Обґрунтування поняття мінеральних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Обґрунтування поняття мінеральних ресурсів

Бодюк Адам Васильович кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник, науковий керівник



Анотація

Проведено дослідження понятійного апарату геологічного вивчення надр. Обґрунтовані поняття мінеральних ресурсів, їх види, зокрема за ознакою мірності, натуральні та вартісні ресурсні оцінки. Рекомендована формула оцінки економічних ресурсів заліза Fe у рудах.

Мінеральні ресурси потрібно трактувати як природні, утворені геологічними та комічними процесами, речовини з властивим їм конкретним хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною будовою, які визначають їх господарське застосування.

Сутність мінералогії коротко визначається по двох факторах: об'єктного (за об'єкти досліджень слугують мінерали); мети досліджень (пізнання природної історії утворення мінералів як ресурсів з властивостями, що визначають їх як потрібні для практичного застосування).

Обґрунтовується, що в ширшому тлумаченні мінералогію логічно визнати як науку, що вивчає: потреби народу, економіки країни, внутрішньої й міжнародної торгівлі у мінеральних ресурсах; корисні копалини в ресурсних поняттях; природні середовище і умови утворення і сучасне розміщення у надрах мінеральних ресурсів; природну суть мінералів як речовин; їх потрібнісні параметри для визначення сфери господарського використання.

Ключові слова: корисні копалини, ресурси, мінерали, хімічний склад, фізичні властивості, мінералогія.



Bodyuk Adam Vasyl'ovych Candidate of Economic Sciences, Senior Research Fellow, Supervisor Research institution «Resource», 84 Kazymyra Malevycha Street (84 Bozhenka) Kyiv

JUSTIFICATION OF THE CONCEPT OF MINERAL RESOURCES

Abstract

A study of the conceptual apparatus of geological study of subsoil. The notions of mineral resources, their types, in particular on the basis of dimensionality, natural and cost resource estimates are substantiated. Recommended formula for estimating the economic resources of iron Fe in ores.

Mineral resources should be interpreted as natural, formed by geological and comic processes, substances with their specific chemical composition, physical properties, crystalline structure, which determine their economic application.

The essence of mineralogy is briefly determined by two factors: object (the objects of research are minerals); research goals (knowledge of the natural history of the formation of minerals as resources with properties that determine them as necessary for practical application).

It is substantiated that in a broader sense it is logical to recognize mineralogy as a science that studies: the needs of the people, the country's economy, domestic and international trade in mineral resources; minerals in resource terms; natural environment and conditions of formation and modern location in the bowels of mineral resources; the natural essence of minerals as substances; their required parameters to determine the scope of economic application.

Keywords: minerals, resources, minerals, chemical composition, physical properties, mineralogy.



Вступ

Постановка проблеми. Сучасна мінералогія є фундаментальною природничо-історичною наукою, яка будується на генетичній основі.

Мінералогія належить до геологічних наук, що, як прийнято у літературі, вивчає мінерали, їх хімічний склад, фізичні властивості, доісторичні процеси й умови утворення та поширення в природі, а також придатність до використання у промисловості.

Мінералогія, крім наукових задач, з практичним значенням вирішує проблеми сприяння задоволенню людства у мінеральній сировині та її раціональному використанні.

У сучасній мінералогії чітко визначилося коло її об'єктів дослідження: мінерали-кристали будь-якої форми. За основну особливість мінералу визнано його кристалічний стан, обумовлений закономірним розташуванням будівельних частинок (атомів, іонів, молекул) у просторі й підпорядкований законам симетрії. Не кристалічні (тверді) природні утворення (речовини з аморфним, метаміктним, інколи колоїдним станом) належать не до мінералів, а до іншої множини сполук, названих мінералоїдами. Хоча вони також належать до об'єктів досліджень мінералогії або суміжних їй геологічних наук, оскільки пов'язані з мінералами генетично й парагенетично.

В Україні значний вклад у розвиткок мінералогії як науки внесли науковці: Є.К.Лазаренко, О.С.Поваренних, О.І.Матківський, О.М.Платонов, В.І. Павлишин, Л.А.Крижанівський та ін. Дослідження з мінералогії проводять в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України, в Інституті геологічних наук, профільних університетах і т. ін.

