку промисловості та сільського господарства, перебудови економіки відповідно до потреб країни 1918-1926 рр. [105]. У працях авторки знайшли висвітлення найважливіші аспекти створення духовних основ польського суспільства [106]. Окремі роботи присвячені основним напрямам зовнішньої політики нововідновленої Польщі, а також внутрішнім та зовнішнім чинникам впливу на її визначення у досліджуваний період [107].
Проте нові політичні реалії - незалежна Україна і відновлена Польща, нова інтелектуальна атмосфера, що поступово утверджується в посткомуністичних країнах, зобов'язують до перегляду усталених поглядів на тих, хто живе поряд, близько, чи дещо далі, вимагають розуміння внутрішнього соціально-економічного, політичного і духовного розвитку. Лише за цих умов можна зі знанням справи розбудовувати нові державні відносини. Це допоможе краще усвідомити й власне місце на політичній карті Європи. Тим більше, що, незважаючи на те, що в роботах українських істориків з проблематики міжвоєнної історії Польщі на різних етапах розвитку вітчизняної історіографії міститься значний фактичний матеріал про національно-державне відродження та становлення Польщі у 1918-1926 рр., ще до цього часу багато аспектів зазначеної проблематики носять дискусійний характер, відчувається відгомін тоталітарного минулого, а вони залишаються невивченими.
Аналіз української і польської історіографії на тему відбудови незалежної Польської держави свідчить, що, порівнюючи з іншими напрямками її новітньої історії, де напрацьовано та опубліковано чимало обсягу різних матеріалів, у запропонованому напрямку зроблено практично дуже мало, а те, що з'явилося в умовах тривалої відсутності історичної інформації, відповідної статистики, тощо відзначалось браком об'єктивності. У часи тоталітаризму вся інформація була засекречена і не потрапляла до дослідників та громадськості. Нам видається, що проаналізований в історіографічному огляді науковий доробок не може компенсувати як накопичену протягом десятиріч відсутність історичних документів, присвячених проблемам новопосталої Польської держави та її внутрішньо- і зовнішньополітичного розвитку в 1918-1926 рр., так і новополітичну польську специфіку крізь призму національного державотворення. Малочисельність й загальноплановість праць українських істориків, що становлять для даного дослідження безпосередній інтерес, наукову новизну та практичну значимість, посилюють цілеспрямований аналіз відродження польської національної державності, складних процесів її формування в контексті геополітичних змін міжвоєнної Європи, спираючись на комплексний проблемно-історичний підхід до вивчення багатьох неоднозначних аспектів досліджуваної теми.
Нині назріла потреба підготовки цілісної і комплексної фундаментальної праці, в якій би на нових методологічних засадах і основі досягнутого рівня історичної інформації було комплексно досліджено внутрішні та зовнішні умови, об'єктивні й суб'єктивні фактори становлення і розвитку новонародженої Польщі в 1918 р., польський шлях парламентської демократії та причини її кризи в 1926 р. У цьому зв'язку важко не помітити наукової важливості зазначеної праці для сучасної української історіографії та практики національного відродження. Таке дослідження дозволить виявити найбільш цінні аспекти історії державотворення наших країн, відновлення історичної справедливості й позитивно вплине на націотворчі процеси як української, так і польської спільноти, а, отже, на сучасне і майбутнє Європейського континенту. Велика кількість, різноманітність, змістовність удоступненого нині документального матеріалу, а також свобода творчого пошуку дозволяє вдатися до поглибленішого теоретичного розгляду означеної проблематики.
Список використаних джерел
1. Историография истории южных и западных славян. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1987. - 261 с.
2. Драгоманов М. Историческая Польша и великорусская демократия. - Женева, 1883; Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским географическим обществом. Юго-Западный отдел. - Т. I-VII. - Спб., 1872-1878; Формы национального движения в современных государствах. - Спб., 1910.
3. Грушевский М. С. Освобождение России и украинский вопрос. - Спб., 1907.
4. Никотин И. А. Столетний период (1772-1872) русского законодательства в воссоединенных от Польши губерниях и законодательство о евреях (1649-1876). - Т. I, П. - Вильно, 1886.
5. Balcer О. Historia ustroju Polski. Przeglad Wykladow uniwersyteckich. - Lwow, 1914. - 34 s.
6. Zakrzewski St. Zagadnienia historyczne. - Lwow, 1908. - 295 s.
7. Askenazy S. Przeglad dziejow Polski. Epoka porozbiorowa. 1795-1883. Referent. - 11 s.
8. Grabski Wl. Materialy w sprawie wloscianskiej. - T. 1-2. - Warszawa, 1907-1910. - T. 1. - 1907. - 67 s.; T. 2. - 1910. - 145 s.
9. Bujak Fr. Galicya. - T. 1-2. - Lwow-Warszawa, 1908-1910; T.1. Kraj. Ludnosc. Spoleczenstwo. Rolnictwo. - 1908. - 562 s.:. T. 2. Lesnictwo. Gornictwo. Przemysl. - 1910. - 509 s.
10. Братківський Ю. Фашистська Польща на шляху до революційної кризи. - Харків: Пролетар, 1933. - 180 с.
11. Романский А. Очерки современной Польши. - М.: Прометей, 1926. - 256 с.
12. Левенецький М. Польща: (Економічний та політичний нарис). - Харків: Радянська школа, 1932. - 108 с.
