Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ІНСТИТУТ ГЕОХІМІЇ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

УДК 549.091

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

КАМЕНЕСАМОЦВІТНА СИРОВИНА В ГЕОЛОГІЧНИХ ФОРМАЦІЯХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ

Спеціальність: 04.00.11 - Геологія металевих і неметалевих корисних копалин

КОЗАР МИКОЛА АНТОНОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник:

Баранов Петро Миколайович, доктор геолого-мінералогічних наук, доктор геологічних наук, професор кафедри загальної і структурної геології Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Офіційні опоненти:

Індутний Володимир Васильович, доктор геолого-мінералогічних наук, директор національних програм "Музей національного культурного надбання "ПЛАТАР", професор кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів Київського національного торговельно-економічного університету.

Гулій Василь Миколайович, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач сектору металогенії та методики пошуків Українського державного геологорозвідувального інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища (м. Київ).

Захист відбудеться "15" квітня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.192.02 при Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Акад. Палладіна, 34а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Акад. Палладіна, 34. Тел./факс (38044) 424-12-70.

Автореферат розісланий "13" березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат геолого-мінералогічних наук М.П. Семенюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Каменесамоцвітна сировина - самостійна група неметалевих корисних копалин із властивими тільки їм особливостями, що обумовлюють специфічність їх пошуків і принципів геолого-економічної оцінки. Незважаючи на успіхи в області промислового отримання штучних матеріалів, попит на природну каменесамоцвітну сировину залишається досить великим.

У радянський період територія східної частини України недостатньо вивчалась на кольорове каміння і вважалась мало перспективною. За роки незалежності КП "Південукргеологія" проведені геологорозвідувальні роботи, які виявили численні прояви каменесамоцвітної сировини у межах цього району. Науково-дослідними роботами, виконаними під керівництвом професора П.М. Баранова, встановлено, що у межах східної частини України є кольорове каміння, яке користується попитом не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках.

Таким чином, розробка наукових основ прогнозу, пошуків та розвідки родовищ каменесамоцвітної сировини, систематизація і вивчення інформації щодо питань віку, генезису і умов її локалізації у різних геологічних формаціях буде сприяти оцінці перспектив видобутку, раціональному і комплексному використанню мінерально-сировинних ресурсів, а також залученню інвестицій у розробку родовищ самоцвітів і розвитку каменесамоцвітної галузі України.

Виходячи з викладеного вище, вибрана тема дисертаційної роботи: "Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках теми "Геолого-економічна оцінка перспективних ділянок каменесамоцвітної сировини в межах Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Донецької областей" згідно з завданням Державної геологічної служби КП "Південукргеологія" на 2007 рік, а також відповідає напрямкам пріоритетних досліджень у загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягає у виявленні умов утворення та закономірностей розміщення каменесамоцвітної сировини у геологічних комплексах порід східної частини України й оцінці практичного значення цього виду корисних копалин.

Досягненню поставленої мети сприяло вирішення наступних задач:

1. Визначення геологічної позиції кожного виду каменесамоцвітної сировини: умови утворення, рудоконтролюючі структури, типоморфні парагенезиси мінералів, речовинний склад і особливості будови родовищ (проявів).

2. Виявлення генетичного зв'язку каменесамоцвітної сировини з геологічними процесами у вміщуючих породах.

3. Вивчення характеру розташування кольорового каміння і його декоративних різновидів в геологічних формаціях.

4. Виявлення перспективних проявів каменесамоцвітної сировини і визначення їх промислового значення.

Об'єкт дослідження: каменесамоцвітна сировина у геологічних формаціях, природних та штучних відслоненнях, а також родовищах, що розробляються.

Предмет дослідження: закономірності формування каменесамоцвітної сировини у геологічних формаціях східної частини України.

Методи дослідження. Робота присвячена комплексному аналізу мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини східної частини України, тому для досягнення поставленої мети і рішення головних задач автором використано такі методи:

- польові геологічні спостереження;

- геолого-структурний аналіз;

- порівняльний геологічний аналіз;

- прогнонозно-металогенічний;

- аналітичні дослідження: хімічний, спектральний, рентгеноструктурний аналіз, визначення щільності порід і руд;

- гемологічні методи;

- розрахунок речовинного балансу при метасоматичних процесах;

- статистичні і графічні методи обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Уперше у межах східної частини України виділені сім геологічних формацій, з якими генетично і просторово пов'язані певні види каменесамоцвітної сировини.

2. Здійснено мінерагенічне районування каменесамоцвітної сировини на формаційній основі, що уможливило виявлення просторово-часової закономірності, яка полягає в тому, що видобувна сировина сформувалася в архей-протерозойський, а ювелірно-виробна - у палеозой-мезозойський час.

3. Уперше визначено причинно-наслідкові зв'язки між якістю і областю використання кольорового каміння як основи його класифікації.

4. Запропонована модель розвитку мінерально-сировинної бази регіону, яка базується на впровадженні комплексного використання каменесамоцвітної сировини, розробці стратегії геологорозвідувальних і видобувних робіт, що в цілому уможливить прирощення запасів кольорового каміння і підвищення культури його використання в Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для вирішення актуальних проблем пошукової геології, регіональної гемології і оцінки ресурсів каменесамоцвітної сировини в геологічних формаціях України. Результати наукових досліджень автора впроваджено Харківською експедицією КП "Південукргеологія" при написанні геологічних звітів щодо пошуків каменесамоцвітної сировини. Матеріали дослідження та колекція кольорового каміння декоративних різновидів регіону використовується у навчальному процесі геологорозвідувального факультету НГУ при читанні курсу "Самоцвіти України".

