Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош

Враховуючи розробки з формаційного аналізу та класифікації розсипів золота досліджені утворення класифіковано як пліоцен-четвертинна, орогенна, гумідна, континентальна, теригенна, алювіальна, золотоносна субформація в межах якої сформувалися долинні, руслові, заплавні, терасові та устєвих притоків розсипи (насичення і розсіювання) золота ближнього зносу та дальнього переносу, представлені шлейфами, косами, струмами, лінзами, кущами, кишенями, щітками, ребровиком тощо.

5. Аналіз типоморфних ознак золота порід площ водозбору та типоморфних ознак золота з сучасних водотоків дозволив встановити ймовірні його корінні джерела та/або проміжні колектори живлення. Так, ідіоморфне золото характерне для соймульських конгломератів верхньої крейди, гіпідіоморфне -- для пісковиків верхньої крейди, дендритоїди -- для соймульських конгломератів, ксеноморфне золото -- для утворень кампільського ярусу тріасу, соймульських конгломератів та для порід крейдового і палеогенового флішу. Ймовірні джерела живлення встановлено і для морфологічних різновидів ксеноморфного золота.

Типоморфні ознаки золота порід площ водозбору та типоморфні ознаки золота з сучасних водотоків (морфологія зерен, мікроморфологія поверхні, хімічний склад, ступінь механічного зношення, плескатість, деформація зерен, розвиток структур пластинчастих деформацій) вказують на значний термін перебування золота у водно-динамічному середовищі (в сучасному алювії, або/чи в річкових палеодолинах, древньому морському басейні), багаторазовий перемив і неодночасність залучення його до процесу седиментогенезу, а отже, на геохронологічну транзитність мінералу.

Для більшості морфологічних та хімічних різновидів золота ймовірні джерела живлення встановлені в межах району досліджень. Існує значна ймовірність того, що корінні джерела низькопробного, ртутьвмісного золота і його амальгами пов'язані з неогеновими вулканітами на вододілі верхньої течії річок Чорний і білий Черемош, або на території Румунії.

Аналіз геолого-тектонічної, геоморфологічної, гідрографічної будови території, будови річкових долин, складу алювію та золотоносності алювіальних відкладів дозволив встановити ряд пошукових критеріїв на розсипну і корінну золотоносність. Зокрема, це площі розмиву порід палеозойського метаморфічного комплексу, соймульських конгломератів, зони інтенсивної дислокації порід крейдового флішу; позитивні і негативні аномалії гравітаційного поля; вододіл між річками Чорний і Білий Черемоші; ділянки, нижче областей морфологічних змін в будові річкових долин; ділянки розширення русел річкових долин; ділянки крутих поворотів русла; ділянки розвитку відмілин; ділянки розвитку низьких терас; ділянки різкої зміни складу алювію; ділянки поширення грубоуламкових, відносно погано відсортованих відкладів та валунних і піщаних кос; ділянки поширення вагових вмістів розсипного золота; ділянки поширення золота рудного обрису; ділянки поширення в алювії низькопробного золота, амальгами, кіноварі і бариту.

Комплекс розглянутих критеріїв дозволив автору на основі матеріалів геологічного картування, потамологічних, літологічних досліджень, досліджень типоморфних ознак розсипного золота з використанням відповідних геофізичних даних намітити ділянки, які заслуговують на постановку загальних пошуків корінних джерел золота і розсипів мінералу. Зокрема, це площі водозбору стр. Дземброня і Бистрець, в яких виявлено неокатане золото рудного обрису. Це також площі поширення і алювій водотоків, які знаходяться на вододілі р. Чорний та Білий Черемош (їх золотоносність досліджена спорадично і недостатньо). В першу чергу це стосується р. Пробійна і струмків, які в неї впадають (Грамотний Великий, Грамотний Малий, Михайлов, Мозірний, Старий), оскільки в місці впадіння р. Пробійна у р. Білий Черемош в алювії останнього встановлені вагові вмісти золота. Корінне джерело низькопробного золота (550 - 600) прогнозується в межах вододілу рр. Білий і Чорний Черемош в породах, що розмиваються стр. Фоеник. Першочерговими об`єктами дослідження на розсипне золото слід вважати також праві притоки р. Чорний Черемошу (стр. Людовець, Гнилець, Гнилий). Значний інтерес з точки зору розсипної золотоносності являють собою улоговиноподібні розширення, які знаходяться по р. Білий Черемош - від гирла р. Яловичори до гирла стр. Гостовець; по р. Чорний Черемош -- між гирлами стр. Людовець і Гнилець, а також в Верховинській улоговині по обох річках. Перспективними є ділянки розвитку валунно-галечних і піщаних кос. Це виположені ділянки повздовжніх профілів рр. Чорний і Білий Черемош, ділянки нижче гирла стр. Шибени в руслі р. Чорний Черемош, в долині річки Сарата, а також нижче гирла стр. Лопушна та в руслі р. Білий Черемош біля с. Голошино.

Перспективи можливості видобутку золота пов'язані з алювіальними і заплавними розсипами, де вміст металу на окремих ділянках досягає промислових значень, а його запаси від 106 кг/об'єкт і більше. З таких об'єктів можна швидко і економічно вигідно видобувати золото.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Фігура Л.А. Морфологічна класифікація золота з алювіальних відкладів Чивчинського району // Мінерал. збірник Львівськ. ун-ту. ? Львів, 2002. ? № 52. ? Вип.2. ? С.93-95.

Фігура Л.А. Хімічний склад і морфологія золота Чивчинського району Українських Карпат // Пошукова та екологічна геохімія. ? Київ, 2003 ? №2/3. ? С.14 - 16.

Фігура Л.А, Телятникова О.В. Прояви золота, срібла і міді в осадових комплексах Українських Карпат // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАН України ? Київ, 2003. ? С.180 - 182. (особистий внесок - здобувачем досліджені шляхи міграції та концентрації золота і срібла в осадових відкладах Українських Карпат).

Фігура Л.А. Морфологія розсипного золота як критерій умов протікання седиментогенезу (на прикладі розсипного золота з алювію сучасних річок Чивчинського району) // Мінерал. збірник Львівськ. ун-ту. ? Львів, 2004. ? № 54. ? Вип.2. ? С.156 - 159.

Ковальчук М.С., Фігура Л.А. Біомінералізація золота в осадових комплексах України та її екологічні аспекти // Пошукова та екологічна геохімія. ? Київ, 2004. ? №4. ? С.7 - 11. (особистий внесок - здобувачем проаналізована біомінералізація золота в сучасних континентальних відкладах Українських Карпат).

Фигура Л.А. Изменение морфологии россыпного золота из аллювиальных отложений рек Чивчинского района Украинских Карпат // Тектоника, минерагения, минеральные ресурсы: Сб. науч. работ Иститута геохимии окружающей среды НАН и МЧС Украины - Киев, 2005 - том 2 - С.161-164.

Ковальчук М.С., Фігура Л.А. Золотоносність сучасних алювіальних відкладів України // Мінералогічний збірник. ? Львів, 2005 ? №55. ? Вип. 1-2. ? С. 54 -61. (особистий внесок - здобувачем досліджена золотоносність сучасних алювіальних відкладів Українських Карпат).

Фігура Л.А. Літологія і золотоносність сучасних алювіальних відкладів Чивчинського району Українських Карпат // Літологія і корисні копалини: Зб. наук. праць ІГН НАН України. - Київ, 2006 - С.133 - 137.

Фігура Л.А. Умови формування розсипів золота в Чивчинському районі Українських Карпат // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАН України - Київ, 2006 - С.114 - 116.

Фігура Л.А. Мінералогія алювіальних відкладів потоків Вел. Прелучний і Малахітовий // VIII наукова конференція молодих вчених та спеціалістів ІГГГК НАН України та НАК “Нафтогаз України”. Львів,7-9 жовтня 2003 р. - Львів, 2003. - С.134 - 136.

Фігура Л.А. Морфологія розсипного золота як критерій умов протікання седиментогенезу (на прикладі розсипного золота з алювію сучасних річок Чивчинського району) // Мінералогія: історія, теорія і практика: Міжнар. наук. конф. Львів, 3-6 вересня 2004 р. - Львів, 2004 - С.73.

Фігура Л.А. Золото ? срібло ? мідна “тріада” в осадових відкладах Чивчинських гір (Українські Карпати) // Геологічна наука XXI століття: Всеукр. наук.-практ. конф. (пам'яті О.П. Фисуненка). Луганськ, 14-16 квітня 2004р. ? Луганськ, 2004. ? С.117 - 119.

АНОТАЦІЯ

Фігура Л.А. Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 - літологія. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

Розглянуто особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемоші. Встановлено основні літофації і мікрофації, їх речовинний склад, структурно-текстурні особливості; простежено їх просторовий розподіл та взаємовідносини. Висвітлено особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні і хімічного складу розсипного золота та напрацьовано його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах та з'ясовано чинники, що її визначають. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями і літофаціями та основні етапи формування річкових долин та розсипів золота. Простежено зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну і корінну золотоносність району досліджень та виділено ділянки для постановки пошуково-ревізійних робіт на корінну і розсипну золотоносність.

Ключові слова: Українські Карпати, четвертині відклади річок Чорний і Білий Черемош, алювіальний процес, розсипи золота, морфологічна класифікація, трансформація золота.

АННОТАЦИЯ

Фигура Л.А. Литология и золотоносность четвертичных аллювиальных отложений бассейна рек Чорный и Белый Черемош. - Рукопись.

Диссертация на соискания научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.21 - литология. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2008.

Рассмотрены особенности литологического строения и золотоносность четвертичных аллювиальных отложений бассейна рек Чорный и Белый Черемош. Установлено, что аллювиальные отложения, в основном, представлены русловой и пойменной микрофациями. Общая тенденция изменения состава аллювия по р. Белый Черемош прослеживается от гравийно-галечно-валунного (в верховьях) до валунно-галечно-гравийного (в нижнем течении). По р. Чорный Черемош алювий изменяется от галечно-валунного (в нижнем течении) до галечно-гравийно-песчаного (в низах). Золотоносность четвертичных аллювиальных отложений представлена скоплением свободного россыпного золота, золота в сростании с другими минералами и вкрапленого в обломки пород водосбора. Распределение золота в аллювии неравномерное и зависит от его размера, формы, характера аллювия и плотика, морфологии и угла наклона речной долины. Золото средних размеров, в основном, високопробное. Встречаются ртутистые, медистые и свинцовые его разновидности. По типоморфным особенностям золота разработана морфогенетическая классификация россыпного золота. Прослежена трансформация зерен золота в речных долинах и уставлена роль разнообразных факторов, которые ее определяют. Для большества морфологических и химических разновидностей золота на територии исследований установлены вероятные коренные источники. Прослежены изменения морфологии речных долин и ее влияние на концентрацию металла. Основаными факторами, которые влияли на развитие речной сети, аллювия и золотоносносных россыпей являются климат, тектонический режим и связаные с ними изменения рельефа поверхности территории. Беря во внимание разработки по формационному анализу и классификации россыпей золота, исследованные образования были квалифицированы как плиоцен-четвертичная, орогенная, гумидная, континентальная, теригенная, аллювиальная золотоносная субформація, в пределах которой сформировались россыпи золота. Также были разработаны поисковые критерии на россыпную и коренную золотоносность района исследований и выделены участки для постановки поисково-ревизионных робот на коренную и росыпную золотоносность.

Ключевые слова: Украинские Карпаты, четвертичные отложения рек Чорный и Белый Черемош, аллювиальный процес, россыпи золота, морфологическая классификация, трансформация золота.

ANNOTATION

Figura L.A. Lithology and Quaternary alluvial gold-bearing deposits of Chorny and Bely Cheremosh river basin. - Manuscript.

The thesis is submitted to get candidate degree in Geology in speciality 04.00.21 - lithology.- Institute Geological Sciences National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The pecularities of the lithological structure and Quaternary alluvial gold bearing deposits for the Chorny and Bely Cheremosh river basin were considered. The main lithofacies and microfacies, their material composition, structure - textural features were established. Their spatial distribution and them mutual relations were indicated. The pecularities of granulometry, morphology, surface morphology and chemical composition for the placed cold were elucidated. Besides the morphological classification of placed gold was first worked out. Grain gold transformation in river valleys and agents for its identification was studied. The relation of auriferous gravel with defenite microfacies and lithofacies as well as the main stages in forming the river valleys and placed gold were established. The change of the river valley morphology and its influence on the metal concentration were investigated. Prospecting criteria for placed and native gold of the studying area were worked out. Plots for exploration and revision works on native and placed gold were marked out.

Key words: Ukrainian Carpathians, Quaternary deposits of Chorny and Bely Cheremosh rivers, alluvial process, placed gold, morphological classification, cold transformation.

Размещено на Allbest.ru