13. Вольский А. Польша. - M.: Изд-во ЦК МОПР СССР. Тип. “Эмес”, 1929. - 32 с.
14. Врублевский А. Польша. - М.: Соцэкгиз, 1936. - 216 с.
15. Кон Ф. Кризис буржуазной Польши. - М.: Красная Новь, 1923. - 69 с.; Його ж. Современная Польша. - М.: Красная Новь, 1924. - 115 с.; Його ж. Польша наших дней. - М.-Л.: Госиздат, 1926. - 109 с.
16. Явленский E. Г. Жизнь и борьба рабочих Польши. - М.: Профиздат, 1934. - 105 с.
17. Братин Є. Сучасна Польща. - Б. м.: Червоний шлях, 1925. - 90 с.
18. Польская деревня во время кризиса / Сбр. Влодавский С. и др. - М.: Межд. агр. ин-т, 1935. - 221 с.
19. Малицкий А. Государственный строй Польши. - М., 1930; Стефанович Л. Переворот в Польше. - М., 1926; Красный Ю. Польский фашизм. - М.: Красный пролетарий, 1924. - 52 с.
20. Какурин H., Маликов В. Война с белополяками. - М., 1925; Невежин К. Русско-польская война 1919-1920 гг. - М., 1923; Суслов П. Политическое обеспечение советско-польской кампании 1920 г. - М., 1930; Тухачевский М. Поход за Вислу. - М., 1923; Шапошников Б. На Висле. К истории кампании 1920 г. - М., 1924.
21. Майский И. Внешняя политика РСФСР 1917-1922 гг. - М., 1922; Иванов Л. Мировая политика после Версаля. - М., 1928.
22. Kutrzeba S. Polska odrodzona. 1914-1921. - Krakow, 1921.
23. Prochnik A. (Swoboda H.) Pierwsze pietnastolecie Polski niepodleglej (1918-1933). Zarys dziejow politycznych. - Warszawa, 1933. - 159 s.
24. Krahelska H. Prawda o stosunkach pracy. - Lwow, 1934. - 97 s.; Praca dzieci i mlodocianych w Polsce. - Warszawa, 1928. - 58 s.; Praca kobiet w przemysle wspolczesnym. - Warszawa, 1932. - 147 s.
25. Polityka spoleczna Panstwa Polskiego. - Warszawa, 1937.
26. Polska po roku 1926. - Warszawa, 1937.
27. Pietnascie lat Panstwa Polskiego. Praca zbiorowa. - Warszawa, 1933.
28. Askenazy S. O sprawie polskiej w.r. - Krakow, 1912. - 24 s.
29. Konopczynski W. Dzieje Polski nowozytnej. - T. 1-2. - Londyn, 1958.
30. Sobieski W. Dzieje Polski. - T. 1-3. - Warszawa, 1923-1925.
31. Handelsman M. Historyka. - Cz. l. - Zamosc, 1921. - 256 s.
32. Cepnik H. Josef Pilsudski, tworca niepodleglego panstwa polskiego. Zarys zycia i dzialalnosci (5. XII. 1867 - 12.V. 1935). - Warszawa, 1935. - 320 s.; Garlicki A. Idea i czyn Jozefa Pilsudskiego. Praca zbiorowa. - Warszawa, 1936. - 130 s.; Lipecki J. (I. Pannenkowa) Legenda Pilsudskiego. - Posnan, 1922. - 89 s.; Starzewski I. Jozef Pilsudski. Zarys psychologiczny. - Warszawa, 1930. - 124 s.; Woyszwillo J. (W. Pobog-Malinowski) Jozef Pilsudski: zycie, idee i czyny 1867-1935. - Warszawa, 1937. - 269 s.
33. Bruckner A. Dzieje kultury polskiej. - T. 1-3. - Krakow, 1930-1931.
34. Czarnowski St. Kultura. - Warszawa, 1938. - 303 s.
35. Bujak Fr. Studja historyczne i spoleczne. - Lwow, 1924. - 261 s.; Historia osadnictwa ziem polskich w kratkim zarysie. - Warszawa, 1920. - 43 s.
36. Rutkowski J. Historia gospodarcza Polski. - Warszawa, 1923.
37. Kwiatkowski E. Zagadnienia przemyslu chemicznego na tle wielkiej wojny. - Warszawa; Lwow, 1923; Tendencje i postulaty rozwoju gospodarczego Polski. - Warszawa, 1930; Dysproporcje. Rzecz o Polsce przeszlej i obecnej. - Krakow, 1931; Kryzys wspolczesny i zagadnienia odbudowy zycia gospodarczego. - Warszawa, 1935.
38. Kwiatkowski E. Zagadnienia przemyslu chemicznego na tle wielkiej wojny. - Warszawa; Lwow, 1923.
39. Kwiatkowski E. Dysproporcje. Rzecz o Polsce przeszlej i obecnej. - Krakow, 1931.
40. Мархлевский Ю. Польша и мировая революция. - M.: Генеза, 1921. - 35 с.; Пролетарская Россия и буржуазная Польша. 1921. - Харьков, 1921; Война и мир между буржуазной Польшей и пролетарской Россией. - М.: Госиздат, 1921. - 68 с.
41. Przybyszewski S. Polska i wojna. - Stanislawow, 1916. - 120 s.
42. Кундюба И. Д. Исторические предпосылки краха панской Польши. - К.: Изд-во Киевского университета, 1959. - 119 с.