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає в формулюванні мети, завдань, основних положень та програми досліджень. Здобувач брав участь у зборі, аналізі і обробці фактичного матеріалу. За його ідеями розроблена низка принципово нових положень щодо пошуків каменесамоцвітної сировини на основі закономірностей розміщення рудоносних формацій у межах східної частини України. Результати досліджень одержані особисто автором, або при його безпосередній участі і уможливлюють розвиток нового наукового напряму - регіональна гемологія, що базується на оригінальній методиці вивчення каменесамоцвітної сировини, розробленій у Гемологічному центрі НГУ. Автором проаналізовані та узагальнені результати досліджень, сформульовані висновки і рекомендації, а також визначені перспективи східної частини України на кольорове каміння. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належать планування та теоретичні розробки роботи, організація і участь у експериментальних роботах, обробка та аналіз отриманих результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і окремі її результати обговорювалися на науково-технічних конференціях, семінарах і нарадах, у т. ч. міжнародних: "Нестеренковские чтения" (м. Дніпропетровськ, травень 2001 р.); конференції, присвяченій 50-річчю кафедри корисних копалин і екологічної геології та 70-річчю кафедри геології ДПІ (м. Донецьк, квітень 2001 р.); Форумі гірників-2002, (м. Дніпропетровськ, жовтень 2002 р.); VI Міжнародній конференції "Новые идеи в науках о Земле" (м. Москва, квітень 2003 р.); IV науково-виробничий нараді геологів-зйомщиків України (м. Кривий Ріг, жовтень 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації і результати досліджень викладено у 3 колективних монографіях, 2 статтях у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, 3 тезах доповідей наукових конференцій різного рангу.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (103 найменування), 26 рисунків, 16 таблиць. Загальний обсяг роботи - 144 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Аналіз вивченості каменесамоцвітної сировини в східній частині України. На території досліджень виявлено понад 100 перспективних проявів і точок мінералізації більш ніж по 30 видах мінералів і гірських порід, що мають декоративні властивості.

На українському каменесамоцвітному ринку сьогодні домінують товари з сировини Росії (змійовик, яшма, селеніт, агати), Вірменії (обсидіан), Ірану (мармуровий онікс), Китаю (нефрит, халцедони, агати). Процентне співвідношення кількості виробів із самоцвітів різного походження на виставках "Світ каменю" у м. Дніпропетровську в загальних рисах відображає ситуацію всього українського ринку: Росія - 45 %, Вірменія - 27 %, Іран - 14 %, Китай - 9 %, Україна - 5 %.

На основі аналізу наведених даних встановлено, що каменесамоцвітна сировина східної частини України недостатньо вивчена з позицій сучасного стану геологічної науки. Для багатьох видів кольорового каміння не визначені умови утворення, рудоконтролюючі структури, морфологія рудних тіл, речовинний склад і характер розподілу різних видів самоцвітів у геологічних формаціях.

Дослідження приналежності каменесамоцвітної сировини до конкретних формаційних комплексів дозволить виділити перспективні об'єкти кольорового каменю і встановити їх промислове значення.

Розділ 2. Методика вивчення каменесамоцвітної сировини і оцінки його перспективності. Методика оцінки каменесамоцвітної сировини визначається її особливостями і відрізняється від методів оцінки інших корисних копалин. По-перше, область застосування каменесамоцвітної сировини знаходиться в мистецтві. По-друге, вартість виробів з кольорового каміння залежить від оригінальності дизайнерського рішення, яке напряму впливає і на вартість сировини. По-третє, при попутному видобутку навіть незначні запаси кольорового каміння представляють комерційний інтерес. По-четверте, видобуток і обробка кольорового каміння впливає на традиції і культуру народів і країн, на території яких знаходиться мінеральна сировина.

Геологічна інформація про каменесамоцвітну сировину східної частини України представлена матеріалами фондових і літературних джерел, у тому числі результатами геологозйомочних, пошукових, тематичних і дослідно-методичних геологорозвідувальних робіт, проведених експедиціями КП "Південукргеологія", геологічними і науково-дослідними організаціями.

Для виявлення закономірностей розподілу об'єктів каменесамоцвітної сировини проведені аналіз і систематизація даних геологічної будови території досліджень з урахуванням наступних факторів: тектонічне положення, структурна обстановка, речовинний склад порід, наявність прямих і непрямих пошукових ознак. Крім того, вивчались геоморфологічні передумови локалізації родовищ каменесамоцвітної сировини. Прогнозування виконане на основі мінерагенічного аналізу і узагальнення результатів вивчення утворення каменесамоцвітної сировини у породних комплексах території досліджень, виділення за сукупністю геологічних ознак рудовміщуючих формацій, спеціалізованих на визначене кольорове каміння.

Розділ 3. Каменесамоцвітна сировина у геологічних формаціях східної частини України. На території досліджень виділено сім геологічних формацій, які вміщують каменесамоцвітну сировину різних видів і якості.

1. Каменесамоцвітна сировина гранітоїдної формації. Рожевий мігматит (бельмакіт) - нове декоративне каміння у переліку каменесамоцвітної сировини України. Термін "бельмакіт" для мігматитів застосований вперше, він походить від назви місця знахідки і опису в якості кольорового каменю (геологічна пам'ятка "Бельмак-Могила"). Колір декоративних різновидів рожевий, світло-сірий, темно-сірий до чорного. Основні декоративні та технологічні властивості дозволяють віднести описані мігматити до виробної каменесамоцвітної сировини.

Письмовий пегматит. Основною декоративною якістю цього каміння є оригінальний рисунок, утворений димчатими і світло-сірими, майже безбарвними просвічуваними та напівпросвічуваними іхтіогліптами кварцу. Декоративність каменю також залежить від забарвлення польового шпату, яке змінюється від світло-сірого, блідо-жовтого, блідо-рожевого до м'ясо-червоного.

Петаліт - типоморфний мінерал рідкіснометалевих пегматитів. Характерна мінеральна асоціація: петаліт, альбіт, мікроклін, сподумен, мусковіт. Формою виділення є щільні тонко- і дрібнозернисті агрегати. Звичайні тісні зростання з кварцом - мирмекітоподібні, псевдографічні. Колір білий, голубувато-білий, світло-сірий, світло-рожевий, рожевий. Колір і здатність приймати дзеркальну поліровку дозволяють використовувати його як ювелірне або виробне каміння.

Турмалін (шерл). Розміри зерен турмаліну в метаморфічних породах звичайно малі, у пегматитах мінерал часто утворює відокремлені, досить крупні чорні кристали. Жили турмалінвміщуючих пегматитів мають потужність до 4-8 м, складаються звичайно з мікроклін-пертиту, кислого плагіоклазу, кварцу, мусковіту, гранату.

