Деякі головоногі молюски з верхньокрейдових відкладів долини річки Жван (Вінницька область)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі головоногі молюски з верхньокрейдових відкладів долини річки Жван (Вінницька область)

Р. Козловський

Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Палеонтологічні дані є незамінними у стратиграфії, оскільки за їх допомогою відтворюється послідовність утворення верств осадових порід і виникає можливість зіставляти шари на предмет їх одновіковості між розрізненими регіонами і континентами. Ортостратиграфічною групою для стратиграфічних досліджень є амоноідеї. Об'єктом дослідження є скам'янілі рештки викопних головоногих з верхньокрейдових відкладів долини р. Жван поблизу смт. Муровані Курилівці, Вінницька обл. За допомогою морфометричного аналізу визначено чотири види амоноідей: Puzosia (Pu- zosia) cf. mayoriana (Orbigny), 1841; Schloenbachia varians (Sowerby), 1817;Mantel- liceras tuberculatum (Mantell), 1822; Calycoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat), 1897. Методика дослідження скам'янілостей традиційна. Більшість визначених головоногих є характерними для відкладів сеноману, верхньої крейди.

Ключові слова: амоноідеї, верхня крейда, монографічний опис, р. Жван.

SOME CEPHALOPODAS MOLLUSCS FROM THE UPPER CRETACEOUS DEPOSITS OF THE ZHVAN RIVER VALLEY (VINNITSA REGION)

R. Kozlovskyi

Ivan Franko National University of Lviv

Paleontological data are indispensable in stratigraphy, because with their help the sequence of formation of sedimentary rocks can be reconstructed and it is possible to compare layers for their age similarity between different regions and continents. Ammonoidea is an ortostratigraphic group for stratum researches. A research object are the petrified bits and pieces of fossil Cephalopodas from Upper Cretaceous sedimentations of valley of the river Zhvan nearby town of Murovani Kurylivtsi, Vinnytsya region. By means of morphometric analysis four types of Ammonoidea were identified: Puzosia (Puzosia) cf. mayoriana (Orbigny), 1841; Schloenbachia varians (Sowerby), 1817; Mantelliceras tuberculatum (Mantell), 1822; Calycoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat),1897. Methodology of research of fossils is traditional. Most of identified Cephalopodas are characteristic for the sedimentations of Cenoman, Upper Cretaceous.

Keywords: ammonoidea, Upper Cretaceous, monographic description, Zhvan river.

Окреслена зона дослідження розташована у межах крайньої південно-західної частини Українського кристалічного щита Східноєвропейської платформи і початком його західного схилу, а саме Могилів-Подільський геологічний район. На території дослідження широко поширені численні відслонення верхньокрейдових (сеноманських) відкладів. Серед обстежених відслонень найбільшу кількість скам'янілостей виявлено практично у двох відслоненнях. Перше відслонення розташоване на південній окраїні смт Муровані Курилівці. Це обмиті талою водою ділянки глибокої балки. Друге відслонення, на відміну від першого, штучного походження. Це невеликий зріз пагорба поблизу Мурованокуриловецького стадіону.

Стратиграфію Могилів-Подільського геологічного району вивчали С. І. Пастернак, В. І. Гаврилишин, С.П. Коцюбинський, В.Г. Дулуб та інші фахівці [3, 9], однак зазначені вище відслонення відкриті вперше. Для визначення стратиграфічного положення, датування порід, удосконалення біостратиграфічного обгрунтування місцевих стратонів потрібно провести детальні палеонтологічні дослідження викопної фауни. Першим етапом цих досліджень є вивчення представників важливої ортостратиграфічної групи - головоногих молюсків. Під час польових досліджень зібрано багатий комплекс викопних решток, серед яких є головоногі молюски. Після відбору фосилій під час камерального етапу досліджень їх підготовлено для вивчення (виконано механічне препарування). Під час визначення головним був морфолого-порівняльний метод, описаний у [2, 10]. Під час монографічних описів наутилід і белемнітів прийнято класифікацію "Основ палеонтології" [1, 5, 6]; для опису амоноідей - класифікацію з "Treatise on invertebrate paleontology", 1996 [11].

