Формування та критерії нафтогазоносності вуглеводневих вкупчень західного нафтогазоносного регіону України
Аналіз покладів вуглеводнів Західного регіону за приналежністю до тектонічних зон, стратиграфічних комплексів та за типами і глибинами залягання. Закономірності зміни фізико-хімічних властивостей нафти і газу, геохімічні особливості продуктивних товщ.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.07.2023 |
Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
ФОРМУВАННЯ ТА КРИТЕРІЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СКУПЧЕНЬ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК,
Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Олеся САВЧАК,
Іванна КОЛОДІЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ,
Галина ГРИВНЯК, Любов ГУЗАРСЬКА, Наталія КОВАЛЬЧУК
Львів
Анотація
вуглеводень поклад тектонічний залягання
Проаналізовано поклади вуглеводнів Західного регіону за приналежністю до тектонічних зон, стратиграфічних комплексів та за типами і глибинами залягання. Вивчено закономірності зміни фізико-хімічних властивостей нафти і газу, гідрогеологічні та геохімічні особливості продуктивних товщ, закартовано ареали поширення газів вуглеводневого і невуглеводневого складу, виходи пластових флюїдів на земну поверхню. Розглянуто питання формування вуглеводневих скупчень. За результатами комплексного аналізу різних геологічних чинників, окрім основних факторів нафтогазоносності (структура, колектор, покришка), запропоновано додаткові критерії. У напрямку до покладу азотно-метанові гази змінюються суттєво метановими та вуглеводнево-метановими, а значення тиску насичення наближається до пластового тиску. Показником нафтогазоносності є водорозчинні органічні речовини нафтового походження - бітуми, феноли, вуглеводні, нафтенові кислоти тощо, а також присутність конденсаційних вод чи їхня суміш з пластовими водами. Імовірними індикаторами вуглеводневих скупчень є сульфіди цинку, свинцю, міді в породах. Для існування покладів необхідна гідрогеологічна закритість надр: невеликі швидкості пластових вод, їхня висока мінералізація, ступінь метаморфізації, хлоркальцієвий тип вод. Критерієм для оцінки перспектив нафтогазоносності відкритих територій є природні нафтогазопрояви як відображення покладів, що існують на глибині. Показано приклад обґрунтування пошукових об'єктів за критеріями нафтогазоносності у платформному автохтоні під насувом Покутсько-Буковинських Карпат.
Ключові слова: нафта, газ, критерії нафтогазоносності, формування родовищ, ознаки нафтогазоносності.
Annotation
Myroslav PAVLYUK, Yaroslav LAZARUK, Volodymyr SHLAPINSKY, Olesya SAVCHAK, Ivanna KOLODIY, Myroslav TERNAVSKY, Halyna HRYVNIAK, Lyubov HUZARSKA, Natalia KOVALCHUK
Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv,
THE FORMATION AND CRITERIA OF OILAND GAS-BEARING POTENTIAL OF HYDROCARBON ACCUMULATIONS OF THE WESTERN OIL-GAS REGION OF UKRAINE
In the paper we have analysed hydrocarbon deposits of the Western region according to their belonging to the tectonic zones, stratigraphic complexes, types and depths of occurrence. The law-governed nature of alteration in physical-chemical properties of oil and gas, hydrogeological and geochemical peculiarities of productive thickness were studied, haloes of the distribution of gas of hydrocarbon and non-hydrocarbon composition outcrops of fluids were mapped. Problems of the formation of hydrocarbon accumulations were considered. According to the results of integrated analysis of different geological factors, besides the main factors of oil and gas presence - structure, reservoir, cover - additional criteria were proposed. In the direction to the deposit, the nitric-methane gases are changed into sufficiently methane and hydrocarbon-methane ones, and values of saturation pressure are comparable to the formation pressure. Indication of oil-gas presence are water-soluble organic matters of oil origin: bitumen, phenols, hydrocarbons, naphthenic acids as well as the presence of condensation waters or their mixture with formational waters. Probable indicators of hydrocarbon accumulations are sulfides of zinc, lead, copper in rocks. For the existence of the deposits the hydrogeological closing of the bowels is necessary: small velocities of the formational waters, their high mineralization, metamorphism intensity, chlorine-calcium type of waters. Natural oil-gas showings as a reflection of deposits that occur at a depth serve as criterion for estimation of prospects of the oil-gas presence in the open territories. The example of substation of prospecting objects is given according to criteria of the oil-gas presence in the platform autochthone under the overthrust of Pokuttia-Bukovyna Carpathians.
Keywords: oil, gas, criteria of oil-gas presence, formation of fields, indications of oilgas presence.
Виклад основного матеріалу
Мета досліджень - обґрунтування критеріїв нафтогазоносності локальних структур Західного нафтогазоносного регіону.
Методика робіт - вивчення закономірностей просторового розподілу покладів нафти і газу, зміни фізико-хімічних властивостей вуглеводнів, їхніх проявів на земній поверхні, геохімічних особливостей пластових вод і порід з метою встановлення ознак нафтогазоносності.
У нафтогазовій геології основними чинниками утворення традиційних вуглеводневих покладів вважають пласт-колектор, його приуроченість до локальних підвищень структурного плану і герметичну покришку, яка його перекриває. У випадку неантиклінальних пасток необхідний ще боковий екран (тектонічний, літологічний, стратиграфічний), а також герметичний пласт, який підстилає колектор. Ці чинники є основними критеріями виявлення вуглеводневих скупчень, що доведено світовою практикою пошукових робіт на нафту і газ. Однак, окрім згаданих, є інші ознаки наявності вуглеводневих скупчень. Вони не є основними, але в ряді випадків можуть позитивно вплинути на ефективність геолого-пошукових робіт, особливо на початковому етапі освоєння нових територій чи недостатньо вивчених нафтогазоносних комплексів. Такими ознаками вуглеводневих скупчень можуть бути геохімічні, флюїдодинамічні, гідрогеологічні, температурні, а в межах геологічно відкритих територій - і прямі ознаки нафтоносності.
Просторовий розподіл вуглеводневих скупчень. Особливості поширення покладів нафти і газу та їхня приуроченість до певних зон та стратиграфічних одиниць залежать від геологічної будови територій, історії їхнього розвитку та умов нафтогазонагромадження. До складу Західного нафтогазоносного регіону України входять Балтійсько-Переддобрудзька нафтогазоносна провінція, у Волино-Подільській нафтогазоносній області якої розташовані Волинський нафтогазоносний район, Подільський, Бузький і Нестеровський перспективні райони, та Карпатська нафтогазоносна провінція, у Передкарпатській нафтогазоносній області якої розташовані Більче-Волицький і Бориславсько-Покутський нафтогазоносні райони, у Карпатській нафтогазоносній області - Скибовий і Кросненський нафтогазоносні райони, у Закарпатській газоносній області - Мукачівський і Солотвинський газоносні райони (Іванюта, 1998).
Згадані області та райони нерівноцінні за станом вивчення, потенційними ресурсами вуглеводнів, кількістю родовищ та фазовим станом покладів. Суттєво відрізняються вік продуктивних комплексів та глибини їхнього залягання.
У Волино-Подільській нафтогазоносній області відкрито лише два газові родовища у відкладах середнього і нижнього девону (рис. 1).
