Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ наук УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЇ І ГЕОХІМІЇ ГОРЮЧИХ КОПАЛИН

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Літомагнітні комплекси нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини

04.00.17 - Геологія нафти і газу

Крива Ірина Георгіївна

Львів2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Карпатському відділенні Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.

Науковий керівник:

доктор фізико-математичних наук, професор Максимчук Валентин Юхимович, Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, директор, завідувач відділу динаміки магнітного поля Землі.

Офіційні опоненти:

доктор геологічних наук, старший науковий співробітник М.Ю. Нестеренко, Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (м. Львів), завідувач лабораторії колекторів і нафтоконденсатовилучення;

кандидат геологічних наук С.Г. Анікеєв, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (м. Івано-Франківськ), доцент кафедри польової нафтогазової геофізики.

Захист відбудеться " 9 ” грудня 2011 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.152.01 в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України за адресою: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 3а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України за адресою: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 3а.

Автореферат розісланий" 5 ” листопада 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат геологічних наук Радковець Н.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Магнітна сприйнятливість () є однією із петрофізичних характеристик гірських порід, інформативність та можливості якої для вивчення осадового чохла використовуються ще не повною мірою.

Дослідження магнітної сприйнятливості осадових порід, що виконані останнім часом у різних нафтогазоносних басейнах, дозволили виявити досить високі можливості методу для розв'язання широкого кола геологічних задач: вивчення та кореляція стратиграфічних горизонтів, встановлення границь їх поширення, відтворення процесів седиментації і оцінювання ступеня окисно-відновних процесів, виділення фаціальних різновидів порід, з метою визначення палеогеографічних умов і тектонічних режимів басейнів.

Всі перераховані задачі, незважаючи на високу вивченість регіону геологічними і геофізичними методами, залишаються актуальними для Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) - основної нафтогазоносної області України. Формування осадового чохла північно-західної частини ДДЗ відбувалося у різних структурно-тектонічних умовах, що спричинило розмаїття структурних форм, часту зміну фаціальних обстановок. Загальною закономірністю при цьому є скорочення осадових утворень у напрямку регіонального підйому шарів на північний захід і до бортів западини, а також у районах виступів докембрійського кристалічного фундаменту. Осадові породи характеризуються широким спектром літологічного складу та фаціальних обстановок. Осадова товща не містить повсюдно витриманих пачок і змінюється від повністю піщаних до переважно карбонатних розрізів. Все це ускладнює не лише кореляцію, а і виділення цих відкладів при проведені нафтогазопошукових робіт, що визначає актуальність досліджень автора за темою дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготована здобувачем у Карпатському відділенні Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України (КВ ІГФ) під час навчання в аспірантурі (відділ динаміки магнітного поля Землі) та упродовж подальшої наукової праці. Дисертація пов'язана з науково-дослідними роботами за бюджетними темами: "Дослідження магнітних властивостей гірських порід у зоні розташування покладів вуглеводнів”, держ. реєстр. № 0105U003156, 2005р.; "Прогнозування нафтогазоносності геологічних структур за геомагнітними даними”, держ. реєстр. № 0106U000976, 2008р. та договірній темі: "Дослідження магнітної сприйнятливості гірських порід перспективних нафтогазоносних ділянок бортів ДДЗ”, держ. реєстр. № 0104U008750, 2004р.

Мета і завдання досліджень. Мета - визначити магнітну сприйнятливість нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини ДДЗ, встановити закономірності її просторового розподілу, оцінити можливості застосування в комплексі геофізичних методів для розчленування і кореляції геологічного розрізу та розв'язання нафтогазопошукових задач.

Для реалізації даної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. провести детальні дослідження магнітної сприйнятливості теригенних гірських порід палеозойських відкладів північно-західної частини ДДЗ;

2. вивчити закономірності вертикальної та латеральної мінливості магнітної сприйнятливості порід осадового чохла в регіональному плані та у межах локальних структур;

3. вивчити вплив фаціальних умов та нафтогазоносності на магнітну сприйнятливість осадових порід;

4. дослідити особливості статистичного розподілу магнітної сприйнятливості різних типів гірських порід різних стратиграфічних горизонтів;

5. обґрунтувати критерії розчленування та кореляції осадової товщі за даними вивчення магнітної сприйнятливості;

геологічний розріз нафтогазоносний палеозой

6. дослідити можливості та оцінити інформативність методу для розчленування та кореляції геологічного розрізу та для розв'язання нафтогазопошукових задач.

Об'єкт досліджень - осадові утворення палеозойського віку північно-західної частини ДДЗ.

Предмет досліджень - магнітна сприйнятливість осадових порід нафтогазоносних відкладів палеозойського віку північно-західної частини Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.

Методи досліджень. Експериментальне вимірювання за допомогою капаметра КТ-5 (чутл.10^-5од. СІ), аналіз і систематизація магнітної сприйнятливості кернового матеріалу із свердловин низки родовищ та перспективних структур, з подальшою статистичною обробкою аналітичних даних. Для виконання роботи використовувалися літологічні, фаціальні, палеонтологічні дослідження. Літолого-петрографічний склад порід вивчався в петрографічних шліфах.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. отримано нові дані про особливості магнітної сприйнятливості осадових порід теригенно-карбонатних товщ палеозою північно-західної частини ДДЗ та її латерального поширення;

2. встановлено відмінності у статистичних характеристиках (тип розподілу) магнітної сприйнятливості гірських порід нижнього і верхнього візе північно-західної частини ДДЗ;

3. вперше науково обґрунтовано критерії виділення, за даними капаметрії, переривів в осадконагромадженні та встановлено, що аномальні значення магнітної сприйнятливості маркують перериви в нагромадженні осадів;

4. досліджено вплив нафтогазоносності та фаціальних умов на диференціацію осадових порід за магнітною сприйнятливістю;

5. вперше, за даними капаметрії, для північно-західної частини ДДЗ виділені літомагнітні комплекси палеозойських відкладів регіонального поширення, що відповідають основним етапам осадконагромадження;

6. вперше для північно-західної частини ДДЗ, за даними капаметрії, простежено в регіональному плані межу між нижнім та верхнім візе.