Кольоровий кварц представлений рожевим, молочно-білим, ясно-сірим, коричнево-червоним та жовтим декоративними різновидами. Напівпрозорість кварцу обумовлена численними вторинними рідинно-газовими включеннями, розташованими вздовж залікованих тріщин. У деяких зразках спостерігається смугастість, яка паралельна зальбандам жили. Текстура масивна, структура середньозерниста. Дзеркальну поліровку приймає добре.

Мілоніт має строкате забарвлення, обумовлене сполученням червоно-бурих, темно-зелених, ясно - і темно-сірих смуг, лінз і плям. Текстура неясно-смугаста з субпаралельним орієнтуванням породних компонентів. Мілоніти складені криптокристалічними (0,001-0,03 мм) агрегатами безбарвних мінералів, які включають окремі уламки кварцу і польових шпатів розміром 0,2-1,0 мм, іноді з значною домішкою епідоту. Філоніти утворюють самостійні ділянки у мілонітах і за забарвленням і текстурі не відрізняються від них. Порода не приймає дзеркальну поліровку, бо містить до 40-45 % серициту.

Жильний епідот є мономінеральним утворенням і зустрічається практично у всіх комплексах гранітоїдної формації. Від метасоматичного епідоту відрізняється більш яскравим зеленим забарвленням і однорідною текстурою. Приймає дзеркальне полірування.

Епідотизовані граніти (унакіти) зовнішньо представляють собою однорідні рожеві, сіро-рожеві, середньо -, крупнозернисті, часто порфіроподібні породи масивної текстури.

Епідотизовані гранодіорити. Забарвлення гранодіоритів дрібноплямисте (плями розміром 2-4 мм) рожево-зелене, темно-зелене. Камінь добре приймає поліровку, у сферичних поверхнях якість поліровки значно покращується.

Амазоніти зустрічаються у пегматитах, генетично пов'язаних з гранітоїдами, і утворюють прожилки потужністю до 10 см. Головні породоутворюючі мінерали амазонітових пегматитів: мікроклін-пертит, альбіт і кварц. Камінь добре приймає дзеркальне полірування, при якому зелений колір стає набагато яскравішим.

2. Каменесамоцвітна сировина формації ультраосновних порід. Серпентиніти - щільні, міцні, плямисті і смугасті породи різного забарвлення, які складаються в основному з мінералів групи серпентину з домішками карбонатів, тальку, магнетиту. Їм властива підвищена в'язкість. Добре приймають поліровку карбонатизовані, окременілі, отальковані серпентиніти, а різновиди, які складені в основному серпентином, поліруються важко.

Нефрити і нефритоподібні породи виявлено у відвалах одного з кар'єрів Криворізького басейну серед тремолітових сланців і тремолітів в зоні брекчіювання порід криворізької серії. Криворізький нефрит представляє собою полімінеральний агрегат тремоліт-епідот-везувіан-серпентин-талькового складу.

Лиственіти являють собою гідротермально-метасоматичні породи карбонат-кварцового складу з світлими слюдами і майже обов'язковим піритом. Вони формуються у масивах серпентинітів та приурочені до їх ендоконтактів і зон розривів. Текстура порід сланцювата, рідше смугаста.

Родингіти являють собою групу різних за складом кальцієво-силікатних порід метасоматичного походження. Основною декоративною властивістю каміння є привабливий колір (зелений з жовтуватим відтінком).

Офіокальцит зустрічається серед азбестоносних серпентинітів і тальково-карбонатних порід у вигляді включень неправильної форми. Декоративність висока. Офіокальцит добре приймає полірування, колір ясно-зелено-сірий з поступовим переходом у більш темні тони.

Самоцвіти кори вивітрювання нікеленосних ультрабазитів. Кори вивітрювання серпентинізованих ультрабазитів, до яких приурочений ряд родовищ і проявів силікатних нікелевих руд, є джерелом цілої низки самоцвітів, які, в основному, представляють собою утворення кремнезему: агати, яшмо-агати, яшмоїди, халцедон, плазма, опал, аметист.

3. Каменесамоцвітна сировина залізисто-кременистої формації. Джеспіліт. За текстурними і колірними характеристиками виділені такі декоративні різновиди: смужкуваті, плойчато-смужкуваті й брекчієподібні джеспіліти. Самостійну групу утворюють пейзажні джеспіліти, які розвинені на контакті з вміщуючими породами.

Особливий інтерес представляють камені з оптичним ефектом (соколине, котяче і тигрове око), складені тонковолокнистими агрегатами кварцу, переливчасті у синьо-сірих і золотистих тонах.

Натічний халцедон концентрично-зональної будови з плямистим жовто-бурим або ясно-сірим забарвленням зустрічається у тектонічних зонах. Камінь має декоративний текстурний рисунок і добре приймає дзеркальне полірування.

Група кварцу представлена аметистом і кварцом. Аметист формується в пустотах і на стінках тектонічних тріщин, утворюючи жеоди і щітки. Фіолетове забарвлення слабке. Іноді зустрічаються щітки аметисту, в яких розмір кристалів досягає 10 см.

Поверхня деяких щіток і жеод кварцу повністю покрита плівкою гідроокисів заліза. Кристали кварцу молочно-білого кольору, іноді з зеленуватим відтінком, мають чітку огранку з пласкими гранями, що свідчить про вільний ріст у просторі.

Піритові стяжіння. Кристали піриту мають чітку штриховку на поверхнях граней. Розмір стяжінь досягає 15 см.

Кальцит-доломітові обрости - це ниркоподібні агрегати ясно-жовтого кольору, розміром до 1,5 см, поверхня яких покрита гідроокисами заліза, що надає особливу декоративність зразкам.

Кварц-діопсидові породи (квардіти) представляють собою щільні зернисті агрегати, у яких розподіл індивідів кварцу і діопсиду, а також їх забарвлення визначають текстурні особливості і художньо-декоративні якості породи. Колір, текстурний рисунок і здатність приймати дзеркальне полірування уможливлюють використання породи як ювелірно-виробної сировини.

4. Каменесамоцвітна сировина формації лужних порід. Содаліт широко розвинений у маріуполітах і нефелінових сієнітах. Колір мінералу змінюється від голубого до яскраво-синього, іноді зустрічаються сірі і голубувато-сірі різновиди. Камінь напівпрозорий, добре приймає дзеркальне полірування і може використовуватися в якості ювелірно-виробної сировини.

Сієніти. Головними декоративними властивостями цих порід є малюнок (пейзажний, строкатий) і колір (червоний, коричневий, сірий, білий). Вони добре поліруються до утворення дзеркальної поверхні. Нефелінові сієніти можуть використовуватися як виробне і облицювальне каміння.

Маріуполіти мають ефектний текстурний рисунок і сприятливі для обробки фізико-механічні характеристики. У залежності від насиченості породи содалітом, можуть використовуватися як у ювелірному, так і у художньо-декоративному каменерізному виробництві.

Сієніт з ефектом "котяче око" у нефеліні має плямисте забарвлення: темно-сірі нефелінові ділянки у рожево-білій польовошпатовій масі. Оптичний ефект "котячого ока" надає каменю своєрідну красу та загадковість і підвищує його вартість. Внутрішні дефекти, забарвлення і прозорість обумовлено наявністю великої кількості твердих включень егірину та біотиту. Найбільший ефект переривчатості досягається у випадку, коли камінь виготовлено у формі кабошона.

5. Каменесамоцвітна сировина формації хемогенно-осадових порід. Гіпс і ангідрит. Декоративні властивості має білий, цукроподібний гіпс іноді з округлими очками гіпсу радіально-променистої будови, який добре приймає полірування.

Селеніт - волокнистий різновид гіпсу з шовковистим відливом і перламутровим сяйвом світлової смуги. Забарвлення селеніту біле, сіре, голубувате, жовте, помаранчеве до бурого.

Мармуризований вапняк має чорне або темно-сіре забарвлення. Добре приймає дзеркальне полірування, у полірованій фактурі набуває сірого або ясно-коричневого відтінку.

6. Формація вулканічних туфів і попелу. Яшмоподібні породи зеленого кольору розповсюджені на південному сході складчастого Донбасу. Вони являють собою окременілий і хлоритизований щільний фельзитовий порфірит із смугастою текстурою, що добре приймає полірування.

Скам'яніле дерево цієї формації має переважно темні кольори. Забарвлення породи нерівномірне, зі сполученням темно-коричневих, чорних і буро-сірих смуг і плям із нерівними розпливчатими границями. Порода добре і швидко приймає дзеркальне полірування.

7. Каменесамоцвітна сировина формації елювіально-делювіальних відкладів. Скам'яніла деревина деформована, пронизана червоточинами, які на окремих ділянках займають більше половини об'єму породи. Забарвлення "деревини" змінюється від рожево-сірого до ясно-білого, а в місцях наявності великої кількості ходів деревоточців змінюється на чорне за рахунок домішок вуглистої речовини і гідроокисів заліза. Червоточини заповнено вміщуючим пісковиком або опалом.

Кремінь - однорідний агрегат халцедону з домішками інших модифікацій криптокристалічного кремнезему. Незначні домішки окису алюмінію, заліза, кальцію, магнію та інших компонентів часто визначають кольорову гаму декоративних різновидів.

Кремені зустрічаються у вигляді стяжінь, конкрецій (округлих, гілкоподібних, пальцеподібних та інших химерних конфігурацій) або у вигляді пластоподібних форм.

Розділ 4. Закономірності розподілу каменесамоцвітної сировини у східній частині України. Згідно з основними етапами історії геологічного розвитку у межах площі досліджень виділено шість тектономагматичних циклів (палео - і неоархейський, палео - і неопротерозойський з періодами активізації, палеозойський і мезозой-кайнозойський), з якими генетично і просторово пов'язана каменесамоцвітна сировина. Кожна геологічна епоха у межах східної частини України під час розвитку і становлення Українського щита і формування Дніпрово-Донецького грабена мала певну мінерагенічну спеціалізацію.

При визначенні перспектив виявлення нових родовищ провідне значення має аналіз каменесамоцвітної мінералізації на формаційній основі.

Гранітоїдна формація містить широкий спектр геологічних комплексів: від архейських гнейсів і гранодіоритів до верхньопротерозойських аплітових гранітів і пегматитів. Виділено 5 генетичних груп каменесамоцвітної сировини у залежності від умов утворення: метаморфічна, пегматитова, секреційно-метасоматична, динамометаморфічна і метасоматична. Формування каменесамоцвітної сировини відбувалось за умов регресивного метаморфізму, коли переважав процес метасоматичних перетворень. У зв'язку з цим у гранітоїдній формації виділено субформації каменесамоцвітної мінералізації.

Субформація рожевих мігматитів (бельмакітів) відмічається у трьох районах: Новопавлівському, Захар'ївському, Карачунівському, Бельмак-Могила. Приуроченість до центральноприазовської серії Приазовського блоку дозволяє говорити про сприятливу геологічну обстановку при формуванні декоративних властивостей мігматитів у цьому районі. Мігматити інших геологічних серій мають ясно-сірий колір і не представляють інтересу як самоцвітна сировина.

Субформація пегматитів широко розвинена на території досліджень. Тут виділені 19 пегматитових полів: Єлисеєвське, Андріївське, Токмачівське, Салтичанське, Родіонівське, Федорівське, Куйбишевське, Мануйлівське, Катеринівське, Кам'яномогильське, Малоянісольське, Берестовсько-Темрюкське, Волноваське, Октябрське, Кальміуське, Грузько-Єланчикське, Валі-Тарамське, Анадольське, Павлопільське, з якими пов'язані родовища письмових пегматитів, турмаліну, кольорового кварцу і петаліту.

Субформація епідотизованих гранітів (унакітів) вивчена у районі Стильського родовища, розташованого на південному сході від с. Стила, в правому борту р. Мокра Волноваха. Це єдиний відомий об'єкт епідотизованих гранітів (унакітів). У геологічному відношенні унакіти приурочені до однойменного Стильського горсту, що знаходиться у зоні зчленування Дніпрово-Донецької западини з Приазовським кристалічним масивом.

