Вибухи газопилових сумішей у гірничих виробках вугільних шахт: досудове розслідування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вибухи газопилових сумішей у гірничих виробках вугільних шахт: досудове розслідування

Вступ

На вугільних шахтах проводять роботи підвищеної небезпеки (вибухонебезпечні, пожежно-небезпечні, небезпечні за обваленнями виробок та гірничих порід, раптовими проривами рудникових газів, вугілля, порід, води тощо). Ці роботи проходять в умовах непередбаченості, раптової зміни гірничо-геологічних умов або природних сил, при недотриманні вимог нормативно-правових актів з охорони праці з боку персоналу та спричиняють тяжкі наслідки, які можуть супроводжуватися численними жертвами та матеріальними збитками [1].

Одними з найбільш небезпечних видів аварій є вибухи газопилових сумішей (далі - вибухи) в гірничих виробках вугільних шахт. При вибухах в підземних умовах вугільних шахт виникають такі вражаючі фактори: фронт повітряної ударної хвилі (рухома по гірничій виробці зона миттєвої зміни (збільшення) тиску, щільності і температури середовища); високотемпературний фронт полум'я (рухома по гірничій виробці зона хімічної реакції і нагрітих газів); отруйні та шкідливі продукти горіння (СО, СО2, СН4, N2, H2S тощо), недостатня кількість кисню в повітрі робочої зони, що призводить до численних людських жертв, значних матеріальних збитків для підприємств. Тому перед вченими стоїть задача розвитку і вдосконалення досудового розслідування причин та наслідків вибухів в гірничих виробках вугільних шахт, обґрунтуванні й систематизації теоретичних та практичних знань щодо призначення, організації та проведення багатооб'єктної судової гірничотехнічної експертизи [2].

Питанням разслідування причин та наслідків вибухів газопилоповітряних сумішей присвячені роботи Боброва А.І., Брюханова О.М., Бусигіна К.К., Грядущого Б.А., Дузь Л.Є., Кир'янова Ю.А., Коптикова В.П., Костенко В.К., Крупки А.А., Кудінова Ю.В., Льовкіна М.Б., Мнухіна А.В., Морєва О.М. та ін.

На вугільних шахтах незалежної України відбулися цілий ряд катастроф зі значними негативними наслідками. На основі «Карт обліку аварій», аналізу літератури [4, 5] нами встановлені статистичні дані щодо виникнення вибухів газопилових сумішей на шахтах України (табл. 1).

Таблиця 1. Статистичні дані виникнення вибухів газопилових сумішей на шахтах України

Мета роботи полягає у розвитку і вдосконаленні досудового розслідування причин та наслідків вибухів в гірничих виробках вугільних шахт, обґрунтуванні й систематизації теоретичних та практичних знань щодо призначення, організації та проведення багатооб'єктної судової гірничотехнічної експертизи.

Виклад основного матеріалу

Для того, щоб в гірничих виробках вугільних шахт виник вибух необхідно два фактори, які співпадають у просторі і в часі: наявність вибухонебезпечної концентрації газопилових сумішей та тепловий імпульс. Причинами виникнення вибухонебезпечної концентрації газопилових сумішей можуть бути: недостатнє провітрювання гірничих виробок, в т.ч. тривала зупинка вентиляторів місцевого провітрювання, пориви і відставання від тупикового вибою вентиляційних труб; наявність не провітрюваних пустот за кріпленням виробки; зменшення перерізу гірничих виробок; зміна схем провітрювання і закорочування вентиляційного струменю; незадовільний стан вентиляційних споруд; підвищене виділення метану: суфлярне або раптове виділення під час проведення підривних робіт тощо. У підземних виробках з різних причин виникають небезпечні теплові імпульси, які є причиною вибухів. В основному теплові імпульси виникають при експлуатації несправного електрообладнання, вибухових роботах, при роботі прохідницьких і видобувних комбайнів, самозайманні вугілля, веденні вогневих робіт, палінні тощо [5, 6].