Практичне значення одержаних результатів. Використання даних вивчення магнітної сприйнятливості доповнює інформацію про петрофізичні властивості гірських порід. Врахування отриманих здобувачем даних про особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості та виділені літомагнітні комплекси дозволяє обґрунтованіше проводити кореляцію візейського глинисто-карбонатного комплексу, виявляти зони переривів в осадконагромадженні різного рангу та вирішувати задачі ритмостратиграфії, що сприяє ефективності нафтогазопошукових робіт в ДДЗ.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні та методичні результати, які винесено на захист, опрацьовано здобувачем особисто. Здобувачем проведено експериментальні виміри магнітної сприйнятливості керну, проведено статистичний аналіз, здійснено обробку та інтерпретацію отриманих даних, опис зразків, виготовлення та опис палеонтологічних і петрографічних шліфів. Особистий внесок у наукові праці, що написані у співавторстві зазначені у переліку наукових праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень на окремих етапах виконання роботи доповідалися на 8-ій Міжнародній науково-практичній конференції УНГА "Нафта і газ України”, (Судак, 2004), науковій конференції молодих вчених і спеціалістів ЛвУкрДГРІ, (Львів, 2005), науковій конференції "Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі ХХІ століття”, (Львів, 2005), Всеукраїнській науковій конференції "Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища”, (Київ, 2006), Всеукраїнській науковій конференції "Моніторинг геологічних процесів”, (Київ, 2009), наукових конференціях "Нові геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища” (Львів, 2006, 2007), "Геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища” (Львів, 2008), Міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених "Техніка і прогресивні технології в нафтогазовій інженерії”, (Івано-Франківськ, 2008), Міжнародній конференції геоінформатики (Київ, 2010) та на конференціях (XVII, XVIII, XIX, XX, XXI, ХХІІ) Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка (Львів, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 15 наукових працях, у т. ч.6 статтях (5 статей - у фахових журналах, затверджених ВАК України, 1 стаття на електронному носії), 9 тезах доповідей на наукових конференціях різного рівня.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків і містить 144 сторінки загального обсягу, в складі якого 51 рисунок, 6 таблиць та 1 додаток. Перелік використаних джерел включає 106 найменувань.

Автор щиро вдячна за участь в обговорені теоретичних положень і отриманих результатів під час підготовки дисертаційної роботи науковому керівнику доктору фіз. - мат. наук, професору, зав. відділом динаміки магнітного поля Землі КВ ІГФ Максимчуку В.Ю., а також канд. техн. наук, ст. наук. співробітнику Кузнєцовій В.Г., канд. фіз. - мат. наук, ст. наук. співробітнику Городиському Ю.М., канд. геол. наук, ст. наук. співробітнику Кудеравцю Р.С. Окрему щиру подяку за співпрацю та практичні зауваження, які сприяли написанню роботи, висловлюю начальнику загону по вивченню літології і стратиграфії КТП ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія” Онуфришин С.В. та канд. геол. - мін. наук Бартошинській Є.С. Автор висловлює глибоку подяку за допомогу під час проведення польових робіт співробітникам відділу динаміки магнітного поля Землі КВ ІГФ НАН України.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність досліджень, сформульовано мету та основні завдання досліджень, визначено новизну та практичну цінність, особистий внесок, апробацію та публікації, а також наведено загальну характеристику роботи.

Перший розділ присвячено огляду літературних джерел з літомагнітної проблематики та обґрунтуванню вибору напрямків досліджень. Детально проаналізовано результати вивчення магнітної сприйнятливості для розв'язання низки геолого-геофізичних задач, в тому числі для нафтогазопошукових робіт у різних регіонах світу. Істотний вклад у розвиток ч-метрії внесено роботами Бронштейна К.Г., Храмова А.Н., Любімової Т.В., Бондаренко Н.А., Єфимова Ф.Н., Кочемасова Ю.В., Туєзової Н.А., Максимчука В.Ю., Орлюка М.І. та інших дослідників.

Потреби високоточної магніторозвідки, яка все ширше застосовується при нафтогазопошукових роботах, привели до необхідності детального вивчення магнітних властивостей не лише вивержених, але й осадових порід.

У розділі наведені також короткий опис геологічної будови, літолого-стратиграфічна характеристика палеозойських відкладів ДДЗ, нафтогазоносність досліджуваних товщ та фаціальні особливості розрізу.

Сучасні уявлення про геологічну будову та нафтогазоносність западини ґрунтуються на дослідженнях Доленка Г.Н., Краюшкіна В.О., Красножона М.Д., Арсірія Ю.О., Варічева С.О., Височанського І.В., Галабуди М.І., Істоміна О.М., Гладуна В.В., Кабишева Б.П., Кітика В.І., Лукіна О.Ю., Глушка В.В., Рослого І.С., Чекунова А.В., Кривошеєва Т.В., Мартинова А.А., Шпака П.Ф., Шульги В.Ф., Вакарчука Г.І., Вакарчука С.Г., Лазарука Я.Г., Полівцева А.В., Павленка П.Т., Філюшкіна К.К. та ін.

У будові поверхні докембрійського фундаменту чітко виділяють Північний, Південний борти і Центральну зону, які обмежені крайовими субширотними розломами. Кристалічний фундамент складений інтрузивними метаморфічними породами докембрійського (архейського і протерозойського) віку. Осадові породи характеризуються широкою розмаїтістю літологічного складу та фаціальних обстановок - від відкритого моря до лагунних (вапняки, сіль, крейда, ангідрити) та континентальних (вугілля, строкатобарвні породи). Товщина осадових відкладів досягає 15 км.

Нижньокам'яновугільні відклади є основним об'єктом пошуково-розвідувальних робіт, оскільки з ними пов'язані перспективи пошуків нових покладів нафти і газу в ДДЗ. Особливий інтерес викликає границя нижній-верхній візе, визначення та кореляція якої в регіональному плані пов'язана з певними складнощами.

