Проектування вентиляції вугільних шахт

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Вугільна промисловість України єз'являється основою всього господарства. 38% здобутого в республіці вугілля йде на вироблення електроенергії, 22% - на коксування і вироблення чавуну і сталі, 11% споживається населенням, 3% йде на комунальні послуги, 26% - решті споживачів.

На даний час вугільна промисловість знаходитьсяперебуває в кризовому станідостатку. Потужність пластів в Донбасі складає в середньому 1м. Шахти відрізняються високою газоносністю. На багатьох шахтах температура повітря перевищує гранично допустимі санітарні норми, 10% шахт здано в експлуатацію ще в довоєнні роки і термін їх служби перевищує 50 і більше років, 50% шахт не реконструювалися з початку їх експлуатації, 38% шахт працюють на глибині більше 1000 м. До 2010 року середня глибина шахт склала 800 м, а на деяких шахтах гірничі роботи ведуться на глибині 1300м.із З 257 шахт і шахтоуправлінь лише 28 шахт мають потужність більше 1,2 млн т. вугілля в рік, а 50 шахт здобуваюздобуваютьть менше 300 тис т в рік. А на деяких шахтах продуктивність праці складає менше 15 тис т в місяць, середня потужність шахт Донбасу 1800 т/доб.

Тому з року в рік зменшується видобуток вугілля. Так, в 1979 році було здобуто 218 млн т вугілля, в 1995 році - 88 млн т, а в 2011 році - 80 млн т. Ціна на вугілля перевищила світові ціни, споживачі відмовляються від вітчизняного вугілля. Лишелише 80 шахт працює задовільно і єз'являються рентабельними, а останні - збиткові.

Необхідна величезна робота по наведенню ладу в галузі. Розробляється політика закриття нерентабельних і безперспективних шахт, де запаси вугілля в надрах незначні, алета цю політику необхідно вести з урахуваннямз урахуванням соціального

захисту шахтарів (створеннястворіння необхідних робочих місць, будівництво нових шахт). Не дивлячись на такі складні умови ведеться робота із створення нової техніки. Це дуже важливеповажне завданнязадача, оскількитому що 65 - 80% підготовчих і очисних

вибоїв використовують техніку, що відслужила свій термін експлуатації.

На Україні єнаявний 79 машинобудівних і ремонтний - механічних заводів, алета в даний часнині ці заводи працюють на рівні менше 505 своєї потужності, а деякі закритізачиняти взагалі. Алета конструкторські бюро і НДІ створюють нове устаткуванняобладнання, наприклад комплекти КМ-98Д (Дружковка), стрічкові конвеєриіз з шириною стрічки 800 і 1000 мм (Червоний Промінь і Харків), ВМП титипупа КМЕ (Красноармейськ), посадочна крепі «Супутник», прохідницькі комбайни КПГ, КПУ і ККД (Горловка), механізовані комплекси МКД-90 нового технічного рівня трьох типорозмірів для пластів потужністю 0,85 - 2,0м. Створені нові помогутнітужні очисні комбайни ГШ -500 і ГШ-200Б, прохідницькі комбайни П-100, П-160, П-220 і П-500, КСП-32 і КСП-22, КПЗ. Ці комбайни запозичатимутьймуть місце комбайнів ГПКС і 4ПП-2М.

У машинобудуванні ведеться політика забезпечення галузі устаткуваннямобладнанням власного виробництва. Всі ці заходи повинні вивести галузь зіз глибокої кризи.



1. КОРОТКА ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХТНОГО ПОЛЯ

Шахтоуправління «Молодогвардійське» по адміністративному поділуподілці знаходитьсяперебуває на території району Краснодону Луганської області України. У промисловому відношенніставленні надра належать ПАТ «Краснодонвугілля» МУП України. Поблизу розташованісхильні крупні промислові центри, такі як м. Луганськ, Краснодон , Молодогвардійськ.

У транспортному відношенні шахтнеставленні поле розташованесхильне в сприятливих умовах, на захід від шахтного поля проходитьпроходить залізнична магістраль Луганськ - Ізваріно.

