Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Подзігун І.М. Палеогеографія та умови накопичення порід топільнянської та овруцької серій Овруцького палеорифта / Подзігун І.М., Міхницька Т.П., Рябенко В.А. // Збірник наукових праць ІГН НАН України. Сучасні напрямки української геологічної науки. - К.: 2006. - С. 39-44. // - К.: 2006. - С. 39-44. (Особистий внесок - вивчення умов формування палеорельєфу західної частини УЩ, складання палеогеографічної карти цієї території).

2. Подзігун І.М. Зіставлення розрізів порід доплитного осадового чохла Овруцького палеорифта та Волино-Поліського прогину за результатами літолого-палеонтологічних досліджень // Збірник наукових праць ІГН НАН України. Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України. - К.: 2006. - С. 11-14.

3. Міхницька Т.П. Корреляция конгломератсодержащих разрезов грабен-синклиналей позднего протерозоя юго-западной части Восточно-Европейской платформы / Міхницька Т.П., Подзігун І.М., Рябенко В.А. // Мін. ресурси України.-2007. - №2. - С. 7-13. (Особистий внесок - побудова розрізів конгломератових товщ Овруцького палеорифта та грабен-синкліналей РВ УЩ та підстилаючих їх порід фундаменту).

4. Міхницька Т.П. Стратиграфія осадово-вулканогенних утворень Овруцького палеорифту за результатами структурно-геологічних та палеонтологічних досліджень / Міхницька Т.П., Приходько В.Л., Подзігун І.М. // Збірник наукових праць ІГН НАН України. Біостратиграфічні основи побудови стратиграфічних схем фанерозою України. - К.: 2008. - С. 371-378. (Особистий внесок - проведення мікропалеофітологічного аналізу, результати якого використані при складанні нової стратиграфічній схеми осадово-вулканогенних порід Овруцького палеорифту).

5. Основные этапы формирования структур овручского палеорифта и закономерности размещения в них полезных ископаемых / Рябенко В.А., Михницкая Т.П., Приходько В.Л., Дроздецкий В.В., Подзигун И.Н. // Мін. ресурси України. - 2008. - №2. - С. 20-26. (Особистий внесок - складання стратиграфічних розрізів осадово-вулканогенних порід, виділення верств вулканітів, за якими визначені етапи формування структур).

6. Михницкая Т.П. Литобиостратиграфические разрезы метаосадочных толщ позднего протерозоя в отрицательных структурах Украинского щита и Ростовского выступа / Михницкая Т.П., Подзигун И.Н. // Палинология: стратиграфия и геоэкология. - Санкт-Петербург: 2008. - С. 28-33. (Особистий внесок - побудова стратиграфічних розрізів, вивчення послідовності їх накопичення, потужності, гранулометричного та речовинного складу уламкового матеріалу, що дозволило, наряду із застосуванням палеогеографічного методу, зіставити розрізи топільнянської, овруцької та синявської серій та, вперше, скласти кореляційну стратиграфічну схему метаосадових товщ пізнього протерозою УЩ та РВ).

АНОТАЦІЇ

палеозападина кристалічний метаосадовий літологічний

Подзігун І.М. Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія.- Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

Встановлено приуроченість систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом досить тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються і склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а по периферії - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації і вулканогенних споруд, приурочених до шовних зонах. Разом з уламковим матеріалом у прогини надходили і кластогенні алмази, золото, циркон та інші мінерали.

Білокоровицька і Вільчанська палеозападини, що входять у систему від'ємних структур Овруцького палеорифту, вперше, охарактеризовані як компенсаційні прогини розтягання, що сформувалися навколо Коростенського склепіннєво-брилового підняття в середньому протерозої.

Уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілокоровицької підсвіти топільнянської серії розглядається як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла.

Опускання всієї геоструктури УЩ, яке почалося в рифеї, обумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію і формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей та накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчені в процесі виконаних досліджень Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання і від'ємні структури РВ.

В породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища як кластогенного (алмази, золото, олово та ін.), так і гідротермального типів. Останній обумовлений мобілізацією рудної речовини та її переносом поровими розчинами (мідь, золото, срібло, плавиковий шпат та ін.).

Ключові слова: Український щит, Ростовський виступ, палеорифт, грабен-синкліналі, палеозападини, стратиграфічні розрізи, метаосадові породи, кореляція, алмази, золото, мідь.

Подзигун И.Н. Геологическое строение и корреляция стратиграфических разрезов метаосадочных пород Овручского палеорифта и грабен-синклиналей Ростовского виступа Украинского щита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2008.

Установлена приуроченность систем палеовпадин и палеорифтовых структур позднего протерозоя к тектоно-магматическим шовным зонам сочленения разных по возрасту структурно-вещественных комплексов кристаллического фундамента, в которых тектонические движения и активный вулканизм неоднократно проявлялись на протяжении весьма длительного геологического времени. Этими структурами контролируются и сводово-глыбовые поднятия среднего протерозоя, в центре которых формировались массивы гранитов рапакиви, а по периферии компенсационные прогибы, заполненные продуктами разрушения пород вулкано-плутонической ассоциации и вулканогенных построек, расположенных в шовных зонах. Вместе с обломочным материалом в прогибы поступали и кластогенные алмазы, золото, циркон и другие минералы.

Белокоровичская и Вильчанская палеовпадины, входящие в систему отрицательных структур Овручского палеорифта, впервые, охарактеризованы как компенсационные прогибы растяжения, сформировавшиеся вокруг Коростенского сводово-глыбового поднятия в среднем протерозое.

Обломочный материал разреза базального горизонта нижнебелокоровичской подсвиты топильнянской серии рассматривается как реликт среднепротерозойського доплитного осадочного чехла, в составе которого полностью отсутствуют обломки гранитоидов более древнего возраста и метаморфизованных пород нижнего протерозоя. Преобладают обломки и зерна жильного кварца, вулканитов и яшмоидов. Здесь же обнаружены кластогенные алмазы, золото, циркон и некоторые рудные минералы.

Начавшееся в рифее опускание всей геоструктуры УЩ обусловило проявление рифтогенеза, возвращение морского режима на его территорию и формирование крупных палеорифтовых структур, грабен-синклиналей и наложенных на фундамент впадин, примером которых являются изученные в процессе выполненных исследований Овручская грабен-синклиналь широтного простирания и отрицательные структуры РВ.

Максимальная трансгрессия моря наступила в среднерифейское время и обеспечила накопление во всех грабен-синклиналях и прогибах подобных по гранулометрическому и вещественному составам, мощности и строению толщ полимиктовых песчаников, корреляция и сопоставление которых и выполнены в работе. В условиях высокого стояния уровня вод среднерифейского моря формировались разрезы хавалышской свиты синявской серии РВ, верхнебелокоровичской и нижнезбраньковской подсвит Овручского палеорифта. Регрессивный характер вод рифейского моря в пределах изученных структур выразился размывом значительной по мощности верхней части образований среднего рифея, появлением в вышележащих толщах гравийных и галечных конгломератов, пластовых тел, сложенных базальтами и кварцевыми порфирами.

По результатам корреляции и сопоставления разрезов осадочно-вулканогенных образований среднего и верхнего рифея составлена стратиграфическая схема.

Источниками многих полезных ископаемых в осадочно-вулканогенных образованиях, выполняющих отрицательные структуры Овручского палеорифта и РВ были как палеовулканы шовных зон, многие из которых пока еще остаются слабо изученными, так и глубокие горизонты коры, из которых рудное вещество выносилось гидротермами, а также за счет мобилизации его из пород фундамента в процессе метаморфизма. В осадочных породах палеовпадин и грабен-синклиналей Овручского палеорифта и Ростовского выступа обнаружены кластогенные алмазы, золото, циркон, касситерит, галенит, серебро, ильменит, апатит, самородная и сульфидная медь, содержание которых в пределах некоторых горизонтов достигает промышленного значения. В зонах грейзенизации и катаклаза определены высокие содержания молибдена, флюорита, вольфрама, висмута.

Ключевые слова: Украинский щит, Ростовский выступ, палеорифт, грабен-синклинали, палеовпадины, стратиграфические разрезы, метаосадочные породы, корреляция, алмазы, золото, медь.

Podzigun I.N. The geological structure and correlation of stratigraphic sections of metasediments of Ovruch paleorift and graben-synclines of Rostov bench of the Ukrainian Shield. - Manuscript.

Thesis for the competition of an academic degree of the Candidate of Geological Sciences by specialty 04.00.01 - General and Regional Geology. - Institute of Geological Sciences of NASU, Kiev, 2008.

It has been established that the systems of paleolow and paleorift structures of the Late Proterozoic are confined to the tectono-magmatic suture zones of linking of different age structure-substance complexes of crystal basement where tectonic movements and active volcanism occurred many times during a long period of geological time. Block upwarping of the Middle Proterozoic are also controlled by these structures in the centre of which the massifs of rapakivi were formed and compensation troughs filled by products of crust decay of volcano-plutonic association and volcanic buildings from the suture zones are situated on the periphery of this structures. The debris with diamonds, gold, zircon and other minerals were transported to the troughs.

Belokorovichska and Vil'chanska paleolows, which refer to the system of negative structures of Ovruch paleorift, for the first time where characterized as compensation troughs of tension that formed around Korostensky block upwarping in the Middle Proterozoic. The debris of basal horizont of the Lowerbilokorovichska formation of Topil'nyanska group is considered as a relic of Middle Proterozoic preplate sedimentary cover. The subsidence of the Ukrainian Shield that began in the Riphean caused the manifestation of the riftogenesis, renewal of marine regime in its territory and forming of big paleorift structures, graben-synclines and lows that were superimposed to the basement. The Ovruch graben-syncline of latitude trend and negative structures of Rostov bench, studied in the process of investigations, are the examples of such lows.

In the rocks that fills negative paleostructures of the Late Proterozoic, the mineral occurrences and deposits of the clastic type (diamonds, gold, tin and other), as well as of the hydrothermal type, are concentrated. The latter was caused by the mobilization of ore substance and its removing with pore dissolves (copper, gold, silver, spar and others).

Key words: Ukrainian Shield, Rostov bench, paleorift, graben-syncline, paleolow, stratigraphy section, metasediments, correlation, diamond, gold, copper.

Размещено на Allbest.ru