Оцінка перспектив добування сапропелю з озер Старовижівського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка перспектив добування сапропелю з озер Старовижівського району

Василь Фесюк, Ольга Ковальчук

Анотація

У статті детально розглянуто сучасний екологічний стан озер Старовижівського району. Відзначено, що озера району зазнають інтенсивної евтрофікації, що приводить до накопичення озерного мулу (сапропелю). Оцінено його запаси в озерах Старовижівського району. Проаналізовано зв'язок між глибиною озера й залягання сапропелю. Проведено класифікації озер району за показником відношенням площі дна озера, зайнятою сапропелем, до площі озера, а також за черговістю проектування природоохоронних заходів, які полягатимуть у добуванні сапропелю. Проаналізовано сучасний стан видобування сапропелю, проблеми, які при цьому виникають, і перспективи для екологічного оздоровлення озер та господарства.

Ключові слова: озера, сапропель, видобування сапропелю, евтрофікація озер.

Аннотация

Фесюк Василий, Ковальчук Ольга. Оценка перспектив добычи сапропеля из озер Старовыживского района. В статье подробно рассматривается современное экологическое состояние озер Старовыжевского района. Отмечается, что для озер района характерна интенсивная эвтрофикация, что приводит к накоплению озерного ила (сапропеля). Оцениваются его запасы в озерах Старовиживского района. Анализируется связь между глубиной озера и залегания сапропеля. Проводится классификация озер района за показателем отношения площади дна озера, занятой сапропелем, к площади озера, а также за очередностью проектирования природоохраннных мероприятий, которые заключаются в извлечении сапропеля. Изучается современное состояние добычи сапропеля, проблемы, которые при этом возникают, и перспективы для экологического оздоровления озер и хозяйства.

Ключевые слова: озера, сапропель, добыча сапропеля, эвтрофикация озер.

Annotation

Fesyuk Vasyl, Kovalchuk Olga. Evaluation of Prospects for Sapropel Extraction From the Lakes of the Starovyzhevsky District. The article considers in detail the modern ecological state of the lakes of the Starovyzhevsky District. It was noted that intensive eutrophication is typical for the lakes of the region, which leads to the accumulation of lake silt (sapropel). Its reserves in the lakes of the Starovyzhivsky district are estimated. The relationship between the depth of the lake and the depth of the sapropel is analyzed. Classifications of the lakes of the district have been carried out for the ratio of the bottom area of the lake occupied by sapropel to the lake area, and also for the sequence of designing the nature-conservative measures that will be to extract the sapropel. The modern state of sapropel mining, problems that arise in this case, and prospects for ecological improvement of lakes and farms are analyzed.

Key words: lakes, sapropel, sapropel extraction, eutrophication of lakes.

Постановка наукової проблеми та її значення

Прискорення осадконагромадження в гумідній зоні супроводжується зростанням умісту в донних відкладах органічних речовин, що спричиняє обміління озер. Іноді природна евтрофікація супроводжується антропогенним впливом, що призводить до корінної зміни озерних екосистем, оскільки більшість господарських заходів є каталізатором денудаційних й акумулятивних процесів як у водозбірній частині озерного басейну, так і в самій водоймі. Порівняння швидкості накопичення сапропелю в слабо- й сильнозмінених ландшафтах дало змогу І. В. Воробйову, С. П. Горшкову (1979) встановити, що замулення озер під впливом антропогенного фактора відбувається зі швидкістю в багато разів більшою, ніж у природних екосистемах [5]. Для багатьох озер, особливо малих, заповненість чаші донними відкладами сягає 80-90 %. Процеси евтрофікації в них набули незворотного характеру та ніякі превентивні заходи не відновлять їхню гідрологічну роль. У таких випадках технічна меліорація водойм за допомогою екскавації донних відкладів є найбільш ефективною, а іноді - єдиним заходом відновлення замулених і відмираючих озер.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Одне з наймасштабніших досліджень запасів сапропелю в озерах Волинської області проведено під керівництвом М. Й. Шевчука [3, 5]. Значну увагу приділяли не лише технології добування сапропелю, але аспектам екологічної безпеки при добуванні, а також перспективам і перевагам використання сапропелів у сількому господарстві. Також дослідження сапропелів проводили на кафедрі туризму та готельного господарства СНУ імені Лесі Українки під керівництвом проф. Л. В. Ільїна [2, 4]. У них акцентовано на лімнологічні особливості озер і запаси сапропелю. Також дослідження технологічних аспектів добування сапропелю на озерах Волині проводили на кафедрі сільськогосподарського машинобудування Луцького НТУ під керівництвом проф. В. Ф. Дідуха [1].

