Стратиграфія і палеогеографія пізнього плейстоцену перигляціальної області Центральної та частини Східної Європи (за палінологічними даними)

20. Комар М.С. Оценка динамики палеоклиматических показателей в степной зоне Украины на протяжении поздненеоплейстоценового и голоценового межледниковий / М.С. Комар // Геологічний журнал. 2008. № 3. C. 108-112.

21. Комар М. Реконструкция палеогеографических условий позднеледниковья территории Центральной Польши и Центральной Украины (на примере позднепалеолитических стоянок Вильчице и Межирич) /М.С. Комар // Геологічний журнал. 2008. № 4. C. 67-76.

22. Комар М.С. Етапи розвитку рослинного покриву України протягом плейстоцену /М.С. Комар // Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: зб. наук. праць ІГН НАН України. К., 2009. С. 383-389.

23. Komar M. Spatial vegetation patterns based on palynological records in the loess area between the Dnieper and Odra rivers during the last interglacial-glacial cycle / M. Komar, M. Јanczont, T. Madeyska // Quaternary International. 2009. Vol. 198. № 1-2. P. 152-172. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізів палінологічним методом, реконструкція палеорослинності та палеоклімату часу осадконакопичення, історія розвитку рослинності, стратиграфічна інтерпретація, кореляція.

24. Комар М.С. Положение прилукского термохрона и его аналогов в стратиграфических схемах Европы. / М.С. Комар, С.К. Прилипко // зб. наук. праць ІГН НАН України. К., 2009. Вип. 2. С. 190-193. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеорослинності, палеоландшафтів та палеоклімату часу осадконакопичення, висновки про вік досліджених осадків.

25. Крохмаль А.И. Плейстоценовые отложения перигляциальной террасы р. Сквирка у с. Халепье: биостратиграфия и палеоэкология / Крохмаль А.И., Комар М.С., Прилипко С.К. // Тектоніка і стратиграфія. 2009. №36. С. 110-114. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеорослинності, палеоландшафтів та палеоклімату часу осадконакопичення.

26. Palaeoenvironmental background and age of the Late Palaeolithic settlement in SE Poland (a case study from the Sandomierz Upland and Carpathians) [Bentham Science Publishers] / Komar M., Јanczont M.,Valde-Nowak P., Baіaga K., Kusiak J., Hoіub B., Mroczek P., Zieliсski P. // The Open Geography Journal. 2010. Vol. 3. P. 55-66. Access mode: http://www.bentham.org/open/ электронный журналОсобистий внесок: результати дослідження осадків археологічних пам'яток палінологічним методом, висновки щодо характеру рослинного покриву та палеогеографічних умов часу осадконакопичення.

27. Комар М.С. О положении европейских гляциальных рефугиумов древесных на протяжении последнего плейстоценового оледенения. // Геологічний журнал. 2010. № 2. С. 61-70.

28. Комар М.С. Динамика смен палеообстановок территории предгорья Карпат в начале последнего плейстоценового климатического цикла (на примере разреза Radymno) / М.С.Комар, М. Ланчонт, П. Кулеша, Я. Кусяк // Геологічний журнал. 2010. № 4. С. 58-72. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеокліматичних показників та переважаючих біомів часу осадконакопичення, стратиграфічна інтерпретація, висновки.

29. Палинофлора как индикатор палеогеографических условий территории Польши в позднем плейстоцене: материалы междунар. палеоботан. конф. [Современные проблемы палеофлористики, палеофитогеографии и фитостратиграфии], (Москва, 17-18 мая 2005 г.). М. 2005. Вып. 1. С. 173-177.

30. Problemy metodyczne analizy pyіkowej lessуw i gleb kopalnych - problemy metodyczne: materiaіy XIV konferencji miкdzynarodowej, [Studia interdyscyplinarne nad lessami], (Sandomierz, 14-16 Wrzes. 2006 r). Lublin, 2006. S.38-43.

31. Опорний розріз неоплейстоценових субаеральних відкладів біля с. Роксолани (Одеська область): матеріали ХІV укр.-пол. семінару [Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу], (Луцьк, 12-16 верес. 2007 р.). Львів, 2007. С. 109-128. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеорослинності, палеоландшафтів та палеоклімату часу осадконакопичення, висновки щодо стратиграфічного поділу.материалы.

32. Реконструкция палеогеографических условий времени существования позднепалеолитических стоянок Вильчице (центральная Польша) и Межирич (центральная Украина): материалы ХІІ Всероссийской палинологической конференци [Палинология: стратиграфия и геоэкология], (Санкт-Петербург, 29 сент.- 4 окт. 2008г). Санкт-Петербург, 2008. C. 261-265.

33. Komar M. Palynology of аeolian sediments of the Late Pleistocene at Biaіy Koњcioі, Niemcza-Strzelin hills / M. Komar, Z. Jary, D. Ciszek, J. Kida // Record of climatic changes in loess succession: IV International Loess seminar, Осt. 13-16, 2004: abstract. Wrocіaw, 2004. Р. 63-64. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеорослинності.

34. Komar M. Complex investigation of the deposits of Andrusovka section (Kirovograd region, Ukraine) / M. Komar, A. Krokhmal, E. Melnik, S. Prylypko // Reconstruction of Quaternary palaeclimate and palaeoenvironments and their abrupt changes: conference (Bialowieza, 29 Sept.-2Oct., 2004: abstract. Warsaw, 2004. Р. 17-18. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеорослинності, палеоландшафтів та палеоклімату часу осадконакопичення.

35. Комар М.С. Палинофлора как индикатор палеогеографических условий территории Польши в позднем плейстоцене./ М.С. Комар //Современные проблемы палеофлористики, палеофитогеографии и фитостратиграфии: 11 междунар. палеобот. конф., 17-18 мая, 2005г.: тезисы докл. М., 2005. C. 89.

36. Komar M. Cechy eemsko-vistuliaсskiej roslinnoњci w profilach lessowych Polski SE Tarnawce (dolina Sanu) i Polanуw Dolny (dolina Wisіy) / M. Komar, M. Јanczont // Stratygrafja Plejstocenu Polski: XII konferencja Zwierzyniec, 31 Serp.-3 Wrzes., 2005: abstract. Warszawa, 2005. S. 82-83. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізів палінологічним методом, реконструкція палеорослинності, висновки щодо східних рис та розбіжностей в характері рослинного покриву.

37. Комар М. Первые результаты палинологических исследований курганов конца эпохи неолита Каньчутской возвышенности (Польша) / М. Комар, М. Ланчонт, И. Ногай-Хахай // Палинология: теория и практика: ХІ Всеросс. палинол. конф., 27 сент.-1 окт. 2005 г: тезисы докл. М., 2005. C. 114-115. Особистий внесок: методика палінологічного аналізу археологічних об'єктів, результати палінологічного аналізу курганів.

38. Komar M. Dynamic of vegetation cover of Poland territory during last interglacial-glacial cycle (based on pollen analysis data) / M. Komar // VII European Palaeobotany-Palynology Conference, Sept.6-11, 2006: abstract. Prague, 2006. P. 66.

39. Komar M. The Pleistocene palaegeography and stratygraphy of Roxolany, Odessa region, Ukraine /P. Gozhik, M. Komar, A. Krohmal, S. Prylypko, N. Kovaliuh // Danubius Pannonico Mysicus: Abstracts Danube Loess Symposium (INQUA). Novi Sad, 2006. S.11-12. Особистий внесок: результати дослідження осадків розрізу палінологічним методом, реконструкція палеорослинності, палеоландшафтів та палеоклімату часу осадконакопичення, висновки щодо стратиграфічного поділу.

40. Komar M. The environmental conditions within the Moravia and southern Silesia during Gravettian period and its impact to the behavior of Palaeolithic hunters. / L Lisб., M. Nэvltovб Fiљбkovб, M. K. Jones, M. Komar, L. Petr // International working conference OIS3 stage, 15-17 March, 2010: аbstract. Brno, 2010. P. 16-17. Особистий внесок: результати дослідження археологічних обєктів палінологічним методом, реконструкція палеорослинності.

41. Komar M. About location of possible European trees refugia during Last Glaciation / M. Komar // INQUA-SEQS Conference, 21-26 June, 2010: аbstract. Rostov-on-Don, 2010. P.76.

42. Комар М.С. Растительные сукцессии как основа палиностратиграфии плейстоцена / М.С. Комар // Междунар. конф. посвящ. памяти С.В.Мейена, 23-24 нояб. 2010 г.: тезисы докл. М., 2010. С. 22.

АНОТАЦІЯ

Комар М.С. Стратиграфія і палеогеографія пізнього плейстоцену перигляціальної області Центральної та частини Східної Європи (за палінологічними даними). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора геологічних наук по спеціальності 04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія. Інститут геологічних наук НАН України. Київ, 2011.

Детально вивчені за допомогою палінологічного методу відклади ряду найбільш повних і репрезентативних розрізів континентальних відкладів пери- та екстрагляціальної областей Центральної і суміжної частини Східної Європи. Показана можливість використання матеріалів палінологічного аналізу для вирішення ряду палеогеографічних і стратиграфічних завдань. Для характеристики цих відкладів застосовано метод реконструкції кількісних значень скалярних кліматичних показників на основі палеофлористичних даних, який дозволив простежити зміни температурного режиму. Комплексний аналіз геологічних, біологічних і кліматичних даних дозволив провести реконструкцію рослинного покриву і клімату пізньоплейстоценового часу, а використання результатів термолюмінесцентного і радіовуглецевого датування збільшило надійність побудованої автором схеми розвитку природних умов досліджуваної території. Рішенню цієї задачі сприяло використання нового методу біомізації, що дозволило не тільки відновити сукцесії рослинних формацій у вертикальному розрізі, але й охарактеризувати їх у просторі.

Детально розглянуто питання можливості збереження деревної рослинності в рефугиумах протягом останнього плейстоценового зледеніння в пери- та екстрагляціальних областях Європи. Зроблено висновки про розміщення рефугіумів дендрофлори на території Європи.