Разом з тим, дослідження і розробки понятійного апарату надрокористування продовжуються, з врахуванням визначень мінеральних ресурсів. Зокрема причиною є той факт, що інформація взагалі, геологічна зокрема, належать до понять відносних. Творчість фахівців формує зміст інформації за їх потребами.

Тому і поняття ресурсів, мінералів та інших, з ними пов'язаними, формуються з різним змістом, призначенням, потребують сучасного трактування і т.д.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Взагалі розробкам понятійного апарату вивчення геології надр, надрокористування, його раціоналізації, економіки, фінансування, екології присвячені праці відомих науковців, зокрема І.Д. Андрієвського, О.Б. Боброва, С.В. Гошовського, С.О. Довгого, М.М. Коржнева, М.Д. Красножона, М.М. Курило, О.І. Левченка, Б.І. Малюка, В.С. Міщенка, В.А. Михайлова, О.В. Плотнікова, Г.І. Рудька, О.М. Сухіної, В.М. Шестопалова та ін. [1; 2; 3; 4].

Однак ми, перш за все, вважаємо за необхідне відмітити, що в їхніх дослідженнях не приділялося належної уваги висвітленню теоретичних відображень вивчення геології надр (ВГН) у названому нами геологоресурсному аспекті. Їх визначення поняття ресурсів зводиться до можливих кількісних оцінок корисних копалин у не відкритих родовищах.

Метою статті є дослідження мінералів за принципом и-мірності та їх потрібності для формування мінералогії.



Виклад основного матеріалу

Для наших подальших обґрунтувань спершу обґрунтуємо визначення поняття ресурсів, оскільки мінерали мають певний хімічний склад, фізичні властивості, що дані природою. Але ресурси можна аналізувати за потребами, відображати різного змісту інформацією.

Відомі науковці - фахівці з економічної геології Михайлов В. А., Курило М.М., посилаючись на визначення інших авторів, пишуть, що «Ресурси корисних копалин (mineral resources) - кількість корисних копалин і компонентів невідкритих родовищ, оцінених як потенційно можливі для видобутку і переробки за сучасного техніко-економічного рівня розробки родовищ даного виду мінеральної сировини; виділяють перспективні й прогнозні ресурси» [1, с. 422-423]. Отже, вони вважають, що поняття «ресурси корисних копалин» необхідно розуміти як поняття показникові, кількісні, передбачувані і т.д.

Малюк Б.І., Бобров О.Б., Красножон М.Д. приводять законодавче визначення поняття «ресурси корисних копалин і компонентів - обсяги корисних копалин і компонентів невідкритих родовищ, оцінені як можливі для видобутку і переробки при сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини» [2, с. 180]. Це, як законодавче, поняття «ресурси корисних копалин» необхідно розуміти ширше, ніж як поняття показникові кількісні. Бо поняття обсягу за словником тлумачиться як розмір, величина, межі чогось, у розмовному розуміється як охоплюване [5, с. 481].

У наведених визначеннях застосовуються слова «мінеральної сировини». Але ж дане поняття відноситься не до геологорозвідки, а до застосування природних речовин для переробки у виробничих процесах. Дане застосування підтверджується і наступним визначенням: «мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва» [2, с. 171]. Якщо вести мову про переробку, то логічно згадати, що поняття сировини належить до процессу дійсно переробки у цеху промислового підприємства.

Далі, за Гірничим законом України, гірнича справа трактується як «діяльність, пов'язана з видобуванням з надр корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки», а «гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення». Гірничодобувана промисловість поєднує гірництво тобто видобування корисних копалин і їх переробку (як сировини). Тому потрібно розуміти, що гірниче підприємство не переробляє корисні копалини як сировину у товарну продукцію. Гірничі підприємства продають видобуті ними корисні копалини як товари природного походження.

Корисні копалини нами розглядаються за принципом двоїстості: речовини далекого природного походження, сучасні економічні об'єкти (товарні, сировинні). Тому визначення: «мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва» логічно подати в іншій редакції:

Як згадувалося, у наведених визначеннях застосовуються слова «мінеральної сировини», як поняття воно відноситься до застосування мінеральних речовин для переробки у виробничих процесах. Це підтверджується і наступним визначенням: «мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва» [2, с. 171]. Але ж гірниче підприємство займається видобуванням корисних копалин. Якраз у родовищах знаходиться, на наш погляд, мінеральна речовина (так пропонується її називати). Тому це підприємство видобуває корисні копалини, їх як природні за походженням і за економічною значимістю продає як товар.

