Главная Коллекция "Otherreferats" Геология, гидрология и геодезия Петрологія мезопротерозойської трапової асоціації Північно-Західного району Українського щита

Петрологія мезопротерозойської трапової асоціації Північно-Західного району Українського щита

Розгляд геологічного положення, віку, речовинного складу, петрології та рудоносності мезопротерозойских трапів Північно-Західного району Українського щита. Вхід трьох формацій: габродолеритової, перидотит-габро-анортозитової та сублужна олівін-габрової.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2014
Размер файла 53,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія наук України

Інститут мінералогії, геохімії та рудоутворення

УДК [552.11+552.322.91+552.321.5] (477.42+477.81)

Спеціальність 04.00.08 Петрологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Петрологія мезопротерозойської трапової асоціації Північно-Західного району Українського щита

Шумлянський Леонід Владиславович

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі мінералогії, геохімії та петрографії геологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник кандидат геол.-мін. наук Зінченко Олег Володимирович, доцент кафедри мінералогії, геохімії та петрографії Київського університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

1. доктор геол.-мін. наук Бухарев Володимир Павлович, Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та Міністерства надзвичайних ситуацій

2. доктор геол.-мін. наук Кривдік Степан Григорович, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України

Провідна установа

Донецький державний технічний університет, геологічний факультет, Міністерство освіти та науки України, м. Донецьк.

Захист відбудеться "14" травня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.203.01 при Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, 03680, м. Київ, пр. Палладіна, 34.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, м. Київ, пр. Палладіна, 34.

Автореферат розісланий "5" квітня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат геол.-мін. наук Томурко Л.Л.

Анотації

Шумлянський Л.В. Петрологія мезопротерозойської трапової асоціації Північно-Західного району Українського щита. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.08 - петрологія. - Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розгляду геологічного положення, віку, речовинного складу, петрології та рудоносності мезопротерозойских трапів Північно-Західного району Українського щита. Показано, що до складу асоціації входять три формації: габродолеритова, перидотит-габро-анортозитова та сублужна олівін-габрова, що розрізняються за особливостями геологічного положення та речовинного складу. Проведено моделювання процесів формування та подальшої еволюції магматичних розплавів, показана різниця в петрогенезисі формацій, яка призвела до відмін у їхньому речовинному складі. Вивчено співвідношення асоціації з іншими основними утвореннями регіону близького віку. Розглянуто питання перспективності базитів регіону на пошуки сульфідних мідно-нікелевих руд.

Ключові слова: петрологія, трапова асоціація, мезопротерозой, моделювання, еволюція, сульфідні мідно-нікелеві руди.

Шумлянский Л.В. Петрология мезопротерозойской трапповой ассоциации Северо-Западного района Украинского щита. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.08 - петрология. - Институт геохимии, минералогии и рудообразования НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена рассмотрению геологического положения, возраста, вещественного состава, петрологии и рудоносности мезопротерозойских траппов Северо-Западного района Украинского щита. Показано, что в состав ассоциации входят три формации: (1) габбродолеритовая, представленная многочисленными роями и полями даек оливиновых и безоливиновых долеритов и габбродолеритов, а также никеленосным расслоенным Прутовским интрузом; (2) перидотит-габбро-анортозитовая, когенетичная с предыдущей формацией и представленная единственным Каменским полнодифференцированным массивом; и (3) субщелочная оливин-габбровая, к которой отнесены немногочисленные дайки субщелочного оливинового габбро. Детально описаны особенности вещественного состава пород ассоциации, по которым они соответствуют аналогичным типам пород, известным в трапповых провинциях других континентов. Форма залегания в виде мощных протяженных даек, а также гипабиссальных расслоенных массивов позволяет рассматривать их как подводящие каналы и малоглубинные магматические камеры, не вскрытые в других регионах, где сохранились базальтовые потоки и покровы.

На основании имеющихся к настоящему времени единичных U-Pb датировок по циркону, а также соотношений с вмещающими породами, возраст трапповой ассоциации установлен в примерно 2 млрд. лет. Проведенные автором исследования пород ассоциации в Sm-Nd системе также указывают на этот возраст их формирования.

Изучена петрология пород ассоциации. Показано, что в эволюции магматических расплавов могут быть выделены по меньшей мере три этапа, приведшие к разнообразию типов пород. Таковыми этапами являются: (1) частичное плавление мантийного источника. Благодаря различиям в степени плавления единого источника возникли два родственных расплава - обогащённый некогеррентными элементами субщелочной, давший начало субщелочной оливин-габбровой формации, и толеит-пикритовый, давший начало габбродолеритовой и перидотит-габбро-анортозитовой формациям. (2) фракционирование высокотемпературных высокобарических парагенезисов, включавших, главным образом, оливин и клинопироксен. В результате этого процесса первичные магмы приобрели характерные для пород ассоциации особенности - сравнительно низкую магнезиальность, высокую глинозёмистость и т.п. Очевидно, процесс фракционирования сопровождался незначительной контаминацией коровым материалом. (3) процессы малоглубинного фракционирования, протекавшие, очевидно, в неглубоко залегающих промежуточных камерах, подобных Каменскому массиву. Результатом этого процесса является формирование характерного для габбродолеритовой и перидотит-габбро-анортозитовой формаций породного ряда от высокомагнезиальных перидотитов до поздних низкомагнезиальных габброидов. Процессы внутрикамерной дифференциации проявились и в дайках субщелочного оливинового габбро.