Ділянку перетинає асфальтована дорога, яка сполучаєз'єднує міста Краснодон і Луганск, шахтне поле перетинається мережеюсіттю грунтових доріг.

У вказаних кордонахмежах поле ш/у «Молодогвардійське» має кордонимежі: по простяганню - 11кмпростягало, по падінню - від 3,9км. Суміжні поля діючих шахт, знаходятьсяперебувають:

на півдні і південному сході - ш. «Таловська» і ш. «Дувана»;

на заході ш. «Самсонівска - Західна»;

на півночі - поля ш. «Лютікова».

Шахтоуправління «Молодогвардейське» зданоскладати в експлуатацію в 1970 році зіз проектною потужністю 1,2 тис. т/рік. Виробнича потужність на 2005 рік встановленаустановлена на рівні 750 тис. т. Шахта має 2 основних пласта - К2, і'3 зіз потужністю 0,8 - 2,2м і кутомкутком падіння 0 - 120; вугілля марки Ж.

Пласт К2 не небезпечний по викидах вугілля і газу, небезпечний по вибуховості вугільного пилу, не схильний до самозаймання; опірність вугілля різанню 121 - 150 кг/см; природна газоносність до 15,9м 33 /т.г. м.

Порідні прошарки представленіуявляти тонкослоістими темно - сірими аргілітами, нижній з прошарків зіз коричневим відтінком, лусковою текстурою ізіз слабохвилястими контактними без спайкости.

Вугільний пласт має рідкірідкісні включенняприєднання сульфідів у вигляді тонких плівок і лінз до 1 - 2мм піриту. По вугіллю відмічений кливаж.

Безпосередня покрівляпокрівля пласта до 20% буде представленауявляти від мало до вельмидуже нестійкого тонкоплиточного, тонкослоистим алевролітом міцністю (до 75%), в безпосередній покрівліпокрівлі очікується вельмидуже нестійкий, трещиноватий аргіліта. Залягання пісковика в безпосередній покрівліпокрівлі очікується в центральній частинічастині виїмкового стовпа і складає близько 30%. Пісковик складає і основну покрівлюпокрівлю пласта зіз потужністю 30,5 - 46,5м, при середній 38,5м. Пісковик вибухобеспечний, важко і среднеобвалуємий, середньо і малостійкий, межа міцності 66 - 113 мПа. Пісковик сірого кольоруцвіту, дрібнозернистий, в грунті шари крупнзернисті, рідше до гравелина, частими включеннямиприєднаннями рослинного детриту складаючі лінзи вугілля до 0,5м., що єз'являється причиною нестійкості і обвалуємости. Безпосередній грунт представленийуявляти алевролітом,,, аргілітом, рідше пісковиком. Породи грудкуватою текстурою, нестійкі 66 - 113 мПа. Пісковик сірого кольоруцвіту, дрібнозернистий, в грунті шари крупнозернисті, рідше до гравелина, частими включеннямиприєднаннями рослинного детриту складаючі лінзи вугілля до 0,5м, що єз'являється причиною нестійкості і обвалуємости



2. СХЕМИ І СПОСОБИ ВЕНТИЛЯЦІЇ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

Схемою вентиляції шахти називається певний порядок розподілу і руху повітря по гірничих виробках, обумовлений взаємним розташуванням вибоїв, гірничих виробок і вентиляційних спорудспоруджень.

Залежно від взаємного розташування гірничихгірничих виробок, по яких проходять вхідні і витікаючі вентиляційні струмені, розпізнають наступні схеми вентиляції шахт:

1. Центральна:

ізіз центрально - здвоєним розташуванням стовбурівстволів;

ізіз центрально - віднесеним розташуванням стовбурівстволів.

2. Флангова:

крильєва - коли, провітрювання очисних вибоїв центральне крило має одну спільнузагальнек виробку для витікаючого струменя;

групова - коли, одна виробка для витікаючого струменя не для всього крила, а лише для групи ділянок даного крила;

дільнична - коли кожна ділянка має свою виробку для витікаючого струменя.

3. Комбінована, така, що має елементи центральної і флангової схем.

Центральна схема вентиляції шахт має наступнітакі переваги: відсутність необхідності в додаткових вентиляційних стовбурахстволах; можливістьспроможність створеннястворіння різних струменів після закінчення проходки стовбурівстволів; зручність обслуго-вування і керування однією вентиляційною установкою.

Недолікинестачі: велика депресія, необхідність підтримувати вентиляційні горизонти у відпрацьованійвідробляти частцічастині шахтного поля, складність боротьби зіз вито-ками повітря і неможливість вживаннязастосування схеми при нагнітальному і нагнітально - всмоктуючому способах вентиляції.

Флангова схема може застосовуватися у поєднанні зі всмоктуючим, нагнітальним і нагнітально - всмоктуючим способами вентиляції.

Крильєва і групова флангові схеми у поєднанні зі всмоктуючим способом вентиляції мають наступнітакі переваги: відносна постійністьнезмінністю навантаження на вентилятор і менша в порівнянні зіз центральною схемою максимальною депресією; меншими витоками у вентиляційній мережісіті; великими можливостямиспроможностями боротьби зіз витоками в установках вентиляторів; можливістьспроможність регулювання повітрярозподілення в шахті за рахунок зміни навантаження на вентилятори; великим числом виходів зіз шахти.

Недолікинестачі: необхідне проведення додаткових капітальних виробок; велика кількість вентиляторних установок і гірші умови їх обслуговування; складність реверсування вентиляційних струменів і автоматизації управління установками вентиляторів.

Для забезпечення руху певної кількості повітря по гірничихгірничих виробках в необхідному напрямінаправленні треба створити перепад тискутиснення залежно від того, яким чином створюється перепад тискутиснення в системі гірськихгірничих вироблень, розрізняють всмоктуючий, нагнітальний і нагнітально - всмоктуючий способи вентиляції.

Схема вентиляції ш/у “Молодогвардійське” -комбінована, спосіб вентиляції - всмоктуючий.



3. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПОВІТРЯ ДЛЯ ПРОВІТРЮВАННЯ ВИЄМКОВОЇ ДІЛЯНКИ 31-ї СХІДНОЇ ОРЛОВСЬКОЇ ЛАВИ пл. К2

3.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання 31-ї східної Орловської лави пл. К2

Визначення витрати повітря для провітрювання очисного вибою по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

Qоч = , м3/хв (3.1)

де Qоч - витрата повітря для провітрювання очисної виробки, м3/хв

Iоч - газовиділення в очисній виробці, м3/хв

Iоч = 16 м3/хв;

С - допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з очисної виробки вентиляційного струменя, % С = 1 %;

С0 - концентрація газу у тих вентиляційних струменях, що поступають на ділянку, % С0 = 0,05 %

kн - коефіцієнт нерівномірності метановиділення kн = 1,33

Дані підставляємо у формулу (3.1) та отримуємо:

Qоч = = 1960 м3/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання лави при максимальному навантаженні на лаву по газовому чиннику

Визначаємо витрату повітря по газовому чиннику за формулою:



Qоч = Qоч max · kоз = 60 · Sоч min · Vmax · kоз, м3/хв (3.2)

де Qоч max - максимальна витрата повітря, яку можна подати в очисну виробку, м3/хв;

kоз - коефіцієнт, що враховує рух повітря по виробленому простору, безпосередньо прилеглого до привібійного kоз = 1,2;

Sоч min - мінімальна площа поперечного перетину привібійного простору очисної виробки в світлі, м2 Sоч min = 3,1 м2

Vmax - допустима за ПБ максимальна швидкість руху вентиляційного струменя в привібійному просторі очисної виробки, м/с Vmax = 4 м/с

Дані підставляємо у формулу (3.2) та отримуємо:

Qоч = 60 · 3,1 · 4 · 1,2 = 893 м3/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання лави по числу людей

Визначаємо витрату повітря по числу людей за формулою:

Qоч = 6 · nчол · kоз = 6 · 24 · 1,2 = 173 м3/хв (3.3)

де nчол - найбільше число людей, що одночасно працюють в очисній виробці nчол = 24;

