Західно-Українська Народна Республіка
Утворення Західно-Української Народної республіки (ЗУНР), взаємини з Українською Народною Радою (УНР). Похід військ УНР та ЗУНР на Київ і війна з Денікіним. Вищі та місцеві органи влади ЗУНР. Органи охорони порядку, судова система, збройні сили.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.05.2009 |
| Размер файла | 50,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Однак установлення максимуму земельних ділянок для землевласників, проблема конфіскації земель за викуп або без нього, наділення землею за оплату або безоплатно тощо - все це відкладалося на майбутнє, до скликання сейму і розгляду ним цих питань. Сільська біднота була розчарована і, незважаючи на звернення керівництва ЗУНР не вдаватися до самочинств, розпочала у деяких місцевостях захоплювати й ділити поміщицькі землі. Власті у відповідь застосували репресії, використовуючи жандармів і навіть військові частини.
Нічого істотного не було зроблено і в інтересах робітників, хоч деякі заходи, спрямовані на підвищення заробітної плати, поліпшення житлових і санітарних умов, охорони праці, здійснювалися.
Наприкінці 1918 - на початку 1919 рр. у Галичині виникли комуністичні гуртки, осередки, які в лютому 1919 р. на з'їзді у Станіславі об'єдналися в компартію Східної Галичини (КПСГ). Комуністи розгорнули агітаційну діяльність серед робітників і солдатів проти властей ЗУНР. У деяких містах виникли ради - у Дрогобичі, Стебниці, Станіславі та ін.
У квітні в Дрогобичі комуністи організували збройний виступ проти ЗУНР. У повстанні брало участь кілька сотень робітників, міліціонерів і солдатів місцевого гарнізону. Коли спроби місцевих властей урегулювати конфлікт мирним шляхом виявилися безуспішними, воно було придушене.
Багато зусиль доклало керівництво ЗУНР для розв'язання гострої продовольчої проблеми. У краї, економіка якого була повністю розорена кількома роками світової війни, лютував голод, епідемії, були відсутні товари першої необхідності, процвітала спекуляція. У роки війни тут було майже повністю знищено 650 сіл, 200 тисяч житлових будинків, 233 тисячі господарських будівель.
Власті ЗУНР намагалися знайти вихід з цієї критичної ситуації. При уряді на правах міністерства було утворено продовольчий відділ, а в повітах - місцеві продвідділи. Всі запаси продовольства і товари першої необхідності було взято на облік. Вони розподілялися безкоштовно або за пільговими цінами серед бідноти, а їхнім власникам держава сплачувала компенсацію. Заборонявся вивіз продовольства за межі держави. Продовольчу допомогу ЗУНР надавав уряд УНР. Вирішувалися питання охорони здоров'я. Відкривалися лікарні, поліклініки, аптеки. Бідноті ліки відпускалися безплатно або за пільговими цінами. Проводилася боротьба з епідеміями, особливо тифу. Багато було зроблено у сфері освіти. Насамперед розпочалася українізація школи. Існуючі школи національних меншин зберігалися, можна було відкривати й нові, зареєструвавши їх у повітових відділах освіти. У цих школах лише належало ввести як обов'язкові предмети українську мову, історію і географію України. Провадилися важливі реформи, перебудовувалися багато інших сфер державного та економічного життя. У фінансовій сфері, оскільки не було можливості друкувати власні гроші та цінні папери, вирішено було тимчасово зберегти в обігу австрійську крону. Водночас вводилися в обіг гроші УНР - гривні й карбованці. Грошей постійно не вистачало, навіть нерегулярно виплачувалася заробітна плата робітникам і службовцям.
4. "Акт злуки" УНР і ЗУНР
Акт Директорії про з'єднання всіх українських земель (22 січня 1919 р)
"Від імені Української Народної Республіки проголошує Директорія цілому українському народові велику подію в історії нашої української землі.
Дня 3 січня 1919 року в місті Станиславові Українська Національна Рада Західно-Української Народної Республіки, як представниця волі всіх Українців Австро-Угорщини і як найвищий законодатний їх орган, святочно проголосила з'єднання Західно-Української Народної Республіки з українською придніпрянською Народною Республікою в одну суверенну Народну Республіку.
Витаючи з великою радістю сей історичний крок наших західних братів, Директорія Української Народної Республіки рішила пригати до відома се з'єднання і ввести його в життя згідно з умовами, які означено в ухвалі Української Національної Ради з дня 3 січня 1919.
Від нині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. ВЦ нині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка. Від нині український народ, увільнений могучим поривом своїх власних сил, має тепер змогу об'єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної, незалежної Української Держави на добро і щастя робочого народу. " Копиленко О. «Хрестоматія з історії держави і права України» / Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - с. 360
1 грудня 1918 р., коли в Києві ще владарював гетьманат, повноважні представники Державного Секретаріату ЗУНР уклали попередній договір з Директорією про державну єдність. Цей важливий документ одноголосно ратифікувала розширена сесія Української Національної Ради, що відбувалася 3 січня 1919 р. в м. Станіславові. А невдовзі 36 галицьких делегатів, серед яких були Л. Бачинський, Л. Цегельський, Р. Перфецький, С. Вітик, письменник В. Стефаник, виїхали до Києва на урочистий Акт злуки, приурочений першій річниці проголошення самостійності Наддніпрянської України. Погожого морозного дня 22 січня 1919 р. святково прибрану Софіївську площу у Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, війська. О 12 годині над колонами пролунало "Слава", прогримів національний гімн. Міністр закордонних справ ЗУНР Л. Цегельський оголосив грамоту - ухвалу Української Національної Ради і передав її голові Директорії В. Винниченку. У відповідь Ф. Швець зачитав Універсал уряду УНР, в якому, зокрема, зазначалося:
"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…" Копиленко О. «Хрестоматія з історії держави і права України» / Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - с. 360
Після проголошення Акта соборності Галицька держава отримала назву Західна область Української Народної Республіки. Проте фактичної злуки не відбулось: організація влади ЗУНР не змінилася й обидві держави надсилали кожна свої окремі місії за кордон.
У військовому аспекті Акт злуки забезпечив ЗУНР і УНР певну координацію зусиль на фронті та на міжнародній арені, дав можливість отримувати допомогу, хоча й незначну, озброєнням, амуніцією, спорядженням, військовими спеціалістами. Але у зв'язку з хитким військовим, політичним, міжнародним становищем УНР усе це не могло мати для ЗУНР вирішального значення.
Вагомішим для ЗУНР і УНР було домогтися визнання на міжнародній арені. ЗУНР встановила дипломатичні відносини з Австрією, Німеччиною, Чехословаччиною, Угорщиною, Югославією, Італією, Ватіканом, США, Канадою, Бразилією. Однак головне завдання полягало у реальному визначенні ЗУНР на Паризькій мирній конференції, яка мала вирішальний вплив на формування кордонів Версальської Європи, де домінували передусім інтереси Великобританії та Франції. Міжнародно-правове становище ЗУНР ускладнювалося ще й тим, що Австрія за Сен-Жарменським договором усі свої права на Галичину передавала Раді країн Антанти.
25 червня 1919 р. найвища Рада Антанти офіційно уповноважила Польщу зайняти Східну Галичину до р. Збруч і використати для цього армію Галлєра.
Весною 1919 р. для уряду ЗУНР з'явилася реальна можливість радикально змінити міжнародне і внутрішньополітичне становище Східної Галичини та всіх західноукраїнських земель шляхом встановлення союзу з Радянською Україною. Офіційні пропозиції щодо союзу Державний секретаріат ЗУНР отримав двічі: 7 березня та 9 травня. Умови другої пропозиції, зокрема, були такими: уряд ЗУНР пориває відносини з Директорією УНР та відкликає всіх галичан з її військ; прилюдно оголошує про це і про свій союз з Радянською Україною.
Прийняття цих пропозицій означало на практиці ліквідацію ЗУНР та включення краю до складу Радянської України.
Державний суверенітет ЗУНР офіційно на радянські пропозиції не відповів.
Відсутність у ЗУНР стабільного міжнародного становища розв'язувала руки польським інтервентам, давала змогу їм практично без перешкод нарощувати зусилля на фронті.
У липні 1919 р. уряд ЗУНР відступив за р. Збруч, а невдовзі емігрував до Відня, звідки продовжував вести активну зовнішньополітичну діяльність щодо захисту прав на самовизначення східно-галицького населення.
Невдовзі 30 квітня 1921 р. Українська національна Рада запропонувала Антанті проект основ державного устрою незалежної Української Галицької Республіки з трьома основними народностями - українською, польською та єврейською, які мали користуватись рівними правами у громадсько-політичному житті краю. Але зацікавленої реакції ні з боку Парижа, на збоку Варшави не було.
14 березня 1923 р. Рада послів Англії, Франції, Італії та Японії всупереч волі українців ухвалила рішення про анексію Східної Галичини Польщею, уряд ЗУНР опублікував протестанційну заяву і самоліквідувався. Свавілля Антанти викликало гнів у краї. Львів 18 березня сколихнула 40-тисячна демонстрація, яка засудила паризький зговір, закликавши до рішучої боротьби за волю.