43. Зуев Ф. Польша в 1918-1952 годах. - М., 1952. - 51 с.
44. Манусевич О. Я. Нариси з історії Польщі. - К.: Радянська школа, 1954. - 452 с.; Миско M. B. Октябрьская революция и восстановление независимости Польши. - М.: Изд-во АН СССР, 1957. - 226 с.; Яжборовская И. С. О некоторых аспектах влияния Октября на содержание, направление и формы классовой борьбы в Польше (1918-1923 гг.) // Советско-польские отношения. 1918-1945. Сб. ст. - М.: Наука. - 1974. - С. 22-68; Ольшанский П. От буржуазного парламентаризма - к режиму “санации” // Очерки истории советско-польских отношений 1917-1977. - М.: Наука, 1979. - С. 76-96; Калениченко П. М. Великий Жовтень і революційний рух у Польщі (1917 - жовтень 1919). - К., 1971 та ін.
45. Михутина И.В. Советско-польские отношения. 1931-1935. - М.: Наука, 1977. - 287 с.; Ольшанский П. Советско-польские отношения в 1921-1924 гг. // Советское славяноведение. - 1972. - № 1. - С. 21-34; Хренов И. А. Коммунистическая рабочая партия Польши в борьбе за нормализацию польско-советских отношений (1918-1921 гг.) // Советско-польские отношения 1918-1945. - М.: Наука, 1974. - С. 5-21; Зуев Ф. Международный империализм - организатор нападения панской Польши на Советскую Россию (1919-1920 гг.). - М.: Госполитиздат, 1954. - 232 с.
46. Pobog-Malinowski W. Najnowsza historia polityczna Polski. - T. II. - Londyn, 1956. - 452 s.; Halecki O. Historia Polski. - Londyn, 1957. - 372 s.; Komarnicki T. Rebirth of the Polish Republic. - London, 1957. - 257 s.; Dziewanowski M. Jozef Pilsudski a European Federalist 1918-1922. - Stenford, 1969. - 189 s.; Korbel J. Poland between East and West. - Princeton, 1963. - 184 s.; Umiastowski R. Russia and the Polish Republik. 1918-1921. - London, 1945; Sokolnicki M. Pilsudski i zagadnienie Posji // Niepodleglosc. - T. II. - London, 1950; Sukiennicki W. Przyczyny i poczatek wojny polsko-radzieckiej 1919-1921. - “Bellona”, zesz. 45, 1963. - 208 s.; Jedrzejewicz J. Pilsudski - przekursor przyszlosci // Niepodleglosc. - T. II. - 1950; Kukiel M. Dzieje Polski porozbiorowej 1795-1921. - Londyn, 1961. - 258 s.; Wandycz P. O polskiej polityce zagranicznej 20-lecia. - Paryz: Kultura, 1964. - Nr 1-2. - S. 52-58; Wandycz P. Soviet-Polish relations 1917-1921. - Cambridge, Massachusetts, 1969. - 58 s.
47. Поваляев В. П. Вопрос о границах Польши на Парижской мирной конференции 1919-1920 гг.: Автореферат дис. ... кандидата исторических наук. - Рязань, 1950. - 20 с.
48. Garlicki A., Nalecz T., Wladyka W. Druga Rzeczpospolita w powojennych badaniach historykow polskich // Przeglad Historyczny, 3/1978; Jedryszczak T. Spory o geneze II Rzeczypospolitej // Droga przez polwiecze. O Polsce lat 1918-1968. - Warszawa, 1969. - S. 45-60.
49. Rok 1918. Znaczenie odbudowy niepodleglego panstwa dla klasy robotniczej, diskusja redakcyjna //Z Pola Walki, 3/1968. - S. 50-67.
50. Sikorski W. Przyzla wojna. Jej mozliwosci i character oraz zwiazane z nia zagadnienia obrony kraju. - Warszawa, 1934.
51. Kaminski M. K., Zacharias M. J. Polityka zagraniczna II Rzeczypospolitej. 1918-1939. - Warszawa, 1987; Krasuski J. Miedzy wojnami. Polityka zagraniczna II Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1985.