Визначення витрати повітря з умови оптимальної швидкості по пиловому чиннику

Визначаємо витрату повітря з умови оптимальної швидкості по пиловому чиннику за формулою:

Qоч = 60 · Sоч min · Vопт · kоз = 60 · 3,1 · 1,6 · 1,2 = 357 м3/хв (3.4)

де Vопт - оптимальна швидкість повітря в привібійному просторі лави, м/с Vопт = 1,6 м/с

Для подальших розрахунків приймаємо найбільше значення витрати повітря, що знайшли по виділенню метану і яке дорівнює 893 м3/хв.

Проводимо перевірку витрати повітря по швидкості:

по мінімальній швидкості повітря в очисній виробці:

Qоч ? Sоч min · kоз = 60 · Sоч max · Vmin · kоз, м3/хв (3.5)

де Sоч max - максимальна площа поперечного перетину привібійного простору очисної виробки в світлі, м2 Sоч max = 4,2 м2;

Vmin - мінімально допустима швидкість повітря в очисній виробці згідно ПБ, м/с Vmin = 0,25 м/с

Дані підставляємо у формулу (3.5) та отримуємо:

893 ? 60 · 4,2 · 0,25 · 1,2 м3/хв

893 ? 75,6

по максимальній швидкості повітря в очисній виробці

Qоч ? Q оч mах · kоз = 60 · Sоч min · Vmax · kоз , м3/хв (3.6)

893 ? 60 · 3,1 · 4 · 1,2 = м3/хв

893 ? 893

Якщо не виконуються умови перевірки то потрібне застосування дегазації. вентиляція вугільний шахта повітря

Для цього визначаємо коефіцієнт дегазації. Коефіцієнт дегазації (Кдег), при якому забезпечується нормальне по чиннику вентиляції провітрювання, визначаємо за формулою:

Кдег = 1 - (3.7)

де Iрозр - розрахункова метаноносність лави по чиннику вентиляції, м3/хв

Визначається за формулою:



Iрозр = = = 7 м3/хв (3.8)

Iабс - абсолютне метановиділення, м3/хв

Iабс = 16 м3/хв

Оскільки Iабс > Iрозр то необхідне застосування дегазації.

Дані підставляємо у формулу (3.7) та отримуємо:

Кдег = 1 - = 0,4

Знаючи коефіцієнт дегазації, визначаємо витрату повітря за формулою:

Qдег оч = Qоч · (1 - Кдег) = 893 · (1 - 0,4) = 536 м3/хв (3.9)

Тоді виконується умова перевірки:

536 ? 893.

3.2 Розрахунок для провітрювання виїмкової ділянки 31-ї східної Орловської лави пл. К2

Визначення витрати повітря для провітрювання виїмкової ділянки по газах, що постійно виділяються

При схемі провітрювання 3-В витрата повітря визначається за формулою:

Qуч = = = 2526 м3/хв (3.10)

Визначення витрати повітря за швидкістю руху повітря в при забійному просторі лави (оптимальною по пиловому чиннику, максимальною або мінімальною), а також по людях для схеми провітрювання типу 3-В

Визначаємо за формулою:

Qуч = Qоч · + 60 · S · Vmin , м3/хв (3.11)

де Кут. тр - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір в прибудовах виїмкової ділянки

Кут. тр = 1,5

Дані підставляємо у формулу (3.11) та отримуємо:

Qдел = 893 · + 60 · 4 · 0,25 = 1176 м3/хв

Для провітрювання виїмкової ділянки приймаємо витрату повітря 1176 м3/хв.

Проводимо перевірку витрати повітря за швидкістю:

Qдел ? Qоч max · Кут. тр = 60 · Sоч max · Vmax · Кут. тр , м3/хв (3.12)

1176 ? 60 · 4,2 · 4 · 1,5 = м3/хв

1176 ? 1412

по людях:

Qдел ? 6 · nчол , м3/хв (3.13)

де nчол - максимальна кількість людей, що одночасно працюють на виїмковій ділянці, nчол = 30

Дані підставляємо у формулу (3.13) та отримуємо:

1176 ? 6 · 30 = 180 м3/хв

1176 ? 180.



4. РОЗРАХУНОК ВИТРАТИ ПОВІТРЯ ДЛЯ ПРОВІТРЮВАННЯ ТУПІКОВОЇ ВИРОБКИ 31- ГО СХІДНОГО ОРЛОВСЬКОГО КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ пл. К2

4.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання привібійного простору 31- го східного Орловського конвеєрного штреку пл. К2

Визначення витрати повітря по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

Qз.п = , м3/хв (4.1)

де Qз.п - витрата повітря, яку необхідно подавати в привібійний простір тупікової виробки, м3/хв

Iз.п - метановиділення на привібійній ділянці, м3/хв

Iз.п = 0,2 м3/хв;

С - допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з виробки вентиляційному струмені, %

С = 1 %

С0 - концентрація метану в струмені повітря, що поступає в тупікову виробку, %

С0 = 0,05 %

Дані підставляємо у формулу (4.1) та отримуємо:

Qз.п = = 21 м3/хв

Визначення витрати повітря по людях

Визначаємо за формулою:

Qз.п = 6 · nчол з.п , м3/хв (4.2)

де nчол з.п - найбільше число людей, що одночасно працюють в привібійному просторі тупікової виробки

nчол з.п = 15 чол.

Дані підставляємо у формулу (4.2) та отримуємо:

Qз.п = 6 · 15 = 90 м3/хв

Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості повітря у виробці

Визначаємо за формулою:

Qз.п = 60 · Vn. min · S, м3/хв (4.3)

де Vn. min - мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в тупіковій виробці, м/с

Vn. min = 0,25 м/с;

S - площа поперечного перетину виробки в світлі, м2

S = 13 м2

Дані підставляємо у формулу (4.3) та отримуємо:

Qз.п = 60 · 0,25 · 13 = 195 м3/хв

Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості в привібійному просторі тупікової виробки залежно від температури

Визначаємо за формулою:

Qз.п = 20 · Vп. min · S, м3/хв (4.4)

де Vп. min - мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в привібійному просторі виробки залежно від температури, м/с

Vп. min = 0,25 м/с

Дані підставляємо у формулу (4.4) та отримуємо:

Qз.п = 20 · 0,25 · 13 = 65 м3/хв

4.2 Розрахунок повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначаємо за формулою:

Qп = , м3/хв (4.7)

де Iп - метановиділення у тупіковій виробці, м3/хв

Iп = 0,2 м3/хв;

Дані підставляємо у формулу (4.7) та отримуємо:

Qп = = 21 м3/хв

Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки по людях

Визначаємо за формулою:

Qп = 6 · nчол.п = 6 · 10 = 60 м3/хв (4.8)

де nчол.п - найбільше число людей, що одночасно працюють у всій тупіковій виробці

nчол.п = 10

Для провітрювання всієї тупікової виробки приймаємо витрату повітря рівною 210 м3/хв

4.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання (ВМП)

Перевіряємо правильність вибраного діаметру трубопроводу залежно від довжини трубопроводу і витрати повітря

Перевіряємо за формулою:

dтр = 0,3 · , м (4.9)

dтр = 0,3 · = 0,7 м

На основі праці шахти приймаємо dтр = 0,8 м.

Визначаємо подачу вентилятора

Визначаємо за формулою:

Qв = Qз.п · Кут.тр = 195 · 1,5 = 293 м3/хв = 4,9м3/с (4.10)

де Кут.тр - коефіцієнт витоку повітря для гнучких вентиляційних трубопроводів з труб типу 1А і 1Б при довжині ланки 20 м Кут.тр = 1,5

Визначаємо тиск вентилятора, що працює, на гнучкий вентиляційний трубопровід (депресія трубопроводу)

Визначаємо за формулою:

hв = Qв2 · Rтр.г · ( + 0,41)2, даПа (4.11)

де Rтр.г - аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоку повітря. Визначається за формулою:



Rтр.г = rтр · (lтр + 20dтр · n1 + 10dтр · n2), Кл (4.12)