Епідозити і мілоніти просторово приурочені до басейну р. Дніпро. Тектоно-метасоматичні процеси, з якими пов'язане формування декоративних тектонітів, тією чи іншою мірою проявилися по всьому розрізу докембрійських порід Середньопридніпровського блоку УЩ, однак максимально відзначились у найбільш розповсюдженому комплексі порід - гранітоїдах.

Субформація турмаліну. Турмалін зустрічається у пегматитах, гнейсах і метаморфічних породах залізистої формації. Найбільший практичний інтерес представляє пегматитовий генетичний тип. Багаті турмаліном пегматити і деякі кварцові жили Приазов'я та Криворізького басейну.

Субформація кольорового кварцу широко розвинена на території вивчення і зустрічається в ядерних частинах всіх видів пегматитів, тектоно-метасоматичних зонах і гранітах. Широко розвинений цей вид сировини у плагіомігматитах і гранітах сурського і токівського комплексів та керамічних пегматитах Приазов'я. Найбільш крупними жилами кольорового кварцу є Шолохівська і Усть-Кам'янська у Середньопридніпровському районі.

Формація ультраосновних порід. Український щит характеризується широким розповсюдженням ультрабазитових комплексів.

Субформація серпентинітів розвинена, в основному, в Придніпровському блоці і представлена утвореннями наступних масивів: Правдинського, Карнаухівського, Варварівського і Павлівського. Сировина кожного з вивчених масивів характеризується певними декоративними властивостями.

Субформація самоцвітів кори вивітрювання детально описана на Побузьких родовищах і представлена опалом, агатом, яшмоїдами, яшмо-агатом, плазмою, а також колекційними зразками друз і щіток кварцу. Нікеленосні кори вивітрювання серпентинізованих ультраосновних порід, які розвинені в Побужжі і Придніпров'ї, є джерелом цілої низки самоцвітів, стійких у певних її зонах: окременілі, карбонатизовані серпентиніти, агат, яшма, халцедон, опал, кахолонг, кварц.

Залізисто-кремениста формація розвинена у п'яти структурно-формаційних зонах: Одесько-Білоцерківській, Криворізько-Кременчуцькій, Придніпровській, Оріхово-Павлоградській і Приазовській. Широкий спектр декоративних різновидів джеспілітів зосереджено у Криворізько-Кременчуцькій і Придніпровській зонах (Білозерський район).

Субформація червоносмугастих джеспілітів просторово розміщена у межах родовищ заліза Кременчуцького району і північної частини Кривбасу.

Субформація жовтосмугастих джеспілітів, аметисту, аметистових щіток, натічного халцедону генетично і просторово пов'язана з багатими залізними рудами, які утворилися при перекристалізації залізних порід унаслідок метаморфічної диференціації - переміщення рудогенних компонентів в межах метаморфізованої світи порід і відокремлення рудного матеріалу в сприятливих умовах. На основі детального вивчення речовинного складу залізисто-кременистих порід Кременчуцького, Криворізького і Білозерського басейнів, їх стратиграфічного положення і структурно-тектонічних особливостей виділено дві мінерагенічні зони декоративних джеспілітів. У північній мінерагенічній зоні (Полтавський ГЗК і північна частина Криворізького басейну) відмічається червоносмугастий джеспіліт з паралельно смугастою, плойчатою і брекчієподібною текстурою. У південній частині мінерагенічної зони (південна частина Кривбасу) крім червоносмугастого зустрічається і жовтосмугастий джеспіліт. З ювелірних каменів поширені тигрове, котяче і соколине око, халцедон, нефрит темно-зеленого кольору. У зонах тектонічних порушень формуються колекційні різновиди каміння - аметист, кварц, щітки і конкреції кальциту, стяжіння піриту.

Субформація квардітів залягає у верхах криворізької серії. Потужність квардітових горизонтів у різних частинах Жовторічнянського родовища коливається від 10 до 150 м, по падінню вони простежені більше чим на 1.5 км. У останній час квардіти встановлені у межах Пролетарського залізорудного родовища. Більшість дослідників вважає, що діопсидові квардіти мають метасоматичний генезис.

Формація лужних порід локалізується у Приазов'ї (Октябрський лужний масив). З нефеліновими сієнітами цього масиву пов'язані такі види каменесамоцвітної сировини: маріуполіт, содаліт і котяче нефелінове око. Поодинокі знахідки жил содаліту встановлено на площі Оріхово-Павлоградської зони. каменесамоцвітна сировина утворення розміщення

Формація вулканічних туфів і попелу. Субформація скам'янілого дерева приурочена до вулканогенно-осадових утворень (окременілих туфів і туфосланців середнього девону), здатних швидко змінюватися з виділенням кремнезему. Фосилізація деревини у туфогенних відкладах обумовлена низькотемпературними метасоматичними процесами, які розвиваються у вулканічних областях і протікають в умовах цеолітової фації метаморфізму при високій активності кремнезему.

Субформація яшмоїдів розповсюджена у південно-західній окраїні Донецької складчастої споруди. Яшмоїди локалізуються серед фельзитових порфіритів девонського віку у вигляді тіл неправильної подовженої форми з потужністю, що складає у середньому 30 см, а в окремих місцях до 1 м.

Формація хемогенно-осадочних порід. Субформація гіпсу і селеніту приурочена до верхньої частини соленосної товщі нижньої пермі, складеної глинами, гіпсами, ангідритами, пісковиками і вапняками.

Субформація мармуризованого чорного вапняку розміщується серед відкладів карбонового віку. Товщі вапняків досягають потужності понад 350 м. Розробляються крупні родовища з видобутку флюсових вапняків візейського і турнейського ярусів: Каракубське, Новотроїцьке і Єленівське.

Мармуризовані вапняки всіх перелічених родовищ приймають полірування до дзеркального блиску і за фізико-механічними властивостями відповідають вимогам, які ставляться до облицювального каменю. Іноді порода характеризується значною тріщинуватістю: поряд з тріщинами вивітрювання спостерігаються також і тектонічні тріщини, що обмежує використання сировини.

Відносно висока тріщинуватість мармуризованих вапняків Донбасу обмежує застосування цих порід у будівництві і архітектурі, а також для отримання каменерізних виробів.

Формація елювіально-делювіальних відкладів. Субформація скам'янілого дерева залягає серед стратифікованих відкладів верхнього карбону і неогенових відкладів пісковику. Продуктивні товщі відносяться до річкових відкладів і формувались при швидкоплинній загибелі лісу і похованню деревини в умовах, що виключають її гниття і вуглефікацію.

Субформація візерунчастого кременю локалізується у відкладах верхньої крейди (Ізюмське родовище, с. Ізюм, Харківська область). У Дніпрово-Донецькій западині конкреції кременю часто зустрічаються у відкладах крейди Новоград-Сіверського і мергелях Амвросіївського родовищ та інших ділянок.

Усі відомі родовища і прояви візерунчастого кременю відносяться до екзогенної генетичної групи і представлені двома генетичними класами: осадовим і розсипним.

Розділ 5. Геолого-промислова оцінка каменесамоцвітної сировини східної частини України. Стан мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини визначається наявністю розвіданих або оцінених запасів корисних копалин, перспективами відкриття нових родовищ і економічними умовами їх розробки. Перспективи виявлення нових об'єктів є предметом геологічного прогнозу і обумовлюються ступенем вивченості закономірностей розміщення родовищ різних видів каменесамоцвітної сировини у комплексах порід району досліджень.

У теперішній час на території східної частини України попередньо оцінено близько 30 видів кольорового каміння, які приурочені до різних за віком і генезисом комплексів порід і представлені ювелірно-виробною, виробною, облицювальною і колекційною сировиною.

Найбільший промисловий інтерес представляє джеспіліт, запаси якого складають 0,218 млрд. т в Криворізькому і 0,35 млрд. т в Кременчуцькому басейнах, що визначає їх високий ресурсний потенціал на цю сировину. Окрім основного самоцвіту - червоносмугастого джеспіліту - може видобуватися і ювелірна сировина: тигрове і котяче око, халцедон, аметист, а також і колекційні зразки.

Наступним видом виробної сировини, який вагомо поповнює реєстр кольорового каміння України, є серпентиніт. На сьогодні родовища декоративних серпентинітів не розвідані, тим не менше, запаси цього відомого декоративного каміння у межах території досліджень значні (масиви Варварівський, Карнаухівський, Правдинський, Павлівський та інш.).

До кори вивітрювання серпентинітів приурочена низка родовищ і проявів силікатних нікелевих руд. Досить рентабельною може бути розробка нікеленосної кори вивітрювання у якості комплексних родовищ з отриманням як рудних, так і нерудних корисних копалин. До перших відносяться руди нікелю, кобальту, заліза, до других - магнезит, мінеральні краски, магнієві добрива для кислих ґрунтів і виробне каміння (агати, аметисти, опали, щітки і друзи кварцу).

Письмові пегматити на Українському щиті широко розвинені і приурочені до 15 пегматитових полів. На території досліджень вони представлені в Приазовському блоці на ділянках "Балка Великого Табору" і "Зелена Могила". Запаси пегматитів ділянки "Балка Великого Табору" за категоріями А+В+С ₁ складають 5853,3 тис. т, серед яких біля 10 % об'єму складають декоративні і ювелірні різновиди. У пегматитах цього типу встановлено сировину ювелірної якості: берил і кварц.

Кольоровий кварц утворює жили потужністю до 7 м у древніх гранітах і гранітоїдах архейського віку Середньопридніпровського і Приазовського мегаблоків. Попутний видобуток жильного кварцу і супутньої колекційної сировини (щітки аметисту) при розробці гранітних кар'єрів представляє промисловий інтерес. Найбільш перспективним об'єктом на цей вид сировини є Шолохівське родовище, яке має вихід на денну поверхню і знаходиться на березі р. Базавлук.

Рожевий гнейс (бельмакіт) Приазовського мегаблоку не вивчався як кольорове каміння, але може представляти промисловий інтерес, так як декоративні властивості його високі, а прогнозні ресурси практично невичерпні. Сьогодні рожевий гнейс розробляється відкритим способом як будівельний матеріал.

Прояви епідозиту і мілоніту як гемологічні об'єкти не оцінено, хоча вони відслонюються у гранітних кар'єрах, що розробляються на будівельну сировину і просторово приурочені до басейну р. Дніпро. Економічно доцільний супутній відбір зразків каменів для подальшої обробки, тому такі прояви каменебарвної сировини представляють певний промисловий інтерес.

Унакіт встановлено у відслоненнях правого борту р. Мокра Волноваха у с. Стила Старобешівського району Донецької області. Це поки що єдиний район розвитку декоративного каміння, де ресурси складають 3,6 млн. м ³. Також вивчено одиничні прояви у басейні р. Дніпро, що представляють гемологічний інтерес.

Мармуризований вапняк застосовується у промисловості як флюс. У теперішній час розвідано 6 родовищ, 4 з яких розробляються. На ділянках "Каракубській І, ІІ" запаси флюсового вапняку визначено за категоріями А+В+С ₁, вони складають 892257 тис т, з них біля 7 % можна використовувати як декоративний камінь при виготовленні виробів інтер'єру і виробок різного рівня. У кар'єрі спостерігаються негабарити, що досягають розмірів 1,5-2,0 м. Можливий попутний видобуток з селективним відбором декоративної сировини.

Прояв "Донський" (Приазовський мегаблок) маріуполіту і содаліту не оцінений як родовище каменесамоцвітної сировини, хоча добре і давно відомі декоративні властивості цих кольорових каменів.

У останній час виявлені та попередньо вивчені значні ресурси скам'янілої деревини, яка може бути використана як ювелірна, виробна і колекційна сировина.

Промислова значимість різних видів кольорового каміння території досліджень не однакова і визначається специфічними вимогами, що відрізняються від вимог, які ставляться до рудних корисних копалин. Відомо, що каменесамоцвітну сировину з невеликими запасами і невисокими декоративними властивостями застосовують у каменерізній промисловості, при виготовленні декоративно-художніх виробів інтер'єру і малих форм архітектури. Кольорове каміння з високими декоративними властивостями, але незначними запасами, може застосовуватися у ювелірній промисловості. При обмеженій кількості, ідеальній цілісності, а також мінералогічній рідкісності, мінерали і їх агрегати відносять до колекційних каменів.

Ступінь геологічної і гемологічної вивченості родовищ і проявів каменесамоцвітної сировини, а також обсяг запасів визначають черговість їх видобутку. До об'єктів першої черги відносяться родовища джеспіліту, письмового пегматиту, епідозиту і мармуризованого вапняку, декоративні різновиди яких можуть видобуватися попутно на об'єктах, що сьогодні розробляються. У зв'язку з цим вони є сировиною першої черги інвестування. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, содаліт, нефелінове "котяче око", скам'яніле дерево і кремінь. Супутній видобуток декоративних різновидів цих каменів може здійснюватися в міру введення у експлуатацію родовищ. Комерційний інтерес також представляють халцедон, тигрове, соколине, котяче око, скам'яніле дерево, яшмоїди, кольоровий кремінь і галіт, які можуть використовуватися як колекційний матеріал, ювелірна сировина для авторських робіт і у лікувальних цілях.

Всі види переліченої вище каменесамоцвітної сировини на території східної частини України не видобуваються і не використовуються у каменеобробній промисловості. Таке положення є неприйнятним і передбачає створення вітчизняної бази кольорового каміння, яка б відповідала сучасним вимогам ринкової економіки, і, в першу чергу, забезпечила прибуток від розробки родовища у процесі реалізації сировини і продуктів її переробки. Розріст і укріплення мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини ґрунтується на необхідності раціонального використання надр і визначається комплексом факторів, які забезпечують прогноз, видобуток, переробку і просування на світовий ринок вітчизняного кольорового каміння. Тому основними напрямками розробленої моделі розвитку мінерально-сировинної бази є: методологія, прогресивні технології геологорозвідки, видобуток, переробка і формування ринку каменесамоцвітної сировини.

ВИСНОВКИ

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, у якій на якісно новому рівні досліджено кольорове каміння східної частини України.

Найбільш важливі наукові і практичні результати досліджень, висновки і рекомендації полягають у наступному.

1. На території східної частини України нараховується більш як 100 перспективних проявів і точок мінералізації по 30 видам мінералів і гірських порід, які мають декоративні властивості й можуть використовуватись як каменесамоцвітна сировина.

2. Уперше на території східної частини України визначені і вивчені сім геологічних формацій, з якими генетично і просторово пов'язана каменесамоцвітна сировина: гранітоїдна, ультраосновних порід, залізисто-кремениста, лужних порід, хемогенно-осадочних порід, вулканічних туфів і попелу, елювіально-делювіальних відкладів.

3. Встановлено сприятливі геологічні умови утворення формацій, які вміщують каменесамоцвітну сировину. З урахуванням геологічної будови і геодинамічних умов формування структурно-формаційних комплексів на території східної частини України здійснено мінерагенічне районування каменесамоцвітної сировини на формаційній основі.

4. На території району досліджень визначено види кольорового каміння першої черги інвестування - джеспіліт, письмовий пегматит, епідозит, мармуризований вапняк. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, турмалін, содаліт, нефелінове котяче око, скам'яніле дерево і кремінь.

5. Розроблено модель розвитку мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини, яка передбачає комплексний розвиток наступних напрямків: методологія, прогресивні технології геологічного вивчення; видобуток, переробка і формування вітчизняного ринку кольорового каміння. Впровадження концепції буде сприяти раціональному використанню неметалевих корисних копалин, розробці сучасної стратегії геологорозвідувальних і експлуатаційних робіт, що врешті дозволить збільшити приріст запасів сировини.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Самоцветы Украины: в 3 т. / [Баранов, Хоменко Ю.Т., Цюпко С.В., Мажаровский Г.И., Фощий Н.В., Козар Н.А., Антонио Ф.Г., Бартоломеу А.П., Куцевол М.Л., Ганоцкий В.И., Куцевол Л.И., Козловский Л.М., Косолапов А.Ф., Камков Р.Б., Никитенко И.С., Буряк И.Н., Шевченко С.В., Нестеровский В.А., Антонов Ю.И., Выпова Е.И., Буравлева Н.К., Бойко В.Н., Цоцко Л.И., Алмазов В.В., Горбач В.П., Лузанов П.М., Карманов В.Е., Нетеча М.В., Фощий Н.Н., Полищук А.С.] - Т.1: Самоцветы Среднего Побужья. Агаты Рафаловского месторождения. Декоративные тектониты Среднего Приднепровья и Приазовья. - К.: Ювелир-пресс, 2005. - 64 с.

2. Самоцветы Украины: в 3 т. / [Баранов, Ганоцкий В.И., Хоменко Ю.Т., Цюпко С.В., Мажаровский Г.И., Швыдько П.В., Шевченко С.В., Нетеча М.В., Фощий Н.В., Козар Н.А., Слипенький В.С., Козловский Л.М., Карманов В.Е., Камков Р.Б., Цоцко Л.И., Никитенко И.С., Липилин В.А., Жулид В.П., Горбунов М.Ю., Марчук Л.А., Ивкин В.М., Чупрый С.В., Алмазов В.В., Буравлева Н.К., Нестеровский В.А., Лузанов П.М., Выпова Е.И., Пойдем А.А., Колоколов Ю.В., Буряк И.Н., Хваля И.К., Кашия Д.О.] - Т. 2: Джеспилиты. - К.: Ювелир-пресс, 2006. - 100 с.

3. Самоцветы Украины: в 3 т. / [Баранов, Константинов А.В., Цюпко С.В., Константинов В. А, Шевченко С.В., Мажаровский Г.И., Карманов В.Е., Нестеровский В.А., Хоменко Ю.Т., Фощий Н.В., Козар Н.А., Цоцко Л.И., Фощий Н.Н., Камков Р.Б., Никитенко И.С., Нетеча М.В., Эммануэль М.Б., Буравлева Н.К., Алмазов В.В., Лузанов П.М., Выпова Е.И.] - Т. 3: Коллекционные камни Керченского полуострова. - К.: Ювелир-пресс, 2008. - 84 с.

4. Новый украинский ювелирный камень - нефелиновый кошачий глаз / Баранов П.Н., Козар Н.А., Стрекозов С.Н., Хоменко Ю.Т., Шевченко С.В., Нетеча М.В. // Науковий вісник НГА України. - 2001. - №4. - С. 53-54.

5. Козар М.А. Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України // Науковий вісник НГУ. - 2008. - №3. - С. 41-43.

6. Гребенюк А.М., Козар М.А., Стрекозов С.М. Перспективи розвитку мінерально-сировинної бази польовошпатової сировини в Приазов'ї // Матеріали наукової конференції "Мінерально-сировинний комплекс України і АР Крим. Стан. Проблеми. Перспективи". - Сімферополь. - 2006. - С. 39-41.

7. Баранов П.М., Козар М.А. Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях південно-східної частини України. // Матеріали ІV науково-виробничої наради геологів-зйомщиків України. - Кривий Ріг. - 2007. - С. 161-163.

8. Козар М.А., Кривдик С. Г., Дубина А.В., Стрекозов С.М. Геохімічні особливості нефелінових і лужних сієнітів Українського щита. // Матеріали міжнародної наради (країн СНД) "Лужний магматизм Землі і його рудоносність". - Київ. - 2007. - С. 118-119.

АНОТАЦІЯ

Козар М.А. Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 - геологія металевих і неметалевих корисних копалин. Інститут геохімії навколишнього середовища НАН і МНС України. Київ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню каменесамоцвітної сировини у геологічних формаціях східної частини України. Представлено характеристику та визначено структурне і просторове положення кожного виду каменесамоцвітної сировини території досліджень. Встановлено закономірності розподілу й здійснено мінерагенічне районування каменесамоцвітної сировини на формаційній основі. Результати комплексного геолого-гемологічного вивчення каменесамоцвітної сировини уможливили визначення запасів та виявлення галузі використання у ювелірній і каменерізній промисловості кольорового каміння району, а також виділення об'єктів першої черги інвестування: джеспіліт, письмовий пегматит, епідозит, мармуризований вапняк. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, турмалін, содаліт, нефелінове кошаче око, скам'яніла деревина і кремінь.

Розроблено модель розвитку мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини, основними елементами якої є: методологія, прогресивні методи геологічного вивчення, видобуток, переробка і формування вітчизняного ринку каменесамоцвітної сировини. Впровадження запропонованих заходів буде сприяти раціональному використанню рудних і нерудних корисних копалин, розробці сучасної стратегії геологорозвідувальних і експлуатаційних робіт, що у результаті дозволить збільшити приріст запасів сировини.

Ключові слова: каменесамоцвітна сировина, геолого-промислова оцінка, мінерагенія, геологічні формації, модель розвитку.

АННОТАЦИЯ

Козар Н.А. Камнесамоцветное сырье в геологических формациях восточной части Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 ? геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. Институт геохимии окружающей среды НАН и МЧС Украины. Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию камнесамоцветного сырья в геологических формациях восточной части Украины. Геологоразведочные и научно-исследовательские работы, проведенные на территории восточной части Украины, показали, что в изучаемом районе имеются цветные камни, востребованные на внутреннем и внешнем рынках. Систематизация и анализ информации о генезисе и благоприятных условиях локализации цветных камней в различных геологических формациях позволили установить закономерности распределения и осуществить минерагеническое районирование камнесамоцветного сырья на формационной основе. Выявленные закономерности распределения субформаций камнесамоцветного сырья восточной части Украины обусловливают образование декоративного сырья с древними (архейскими и раннепротерозойскими) этапами формирования Украинского щита, а ювелирного, ювелирно-поделочного и поделочного - с мезозой-кайнозойским платформенным режимом. Значительная часть месторождений цветных камней имеет метаморфический и гидротермально-метасоматический генезис.

Впервые на территории восточной части Украины выделено семь геологических формаций, с которыми генетически и пространственно связаны разные по возрасту конкретные виды камнесамоцветного сырья. Камнесамоцветное сырье гранитоидной формации: розовый мигматит, письменный пегматит, петалит, турмалин, цветной кварц, милонит; формации ультраосновных пород: серпентинит, родингит, нефрит, лиственит, яшмо-агат, агат, плазма; железисто-кремнистой формации: джеспилит, тигровый глаз, халцедон, кошачий глаз; формации щелочных пород: содалит, нефелиновый кошачий глаз; формации хемогенно-осадочных пород: гипс, селенит, мраморизованный известняк; формации вулканических туфов и пепла: яшмоиды, окаменелое дерево; формации элювиально-делювиальных отложений: окаменелое дерево, кремень.

Для каждого вида цветного камня установлены декоративные (цвет, текстурный рисунок, прозрачность) и технологические (способность принимать зеркальную полировку, трещиноватость, вязкость, твердость) свойства. Эти качественные показатели определяют группу камнесамоцветного сырья (ювелирное, ювелирно-поделочное, поделочное, декоративно-облицовочное или коллекционное) и область его применения в ювелирной и камнерезной промышленности.

На основе комплексного геолого-геммологического изучения камнесамоцветного сырья определены запасы и выделены объекты первой очереди инвестирования: джеспилит, письменный пегматит, эпидозит, мраморный известняк. Декоративные разновидности этих камней могут отбираться попутно на разрабатываемых в настоящее время объектах. Цветные камни второй очереди инвестирования представлены серпентинитом, петалитом, турмалином, содалитом, нефелиновым кошачьим глазом, окаменелым деревом и кремнем - их попутная добыча может осуществляться по мере введения в эксплуатацию месторождений. Коммерческий интерес также представляют тигровый, соколиный, кошачий глаз, яшмоиды, некоторые разновидности окаменелой древесины и рисунчатого кремня, которые могут использоваться как коллекционный материал и сырье для авторских работ.