Розслідування вибухів проводиться спеціальною комісією Державної служби України з питань праці. У ході розслідування спеціальна комісія з розслідування аварії: визначає вид аварії, відповідно до Класифікатора видів подій, та її масштаб; обстежує місце, де сталася аварія, одержує письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників шахти, потерпілих (якщо це можливо), опитує осіб - свідків аварії та осіб, причетних до неї; вивчає наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно технології робіт та охорони праці на аварійній дільниці (шахті); розробляє план заходів щодо запобігання виникненню подібних аварій та у разі потреби готує пропозиції стосовно коригування нормативної та проектної документації; встановлює факти порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо охорони праці; встановлює коло осіб, дії або бездіяльність яких призвели до виникнення аварії; розробляє план заходів щодо ліквідації її наслідків і запобігання подібним аваріям тощо [7].

За рішенням спеціальної комісії у разі необхідності може утворюватися експертна комісія. Експертні комісії при спеціальному розслідуванні аварій і катастроф, як правило, створюються з учених і фахівців, що працюють в інститутах і організаціях галузі, і використовують у своїй роботі методи і способи досліджень, що застосовуються в гірничій промисловості.

Після закінчення роботи спеціальної комісії і формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх органу поліції.

При виникненні вибухів газопилових сумішей правоохоронні органи, як правило, вносять відомості про кримінальне правопорушення щодо факту аварії до Єдиного реєстру досудового розслідування.

При досудовому розслідуванні вибухів газопилопових сумішей в підземних умовах вугільних шахт, слідчому необхідно, перш за все, виконати наступні первісні процесуальні дії: а) вилучити і оглянути документи на шахті; б) оглянути місце події; в) допитати свідків події; г) призначити судову гірничотехнічну експертизу [8, 9].

Вилучення і огляд документів є однією з найважливіших первинних слідчих дією при досудовому розслідуванні вибухів в підземних умовах вугільних шахт. Своєчасне виконання цієї слідчої дії дозволяє отримати необхідні для досудового розслідування докази, а при призначенні судової гірничотехнічної експертизи скоротити термін її виробництва, підвищити якість і повноту відповідей на поставлені запитання.

До документів, що підлягають вилученню та огляду відносяться: технічна і технологічна документація, яка визначає гірничо-геологічні умови на аварійній дільниці та шахті, технологію ведення гірничих робіт, проєктну, експлуатаційну та обліково-контрольну документацію щодо організації: провітрювання шахти, аварійної гірничої виробки, дегазації, боротьби з газодинамічними явищами, аерогазового контролю, комплексного знепилювання і пиловибухозахисту шахти, ведення буропідривних робіт, експлуатації електроустаткування, повітряно-силового господарства, протипожежного захисту тощо; Дозволи на проведення робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; книгу реєстрації аварій і нещасних випадків; Акти спеціального розслідування та накази за допущеними раніше аналогічними подіями; облікові картки потерпілих; протоколи проведення первинних та чергових медичних оглядів потерпілих; посвідчення і протоколи екзаменаційної комісії, яка приймала у них іспит із присвоєння кваліфікації та за безпечними методами роботи; книги первинного та поточного інструктажів з безпечних методів робіт, документи (накази, розпорядження керівництва підприємства), які можуть свідчити про стан техніки безпеки в цілому на підприємстві; книги нарядів дільниць, наряди-путівки майстрів, в змінах яких допущені ці події, наряди-допуски на ведення робіт підвищеної небезпеки; протоколи обстеження технічного стану обладнання, яке

використовувалося при виконанні роботи, при якій допущена досліджувана подія; приписи контролюючих організацій і технічного нагляду підприємства щодо усунення порушень вимог охорони праці, зафіксованими на об'єкті, де допущена подія [6. 7].

Організація огляду місця події, згідно вимог статті 237 Кримінально-процесуального Кодексу, покладається на керівника слідчо-оперативної групи (слідчого). Огляд місці події в гірничих виробках вугільних шахт має ряд особливостей. Порядок огляду аварійної дільниці узгоджується із відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії - головним інженером шахти. Також, необхідно одержати в територіальному управлінні Держпраці дозвіл на застосування в гірничих виробках відео- й фотокамер, диктофонів і іншого спеціального устатковання.