Виконаний аналіз літературних джерел щодо вивчення магнітних властивостей гірських порід в зонах вуглеводнів свідчить про їхню високу інформативність у вирішенні проблем, пов'язаних із нафтогазоносністю, задач нафтогазової геології при стратиграфічному і літофаціальному розчленуванні осадових розрізів. Вивчення магнітних характеристик (магнітної сприйнятливості) осадових порід розкриває нові перспективи для кореляції осадових товщ, їхнього літомагнітного розчленування та палеогеографічних реконструкцій осадових басейнів, особливо, якщо йдеться про складнопобудовані райони, до яких належить Дніпровсько-Донецька западина.

У другому розділі наведено коротку характеристику магнітних властивостей гірських порід, описано методику виконання робіт та обробки отриманих результатів.

Гірські породи, залежно від їхнього петрографічного складу, структури та умов залягання, мають різні магнітні властивості.

Магнітна сприйнятливість широко використовується для магнітної класифікації гірських порід.

Магнетизм магматичних, осадових, метаморфічних гірських порід зумовлений основними магнітними мінералами. До них відносять магнетит (FeOFe₂O₃), титаномагнетит (FeТіO₃) і піротин (FeS). Носієм феромагнетизму метасоматичних, осадових (вуглисто-теригенні комплекси) і, певною мірою, руд сульфідних родовищ є піротин. Магнітні властивості осадових порід, кори вивітрювання та в значній мірі грунтів визначаються магнітними мінералами, які присутні в осадових породах у вигляді кластогенних зерен магнетиту, в тому чи іншому ступеню окислених (мартитизованих, гематитизованих, гетитизованих), а також мартиту та гематиту, тонкорозсіяного гематиту, магнетиту, гематиту кластогенного і осадово-діагенетичного походження, пізньодіагенетичних гідрооксидів заліза, піротину, продуктів окислення залізовмісних гірських порід, оксидів та сульфідів заліза.

Осадові гірські породи слабко диференційовані за магнітними властивостями і рідко бувають причиною значних магнітних аномалій. Розподіл магнітної сприйнятливості основних типів осадових порід має переважно логнормальний характер. Осадові породи, які не містять помітних включень феромагнітних мінералів, характеризуються магнітною сприйнятливістю, що перебуває у межах від 0 до 100?10^-5од. СІ. Магнітна сприйнятливість метаморфічних і осадових порід на кілька порядків менша, ніж магнітна сприйнятливість вивержених порід.

Магнітні властивості породи залежать від величини, кількості та форми феромагнітних частинок. Феромагнітні мінерали в осадових породах зустрічаються в трьох видах. Перший вид - магнетит, ільменіт, мартит, їхні суміші і тверді розчини. За розмірами ці зерна відносяться до піщано-алевритової фракції (від 2 до 0,01 мм). Другий вид - тонкорозсіяні у породі гематит, інколи магнетит. Розміри цих частинок коливаються від частки мікрона до кількох десятків мікронів і входять в глинисту фракцію. Третій вид - різноманітні діагенетичні та епігенетичні утворення із сидериту, піриту і лімоніту.

Магнітна сприйнятливість гірських порід вимірювалася автором за допомогою капаметра КТ-5 (чутл.10^-5од. СІ). Експериментальні виміри магнітної сприйнятливості проводилися в керносховищах підприємств ДП НАК "Надра України”"Чернігівнафтогазгеологія” та "Полтава РГП”.

Гірські породи представлені керновим матеріалом, який досить детально відібраний із свердловин Дніпровсько-Донецької западини. Капаметричному вивченню підлягав весь керн, який піднятий із досліджуваних свердловин. Виміри магнітної сприйнятливості виконані із понад 50 свердловин Дніпровсько-Донецької западини, що дало змогу проаналізувати значну кількість експериментальних даних.

У третьому розділі приведено результати досліджень магнітної сприйнятливості осадової товщі північно-західної частини ДДЗ та її розподіл з глибиною.

Дослідження магнітної сприйнятливості гірських порід північно-західної частини ДДЗ виконані в межах Південної прибортової зони, Центральної (Приосьової) та Північної прибортової зон.

Гірські породи, які вивчалися, у віковому відношенні відносять до верхнього девону та нижнього карбону. Розглянуто результати вивчення магнітної сприйнятливості осадових порід для кожної із вищезгаданих тектонічних зон ДДЗ.

Виміри магнітної сприйнятливості гірських порід у межах Південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини виконані для керну, відібраного із свердловин Селюхівського нафтового родовища (св.1, 2, 3, 4, 5, 304 - Селюхівська, Окопівської (св.385 - Окопівська) та Ісківцівської (св.315 - Ісківцівська) площ.

Аналіз отриманих даних виявив неоднорідний характер розподілу ч для різних типів порід, а також певні закономірності її поширення з глибиною. За величиною весь розріз можна розділити на комплекси з близькими значеннями магнітної сприйнятливості. Як правило, ці товщі співпадають з основними стратиграфічними одиницями: ярусами, під'ярусами. Отже, у розрізі Південної прибортової зони виділяють наступні літомагнітні комплекси: девонський, нижньотурнейський, верхньотурнейський, нижньовізейський, верхньовізейський.

Відклади девонської системи представлені, переважно, вапняками і за значеннями , зокрема, у керновому матеріалі, відібраному з фаменського ярусу, характеризуються від 2-3 10^-5 од. СІ до 40-50 10^-5 од. СІ.

Відклади турнейського ярусу представлені переважно пісковиками з = 0-5 10^-5 од. СІ. Осадову товщу турнейського ярусу за середніми значеннями можна розділити на два літомагнітні комплекси:

нижньотурнейський, який характеризується значеннями , що перебувають в межах 210^-5 од. СІ до 5010^-5 од. СІ;

верхньотурнейський, який характеризується значеннями , що коливаються від 210^-5 од. СІ до 1010^-5 од. СІ.

