Супутникова геодезія
Сутність методів супутникової геодезії. Історія та сучасний стан української мережі станцій супутникової геодезії. Перманентні GPS–станції, відкриті в Україні. Системи координат в супутникових технологіях, особливості горизонтної системи координат.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.04.2016 |
Размер файла | 440,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Сутність методів супутникової геодезії
Умовно методи супутникової геодезії можна поділити на : геометричні та динамічні.
Сутність геометричного методу - синхронне спостереження ШСЗ з точок поверхні Землі. В даному випадку ШСЗ розглядається як висока візирна ціль ( для даного методу теорію руху ШСЗ знати не обов'язково). Спостереження виконуються шляхом визначення напрямку вектора, що з'єднує пункти. Такі вектори утворюють утворюють просторову векторну мережу - супутникову тріангуляцію, при обробці якої ми можемо визначити координати нових пунктів в системі опорних координат.
Головна позитивна риса геометричного методу полягає в можливості включити із розгляду теорію руху ШСЗ, а разом з нею фактори, які ускладнюють процес вирахування. [1]
У динамічному методі теорія руху ШСЗ використовується для вирішення задач супутникової геодезії, вона слугує основою для визначення параметрів гравітаційного поля Землі та визначення координат пунктів в абсолютній системі координат (яка віднесена до центру ваги Землі).
Можна розглянути геометричний метод супутникових спостережень за допомогою малюнку:
супутниковий геодезія український станція
Рис.1.Синхронні спостереження
На рисунку вектор r? - геоцентричний радіус - вектор ШСЗ, який визначає положення відносно центру ваги Землі; r? ?1 - топоцентричний радіус - вектор, який визначає положення ШСЗ відносно точки спостережень на земній поверхні - M1; R1 - радіус - вектор, який визначає положення ШСЗ відносно вибраного референц-еліпсоїда; - радіус - вектор, що зв'язує положення центра референц-еліпсоїда з топоцентричним пунктом 0r та з центром ваги Землі 0.
На даному рисунку видно як пов'язані ці вектори: - фундаментальне рівняння супутникової геодезії. Дане рівняння є вирішенням прямої задачі - визначення положення ШСЗ за відомих координат спостереження (компоненти вектора ) і визначені або виміряні всі три компоненти топоцентричного радіусу r? ?1 на деякий момент часу. Положення ШСЗ має бути визначене в тій же системі координат, що і координати пункту спостережень.
Проте, для вирішення практичних задач частіше використовують зворотню задачу - визначення топоцентричного пункту Земної поверхні. Цю задачу можна вирішити, якщо відомі компоненти векторів r? ?1, , r?:
.
Для спрощення вирішення зворотньої задачі при побудові геодезичних мереж засобами супутникової геодезії застосовують синхронні і квазісинхронні спостереження. Якщо в один і той же самий момент часу (синхронно) на пунктах М1 та М2 (на малюнку) визначенні або виміряні компоненти топоцентричних радіусів r? ?1 та r? ?2, то отримують два векторних рівняння:
Звідки отримуємо:
Якщо відомі координати одного з пунктів, то дане рівняння дає змогу визначити координати другого пункту в системі координат першого, при умові, що визначені компоненти топоцентричних радіусів. [1]
Сучасний стан української мережі станцій супутникової геодезії
Починаючи з 1991 року (після розпаду СРСР) постало питання освоєння супутникових методів спостережень на території України. Вся проблеми по вирішенню різноманітних задач в цій області (діяльність з проблем вивчення обертання Землі, створення мережі станцій лазерно-локаційних спостережень, геодинамічних станцій, що оснащені супутниковими віддалемірами і т.д.) були покладені на Національну академію наук, міністерство освіти і науки України, Укргедезкартографії, Держспоживстандарту, Національного космічного агенства.
Було створено Укргеокосмомережі, основними задачами якої є координація і контроль діяльності національних мереж космічної геодезії, узгодженість їх роботи з відповідними міжнародними службами, створення національної інформаційної геодинамічної бази даних, поширення базових координатних систем на територію України.
В наші дні на території України сформовані та функціонують в рамках Укргеокосмомережі ( Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки) ряди станцій та мереж:
· мережа перманентних GPS-станцій;
· мережа станцій лазерної локації (ЛЛС) ШСЗ;
· станція радіоінтерферометрії з наддовгими базами (РНДБ);
· центри збору і аналізу геодинамічної інформації.
Стабільне функціонування Укргеокосмомережі сприятиме:
· участі України в міжнародній кооперації зі створення підтримки та метрологічні атестації двох основних систем координат, а саме Міжнародної небесної системи координат (ICRS) і Міжнародної земної системи координат (ITRS);
· розповсюдженню базових систем координат на територію України;
· визначенню параметрів перетворення між цими системами координат на заданий момент часу (розробці і реалізації моделей процесії-нутації, визначенню параметрів обертання Землі: координати полюсу та Всесвітнього часу);
· відтворенню одиниць часу, формуванню, збереженню та розповсюдженню національної атомної шкали часу AT (UA), а також створенню національної шкали Координованого Всесвітнього часу - UTC (UA).
Рис.2.Мережа перманентних GPS - станцій
В Україні відкрито 10 перманетних GPS - станцій (Рис.2.): “Київ-Голосіїв”, “Ужгород”, “Полтава”, “Сімеїз”, “Миколаїв”, “Львів”, “Харків”, “Євпаторія”, “Алчевськ”, “Шацьк”. Більшість українських станцій входить до мережі GNSS - служби та Європейської перманентної GPS - мережі (EPN). [1]
Рис.3. Мережі станцій лазерної локації ШСЗ
Українська мережа станцій лазерної локації ШСЗ є регіональною складовою відповідної міжнародної мережі, яка входить до Міжнародної служби лазерної локації (ILRS). Вона координує проведення лазерних спостерезень ШСЗ і Місяця з метою підтримки астрономічних, геодезиних та геофізичних досліджень. Міжнародна ЛЛС-мережа об'єднує станцій лазерної локації, розташованих у більш ніж 30 країнах світу.