Мета й завдання статті

Мета роботи - проведення оцінки можливості, запасів і перспектив добування сапропелю з озер Старовижівського району. У зв'язку з цим ставилися такі завдання: оцінити сучасний екологічний стан озер Старовижівського району; проаналізувати запаси сапропелю в озерах району; розробити класифікацію озер за черговістю проектування природоохороннних заходів, які полягатимуть у добуванні сапропелю; проаналізувати сучасний стан його видобування, проблеми, які при цьому виникають, та перспективи для екологічного оздоровлення озер Старовижівського району.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

У межах Волинської області середня глибина води в обстежених озерах, залежно від типу водного живлення, становить від 0,09 (оз. Безодне Старовижівського р-ну) до 7,45 м (оз. Повурське Ковельського району), у т. ч. із розвіданих 286 озер області у [5]:

- 18 (9,7 %) - глибина від 0,15 до 0,48 м;

- 19 (10,2 %) - глибина від 0,53 до 1 м;

- 37 (19,9 %) - глибина від 1,05 до 1,48 м;

- 28 (15 %) - глибина від 1,52 до 1,94 м;

- 84 (45,2 %) - глибина перевищує 2 м.

Тобто озера замулюються, міліють, інтенсивно евтрофікуються, їх чаша заповнюється сапропелем, а згодом і торфом. Отже, озеро перетворюється в болото. У науковій літературі тривають дискусії про те, що робити з озером: відновлювати (реставрувати) для його збереження чи не вмішуватись у хід природних процесів і просто спостерігати за ним. Із погляду різних видів господарського освоєння пріоритетний перший шлях, щодо екології - другий. Ми теж прихильнки першого твердження, оскільки це дає змогу використовувати озера й надалі, не вилучати їх із користування. А озера все ж таки є природним ресурсом і їх використання сприятиме економічному розвитку місцевих територіальних громад.

Таблиця 1

Сапропелі озер Старовижівського району*

Аналогічною є ситуація щодо озер і Старовижіського району (табл. 1). Багато з них замулені, евтрофіковані, повільно перетворюються в болота (рис. 1). Окремі озера мають дуже малі глибини - до 1 м: Безоднє (0,09 м), Димино (0,32 м), Зацьке (0,47 м), Мшане (0,99 м), Соминець (0,89 м); від 1 до 2 м - Біле (1,19 м), Туречно (1,23 м), Святе (1,39 м), Брунець, Віторож, Острівське, Мале Домашнє (1,5 м), Грибне, Синове (1,6 м), Солинка (1,85 м). Такий розподіл озер за глибиною зумовлений особливостями їх походження (у районі переважають озера льодовикового й заплавного походження), а також інтенсивними процесами евтрофування озер, відкладами сапропелю та заболочуванням території. Невеликі розміри й глибини не сприять розвитку рекреації та іншим видам природокористування.

Отже, уже самі морфометричні й гідрологічні особливості озер спричиняють погіршенню гідроекологічного стану, зокрема евтрофування озер, заростання вищою водною рослинністю, заповнення озерних улоговин відкладами сапропелю тощо. Як видно із табл. 2 та рис. 2, лише на п'ять озер припадає 60 % запасів сапропелю сапропелів в озерах району (Синове - 19 %, Піщане - 13 %, Біле - 11 %, Велике Домашнє - 11 % і Мале Домашнє - 6 %), а з урахуванням озер Оріхове (5 %), Серахове (5 %), Грибне (5 %), Луки (4 %), Глухівське (4 %) - 83 %. Відтак зрозуміло, що саме на цих озерах слід першочергово проектувати природоохоронні заходи, які полягатимуть у добуванні сапропелю. Звісно ж, паралельно слід ураховувати природно-господарський стан озер та їх природоохоронний статус, про що йтиметься згодом.

Рис. 1 Сучасний стан оз. Синове Старовижівського району [3]