Перед спуском у шахту слідчий у навчальному пункті шахти повинен пройти інструктаж із правил безпечного поводження в підземних виробках, ознайомитись з маршрутами виходу із шахти при різних вентиляційних режимах та правилами включення в шахтний ізолюючий саморятівник. Усі особи під час перебування в шахті повинні мати акумуляторні світильники й саморятівники, бути в справних захисних касках, спецодязі та спецвзутті. Не допускається курити та користуватися відкритим вогнем у підземних виробках, тому з собою забороняється брати курильне приладдя (сірники, запальнички й тютюнові вироби). Огляд доцільно провадити за участю фахівця, судового експерта або державного гірничотехнічного інспектора. Якщо на місці події зберігається небезпечна аварійна обстановка й слідчий не має можливості зробити огляд, то за його дорученням це роблять гірничі рятувальники.

Основними об'єктами огляду є: гірничі виробки, де стався вибух, робочі місця постраждалих та його освітлення, гідро-, пневмо-, електроустатковання, системи енергопостачання, вентиляційні та дегазаційні установки і обладнання, підйомні машини, прохідницькі лебідки, конвеєри, рудничні транспортні засоби, інші підземні машини й механізми, на яких працювали потерпілі, інструменти, огородження, захисні пристосування, сигналізація та зв'язок, контрольні прилади і апаратура, засоби протиаварійного, колективного та індивідуального захисту тощо.

При огляді необхідно врахувати ознаки проявів динамічного впливу вибуху: деформації та руйнування елементів кріплення; руйнування та пошкодження вентиляційних пристроїв; руйнування водяних (сланцевих) заслонів; розривів і ушкоджень вентиляційних, дегазаційних і протипожежних трубопроводів, електричних кабелів, шлангів; зміни місць розташування гірничого устатковання, машин, рухомого складу рудничного транспорту; пошкоджень гірничошахтного устатковання.

При оцінці теплового впливу вибуху розглядаються: спечений вугільний пил, що знаходиться на елементах кріплення, машинах, механізмах, обладнанні зі сторони епіцентру вибуху («коксик»); зміни кольору металевих конструкцій; обгорілі залишки паперу, розплавлені й деформовані ізоляції проводів або кабелю, залишки поліетилену; оплавлені кінці конвеєрної стрічки і вентиляційних труб; обгорілі поверхні дерев'яних конструкцій тощо.

При огляді дається оцінка динамічного та теплового впливу вибуху на розміщене в гірничих виробках гірничошахтне обладнання, вентиляційні пристрої та кріплення виробки з урахуванням наступних зон розвитку вибуху: I зона - зона займання; II зона - зона розвиненого вибухового горіння; III зона - зона викидів полум'я; IV зона - зона поширення повітряної ударної хвилі; V зона - зона поширення продуктів горіння [6].

Члени слідчої групи провадять необхідну фіксацію предметів на місці події і геометричні виміри, необхідні для подальшого складання графічної схеми (ескізу). План-схему, за дорученням слідчого, складає маркшейдер.

Слідчі повиннні оглянути спеціальний одяг потерпілих, якщо їх вже видали на поверхню. В спеціальному одязі потерпілих можуть знаходиться різні важливі документи (наряди-путівки, схеми, робочі нотатки тощо), інструменти та речі, які можуть свідчити про характер роботи, що вони виконували.

Допити постраждалих і свідків аварії проводяться для виявлення обставин і причин виникнення аварії, встановлення характеру і обсягів роботи, що виконувалися на ділянці перед аварією, і з'ясування ситуації, що виникла після аварії. Люди, яких слідчий повинен допитати при виконанні первісних слідчих дій, можуть бути розділені на дві групи: на свідків- очевидців надзвичайної ситуації (в основному це будуть робітники шахти й особи технічного нагляду); на свідків, які першими прибули на місце події (це найчастіше гірничі рятувальники, а також шахтарі, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії та порятунку потерпілих). Залежно від приналежності свідків до тієї або іншої групи з'ясовуються в них певні питання, а саме: у свідків-очевидців події: де вони перебували в момент надзвичайної ситуації? яка там була видимість і чутність? чи був їм видно осередок (епіцентр) вибуху? при яких обставинах вона відбулася? чи були допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці? яка причина надзвичайної ситуації й при яких обставинах її можна було б запобігти? який був стан засобів колективного та індивідуального захисту, протиаварійних засобів? які методи та засоби порятунку людей та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації були застосовані? які були Ваші дії з самопорятунку, порятунку людей та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації? у свідків, які першими прибули на місце надзвичайної ситуації: яка була обстановка на місці події? у якому положенні й де перебували потерпілі, устатковання й інші речі? чи можна судити по обстановці на місці події про допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, якщо так, то про які саме йде мова й на якій підставі? яка причина аварії і чи була можливість її запобігти? які методи та засоби порятунку людей та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації були застосовані? які були Ваші дії з порятунку людей та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації?