Відклади візейського ярусу в ДДЗ за значеннями можна розділити на два комплекси:

- нижньовізейський з характерними значеннями 0-10 10^-5 од. СІ;

- верхньовізейський, який характеризується значеннями , що коливаються у межах 1-50 10^-5 од. СІ (рис.1).

Рис. 1. Розподіл значень у свердловині 304 - Селюхівська:

1 - пісковики, 2 - аргіліти, 3 - алевроліти, 4 - вапняки, 5 - стяжіння сидериту в: а) аргілітах; б) вапняках; 6 - прояви нафтогазоносності; 7 - аномальні значення ч

Нижньовізейський літомагнітний комплекс представлений піщано-глинистою та глинисто-піщаною товщами, які з розмивом та кутовою незгідністю перекривають відклади турнейського ярусу. Верхньовізейський літомагнітний комплекс представлений карбонатно-глинистою та глинисто-алевролітовою з прошарками і пластами пісковиків товщами. Досить помітним є стрибок у значеннях на межі між цими комплексами, який досягає близько 150 10^-5 од. СІ. Під карбонатною "плитою” на Селюхівській площі, яку біостратиграфи відносять до верхньовізейського під'ярусу, також відзначається збільшення значень магнітної сприйнятливості, але зовсім значне.

Крім виділених крупних літомагнітних нижньо - та верхньовізейських комплексів за величиною можна виділити окремі світи та горизонти. Так, у нижньовізейській товщі при невеликих значеннях досить впевнено підтверджено виділення артюхівської та мошківської світ, які тут ототожнюють з ХІV і ХІІІ-ХІІа мікрофауністичними горизонтами (МГ). У верхньовізейському комплексі при майже однаковому літологічному складі досить виразно за значеннями виділяють В-17в і В-17н продуктивні горизонти.

Для подальшого аналізу всі дані вимірювань магнітної сприйнятливості було розподілено на групи за типами порід: вапняки, пісковики та глинисті породи. У групу глинистих порід занесено аргіліти, алевроліти та глинисті різновиди. Основна увага приділялася глинистим породам у зв'язку із значним їх поширенням.

Характер статистичного розподілу ч глинистих порід Південної прибортової зони нижньо - та верхньовізейських літомагнітних комплексів зображено на рис.2.

Рис. 2. Гістограма магнітної сприйнятливості глинистих порід візейського ярусу у св.304 - Селюхівська.

Верхньовізейська і нижньовізейська товщі відрізняються не лише за величиною магнітної сприйнятливості, але також і характером статистичного розподілу. Важливою особливістю гістограми є яскраво виражені відмінності в законі розподілу між верхньо - і нижньовізейськими комплексами. Для верхньовізейського комплексу розподіл близький до нормального. Значення магнітної спийнятливості охоплюють діапазон від 0 до 50-6010^-5 од. СІ, максимум знаходиться в інтервалі (11-15) 10^-5 од. СІ при частоті зустрічності 23%. Породи нижньовізейського віку характеризуються значно вужчим діапазоном (0-20) ·10^-5 од. СІ та яскраво вираженим логнормальним законом їхнього розподілу, для Південної прибортової зони максимальна частота зустрічності (88%) припадає на інтервал (0-5) ·10^-5 од. СІ.

Центральна (Приосьова) частина ДДЗ. В міру віддалення від Селюхівського підняття вглиб Срібнянської депресії відклади Південної прибортової частини починають заміщуватися перехідними розрізами, а потім глинистими детритовими вапняками. Далі у напрямку до Червонозаводської, Свиридівської та інших площ Червонозаводського валу розріз стає істотно глинистим, з'являється пачка піщано-глинистих порід.

Виміри магнітної сприйнятливості гірських порід проводили для керну свердловин низки родовищ Центральної зони ДДЗ, серед яких Луценківське, Червонозаводське, Свиридівське. Нижню частину досліджуваних утворень відносять до нижньовізейського під'ярусу. Вона літологічно представлена глинисто-карбонатною товщею з прошарками алевролітів та тонким пластом пісковиків. Магнітна сприйнятливість цих порід знаходиться в діапазоні значень ч=3-5·10^-5 од. СІ.

На відкладах нижньовізейського під'ярусу незгідно залягають утворення верхньовізейського під'ярусу, які літологічно представлені кременистими, нерівномірно вапнистими та алевритистими аргілітами з тонкими прошарками глинистих вапняків та алевролітів. Верхньовізейські відклади за ч перебувають в межах від 0 до 40·10^-5 од. СІ, загалом характеризуються вищими значеннями, ніж нижньовізейські.

Особливу увагу при вивченні відкладів верхнього візе привертає інтервал, який стратиграфічно відноситься до утворень ХІІІв МГ (так званий радіоактивний репер - V₃R - рудівські шари). Значення величини ч досліджуваних аргілітів перебуває у межах ч=3-5·10^-5 од. СІ. За даними магнітної сприйнятливості рудівські шари характеризуються загалом низькими значеннями ч і за диференціацією та дисперсією значень тяжіють до нижнього візе. За рішенням Стратиграфічного комітету України, рудівські шари в межах ДДЗ відносить до верхнього візе. Проте слід зазначити, що в рудівських шарах іноді зустрічаються визначення віку за спорами, як бобриковський (ранній візе), але тульський - частіше.

В цілому за величиною ч візейські відклади Приосьової частини ДДЗ можна розділити на два літомагнітні комплекси: нижньовізейський та верхньовізейський.

Для свердловин Центральної зони, як і для Південної прибортової зони, розглядалися глинисті породи. Для верхньовізейського комплексу максимум знаходиться в межах (16-20) ·10^-5 од. СІ при частоті зустрічності 22%. Нижньовізейські відклади характеризуються наступним чином: при максимальній кількості значень ч (частота зустрічності - 60%) значення перебувають у межах (0-5) ·10^-5 од. СІ. При загальній подібності у типі розподілу існують певні відмінності у величені ч для різних зон. Для верхньовізейського комплексу розподіл близький до нормального, а відклади нижньвізейського літомагнітного комплексу характеризуються логнормальним типом розподілу (рис. 3).