де rтр - питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоків повітря, Кл/м rтр = 0,0161 Кл/м;

n1, n2 - число поворотів трубопроводу на 90є та 45є відповідно

n1, n2 = 1;2

Дані підставляємо у формулу (4.12) та отримуємо:

Rтр.г = 0,0161 · (650 + 20 · 0,8 · 1 + 10 · 0,8 · 2) = 11 Кл

Дані підставляємо у формулу (4.11) та отримуємо:

hв = 4,92 · 11 · ( + 0,41)2 = 185 даПа

Вибираємо ВМП

При використанні вентиляційного трубопроводу з гнучких труб типу 1А і 1Б можна вибрати вентилятор по таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Qз.п , м3/с	0	0,25Qз.п	0,5 Qз.п	0,75 Qз.п	Qз.п	1,25 Qз.п
kут.тр	0	0,375	0,75	1,125	1,5	1,875
Qв , м3/с	0	73,25	146,5	219,75	293	366,25
hв , даПа	0	46,25	92,5	138,75	185	231,25

Для провітрювання 31- го східного Орловського конвеєрного штреку пл. К2 на проектну довжину 650м підходить вентилятор типу ВМ - 6.



Рисунок 4.1 - Графік аеродинамічних характеристик вентиляційного трубопроводу і вентилятору ВМ - 6

Визначення витрати повітря в місці установки вентилятора

Визначаємо за формулою:

Qвс ?1,43 · Qв · kр , м3/хв (4.13)

де kр - коефіцієнт

kр = 1 (для ВМП з не регулюючою подачею)

Дані підставляємо у формулу (4.13) та отримуємо:

Qвс ? 1,43 · 293 · 1 = 419 м3/хв

В результаті для провітрювання конвеєрного штреку витрату повітря приймаємо: Qз.п = 195 м3/хв, Qв = 293 м3/хв, Qвс = 419 м3/хв.



5. БОРОТЬБА З МЕТАНОМ, ШАХТНИМ ПИЛОМ І ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ШАХТИ

5.1 Боротьба з метаном

Для боротьби зііз скупченням метану в гірничихгірничих виробках розроблений комплекс заходів газового режиму. До цих заходів входять наступніслідуючі розділи: вибір системи розробки, способи управління покрівлеюпокрівлею і виїмковими механізмами, при вживаннізастосуванні яких скупчення метану було найменшим. Зокрема слід віддавати перевагупреференцію системам, що вимагають найменше число глухих вибоїв, виробок, що особливо повстають, де газу найймовірнішемабуть; керування покрівлеюпокрівлею повнимцілковитим обваленням, при якому гірськийгірничий тисктиснення перерозподіляється у виробленому просторі, а вугільний масив біляв вибою менше піддається руйнуванню, чим за наявності закладкизакладення виробленого простору; механізмам здобичівидобутку, що дають найменше подрібнення вугілля, а отже, менш інтенсивне газовиділення. У лаві №46 пл. i13 прийнята система розробки довгими стовпами по простяганнюпростягало. Відробітоквідробляння лави ведеться зворотним ходом, спосіб керування покрівлею - покрівлеповнецілковите обвалення.

Зниження змістузмісту метану в гірськихгірничих виробленнях здійснюється засобамикоштами вентиляції і дегазації.

Ведеться постійний контроль змістузмісту газу в копальневійрудня атмосфері за допомогою приладів - інтерферометрами типатипу ШІ-10, ШІ-11, ШІ-12, переносними приладами газового контролю типатипу «Сигнал-2» і «Сигнал-5», стаціонарними приладами газового контролю типатипу АМТ і індивідуальними сигналізаторами метану типатипу СМС-1. Контроль проводятьвиробляють особилиця змінного нагляду ділянки, працівники ділянки ВТБ, бригадири і ланкові і майстри-підривники. Місця і періодичність контролю встановлюються начальником ВТБ і затверджуються головнимчільним інженером шахти.