Нижче наведено монографічний опис чотирьох видів амоноідей: Puzosia (Puzosia) cf. mayoriana (Orbigny), 1841; Schloenbachia varians (Sowerby), 1817; Mantelliceras tuberculatum (Mantell), 1822; Calycoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat), 1897 та шести зразків (один - наутілоідеї; три - гетероморфні амоніти; два - белемніти), які не вдалося визначити до виду внаслідок поганої збереженості. Це: Eutrephoceras sp.; Stomohamites sp.; Sciponoceras sp.;Mariella sp.; Praeactinocamax sp.; Neohibolites sp.

Зразки представлені переважно фосфатизованими ядрами. Монографічні описи подано за класичними канонами з урахуванням Міжнародних правил зоологічної номенклатури. Морфологічні описи супроводжували морфометричними спостереженнями. Для точної діагностики робили вимірювання таких параметрів (пояснення скорочень): Д - діаметр; В - висота оберту; Ш - ширина оберту; д - діаметр пупка; В:Д - співвідношення між висотою оберту та діаметром черепашки; Ш:Д - співвідношення між шириною оберту та діаметром черепашки; д: Д - співвідношення діаметра пупка та діаметра черепашки; В:Ш - співвідношення між висотою та шириною оберту [4].

Тип MOLLUSCA Linnaeus, 1758

Клас CEPHALOPODA Cuvier, 1797

Підклас AMMONOIDEA Zittel, 1884

Ряд AMMONITINA Hyatt, 1889

Надродина DESMOCERATACEAE, 1895

Родина DESMOCERATIDAE Zittel, 1895

Підродина PUZOSINAE Spath, 1922 Рід Puzosia Bayle, 1878 Підрід Puzosia (Puzosia) Bayle, 1878

Puzosia (Puzosia) cf. mayoriana (Orbigny), 1841

Табл. 1, фіг. 1 a, б

2004 Puzosia (Puzosia) mayoriana (Orbigny): Kennedy et al., p. 372, pl. 1, fig. 4-6. 2008 Puzosia (Puzosia) cf. mayoriana (Orbigny): Лещух, Мар'яш, с. 65-67, табл. 2.

Матеріал. Три фрагменти фосфатизованих ядер.

Опис. Черепашка плоскоспіральна, округла, інволютна. Швидкість наростання обертів невелика. Кожен наступний оберт охоплює попередній на 1/3 висоти. Пупок великий - 1/2 діаметра. Поперечний переріз оберту овальної форми: вентральна сторона округлена; латеральні сторони плоскі, гладенькі. Кут між латеральною стороною та пупковою стінкою - майже 90°, хоча перехід заокруглений. Скульптура представлена численними поперечними ребрами у формі витягнутої "S", які простежуються ближче до вентру, та перетисками. Перетиски мають форму двох серпів, що сходяться в середині латеральної сторони, у цьому місці глибина перетиску найменша. З вентральної сторони перетиски утворюють "шеврони", напрямлені в сторону наростання. На одному оберті може бути до чотирьох перетисків. Черевна лопать двороздільна, бічні лопаті сильно посічені, сідла філоїдні.

Зауваження. Від інших описів відрізняється меншою сплюснутістю з флангів і послабленням випуклості ребер у наближені до вентрального боку.

Стратиграфічне та географічне поширення. Верхній альб Гірського Криму, Кавказу, Українських Карпат, фосфоритових верств Польщі, Румунії, Угорщини, верхній альб-нижній сеноман Західної Європи, середній сеноман Болгарії.

Надродина HOPLITACEAE Douville, 1890

Родина SCHLOENBACHIIDAE Parona et Bonareli, 1897 Рід Schloenbachia Neumayr, 1875

Schloenbachia varians (Sowerby), 1817

Табл. 1, фіг. 2 a-г

1971 Schloenbachia varians (Sowerby): Kennedy, p. 44.

2018 Schloenbachia varians (Sowerby): Gale, Simms et Kennedy, p. 9, fig. 7-8.

Матеріал. Понад 100 зразків різних ступенів збереженості, фосфатизовані ядра, часто зі збереженим перламутром.