Рис. 3. Гістограма магнітної сприйнятливості глинистих порід візейського ярусу у св.3 - Луценківська.

Виміри магнітної сприйнятливості гірських порід у межах Північної прибортової зони ДДЗ виконані здобувачем для свердловин низки площ та родовищ, серед яких є Вовківецька, Зінівська, Столярівська, Півд. - Афанасіївське та ін.

Керновий матеріал відібрано з відкладів девонської та кам'яновугільної систем. За величиною ч весь розріз можна розділити на декілька літомагнітних комплексів, які, переважно, співпадають з стратиграфічними одиницями. Характерною особливістю розподілу ч з глибиною є наявність зон з аномальними значеннями магнітної сприйнятливості (на границях нижній-верхній візе та верхній візе-серпухов).

Відклади девонського літомагнітного комплексу з великим кутовим та стратиграфічним неузгодженням залягають на породах кристалічного фундаменту. Літологічно вони представлені пісковиками, алевролітами та аргілітами. Аргіліти щільні, слабослюдисті з прошарками пісковиків. Девонські відклади св.1-Вовківецька характеризуються значеннями магнітної сприйнятливості, де ч перебуває у межах від 0?10^-5 од. СІ до 20?10^-5од. СІ. В цьому інтервалі виділяють ділянки розрізу, які мають дещо вищі значення магнітної сприйнятливості.

Осадові породи турнейського ярусу Північної прибортової частини за середніми значеннями можна розділити на дві літомагнітні товщі:

нижню, яка характеризується значеннями , що перебувають в межах (2 до 80) 10^-5 од. СІ;

верхню, яка характеризується значеннями , що коливаються від (2 до 20) 10^-5 од. СІ.

Нижньовізейський літомагнітний комплекс літологічно представлений двома товщами: внизу піщано-глинистою, а у верхній половині - глинисто-карбонатною. За магнітною сприйнятливістю він характеризується загалом невисокими значеннями ч від 0 до 15?10^-5 од. СІ. Частина нижньовізейського під'ярусу, яка стратиграфічно відноситься до XІV мікрофауністичного горизонту, характеризується нижчими значеннями ч, ніж його верхня частина, що відповідає ХІІІ мікрофауністиному горизонту. Різниця в значеннях магнітної сприйнятливості становить 10?10^-5 од. СІ.

Верхновізейські утворення за значеннями ч виділяють у вигляді літомагнітного комплексу, який загалом характеризується значеннями , що коливаються у межах від (1-50) 10^-5 од. СІ. Проте, в нижній частині верхньовізейських відкладів є інтервал, який вирізняється високими магнітними значеннями ч= 120-130?10^-5 од. СІ. Слід зазначити, що і в інших свердловинах Північної прибортової зони у нижній частині верхньовізейських відкладів відзначається інтервал з аномально високими значеннями магнітної сприйнятливості.

Нижня частина серпуховського ярусу, яка межує з верхньовізейськими відкладами, на загальному фоні має вищі значення магнітної сприйнятливості, що досягають до 130?10^-5 од. СІ. Середнє значення магнітної сприйнятливості досліджуваних порід ярусу дорівнює ч_сер. = 20?10^-5 од. СІ.

Для подальшого аналізу (як і у випадку Південної прибортової та Центральної зон) розглядалися глинисті породи візейського ярусу (рис. 4).

Рис. 4. Гістограма магнітної сприйнятливості глинистих порід візейського ярусу у св.1 - Вовківецька.

Верхньовізейському комплексові, який характеризується доволі широким діапазоном ч (0-60) ·10^-5 од. СІ, властивий нормальний тип розподілу, причому максимум частоти зустрічності (29%) припадає на інтервал (11-15) ·10^-5 од. СІ.

Породи нижньовізейського віку характеризуються значно вужчим діапазоном (0-15) ·10^-5 од. СІ та яскраво вираженим логнормальним типом розподілу. Максимум частоти зустрічності для порід нижньовізейського під'ярусу дорівнює 73% і припадає на інтервал (0-5) ·10^-5 од. СІ (таблиця 1).

Таблиця 1.

Порівняння характеристик магнітної сприйнятливості та частоти зустрічності глинистих порід для різних тектонічних зон північно-західної частини ДДЗ

Тектонічна належність	Верхній візе	Нижній візе
	, 10-5 од. СІ	частота зустрічності, %	, 10-5 од. СІ	частота зустрічності, %
Південна прибортова зона	11-15	23	0-5	88
Центальна (Приосьова) зона	16-20	22	0-5	60
Північна прибортова зона	11-15	29	0-5	73

При вертикальному розчленуванні розрізу привертають увагу ділянки з аномально високими значеннями магнітної сприйнятливості, де ч перевищує 400·10^-5 од. СІ (рис.5).

Рис. 5. Розподіл значень у свердловині 1 - Вовківецька: 1 - пісковики, 2 - аргіліти, 3 - алевроліти, 4 - вапняки, 5 - аномальні значення ч, 6 - границя ХІІІ-ХІV МГ, 7 - границя між нижньо - та верхньовізейськими під'ярусами візейського ярусу.

Зіставлення інтервалів, які містять аномальні значення ч з іншими геологічними даними свідчить, що перші, зазвичай, приурочені до границь стратиграфічних підрозділів, які, як правило, є переривами в осадонагромадженні.

Найконтрастнішою за величиною ч є границя між нижньо - та верхньовізейськими під'ярусами візейського ярусу, а також границя між візейським і серпуховським ярусами. Вивчення шліфів показало, що породам інтервалу з аномально високими значеннями ч властивий підвищений вміст феромагнітних мінералів.

Встановлено, що інтервал максимальних значень магнітної сприйнятливості обмежовує інтервали порід, які характеризуються найвищими показниками проникності та пористості, до яких приурочені поклади вуглеводнів.