Досудове розслідування надзвичайних ситуацій у вугільній промисловості без проведення судової гірничотехнічної експертизи практично неможливе [8]. Судова гірничотехнічна експертиза розглядається як елемент багатогранного криміналістичного вчення про зв'язки взаємодії, гносеологічні положення котрого широко застосовувались при розробці методології судової експертизи матеріальних слідів-відображень [9].

Метою судових гірничотехнічних експертиз є встановлення із залученням спеціальних знань фактичних обставин виникнення й розвитку надзвичайної ситуації на підземних підприємствах, її наслідків для робітників, підприємства, навколишнього природного середовища й причинно-наслідкових зв'язків.

Логіко-гносеологічна структура майже всіх досліджень в рамках судових гірничотехнічних експертиз може бути зведена до наступних універсальних питань [9]: вимоги яких нормативно-правових актів з охорони праці регламентують дії осіб, причетних до вибуху газопилової суміші? які організаційні та технічні причини виникнення вибуху газопилової суміші? хто допустив у даній ситуації та які відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці? хто з осіб, причетних до вибуху газопилової суміші, мав технічну можливість запобігти настанню надзвичайної ситуації, що для цього вони повинні були здійснити і чиї дії (бездіяльність) з технічної точки зору знаходились в прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв'язку з настанням цієї події та її негативними наслідками?

Таким чином, характерними особливостями досліджень судової гірничотехнічної експертизи є те, що висновки про достовірні причини і обставини подій часто можна зробити тільки у разі спільного застосування класичних методик гірничотехнічних і криміналістичних досліджень.

Спільні висновки гірничотехнічної і інших видів експертиз (трасологічної, нафтохімічної, пожежно-технічної та ін.) дозволяють встановить достовірні обставини і причини подій у гірничій промисловості, причинно-наслідкові зв'язки між невідповідностями дій конкретних осіб стосовно вимог безпечного ведення гірничих робіт, технічним станом обладнання, виробок і інших об'єктів, неадекватними діями працівників та іншими факторами.

Нижче наведемо кілька прикладів комплексних досліджень судових гірничотехнічних експертиз.

4 квітня 1998 р. в шахті імені О.О. Скочинського ДХК «Донвугілля» стався вибух, який забрав життя 63 шахтарів та було травмовано 51 людина. Для встановлення технічної причини і джерела займання метаноповітряної суміші в якості об'єктів дослідження до Донецького НДІ судових експертиз був представлений відрізок багатожильного мідного кабелю КГЕШ 3х50 + 1х10 + 3х2.5, який здійснював харчування електродвигуна 2ЕДКОФ 225М4 потужністю 55 кВт стрічкового конвеєра 1Л80 № 1 1-ї східної лави і шпилька прохідного затиску.

При візуальному огляді жил кабелю встановлено, що окремі дроти живлення мають оплавлення характерні для термічного впливу струму короткого замикання. Між шайбами і на гайках шпильки прохідного затиску також є сліди оплавленої проволоки з характерними ознаками термічного впливу струму короткого замикання. Оплавлення на проволоках жил кабелю, на шайбах і гайках прохідної шпильки розташовані локально, мають характерну форму при утворенні термічного впливу струмів короткого замикання. На підставі візуального дослідження проволок жил кабелю можна припустити, що дані оплавлення утворені під час термічного впливу струмів короткого замикання. За результатами огляду було відібрано зразки (три відрізка проволоки) для подальших рентгеноструктурних досліджень на апараті УРС-60 (Табл. 2):

Таблиця 2. Результати рентгеноструктурного аналізу провідників жил мідного кабелю

Таким чином, в досліджених рентгеноструктурним способом зразках на двох з них встановлені оплавлення струмоведучих жил, які утворилися у результаті короткого замикання до виникнення вибуху (первинне коротке замикання).

Коротке замикання супроводжується виділенням значної кількості досить потужних джерел запалювання таких як: електрична дуга, що має температуру більше 3000 °С; іскри, що мають температуру плавлення міді 1074 ^оС; та температурний вплив на всьому протязі місця короткого замикання до місця підключення даної ділянки до електромережі.

З урахуванням наявних матеріалів, аналізуючи висновки рентгеноструктурного аналізу, обґрунтовано виключивши інші причини, був зроблений висновок про те, що займання метаноповітряної суміші в надбункерному просторі відбулося від джерел запалювання, які утворилися при короткому замиканні в коробці вводів електродвигуна стрічкового конвеєра 1Л80 № 1 1-ї східної лави, що відповідало висновкам комісії зі спеціального розслідування вибуху.

11 березня 2000 р. в ДВАТ «Шахта імені М.П. Баракова ДХК «Краснодонвугілля» стався вибух вугільного пилу. Продуктами вибуху смертельно травмувало 80 шахтарів. Вибух стався під час застосування в гірничих виробках гасоріза. Перед експертами Донецького НДІ судових експертиз було поставлено понад 40 запитань, для відповіді на які була проведена комісійна гірничотехнічна, трасологічна, нафтохімічна і пожежно-технічна експертизи.

Експертами було проведено трасологічне дослідження фрагментів редуктора кисневого балона, рукавів подачі кисню і гасу. Результати проведених досліджень дозволили зробити висновок про те, що роз'єднання редуктора відбулося в результаті вибуху зсередини назовні, тобто одномоментного руйнівного впливу і який піддавався деякий час впливу температури близько 1400 °С.

Хімічне дослідження фрагментів редуктора кисневого балона дозволило зробити висновок про те, що на них є сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу або дизельного палива).

Аналізуючи в сукупності результати проведених трасологічних і хімічних досліджень, був зроблений висновок про те, що руйнування кришки редуктора кисневого балона на фрагменти відбулося в результаті вибуху зсередини назовні (миттєвого руйнування) суміші кисню з речовиною, що є світлим нафтопродуктом.

Так як температура займання суміші вугільного пилу з повітрям складає 700-800 °С експерти прийшли до висновків про те, що займання пилогазової суміші, що знаходилася в підвішеному стані в 31-му західному штреку пласта ks^H горизонту 664 м було пов'язано з наявністю джерел запалювання, що утворилися у результаті одномоментного вибуху суміші кисню зі світлим нафтопродуктом у внутрішньому обсязі його кришки (іскри, частинки розплавленого металу, нагріті до температури не менше 1400 ^оС, а також нагріті до високої температури продукти вибуху).

Використовуючи стандартну «Методику визначення параметрів повітряних ударних хвиль при вибухах газів і пилу в гірничих виробках» [10] нами було встановлено можливий тиск ударної хвилі (0,22 МПа) за участю у вибуху метано-повітряної суміші і вугільного пилу.

Аналіз стану зруйнованих в результаті вибуху елементів конвеєрів, кріплення, перемичок, перекидання і деформація частин і деталей машин і механізмів у виробках аварійної ділянки дозволив встановить тиск у фронті повітряної ударної хвилі, який в 10 разів перевищував розрахунковий (0,22 МПа) [11].

Порівнюючи показники тиску повітряної ударної хвилі в активній зоні горіння, отримані в результаті розрахунків для умов вибуху суміші вугільного пилу з повітрям (0,22 МПа) і дані цього показника на основі фактичних руйнувань, було відзначено, що ці результати відрізняються більш ніж в 10 разів. Був зроблений висновок, що в даній виробничій ситуації стався вибух суміші вугільного пилу і кисню, що збільшило значення показників вражаючих факторів. Висновки даного висновку комісійної експертизи не співпали з висновками комісії зі спеціального розслідування події.

Таким чином, характерними особливостями досліджень судової гірничотехнічної експертизи є те, що висновки про достовірні причини і обставини подій часто можна зробити тільки у разі спільного застосування класичних методик гірничотехнічних і криміналістичних досліджень.

Спільні висновки гірничотехнічної та інших видів інженерно-технічної експертиз (трасологічної, нафтохімічної, пожежно-технічної та ін.) дозволяють встановить достовірні обставини і причини подій у гірничій промисловості, причинно-наслідкові зв'язки між невідповідностями дій конкретних осіб стосовно вимог нормативно-правових акті з охорони праці з безпечного ведення гірничих робіт, технічним станом обладнання, виробок і інших об'єктів, неадекватними діями працівників та іншими факторами і наслідками в результаті цього.

Висновки

1. Характерними особливостями досліджень судової гірничотехнічної експертизи є те, що висновки про достовірні причини і обставини подій часто можна зробити тільки у разі спільного застосування класичних методик гірничотехнічних та криміналістичних досліджень.

2. Комісійні висновки гірничотехнічної та інших видів інженерно-технічної судових експертиз (трасологічної, нафтохімічної, пожежно-технічної та ін.) дозволяють встановить достовірні обставини і причини подій у гірничій промисловості, причинно-наслідкові зв'язки між невідповідностями дій конкретних осіб стосовно додержання вимог безпечного ведення гірничих робіт, технічним станом обладнання, виробок і інших об'єктів, неадекватними діями працівників та іншими факторами і наслідками.

досудовий розслідування вибух гірничий

Список використаних джерел

1. Долженков А.Ф., Негрей Т.А. Анализ основных направлений создания безопасных условий труда подземных рабочих угольных шахт. Вісті Донецького гірничого інституту: Всеукраїнський науково-технічний журнал. Вип. № 1(36)-2(37). Красноармійськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2015. С. 123-129.

2. Santosh Kumar Ray, Niroj Kumar Mohalik, Asfar Mobin Khan, Debashish Mishra, Nikhil Kumar Varma, Jai Krishna Pandey, Pradeep Kumar Singh. (2020) CFD modeling to study the effect of particle size on dispersion in 20l explosion chamber: An overview. International Journal of Mining Science and Technology, Volume 30, Issue 3, Pp. 321-327.

3. Зав'ялова О.Л., Костенко В.К. Механізм розвитку вибухів вугільного пилу в мережі гірничих виробок шахт. Геотехнічна механіка: міжвід. зб. наук. Праць. ІГТМ ім. М.С. Полякова НАН України. Дніпро, 2017. вип. 135. С. 52-63.

4. Зав'ялова О.Л., Костенко В.К., Крупка А.А., Дузь Л.Є., Кралюк М.О. Тактика ліквідації наслідків вибухів газопилових сумішей у гірничих виробках вугільних шахт. Науковий вісник ДонНТУ. № 1(2)-2(3), 2020 .

5. Лебецки К.А., Романченко С.Б. Пылевая взрывоопасность горного производства. М.: Горное дело, 2012. 464 с.

6. Брюханов А.М. и др. Расследование и предотвращение аварий на угольных шахтах. Часть 1. Донецк: Донбасс, 2004. 548 с.

7. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337.

8. Бордюгов Л.Г., Дружинін Г.М., Дузь Л.Є., Кир'янов Ю.А., Кривченко Ю.О., Крупка А.А., Моїсєєв О.М. Судова гірничотехнічна експертиза: Організаційні та методичні основи. ДНДІСЕ. Донецьк: Донеччина, 2005. 429 с.

9. Дузь Л.Є. Особливості розслідування надзвичайних ситуацій на підприємствах гірничої промисловості. Вісник прокуратури. 2009. № 12. С. 69-72.

10. СОУ-Н 10.1.00174102.012:2010. Параметри повітряних ударних хвиль та безпечних відстаней при вибухах газів та пилу у гірничих виробках. Методика розрахунку. Київ: Мінвуглепром України, 2011. 46 с.

11. Петрухин П.М., Нецепляев М.И., Качан В.Н., Сергеев В.С. Предупреждение взрывов пыли в угольных и сланцевых шахтах. Москва. Недра. 1974, с. 304.

Размещено на Allbest.ru