5.2 Шахтний пил

Для зменшення пилестворення складені заходи, перешкоджаючі утворенню пилу і пилової хмари. До них відносяться всі заходи, направленіспрямовані на зниження запиленої повітря для боротьби зіз професійною шкідливістю пилу - ефективне провітрювання, зрошування пилу на місцях її освітиутворення, попереднє зволоження та ін.

Розроблені заходи щодо попередженнязапобігати і локалізації вибуху вугільного пилу. До них відносяться заходи - осланцювання і обмивання гірськихгірничих виробок, біленняпобілка, установка сланцевих і водяних заслонів, установка туманостворних завіс і водорозпилюючих завіс, гідрозабійки та ін.

5.3 Протипожежний захист шахти

Для захисту гірськихгірничих вироблень передбачені всі встановленіустановлені нормами і правила міри - кріплення у всіх виробках, устаткуванняобладнання і матеріали, що не згораютьзгоряє, протипожежний склад, розміщення у виробках первинних засобівкоштів пожежогасіння, протипожежні двері. Розроблений і затверджений проект протипожежного захисту шахти. У всіх гірськихгірничих виробленнях прокладений пожежно - зрошувальний трубопровід. Вода з поверхні по пожежному трубопроводу d =200 мм, що знаходитьсяперебуває в допоміжному стовбурістволі, подається на горизонт і далі по протипожежному трубопроводу в гірничігірничі виробки. Головнічільні конвеєрні відкатувальнівідкочувальні і вентиляційні виробки обладнані пожежозрошувальнми трубопроводами d =150 мм, а дільничні d =100 мм. На приводах і натяжних голівкахголовках стрічкових конвеєрів встановленіустановлені автоматичні пристроїустрої пожежогасіння типатипу УВПК.

Для запобігання пожеж і вибухів на розподільчих пунктах дільничних виробок встановленаустановлена автоматична система локалізації спалахів метану і вугільного пилу в початковій стадії виникнення типатипу СЛВА.



6. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДІЛЯНКИ ВЕНТИЛЯЦІЇ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

6.1 Завдання ділянки вентиляції і автоматизована система контролю

На кожній шахті має бути організована ділянка вентиляції і техніки безпеки (ВТБ). Ділянку ВТБ очолює начальник вентиляції, який підкоряється безпосередньо головномучільному інженерові шахти. У розпорядженні начальника ВТБ знаходяться - перебувають заступники ділянки, заступник ділянки по газодинамічних явищах (ГДЯ), можливо заступник ділянки по буропідривних роботах, помічники ділянки по аеродинамічних питаннях, протипожежного захисту, СЛВА, механік, помічник його по автоматизованої системи контролю метану і газового захисту, гірськігірничі майстри майстер, майстер і працівники лампової, робітникиробочі. Освітаутворення і стаж ІТР, необхідні для заняття посади на ділянці регламентоване ПБ, а їх обов'язки, права і відповідальність - типовими посадовими інструкціями ІТР і службовців шахти.

Вентиляційний план - є схемою гірськихгірничих вироблень, на якій нанесенізавдавати умовними позначеннями всі вентиляційні пристроїустрої і напряминаправлення повітряних струменів.

Біля кожної станції виміру на вентиляційних планах указується -вкашвидкість струменя у виробці, м/с; витрата повітря, м3/хв., і площаплоща виробки в світлу, м2; біля ВГП, допоміжні вентилятори і ВМП - тип вентилятора, його продуктивність і депресія, можливістьспроможність реверсу стаціонарні і тимчасові підземні установки дегазацій, газопроводи дегазацій і свердловинищілини, пробурені з поверхні, повітроохолоджувальні пристроїустрої зіз вказівкою їх типатипу і холодовиробництва; калориферні установки зіз вказівкою їх типатипу і поверхні нагріву, пилевідсасуючі установки, що газовідсисаютьвідсмоктують вентилятори, водяні і сланцеві заслони, завіси і пиловловлюючі пристроїустрої, телефони, датчики стаціонарної автоматичної апаратури контролю змістузмісту газу метану і витрати повітря.

У таблиці на схемі вентиляції повинні приводитьсянаводить:

категорія шахти по газу;

небезпека по пилу;

абсолютна газоносність, м3/хв.;

відносна газоносність, м3/хв.;

спільназагальна витрата повітря (фактична і розрахункова), що поступаєнадходить в шахту;

витоки повітря; зовнішні - у відсоткахпроцентах від подачі вентилятора і внутрішні - у відсоткахпроцентах від витрати повітря що поступаєнадходить в шахту.

Вентиляційний план повинна мати кожна шахта. Всі зміни, що відбуваютьсяпоходять в розташуванні вентиляційних пристроївустроїв, а також у напрямі вентиляційних струменів, повинні наголошуватися на вентиляційному план не пізніше чим через добу і складається не рідше за один раз в півріччя.

До вентиляційного плану повинна прикладена записка пояснення, перелік заходів щодо забезпечення провітрювання шахти і схема вентиляційних з'єднаньсполук.

Пояснювальна записка складається один раз на рік і до неї входять наступніслідуючі документи:

перелік пластів вугілля, схильних до самозаймання, небезпечні по гірськихгірничих ударах, небезпечні по пилу, небезпечні по суфлярним виділеннях і небезпечні по раптових викидах вугілля і газу;

спосіб і схема провітрювання;

тип ВГП (робочих і резервних) і допоміжних вентиляційних установок, їх фактична подача і тисктиснення, а також максимально можлива подача при роботі на дану мережусіть, швидкість обертання коліс, куткуток установки лопаток (для осьових вентиляторів), технічний стандостаток вентиляторів, можливістьспроможність реверсування;

наявність установок дегазацій, тип вакуумних насосів, їх число, подача і витрата метану, що відсасуєтьсявідсмоктує;

число і тип ВМП;

число очисних вироблень, що провітрюються послідовно;

число випадків загазовування очисних і підготовчих виробок за рік, аналіз причин загазовування і ефективність заходів, що приймаються;

список вимірювальних приладів, що маються, і потреба в них.

Заходи щодо забезпечення провітрювання шахти складаються на рік розбиттямрозбивкою по кварталах у відповідністю зіз програмою розвитку гірськихгірничих робіт.

Розрахунок витрати повітря проводитьсявиробляє двічі в рік і коректується при кожному зміною геологічних і гірничотехнічних умов.

Звітність по вентиляції шахти, згідно ПБ, включає наступніслідуючі основні документи:

книга вимірів метану і облікуурахування загазований (підвищеною концентрацій вуглекислого газу );

журналчасопис облікуурахування результатів аналізів проб повітря на запилену;

книга облікуурахування роботи ВГП.

Створена автоматична система газового захисту, телевиміру концентрації метану і витрати повітря «АТМОС». Система складається з двох структурно і функціонально взаємозв'язаних частокчастин; підземної апаратури і каналів зв'язків, пульта зборузбирання і обробки інформації. (АЗОТ, Вітер, КАГИ).

Автоматична система забезпечує:

збірзбирання, накопичення і обробку інформації про концентрацію метану і витрати повітря у витікаючих струменях виїмкових ділянок;

розрахунок необхідних витрат повітря;

дистанційне управління аеродинамічними опорами дільничних і групових регулювальниківрегуляторів витрати повітря;

дистанційне управління продуктивністю ВГП;

видача контрольній інформації про стандостаток провітрювання виїмкової ділянки післяпотім переходу на новий режим провітрювання.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт, Києв 1994р.

2. Правила безпеки вугільних шахт, Київ 2010р.

3. Правила протипожежного захисту вугільних шахт, Києв 2004р.

4. Руководсво по боротьбі зіз пилом на вугільних шахтах, М.. Надра 1976р.

5. Збірказбірник інструкцій до ПБ вугільних шахт т.т.1,2., Києв. 2004р.

6. Правила технічної експлуатації вугільних і сланцевих шахтах Києв.2007р.

7. Ігнатенко. Б.А. Вентиляція, підземні пожежі і рятувальник справаріч, М. Надра 1975р.

8. Хейфіц. С.Я., Балтайтіс. В.Я. Охорона праці і справаріч рятувальника М.. Надра 1978р.

Размещено на Allbest.ru