Найвищі аномальні значення ч на межі нижній-верхній візе відзначено у Північній прибортовій частині, що, ймовірно, пов'язано з близькістю джерела зносу, в якому концентрація магнетиту підвищена. Для інших досліджуваних територій вони дещо нижчі.

Отже, за величиною магнітної сприйнятливості осадових порід, досліджуваний здобувачем, палеозойський (D₃-C₁) комплекс порід Дніпровсько-Донецької западини поділяється на наступні літомагнітні комплекси: девонський, нижньотурнейський, верхньотурнейський, нижньовізейський, верхньовізейський, серпуховський.

Глинисті породи нижньовізейського та верхньовізейського літомагнітних комплексів всіх досліджуваних зон ДДЗ характеризуються логнормальним та нормальним типами розподілу магнітної сприйнятливості відповідно.

Крім виділення крупних літомагнітних комплексів, за величиною можна виділити окремі світи, мікрофауністичні та продуктивні горизонти.

Відмінності у величинах магнітної сприйнятливості осадових порід досліджуваних зон для одновікових інтервалів зумовлені різним літологічним 58складом порід та фаціальними умовами їхнього осадконагромадження.

Інтервали з аномальними значеннями магнітної сприйнятливості, зазвичай, приурочені до границь стратиграфічних підрозділів, які, як правило, є переривами в осадонагромадженні. Найбільш контрастною за значеннями ч є границя нижній - верхній візе, а також границя між візейським і серпуховським ярусами.

У четвертому розділі охарактеризовано особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості гірських порід палеозойських відкладів ДДЗ в межах окремих родовищ та вхрест простягання ДДЗ.

Кореляцію літомагнітних комплексів продемонстровано на прикладі відкладів нижнього та верхнього візе, які найбільш охарактеризовані фактичним матеріалом.

Виділені літомагнітні комплекси та границя нижній-верхній візе у межах родовища показані на прикладі Селюхівської площі і мають латеральне поширення (рис.6).

Рис. 6. Кореляція нижньо- та верхньовізейських літомагнітних комплексів по лінії св.3 - Селюхівська - 304 - Селюхівська - 315 - Ісківцівська. Ум. позн. на рис.1.

Виділені літомагнітні комплекси та їхнє регіональне поширення демонструються на кореляційному профілі по лінії св.304 - Селюхівська - 6 - Луценківська - 1 - Вовківецька, що перетинає Південну і Північну прибортові та Приосьову зони ДДЗ (рис.7).

Рис. 7. Кореляція літомагнітних комплексів по лінії св.304 - Селюхівська - 6 - Луценківська - 1 - Вовківецька. Ум. позн. на рис.4.

Внаслідок проведеного здобувачем аналізу пошарово-латеральної мінливості магнітної сприйнятливості гірських порід встановлено, що нижньо - та верхньовізейські комплекси та границя між ними прослідковуються на всій території ДДЗ. Виділені літомагнітні комплекси в основному зіставляються з основними стратиграфічними одиницями, стосовно візейського ярусу дещо інша ситуація. За рішенням Стратиграфічного комітету України рудівські шари (так званий радіоактивний репер,V₃R) в межах ДДЗ, відноситься до верхнього візе. Проте, слід зазначити, що в рудівських шарах іноді зустрічаються визначення віку за спорами як бобриковський (ранній візе), але тульський - частіше. За даними магнітної сприйнятливості рудівські шари характеризуються загалом низькими значеннями ч і, тому на думку автора, за ними мали б відноситися до нижнього візе.

За результатами вищезазначених досліджень здобувачем зроблено висновок, що в межах північно-західної частини ДДЗ виділені літомагнітні комплекси та стратиграфічна незгідність на межі між нижньо - та верхньовізейськими під'ярусами візейського ярусу прослідковуються латерально.

Виявлено за магнітною сприйнятливістю диференціацію однотипних гірських порід у межах нафтогазоносних комплексів палеозою північно-західної частини ДДЗ.

Показано, що в зонах нафтогазових родовищ спостерігається зменшення магнітної сприйнятливості гірських порід, причому, коли йдеться про одновікові породи, то слід зазначити, що тип статистичного розподілу магнітної сприйнятливості досліджуваних утворень не залежить від присутності вуглеводнів.

У комплексі з біо - та літостратиграфічними методами метод капаметрії може бути використаний для розчленування та кореляції розрізів свердловин, для виявлення зон переривів в осадконагромадженні різного рангу, а також для вирішення задач ритмостратиграфії.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі вивчення магнітної сприйнятливості нафтогазоносних осадових порід палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини, досліджено особливості її пошарового і латерального поширення та зв'язків з нафтогазоносністю, розглянуто можливості застосування цих даних для розчленування та кореляції геологічного розрізу, що дозволило отримати наступні наукові та науково-практичні результати.

1. За результатами експериментальних вимірів магнітної сприйнятливості порід палеозою ДДЗ встановлено, що магнітна сприйнятливість основних типів осадових порід знаходиться у межах від 0 ? 10^-5 од. СІ до 100 ? 10^-5 од. СІ. Диференціація гірських порід за магнітною сприйнятливістю з глибиною в основному пов'язана з літологічними, фаціальними особливостями та стратиграфічною приналежністю геологічного розрізу.

2. Досліджено особливості статистичного розподілу магнітної сприйнятливості основних нафтогазоносних комплексів палеозою ДДЗ. Встановлено відмінності у статистичних характеристиках магнітної сприйнятливості порід нижнього та верхнього візе: нижньовізейському літомагнітному комплексу притаманний логнормальний тип розподілу, верхньовізейський літомагнітний коплекс характеризується нормальним типом розподілу, що пов'язано з умовами їхнього утворення.

3. За величиною магнітної сприйнятливості осадових порід досліджуваний палеозойський (D₃-C₁) комплекс північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини здобувачем поділено на наступні літомагнітні комплекси: девонський, нижньотурнейський, верхньотурнейський, нижньовізейський, верхньовізейський, серпуховський, які, в основному, відповідають однойменним стратиграфічним підрозділам.