Украхнська мережа має в собічотири станції лазерної локації: “Київ-Голосів”, “Львів”, “Сімеїз”, “Кацівелі”.
В Україні станції радіоінтерферометрії з наддовгими базами (РНДБ-станції) є складової міжнародної мережі РНДБ станцій, яка входить в Міжнародну РНДБ-службу (IVS).
Українська РНДБ-мережа представлена лише однієї діючою станцією “Сімеїз” та станцією, яка працює лише в екстреальному режимі (Євпаторія).
Рис.4. Українська РНДБ
Системи координат і системи виміру часу в супутникових технологіях
Положення світила на небесній сфері визначають за допомогою сферичних координат (б;д). Для того, щоб вирішити це завдання, потрібно на небесній сфері обрати два взаємно перпендикулярних великих кола, одне з яких приймається за основне, а інше - за початкове. Одна з точок перетину цих двох кіл приймається за початкову в даній системі координат.
Горизонтна система координат
В горизонтній системі координат основним колом являється небесний (астрономічний) горизонт. За початкове коло беруть небесний мередіан PZP'Z', а за початкову точку - точку півдня S.
Для того, щоб визначити положення світила у проводять дугу ZуZ' - вертикал сітила.
Рис.5.Горизонтна система координат
Першою кординатою в горизонтній системі координат буде дуга Mу - висота світила h. Ця дуга відраховується від небесного горизонту NS до самого світила у (від 0о до 90о пн.ш.; від 0о до -90о пд.ш.). Часто замість висоти використовують її доповнення до 90о,тобто, дугою Zу, яку називають зенітною відстаню Z.
Мале коло dуd' - це алмукантарант світила; всі світила, що знаходятьсяна одному алмукантараті мають однакову висоту та зенітну відстань:
h+z=90o. [1]
Другою координатою в цій системі буде дуга A, відрахована ід точки півдня S до основи вертикала світила. Або ж А - це двохгранний кут між площинами небесного мередіана та вертикалом світилом. Цей кут називається азимутом світила А (відраховується від 0о до 360о за ходом годинниквої стрілки).
Для спостерігача світило змінює своє положення, оскільки воно переміщається по добовій паралелі світила bуb'. Це є причиною того, що горизонтальні координати в даному пункті в різний час доби будуть різними.
Також горизонтні координати залежать від географічного положення місця спостереженнь, оскільки, прямовисні лінії в різних точках поверхні Землі будуть мати різні напрямки. [1]
Перша екваторіальна система координат
В першій екваторіальній системі координат основним колом є небесний екватор, початкове коло - небесний мередіан, а початковою координатою точкою системи - верхня точка екватора Q.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Стан української мережі станцій супутникової геодезії. Системи координат, їх перетворення. Системи відліку часу. Визначення координат пункту, штучних супутників Землі в геоцентричній системі координат за результатами спостережень, методи їх спостереження.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 27.11.2015Призначення геодезії у будівництві, сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Одиниці мір, що використовуються в геодезії. Вимірювання відстаней до недоступної точки за допомогою далекомірів. Загальнодержавні геодезичні мережі опорних точок.
методичка [1,1 M], добавлен 15.09.2014Предмет науки геодезії та історія її розвитку. Значення планово-картографічного матеріалу в сільському господарстві. Суть завдання врівноваження геодезичних побудов та їх основні способи. Проведення оцінки точності при параметричному методі врівноваження.
реферат [1,1 M], добавлен 14.11.2010Обчислення довжини дуги меридіану та паралелі. Наближене розв'язування трикутників за теоремою Лежандра та способом аддитаментів. Пряма задача проекції Гауса-Крюгера і розрахунок геодезичних координат пункту за плоскими прямокутними координатами.
курсовая работа [317,4 K], добавлен 10.05.2011Поняття державної геодезичної мережі, її призначення та функції. Створення геодезичної основи для виконання топографічного знімання. Особливості та головні етапи практичного застосування розрахункових формул оцінки точності на стадії проектування.
курсовая работа [152,8 K], добавлен 26.09.2013Описание систем координат, применяемых в геодезии. Технологические схемы преобразования координат. Составление каталогов геодезических, пространственных прямоугольных, плоских прямоугольных координат Гаусса-Крюгера в системах ПЗ-90.02, СК-42, СК-95.
курсовая работа [653,2 K], добавлен 28.01.2014Геодезическая система отсчета WGS-84, ее исходное определение и реализация. Топографические карты СК-63, их отличия. Единая государственная система геодезических координат 1995 г. Процедура обеспечения требуемого автоматического преобразования координат.
реферат [23,2 K], добавлен 16.12.2013Общеземные системы координат. Системы картографических координат. Местные системы, история их введения и особенности применения. Основные национальные системы высот. Недостатки использующихся систем высот. Балтийская система высот в Республике Беларусь.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 01.03.2015Основні генетичні горизонти ґрунту системи В.В. Докучаєва для степних чорноземів і опідзолених ґрунтів: поверхневий, гумусово-акумулятивний; перехідний до материнської породи, підґрунт. Особливості системи індексів ґрунтових горизонтів О.Н. Соколовського.
реферат [14,3 K], добавлен 29.03.2012Цель предварительных вычислений в полигонометрии. Вычисление рабочих координат. Уравнивание угловых и линейных величин. Вычисление весов уравненных значений координат узловой точки. Оценка точности полевых измерений и вычисления координат узловой точки.
лабораторная работа [84,2 K], добавлен 09.08.2010