Отже, товарна продукція гірничого підприємства треба розуміти корисні копалини у природному стані чи збагачені, призначені для продажу, тобто їх можна називати товарними ресурсами, а не мінеральною сировиною.

Взагалі-то поняття сировини розуміється як природні, антропогенні або техногенні речовини та матеріали, безпосередньо з яких виробляється продукція. У словнику сировина трактується як «Вихідний матеріал для подальшої промислової обробки та одержання напівфабрикатів або готових виробів» [5, с. 652]. Далі, нафта як корисна копалина також переробляється в товарну продукцію нафтопереробним заводом. Але ж нафта не відноситься до мінеральних речовин. Таким чином, поняття мінеральної сировини як поняття речовини в надрах або видобутої з надр не логічне.

За словником мінерал (лат. minera - руда) визначено як «Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд»

Отже, з проаналізованих визначень можна зробити висновок, що поняття «ресурси корисних копалин», «мінеральні ресурси», «мінеральні сполуки» і т. п потребує все-таки наукового обґрунтування.

Окремо відмітимо, що поняття «ресурс» трактується: resource - «від джерела» грецьк. Щур f - «джерело» лат. Resurgere - «знову виникати» фр. Ressource - «відновлюватися» англ. Resource - «джерело» латиськ. Kalposanas - «крок» норв. Levetid - «строк» турецьк.» та ін. [6].

За згаданим словником також поняття «ресурси» з французького означає [... «підіймаюсь, виникаю знову]. Матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, які у разі потреби можна використати, напр.: природні ресурси, економічні ресурси» [5, с. 422 - 423]. Тому, з врахуванням природного фактора, наприклад, під поняттям «мінеральні ресурси» логічно розуміти сукупність хімічних сполук та простих речовини, що утворились внаслідок геологічних та космічних процесів у надрах, мають кристалічну будову, чітко визначений хімічний склад, фізичні властивості.

Але ж розвідка корисних копалин здійснюється з метою формування геологічної інформації, необхідної для обґрунтувань господарської діяльності їх подальшого вилучення їх з надр. Вилучені з надр корисні копалини реально і конкретно застосовуються за потребами у суспільному виробництві.

Таким чином, мінеральні ресурси потрібно трактувати як природні, утворені геологічними та комічними процесами, речовини з властивим їм конкретним хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною будовою, які визначають їх господарське застосування.

Для наших обґрунтувань застосуємо пропонований нами принцип п- мірності досліджуваних об'єктів, явищ, процесів у природокористуванні, надрокористуванні зокрема. Крім того, об'єкти досліджуються за потрібнісними ознаками.

За ознакою двомірності мінеральні ресурси логічно розглядати:

1) природні за походженням речовини з певними хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною будовою;

2) як речовини з певними, якісними ознаками, потрібнісними параметрами, які і визначають їх перспективне господарське застосування (або можуть бути частковими, повними, періодичними та за іншими видами «визначальниками»).

За ознакою чотиримірності мінеральні ресурси логічно розглядати:

1) складові природних об'єктів (надр, гірських об'єктів);

2) природні за походженням речовини з певними хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною будовою;

3) як речовини з певними, якісними ознаками, потрібнісними параметрами, які і визначають їх перспективне господарське застосування (або можуть бути частковими, повними, періодичними та за іншими видами виокремлення «визначальниками»);

4) як економічні об'єкти (майбутні сировина, товари).

Як згадувалося, за словником поняття «ресурси» включає матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, які за потребами можна використати, напр.: природні ресурси, економічні ресурси. Тому повторимось: під поняттям «мінеральні ресурси» логічно розуміти сукупність хімічних сполук та простих речовини, що утворились внаслідок геологічних та космічних процесів у надрах, мають кристалічну будову, чітко визначений хімічний склад, фізичні властивості, за які і здійснюються технологічні процеси їх економічного застосування.

З визначеністю понять ресурси і мінерали можна перейти до визначення і мінералогії як специфічної науки.