Ключові слова: пізній плейстоцен, спорово-пилковий аналіз, палеорослинність, палеоклімат, перигляціальна область, екстрагляціальна область, субаеральні відклади, Центральна Європа, Україна.

АННОТАЦИЯ

Комар М.С. Стратиграфия и палеогеография позднего плейстоцена перигляциальной области Центральной и части Восточной Европы (по палинологическим данным). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия. Институт геологических наук НАН Украины. Киев, 2011.

Детально изучены с помощью палинологического метода отложения ряда наиболее полных и представительных разрезов континентальных образований пери- и экстрагляциальной областей позднего неоплейстоцена Центральной и сопредельной части Восточной Европы. Показана возможность использования материалов палинологического анализа для решения ряда палеогеографических и стратиграфических задач. Для характеристики этих отложений применен метод реконструкции количественных значений скалярных климатических показателей на основании палеофлористических материалов, который позволил проследить изменения температурного режима. Комплексный анализ геологических, биологических и климатических данных дал возможность провести реконструкцию растительности и климата позднеплейстоценового времени, а использование результатов термолюминесцентного и радиоуглеродного датирования увеличило надежность построенной автором схемы развития природных условий исследуемой территории. Решению этой задачи способствовало применение нового метода биомизации, что позволило не только восстановить сукцессии растительных формаций в вертикальном разрезе, но и охарактеризовать их по простиранию.

Детально рассмотрен вопрос возможности сохранения древесной растительности в рефугиумах на протяжении последнего плейстоценового оледенения в пери- и экстрагляциальной областях Европы. Сделаны выводы о размещении рефугиумов древесных на территории Европы.

Ключевые слова: поздний плейстоцен, спорово-пыльцевой анализ, палеорастительность, палеоклимат, перигляциальная область, экстрагляциальная область, субаэральные отложения, Центральная Европа, Украина.

SUMMARY

Komar M.S. Stratigraphy and palaeogeography of Late Pleistocene periglacial areas of Central and Eastern Europe (from palynological data). - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Doctor of Geological Sciences, the specialty 04.00.09 - palaeontology and stratigraphy. The Institute of Geological Sciences of National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2011.

The area of loess-soil formation development between Saale and Dnieper rivers is a very interesting region to study changes of environment in extraglacial zone. Two varieties, oceanic and continental ones of moderate climate are represented here. Dynamics of those changes was manifested in certain range of phenomena and very brightly in vegetation cover development in particular. Sediments of the most complete and representative sections of continental facies in periglacial and extraglacial areas in the Central and part of Eastern Europe during late Pleistocene are studied in detail using palynological method in this study. It was recognized that common features of vegetation cover development in the area under investigation were stipulated by general trend of climate changes during last Pleistocene interglacial-glacial cycle. It was noted some changes of vegetation characteristics that are distinctly traced in latitudinal direction. These are caused by increased continentality of climate eastward and expressed by increasing of number of elements characteristic of open areas. Differences stipulated by zonation are manifested by spore-pollen spectra as for total amount of pollen or arboreal and bushy vegetation as for separate taxa. Other differences in vegetation composition of studied sections are governed by regional and local peculiarities of particular areas. The conclusions on changes of floristic composition of phytocoenoses become possible owing to acquisition of more complete palynological characteristic of Late Pleistocene sediments comparing to one available early for the sections of peri- and extraglacial zones of the Central Europe.

It is shown possibility to use materials of palynological analysis to solve some paleogeographic and stratigraphic problems. Applying the method of numerical values of scalar climate indices restoration it was succeeded to trace amplitude changes the method to temperature regime during late Neo-Pleistocene for the area studied. Application of the bioms restoration method (Prentice et al., 1996) has drown a conclusion that in the beginning of last Pleistocene interglacial-glacial cycle over the territory of Central Europe, West Ukraine and Dnieper Right Bank the dominant bioms were warm and cool mixed as well as moderate deciduous forests. In forest-steppe and steppe zones even during interglacial the steppe was a dominating biom. Steppes and mosaic landscapes were dominated on the territory of peri- and extraglacial zones of the Central and part of Eastern Europe during last Pleistocene glaciation.

An integral analysis of geological, biological, and climatic data has allowed restoration of vegetation and climate of late Pleistocene epoch and results of thermoluminescent and radiocarbon dating increased reliability of the author's concept for development of the natural conditions in the area under consideration.

Vegetation successions were taken as the basis for climate-stratigraphic subdivision of sediments by spore-pollen analysis. It is shown that recognition of spore-pollen complexes is not quite correct approach because for Pleistocene floristic genera and species appearance and extinction are not described so there is no reason for such criteria to serve for stratigraphic subdivision.

The issue of preservation of arboreal vegetation chances within refugia during last Pleistocene glaciation in peri- and extraglacial areas of Europe is examined in detail. It is shown that a significant influence on the presence of dendroflora in vegetation cover during interstadials played localization refugia, and the location of the sections in the valleys of major rivers. The conclusions on location of dendroflora refugia in Europe are made.

Кey words: Late Pleistocene, spore-pollen analysis, palaeovegetation, palaeoclimate, periglacial area, extraglacial area, subaerial sediments, Central Europe, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru