Зміна хімічного складу води озер Верхнє та Нижнє в умовах інтенсивної господарської діяльності (за даними 1958-го та 2003-го років)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІНА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ВОДИ ОЗЕР ВЕРХНЄ ТА НИЖНЄ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЗА ДАНИМИ 1958-ГО ТА 2003-ГО РОКІВ)

Кірюшенко Н.В.

Аспірант Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне

Здійснено порівняльний аналіз гідроекологічного стану водних об'єк-тів з часу їх вивчення Г.Д.Коненко по сучасний період. Вивчено вплив гідрохімічних показників на формування якості води, встанов-лено лімітуючі показники та запропоновано компенсаційні заходи.

The broughted benchmark analysis hydroecological conditions water object since time of their study A.D.KONENKO on modern period. The studied influence hydrochemical factors on shaping quality water, are installed limiting factors and are offered compensatory measure.

З точки зору екології, озера Полісся донедавна являлися генофондом флори, фауни; водоймами-еталонами; окрім цього їх також називали блакитними перлинами Полісся. Але широкомасштабні осушувальні меліорації середини XX ст. на території Західного Полісся України спричинили певні негативні наслідки, серед яких і, виключення руслових озер з екосистеми річки, які відігравали важливу роль у формуванні якості води, синтезу органічної речовини, відтворенні річкової іхтіофауни. Особливо значних змін зазнали:

· оз.Верхнє-технічна водойма з обвалуванням та наповненням дренажними водами з меліоративної системи;

· оз.Нижнє-повна ізоляція, водоприймач дренажних вод меліоративної системи.[1,2,3,4,5,6,7]

В свою чергу хімічний склад та якість поверхневих вод є похідними від фізико-географічних умов та літології підстилаючих порід, а також стану використання (трансформації) біоценозів поверхні водозбору.[8]

Мета дослідження - прослідкувати часові зміни хімічного складу води озер, з часу їх вивчення експедицією Г.Д.Коненко у 50-х роках минулого століття до сьогодення; встановити вплив гідротехнічного будівництва на стан поверхневих вод та визначити лімітуючі фактори впливу на формування екологічної ситуації, що в свою чергу дозволить запропонувати відповідні компенсаційні заходи.[8,9]

Методи, методика та об'єкти досліджень

Програма досліджень включала здійснення польових, лабораторних, теоретичних досліджень якості води озер Верхнє та Нижнє з подальшим розрахунком комплексного екологічного індексу”Iе”. При цьому користувалися методикою ком-плексної екологічної оцінки якості поверхневих вод.[10] Для порівняльної оцінки стану водних екосистем використовувались дані досліджень сольового складу, трофо-сапробіологічних характеристик та специфічних домішок отриманих під час експедицій Західним Поліссям Г.Д.Коненко (міжрегіональні характеристики отримані в результаті аналізу літератури-[7-9]); власних досліджень протягом 2002-2003 років та їх математична обробка завдяки можливостям програми Microsoft Excel.[11]

Об'єктами досліджень були озера Верхнє та Нижнє, басейну р.Льва, які розташовані в районі села Великі Озери, Дубровицького району, Рівненської області.

Результати досліджень та їх обговорення

Дослідженням вмісту органічних і біогенних сполук, мікроелементів, газового режиму, сольового фону, металів в різний час і не залежно один від одного, починаючи з 1929-го року займались Гашинський, Весе-ловський, Гусєв, Тарасов, Гончарова, Вінберг, Рябов, Алмазов та ін.[8,12]

Вивчення гідрохімічного режиму водойм Полісся було розпочате у 50-х роках минулого століття. Представлено працями Просяного(1953, 1958рр.), Фельдмана, Рудакова(1959р.), які вивчали якість води кількох рибогосподарських ставів та більш повного-не лише за кількістю показників, а і за кількістю об'єктів - дослідження Коненко(1952, 1958, 1961рр.)

Дослідженнями встановлено, що хімічний склад води озер регіону формувався протягом певного часу під впливом як природних, так і антропогенних чинників, які посилили свою дію з часу введення в експлуатацію меліоративних систем. В озерні екосистеми почали надходити біогенні сполуки з дренажним стоком з осушувальної системи; так як хімізація сільського господарства, застосування мінеральних добрив змінюють природний вміст в грунтах азоту, фосфору, мікроелементів і сприяють збагаченню ними поверхневих вод внаслідок вимивання.

Зміни гідрохімічних показників озер Верхнє та Нижнє за 50-ти річний період наведені в таблиці 1. Аналізуючи ці дані було відмічено, що концентрації домішок, які надходять у водну екосистему озер з трансформованого басейну р. Льви під впливом антропогенних чинників значно збільшилися по всіх показниках. Виключення становлять лише гідрофізичні показники(завислі речовини, прозорість). Окрім цього на основі значень РН можна судити про незначне закислення водойм.

У порівнянні з даними 50-х років, слід відзначити зростання мінералізації в 1,3 рази. Зростання абсолютних концентрацій іонів Cl^П, SO₄²П у 2,5 та 3,0 рази відповідно, що свідчить про загальну ацидифікацію пове-рхневих вод або закислення, засолення. Окрім цього слід відмітити і зростання екологічного індексу по блоку показників сольового складу, від 1,25 до 3,8-оз.Верхнє та від 1,0 до 3,0-оз.Нижнє(за сульфатами).

