Річний стік річок Нижнього Подніпров’я

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Гідрологічна вивченість поверхневих водних ресурсів Нижнього Дніпра недостатня для прийняття науково обґрунтованих рішень по експлуатації та управлінню водогосподарськими системами та отримання достовірних оцінок їх стану з урахуванням антропогенних перетворень. Тому перед сучасними науковцями стоїть проблема розроблення методів та методик оцінювання характеристик стоку в умовах антропогенного впливу на основі побудови математичних моделей стоку, які б дозволили імітувати стан водних ресурсів в залежності від масштабів водогосподарських перетворень та зміни кліматичних умов.

Актуальність теми дисертації обумовлена необхідністю розроблення та вдосконалення методів розрахунків характеристик річного стоку у зоні недостатнього зволоження в умовах недостатності даних спостережень, відсутності обліку використання водних ресурсів за басейновим принципом з метою передбачення змін водних ресурсів під впливом антропогенної діяльності.

Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження є розробка методик оцінки водних ресурсів Нижнього Подніпров'я у природному та трансформованому антропогенною діяльністю стані на основі розробленої в ОДЕКУ математичної моделі, в якій спостережений (побутовий) стік розглядається як результат взаємодії стокоформуючих чинників в ланцюзі ”клімат - підстильна поверхня - природний стік - водогосподарські перетворення - побутовий стік”.

Задачі дослідження у межах Нижнього Подніпров'я та прилеглих територій:

- установити просторово-часові закономірності розподілу характеристик річного стоку на основі даних спостережень гідрологічної мережі;

- установити просторово-часові закономірності розподілу характеристик річного стоку, обумовлені кліматичними факторами;

- виявити основні чинники формування природного річного стоку;

- розробити методику оцінки статистичних параметрів річного стоку в порушених господарською діяльністю умовах на основі узагальнень результатів імітаційного стохастичного моделювання побутового стоку;

- установити “функції відгуку” характеристик річного стоку на водогосподарські перетворення на основі імітаційної стохастичної моделі побутового стоку;

- оцінити існуючий та можливий стан водних ресурсів в умовах водогосподарської діяльності та глобального потепління згідно з отриманою регіональною методикою.

1. Коротка фізико-географічна характеристика

Дисертації надається характеристика фізико-географічних та кліматичних умов формування річного стоку. Відмічається недостатня гідрологічна вивченість Нижнього Подніпров'я, особливо на території Причорноморської низовини. На території Херсонських степів дані спостережень за стоком малих річок взагалі відсутні, внаслідок чого ізолінії норм річного стоку у існуючих нормативних документах проведені пунктиром. Звертається увага на суттєві змінення умов формування стоку за рахунок створення штучних водойм, які виступають у ролі штучних об'єктів ландшафту, забору води на зрошування за рахунок місцевого стоку та вплив скидних вод при використанні для зрошування стоку річок-донорів. Головним донором води для цілей зрошування на території Нижнього Подніпров'я виступає р. Дніпро, стік якої перекидається у басейни малих та середніх річок. Основні канали, по яких виконується перекид стоку, - це канали Дніпро-Кривий Ріг, Дніпро-Інгулець, Дніпро-Миколаїв. Суттєво впливає на формування стоку скидання у поверхневі водотоки шахтних підземних вод. Антропогенна діяльність ”підштовхнула” розвиток карстових процесів, які до певного часу через малу водність річок й посушливість клімату були слабко виражені.

2. Характеристики річного стоку річок в умовах господарської діяльності

Надається аналіз результатів первинних статистичних розрахунків та узагальнення даних спостережень за річним стоком. Виконано оцінку статистичних параметрів річного стоку, проведено аналіз закономірностей коливань стоку у часі та аналіз статистичної однорідності рядів. Показано, що територія Нижнього Подніпров'я недостатньо освітлена гідрологічними спостереженнями як у просторі, так і у часі. Аналіз статистичної однорідності рядів річного спостереженого стоку показав, що у хронологічному ході річного стоку можна виділити тренди, обумовлені впливом господарської діяльності. Значущі тренди виявлено у таких рядах річного стоку: р. Інгулець - с. Олександро-Степанівка, р. Інгулець - с. Іскрівка, р. Інгул - м. Кіровоград, р. Кодима - с. Катеринка. Поява трендів обумовлена скиданням промислових та зворотних вод з сільськогосподарських масивів, про що свідчать складові водогосподарських балансів.

