Гіпсометричні особливості падинних геокомплексів межиріччя Дніпро-Молочна

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГІПСОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАДИННИХ ГЕОКОМПЛЕКСІВ МЕЖИРІЧЧЯ ДНІПРО-МОЛОЧНА

Роман Кондратенко

(студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти природничо-географічного факультету)

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор Кривульченко А.І.

У статті показані результати гіпсометричного аналізу подів (Зелений, Чорна Долина, Горяжева, Домузгла, Бабенківський, Інгіз) та одного з подолиманів (Гаврилівський), які поширені на території межиріччя Дніпро - Молочна. Дослідження здійснене на основі програми Ооодіе Earth та безпосередніх експедиційних спостережень автора. Доведено, що територія Гаврилівської падини належить не до подів, а до подолиманів, адже її днище з абсолютними відмітками на рівні -0,4 м має зв'язок із Перекопською затокою Чорного моря. Гіпсометричний аналіз досліджуваних подів засвідчив необхідність поділу 'їх на дві групи - приморську з абсолютними відмітками днищ на рівні 0-5 м (Горяжева, Домузгла, Бабенківський, Інгіз) та позаприморську з абсолютними відмітками днищ 20-38 м (Зелений, Чорна Долина).

Ключові слова: падина, під, подолиман, гіпсометричний аналіз, профіль, морфометрія.

Падинні ландшафтні комплекси - це здебільшого полігенні [3] замкнені влоговини з яскраво вираженим впливом суфозійно-просадкових процесів, глейовими, часто осолоділими, подекуди солончаковими ґрунтами в межах плоских або слабовгнутих днищ. За даними І. І. Молодих [4] вони започатковані кріогенними процесами, аналогічно аласам Якутії, з наступним впливом суфозійно- просадкових процесів.

До кола таких утворень професор А. І. Кривульченко [3] відносить степові блюдця, поди, субподи, подолимани, шороподібні та давньофлювіальні падини, а також саги. Найбільш виразними і поширеними з них є степові блюдця і поди.

Падинні ландшафтні комплекси на території України представлені ландшафтними комплексами рівня урочищ та місцевостей. Необхідними умовами для формування падинних геокомплексів є:

• наявність рівнинної, з невеликим похилом, поверхні;

• присутність специфічних гірських порід, що сприяють протіканню суфозійно-просадкових процесів, такими породами є: лесові, вапнякові, гіпсові, мергелеві відклади;

• неоднорідний склад гірських порід, що сприяє більш посиленому виявленню суфозійно- просадкових процесів.

Падинні геокомплекси на території степової зони України займають досить значне місце, а в деяких районах степової зони, наприклад, на території буферної зони заповідника «Асканія Нова» можуть займати майже 15 % від загальної площі території, що є значним числом, і показує важливість падинних геокомплексів як форм рельєфу степової зони, особливості яких потрібно враховувати при веденні господарства в сухостепових районах.

Розглядувані форми рельєфу характеризуються значною неоднорідністю ґрунтового покриву, що обумовлено особливостями водного, сольового, біотичного та інших типів грунтоутворення. Спільним для всіх ґрунтів падин є спорадичне перезволоження поверхневими водами, що обумовлює протікання відновних процесів і оглеєння ґрунтів та ґрунтоутворювальних порід [1]. Спільним для всіх типів ґрунтів падинних геокомплексів є процес оглеєння, який виникає внаслідок застоювання вологи в їхніх днищах. Оглеєння слабко проявляється з поверхні, але вниз по профілю воно посилюється. Як правило, забарвлення оглеєного ґрунту падинних геокомплексів у грунтовому розрізі характеризується сірими, зеленувато-сірими та темно-зеленими тонами, часто з наявністю світло-сірих та іржаво-охристих плям, а також присутністю залізо-марганцевих бобовин.

Поряд з оглеєнням ґрунтів падинних геокомплексів також часто існує прояв процесів засолення ґрунтів. У днищах та на периферії падинних геокомплексів можуть виявлятися солончаки та солонці, здебільшого це стосується падин приморських зон.