Рис. 1 Розміщення родовищ вуглеводнів на території Західного регіону України: 1 - платформа; 2 - Зовнішня зона Передкарпатського прогину і Закарпатський прогин; 3-4 - Внутрішня зона Передкарпатського прогину: 3 - Самбірський покрив, 4 - Бориславсько-Покутський покрив; 5 - Вигорлат-Гутинський хребет; 6 - північно-східна границя Зовнішньої зони Передкарпатського прогину; 7 - північно-східна границя Внутрішньої зони Передкарпатського прогину (Стебницький насув); 8-10 - фронтальні насуви: 8 - покривів, 9 - субпокривів, 10 - скиб; 11-15 - родовища: 11 - нафтові, 12 - газові, 13 - газонафтові, 14 - газоконденсатні, 15 - нафтогазоконденсатні. Родовища Передкарпатської нафтогазоносної області Родовища Більче-Волицького нафтогазоносного району: 1 - Свидницьке; 2 - Коханівське; 3 - Вижомлянське; 4 - Вишнянське; 5 - Никловицьке; 6 - Макунівське; 7 - Хідновицьке; 8 - Садковицьке; 9 - Пинянське; 10 - Залужанське; 11 - Новосілківське; 12 - Рудківське; 13 - Городоцьке; 14 - Майницьке; 15 - Сусолівське; 16 - Грушівське; 17 - Тинівське; 18 - Східнодовгівське; 19 - Південнограбівське; 20 - Меденицьке; 21Малогорожанське; 22 - Опарське; 23 - Летнянське; 24 - Грудівське; 25 - Більче-Волицьке; 26 - Гайське; 27 - Кавське; 28 - Глинківське; 29 - Угерське; 30 - Південноугерське; 31 - Дашавське; 32 - Кадобнянське; 33 - Гринівське; 34 - Богородчанське; 35 - Черемхівсько-Струпківське; 36 - Пилипівське; 37 - Дебеславицьке; 38 - Яблунівське; 39 - Косівське; 40 - Ковалівське; 41 - Чорногузьке; 42 - Шереметівське; 43 - Красноїльське; 44 - Лопушнянське; 92 - Орховицьке; 93 - Верещицьке; 94 - Рубанівське; 95 - Любешівське; 96 - Гуцулівське; 97 - Славецьке; 98 - Гірське; 99 - Калуське; 100 - Тейсарівське; 101 - Ретиченське; 102 - Добрянське; 103 - Дубаневицьке; 104 - Турабівське; 105 - Стриганецьке; 106 - Комарівське; 107 - Бережницьке; 108 - Лугівське; 109 - Північнобогородчанське; 110 - Старобогородчанське; 111 - Коломийське; 113 - Східнолюбешівське Родовища Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району: 45 - Старосамбірське; 46 - Південномонастирецьке; 47 - Блажівське; 48 - Бориславське; 49 - Новосхідницьке; 50 - Іваниківське; 51 - Орів-Уличнянське; 52 - Соколовецьке; 53 - Заводівське; 54 - Південностинавське; 55 - Мельничинське; 56 - Стинавське; 57 - Семигинівське; 58 - Танявське; 59 - Янківське; 60 - Північнодолинське; 61 - Долинське; 62 - Вигодсько-Витвицьке; 63 - Чечвинське; 64 - Струтинське; 65 - Спаське; 66 - Рожнятівське; 67 - Спаське-Глибинне; 68 - Ріпнянське; 69 - Підлісівське; 70 - Луквинське; 71 - Рудавецьке; 72 - Росільнянське; 73 - Космацьке; 74 - Монастирчанське; 75 - Пнівське; 76 - Гвіздецьке; 77 - Південногвіздецьке; 78 - Пасічнянське; 79 - Битків-Бабченське; 80 - Довбушанське; 81 - Бистрицьке; 82 - Микуличинське; 83 - Страшевицьке. Родовища Карпатської нафтогазоносної області 84 - Стрільбицьке; 85 - Східницьке. Родовища Закарпатської газоносної області 86 - Русько Комарівське; 87 - Станівське; 88 - Королівське; 89 - Солотвинське; 112 - Дібровське. Родовища Волино-Подільської газоносної області 90 - Великомостівське; 91 - Локачинське
У Більче-Волицькому нафтогазоносному районі із 47 родовищ 45 - газові і газоконденсатні з покладами в утвореннях міоцену та мезозою і тільки два - нафтові: одне - на північному заході (Коханівське, верхня юра), друге - на південному сході (Лопушнянське, палеоген, крейда та верхня юра). Район добре вивчений сейсморозвідкою і бурінням. Найбільшими газовими родовищами є Більче-Волицьке, Рудківське, Угерське. Значні перспективи району пов'язуються лише з його південно-східною частиною під насувом Покутсько-Буковинських Карпат.
Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район переважно нафтоносний: із 39 відкритих в утвореннях палеогену родовищ 37 - нафтові, нафтогазові та нафтогазоконденсатні і лише два - газоконденсатні. Поклади встановлені майже в усіх ярусах складок. У першому структурному ярусі розміщується 52 %, у другому - 12 %, у третьому - 35 % і в четвертому автохтонному - 1 % запасів вуглеводнів. За кількістю видобувних запасів Бориславське, Долинське і Битків-Бабченське нафтогазоконденсатні родовища належать до великих. Перспективи виявлення нових покладів пов'язують насамперед зі складками на глибинах понад 4-5 км. У Скибовому районі Карпатської нафтогазоносної області відомі 29 переважно невеликих нафтових родовищ в утвореннях палеогену і верхньої крейди. Нові поклади можуть бути відкриті тут у породах того самого віку в неглибокозанурених фронтальних скибах разом із параавтохтонними елементами Скибового покриву, а також у глибокозанурених відкладах фундаменту Карпат.
Значний практичний інтерес пов'язаний із Кросненським покривом, у межах якого відкрите Лютське газове родовище, зафіксовані численні проявлення нафти і газу, а також інтенсивні припливи газу зі свердловин, які розкривали відклади флішу в інтервалі глибин від перших десятків метрів до 5300 м.
Із п'яти дуже дрібних за запасами газових родовищ, пов'язаних з неогеновою товщею Закарпатської газоносної області, чотири припадає на Мукачівський і одне - на Солотвинський газоносні райони.
Стратиграфічний діапазон промислової нафтогазоносності Заходу України охоплює інтервал від нижнього девону до пліоцену включно.
Із девонськими утвореннями пов'язані промислові поклади газу в піщаних колекторах на Локацькому та Великомостівському родовищах ВолиноПодільської нафтогазоносної області.
Верхньоюрський розріз містить газове скупчення на Рудківському родовищі в північно-західній частині Більче-Волицької зони, а також нафтові - на Коханівському і Лопушнянському.
Із верхньокрейдовими сенонськими пісковиками пов'язані значні за розмірами поклади газу на північному заході Більче-Волицької зони (Угерське, Більче-Волицьке, Меденицьке родовища) і нафти - у сеноманських пісковиках Лопушнянського родовища. Верхньокрейдові утворення флішової формації містять невеликі поклади нафти в межах Бориславсько-Покутської зони на Битків-Бабченському родовищі, а також Космацькому - на Покутті.
У Скибовому покриві продуктивними є «ямнеподібні» пісковики стрийської світи верхньої крейди, з яких видобували нафту в різні роки на 17 родовищах.
Непромислові скупчення газу у верхньокрейдових теригенних товщах з низькими колекторськими властивостями встановлені також на площі Теребля в Закарпатській області.
Палеоген є основним нафтогазоносним комплексом Бориславсько-Покутської зони. Для нього характерний розвиток на різних стратиграфічних рівнях (палеоцен, нижня, середня частина і верхи еоцену, олігоцен) горизонтів масивних пісковиків товщиною десятки і перші сотні метрів. У Скибовій зоні Карпат пісковики ямненської світи продуктивні на Східницькому, Стрільбицькому родовищах і на родовищах та ділянках Бориславського нафтогазовидобувного району: МЕП, Міріам, Фаустина, Блянка. Із ямненських відкладів видобуто понад 90 % нафти і газу від валового видобутку в Скибовому покриві. На відміну від Бориславсько-Покутської зони, із відкладів еоцену та олігоцену тут видобуто не більш ніж 4 % від загального видобутку вуглеводнів.
Платформні епіконтинентальні відклади палеогену нафтоносні на південному сході Більче-Волицької зони (Лопушнянське родовище).
Міоцен є другим основним газоносним горизонтом на заході України. До нього приурочена більшість родовищ північно-західної частини БільчеВолицької зони, де продуктивними є піщані відклади нижнього сармату на Угерському, Більче-Волицькому, Рудківському, Хідновицькому, Пинянському, Залужанському, Летнянському та інших родовищах.
Відклади верхнього бадену газоносні в центральній і південно-східній частинах Більче-Волицької зони, де відкриті дрібні і дуже дрібні за запасами родовища.
У Закарпатському прогині встановлена промислова газоносність бадену, сармату і пліоцену. На відміну від Більче-Волицької зони, стратиграфічний діапазон промислової газоносності неогену тут дещо ширший за рахунок нижнього бадену (Солотвинське родовище) і верхів сармату-пліоцену (Королівське родовище), однак поклади газу за запасами значно менші, ніж у Передкарпатті.
Родовища нафти і газу регіону пов'язані з пастками склепінного або комбінованого типу, у формуванні яких суттєву роль відігравали тектонічне екранування та літологічне обмеження пластів.
Найбільш складні та різноманітні умови газонафтонагромадження в Більче-Волицькому нафтогазоносному районі. Масивні поклади приурочені до ерозійних виступів юрських та крейдових утворень у ядрах міоценових антиклінальних структур (Рудківська, Більче-Волицька, Угерська). На Лопушнянському родовищі виявлено масивне (юра), пластові склепінні тектонічно екрановані (крейда) і літологічно обмежене (палеоген) скупчення вуглеводнів. У баденських породах (Гринівське, Богородчанське, Косівське та інші родовища) пастки переважно літологічно обмеженого типу завдяки лінзоподібному поширенню колекторів. У сарматському комплексі більшість покладів знаходиться в антикліналях, однак у їхньому розміщенні важливу роль відіграє літологічне обмеження. Унаслідок цього скупчення газу нерідко розташовані на перикліналях та крилах піднять (Пинянське, Залужанське та інші родовища). У смузі, що прилягає до Самбірського покриву, виявлені пластові поклади, екрановані з південного заходу насувом (Кавське, Угерське та інші родовища). Для смуги Краковецького розлому, яка має східчасту будову, характерні пастки, що тектонічно екрануються скидами як у зануреному, так піднятому блоках (Макунівське, Новосілківське родовища).
У Бориславсько-Покутському нафтогазоносному районі скупчення вуглеводнів пов'язані з асиметричними, нерідко лежачими антикліналями. Поклади пластові склепінні та масивно-пластові, здебільшого тектонічно екрановані поперечними скидами і скидо-зсувами (Бориславське, Орів-Уличнянське, Долинське родовища). Інколи нафтогазоносні периклінальні частини структур екрановані скидами, тоді як колектори склепінних частин обводнені (Луквинське, Рудавецьке родовища). Відомі також скупчення вуглеводнів у підвернутих крилах складок, екранованих у напрямку здіймання пласта насувами, а по простяганню - поперечними скидо-зсувами (Рожнятівське, Спаське-Глибинне, Битків-Бабченське родовища). Невитриманість палеогенових колекторів зумовила наявність на деяких родовищах пасток пластового склепінного тектонічно екранованого та літологічно обмеженого типу (ОрівУличнянське, Струтинське родовища).
У Скибовому нафтогазоносному районі на більшості родовищ поклади за типом подібні (Східницьке і Стрільбицьке родовища) до виявлених у Бориславсько-Покутському районі.
На родовищах Закарпатської газоносної області розвинуті складні за будовою комбіновані пастки: пластові склепінні тектонічно екрановані, літологічно обмежені (Русько-Комарівське, Станівське, Королівське) і лише на Солотвинському - склепінні масивні тектонічно екрановані.
Скупчення вуглеводнів Волино-Подільської нафтогазоносної області зазвичай пластові склепінні, літологічно обмежені (Великомостівське, Локацьке родовища).
Родовища регіону здебільшого багатопластові, причому нерідко містять поклади різних типів. Однопластові виявлені переважно в Бориславсько-Покутському нафтогазоносному районі (Орів-Уличнянське, Південномонастирецьке, Південностинавське, Рудавецьке, Рожнятівське, Спаське-Глибинне) і лише одне - Малогорожанське - у Більче-Волицькому районі. У декількох родовищах Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району (Соколовецьке, Микуличинське та інші) і Закарпатської газоносної області (Королівське, Станівське, Солотвинське) відомо лише по одному скупченню.
Найбільші глибини, з яких отримані промислові припливи нафти, становлять 5700-5800 м у Бориславсько-Покутській зоні (Соколовецьке родовище) і 4180-4464 м у Більче-Волицькій (Лопушнянське родовище).
Закономірності зміни фізико-хімічних властивостей вуглеводнів. Фізико-хімічні властивості вуглеводнів регіону коливаються в значних межах.
Густина нафт змінюється в широкому діапазоні: важкі (до 1014 кг/м3) - відомі в юрських утвореннях Коханівського і Вишнянського родовищ, легкі (750-800 кг/м3) - приурочені до верхніх горизонтів Бориславського, Долинського, Битків-Бабченського родовищ (табл. 1, рис. 2). Густина нафт збільшується із збільшенням вмісту смолисто-нафтенових компонентів (рис. 3).
Рис. 2 Зміна густини нафти з глибиною залягання покладів
Цифрами позначені нафтові родовища, розміщені на рис. 1
Рис. 3 Залежність між густиною нафти та вмістом смолисто-асфальтенових компонентів. Цифрами позначені нафтові родовища, розміщені на рис. 1
Густина олігоценових нафт у середньому становить 840-850, еоценових та палеоценових - 840-860 кг/м3. Нафти крейдових відкладів Скибового нафтогазоносного району мають меншу густину - 770-840 кг/м3. Таким чином, спостерігається загальна тенденція до збільшення густини нафт у напрямку до земної поверхні. Крім того, густина нафт збільшується в приконтактних частинах покладів, до прикладу, для деяких покладів Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району - до 880-920 кг/м3. Подібно змінюється і в'язкість нафт.
Фракційний склад нафт змінюється в широких межах. Вміст легких вуглеводнів у середньому становить 10-20 %. Найменше легких вуглеводнів у нафтах Північнодолинського, а також Глибинних складок Бориславського та Битків-Бабченського родовищ, найбільше - у нафтах Ріпнянського, Східницького родовищ, де поклади залягають на невеликих глибинах.
Малосірчисті нафти (до 0,3 %) відомі на родовищах Карпатської нафтогазоносної області. У Передкарпатській нафтогазоносній області сірки, як правило, від 0,3 до 0,5 %. Високосірчисті нафти (1-8 %) трапляються в приконтактних зонах покладів Коханівського, Бориславського, Битків-Бабченського, Орів-Уличнянського та деяких інших родовищ.
Таблиця 1
Характеристика нафт Західного нафтогазоносного регіону України, за матеріалами (Іванюта, 1998)
Родовище |
Глибина залягання покрівлі продуктивного горизонту, м |
Густина, кг/м3 |
Вміст, |
мас. % |
Груповий склад вуглеводнів, % |
||||||
пластової |
дегазованої |
парафіни |
СМОЛИ |
асфальтени |
сірка |
арома тичні |
нафте нові |
мета нові |
|||
Коханівське |
1300 |
949 |
982 |
2,5 |
26,1 |
17,5 |
5,14 |
- |
- |
- |
|
Лопушнянське |
4080 |
647,5 |
822,0 |
7,69 |
4,84 |
0,26 |
0,16 |
- |
- |
- |
|
4200 |
658,8 |
823,8 |
8,86 |
4,36 |
0,15 |
0,13 |
- |
- |
- |
||
4300 |
675,0 |
839,5 |
8,41 |
4,63 |
0,45 |
0,35 |
- |
- |
- |
||
Старосамбірське |
3075 |
757,2 |
850,0 |
7,3 |
5,4 |
0,1 |
1,75 |
- |
- |
- |
|
3285 |
755,0 |
846,3 |
6,0 |
22,0 |
1,8 |
0,33 |
- |
- |
- |
||
Південно- |
4440 |
823,5 |
860,3 |
11,4 |
13,6 |
1,95 |
0,36 |
- |
- |
- |
|
монастыре цьке |
|||||||||||
Блажівське |
3000 |
850,7 |
876,0 |
8,14 |
8,68 |
4,85 |
2,0 |
- |
- |
- |
|
3100 |
805,7 |
840,6 |
12,43 |
6,81 |
1,55 |
2,32 |
- |
- |
- |
||
Ново східницьке |
3900 |
564 |
844,2 |
3,92 |
17,76 |
4,63 |
0,2 |
- |
- |
- |
|
4550 |
660 |
842,9 |
4,77 |
15,0 |
1,15 |
0,31 |
- |
- |
- |
||
Орів-Уличнянське |
2562 |
687 |
854 |
7,9 |
25,0 |
2,5 |
0,41 |
- |
- |
- |
|
3100 |
677 |
837 |
2,2 |
12,0 |
0,4 |
0,13 |
- |
- |
- |
||
Соколовецьке |
5700 |
679 |
813 |
0,06 |
1,44 |
0,12 |
0,164 |
- |
- |
- |
|
Заводівське |
4280 |
676,5 |
840,0 |
5,6 |
10,05 |
0,44 |
0,16 |
- |
- |
- |
|
4460 |
549,0 |
834,0 |
5,6 |
10,87 |
1,16 |
0,138 |
- |
- |
- |
||
Південностинавське |
4350 |
711,5 |
848,6 |
12,68 |
5,44 |
0,29 |
0,32 |
- |
- |
- |
|
Мельничанське |
4497 |
676 |
838 |
7,01 |
5,84 |
0,70 |
0,18 |
- |
- |
- |
|
Стинавське |
3310 |
660 |
839,0 |
6,3 |
16,0 |
- |
0,36 |
- |
- |
- |
|
3550 |
727 |
851,6 |
10,3 |
4,0 |
0,8 |
- |
- |
- |
- |
||
Семигинівське |
4350 |
- |
847 |
7,21 |
5,48 |
0,35 |
- |
- |
- |
- |
|
Янківське |
5170 |
- |
823,6 |
10,5 |
4,3 |
- |
0,17 |
- |
- |
- |
|
Долинське |
50 |
- |
769 |
0,21 |
7,0 |
- |
0,17 |
- |
- |
- |
|
1600 |
696 |
837 |
8,00 |
5,4 |
0,63 |
0,30 |
32 |
25 |
43 |
||
2200 |
677 |
844 |
8,25 |
6,0 |
1,00 |
0,32 |
21 |
29 |
50 |
||
Вигодсько- Витвицьке |
3250 |
676 |
843 |
9,8 |
14,7 |
0,5 |
0,34 |
- |
- |
- |
|
Чечвинське |
2400 |
- |
854 |
9,04 |
7,43 |
ПО |
0,09 |
- |
- |
- |
|
2450 |
- |
855 |
13,13 |
10,12 |
0,49 |
0,21 |
- |
- |
- |
||
Спаське |
1094 |
728 |
841 |
9,4 |
16,2 |
- |
0,44 |
- |
- |
- |
|
2400 |
- |
840 |
11,8 |
18,0 |
- |
0,22 |
- |
- |
- |
||
1300 |
- |
849 |
8,9 |
6,1 |
0,1 |
0,35 |
17,0 |
- |
66,7 |
||
665 |
744 |
830 |
10,4 |
9,1 |
0,04 |
0,26 |
- |
- |
- |
||
Рожнятівське |
4470 |
613 |
851 |
9,60 |
5,36 |
0,03 |
0,13 |
- |
- |
- |
|
Спаське-Глибинне |
4410 |
613 |
850 |
14,49 |
6,52 |
0,15 |
0,12 |
- |
- |
- |
|
Ріпнянське |
10 |
- |
840 |
1,16 |
8,71 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
100 |
- |
822 |
- |
14,65 |
- |
- |
- |
- |
- |
||
500 |
- |
842 |
до 2,29 |
8,32 |
- |
до 0,64 |
- |
- |
- |
||
Підлісівське |
2740 |
- |
856 |
1,13 |
0,41 |
0,20 |
0,02 |
- |
- |
- |
|
2270 |
811 |
861 |
9,51 |
11,16 |
0,86 |
0,54 |
- |
- |
- |
||
Рудавецьке |
1020 |
- |
854 |
7,9 |
8,8 |
0,5 |
- |
- |
- |
- |
|
Пнівське |
1720 |
655 |
834 |
10,5 |
24 |
1,7 |
- |
- |
- |
- |
|
3100 |
606 |
830 |
10,0 |
10 |
0,5 |
0,22 |
- |
- |
- |
||
Гвіздецьке |
1457 |
681 |
851 |
8,0 |
5,2 |
1,3 |
0,21 |
- |
- |
- |
|
1690 |
710 |
867 |
9,6 |
6,2 |
2,5 |
0,26 |
- |
- |
- |
||
1919 |
741 |
870 |
10,4 |
7,5 |
2,3 |
0,27 |
- |
- |
- |
||
Пасічнянське |
2400 |
532 |
846 |
10,4 |
6,9 |
0,6 |
0,21 |
- |
- |
- |
|
Бистрицьке |
2000 |
702 |
841 |
8,3 |
6,1 |
0,8 |
0,17 |
14,5 |
68,7 |
||
2100 |
682 |
832 |
8,9 |
5,7 |
0,7 |
0,17 |
17,4 |
66,4 |
|||
2100 |
691 |
838 |
8,6 |
7,1 |
0,5 |
0,29 |
- |
||||
3200 |
- |
841 |
8,6 |
0,7 |
0,296 |
0,12 |
- |
||||
Микуличинське |
2200 |
803 |
874,1 |
7 |
12,3 |
2,76 |
0,65 |
- |
- |
- |
|
Страшевицьке |
2900 |
717 |
843 |
15,8 |
5,67 |
0,26 |
0,27 |
- |
- |
- |
|
Стрільбицьке |
0 |
- |
849,2 |
2,7 |
27 |
- |
до 0,5 |
5 |
28 |
67 |
|
210 |
- |
859,0 |
2,3 |
- |
4,4 |
0,4 |
- |
- |
- |
||
250 |
871,2 |
877,6 |
7,03 |
12,3 |
4,02 |
1,05 |
- |
- |
- |
||
Східницьке |
220 |
- |
826,1 |
2,0 |
13,0 |
- |
до 0,13 |
21,7 |
23,7 |
54,5 |
|
270 |
197 |
828,3 |
0,8 |
10,0 |
- |
до 0,26 |
19,45 |
20,85 |
59,7 |
||
420 |
205 |
857,0 |
9,98 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||
Луквинське |
1200 |
726 |
834 |
9,5 |
12,3 |
0,3 |
- |
19,5 |
- |
66,2 |
|
1125 |
740 |
837 |
9,7 |
17,0 |
0,4 |
- |
16,4 |
- |
66,3 |
||
1343 |
- |
836 |
10,7 |
13,0 |
0,2 |
- |
14,6 |
- |
75,5 |
||
Струтинське |
1650 |
696 |
859 |
7,35 |
40,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2050 |
692 |
842 |
11,19 |
14,5 |
1,67 |
0,29 |
- |
- |
- |
||
2420 |
687 |
853 |
9,46 |
14,9 |
1,57 |
0,39 |
- |
- |
- |
||
Довбушанське |
1900 |
733 |
853 |
0,9 |
8,5 |
1,08 |
0,46 |
- |
- |
- |
|
1600 |
- |
857 |
7,6 |
17,0 |
1,20 |
0,35 |
- |
- |
- |
||
Бориславське |
160 |
798 |
856,8 |
0,5 |
28,0 |
1,1 |
0,42 |
- |
- |
- |
|
2250 |
790 |
860,0 |
6,9 |
10,6 |
1,8 |
0,33 |
- |
- |
- |
||
2700 |
838 |
897,9 |
9,2 |
13,7 |
7,6 |
0,78 |
- |
- |
- |
||
Іваниківське |
2938 |
739 |
884 |
13,4 |
29,6 |
1,78 |
- |
- |
- |
- |
|
Танявське |
3680 |
650 |
841 |
12,4 |
9,3 |
1,2 |
0,36 |
13,1 |
62,9 |
||
Північнодолинське |
2350 |
612 |
830 |
9,3 |
6,1 |
0,9 |
0,17 |
- |
- |
- |
|
2695 |
625 |
839 |
11,6 |
8,2 |
0,7 |
0,16 |
31 |
24 |
45 |
||
Росільнянське |
2380 |
632 |
821 |
6,0 |
5,8 |
0,15 |
0,14 |
- |
- |
- |
|
Південногвіздецьке |
2500 |
604 |
818,7 |
6,9 |
4,2 |
0,19 |
0,12 |
- |
- |
- |
|
2700 |
686 |
855,3 |
9,8 |
8,8 |
1,90 |
0,32 |
- |
- |
- |
||
3260 |
750 |
880,0 |
9,0 |
13,4 |
5,13 |
- |
- |
- |
- |
||
Битків-Бабченське |
1000 |
789 |
855 |
12,5 |
18,7 |
1,3 |
0,32 |
36 |
33 |
31 |
|
1300 |
781 |
858 |
8,9 |
12,8 |
1,1 |
0,68 |
- |
- |
- |
||
2340 |
748 |
858 |
11,2 |
17,4 |
2,0 |
0,37 |
- |
- |
- |
||
1600 |
765 |
865 |
9,86 |
18,82 |
- |
0,56 |
29 |
43 |
28 |
За груповим складом нафти переважно нафтено-метанового, ароматиконафтено-метанового та ароматичного класів. Більшість їх у Передкарпатській нафтогазоносній області належить до першого класу, у Карпатській нафтогазоносній області - до другого класу. До ароматичних належать нафти приконтактних зон (Коханівське, Битків-Бабченське родовища).
До малопарафінистих (менш ніж 2 %) належать нафти більшості невеликих старих промислів Карпатської нафтогазоносної області та Коханівського родовища Передкарпатської нафтогазоносної області, до високопарафінистих (понад 6 %) - нафти Блажівського, Бориславського, Північнодолинського, Долинського, Струтинського, Спаського, Битків-Бабченського, Стрільбицького, Східницького родовищ. Нафти решти родовищ регіону парафінисті (2-6 %).
До малосмолистих (менш ніж 5 %) належать нафти Східницького, Ріпнянського, Орів-Уличнянського родовищ, а також невеликих промислів Карпатської нафтогазоносної області. Смолисті нафти (5-10 %) виявлені в Бориславському, Долинському, Струтинському, Спаському, Битків-Бабченському та Орів-Уличнянському родовищах. Нафти приконтактних зон належать до високосмолистих.
Залежність зміни густини газоконденсатів регіону від глибини їхнього залягання проявляється не так виразно, як для нафт (табл. 2).
Таблиця 2
Характеристика газоконденсатів Західного нафтогазоносного регіону України, за матеріалами (Іванюта, 1998)
Родовище |
Глибина залягання покрівлі продуктив ного горизонту, м |
Густина, кг/м3 |
Молеку- лярна маса |
Вміст, мас. % |
Груповий склад вуглеводнів, % |
||||||
асфаль тени |
СМОЛИ |
пара фіни |
сірка |
мета нові |
нафте нові |
арома тичні |
|||||
Залужанське |
3280 |
817 |
147 |
- |
0,5 |
4,35 |
- |
- |
- |
- |
|
Грушівське |
1720 |
750 |
- |
- |
- |
- |
- |
100 |
- |
- |
|
Летнянське |
1654 |
812,7 |
178 |
- |
0,93 |
10,3 |
0,06 |
60 |
24 |
іб |
|
1485 |
723,0 |
104 |
- |
0,11 |
0,03 |
0,02 |
56 |
36 |
8 |
||
1563 |
820,4 |
153 |
- |
0,13 |
- |
- |
22 |
53 |
25 |
||
Г айське |
1650 |
699,6 |
98 |
- |
0,119 |
- |
0,01 |
60,5 |
33,5 |
6,0 |
|
1820 |
751,5 |
125 |
- |
0,68 |
6,4 |
0,07 |
64,0 |
25,0 |
11,0 |
||
1550 |
740,6 |
123 |
- |
0,19 |
- |
0,02 |
72,0 |
25,0 |
3,0 |
||
Космацьке |
2507 |
728 |
99 |
0,04 |
0,1 |
0,4 |
0,03 |
73,0 |
12,7 |
||
2780 |
710 |
98 |
0,01 |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
77,9 |
15,6 |
|||
Монастир- |
3520 |
776 |
137 |
0,51 |
0,57 |
1,94 |
- |
- |
- |
- |
|
чанське |
|||||||||||
Іваниківське |
3053 |
763 |
- |
- |
0,2 |
0,1 |
0,024 |
- |
- |
- |
|
Т анявське |
2170 |
847,3 |
224 |
2,9 |
9,3 |
5,5 |
0,68 |
58,3 |
13,9 |
||
Північно- |
2695 |
755 |
102 |
- |
до 1 |
3,3 |
0,3 |
- |
- |
- |
|
долинське |
|||||||||||
Росільнянське |
2172 |
776,2 |
151 |
0,4 |
0,36 |
0,88 |
- |
60,0 |
21,0 |
18,4 |
|
2420 |
781,0 |
133 |
- |
0,10 |
13,3 |
0,14 |
60,0 |
19,7 |
18,9 |
||
Південно- |
3260 |
808 |
168 |
- |
1,2 |
6,9 |
- |
- |
- |
- |
|
гвіздецьке |
|||||||||||
Битків- |
1900 |
751 |
131 |
- |
0,54 |
0,41 |
0,03 |
60 |
23 |
17 |
|
Бабченське |
Газогідрогеохімічні ознаки нафтогазоносності. Підземні води нафтогазоносних провінцій є елементом середовища, у якому формуються поклади нафти і газу. Вивчення підземних вод сприяє напрацюванню нафтогазопошукових критеріїв. У межах різних структурно-тектонічних зон Карпатського регіону гідрогеохімічні умови різні. Тому не всі ознаки нафтогазоносності, інформативні в одних геолого-гідрогеологічних умовах, залишаються такими в інших. До прикладу, йод, який за В. О. Суліним є прямим показником нафтогазоносності, в умовах Передкарпатського прогину є неінформативним. Це зумовлено формуванням гідрогеохімічної обстановки в процесі геологічного розвитку водонапірних басейнів незалежно від їхньої нафтогазоносності, яка має накладений характер.
Найбільш універсальними для прогнозування нафтогазоносності виявилися газогідрогеохімічні ознаки - за складом водорозчинених газів і тиском насичення. Отримання потрібних даних є простим, а результати - достатньо надійними. Максимальна газонасиченість підземних вод встановлена в приконтурних зонах газових родовищ Зовнішньої зони, де вона перевищує 2000 см3/л, а значення тиску насичення наближається до пластового тиску. Газонасиченість вод зростає також із зростанням глибини їхнього залягання, пластового тиску і температури. У цьому ж напрямку азотно-метанові гази змінюються суттєво метановими та вуглеводнево-метановими. Тому газонасиченість підземних вод вважаємо прямою ознакою газоносності.
До прямих ознак нафтогазоносності належать водорозчинні органічні речовини нафтового походження - бітуми, феноли, водорозчинні вуглеводні, нафтенові кислоти тощо. Вони проявляються у вигляді дифузійних ореолів розсіювання вуглеводневих скупчень, а їхній вміст зростає в міру наближення до покладів від фонових до підвищених значень зазвичай у декілька разів. Сюди ж належать водорозчинені гази вуглеводневого складу, тиск насичення яких зростає до пластового в міру наближення до покладу. За складом вуглеводневої частини водорозчинених газів можна судити про тип флюїду в покладі: газовий, газоконденсатний чи нафтовий.
Як ознаку, наближену до прямих, можна використати присутність конденсаційних вод і їхню суміш із пластовими водами (Колодий, 1975). Ці води, значно меншої порівняно з гідрогеохімічним фоном мінералізації, мають специфічний строкатий іонно-сольовий склад, збагачені в більшості випадків НСО3, аж до гідрокарбонатно-натрієвого типу, за класифікацією В. Суліна (гідрокарбонатно-хлоридного натрієвого). У конденсаційних водах присутні мікроелементи, відносний вміст яких часто більший, ніж у солянках фону: J - до 13, B - до 2, Br - до 61, Si - до 200, NH4 - до 150 мг/л, фенолів: нелетких з водяною парою - більше ніж 1,5 мг/л, летких - 10-12 мг/л і більше. Такі води зафіксовані поблизу вуглеводневих покладів в усіх нафтогазоносних басейнах України (табл. 3).
Усі інші гідрогеологічні ознаки нафтогазоносності є побічними.
Однією з них є гідрогеологічна закритість надр, тобто, відсутність можливості потрапляння нафтогазових родовищ у зону активного водообміну. Це актуально для покладів, розташованих в інфільтраційних природних водонапірних системах. Зазвичай гідрогеологічну закритість визначають за гідрогеохімічними показниками - вмістом Br, Cl/Br, Br/H.
Побічними ознаками нафтогазоносності вважають безсульфатність вод, зумовлену відновленням SO42вуглеводнями, і збагаченість з тієї самої причини НСО3-. Сюди ж традиційно відносять високу мінералізацію, ступінь метаморфізації, хлоркальцієвий тип вод, наявність деяких мікроелементів (МЕ і МК), H2S тощо.
Єдиної думки стосовно інформативності застосування мікроелементів (йоду, брому, амонію, кремнію, радію, стронцію, рідкісних лужних елементів) як ознак нафтогазоносності немає (Доленко & Милославская, 1982). Усе ж більшість дослідників вважає за доцільне використання окремих мікроелементів пластових вод як пошукових ознак.
Щодо показника сульфатності rSO4 * 100/rCl, то в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину зменшення сульфатності «безсульфатні аномалії» властиве, за даними В. М. Щепака, як крайовим водам газових покладів, так і водам, віддаленим від покладів, але розкритим у зоні розломних шляхів вертикальної міграції газу.
Таблиця 3
Хімічний склад конденсаційних вод і вод геохімічного фону, класифікованих за переважаючими компонентами, % екв. (В. В. Колодий & Колодий, 2005)
Кількість інгредієнтів водорозчинних органічних речовин, які є ознаками нафтогазоносності, залежить не тільки від наявності вуглеводневого скупчення та його складу, а й від хімічного типу пластових вод. Наприклад, тверді за хімічним складом води хлоркальцієвого типу значно гірше вилуговують із нафти компоненти водорозчинних органічних речовин, ніж води гідрокарбонатно-натрієвого типу. Тверді води також не містять значної кількості сульфатів не тільки тому, що останні відновилися за участю вуглеводнів, але й тому, що єдино можливою в таких водах є наявність сульфатів кальцію, які з усіх сульфатних солей найменше розчинні у воді.
Це свідчить про складність проблеми гідрогеохімічних ознак нафтогазоносності. Кожному конкретному нафтогазоносному районові, навіть окремим водоносним комплексам одного і того самого району притаманні характерні для нього гідрогеохімічні, особливо органогідрогеохімічні, ознаки нафтогазоносності, які можуть виявитися неінформативними в інших районах.
Значення різноманітних гідрогеохімічних ознак нафтогазоносності наведено в табл. 4.
Таблиця 4
Гідрогеохімічні ознаки газонафтоносності локальних структур Передкарпатського водонапірного басейну (за матеріалами В. В. Колодія, О. Д. Штогрин, В. М. Щепака, Л. П. Швая, М. І. Спринського та ін.)
Отже, гідрогеологічними показниками нафтогазоносності надр можна вважати: високу газонасиченість пластових вод, підвищений вміст бензолу, фенолів, також наявність конденсаційних вод або їхніх сумішей із пластовими.
Ареали поширення газів вуглеводневого і невуглеводневого складу. У надрах Волино-Поділля, Більче-Волицької та Бориславсько-Покутської зон до складу водорозчинних та вільних газів входять в основному вуглеводневі гази. Інша ситуація в надрах Складчастих Карпат, де існують зони як вуглеводневих, так і переважно вуглекислого газів (рис. 4).
Рис. 4 Зони поширення вуглеводневого і невуглеводневого газів, сульфідів металів та виходу пластових флюїдів на поверхню в Складчастих Карпатах, за В. Є. Шлапінським: 1 - границі покривів; 2 - границі субпокривів; 3 - границі скиб; 4 - границя Закарпатського прогину; 5 - Закарпатський розлом; 6 - вуглеводневе поле; 7 - гідротермальне поле; 8 - аномальні ділянки гідротермального поля; 9 - північна границя гідротермального поля; 10 - лінія головного Карпатського вододілу; 11 - нафтопрояви; 12 - прояви метану; 13 - прояви вуглекислого газу; 14 - мінеральні вуглекислі джерела; 15 - родовища вуглеводнів; 16 - пункти із сульфідною мінералізацією в корінних породах; 17-18 - ділянки із вмістом сульфідів металів у шліхах: 17 - до 1 %, 18 - понад 1 %; 19 - місця розповсюдження «мармароських діамантів»
Просторово вуглеводнева зона розташована переважно в межах північної частини Передових Карпат. Це Скибовий і значна частина Кросненського покриву, Скупівський (повністю) та Говерлянський і Ставнянський (частково) субпокриви Дуклянсько-Чорногорського покриву. У межах вуглеводневої зони відкрито Лютнянське газове родовище, непромислові припливи нафти отримані на площах Вовче, Хащув, Лімна, газу - Бітля, Бориня. На продовженні зони в Польщі відкрито багато невеликих газових родовищ: Бжегі Долгі, Райське, Стебник, Бистре, Чарна, Ліп'є, Затварніца та ін. На крайньому південному сході зони Кросно, де вона перекрита Чорногорським покривом, на Гринявській площі з олігоценових відкладів отримані припливи газоконденсату. Характерно, що тиски газонасичених пластів зони перевищують гідростатичні в 1,3-1,7 раза. Склад вільних і водорозчинних газів зони вуглеводневий, головно метановий. Вміст вуглекислого газу не перевищує декількох відсотків, зазвичай до 1 % (табл. 5).
На південний захід, у напрямку до центральної частини зони Кросно, де глибина палеогенового прогину зменшується, розташована зона переважно вуглекислого газу. У складі підземних вод зафіксовані підвищені концентрації азоту і вуглекислого газу (табл. 6), метан переважає тільки на невеликих за площею ділянках. Для зони характерні численні джерела вуглекислих вод, частина з яких термальні. Уже в районі св. 1-Тухолька, пробуреної на північно-східному крилі Сможевського підняття, на денну поверхню виходять навіть відклади верхньої крейди. Відповідно вони розгерметизовані. Породи перетворені до стадії метагенезу, їхні пластові тиски менші від гідростатичних (коефіцієнт аномальності 0,9), породи дегазовані. Тут отримані лише невеликі припливи метаново-азотно-вуглекислого газу з дебітами 60-150 м3/добу. Зона вуглекислих газів охоплює Бітлянсько-Свидовецький субпокрив Кросненського покриву, більшу частину Говерлянського і Ставнянського, Березнянський, Красношорський, Полонинський, Бачавсько-Боржавський субпокриви Дуклянсько-Чорногорського покриву, Буркутський, Магурський, Рахівський, Мармароський і Пенінський покриви Зовнішніх Карпат. Південна границя зони знаходиться за межами Зовнішніх Карпат.
Елементи вуглекислої зони присутні також у вуглеводневій зоні і навпаки, проте їхня масштабність у межах не «своєї» території суттєво нижча.
Границя між зонами має складну конфігурацію і проходить від кордону з Румунією в напрямку Словаччини і Польщі через Сарату, Гриняву, Ясіню, Усть Чорну, Вишків, Скотарське, Ужок, Ставне приблизно вздовж головного карпатського вододілу. Імовірно, він пов'язаний з Ужоцьким глибинним розломом (Шлапінський, 2012). До нього приурочений гравітаційний максимум уздовж лінії Ужок-Говерла, спостерігається зміна параметрів сейсмічного, магнітотелуричного, теплового полів, а також поздовжнього й ефективного опорів. Границя між вуглеводневою і вуглекислою зонами назагал повторює лінію головного карпатського вододілу та конфігурацію Карпатської дуги в цілому, що свідчить про їхню залежність від неогенової тектонічної активізації.
Прояви вуглеводнів на земній поверхні. В умовах геологічної відкритості Карпат для пошуків вуглеводневих покладів доцільно використовувати прямі ознаки нафтогазоносності, тобто виходи нафти і газу безпосередньо на поверхню (див. рис. 4). Здавна відомі численні природні прояви нафти і горючого газу на площах Битків, Борислав, Слобода Рунгурська, Дзвиняч, Грозьова, Лімна, Вовче, Лопушанка, Погар, Яворів, Ясіня та багатьох інших. Вони зафіксовані у вигляді витікання рідкої нафти, присутності в породах (переважно по тріщинах) змінених нафт різного ступеня окислення і консистенції - від мальт до бітумів, порід із запахом нафти і нафтопродуктів, проявів озокериту і горючих газів (бульбашки на воді і газові струмені).
Таблиця 5
Хімічний склад вільних і водорозчинених газів із свердловин, пробурених у вуглеводневій зоні
Назва і номер свердловини |
Інтервал відбирання, м |
Хімічний склад газу, % |
|||||||||
сн4 |
Важкі вуглеводні |
ЕВв |
n2 |
со2 |
Л |
о2 |
Не |
Аг |
|||
1-Побук |
2605-2626 |
95,6 |
0,6 |
96,2 |
3,3 |
0,35 |
0,006 |
0,105 |
|||
1-Луги |
6192-6260 |
90,0 |
1,49 |
91,49 |
1,9 |
4,0 |
0,4 |
||||
1-Погар |
1558-1665 |
85,74 |
12,45 |
98,18 |
0,51 |
1,15 |
незн. |
незн. |
0,203 |
||
2-Лімна |
2435-2540 |
88,2 |
10,78 |
0,5 |
незн. |
незн. |
незн. |
незн. |
|||
1-Бориня |
3445-3457 і 3472-3485 |
85,9 |
11,52 |
97,41 |
0,14 |
1,89 |
незн. |
0,003 |
незн. |
||
4000-4010 і 4030-4135 |
82,35 |
16,24 |
98,59 |
0,8 |
0,585 |
0,023 |
0,001 |
незн. |
|||
4150-4347,5 |
85,5 |
12,78 |
98,28 |
0,799 |
0,827 |
незн. |
0,099 |
незн. |
|||
4995-5160 |
91,39 |
2,65 |
94,04 |
4,079 |
1,88 |
0,0053 |
0,0002 |
незн. |
|||
1-Семаківська |
499-569 |
92,53 |
0,85 |
93,38 |
6,21 |
0,002 |
0,41 |
Таблиця 6
Хімічний склад вільних і розчинених газів із свердловин, пробурених у межах ділянок невуглеводневої зони
Назва і номер свердловини |
Інтервал відбору, м |
Хімічний склад газу, % |
||||||||||
Назва ділянки |
сн4 |
Важкі вугл. |
^Вуглеводнів |
n2 |
со2 |
Л |
о2 |
Не |
Аг |
|||
1-Тухолька |
Воловецько- |
3786-3700 |
84,38 |
0,21 |
84,59 |
14,54 |
0,45 |
|||||
Климецька |
2760-2700 |
19,43 |
0,11 |
19.54 |
14,54 |
80,41 |
||||||
2525-2470 |
50,38 |
0,01 |
50.39 |
26,25 |
23,38 |
|||||||
7-Келечин |
Міжгірсько- Сойминська |
8,0 |
2,0 |
89,0 |
||||||||
359-Келечин |
-ІІ-ІІ- |
2,0 |
98,0 |
|||||||||
360-Келечин |
-ІІ-ІІ- |
100,0 |
||||||||||
1 (62)-Соль |
Сольсько- |
1,31 |
5,99 |
91,75 |
||||||||
Чорноголовська |
1,28 |
4,57 |
94,11 |
|||||||||
0,5 |
0,13 |
0,63 |
2,63 |
96,0 |
||||||||