Поняття мінералогії сформовано з застосуванням понять [фр. Mineral походить від давньолат. minera - руда, далі гр. logos - наука]. Отже, мінералогія визначається як геологічна наука про мінерали, що вивчає особливості їх складу, структури, властивостей, а також природні та техногенні процеси, що зумовлюють їх утворення, розподіл у природі та зміни складу, властивостей.

Безумовно, що для обґрунтувань необхідно згадати, що наші далекі предки займалися видобуванням і господарським застосуванням корисних копалин, зокрема і мінеральних, тому формувався і відповідний словесний апарат. З використання цього апарату з часом формувалися і тодішні творчі визначення, які увійшли в сучасні поняття мінералогії.

У геологічній літературі прийнято вважати, що початок формування мінералогії як науки починається близько 2 тис. рр. тому. Італійським дослідником Бернардом Цезієм заснований термін «мінералогія» (1636 р.). Як наука мінералогія сформована в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

За точкою зору проф. Д.П. Григор'єва, головною метою мінералогії є «пізнання природної історії мінерального царства». Взагалі-то, царство розуміється як вища з категорій і означає панування. Отже мінералогію треба розуміти як панівну.

Тому і сучасна мінералогія має значну кількість різноманітних теоретичних і прикладних напрямків. Виділяються описовий, генетичний, регіональна, прикладний, техногенний та інші.

За баченням Є.К. Лазаренка, мінералогія оперує понад 14 тис. термінів, які включають окремі слова і словосполучення і застосовуються у цій науці.

У складі основних завдань мінералогії виділяються: розробка наукової класифікації мінералів;

встановлення закономірних зв'язків між змінами складу, структури, властивостей і умовами утворення та існування в природі;

створення наукових основ для пошуків і оцінки родовищ мінеральної сировини;

залучення нових видів мінеральної сировини до промислового використання тощо.

Прийнято вважати, що метою цієї науки є сприяння задоволенню потреб людства у мінеральній сировині [8].

У вислові «створення наукових основ для пошуків і оцінки родовищ мінеральної сировини» слова «мінеральної сировини» логічно замінити на слова «мінеральної речовини», які об'єктивно відносяться до розміщення її в родовищах; сировина як поняття відноситься до процесу переробки видобутої в надрах речовини у промисловому цеху.

Мінералогічні дослідження у минулому проводили Пліній Старший, Ж.Л. Бюффон, М. В.Ломоносов, М.І.Кокшаров, В.І. Вернадський та інші, на науковій базі яких сформував визначення мети згаданий проф. Д.П. Григор'єв.

Сучасна мінералогія визнана фундаментальною природничо-історичною наукою, що розбудована і розвивається на генетичній основі.

Завершеність і значимість статусу мінералогії, як і будь-якої іншої науки, можна визначити виокремленням за принципом трьохмірності таких основних факторів:

об'єктами дослідження, до яких належать мінерали та їх родовища; метою дослідження цих об'єктів є пізнання історії природного походження мінералів та за походженням, складом, властивостями визначення перспектив їх господарського застосування;

завданнями як надто важливими у визначності застосування мінералів у народному господарстві.

З врахуванням визначень, наданих в [8 https://uk.wikipedia.org/wiki/ Мінералогія], до основних завдань мінералогії, на наш погляд, логічно віднести: дослідження хімічного складу, будови та фізичних властивостей мінералів;

обґрунтування походження мінералів;

дослідження наявності, виявлення та оцінювання значимості, внутрішніх творювальних як пропонується їх називати, зв'язків між змінами складу, будови, властивостей речовин, умовами утворення та знаходження їх в надрах;

розробка наукової класифікації мінералів та їх компонентів, а також і родовищ;

створення наукових основ проведення пошуків і оцінки родовищ мінералів;

розробки інформаційних новацій по вдосконаленню технологій переробки мінералів;

обґрунтування щодо утворення і залучення нових видів мінеральної сировини в промислове застосування;

розробка методів штучного вирощування і облагороджування кристалів цінних мінералів та ін.

До природних за походженням мінеральних речовин належить залізні, мідні, марганцеві та інші руди, на які багаті надра України.