Опис. Черепашка округла, ступінь інволютності високий. Швидкість наростання обертів невелика. Кожен наступний оберт охоплює попередній на половину (інколи на 2/3) висоти. Пупок середнього розміру - від 1/2 до 1/3 діаметра. Поперечний переріз оберту овальної форми. Оберт сягає найбільшої ширини на рівні латеральних горбиків. Висота оберту дорівнює, або трохи перевищує ширину, однак в особливо опуклих форм (forma ventriosa) ширина може в двічі перевищувати висоту. Вентральний бік слабоокруглий, тому перехід між черевною та бічною стороною часто різкий. Латеральна сторона у більшості форм слабовипукла, однак є форми із сильною випуклістю. Скульптура представлена численними поперечними ребрами хвилястої форми першого та другого порядку, від 15 у широких форм до 30 у вузьких форм. Ребра першого порядку починаються на переході між пупковою стінкою та латеральною стороною та простягаються до черевного боку, де закінчуються вентрально-латеральним зовнішнім рядом горбиків. Ребра другого порядку проявляються на рівні латеральних горбиків і теж простягаються до вентрально-латеральних зовнішніх. У широких форм ребра другого порядку дуже невиразні, або відсутні. Черепашка може налічувати до трьох рядів горбиків: припупкові, латеральні та вентрально-латеральні зовнішні. Вентрально-латеральні зовнішні фактично відсутні. У більшості форм вентрально-латеральні горбики виражені найкраще, однак у forma ventriosa найкраще виражені латеральні, а припупкових майже немає. Всі форми на черевному боці мають добре виражений кіль.

Зауваження. Schloenbachia varians (Sowerby) відомий своєю різноманітністю форм, однак зібраний матеріал демонструє плавний перехід від найбільш вузьких (forma subplana) до найбільш широких форм (forma ventriosa), що сильно ускладнює їх розмежування на підвиди. У таблиці вимірів наведено еталони умовних форм за Wilmsen M., Mosavinia A. (2011) [16].

Р о з м і р и, мм.

Зразок	Д	В	Ш	Д	В:Д	Ш:Д	д: Д
МКС 32 forma subplana	33	14	10	9	0,42	0,30	0,27
МКС 54 forma tollotiana	59	22	19	21	0,37	0,32	0,36
МКС 65 forma subtuberculata	54	23	20	16	0,43	0,37	0,30
МКС 52 forma varians s. str.	54	24	23	11	0,44	0,43	0,20
МКС 17 forma ventriosa	39	18	22	15	0,46	0,56	0,38
Стратиграфічне та	географічне	поширення	. Сеноман	Данії,	Франції,

Німеччини, Ірану, Казахстану, Туркменістану, Великої Британії.

Надродина ACANTHOCERATACEAE Hyatt, 1900

Родина ACANTHOCERATACEAE Hyatt, 1900

Підродина MANTELLICERATINAE Hyatt, 1903 Рід Mantelliceras Hyatt, 1903

Mantelliceras tuberculatum (Mantell), 1822

Табл. 1, фіг. 3

1971 Mantelliceras tuberculatum (Mantell); Kennedy, p. 6, pl. 24, fig. 2 a, b; 3, 4, 5 a, b; 7; pl. 25, fig. 1 a-c.

Матеріал. Два фрагменти фосфатизованих ядер (півоберт та третина оберту).

Опис. Черепашка округла, ступінь інволютності невисокий. Швидкість наростання обертів середня. Кожен наступний оберт охоплює попередній на 1/2-1/3 висоти. Пупок середнього розміру - 1/4 діаметра. Поперечний переріз оберту має форму округлого шестикутника: вентральна сторона округлена, латеральні сторони слабовипуклі, оберт сягає найбільшої ширини на середині латералі. Кут між латеральною стороною та пупковою стінкою - прямий. Скульптура представлена ребрами та горбиками. На боці оберту може бути розташовано до чотирьох рядів горбиків: латерально-вентральні зовнішні, латерально-вентральні внутрішні, латеральні та припупкові. Ступінь вираженості горбиків усіх чотирьох рядів приблизно однакова. Ребра поперечні, діляться на два типи: перші розташовані поблизу пупкової стінки, другі проявляються на лінії латеральних горбиків. На ребрах другого типу немає припупкових та латеральних горбиків. Черевна лопать двороздільна, бічні лопаті середньопосічені, сідла нефілоїдні.