За блоком трофо-сапробіологічних показників певних перевищень у порівнянні з даними Коненко зазнали азот амонійний (оз.Верхнє у 2,0 рази, оз.Нижнє у 4,0), нітрити (у 24 рази) та фосфати (у 20 разів). В свою чергу екологічний індекс змінився не лише в кількісному, але і в якісному відношенні, тобто в 50-их роках це була прозорість (природна характеристика водних екосистем, яка може погіршуватися під впливом людської діяльності), а в сучасний період-фосфати (показник, який характеризує наявність у воді біогенних сполук).

Таблиця 1

Динаміка зміни сольового фону, трофо-сапробіологічних характеристик, речовин біоцидної дії у воді озер Верхнє та Нижнє (за власниими даними 2002-2003рр. та даними Г.Д.Коненко за 1952-1958рр.)

Примітка: чисельник - межі коливань, знаменник - середньорічні значення, (під час порівняння використовувалися лише максимальні значення, так як вони є репрезентативними і відображають кризові явища); не визн*- показник не визначався.

Рисунок. Порівняння зміни концентрацій характеристик сольового фону та вмісту біогенних сполук під впливом гідротехнічного будівництва в поверхневих водах Західного Полісся (на прикладі озер Верхнє та Нижнє)

гідроекологічний водний об'єкт

На сам кінець слід відмітити, що аналогічна ситуація спостерігається і по третьому блоку показників, який характеризує вміст у воді забруднюючих речовин токсичної дії(збільшення концентрації заліза в 1.7-2.5 рази).

Отже, на основі значень комплексного екологічного індексу встановлено: оз. Верхнє характеризується першим класом якості, еталонним станом, рівнем антропогенного навантаження-нормальні сенгетичні сукцесії; оз. Нижнє-другий клас якості, добрий стан, розхитування екосистеми(дані Коненко Г.Д.); оз.Верхнє відноситься до третього класу, стан задовільний, випадання особливо чутливих видів; оз.Нижнє-четвертий клас, стан перехідний, порушення трофічних зв'язків(власні дані). Тобто за останні 50 років відбулося погіршення класу якості на два порядки.

Все вище проаналізоване знайшло своє підтвердження на рис.1.Також слід відзначити, що лімітуючими показниками впливу є сульфати, азот нітритний, фосфати, залізо.

У цілому ж, озера Полісся є надзвичайно чутливими природними об'єктами, які відкликаються на зміну природного середовища і потребують бережного ставлення та охорони (озера Верхнє та Нижнє в заплаві р.Льви) [13], тому варто впровадити ряд компенсаційних заходів:

· технічні(зменшення вимивання інгредієнтів з меліоративної системи та відновлення роботи споруд подачі води в озера);

· просторові(відновлення функціонування системи “річка-озеро- заплава”,відновлення природних нерестилищ,зимувальних ям);

· біологічні(збереження біорізноманіття флори та фауни, при-ведення до оптимуму залісненості, площ луків та пасовищ) і тд.

Література

1. В.Д.Романенко, Й.В.Гриб. Малі річки Полісся як гідро екологічні коридори се-редовища в системі екомережі України. Доповіді Національної Академії Наук України, 2004, № 8,200 с.

2. Гриб Й.В. та ін. Антропогенна трансформація і шля-хи омолодження озер Волині // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Луцьк: Надстир'я, 1998.-172-174 с.

3. Мольчак Я.О. та ін. Проблеми використання та охорони озер Волині // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Луцьк.:Над-стир'я, 1998.-174с.

4.Куньчик Т.М. Антропогенна трансформація і біопродуктив-ність озерних екосистем межиріччя Західного Бугу і Прип'яті.

5. Сондак В.В., Кірюшенко Н.В. Дослідження процесів “старіння” водойм-приймачів дренажних стічних вод осушувальних систем на прикладі озер Верхнє та Нижнє, басейну р.Льва.-Рівне: Вісник НУВГП, 2007.-200 с.

6. Г.І.Швець. Голубі перлини України. Вид-во “Радянська школа”, К.-1969р.-174с.

7.Г.Д.Коненко, М.Л.Підгайко, Д.О.Рад-зимовський. Ставки Полісся України. Вид-во АН УССР,К.-1961, 139с.

8. Г.Д.Ко-ненко. Гідрохімія ставків і малих водоймищ України.- К.: Наук. Думка, 1971, 310с.

9. Коненко А.Д.Гидрохимическая характеристика прудов Украинского Полесья. -В кн.: Природные условия и ресурсы Полесья. Изд-во АН УССР, К., 1958.

10. М.О. Клименко, С.С.Трушева, Ю.Р.Гроховська. Відновна гідроекологія порушених річ-кових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління). Нав-чальний посібник. -Рівне, 2004.-т.3.-211 с.

11. Кірюшенко Н.В. Екологічна оцінка якості водних об'єктів басейну р. Льви (на основі власних досліджень озер Вер-хнє та Нижнє, р.Льви, меліоративного кана-лу).-Рівне: Вісник НУВГП, 2007-200с.

12. Денисова А.И., Линник П.Н. Гидрохимические исследования поверхностных вод Украины. -В кн. Развитие гидробиологических исследований в Украине.- К. Наукова думка, 1993,-206с.

13. Проблемы мелиоративной географии Припятского Полесья. Сборник научных трудов: Л., изд. ГО СССР, 1987 г. 130с.

Размещено на Allbest.ru