Залізні руди, наприклад, визначаються як «природні мінеральні утворення з вмістом заліза у таких кількостях, за яких його економічно вигідно видобувати» [9]. По-перше, видобування залізних руд може здійснюватися з потребами, які не обов'язково враховують економічний фактор. По-друге, вигідність видобування цих руд може залежати і не від їх вмісту основного компоненту, а наприклад, від попиту на залізорудну продукцію.

Взагалі вигідність залежить від низки геологічних, гірничотехнічних, технологічних, економічних чинників, найважливішими з яких є: кількість запасів руд та умови їхнього залягання у родовищі; відсоток видобутку корисного компонента з руди; складність технологічного процесу видобування руди; обсяг капітальних вкладень у майбутнє гірниче підприємство, що проектується;

відпускні ціни на готову гірничу продукцію тощо.

Нами пропонується застосовувати такі види ресурсних оцінок руди: натуральні (склад, процент заліза та інших корисних компонентів у руді та ін.);

кількісний ресурсний потенціал руди у її родовищі (кількість руди, обсяг родовища);

економічний ресурсний потенціал реалізації видобутої руди (прибуток, ціни на товарну продукцію);

соціальна значимість розробки родовища руди.

Прогнозні ресурси руди (Рп) оцінюються категорією Рз, а перспективні - категоріями Р2 й Рі.

Орієнтовно вартість залізної руди можна обчислювати за простою формулою:

де: Рп - прогнозна кількість Fe, натуральні одиниці;

Ц - ціна 1 т Fe (або і корисного компонента) в товарному концентраті, грн;

Кв - коефіцієнт вірогідності точності визначення показника Рп.

Михайлов В. А. і Курило М. М. ціну однієї тонни руди рекомендують визначати за формулою [1, с. 413]:

геологічний мінеральний ресурс



Оцінку економічних ресурсів заліза Fe у рудах (ЕрFe), з врахуванням рекомендованої формули, можна обчислювати за такою формулою:

де: Ц - ціна 1 т Fe (або і корисного компонента) в товарному концентраті, грн;

(Сд + Со) - витрати на 1 т корисної копалини (видобування, переробка, загальнорудничні витрати), грн;

С - мінімальний промисловий вміст Fe (або корисного компонента), %;

Квилуч - коефіцієнт вилучення Fe (або корисного компонента) при переробці руди;

Кр - коефіцієнт збіднювання корисної копалини при видобуванні [1, с. 413];

Рп - прогнозна кількість Fe, натуральні одиниці;

Кв - коефіцієнт вірогідності точності визначення показника Рп.

Автори також вважають, що «розрахунки зручніше виконувати, виходячи з вартості 1 т концентрату», тоді в чисельнику цієї формули додається Ск - вміст корисного компонента в концентраті, %, яка має такий склад:

Безумовно, що для виконання точних розрахунків вартостей, цін, інших економічних та фінансових показників наявності та застосування руд, мінералів, для потреб бухгалтерського статистичного обліку, оподаткування звітності необхідні офіційно визнані показники, методики їх обчислення, обліку, документального відображення, та й практики застосування відповідної звітної документації, аналітичних досліджень і т.д.

Висновки

Проведено дослідження понятійного апарату геологічного вивчення надр. Обґрунтовані поняття мінеральних ресурсів, їх види, зокрема за ознакою двомірності, натуральні та вартісні ресурсні оцінки. Рекомендована формула оцінки економічних ресурсів заліза Fe у рудах.

Під поняттям «мінеральні ресурси» логічно розуміти сукупність природних за походженням хімічних сполук та простих речовини, що утворились внаслідок геологічних та космічних процесів у надрах, мають кристалічну будову, чітко визначений хімічний склад, фізичні властивості, які визначають їх господарське застосування.

З комплексом понять мінералів і ресурсів сформована така наукова галузь, як мінералогія.

Мінералогія належить до геологічних наук, як прийнято у літературі, вивчає мінерали, їх фізичні властивості, хімічний склад, доісторичні процеси й умови утворення та поширення в природі, а також придатність до використання у промисловості. Мінералогія, крім наукових задач, з практичним значенням вирішує проблеми сприяння задоволенню людства у мінеральній сировині та її раціональному використанні.