Стратиграфічне та географічне поширення. Вид Mantelliceras tuberculatum має зональне значення для нижньосеноманського під'ярусу, виділені однойменні зони. Сеноман Франції, Іраку, Мозамбіку, Туркменістану та Великої Британії.

Рід Calycoceras Hyatt, 1900

Підрід Calycoceras (Newboldiceras) Thomel, 1972

Calycoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat), 1897

Табл. 1, фіг. 4

1994 Calycoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat); Kennedy, p. 228, pI. 10, fig. 2, 3.

1996 Calyeoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat); Kennedy et al., p. 314, pI. 40, fig. 3.

2004 Calycoeeras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat); Kennedy et al., p. 376, pl. 3, fig. 2-6, 8, 9.

Матеріал. Фрагмент оберту з пошкодженою пупковою стінкою, фрагмент з пошкодженою вентральною стороною.

Опис. Черепашка округла, ступінь інволютності невисокий. Швидкість наростання обертів середня. Кожен наступний оберт охоплює попередній на 1/2 висоти. Поперечний переріз оберту овальної форми: вентральна сторона округлена, латеральні сторони слабовипуклі, оберт сягає найбільшої ширини на припупковій зоні. Кут між латеральною стороною та пупковою стінкою - прямий. Скульптура представлена ребрами та горбиками. Найкраще виражені припупкові горбики, латерально-вентральні зовнішні слабше, інших майже немає. Ребра поперечні, діляться на два типи: перші розташовані поблизу пупкової стінки, другі проявляються на латеральній стороні.

Зауваження. В Дж. Кеннеді (1994) [12] наголошує, що на ранніх стадіях онтогенезу простежуються сифональні горбики, що неможливо простежити у поданих зразках через їх фрагментарність, однак у наступних працях Дж. Кеннеді не згадує цієї ознаки взагалі.

Стратиграфічне тагеограічне поширення. Верхня частина середнього та нижня частина верхнього сеноману; південь Індії, Мадагаскар, Зулуленд, острів Джеймса Росса, Антарктида, Іран, Болгарія, Франція, Німеччина та південь Англії.

Ряд LYTOCERATINA Hyatt, 1889

Надродина TURRILITACEAE Meek, 1876

Родина HAMITIDAE Hyatt, 1900

Рід Stomohamites Breistroffer, 1940

Stomohamites sp.

Табл. 1, фіг. 5

Матеріал. Фрагмент фосфатизованої трубки зігнутий.

Опис. Черепашка гетероморфна. Зразок - це фрагмент зігнутої трубки. Поперечний переріз овальної форми (видовжений у спинно-черевній площині). Скульптура представлена поперечними ребрами, що добре виражені по всій поверхні мушлі, крім дорсальної сторони. На одному сантиметрі трубки може бути до 17 ребер.

Стратиграфічне та географічне поширення. Верхній альб-верхній сеноман Анголи, Антарктиди, Австралії, Бельгії, Чилі, Колумбії, Єгипту, Франції, Німеччини, Індії, Італії, Японії, Мадагаскару, Мексики, Нігерії, України, США.

Родина BACULITIDAE Meek, 1876 Рід Sciponoceras Hyatt, 1894

Sciponoceras sp.

Табл. 1, фіг. 6

Матеріал. Три фрагменти фосфатизованих ядер.

О п и с. Черепашка гетероморфна - у вигляді трубки. Поперечний переріз овальної форми (видовжений у спинно-черевній площині). Скульптура представлена перетиска- ми, чия форма не збереглася.

Стратиграфічне тагеограічне поширення. Крейда Анголи, Антарктиди, Австралії, Бразилії, Канади, Єгипту, Франції, Німеччини, Японії, Мадагаскару, США.

Родина TURRILITIDAE Meek, 1876 Рід Mariella Nowak, 1916

Mariella sp.

Табл. 1, фіг. 7 a-b

Матеріал. Фосфатизовані ядра - два оберти різних особин та численні фрагменти.

Опис. Черепашка гетероморфна - конічна спіраль. Оберти наростають поступово. Кожен наступний оберт частково охоплює попередній, тому нижні елементи скульптури попередніх обертів залишають свої відбитки на верхній стороні наступних. Поперечний переріз округлий, наближається до квадрата зі заокругленими кутами. Перехід між верхньою та внутрішньою стороною оберту різкий. Скульптура представлена 3-4 рядами горбиків. Починаючи з верхньої сторони: ряд № 1 характеризується великими горбиками, які займають половину зовнішньої сторони; ряд № 2 - горбики, менші за розміром удвічі порівняно з першим рядом, проте їхня кількість більша; ряд № 3 і № 4 можуть зливатися в один, кількість та величина горбиків майже така сама, як і в ряді №2. На нижній стороні оберту від горбиків простягаються поперечні прямі ребра. Внутрішня сторона гладенька. Шов не сильно глибокий. Лопаті сильно посічені, сідла філоїдні.

Стратиграфічне та географічне поширення. Верхній альб-нижній сеноман Анголи, Антарктиди, Австралії, Бразилії, Канади, Єгипту, Франції, Німеччини, Ірану, Японії, Мадагаскару, Мексики, Нової Зеландії, Перу, України, США.

Підклас COLEOIDEA Bather, 1888

Ряд BELEMNITIDA Zittel, 1847 Родина BELEMNITELLIDAE Pavlow, 1914 Рід Praeactinocamax Naidin, 1964

Praeactinocamax sp.

Табл. 1, фіг. 8

Матеріал. Чотири цілих ростри та численні фрагменти.

О п и с. Ростр веретеноподібної форми. Розширення починається не одразу біля альвеоли, а ближче до середини. Вершина ростра має форму конуса. На поверхні простежуються повздовжні борозни, ростри деформовані. Альвеола дуже вузька. Максимальна довжина ростра - 85 мм.

Стратиграфічне тагеограічне поширення. Сеноман-турон Чехії, Німеччини та Литви. В Україні мають зональне значення для сеноманських відкладів.

Рід Neohibolites Stolley, 1911

Neohibolites sp.

Табл. 1, фіг. 9

Матеріал. П'ять цілих рострів і фрагменти (кілька десятків).

Опис. Ростр веретеноподібної форми. Розширення починається поблизу альвеоли. Вершина ростра має форму конуса. На спинному боці є глибока борозна, що простежується від альвеоли та майже зникає на середині ростра. Альвеола широка. Максимальна довжина ростра - 63 мм.

Стратиграфічне та географічне поширення. Альб-сеноман Єгипту, Німеччини, Італії, Японії, Марокко, Польщі, Росії, США, України. Мають зональне значення для відкладів сеноману.

Підклас NAUTILOIDEA Agassiz, 1847

Ряд NAUTILIDA Agassiz, 1847

Підряд NAUTILINA Shimanskiy, 1957

Надродина NAUTILACEAE Orbigny, 1840

Родина NAUTILIDAE Orbigny, 1840 Підродина NAUTILINAE Orbigny, 1840

Eutrephoceras sp.

Табл. 2, фіг. 10 a-в

Матеріал. П'ять цілих ядер і численні фрагменти.

Опис. Завиток інволютний. Поперечний переріз від трапецієвидної до округлої форми. Ширина більша за висоту оберту. Скульптура представлена слідами наростання, на вентральному боці вони утворюють шеврони напрямлені від житлової камери. Лопатева (сутурна) лінія звивиста. Сифон ексцентричний, розташований ближче до дорсального боку.

Р о з м і р и, мм.

Зразок	Д	В	Ш	В:Д	Ш:Д
МКС 20	35	19	25	0,54	0,71
МКС 22	23	12	15	0,52	0,65

Стратиграфічне тагеограічне поширення. Представники цього роду відомі в крейді Північної Америки, Західній та Центральній Європі, Південній Африці. головоногий верхньокрейдовий скам'янілий

Література

1. Бондаренко О.Б. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных / О.Б. Бондаренко, И.А. Михайлова. - Москва: Недра, 1984. 536 с.

2. Гоцанюк Г. І. Історична геологія з основами палеонтології. Ч. 1. Палеонтологія (у схемах, рисунках і таблицях) : навч.-метод. посібник / Гоцанюк Г. І., Іваніна А.В. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2017. - 310 с.

3. Гриценко В. Геологические памятники - яркое свидетельство эволюции Земли. Геологическая экскурсия / В. Гриценко, Е. Деревская, Л. Константиненко, В. Манюк. - Киев: Логос, 2011. - 32 с.