52. Giertych M. Dmowski czy Pilsudski? - Wroclaw, 1995.
53. Historia Polski. - T. 4. - Cz. 2-4 / Pod. red. T. Jedruszczaka. - Warszawa, 1978.
54. Ajnenkiel A. Polska po przewrocie majowym. Zarys dziejow politycznych Polski. 1926-1939. - Warszawa, 1980.
55. Zaremba P. Historia Dwudziestolecia (1918-1939). - T. I-II. - Paryz, І981.
56. Zielinski H. Historia Polski. 1914-1939. - Wroclaw, 1982. - 427 s.
57. Landau Z., Tomaszewski J. Polska w Europie i swiecie 1918-1939. - Warszawa, 1984.
58. Polska odrodzona. 1918-1939. Panstwo - spoleczenstwo - kultura / Pod red. J. Tomickiego. - Warszawa, 1982. - 677s.
59. Z dziejow Drugiej Rzeczypospolitej / Pod red. A. Garlickiego. - Warszawa, 1986.
60. Zarnowski J. Spoleczenstwo Polski miedzywojennej. - Warszawa, 1969. - 539 s.
61. Zarnowski J. Spoleczenstwo Drugiej Rzeczypospolitej 1918-1939. - Warszawa, 1973. - 434 s.
62. Polityka spoleczna. Praca zbiorowa / Pod red. A. Rajkiewicza. - Warszawa, 1973.
63. Historia Polski. - T. IV. - 1918-1939. - Cz. 3. - Rozdz. XXVI-XXXVII (1926-1935). - Warszawa, 1978. - 449 s.
64. Landau Z., Tomaszewski J. Robotnicy przemyslowi w Polsce. Materialne warunki bytu. 1918-1939. - Warszawa, 1971.
65. Jedruszczak T. Place robotnikow przemyslowych w Polsce w latach 1924-1939. - Warszawa, 1963. - 38 s.; Steyer D. Problemy robotnicze w Gdyni. 1926-1939. - Gdansk, 1959. - 128 s.; Maciejewski H. Polozenie robotnikow przemyslowych w Wielkopolsce w latach 1929-1939. - Warszawa, 1964. - 135 s.; Ciechocinska M. Z badan nad polozeniem klasy robotniczej w Polsce w latach kryzysu. 1929-1935 // Zeszyty naukowe SGPiS, 1962. - Z. 37; Drozdowski M. Klasa robotnicza Warszawy. 1918-1939. Sklad i struktura. - Warszawa, 1968. - 208 s.; Zarnowski J. Spoleczenstwo Drugiej Rzeczypospolitej 1918-1939. - Warszawa, 1973; Swiecicki M. Instytucje polskiego prawa pracy w latach 1918-1939. - Warszawa, 1960. - 237 s.; Jonczyk J. Ochrona pracy kobiet i mlodocianych w polskіm przemysle w latach 1918-1939. - Warszawa, 1961; Ajnenkiel A. Polozenie prawne robotnikow rolnych w Polsce. 1918-1939. - Warszawa, 1962. - 159 s.; Hass L. Ruch zwiazkowy w Polsce. 1918-1939 // Wiadomosci Historyczne. -1982. - N. I. - S. 39-50; Kieszczynski L. Kronika ruchu zawodowego w Polsce. 1808-1939. - Cz. 2. - Warszawa, 1972. - 178 s.; Masewicz W. Polozenie prawne zwiazkow zawodowych w Polsce w latach 1919-1939. - Warszawa, 1972. - 320 s.
66. Kowal S. Struktura spoleczna Wielkopolski w miedzywojennym dwudziestoleciu 1919-1939. - Poznan, 1974. - 254 s.
67. Жарновский Я. Исследование по истории общества в Польши межвоенного периода (Методологические проблемы и первый опыт) // Социальная структура и политические движения в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Межвоенный период / Отв. ред. А. X. Клеванский. - М.: Наука, 1986. - 248 с.
68. Jedruszczak T. Stanowisko Polski i mocarstw Ententy w sprawie polskiej granicy wschodniej // Sprawy miedzynarodowe. - Nr. 6. - 1959; Grinberg M. Z zagadnien wojny polsko-radzieckiej // Ruch robotniczy i ludowy w Polsce (1914-1923). - Warszawa, 1960. - 98 s.; Bierzanek R. Panstwo Polskie w politycznych koncepcjach mocarstw zachodnich 1917-1919. - Warszawa, 1964. - 52 s.; Deruga A. Polityka wschodnia Polski wobec ziem Litwy, Bialorusi i Ukrainy 1918-1921. - Warszawa, 1969; Kumaniecki J. Po traktacie Ryskim. Stasunki polsko-radziecki 1921-1923. - Warszawa, 1971. - 282 s.; Kowalski W., Skrzypek A. Stosunki polsko-radziecki. 1917-1945. - Warszawa, 1980. - 305 s.; Leczyk M. Polityka П Rzeczypospolitej wobec ZSRR w latach 1925-1934: Studium z historii dyplomacji. - Warszawa, 1976. - 379 s.; Cieslak T. Geneza sojuszu polsko-radzieckiego // Z dziejow stosunkow polsko-radzieckich. Studia i materialy. - T. II. - Warszawa, 1966. - 269 s.; Jurkewicz J. Niektore problemy stosunkow polsko-radzieckich w okresie miedzywojennym 1918-1939. // Z dziejow stosunkow polsko-radzieckich. Studia i materialy. - T. II. - Warszawa, 1966. - S. 18-38.
69. Dzitkowska H. Zabiegi o rynek rosyjski dla Lodzkiego przemyslu wlokienniczego w latach 1921-1922 // Rocznik Lodzki. - T. XI (XIX). - 1966. - 186 s.; Tomaszewski J. Die polnisch - Sovietischen Handelsbeziehungen in den Jahren 1920-1929 // Studia Historia Oeconomical UAM. - Vol. V. - Posnan, 1970; Lopatniuk S. Polsko-radzieckie stosunki gospodarcze 1921-1939. - Warszawa, 1988. - 400 s.
70. Lossowski P. Dyplomacja Drugiej Rzeczypospolitej. - Warszawa: Wyd-wo Sejmowe, 1994. - 293 s.; Problem granic i obszaru odrodzonego panstwa polskiego (1918-1990). Praca zbiorowa / Pod. red. A. Czubinskiego. - Posnan: Wyd-wo Naukowe UAM, 1992. - 244 s.