Антропогенна трансформація падинних геокомплексів є неоднозначною, адже степові блюдця переважно знаходяться в колі сільськогосподарського використання як орні, рідше пасовищні угіддя. Решта падин характеризується сільськогосподарським використанням, як правило, лише у межах схилових геокомплексів. Днища падин, внаслідок наявності в них глейових грунтів, здебільшого використовуються в якості пасовищ, не рідко з метою утворення в них басейнів для розведення риби, в деякі використовуються в якості запасних аеродромів у літню пору року. Залежно від гіпсометричних характеристик днища деяких падин можуть використовуватись для вирощування певних кормових культур - багаторічних трав, кормових коренеплодів (приклад - Отрадненський під).

В умовах України степові блюдця поширені в багатьох місцях її рівнинної частини, де мають місце плоскорівнинні геокомплекси з наявністю потужних лесових відкладів. Степові блюдця - це полігенетичні, переважно суфозійно-просадкові, невеликі замкнені депресії, площею менше 1 км², частіше округлої форми з нечітко вираженими схилами і відсутньою навколо них ерозійною мережею [3].

Поди ж існують лише на півдні України, здебільшого в умовах безстічних або слабостічних геокомплексів із потужним шаром лесових відкладів. Яскравим прикладом подів є Агайманський під, що на території Херсонщини, його велика вісь становить 16 км. Важливою рисою подових утворень є наявність сформованої навколо них ерозійної мережі, здебільшого у вигляді неглибоких балок, зрідка - пересихаючих річок, що сформовані в неглибоких долинах. Разом під і сформована навколо нього ерозійна мережа утворюють подову парадинамічну систему. Такі системи особливо яскраво виражені у межиріччі Дніпро - Молочна від лінії Каховка - Каланчак на заході до долини р. Молочна на сході і в південному напрямку до берегів Чорного моря, затоки Сиваш і частково до Азовського моря [3].

Перехідною формою між степовими блюдцями та подами є субподи - полігенетичні, відносно великі, площею понад 1 км², з не чітко вираженими схилами та відсутньою або намічуваною навколо них ерозійною мережею.

У безпосередній близькості до акваторії моря можуть формуватись подолимани, які, як правило, мають зв'язок з морем. Це полігенетичні, відносно великі незамкнені депресії з добре вираженими схилами різної крутизни, плоским днищем, сформованою навколо них ерозійною мережею, наявністю у південних частинах прямого зв'язку з акваторією моря.

Досить специфічними падинними геокомплексами є шороподібні падини. Вони являють собою округлі замкнені депресії з відсутньою навколо них ерозійною мережею, деякі з них під час сильних нагонів моря можуть затоплюватися водою. Поширені такі геокомплекси в межах приморської зони Лівобережжя Нижнього Дніпра. Найяскравіше виявлення шороподібні падини мають у зоні впливу Тендрівської затоки, особливо на території півострова Ягорлицький Кут.

Давньофлювіальні падини - полігенетичні депресії, які формуються в місцях раніше існуючих рукавів Дніпра і в своїх днищах характеризуються наявністю оглеєних ґрунтів. Дані форми рельєфу є полігенетичними утвореннями з переважанням суфозійно-просадкового процесу. Яскравим прикладом давньофлювіальних падин є Кам'янський під, що розташовується в Запорізькій області і сформований у межах колишньої стариці. Також давньофлювіальні долини поширені на території Причорноморського сухого степу, зокрема між Іванівсько-Збур'ївським міжаренням та Ягорлицькою затокою, а ще в придельтовій правобережній частині Дніпра на південний захід від м. Білозерка Херсонської області. Під час експедиційних спостережень поточного року автор також мав можливість бачити 16 -кілометрову широтно витягнуту влоговину в північній частині Козачелагерської арени Олешківських пісків, яку, поки що попередньо, професор А. І. Кривульченко, вважає доречним відносити до давньофлювіальних падин. Проте для цього необхідні подальші дослідження, - вивчення всіх існуючих геологічних, геоморфологічних, палеогеографічних, гідрогеологічних картографічних матеріалів, результатів буріння в цьому регіоні, а також порівняльний аналіз мікроморфології піщаних зерен влоговини і сусідніх бугристих пісків.

До падинних геокомплексів також належать саги - невеликі за розмірами ландшафтні комплекси, які сформувалися в дефляційних депресіях піщаних арен Олешківських пісків. Їх днища характеризуються фаціями з наявністю дерново-лучних глейових ґрунтів, часто вони заповнені прісними або солоними озерами [3].

Метою даного дослідження є з'ясування особливостей морфометрії подових і подолиманних утворень, що здійснювалося під час експедиції в межах межиріччя Дніпро - Молочна, зокрема на території лесового плато (від Дніпра до берегів Каркінітської затоки Чорного моря) та в межах Олешківських пісків, безпосередньо на території Козачелагерської та Каховської піщаних арен.

У ході досліджень автором були проаналізовані різноманітні картографічні матеріали, зокрема триверстна військово-топографічна карта Росії (так звана карта Шуберта) 1868-1869 рр. [6], а також карта Ф. Самсоні-Тодорова (1897 р.) [5] для території Дніпровського повіту Таврійської губернії, яка охоплює межиріччя Дніпро-Молочна. Саме завдяки зазначеним картам представлені власні назви подів та подолиманів. Також був здійснений детальний аналіз космічних знімків із відповідним опрацюванням абсолютних відміток у межах падинних геокомплексів. У ході експедиційного дослідження поточного року відбулося ознайомлення з характером рельєфу території дослідження з відповідним відбором зразків грунту в таких подах як Чорна Долина і Зелений, а також на території Козачелагерської і Каховської піщаних арен.

Пошук та зведення інформації здійснювалися на основі програми Єоодіе Earth, яка дозволяє визначати точні координати точок дослідження та їх висоту над рівнем моря і, відповідно, визначати морфометричні параметри для різних елементів форм рельєфу, першочергово, для плакорів, схилів та днищ падин. У ході морфометричних досліджень автором були побудовані поздовжні та поперечні профілі падинних геокомплексів і розроблено таблицю гіпсометричних даних для різних частин досліджуваних падинних утворень. У даному випадку найбільш інформативним матеріалом виступають дані щодо морфометричних параметрів днищ цих утворень, оскільки саме днища визначають генетичні риси падинних утворень.

Загальний порівняльний аналіз падинних утворень межиріччя Дніпро - Молочна показав їх значне різноманіття за локалізаційними, морфометричними та гіпсометричними параметрами.

У локалізаційному відношенні в межиріччі Дніпро - Молочна степові блюдця поширені майже повсюдно, у той час як подові й подолиманні падини зосереджені тільки в центральній і східній частинах межиріччя, тобто в межах лесового плато. Найбільші за розмірами падини мають місце як у центрі, так і на сході межиріччя, а також як у північній частині, так і південній. Шороподібні, давньофлювіальні й сагові падини сформовані лише у західній терасово-низинній зоні Лівобережжя Нижнього Дніпра, однак перші лише у приморській низинній і супернизинній зонах, сагові, як уже зазначено, мають місце лише на території Олешківських пісків. Оскільки давньофлювіальні падини мають пряме відношення до давніх і сучасних дельтових геокомплексів, то вони зосереджені в різних місцях межиріччя Дніпро - Молочна, але за виключенням зони поширення потужних лесових відкладів.

У морфометричному відношенні більшість падин мають відносно правильну овальну або округлу конфігурацію і лише шороподібні та давньофлювіальні падини мають відносно широку витягнуту конфігурацію. Розмір падин коливається від десятків метрів у діаметрі (степові блюдця, саги) і до 10 - 16 км як у подів Агайманського, Домузлинського, Отрадненського, Мустопай (Петрівського), Каракуя (Сиваського), Яніс-Агач (Інгіз) або як у подолиманів Гаврилівського, Теіт, Захарівського чи як у Ягорлицько-Оджігольської давньофлювіальної падини.

У гіпсометричному відношенні досліджуваний регіон характеризується різноманіттям абсолютних відміток для трьох різних типів геокомплексів, - днищ і схилів падин, а також плакорів, які є фоновими геокомплексами у межиріччі Дніпро - Молочна. У цілому в цьому регіоні абсолютні відмітки знаходяться в діапазоні від -1,8 м у днищі Ягорлицько-Оджігольської падини і в межах плакорів, - до 20 - 40 м у західній терасово-низинній зоні та до 0 - 20 м у Присивашші і до 20 - 50 м у межах лесового плато.

Більш детальний аналіз гіпсометрії семи падин межиріччя Дніпро - Молочна (Зелений, Горяжева, Чорна Долина, Домузгла, Бабенківський, Яніс-Агач та Гаврилівський), які є репрезентативними для цього регіону, показав, що гіпсометричні рівні днищ подів Зеленого (34 - 38 м) та Чорної Долини (21 - 25 м) значно перевищують рівні днищ подів Горяжева (2 - 5 м), Домузгла (0 - 2 м), Бабенківський (0 - 2 м), Яніс-Агач (1 - 5 м) та Гаврилівського подолиману (0 - 4 м). Така різниця пов'язана з локалізацією даних падин, адже поди Зелений та Чорна Долина знаходяться в північній частині сухостепової підзони, у той час як решта подів та Гаврилівський подолиман - у південній частині цієї ж підзони, але вже в зоні впливу Чорного моря, свідченням чого є низькі гіпсометричні рівні їхніх днищ. Як видно з поданих автором даних різниця щодо гіпсометричних рівнів подів північної і південної частин території дослідження становить 16 - 33 м.

Плакори в районі двох північних падин мають діапазон гіпсометричних рівнів 41 - 49 м (під Зелений) та 31 - 38 м (під Чорна Долина). Плакори в районі південних падин мають діапазон гіпсометричних рівнів 7 - 12 м для поду Г оряжева та 11 - 16 м для поду Інгіз (Яніс-Агач). Плакори в районі північних частин подів Домузгла та Бабенківського мають діапазон гіпсометричних рівнів 10 - 12 м, у той час як у південних частинах цих падин абсолютні відмітки плакорів становлять 8 - 9 м. Таке більш низьке положення цих двох подів обумовлене їхнім приморським положенням, адже під Домузгла знаходиться від берегової зони моря на відстані 1493 м, а Бабенківський за 687 м.

Гаврилівська падина є унікальним утворенням серед даних семи падин, першочергово, внаслідок того, що гіпсометричні показники днища падини мають діапазон висот на рівні 0-4 м над рівнем моря. Загалом ця падина має протяжність 10,2 км у напрямку з півночі на південь та 3,5 км із заходу на схід. Діапазон гіпсометричних показників плакорів навколо днища в цілому становить 8 - 12 м над рівнем моря, але північні та західні плакори поблизу цієї падини мають діапазон гіпсометричних рівнів 9 - 12 м, південні - 8 - 9 м, аналогічно подам Домузгла та Бабенківському. Найбільш показними є плакори південно-східної частини, оскільки максимальні значення абсолютних відміток тут не перевищують 1 - 8 м, але ж мінімальні значення тут знаходяться в діапазоні -0,4 м - 1, 0 м, що говорить про наявність безпосереднього зв'язку моря (Перекопської затоки) з цією падиною. І така пов'язаність особливо яскравий прояв має під час дії південних вітрів, які здатні наганяти воду в днище цієї падини, відповідно утворюючи тут, на певний короткий час, морську затоку. Оскільки ж у цьому місці класичної затоки немає, але подібність до утворення лиманів тут має місце, то ж Гаврилівську падину варто відносити не до класичних подів, а до подолиманів. Аналоги таких утворень поширені на території північно-східної частини Присивашшя, зокрема це такі подолимани як Теіт, Ерча та Захарівський.