У сучасній мінералогії чітко визначилося коло її об'єктів дослідження: мінерали-кристали будь-якої форми. За основну особливість мінералу визнано його кристалічний стан, обумовлений закономірним розташуванням будівельних частинок (атомів, іонів, молекул) у просторі й підпорядкований законам симетрії. Не кристалічні (тверді) природні утворення (речовини з аморфним, метаміктним, інколи колоїдним станом) належать не до мінералів, а до іншої множини сполук, названих мінералоїдами. Хоча останні також належать до об'єктів досліджень мінералогії або суміжних їй геологічних наук, оскільки пов'язані з мінералами генетично й парагенетично.

Обґрунтовується, що в ширшому тлумаченні мінералогію логічно визнати як науку, що вивчає:

потреби народу, економіки країни, внутрішньої й міжнародної торгівлі у мінеральних ресурсах;

корисні копалини в ресурсних поняттях;

природні середовище і умови утворення і сучасне розміщення у надрах мінеральних ресурсів;

природну суть мінералів як речовин;

хімічний склад мінеральних ресурсів;

фізичні властивості мінеральних ресурсів;

кристалічну будову мінералів, обумовлену закономірним розташуванням їх будівельних складників (атомів, іонів, молекул) у просторі й підпорядкований законам симетрії;

класифікації за різними ознаками мінеральних ресурсів;

господарське застосування різних видів мінеральних ресурсів.

Таким чином, сучасну мінералогію логічно трактувати значно ширше, ніж прийнято в літературі вивчення мінералів як хімічних речовин, їх будови, складу, фізичних властивостей.



Література

1. Михайлов В. А. Базові терміни і поняття економічної геології: навч. посіб. / B. А. Михайлов, М. М. Курило. К.: ВПЦ « Київський університет», 2014. 527 с.

Режим доступу: http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/economic_geology_dictionary.pdf

2. Малюк Б.І., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористування у країнах Європи і Америки: Довідкове видання. К.: Географіка, 2003. 197 с

3. Основи економічної геології: Навч. посіб. для студ. геол. спец. вищ. закл. освіти / М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Міщенко та ін. К.: “Логос”, 2006. 223 с.

4. Реструктуризація мінерально-сировинної бази України та її інформаційне забезпечення /

C. О. Довгий, В.М. Шестопалов, М.М. Коржнев та ін. К.: Наукова думка, 2007. 347 с.

5. Сучасний тлумачний словник української мови: 50 000 слів/ За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. 832 с.

6. Етимологічний словник української мови: У 7 Т./ Т.6: У - Я/ уклад. Г. П. Півторак та ін., 2012. С. 65.

7. МІНЕРАЛОГІЯ | Геологічний словник (geodictionary.com.ua).

8. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Мінералогія.

9. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Залізні_руди.



References

1. Mihajlov, V. A. (2014). Bazovi termini і ponjattja ekonomichnot geologit [Basic terms and concepts of economic geology]. K.: VPC « Ki'ivs'kij urnversitet» [in Ukrainian]

2. Maljuk, B.I., Bobrov, O.B., Krasnozhon, M.D. (2003). Nadrokoristuvannja u kratnah Єvropi і Ameriki [Subsoil use in Europe and America]. K.: Geografika [in Ukrainian]

3. Korzhnev, M.M., Mihajlov, V.A., MNhhenko, V.S. (2006). Osnovi ekonomichnot geologit [Fundamentals of economic geology]. K.: “Logos” [in Ukrainian]

4. Dovgij, S.O., Shestopalov, V.M., Korzhnev, M.M. (2007). Restrukturizacija mineral'no-sirovinnot bazi Ukratni ta її informacijne zabezpechennja [Restructuring of the mineral resource base of Ukraine and its information support]. K.: Naukova dumka [in Ukrainian].

5. ШЬюЫш'Ыу, V.V. (2006). Suchasnij tlumachnij slovnik ukratns'kot movi: 50 000 sliv [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 50 000 words]. H.: VD «ShKOLA» [in Ukrainian].

6. P!vtorak, G. P. (2012). Etimologichnij slovnik ukratns'kot movi [Etymological dictionary of the Ukrainian language] [in Ukrainian].

7. MINERALOGIJa | Geolog!chnij slovnik [MINERALOGY | Geological dictionary]. geodictionary.com.ua [in Ukrainian].

8. uk.wikipedia.org Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/ Mmeralogya [in Ukrainian].

9. uk.wikipedia.org Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/ ZaHzm_rudi [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru