Таку підозру передали з тюрми, після процесів, засуджені до ПУН-у. Скерування підозри на Я.Барановського було підкріплене твердженнями Бандери і Климишина, що польська диспонувала теж відомостями про кілька розмов, які Бандера і Климишин, кожний іншим разом, мали з Я.Барановським як зв'язковим ПУН із Краєм, а про ті, як стверджували українські адвокати, що мали доступ до всіх судових документів, не було найменшої згадки в документах „Архіву Сеника". Виходить, - були передані польській поліції додатково. Підозріння були передані з тюрми тодішньому крайовому провідникові ОУН, Л.Ребетові, а він мав передати їх до ПУН. Ребет у своїх споминах „Світла та тіні ОУН" підтверджує одержання тих підозрінь. Але, каже він, трудність була в тому, що власне Барановський був зв'язковим з Краєм, а кур'єркою зв'язку ПУН з Краєм була Нуся Чемеринська, наречена, а згодом дружина Я.Барановського, отже зрозумію, що всякі підозріння з Краю проти Барановського вона передавала Барановському.

Чому Ребет сам не поїхав за кордон у такій важливій справі, щоб особисто передати підозріння полк. Коновальцеві і з ним особисто обговорити всю справу, невідомо. Цього Ребет ніколи не пояснив.

В будь-якому разі, таємнича справа „Архіву Сеника" внесла грізну розколину між ОУН в Краю і ПУН-ом і викликала серйозне недовір'я крановиків до ПУН, особливо ж до члена ПУН Я.Барановського. чи підозріння на Барановського дійшли коли до відома самого Коновальця, не відомо. Ребет передав компетентним членам в Краю, що „справа розглядається”. Але те „розглядання" так і залишилося таємницею.

Ситуація ускладнилася, коли Барановський призначив Крайовим Провідником ОУН, вище згадуваного, Лева Ребета. Таке призначення викликало додаткову атмосферу недовір'я провідних членів в Краю і до Барановського, і до Ребета. Коли внаслідок часткової амністії почали виходити із тюрем і з концлагеря ув'язнені визначні члени - Шухевич, Грицай, Коссак і інші, вони відмовились включатися в сітку, очолену Ребетом, якого довір'я Краю зростало до ПУН-у. Ребет, перебравши з доручення Барановського пост Крайового Провідника ОУН, відразу припинив зовсім бойову роботу, що була так широко розгорнена до того часу, зокрема під керівництвом С.Бандери і Р.Шухевича.

Коли Л.Ребета призначив Барановський Крайовим Провідником, троє повітових провідників ОУН: львівський - Михайло Копач, миколаївський Андрій Данчевський і стрийський Петро Мірчук і референт жіночої сітки Марійка Ковалюк - відмовилися підпорядковуватися Ребетові, поки не дістануть повідомлення, що їхню скаргу проти Ребета ПУН одержав і розглянув.

За наказом Ребета, бойовик В.Герета застрелив М.Кована і М.Ковалюк. Вбивство В.Дончевського тоді не вдалося, бо Данчевський роззброїв бойовика, що мав його застрелити. Петро Мірчук, за порадою Осипа Грицака, передав сітку Стрийщини і бойової референтури Стрийської Округи і виїхав зі Стрийщини на працю в видавництві І.Тиктора.

Спроби інтервенції Шухевича, Коссака, Гасина в ПУН не вдалися. Барановський вперто відмовлявся розглядати ці справи, висловлюючи повне довір'я до Л.Ребета.

Роз'яснення загадки, чому провідним чином ОУН з Краю так важко було добитися до полк. Коновальця, дає коротка, але дуже багатомовна інформація, що її подає З.Книш у своїй книжці „Розбрат" (стор.911): „Говорив О.Сеник - „Гриб" про справу першого бунту, ще проти полк. Є.Коновальця в 1935 р. і про те, як усю справу перед Головою проводу розкрив Є.Барановський. з цього виходить ясно, що передавані з Краю до ПУН вимоги притягнути Барановського до відповідальності за „Архів Сеника", висунені проти Барановського підозріння і спротив Краю проти призначення Барановським Ребета на пост Крайового Провідника Барановський представив Коновальцеві і членам ПУН як викритий ним, Барановським, бунт проти Коновальця! Завдяки такій провокації Барановський мав змогу як референт зв'язку з Краєм паралізувати всі акції Краю проти нього, як, нібито, бунтарські акції проти Коновальця.

Врешті Шухевичу вдалося сконтактуватися з полк. Коновальцем, який поставився до справи дуже серйозно і доручив провести докладне слідство. Ребета і Данчевського як свідка викликало за кордон. Але Данчевського при переводженню організаційним зв'язком у Карпатах застрелено - як пізніше виявилося, за наказом Ребета. Несподівана загибель полк. Коновальця в травні 1938 р. перервала дослідження, а Барановський визнав дальший розгляд непотрібним. Обвинувачений у вбивстві ідейних членів ОУН - Ковалюківної, Копача, Мельника і Данчевського у спробі вбивства Мірчука і Дмитренка, Ребет на доручення Барановського залишився на пості Крайового Провідника ОУН аж до початку лютого 1939р.

ВИСНОВОК

Звичайно, що в цих екстремальних умовах, у яких діяла ОУН, в арсеналі її боротьби були й такі методи, які з погляду сьогодення не завжди можна виправдати. Але такий був час,¹ такою була ситуація і саме вони диктували тоталітарні методи боротьби з тоталітарними окупаційними режимами.! Без сумніву, саме жертовна боротьба тисяч українських патріотів у лавах ОУН, згуртованих ідеєю боротьби за українську самостійну соборну державу, поруч з іншими суспільними силами, привела до відродження новітньої незалежної української держави у 1991р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