Подібними до Гаврилівського подолиману є падини Бабенківська та Яніс-Агач (Інгіз), адже вони також знаходяться у приморських зонах, - перша на відстані майже 700 м від берегів Перекопської затоки Чорного моря, друга ж знаходиться в зоні впливу Чорного моря (за 2,5 км) і в зоні впливу Сиваської затоки Азовського моря (за 0,5 - 1,0 км). Проте головним тут є питання абсолютних відміток між акваторіями зазначених водойм і днищами падин. Аналіз гіпсометрії саме цих ділянок свідчить, що між Бабенківською падиною і морем максимальні значення плакору становлять 10 - 12 м. Стосовно поду Яніс-Агач (Інгіз) гіпсометрична ситуація є неоднозначною. З боку Перекопської затоки максимальні значення плакору тут сягають 14 м. З боку Сиваської затоки у південній частині Інгізу, плакори мають висоти на рівні 5 - 10 м, але в північній частині Інгізу, на захід від с. Першокостянтинівка, максимальні значення плакору становлять 5 - 6 м. І це при тому, що висотний рівень днища в північній частині Інгізу є рівним 3 - 5 м, а відстань до берегів Сивашу становить лише близько 500 м. Оскільки так, то є підстави вважати, що на даний час Яніс- Агач є класичним подом, навіть з чітко вираженою ерозійною мережею, особливо в його північній частині, де сформована Каїрська балка. Разом із цим, із огляду на існуючу трансгресію в Чорному і Азовському морях [2], відповідно, здіймання рівня моря, можна екстраполювати, прогнозувати, що з часом під Інгіз може перетворитися в подолиман.

Висновки

гіпсометричний гаврилівський дніпро подолиман

1. Падинні геокомплекси - специфічна риса сухостепової підзони України і зокрема межиріччя Дніпро - Молочна.

2. Результати гіпсометричного аналізу подів (Зелений, Чорна Долина, Горяжева, Домузгла, Бабенківський, Інгіз) та одного з подолиманів (Гаврилівський) межиріччя Дніпро - Молочна показали доцільність поділу подів на дві групи - приморську з абсолютними відмітками днищ на рівні 0 - 5 м (Горяжева, Домузгла, Бабенківський, Інгіз) та позаприморську з абсолютними відмітками днищ 20 - 38 м (Зелений, Чорна Долина).

3. Доведено, що територія Гаврилівської падини належить не до подів, а до подолиманів, падина ж Яніс-Агач, не дивлячись на її приморське положення, є прикладом класичного поду з вірогідним переходом, у майбутньому до категорії подолиманів унаслідок трансгресії Чорного та Азовського морів.

Бібліографія

1. Кисіль В. Д., Полупан М. І. Ґрунти подів та їх систематика // Досягнення ґрунтознавчої науки на Україні. - Київ: Урожай, 1964. - С. 120-127.

2. Коников Е.Г. Глобальные и региональные факторы колебаний уровня Черного моря за последние два столетия и предсказание его изменений как основа геодинамической модели береговой зоны / Е.Г. Коников, О.Г. Лиходедова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2009. - № 4. - С. 124-133.

3. Кривульченко А. І. Сухі степи Причорномор'я та Приазов'я: ландшафти, галогеохімія ґрунто-підґрунтя. - Киев: Гідромакс, 2005. - 345 с.

4. Молодых И. И. Грунты подов и степных блюдец субаэрального покрова Украины. - Київ: Наукова думка, 1982. - 160 с.

5. Самсони-Тодоров Ф. Карта Днепровского уезда Таврической губернии. Масштаб 1: 1,2 версты. - 1897. - 1 Лист.

6. Трехверстная военно-топографическая карта Российской империи, 1868 - 1869 гг. - Листы: 31-12, 30-12.

Размещено на Allbest.ru