На основі методу сумісного аналізу даних, запропонованого С.М. Крицьким та М.Ф. Менкелем (1982), був обґрунтований спосіб просторового узагальнення характеристик річного стоку, отриманих на основі даних спостережень. Метод базується на аналізі просторової дисперсії статистичних характеристик, що розглядаються. Згідно з цим методом просторова дисперсія статистичного параметру представляється у вигляді суми двох складових - випадкової та географічної. Якщо випадкова складова дисперсії, виражена у відсотках від повної величини дисперсії параметра перевищує 70 %, то приймається рішення про осереднення параметру у межах виділеної території.

Установлено, що географічна складова просторової дисперсії середніх багаторічних величин річного стоку у межах Нижнього Подніпров'я становить 99 % від повної. У зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість районування середніх багаторічних величин річного стоку Нижнього Подніпров'я. Коефіцієнти варіації річного стоку, асиметрії та відношення можуть бути осередненими у межах території, що розглядається, оскільки випадкова складова їхньої просторової дисперсії становить 100 %.

Таким чином, для визначення статистичних параметрів річного стоку на території Нижнього Подніпров'я пропонується приймати такі порайонні значення:

- =0,60 із відносною середньою квадратичною похибкою , яка дорівнює 3,96 %;

- =1,2 із середньою квадратичною похибкою, яка дорівнює 0,24;

- =2,0 із середньою квадратичною похибкою , яка дорівнює 0,38.

Коефіцієнт автокореляції змінюється у межах території, яка досліджується, від 0 до 0,53. Установлено, що близькі до 0,5 значення коефіцієнту автокореляції спостерігаються у тих рядах річного стоку, які зазнали значного впливу водогосподарської діяльності, й у коливаннях яких виявлені значущі тренди. Для іншої частини водозборів наявність внутрішньорядних зв'язків менш виражена: (0,16).

Для просторового узагальнення середньобагаторічних значень річного стоку був застосований метод лінійної множинної регресії із пошаговим вибором предикторів. Обрані такі потенційні предиктори: умовні широта , довгота центрів тяжіння водозборів, площа водозбору , середня висота водозбору , лісистість , заболоченість , озерність . В результаті досліджень установлено, що основним предиктором є широта положення центрів тяжіння водозборів. Коефіцієнт кореляції середніх багаторічних величин стоку із широтою становить 0,64. Другим оптимальним предиктором є логарифм площі водозбору. Застосування цього предиктора збільшує кореляційний коефіцієнт множинної лінійної регресії до 0,67. Отримані залежності описують широтну зональність змін стоку, та вплив площі водозбору на розподіл норми річного стоку. Зростання середніх багаторічних величин стоку із широтою пов'язане зі збільшенням загальної зволоженості території при переході з півдня на північ. Згідно з висновками А.М. Бефані (1957), із зростанням площі водозбору поглиблюється ерозійний вріз русла річки у земну поверхню і відповідно зростає кількість водоносних горизонтів, які дренуються руслом річки, а, отже, зростає величина підземного живлення річки й сумарна величина річного стоку. Відносно низькі значення коефіцієнтів кореляції отриманих регресійних рівнянь свідчать про те, що просторовий розподіл побутового стоку обумовлений не тільки природними чинниками формування стоку, а й антропогенним впливом.

3. Оцінка природних водних ресурсів за метеорологічними даними

Надано оцінку кліматичних чинників та природних водних ресурсів Нижнього Подніпров'я. Оцінка водних ресурсів у природних, тобто непорушених водогосподарською діяльністю умовах, виконана за моделлю ”клімат - природний стік”, розробленою в ОДЕКУ (Є.Д. Гопченко, Н.С. Лобода, 1998). Основою моделі є рівняння водно-теплового балансу. Основними складовими рівняння є річні норми опадів, максимально можливого випаровування та стоку. Модель ”клімат - природний стік” дозволяє надавати оцінку природних водних ресурсів регіону в умовах недостатності та відсутності даних спостережень за стоком, а також у випадку значного порушення стоку водогосподарськими заходами. Норми стоку, розраховані за рівнянням водно-теплового балансу, отримали назву кліматичного, оскільки визначаються кліматичними факторами - опадами та максимально можливим випаровуванням. Основою розрахунків є дані по 58 метеорологічним станціям й постам, наведеним у довідниках по клімату, які містять у собі інформацію про характеристики клімату до початку суттєвих змін клімату. У розробці використані довідники 60-х років минулого сторіччя, тобто до початку глобального потепління. Значення норм кліматичного стоку виключають вплив мезомасштабних факторів підстильної поверхні, у тому числі й господарських.