4. Виділені за даними капаметрії гірських порід літомагнітні комплекси палеозою мають регіональне поширення та простежуються у межах північно-західної частини ДДЗ від Південної до Північної прибортових зон ДДЗ.

5. В розподілі магнітної сприйнятливості з глибиною дисертантом виявлені тонкі пропластки з аномально високими значеннями (200 - 300 ? 10^-5 од. СІ), які приурочені до зон переривів в осадконагромадженні. За магнітною сприйнятливістю найбільш контрастно виділяється межа між нижньовізейським та верхньовізейським під'ярусами візейського ярусу.

6. Виявлено диференціацію однотипних гірських порід за магнітною сприйнятливістю у межах нафтогазоносних комплексів палеозою північно-західної частини ДДЗ. Показано, що в зонах нафтогазових родовищ спостерігається зменшення магнітної сприйнятливості гірських порід, яке пояснюється впливом вуглеводнів на магнітні характеристики феромагнітних мінералів в процесі епігенезу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Крива І. Літомагнітні комплекси осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини // Праці наук. тов. ім. Шевченка. - 2006. - Т. ХVП. Геофізика. - С.154-157.

2. Крива І. Застосування ч-метрії для уточнення фаціальних меж ХІІІ і ХІV мікрофауністичних горизонтів нижнього візе північного борту ДДз // Вісник Львів. ун-ту. Серія геол. - 2006. - Вип.20 - С.211-214.

3. Крива І.Г. Вертикальний та латеральний розподіл магнітної сприйнятливості візейських відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини / І.Г. Крива, В.Ю. Максимчук // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2007. - № 4 (25). - С.54-60. (Особистий внесок - дослідження магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація отриманих даних та статистичних характеристик магнітної сприйнятливості гірських порід).

4. Крива І. Визначення стратиграфічних переривів в осадонагромадженні Північної Прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини за даними ч-метрії. // Геологія і геохімія горючих копалин //. - Львів, 2008. №2 (143) C.67-71.

5. Крива І. Виділення та латеральне поширення стратиграфічних переривів в осадонагромадженні Південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини за магнітною сприйнятливістю (на прикладі Селюхівської площі) / І.Г. Крива, С.В. Онуфришин // Вісник Львів. ун-ту. Серія геол. - 2009. - Вип.23 - С. 203-212. (Особистий внесок вимірювання магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація екпериментальних даних, проведення порівняльного аналізу вертикальної мінливості магнітної сприйнятливості гірських порід Селюхівської площі з іншими геологічними дослідженнями).

6. Кудеравець Р.С. Розчленування теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону на родовищах вуглеводнів і перспективних площах північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини за допомогою капаметрії [Електронний ресурс] / Р.С. Кудеравець, І.Г. Крива // Техніка і прогресивні технології в нафтогазовій інженерії: міжнар. наук. - практ. конф. молод. учених, 16-20 верес. 2008 р.: матер. допов. - Івано-Франківськ,. - 6 с. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. - Системні вимоги: Pentium-266: 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP, Adobe Acrobat Reader 4.0. - Назва з контейнера (Особистий внесок визначення магнітної сприйнятливості керну, дослідження особливостей розподілу магнітної сприйнятливості осадових порід на родовищах вуглеводнів).

7. Максимчук В.Ю. Застосування капаметрії для розчленування та кореляції візейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини / В.Ю. Максимчук, І.Г. Крива, Р.С. Кудеравець // Нафта і газ України, Судак, 2004: міжнарод. науково-практич. конф., 2004 р:. тези допов. Львів: Центр Європи, 2004. Т.1. С.336-337. (Особистий внесок інтерпретація результатів вимірювань).

8. Крива І. Застосування капаметрії для уточнення фаціальних границь ХІІІ і ХІV мікрофауністичних горизонтів нижнього візею північного борту ДДз. // Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі ХХІ століття: наук. конф. 19-21 жовт., 2005 р.: тези допов. Львів: ЛНУ ім.І. Франка, 2005. С.58-59.

9. Крива І.Г. Використання капаметрії для уточнення фаціальних границь літомагнітних комплексів північного борту ДДз // Конф. молодих вчених і спе

10. ціалістів УкрДГРІ: конф. молодих вчених і спеціалістів, 1-2 лист., 2005 р.: тези допов. Львів: ЛВ УкрДГРІ, 2005. С.86-88.

11. І.Г. Крива. Літомагнітна характеристика вапнякових порід нижньокам`яновугільних відкладів Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) (на прикладі Селюхівської площі) / І.Г. Крива, С.В. Онуфришин // Нові геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища: наук. конф., 5 жовт., 2006 р.: тези допов. Львів: КВ ІГФ НАН України, 2006. С.57-60. (Особистий внесок дослідження магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація результатів вимірювань).

12. Максимчук В.Ю. Застосування капаметрії для кореляції турнейських відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западин / В.Ю. Максимчук, І.Г. Крива // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: міжнарод. конф., 21-24 вер., 2006 р.: тези допов. Київ: КНУ ім.Т. Шевченка, 2006. С. С.231-232. (Особистий внесок визначення магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація отриманих даних).

13. Крива І.Г. Застосування магнітної сприйнятливості для визначення зон зносу та вертикальної кореляції осадових порід (на прикладі турнейських відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини) // Нові геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища: наук. конф., 9-11 жовт., 2007 р.: тези допов. Львів: КВ ІГФ НАН України, 2007. С.40-41.

14. Крива І. Дослідження магнітної сприйнятливості осадових порід Дніпровсько-Донецької западини для стратиграфічного розчленування геологічного розрізу (на прикладі Луценківського родовища) / Крива І.Г., Онуфришин С.В. // Нові геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища: наук. конф., 6-10 жовт., 2008 р.: тези допов. Львів: КВ ІГФ НАН України, 2008. С.116-119. (Особистий внесок визначення магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація екпериментальних даних).