0,53 |
0,39 |
0,92 |
39,4 |
49,35 |
||||||||
410-Плоске |
Оленівсько- |
0,06 |
-- |
0,06 |
29,4 |
68,77 |
1,82 |
|||||
Свалявська |
3,96 |
0,002 |
16,4 |
79,27 |
0,2 |
0,17 |
||||||
4-Плоске |
-II- |
3,05 |
17,34 |
76,1 |
1,03 |
|||||||
59-Плоске |
-II- |
3,15 |
18,4 |
77,5 |
0,95 |
|||||||
94-Яковський |
-II- |
450 |
7,55 |
0,87 |
8,42 |
1,37 |
90,3 |
|||||
87-Яковський |
-II- |
220 |
38,6 |
0,28 |
38,88 |
51,4 |
9,72 |
|||||
2-Р Яковський |
-II- |
41,42 |
0,4 |
41,82 |
55,5 |
2,63 |
||||||
3(13)Поляна Нова |
Оленівсько- Свалявська |
4,49 |
3,7 |
91,51 |
0,07 |
0,23 |
||||||
4(10-Р) Поляна Нова |
-II- |
4,03 |
2,57 |
93,3 |
0,1 |
|||||||
6(8-Р) Поляна Нова |
-II- |
5,11 |
3,1 |
91,64 |
0,03 |
0,04 |
||||||
9 - Поляна Нова |
-II- |
6,3 |
3,97 |
89,6 |
0,003 |
0,06 |
0,04 |
|||||
10(7-Р) Поляна Нова |
-II- |
6,04 |
3,5 |
30,2 |
0,005 |
0,1 |
0,15 |
|||||
2-Свалява |
-II- |
200 |
1,2 |
0,84 |
2,04 |
96,0 |
||||||
720 |
68,5 |
0,84 |
69,34 |
5,1 |
22,0 |
|||||||
1730 |
78,0 |
1,1 |
79,1 |
6,1 |
12,0 |
|||||||
6-Свалява |
-II- |
4,74 |
0,02 |
4,76 |
3,2 |
91,8 |
||||||
1-Санаторій Поляна |
-II- |
2,08 |
0,02 |
2.1 |
40,0 |
49,8 |
7,7 |
0,38 |
||||
113-Поляна Купель |
-II- |
58-81 |
1,55 |
0,01 |
1,56 |
65,75 |
25,68 |
6,24 |
0,77 |
|||
1-Поляна Квасова |
-II- |
1,14 |
0,02 |
1,16 |
17,6 |
77,57 |
3,24 |
0,18 |
||||
2-Поляна Квасова |
-II- |
5,21 |
0,07 |
5,28 |
41,7 |
46,0 |
6,6 |
0,42 |
||||
1-Поляна Купель |
-II- |
4,25 |
2,0 |
93,6 |
0,15 |
|||||||
2-Поляна Купель |
-II- |
0,76 |
4,78 |
2,48 |
92,7 |
0,04 |
||||||
3-Поляна Купель |
-II- |
0,58 |
0,01 |
0.59 |
27,24 |
65,6 |
5,83 |
0,25 |
||||
2-Луги |
-II- |
78 |
0,96 |
0,002 |
0.962 |
28,05 |
67,93 |
2,69 |
0,36 |
|||
2-Завод Луги |
Оленівсько- Свалявська |
1,35 |
0,03 |
1,38 |
28,4 |
67,8 |
2,09 |
0,33 |
||||
5-Луги |
-II- |
10,72 |
9,55 |
79,68 |
0,002 |
0,04 |
0,07 |
|||||
6-Луги |
-II- |
14,23 |
16,73 |
68,0 |
0,08 |
0,38 |
0,65 |
|||||
7-Луги |
-II- |
3,25 |
2,08 |
94,5 |
0,17 |
|||||||
10-Луги |
-II- |
12,37 |
4,0 |
83,3 |
0,3 |
0,4 |
||||||
13-Луги |
-II- |
3,52 |
2,46 |
93,8 |
0,22 |
|||||||
14-Луги |
-II- |
3,1 |
1,56 |
95,3 |
0,05 |
|||||||
96-Свалява |
-II- |
сл. |
46,4 |
47,1 |
5,9 |
0,45 |
||||||
213-Свалява |
-II- |
3,94 |
2,15 |
6,09 |
30,0 |
60,0 |
3,6 |
0,3 |
||||
11-Нелепіно |
-II- |
130 |
12,74 |
0,04 |
12,81 |
12,7 |
74,03 |
0,43 |
0,05 |
|||
12-Нелепіно |
-II- |
96 |
23,37 |
0,11 |
23,48 |
21,69 |
47,68 |
5,92 |
1,43 |
|||
13-Нелепіно |
-II- |
95 |
0,72 |
0,004 |
0,724 |
78,44 |
5,21 |
5,2 |
15,62 |
|||
14-Нелепіно |
-II- |
58 |
18,23 |
0,008 |
18,238 |
19,3 |
28,6 |
24,2 |
4,56 |
|||
15-Нелепіно |
-II- |
100 |
5,46 |
0,03 |
5,49 |
5,5 |
88,52 |
0,06 |
0,41 |
0,06 |
||
1-Нелепіно |
-II- |
17,04 |
2,0 |
70,4 |
||||||||
20-Нелепіно |
-II- |
8,55 |
1,02 |
9,57 |
7,61 |
82,79 |
0,02 |
|||||
8-Пасіка |
-II- |
4,5 |
3,59 |
91,8 |
0,1 |
|||||||
35-Пасіка |
Оленівсько- Свалявська |
100,0 |
||||||||||
37-Пасіка |
-II- |
100,0 |
||||||||||
на усті |
0,55 |
сл. |
33,22 |
66,17 |
0,06 |
|||||||
247-Горна Тиса 249-Горна Тиса |
Квасівська -II- |
на усті |
0,94 |
34,73 |
57,21 |
|||||||
38,2-51,2 |
0,63 |
сл. |
6,67 |
91,87 |
0,02 |
|||||||
250-Горна Тиса |
-II- |
на усті |
0,37 |
сл. |
0,96 |
98,63 |
0,04 |
|||||
350-Горна Тиса |
-II- |
на усті |
0,36 |
4,22 |
95,27 |
|||||||
352-Горна Тиса |
-II- |
при |
0,5 |
40,0 |
58,94 |
|||||||
відкачуванні |
||||||||||||
353-Горна Тиса |
-II- |
0,68 |
52,0 |
37,62 |
||||||||
3-К |
-II- |
41,62 |
50,0 |
|||||||||
43-Верхня Тиса |
Рахівська |
25,2 |
61,18 |
13,5 |
Нафтогазопрояви спостерігалися в корінних відкладах усіх вікових підрозділів Передових Карпат - від крейди до олігоцену, але найбільше вони описані в породах олігоцену. Здебільшого вони тяжіють до тектонічних порушень (насувів та розривів), меншою мірою - до виходів складок на денну поверхню. Тільки в Передових Карпатах В. В. Кузовенко і В. Є. Шлапінський задокументували 434 природні проявлення вуглеводнів. Їхня найвища щільність спостерігається в Лемківському і Гуцульському сегментах Карпат, менша - у Бойківському сегменті (табл. 7).
Таблиця 7
Розподіл природних нафтогазопроявлень у Турківському та Бітлянському субпокривах Кросненського покриву в Лемківському, Бойківському та Гуцульському сегментах Карпат
Характер проявлення вуглеводнів |
Тектонічні сегменти |
||||||
Лемківський |
Бойківський |
Гуцульський |
Кросненський покрив в усіх блоках |
||||
Турківський субпокрив |
Бітлянський субпокрив |
Турківський субпокрив |
Турківський субпокрив |
Турківський субпокрив |
Бітлянський субпокрив |
||
Витікання та плівки (на воді) нафти |
28 |
23 |
13 |
1 |
42 |
23 |
|
Проявлення бітуму |
9 |
4 |
1 |
10 |
4 |
||
Породи із запахом нафти, нафтопродуктів та бітумів |
21 |
12 |
10 |
35 |
66 |
12 |
|
Проявлення озокериту |
2 |
2 |
|||||
Проявлення горючого газу |
3 |
3 |
3 |
6 |
3 |
||
Разом |
63 |
42 |
27 |
36 |
122 |
39 |
|
Разом у межах сегментів, субпокривів та покриву |
105 |
27 |
36 |
168 |
|||
Кількість нафтогазопроявлень на 1 км2 |
0,13 |
0,04 |
0,02 |
0,21 |
Природні нафтогазопрояви - важливий показник для оцінки перспектив нафтогазоносності регіону, адже витоки вуглеводнів на денну поверхню є відображенням їхнього кінцевого пункту міграції з надр. Перші родовища нафти і газу в Карпатському регіоні були відкриті ще наприкінці ХІХ ст. унаслідок цілеспрямованих пошуків саме в місцях з природними проявами нафти і газу: Слобода Рунгурська, Ріпне, Борислав, Східниця та ін.
Нафтогазопрояви, їхній характер та щільність (кількість на одиницю площі) залежать від багатьох факторів. Один з них - глибина джерела, що постачає вуглеводні на денну поверхню, належить до таких, що важко оцінити кількісно. Із цієї причини нафтогазопрояви не можуть беззастережно бути позитивним критерієм промислової нафтогазоносності, тому що їхні джерела можуть знаходитися на різних глибинах, а саме на дуже значних та недосяжних для сучасного буріння.
Незадовільні результати пошуків на багатьох площах у Складчастих Карпатах, де спостерігалися природні нафтогазопрояви, свідчать і про їхню значну просторову відокремленість на денній поверхні від скупчень вуглеводнів на глибині. Тому природні нафтогазопрояви можна використовувати як пошукову ознаку тільки з урахуванням деталей геологічної будови певних ділянок Карпат. Однак прямої залежності між кількістю нафтогазопроявів із масштабами нафтогазонагромадження не встановлено.
Взагалі наявність природних проявів вуглеводнів зумовлена впливом різноманітних чинників: існуванням скупчень вуглеводнів на глибині, їхнім фазовим складом, пластовими тисками, ступенем закритості розрізу, рухом підземних і поверхневих вод, швидкістю міграції до денної поверхні. Об'єктивно оцінити роль усіх цих факторів важко.
Вирішальну роль відіграє зміщення нафтогазопроявів на поверхні від скупчень вуглеводнів на глибині. Коли воно незначне, є великі шанси на відкриття покладу. В іншому випадку ймовірність його відкриття без додаткової інформації про геологічну будову ділянки буде невеликою.
Сульфіди металів як індикатори вуглеводневих скупчень. На території Складчастих Карпат встановлений кореляційний зв'язок між нафтогазоносністю і вмістом у породах сульфідів цинку, свинцю, міді і нетехногенного самородного свинцю у шліхових пробах з алювію рік і потоків (Шлапинский, 1989, 2003). Вони представлені кристалами і необкатаними або слабко обкатаними зернами розміром 0,1--1,5 мм. Джерелами сфалериту, галеніту, халькопіриту та свинцю є породи карпатського крейдово-палеогенового флішу, оскільки кристали свідчать про близькість корінних джерел, якими можуть бути тільки породи флішової формації. Сульфіди утворювалися за результатами взаємодії підземних вод, насичених іонами металів, із сірководнем, який надходив у породи з вуглеводневих скупчень. Подібний механізм їхнього утворення виявлений і за межами Складчастих Карпат (Басков, 1983; Галий & Курило, 1984).
Більшим покладам (це, мабуть, переважно стосується нафтових скупчень) відповідає більший вміст сульфідів у шліхах. Цей висновок підтверджується просторовим зв'язком нафтових родовищ з масштабами сульфідної мінералізації. Виявлений зв'язок між розміщенням низки нафтових родовищ (Східницьке, Новосхідницьке, Старосамбірське, Орів-Уличнянське, Іваниківське, Танявське, Чечвинське, Спаське, Росільнянське, Космацьке, Пасічнянське, Битків-Бабченське, Небилівське, Микуличинське, Слобода Рунгурське, Космач Покутське) з ареалами поширення сульфідів (до 15 % сфалериту від ваги важкої фракції шліхової проби). Найбільші значення мінералізації зафіксовані в районах Борислава, Биткова, Лопушної (до 18 %). Дуже дрібні родовища Передових Карпат не супроводжуються сульфідними аномаліями. Для них характерні лише фонові показники, які є нижчими в десятки разів від аномальних значень. Ділянки, де присутні інтенсивні за вмістом сульфідів ареали їхнього розсіювання з невиявленими поки що в надрах значними скупченнями вуглеводнів, є потенційно перспективними.
Формування вуглеводневих скупчень та критерії нафтогазоносності. Більшість дослідників зараз сходяться на біогенно-абіогенній теорії походження вуглеводнів, допускаючи в процесі формування покладів нафти і газу як латеральну, так і вертикальну міграцію вуглеводнів. Водночас аналіз особливостей геологічної будови і нафтогазоносності з урахуванням геохімічних даних дає змогу дійти висновку про суттєву роль вертикальної міграції вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні. Це підтверджується такими фактами.
Розташування різних за складом нафт ув'язується з напрямком їхньої міграції та акумуляції покладів. У напрямку міграції нафти стають важчими, у них збільшується вміст нафтенів. Зі зменшенням глибини нафти змінюються від парафінових до нафтенових. Такий розподіл нафт (дуже легкі - у нижніх горизонтах і важчі - у верхніх) свідчить про вертикальну міграцію нафти зі спільного джерела надходження нафтових вуглеводнів.
За компонентним складом нафти регіону переважно метаново-нафтенові, ароматико-нафтено-метанові та ароматичні. Збільшення в нафтах метанових вуглеводнів і зменшення ароматичних з глибиною спричинено зростанням тисків і температур.
На багатопластових родовищах спостерігається тенденція до зменшення густини нафти з глибиною, що властиво приблизно 70 % усіх нафтових родовищ світу (Доленко, 1990). Це є доказом вертикальної міграції нафти і формування покладів одночасно зі спільного джерела надходження вуглеводневих компонентів.
Результати аналізу геологічних матеріалів свідчать про тісний взаємозв'язок між розломною тектонікою і просторовим розміщенням нафтових і газових родовищ (Колодій та ін., 2004).
Багато карпатських геологів вбачало джерело нафтових вуглеводнів у менілітових сланцях флішового олігоценового комплексу. Відкриття нафти і газу в автохтоні Карпат довело відсутність їхнього генетичного зв'язку з флішовим комплексом (Доленко та ін., 2004).
Водночас неорганічна гіпотеза глибинної нафти дає підстави сподіватися на вирішення питань формування її родовищ. Головними вихідними твердженнями, прийнятими при розробленні проблеми, слід вважати такі: нафтогазоносність пов'язана з ділянками тектонічної активізації земної кори - рифтогенними структурами; єдиними шляхами припливу вуглеводнів були розломи земної кори, що в умовах Карпат трасуються тільки в автохтонних відкладах; підкарпатські розломи складають єдину систему розломів із перикратоном Східноєвропейської платформи, зокрема й Волино-Подільської плити; найсприятливішими каналами припливу глибинних вуглеводнів є ділянки перетину крайових і поперечних глибинних розломів, які визначають джерела нафтогазонасичення осадового покриву; у випадку перекриття субстрату, де проявляються розломи, синеклізними або насувними структурами, глибинні вуглеводні в межах останніх перерозподіляються між пастками, використовуючи як шляхи міграції локальні дислокації; на шляхах міграції струмінь глибинної флюїдної системи збагачується набутими з вмісних порід бітумами та іншими компонентами; вуглеводневі утворення акумулюються в поровому і тріщинно-каверновому просторі пасток унаслідок витіснення ними пластових вод; акумуляція вуглеводнів охоплює всі придатні пастки від фундаменту до приповерхневих зон, а в окремих випадках вуглеводні прориваються до поверхні, утворюючи нафтогазопрояви; якщо енергія флюїдної системи є недостатньою для ефективного витіснення води, останні залишаються малопродуктивними або непродуктивними. Унаслідок цього в розрізі утворюється вертикальний ряд неоднорідно насичених вуглеводнями пластів - від великих промислових скупчень до дрібних нафтогазопроявів.
Подобные документы
Конструкція, обладнання та експлуатація резервуарів для нафтопродуктів. Основні методи зменшення або повної ліквідації втрат легких фракцій вуглеводнів при зберіганні нафти. Схема обв’язки резервуара при вловлюванні та використанні парів вуглеводнів.
контрольная работа [74,6 K], добавлен 28.07.2013Історія розвідки й розробки родовища. Геолого-промислова характеристика покладу. Стратиграфія, тектоніка, нафтогазоводоносність. Колекторські та фізико-хімічні властивості покладу. Запаси нафти та газу. Аналіз технології і техніки експлуатації свердловин.
курсовая работа [718,7 K], добавлен 22.08.2012Промислові технологічні схеми підготовки нафти. Блочне автоматизоване обладнання технологічних схем підготовки нафти. Особливості підготовки нафти з аномальними властивостями та руйнування особливо стійких емульсій. Промислова підготовка нафтового газу.
контрольная работа [257,3 K], добавлен 28.07.2013Фізико-географічна характеристика Північно-Західного Причорномор’я. Основні тенденції змін клімату у межиріччі. Визначення змін кліматичних чинників формування стоку та характеристик стоку річок. Попередній аналіз даних гідрохімічного складу вод.
курсовая работа [682,9 K], добавлен 22.12.2014Визначення запасів нафти в родовищі, пористість та проникність порід. Розрахунок відносної густини газу та нафти за нормальних і стандартних умов. Визначення умов та мінімального вибійного тиску фонтанування, тиску біля башмака фонтанного ліфта.
контрольная работа [107,6 K], добавлен 27.06.2014Дослідження понять тектоніки та тектонічної будови. Особливості формування тектонічних структур на території України. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи. Зв'язок поширення корисних копалин України з тектонічною будовою її території.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.03.2013Родовища гідрату природного газу. Газові гідрати у екосистемі Землі. Принципи залягання і склад. Визначення термодинамічних умов утворення газогідратів по спрощеним методикам. Визначення температури гідратоутворення за допомогою формули Понамарьова.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 08.04.2012Стан оцінки чинників формування рельєфу низовинної частини Північного Причорномор’я на морфолого-морфометричні особливості земної поверхні. Генезис та динаміка рельєфу, його формування, вияв і розвиток сучасних екзогенних геоморфологічних процесів.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.01.2013Основні фізико-географічні характеристики найбільших озер світу - Байкал, Вікторія, Ейр, Верхнє, Маракайбо. Особливості озера, як водного об’єкту. Відмінні риси тектонічних, льодовикових, річкових, приморських, провальних та вулканічних озерних улоговин.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.10.2010