ЗУНР проголосила свою владу на всіх західноукраїнських етнографічних землях, але забезпечити виконання цього свого законного права не мала сили.
Таким чином, Західна Україна опинилася від владою Польщі. Закарпатська Україна залишилась у складі Чехословаччини, Буковина - Румунії. Як і раніше, український народ залишався роз'єднаним. Пізніше, коли більшовики потерпіли поразку у війні з Польщею, відповідно до Ризького договору 1921 р. до складу останньої відійшли ще й північно-західні землі України (Волинь, Полісся та ін.).
Використана література
1. Бойко О.Д. Історія України: посібник. - К.: Видавничий центр "Академія" - с.350 - 371.
2. Гончаренко В. "Хрестоматія з історії держави і права України"/ За ред. В.Д. Гончаренка, О.Д. Святоцький - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. - 800 с.
3. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття - с.159 - 160.
4. Копиленко О. "Хрестоматія з історії держави і права України" \ під редак. О.Л. Копиленко, В.М. Кривоніс, В.В. Свистунов: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - с.327 - 362.
5. Лановик Б.Д., Матейко Р.М. "Історія України"/ За ред. Б.Д. Лановика. - К.: Т-во "Знання", 1999. - 574 с.
6. Панюк А., Рожик М. "Історія становлення української державності" - 200 с.
7. Савченко В.А. "Двенадцать войн за Украину." - Харків: Фоліо, 2006. - 600 с.
8. Смолій В. Історія України/ під редак.В.А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997. с.219 - 349.
9. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. / Західноукраїнська Народна Республіка. / 1918 - 1923 pp. Коломия, 1993. - 19 с.
10. Чайковський А.С. "Історія держави і права України" Підручник / За ред. А.С. Чайковського, В.І. Батрименко, Л.О. Зайцев, О.Л. Копиленко. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 512 с.
Подобные документы
Західна Україна на початку 1918 року - створення єдиної суверенної Української Народної Республіки. Взаємини урядів УНР і ЗУРН у протистоянні більшовикам. Похід військ УНР та ЗУНР на Київ. Сепаратним договір з Денікіном і скасування Галицького фронту.
доклад [25,7 K], добавлен 19.03.2008Початок формування Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), її збройні сили та соціально-економічне становище. Законотворча діяльність ЗУНР з перших днів проголошення та її здійснення в умовах польської агресії. Основні причини падіння ЗУНР.
реферат [20,0 K], добавлен 28.10.2010Питання державного самовизначення України. Українська республіка в часи Центральної Ради. Гетьманська держава, аналіз повноважень гетьмана. Директорія Української Народної Республіки, особливості діяльності її уряду. Західно-Українська Народна Республіка.
реферат [49,6 K], добавлен 27.08.2012Дослідження подій збройного конфлікту між Польською державою і Західно-Українською Народною Республікою 1918-1919 років. Процес встановлення влади Західно-Української Народної Республіки, її поширення у містах Східної Галичини, Буковини і Закарпаття.
статья [27,4 K], добавлен 20.08.2013Історія створення ЗУНР, її географічне положення, природні ресурси та національний склад населення. Формування Українською Національною Радою уряду - Тимчасового Державного Секретаріату. Державотворча робота у галузях суспільства, культури й економіки.
контрольная работа [18,8 K], добавлен 29.04.2011Утворення Української Центральної Ради. Досягнення та прорахунки Центральної Ради. Місцеві органи управління. Органи влади Української Народної Республіки. Проблеми відношення і побудування української державності. Падіння Української Центральної Ради.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 04.06.2014Проголошення Західноукраїнської народної республіки та обставини її створення. Внутрішня політика ЗУНР та її головні завдання. Зовнішньополітична діяльність держави. Становлення національного шкільництва. Основні державні закони щодо організації освіти.
презентация [556,9 K], добавлен 13.03.2013Відмінності між поглядами історика О.Ю. Карпенка і тиражованими офіційною радянською історіографією 1950-1960-х рр. Кліше, пов'язані з трактуванням характеру революційного руху на Східній Галичині та створенням Західноукраїнської Народної Республіки.
статья [44,2 K], добавлен 18.08.2017Історіографія проблеми українсько-білогвардійських стосунків в дослідженнях радянських і сучасних істориків. Відновлення директорії Української Народної Республіки і її відношення з білогвардійцями і силами Антанти. Український антибільшовицький фронт.
магистерская работа [156,9 K], добавлен 15.01.2013Україна у другій світовій і Великій Вітчизняній війнах. Пластунський та січовий рух в Україні. Збройні Сили Української Народної Республіки. Діяльність Української Повстанської Армії (УПА). Партизанський рух на окупованій Україні.
реферат [25,7 K], добавлен 19.11.2005