15. В.Ю. Максимчук. Застосування капаметрії для кореляції стратиграфічних переривів в осадконагромадженні Дніпровсько-Донецької западини (на прикладі границі нижній-верхній візе) / В.Ю. Максимчук., І.Г. Крива // Моніторинг геологічних процесів: міжнар. наук. конф.14-17 жовт., 2009 р.: тези допов, Київ С. 200-201. (Особистий внесок дослідження магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація екпериментальних даних).

16. В.Ю. Максимчук. Застосування капаметріі для розчленування та кореляції теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини / В.Ю. Максимчук Р.С. Кудеравець, І.Г. Крива. Міжнар. конф. геоінформатики 11-14 травня 2010р.: тези допов, Київ, А032. pdf (Особистий внесок дослідження магнітної сприйнятливості керну, інтерпретація екпериментальних даних).

Анотація

Крива І.Г. Літомагнітні комплекси нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 "Геологія нафти і газу”. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2011.

Робота присвячена дослідженню магнітної сприйнятливості нафтогазоносних осадових відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини, закономірностей її поширення та можливості застосування цих даних для розчленування та кореляції геологічного розрізу.

На основі вивчення магнітної сприйнятливості осадових порід проведено вертикальне розчленування розрізу, виділено літомагнітні комплекси, які в основному відповідають однойменним стратиграфічним одиницям та мають регіональне поширення.

Встановлено відмінності у статистичних характеристиках порід нижнього та верхнього візею, що пов'язано з умовами їх утворення.

Встановлено, що аномальні значення маркують перериви в осадконагромадженні, що може служити критерієм для їхнього виділення. За магнітною сприйнятливістю найбільш чітко виділяється межа між нижньо - та верхньовізейськими літомагнітними комплексами, яка співпадає з виділеною іншими геологічними методами стратиграфічною незгідністю (переривом).

Виявлено диференціацію гірських порід за магнітною сприйнятливістю в межах нафтогазоносних комплексів палеозою північно-західної частини ДДЗ, спричинену наявністю вуглеводнів; відзначається зменшення величини цього параметру.

Ключові слова: магнітна сприйнятливість, нафтогазоносні осадові породи, літомагнітний комплекс, стратиграфічна незгідність.

Аннотация

Крыва И.Г. Литомагнитные комплексы нефтегазоносных отложений палеозоя северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.17 "Геология нефти и газа”. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов, 2011.

Работа посвящена исследованию магнитной восприимчивости нефтегазоносных осадочных отложений палеозоя северно-западной части Днепровско-Донецкой впадины, закономерностей ее распространения и возможности применения этих данных для расчленения и корреляции геологического разреза. На основе изучения магнитной восприимчивости осадочных пород проведено вертикальное расчленение разреза, выделены литомагнитные комплексы, которые в основном соответствуют стратиграфическим единицам и имеют региональное распространение. Установлены различия в статистических характеристиках пород нижнего и верхнего визе, что связано с условиями их образования. Установлено, что аномальные значения маркируют перерывы в осадконакоплении, что может служить критерием для их выделения. По магнитной восприимчивости наиболее четко выделяется граница между нижним и верхним визейскими литомагнитными комплексами, которая совпадает с выделенными другими геологическими методами стратиграфическим несогласием (перерывом).

Обнаружено дифференциацию горных пород по магнитной восприимчивости в пределах нефтегазоносных комплексов палеозоя севоро-западной части ДДВ; уменшение величины этого параметра обусловлено наличием углеводородов.

Ключевые слова: магнитная восприимчивость, нефтегазоносные осадочные породы, литомагнитный комплекс, стратиграфическое несогласие.

Abstract

Kryva I. Lithomagnetic complex's of oil-and-gas-bearing Paleozoic sediments at the north-west part of the Dnipro-Donetsk cover. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of geological sciences behind a speciality 04.00.17 - "Geology of the oil and gas”. Institute of geology and geochemistry of the combustible minerals NAS of Ukraine, Lviv, 2011.

The dissertation concerns investigation of the magnetic susceptibility of the Paleozoic sediments at the Dnipro-Donetsk cover.

On the base of magnetic susceptibility the vertical dismembered of the layer was done and according to this parameter we can separate the lithomagnetic complex, which are basically coincide to the statographycs values. By the magnetic susceptibility values Paleozoic complex (D₃-C₁) of the north-west part of Dnipro-Donetsk cover can be divided to the several lithomagnetic complexes: Devonian, lover Tournaisian, upper Tournaisian, lover Visean, upper Visean and Serpukhovian.

According to the ч-metering data of the rocks the lithomagnetic complexes of Paleozoic have a regional dissemination and can be traced at the north-west part of Dnipro-Donetsk cover from Southern near board zone to the Northern near board zone.

The border of the lower-upper visean and visey-serpyhоv were distinguished: lower visean lithomagnetic complex with the log normal type of the distribution; upper visean lithomagnetic complexes characterized by the normal type of distribution with the facial condition of formation. At the magnetic susceptibility distribution thin streaks with the anomalous values of (200 - 300 ? 10^-5 СІ) are detected in the sediments gaps. In the frame of magnetic susceptibility border between the lover Visean and upper Visean more contrast then others.

It is established, that the peculiar feature of the ч distributions by depth is an availability of the thick layers with the anomalous values of ч, which can be stipulated by the high concentration of the ferromagnetic elements. From another side it is shown that the anomalous values ч can easily extract the brakes in the sediments accumulations.

It is established, that by the magnetic susceptibility lower-upper border of the visean lithological complexes is clearly visible, which is in the fully agreement with the statographycs discordant computed by the another geological methods.

Determined lithomagnetics complex can be recognized lateral as in the frame of one deposit and also by the line, which is crossing the South border zone, Central and Northern border zone. Differentiation of the one type sediments by the magnetic susceptibility in the frame of gas and oil complexes of Paleozoic in the north-east part of Dnipro-Donetsk cover is caused by the hydrocarbon availability.