4. Коробков И.А. Палеонтологические описания (методическое пособие) / И.А. Коробков.

5. Ленинград: Недра, 1971. - 200 с.

6. Основы палеонтологии: Справочник для геологов и палеонтологов СССР : в 15 т. / гл. ред. Ю.А. Орлов. Моллюски - головоногие І: наутилоидеи, эндоцератоидеи, актиноцера- тоидеи, бактритоидеи, аммоноидеи (агониатиты, гониатиты, климении). - Москва: Изд-во АН СССР, 1962. - 439 с.

7. Основы палеонтологии: Справочник для геологов и палеонтологов СССР : в 15-ти т. / гл. ред. Ю.А. Орлов. Моллюски - головоногие ІІ: аммоноидеи (цератиты, аммониты), внутреннераковинные. Приложение - кониконхии. - Москва: Госгеолтехиздат, 1958. - 360 с.

8. Палеонтологический словарь / под ред. Г.А. Безносовой, Ф.А. Журавлевой. - Москва: Наука, 1965. - 616 с.

9. Лещух Р. Амоніти з нижньої частини розрізу верхньої крейди Волино-Поділля / Ле- щух Р., Мар'яш І. // Палеонтологічний збірник. - 2008. - № 40. - С. 62-68.

10. Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: у 2 т. Т.1: Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України / гол. ред. П.Ф. Гожик. - Київ: ІГН НАН України, 2013. - 637 с.

11. Узіюк В. І. Визначник решток палеоорганізмів / Узіюк В. І., Іваніна А. В., Гоцанюк Г. І.

12. [та ін.]. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. - 152 с.

13. Kennedy W. J. Cenomanian ammonites from Southern England / Kennedy W. J. - London, 1971. - 76 р.

14. Kennedy W. J. Cenomanian Ammonites from Cassis, Bouches-du-Rhone, France / Kennedy W. J. // Prut-ceilings of the 3rd Pergola International Symposium. - Roma, 1994. - P. 209 - 254.

15. Kennedy W. J. Treatise on Invertebrate Paleontology. Part L. Mollusca, Cephalopoda. Am- monoidea / Kennedy W. J. - Geol. Sos. of America and Univ. of Kansas Press, 1996. - 255 p.

16. Kennedy W. J. Middle Cenomanian ammonites from the type section of the Sanandinovo Formation of northern Bulgaria / Kennedy W. J., Jolkicev N. // Acta Geologica Polonica. - 2004.

17. N 54 (3). - P. 369 - 380.

18. Gale A. S. Stratigraphy and ammonite faunas of the Cenomanian rocks of Northern Ireland, UK / Gale A. S., Simms M. J., Kennedy W. J. - Elsevier, 2017. - P. 8 - 10.

19. Wilmsen M. Phenotypic plasticity and taxonomy of Schloenbachia varians (J. Sowerby, 1817) (Cretaceous Ammonoidea) / Wilmsen M., Mosavinia A. - Palaeontol Z. - 2011. - N 85. - P. 169-184.

20. REFERENCES

21. Bondarenko O. B. Kratkij opredelitel' iskopaemy'kh bespozvonochny'kh / O. B. Bondarenko,

22. A. Mikhajlova. - Moskva : Nedra, 1984. - 536 s.

23. Goczanyuk G. I. Istorychna geologiya z osnovami paleontologii. Ch. 1. Paleontologiya (u skhemakh, rysunkakh i tabliczyakh): navch. metod. posibnik / Goczanyuk G. I., Ivanina A. V. - Lviv : Vidavnichij czentr LNU im. I. Franka, 2017. - 310 s.

24. Griczenko V. Geologicheskie pamyatniki - yarkoe svidetelstvo evolyuczii Zemli. Ge- ologicheskaya ekskursiya / V. Griczenko, E. Derevskaya, L. Konstantinenko, V. Manyuk. - Kiev : Logos, 2011. - 32 s.

25. Korobkov I. A. Paleontologicheskie opisaniya (metodicheskoe posobie) / I. A. Korobkov. - Leningrad : Nedra, 1971. - 200 s.

26. Osnovy paleontologii: Spravochnik dlya geologov i paleontologov SSSR : v 15 t. / gl. red. Y. A. Orlov. Mollyuski - golovonogie : nautiloidei, endoczeratoidei, aktinoczeratoidei, baktri- toidei, ammonoidei (agoniatity, goniatity, klimenii). - Moskva : izd-vo AN SSSR, 1962. - 439 s.

27. Osnovy paleontologii: Spravochnik dlya geologov i paleontologov SSSR : v 15 t. / gl. red. Y. A. Orlov. Mollyuski - golovonogie : ammonoidei (czeratity, ammonity), vnutrennerakovin- nye. Prilozhenie - konikonkhii. - Moskva : Gosgeoltekhizdat, 1958. - 360 s.

28. Paleontologicheskij slovar / pod red. G. A. Beznosovoj, F. A. Zhuravlevoj. - Moskva : Nauka, 1965. - 616 s.

29. Leshhukh R. Amonity z nizhnoyi chastyni rozrizu verkhnoyi krejdi Volino-Podillya / Lesh- hukh R., Mar'yash I. // Paleontologichnij zbirnik. - 2008. - N 40. - P. 62-68.

30. Stratigrafiya verkhnogo proterozoyu ta fanerozoyu Ukrayini : u 2 t. T.1: Stratigrafiya verkhnogo proterozoyu, paleozoyu ta mezozoyu Ukrayiniy /gol. red. P. F. Gozhik. - Kyiv : IGN NAN Ukrayiny, 2013. - 637 s.

31. Uziyuk V. I. Viznachnik reshtok paleoorganizmiv / Uziyuk V. I., Ivanina A. V., Goczanyuk G. I. [ta in.]. - Lviv : Vidavnichij czentr LNU im. I. Franka, 2007. - 152 s.

32. Kennedy W. J. Cenomanian ammonites from Southern England / Kennedy W. J. - London, 1971. - 76 p.

33. Kennedy W. J. Cenomanian Ammonites from Cassis, Bouches-du-Rhone, France / Kennedy W. J. // Prut-ceilings of the 3rd Pergola International Symposium. - Roma, 1994. - P. 209 - 254.

34. Kennedy W. J. Treatise on Invertebrate Paleontology. Part L. Mollusca, Cephalopoda. Am- monoidea / Kennedy W. J. - Geol. Sos. of America and Univ. of Kansas Press, 1996. - 255 p.

35. Kennedy W. J. Middle Cenomanian ammonites from the type section of the Sanandinovo Formation of northern Bulgaria / Kennedy W. J., Jolkicev N. // Acta Geologica Polonica. - 2004.

- N 54 (3). - P. 369 - 380.

36. Gale A. S. Stratigraphy and ammonite faunas of the Cenomanian rocks of Northern Ireland, UK / Gale A. S., Simms M. J., Kennedy W. J. - Elsevier, 2017. - P. 8 - 10.

37. Wilmsen M. Phenotypic plasticity and taxonomy of Schloenbachia varians (J. Sowerby, 1817) (Cretaceous Ammonoidea) / Wilmsen M., Mosavinia A. - Palaeontol Z. - 2011. - N 85. - P. 169-184.

Додаток

Таблиця 1

Таблиця 2

Пояснення до таблиць

Таблиця 1

Фіг. 1, а, б. Половина оберту ядра з різних ракурсів Puzosia (Puzosia) cf mayoriana (Orbigny).

Фіг. 2, a - г. Schloenbachia varians (Sowerby): a, б - forma tollotiana; в, г - forma ventriosa.

Фіг. 3. Фрагмент ядраMantelliceras tuberculatum (Mantell).

Фіг. 4. Фрагмент оберту Calycoceras (Newboldiceras) planecostatum (Kossmat).

Фіг. 5, 6. Фрагменти ядра гетероморфного амоніту: 5 - Stomohamites sp.; 6 - Sciponoceras sp.

Фіг. 7, a, б. Оберт ядра гетероморфного амоніту Mariella sp.

Фіг. 8, 9. Ростри белемніта: 8 - Praeactinocamax sp.; 9 - Neohibolites sp.

Таблиця 2

Фіг. 1, a - в. Eutrephoceras sp.

Размещено на Allbest.ru