Виконано просторове узагальнення характеристик норм природних кліматичних та водних ресурсів Нижнього Подніпров'я у вигляді карт ізоліній річних норм опадів, максимально можливого випаровування та кліматичного стоку. Норми річних опадів змінюються у напрямі північ-південь від 600 до 450 , максимальне можливе випаровування у цьому напрямі зростає від 850 до 1000 . Норми кліматичного стоку зменшуються з півночі на південь від 50 до 10 . Отримані норми кліматичного стоку розглядаються як зональний природний стік.

Для оцінки впливу підстильної поверхні на формування природного річного стоку залучена методика визначення коефіцієнтів переходу від кліматичного стоку до природного, яка розроблена в ОДЕКУ (Є.Д. Гопченко, Н.С. Лобода, 1998) для різних регіонів України.

Територія Нижнього Подніпров'я входить до зони лісостепу і степу (Північного та Південного). Різниця між Північним та Південним степом полягає у внеску стоку весняного водопілля в процес формування річного стоку. Межа між Північним та Південним степом відповідає границі зим зі стійким сніговим покривом, який спостерігається менш ніж у 50 % випадків. У Південному степу із нестійким сніговим покривом роль весняного водопілля у формуванні річного стоку значно менша, ніж у лісостепу або Північному степу, а роль втрат талих вод на поверхневе затримання зростає. Для малих та середніх водозборів лісостепової зони та зони Північного степу з площею меншою другої критичної (А.М. Бефані,1957) зі стійким сніговим покривом у процесі формування річного стоку значну роль відіграє весняне водопілля. Внаслідок нерівномірності розподілу снігового покриву по поверхні водозборів та виникнення різниці між ”діючою” площею водозбору і фактичною річний стік з малих та середніх водозборів стає більше ніж стік з великих водозборів. Цей вплив описаний через чинник - площа водозбору (Є.Д. Гопченко, Н.С. Лобода, 1998). Для зони Південного степу, де внесок снігового танення зменшується, а втрати на поверхневе затримання зростають, використовувалась регіональна залежність коефіцієнтів переходу від середньої висоти водозборів (Є.Д. Гопченко, Н.С. Лобода, 1998). Шляхом співставлення норм кліматичного та природного стоку установлені коефіцієнти впливу карсту в басейні р. Інгулець. Цей коефіцієнт може бути осереднений і прийнятий рівним 2,2.

Результати розрахунків та узагальнень розрахунків стоку за метеорологічними даними рекомендуються до практичного використання при визначенні норм природного річного стоку водозборів Нижнього Подніпров'я при нестачі або відсутності даних спостережень, або значному перетворенні природного водного режиму антропогенною діяльністю.

4. Стохастичне моделювання рядів річного стоку в умовах водогосподарських перетворень

Виконана реалізація моделі формування річного стоку на етапі ”природний стік - водогосподарські перетворення - побутовий стік”, розробленої в ОДЕКУ (Н.С. Лобода, 2005). Модель має стохастичний характер й базується на рівняннях водогосподарських балансів, представлених в імовірнісній формі. У стохастичній моделі водозбір розглядається як природна система, яка підлягає зовнішнім й внутрішнім впливам. Початковому стану системи відповідають статистичні характеристики річного стоку у природних, тобто не порушених господарською діяльністю, умовах. Під внутрішнім антропогенним впливом розуміють вплив водогосподарських перетворень, які проводяться у межах водозборів, під зовнішнім - вплив змін клімату. Загальний вигляд динаміки природної системи у часі такий

, (1)

де - початковий стан системи;

- оператор, який описує перетворення стоку під впливом внутрішніх чинників, представлених показниками водогосподарських перетворень;

- зовнішній вплив, обумовлений змінами клімату.

Початковий стан системи задавався у вигляді статистичних параметрів природного річного стоку, методика визначення яких наведена у розділах 2 та 3. Оператор перетворення в стохастичній моделі річного стоку () представлений у вигляді так званих “функцій відгуку” імовірнісних характеристик стоку на водогосподарські заходи. Стохастична модель складається з двох блоків. Перший блок дозволяє виконувати генерування природного стоку. Другий - генерування побутового стоку на основі рівнянь водогосподарських балансів, представлених у імовірнісному виді.

При генеруванні рядів природного стоку вхідними параметрами є параметри природного стоку, які визначаються за моделлю ”клімат - стік”. Генерування рядів природного річного стоку виконано за стохастичною моделлю (Д.І. Раткович, М.В. Болгов, 1997), у якій генерується послідовність забезпеченостей з лінійною кореляцією між сумісними членами з використанням двовимірної щільності розподілу двох випадкових величин, кожна з яких рівномірно розташована на ділянці від 0 до 1. Довжина генерованих рядів природного річного стоку становить 2000 елементів.

Для імітаційного стохастичного моделювання використані рівняння водогосподарських балансів такого виду:

- при наявності на водозборі штучних водойм, коли втрати стоку зумовлені додатковим випаровуванням з водної поверхні,

; (2)

- при наявності на водозборі сільськогосподарських масивів, коли втрати стоку обумовлені використанням місцевого стоку,

; (3)

- при наявності на водозборі сільськогосподарських масивів, які зрошуються водами річки-донора, отже, виникає додатковий приплив зворотних вод

, (4)

де - шар побутового та природного річного стоку із заданою забезпеченістю ;

- зрошувальна норма-нетто з ймовірністю перевищення ;

- коефіцієнт корисної дії зрошувальної системи;

- площа масивів, що зрошуються, виражена в частках від загальної площі водозбору ;

- величина сумарної площі водної поверхні штучних водойм () при НПР (нормальний підпорний рівень), виражена в частках від загальної площі водозбору;

- випаровування з водної поверхні, ;

- сумарні опади, ;

- коефіцієнт зворотних вод, які утворюються за рахунок втрат води на інфільтрацію при зрошуванні сільськогосподарських масивів й надходять до русла річки підземним шляхом.

Невипадкові складові водогосподарських балансів приймаються постійними у кожному імітаційному експерименті.

Імітаційне стохастичне моделювання дозволило отримати оператори водогосподарських перетворень, так звані ”функції відгуку” водозборів на водогосподарські перетворення, які представляються у вигляді залежностей статистичних параметрів від показників водогосподарських перетворень. Для практичного застосування запропоновано використовувати функції відгуку, представлені через так звані “коефіцієнти антропогенного впливу”.

, (5)

де та - значення шуканого статистичного параметру в умовах, порушених господарською діяльністю та природних умовах, відповідно.

При наявності різних видів водогосподарських перетворень коефіцієнти антропогенного впливу підсумовуються (Н.С. Лобода, 2005). На першому етапі оператори перетворення представлялися у графічному вигляді. Але використання великої кількості графіків ускладнює вирішення практичних задач. Результати імітаційних стохастичних експериментів були узагальнені шляхом застосування методу покрокової множинної регресії з метою отримання аналітичних форм опису функцій відгуку. Для території Нижнього Подніпров'я отримані залежності, які описують вплив основних водогосподарських перетворень.

Рівняння множинної регресії для визначення коефіцієнтів антропогенного впливу при вилученні води на зрошення за рахунок місцевого стоку для території, яка досліджується, надається у вигляді наступних регресійних залежностей

, (6)

, (7)

, (8)

де - коефіцієнт впливу зрошування за рахунок місцевих водних ресурсів на статистичний параметр , під яким слід розуміти середню багаторічну величину стоку , коефіцієнт варіації , коефіцієнт асиметрії ; - коефіцієнти рівнянь множинної регресії; - безрозмірна характеристика середнього за весь вегетаційний період рівня зволоження ґрунту, при якому розвиток відповідної сільськогосподарської культури є оптимальним.

Коефіцієнти антропогенного впливу при зрошуванні сільськогосподарських масивів за рахунок стоку річок-донорів можуть бути розраховані за наступними регресійними рівняннями:

; (9)

; (10)

, (11)

де - коефіцієнти впливу зрошування за рахунок річки-донора на статистичний параметр ; - коефіцієнти рівнянь множинної регресії.

Значення коефіцієнтів рівнянь лінійної множинної регресії змінюються в залежності від норм кліматичного стоку, які у межах Нижнього Подніпров'я приймають значення 10, 20, 30, 40 .

Загальний вигляд аналітичних рівнянь для оцінки коефіцієнтів антропогенного впливу при наявності на водозборах штучних водойм можна представити таким чином

, (12)

де - коефіцієнти впливу додаткового випаровування з поверхні штучних водойм на статистичний параметр ;

- коефіцієнт, який залежить від норми кліматичного стоку.

Отримані функції відгуку дозволяють оцінювати диференційний та інтегральний (сумарний) вплив водогосподарських факторів на статистичні параметри річного стоку в залежності від заданої норми кліматичного стоку, виду водогосподарських заходів та відповідного набору антропогенних чинників (, , , , ).

На основі отриманих функцій відгуку водозборів на водогосподарські перетворення можливе наукове обґрунтування стратегії використання водних ресурсів: по заданих коефіцієнтах антропогенного впливу установлюються порогові або критичні значення масштабів водогосподарських перетворень. Наприклад, змінам середньобагаторічних величин річного стоку на 10, 50 та 70 % відповідають значущі змінення водних ресурсів, руйнування та невідновне руйнування водогосподарської системи, відповідно.

5. Оцінка та передбачення стану водних ресурсів Нижнього Подніпров'я в умовах водогосподарської діяльності та глобального потепління

Розроблена методика визначення характеристик побутового стоку, застосована до оцінки впливу антропогенних факторів різного походження на водні ресурси Нижнього Подніпров'я, а також виконана апробація стохастичної моделі. Для перевірки адекватності розрахунків за моделлю відповідно даним спостережень автором зібрані та проаналізовані складові водогосподарських балансів річок території, що досліджується, за період з 1991 по 2003 рік. Використані дані спостережень гідрометеорологічної й воднобалансової мережі станцій Державної гідрометеорологічної служби України (Миколаївського, Дніпропетровського, Херсонського обласних центрів по гідрометеорології, Первомайської зональної гідрологічної станції), матеріали Комітету водного господарства України (Миколаївського, Кіровоградського, Дніпропетровського, Одеського виробничих управлінь водного господарства), Південно-Бугського басейнового управління водних ресурсів, Українського південного проектно-дослідницького інституту, Кіровоградської гідрогеологічної партії, фондові, архівні та літературні джерела.

Для років різної забезпеченості по різним гідрологічним створам розраховані значення побутового стоку на основі визначення коефіцієнтів антропогенного впливу за розробленою методикою. Співставлення фактичних величин побутового стоку із розрахунковими (за моделлю) дозволяє зробити висновок про адекватність стохастичної моделі побутового стоку даним спостережень. Середнє відносне відхилення фактичних і розрахункових величин знаходиться у межах 10 %.

З метою формування стратегії управління водними ресурсами Нижнього Подніпров'я модель ”клімат - стік” була застосована до визначення водних ресурсів у майбутньому з урахуванням змін клімату. До розрахунків були залучені дані про стан водних ресурсів України при розвитку глобального потепління кліматичними сценаріями, рекомендованими Другою Всесвітньою конференцією (Женева, 1990 р.). За цими сценаріями у Нижньому Подніпров'ї буде відбуватися зниження водних ресурсів. Разом із зміною кліматичного стоку будуть змінюватися й допустимі (критичні) масштаби водогосподарських перетворень. За умови зниження водних ресурсів у вигляді кліматичного стоку на 50 % (за сценарієм 1) критичні (руйнівні) значення площ водної поверхні та сільськогосподарських зрошувальних масивів також зменшаться, тобто з'явиться ризик безповоротного руйнування природних водних ресурсів, при збереженні сучасних масштабів водогосподарського освоєння території. Навіть з урахуванням додаткового находження води до річок при наявності на водозборах масивів, які зрошуються за рахунок річок-донорів, водні ресурси Нижнього Подніпров'я будуть суттєво зменшуватись.

Висновки

річний гідрологічний водогосподарський

В дисертації надається нове вирішення задачі розрахунків характеристик річного стоку Нижнього Подніпров'я в умовах недостатності даних спостережень, водогосподарських перетворень та змін глобального клімату для вирішення питань водопостачання та водозабезпечення.

В результаті виконаної роботи можна зробити висновки:

1. Аналіз вихідної інформації по річному стоку показав недостатність даних спостережень для отримання достовірної оцінки стану водних ресурсів та передбачення їх можливого стану у майбутньому. Кількість гідрологічних постів обмежена, період спостережень співпадає з інтенсивними водогосподарськими перетвореннями, а даних про стік у природних умовах практично не існує. Карта ізоліній норм стоку, яка надана у нормативних документах, має приблизний характер і представлена пунктиром.

2. Виконано обґрунтування способів географічного узагальнення статистичних параметрів річного побутового стоку на основі аналізу складових просторової дисперсії цих параметрів (метод сумісного аналізу даних).

Установлено, що норма побутового стоку має близьку до 100% географічну складову й, отже, не може бути осередненою.

Інші статистичні параметри мають значну випадкову складову.

Для Нижнього Подніпров'я рекомендовано використовувати значення коефіцієнту варіації ; коефіцієнту асиметрії =1,3; коефіцієнту автокореляції =0,16, а відношення рекомендується приймати рівним 2.

3. Для визначення норми природного річного стоку розроблена карта ізоліній норм кліматичного стоку, яка визначається кліматичними факторами. Для урахування впливу природних факторів підстильної поверхні на малих та середніх водозборах застосовані регіональні залежності коефіцієнтів переходу від кліматичного стоку до природного, які розроблені в ОДЕКУ на кафедрі гідрології суші.

Для закарстованих водозборів було отримано осереднене значення коефіцієнту переходу, яке дорівнює 1,2.

4. На основі моделі множинної лінійної регресії з покроковим вибором предикторів визначені головні чинники формування річного стоку - широта положення центрів тяжіння водозборів та їх площа.

5. Отримані функціональні залежності статистичних параметрів річного стоку від кількісних показників масштабів водогосподарських перетворень (штучні водойми, зрошування за рахунок місцевого стоку, зрошування при перекиді стоку з річок-донорів) на основі імітаційного моделювання за стохастичною моделлю побутового стоку.

6. Розроблено методику оцінки впливу водогосподарських перетворень у вигляді аналітичних “функцій відгуку” стоку на антропогенні навантаження, отриманих на основі узагальнення результатів імітаційних стохастичних експериментів за методом множинної регресії.

7. Оцінка достовірності результатів моделювання виконана шляхом співставлення характеристик побутового річного стоку, розрахованих за даними спостережень, та отриманими в результаті моделювання. Відносне відхилення фактичних та розрахованих значень стоку різної забезпеченості знаходиться у межах .

8. Надані рекомендації щодо масштабів водогосподарських перетворень й можливих наслідків їх сумісного впливу на стан водних ресурсів при кліматичних умовах до початку 80-х років минулого сторіччя.

9. Надані рекомендації щодо стратегії розвитку масштабів водогосподарських перетворень в умовах глобального потепління за сценаріями ВМО.

10. Отримані результати рекомендуються до використання при оцінці параметрів природного та побутового стоку гідрометеорологічними, природоохоронними установами та підприємствами водного господарства України, а також для розробки стратегії управління водними ресурсами Нижнього Подніпров'я.

Література

Гопченко Є.Д. Оцінювання природних водних ресурсів Нижнього Подніпров'я за метеорологічними даними / Є.Д. Гопченко, Н.С. Лобода, І.О Шахман // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2005. - № 49. - С. 485-496.

Лобода Н.С. Методика розрахунку річного стоку річок Нижнього Подніпров'я в умовах недостатності даних спостережень / Н.С. Лобода, І.О. Шахман // Вісник Одеського державного екологічного університету: наук. журнал. - 2006. - Вип. 2. - С. 200-207.

Лобода Н.С. Функції відклику водогосподарських систем Нижнього Подніпров'я на зрошення сільськогосподарських масивів водами Дніпра / Н.С. Лобода, І.О. Шахман // Вісник Одеського державного екологічного університету: наук. журнал. - 2006. - Вип. 3. - С. 175-181.

Шахман І.О. Характеристики річного стоку річок Нижнього Подніпров'я в умовах господарської діяльності / І.О. Шахман // Український гідрометеорологічний журнал: наук. журнал. - 2006. - № 1. - С. 186-192.

Лобода Н.С. Оцінка впливу зрошення на водні ресурси Нижнього Дніпра на основі стохастичного моделювання / Н.С. Лобода, І.О. Шахман // Причорноморський екологічний бюлетень. - 2007. - № 2(24) - С. 73-76.

Шахман І.О. Водні ресурси Нижнього Подніпров'я в умовах зрошувального землеробства / І.О. Шахман // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2008. - № 50. - С. 102-107.

Матеріали п'ятої наукової конференції молодих вчених ОДЕКУ, (Одеса, 14-18 бер. 2005 р.) / М-во осв. і науки, Одеськ. держ. екол. ун-т. - Одеса: ОДЕКУ, 2005. - 145 с.

Размещено на Allbest.ru