71. Garlicki A. Pierwsze lata Drugiej Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1990; Zaporowski Z. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1939. - Lublin, 1992; Kawalec K. Wizje ustroju panstwa w polskiej mysli politycznej lat 1918-1939. - Wroclaw, 1995; Cimek H. Komunisci-Polska-Stalin 1918-1939. - Bialystok, 1990; Wieczorkiewicz P. Ostatnie lata Polski niepodleglej. - Warsawa, 1990. 72. Nalecz T. Rzady Seimy 1921-1926 r. - Warszawa, 1991; Nalecz D. Kultura Drugiej Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1992; Gorecki D. Pozycja ustrojowo-prawna Prezydenta Rzeczypospolitej i rzadu w ustawie Konstytucyjnej z 23 kwietnia 1935 r. - Lodz, 1992; Jakubowska B. Ruch ludowy wobec przeszlosci narodowej (do 1939 г.). - Warszawa, 1995; Michalowski C. Mysl polityczna Polskiej Partii Socjalistycznej (1918-1939). - Lublin, 1994.
73. Pajewski J. Odbudowa panstwa polskiego w 1918. - Posnan, 1983; Pajewski J. Budowa Drugiej Rzeczypospolitej 1918-1926. - Krakow, 1995.
74. Lossowski P. Zerwane peta. Wyzwolenie ziem polskich w listopadzie 1918. - Warsawa, 1988.
75. Landau Z., Tomaszewski J. Gospodarka Polski miedzywojennej. - T. IV: Lata interwencjonizmy panstwowego 1936-1939. - Warszawa, 1989; Wludyk T. “Trzecia droga” w mysli gospodarczej II Rzeczypospolitej. - Krakow, 1994; Rudnicki C. Ziemianstwo polskie w XX wieku. - Warszawa, 1996; Golebiowski J. Przemysl zbrojeniowy Drugiej Rzeczypospolitej 1918-1939. - Piaki, 1993; Jezierski A., Leszczynska. Historia gospodarcza Polski. - Warszawa: Wydawnictwo Key Text, 1999. - 560 s.
76. Gabinety Drugiej Rzeczypospolitej / Pod red. J. Farysia i J. Pajewskiego. - Poznan, 1991; Ministrowie spraw zagranicznych Drugiej Rzeczypospolitej / Pod. red. J. Pajewskiego. - Szczecin, 1992.
77. Krasowski K. Episkopat katolicki w II Rzeczypospolitej. Mysli o ustroju panstwa-postulaty-realizacja. - Poznan, 1992; Wilk S. Episkopat kosciola katolickiego w Polsce w latach 1918-1939. - Warszawa, 1992.
78. Sierpowski S. Polityka zagraniczna Polski miedzywojennej. - Warszawa, 1994; Historia dyplomacji polskiej. - T. IV: 1918-1939 / Pod. red. P. Lossowskiego. - Warszawa, 1995; Lossowski P. Dyplomacja Drugiej Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1992; Kaminski M. K., Zacharias M. J. Polityka zagraniczna II Rzeczypospolitej, 1918-1939. - Warszawa: Mlodziezowa Agencja Wydawnicza, 1987. - 312 s; Kaminski M. K., Zacharias M. J. W cieniu zagrozenia: polityka zagraniczna RP 1918-1939. - Warszawa, 1993; Materski W. Tarcza Europy. Stosunki polsko-sowieckie 1918-1939. - Warszawa, 1994; Gregorewicz S., Zacharias M. Polska - Zwiazek Sowiecki. Stosunki polityczne 1925-1939. - Warszawa, 1995; Batowski H. Zachod wobec granic Polski 1920-1940. - Lodz, 1995; Sowa A. L. U progu wojny. Z dziejow spraw wewnetrznych i polityki zagranicznej II Rzeczypospolitej. - Krakow: Towarzystwo Sympatykow Historii, 1997. - 319 s.; Krasuski J. Tragiczna niepodleglosc. Polityka zagraniczna Polski w latach 1919-1945. - Poznan: Wydawnictwo Poznanskie, 2000. - 347 s.
79. Zgorniak M. Europa w przededniu wojny. Sytuacja militarna w latach 1938-1939. - Krakow, 1993.
80. Batowski H. Miedzy dwiema wojnami 1919-1939. - Krakow, 1988.
81. Kto byl kim w Drugiej Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1994.
82. Stawecki P. Slownik biograficzny generalow Wojska Polskiego 1918-1939. - Warszawa, 1994.
83. Krasowski K. Biskupi katoliccy II Rzeczypospolitej: Slownik biograficzny. - Posnan, 1996.
84. Brzоz C. Polityczna prasa Krakowa w latach 1918-1939. - Krakow, 1990; Renz R. Zycie codzienne w miasteczkach wojewodztwa kieleckiego 1918-1939. - Kielce, 1994; Sieradzka D. Samorzad komunalny wojewodztwa slaskiego 1920-1939. Aspekty polityczne i narodowosciowe. - Gliwice, 1992; Danowska-Prokop B., Zagory-Jonszty U. Wybrane problemy ekonomiczno-spoleczne i polityczne na Gornym Slаsku w latach 1922-1939. - Katowice, 1995: Horocha E. Komunistyczna Partia Polski w Wojewodztwie lubelskim w latach 1918-1939. - Lublin, 1993.
85. Gоmolka K. Bialorusini w II Rzeczypospolitej. - Gdansk, 1992; Sosna G. Kosciol Prawoslawny na Bialostoczyznie w ocieniе wladz II Rzeczypospolitej. Wybor dokumentow. - Ruboly, 1991; Fuks M. Zydzi w Warszawie. Zycie codzienne, wydarzenia, ludzie. - Posnan, 1992; Mnich W. Problem mniejszosci narodowych w mysli politycznej polskiego ruchu konserwatywnego (1918-1939). - Lublin, 1992; Torzecki R. Kwestia ukrainska w Polsce w latach І923-1929. - Krakow: Wydawnictwo Literackie, 1989. - 468 s.; Matelski D. Ukraincy i Rusini w Polsce: 1918-1939. - Posnan: Inter-Arpess, 1996. - 76 s.
86. Gагlіcki A. Jozef Pilsudski 1867-1935. - Warszawa, 1988; Jedrzejewicz W. Jozef Pilsudski. 1867-1935. Zyciorys. - London, 1982; Nalecz D. i T. Jozef Pilsudski - legendy i fakty. - Warszawa: Mlodziezowa Agencja Wydawnicza, 1986. - 399 s.; Micewski A. W cieniu marszalka Pilsudskiego. - Warszawa, 1969; Molenda J. Pilsudczycy a narodowi demokraci. - Warszawa, 1980; Wojcik W. Nadzieje i zludzenia. Legenda Pilsudskiego w polskiej literaturze miedzywojennej. - Katowice, 1978.
87. Тшечаковски Л. Национальный вопрос в XIX и XX вв. как фундаментальная проблема в Центральной Европе // Славянские народы: общность истории и культуры. К 70-летию члена-корреспондента Российской академии наук Владимира Константиновича Волкова / Отв. ред. Б. В. Носов. - М.: Индрик, 2000. - С. 177-185.
88. Batowski H. Rozpad Austro-Wegier 1914-1918 (sprawy narodowosciowe i dzialania dyplomatyczne). - Krakow, 1982; Chlebowczyk J. Medzy dyktatem, realiami a prawem do samookreslenia i problem granic we wschodniej Europie Srodkowej w piewszej wojnie swiatowej oraz po jej zakonczeniu. - Warszawa, 1988; Mich W. Obcy w polskiem domu: nacjonalistyczny koncepcje rozwiazania problemu mnejszosci narodowych 1918-1939. - Lublin, 1994; Niepodleglosc Polski w 1918 roku a procesy panstwowotworcze w Europe Srodkowo-Wschodniej / Red. Z. Mankowski. - Lublin, 1996; Od Wersalu do Poczdama: sytuacja miedzynarodowa Europy Srodkowo-Wschodniej 1918-1945 / Red. A. Koryn. - Warszawa, 1996.
89. Chojnowski A. Koncepcje narodowosciowe rzadow polskich w latach 1921-1939. - Wroclaw, 1979. - 262 s.
90. Paruch W. Od konsolidacji panstwowej do konsolidacji narodowej. Mniejszosci narodowe w mysli politycznej obozu pilsudczykowskiego (1926-1939). - Lublin, 1997. - 424 s.
91. Gwizdz A. Burzuazyjno-obszarnicza konstytucja z 1921 roku w praktyce. - Warszawa, 1956; Pietszak M. Rzady parlamentarne w Polsce w latach 1919-1926. - Warszawa: Ksiazka i Wiedza, 1969. - 356 s.; Ajnenkiel A. Spor o model parlamentaryzmu polskiego do roku 1926. - Warszawa, 1972; Krukowski S. Geneza konstytucji marcowej z 17 marca 1921 roku.- Warszawa, 1977; Ajnenkiel A. Historia Sejmu Polskiego. - T.II. Cz.II. II Rzeczpospolita. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1989. - 419 s.
92. Konstytucje Polski. Studia monograficzne z dziejow polskiego konstytucjonalizmu / Pod red. M. Kallasa. - Warszawa, 1990; Ajnenkiel A. Konstytucje Polski w rozwoju dziejowym 1791-1997. - Warszawa: Oficyna Wydawnicza Rytm, 2001. - 416 s.
93. Wandycz P. O dobrych i zlych skutkach rozdrapywania ran // Tygodnik powszechny. - 2001. - 22. 04.
94. Holzer J. Mosaika polityczna drugiej Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1974.
95. Польща-Україна: історична спадщина і суспільна свідомість: Міжнар. наук. конф. 26-29 травня 1992 р. в м. Кам'янці-Подільському; Українсько-польські відносини в Галичині у XX ст.: Міжнар. наук. конф. 21-22 листопада 1996 р. в м. Івано-Франківську; Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: Всеукр. науково-краєзнавча конф. 16-17 жовтня 1998 p. в м. Новоград-Волинському; Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: Міжнар. наук. конф. 22-24 червня у м. Хмельницькому; Українсько-польські відносини в XX столітті: державність, суспільство, культура: Міжнародна наукова конференція 15-16 квітня 1999 р. в м. Тернополі; Україна-Польща: шлях до європейської співдружності: Між нар. наук. конф. 26-27 квітня 2001 p. у м. Тернополі; Україна-Польща: шлях до європейської співдружності: Між нар. наук. конф. 16-17 травня 2002 р. у м. Тернополі; Національно-державне відродження слов'янських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя: Між нар. наук. конф. 18-19 листопада у м. Тернопіль; Поляки, українці, білоруси, литовці у міжвоєнній Польщі: Між нар. наук. конф. 8-9 жовтня 2004 р. у м. Дрогобич та ін.
96. Історія південних і західних слов'ян / За ред. І. М. Гранчака, А. Ф. Кізченка, В. П. Чорнія. - К.: Вища школа, 1987. - 447 с.; Іващук С., Горевалов С. Нариси до проблем історії Польщі (Новітній час). Листопад 1917-травень 1945 р. - Львів, 1998; Краткая история Польши. С древнейших времен до наших дней. - М.: Наука, 1993. - 528 с.; Яровий В. І. Історія західних та південних слов'ян у XX ст. - К.: Либідь, 1996. - 416 с.; Історія західних і південних слов'ян: XX століття / Є. П. Пугач, С. Ю. Страшнюк, Р. М. Постоловський та ін. - Харків: Око, 1998. - 464 с.; История южных и западных славян: В 2 т. - Т. 2.: Новейшее время / Под ред. Г. Ф. Матвеева, З.С. Ненашевой. - М.: Изд-во МГУ, 1998. - 272 с.; Черній А. І., Черній В. А. Історія південних і західних слов'ян: В 3-х частинах. - Рівненський інститут слов'янознавства Київського слов'янського університету. - Рівне: ППФ “Волинські обереги”, 1999. - 444 с.: Дыбковская А., Жарын М., Жарын Я. История Польши. С древнейших времен до наших дней / Под ред. А. Сухени-Грабовской, Э. У. Круля. Перевод с польского. - Варшава: Научное издательство ПВН, 1995. - 381 с.; Mackiеwicz S. Historja Polski od 11 listonada 1918 r. do 17 wrzesnia 1939 r. - London, 1985. - 341 s.; Tymowski M.. Kieniewicz J., Holzer J. Historia Polski. - Warszawa: Editions spotkania, 1991. - 377 s.; Borucki M. Historia Polski do 1997 roku. - Warszawa: MadA, 1998. - 362 s.; Roszkowski W. Historia Polski 1914-2001. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PRN, 2003. - 494 s. та ін.
97. Kuczerepa M. Stosunki ukrainsko-polskie w II Rzeczypospolitej we wspolczesnej historiografii ukrainskiej // Historycy Polscy i Ukrainscy wobec problemow XX wieku. - Krakow, 2000. - S. 146-165.
98. Віднянський С. В. Українське питання у міжвоєнній Польщі: основні проблеми й напрямки наукових досліджень у сучасній вітчизняній історичній науці // Український історичний журнал. - 2003. - № 2. - С. 39-55.
99. Ісаєвич Я. Українсько-польські взаємини періоду Другої світової війни: Інтерпретація істориків і політиків // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. - Івано-Франківськ: Пласт, 1997. - С. 5-8; Кульчицький С. Лінія Керзона в історичній долі українського народу // Наука і суспільство. - 1991. - № 11. - С. 6-13; Зашкільняк Л. Польський національний рух і українське питання на зламі ХІХ і ХХ століть // Polska - Europa - Swiat XX wieku / Pod red. W. Wierzbienca. - Rzeszow: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2005. - S. 195-211; Макар Ю. Українське питання в міжвоєнній Польщі // Перша світова війна та історичні долі народів Центральної та Східної Європи: Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 80-річчю Буковинського народного віча (Чернівці, 22-24 вересня 1998 р.). - Чернівці: Рута, 2000. - 326 с.; Макарчук С. А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. - Львів: Вища школа, 1983. - 255 с.; Дашкевич Я. Шляхи подолання упереджень (Перешкоди нормалізації польсько-українських стосунків) // Україна - Польща. Історична спадщина і суспільна свідомість. - Вип. 1. - К., 1993. - С. 23-29; Красівський О. Східна Галичина і Польща в 1918 -1923 рр.: Проблеми взаємовідносин. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 304 с.; Кугутяк М. Галичина: сторінки історії: Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст. - 1939 р.). - Івано-Франківськ, 1993. - 200 с.; Яровий В., Ілюшин І. Польське підпілля на території Західної України у 1939 - 1941 рр. // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. - Івано-Франківськ: Плай, 1997. - С. 265-268; Сухий О. Галичина: між сходом і заходом: Нариси історії ХІХ - початку ХХ ст. - Львів, 1997. - 292 с.; Швагуляк М. Українські консерватори і справа українсько-польських взаємин (1921 -1939 рр.) // Polska і Ukraina: Sojusz 1920 roku i jego nastepstwa. - Torun, 1997. - S. 371-407; Зарецька Т. Українсько-польські відносини в період відновлення державності Польщі: 1918 - 1919 рр. // Україна і Польща - стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. - К.: Твіл інтер, 2001. - С. 229-237 та ін.
100. Литвин М. Українсько-польська війна 1918-1919 pp. - Львів: Інститут українознавства НАНУ; Інститут Центрально-Східної Європи, 1998. - 488 с.
101. Гетьманчук М. П. Українське питання в радянсько-польських відносинах 1920-1939 pp. - Львів: Світ, 1998. - 428 с.
102. Баран З. А. Відродження і становлення Польської держави 1918-1921 pp. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1995. - 55 с.
103. Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. - 752 с.
104. Алексієвець Л. М. Польща: шляхом відродження державної незалежності 1918-1939. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - 272 с.; Її ж. Новітня історія Польщі (1918-1939). - Київ-Тернопіль: Астон, 2002. - 320 с.; Її ж. Історичні передумови відновлення державної незалежності Польщі (1914-1918 рр.) // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. - Т. 9. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 20-39; Її ж. Утворення і розвиток незалежної Польщі в міжвоєнну добу (1918-1939) // Вісник Київського славістичного університету. - 2003. - Вип. 14. Історія. - С. 5-16; ЇЇ ж. Відродження державної незалежності Польщі: нелегкий поступ у міжвоєнну добу крізь призму 85-річчя // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - Вип. VII. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 27-35; Її ж. Відродження Польщі 1918 р. як закономірна подія в польській національній історії // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вип. 7. - Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вінниця: ДП “МКФ”, 2004. - С. 173-178; ЇЇ ж. Польща: відродження національної державності та формування основ парламентської демократії (1918-1926 рр.) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Тернопіль. - 2004. - Вип. 2. - С. 149-159; ЇЇ ж. Роль соціально-економічних факторів у становленні й розвитку польської національної державності 1918-1926 рр. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - Вип. 1. - С. 191-202 та ін.
105. Алексієвець Л. М. Особливості соціально-економічного розвитку Польщі у міжвоєнний період (1918-1939 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Вип. 13. - Тернопіль, 2001. - С. 184-195; Її ж. Основні тенденції розвитку польської економіки у міжвоєнні роки (1918-1939 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. - № 14. - Тернопіль, 2003. - С. 43-46; Її ж. Польська економіка у міжвоєнні роки (1918-1939 рр.): новий погляд // Матеріали V Конгресу МАУ: соціально-гуманітарні науки / Відп. ред. В. О. Балух. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 283-287.
106. Алексієвець Л. М. Становище і роль православної церкви в Другій Речі Посполитій // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця, А. М. Колодного. - Тернопіль, 2002. - Вип. 4. - С. 117-119; Її ж. Польська культура міжвоєнного періоду: основні тенденції розвитку // Вісник Прикарпатського університету. - Історія. - Вип. VI. - Івано-Франківськ: Пласт, 2002. - С. 160-174; Її ж. Реформа шкільної освіти і розбудова вищої школи Польщі у міжвоєнний період (1918-1939 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Тернопіль. - 2003. - Вип. 1. - С. 207-211; Її ж. Соціально-етнічні проблеми Польщі міжвоєнної доби (1918-1939 рр.) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Т. 2 (16). - Чернівці: Видавництво “Прут”, 2003. - С. 23-35.
107. Алексієвець Л. М. Зовнішньополітичні пріоритети Польщі міжвоєнної доби // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Тернопіль, 2001. - Вип. 14. - С. 194-202; Її ж. Основні етапи зовнішньої політики Польської Речі Посполитої у міжвоєнний період // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Тернопіль. - 2002. - Вип. 3. - С. 153-156; Її ж. Польське питання на Паризькій мирній конференції. Визначення кордонів Польської держави // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П. С. Григорчука. - Вип. 4. - Вінниця. - 2002. - С. 200-212; Її ж. Зовнішня політика міжвоєнної Польщі - основні етапи й напрямки її здійснення (1918-1939 рр.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2003. - Т. 11. - С. 357-366; Її ж. Особливості відновлення та побудови Польської держави в 1918-1921 рр. // Слов'янський вісник: Науковий збірник. - Вип. 3. - Рівне, 2004. - С. 78-87; Її ж. Визначення західних кордонів нововідродженої Польської Республіки (1918-1921 рр.) // Р. Ф. Кайндль. Вікно в європейську науку / Матеріали Міжнародного семінару “Кайндлівські читання”, 28-29 травня 2005. - Чернівці: Прут, 2005. - С. 15-20; Її ж. Зовнішня політика Другої Речі Посполитої: основні пріоритети та інтереси // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при президентові України / За заг. ред. А.О.Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004/ 2005. - Вип. 6/7. - С. 123-133.
Подобные документы
Польські землі у перші дні першої світової війни. Виявлення політичних перетворень, які відбулися в державі у 1921–1926 роках. Дослідження економічного розвитку Польщі, його вплив на політичне життя. Характеристика міжнародного положення Польщі.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 20.09.2010Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.
реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009Політичне та економічне положення Царства Польського. Підйом Національно-визвольного руху польського народу, його місце та роль в історії польського народу. Січневе повстання 1863-1864 рр. Створення Королівства Польського на Віденському конгресі.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 20.09.2010Війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького. Мета повстання: знищення польського панування, створення власної держави, ліквідація кріпацтва, феодальної власності на землю, утвердження козацького типу господарювання.
реферат [33,1 K], добавлен 29.04.2009Причини і цілі національно-визвольної війни середини XVII ст., її етапи і розвиток подій. Суспільний лад України у цей період, становлення національної держави. Найважливіші джерела права і правові норми внутрішнього життя і міжнародного становища країни.
реферат [33,0 K], добавлен 04.01.2011Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.
дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012Польща як перша країна на шляху агресії гітлерівської Німеччини. Реакція польського народу, яка вилилась в рух опору, основні форми боротьби в початковий період окупації. Діяльність польського національно-визвольного руху під час війни. Ціна перемоги.
курсовая работа [35,0 K], добавлен 20.09.2010Особливості становища Речі Посполитої до початку першого розподілу, обґрунтування його причин. Дослідження передісторії та історії розділів, роль у них російської, австрійської і прусської сторін. Визначення здобутків союзників та втрат Речі Посполитої.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 17.01.2010Розвиток української культури в Добу Польського і Литовського періоду. Етапи зближення Литви і Польщі. Українські землі під владою Речі Посполитої. Зміни державного політичного устрою на українських землях. Польська експансія на українській землі.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 26.08.2013