На основании изучения изотопно-геохимических особенностей пород ассоциации, а также моделирования процессов частичного плавления и последующей эволюции, показано, что формирование первичных расплавов происходило за счёт частичного плавления деплетированной мантии на глубинах около 85 км. При незначительных (первые %) степенях плавления формировались субщелочные расплавы, в то время как при прогрессивном 30-ти% плавлении были сформированы толеит-пикритовые магмы.

Рассмотрено положение трапповой ассоциации в общей эволюции основного магматизма региона в палео-мезопротерозое. Установлено, что в течении этого времени в регионе произошло три главных независимых этапа основного магматизма: (1) осницко-букинский, проявившийся в поздне-орогенных и ранне-платформенных условиях. Источником плавления служила, очевидно, слабо деплетированная мантия; (2) трапповый, само развитие которого свидетельствует о том, что регион вступил уже к тому времени в платформенный этап развития; (3) коростенский платформенный, с которым связано формирование крупных габбро-анортозит - гранитных плутонов. Источником плавления, судя по изотопно-геохимическим данным, могли служить нижнекоровые породы.

В заключительной части работы рассмотрены вопросы перспективности никленосности основных пород региона. Показано, что распределение меди и никеля в интрузивах трапповой ассоциации свидетельствует о том, что в процессах малоглубинного фракционирования эти элементы не были связаны с серой. В то же время, петрографические и другие данные свидетельствуют о том, что формирование сульфидных руд в Прутовском интрузиве происходило за счёт ликвации магматического расплава на сульфидную и силикатную жидкости. Однако, характер распределения меди, никеля и элементов платиновой группы указывает на то, что ликвация происходила ещё до внедрения расплава в камеры окончательной кристаллизации, и наличие руд в Прутовском интрузе связано, очевидно, со структурным фактором, а именно - с пологим залеганием массива. В крутопадающих дайковых телах сульфидная жидкость не концентрировалась. Высказано мнение, что наиболее перспективным на поиски медно-никелевых сульфидных руд является Каменский массив.

Ключевые слова: петрология, трапповая ассоциация, мезопротерозой, моделирование, эволюция, сульфидные медно-никелевые руды.

Shumlyanskyy L.V. Petrology of the Paleoproterozoic continental flood basalt association, northwestern region of the Ukrainian shield. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 04.00.08 - petrology. - Institute of geochemistry, mineralogy and ore formation of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to the geological setting, age, composition, origin, and prospects for Ni-Cu ores of Paleoproterozoic continental flood basalt association of northwestern region of the Ukrainian shield. It has been shown that association comprises three distinguish in terms of geological setting and composition groups of intrusions: (1) gabbrodolerite, (2) peridotites-gabbro-anorthosite, and (3) subalkaline olivine-bearing gabbro. Modelling of formation and further evolution of melts has been carried out. Differences in genesis of each group of intrusion that had led to differences in composition have been shown. Relationship of continental flood basalts with the rest basic intrusions of similar age in the region is studied. Prospects of basic intrusions for Ni-Cu sulphide ores are investigated.

Key words: petrology, continental flood basalt association, Paleoproterozoic, modelling, evolution, Ni-Cu sulphide ores.

Зміст роботи

Актуальність теми дисертації. Продукти трапового магматизму широко розповсюджені на всіх континентах. Їм завжди приділяється особлива увага, оскільки з ними пов'язані поклади сульфідних платиноїдно-мідно-нікелевих, самородних мідних, оксидних титан-залізних та інших типів руд. Крім того, дослідження трапового магматизму має велике фундаментальне значення, оскільки, по-перше, дозволяє чітко визначити геодинамічний режим розвитку території в певний час, а, по-друге, дозволяє вирішити як питання походження магм, їх еволюції в конкретних магматичних осередках, так і питання магматичної еволюції Землі в цілому.

Наприкінці 80-х років на північному заході Українського щита (УЩ) було детально вивчене Прутівське сульфідне мідно-нікелеве родовище, пов'язане з однойменним розшарованим долеритовим інтрузивом. В зв'язку з цим гостро постала проблема визначення перспектив регіону в цілому на пошуки аналогічних родовищ. Необхідно було з'ясувати формаційну належність Прутівського інтрузиву, його можливі генетичні зв'язки з іншими ультрабазит-базитовими інтрузіями регіону, особливо з тими з них, які також вважаються перспективними на пошуки сульфідних руд (Каменський масив, інтрузиви букинського комплексу).

Крім того, важливим є вивчення геологічної історії Північно-Західного району УЩ в пізньому палеопротерозої - мезопротерозої, яке дає змогу більш обґрунтовано прогнозувати родовища інших видів корисних копалин в регіоні. Все це зумовило актуальність та доцільність петролого-формаційних досліджень.

Зв'язок з науковими програмами та темами. Вибраний напрямок досліджень узгоджується з роботами, що виконувались геологічним факультетом Київського університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, автор приймав участь в роботі над проектами 0195U004136 "Петрогенезис та еволюція ультрабазит-базитового магматизму етапу стабілізації древніх щитів", 1995; 0195U004180 "Петрогенез та еволюція ультрабазит-базитового магматизму і пов'язаного з ним зруденіння етапу кратонізації Українського щита", 1996; 0197U003107 "Еволюція магматичних та метасоматичних рудогенеруючих систем на етапі стабілізації Українського щита", 2000.

Мета та задачі досліджень. Метою роботи є детальне дослідження геологічного положення, речовинного складу та генезису долеритових і габродолеритових інтрузивів, розвинутих на північному заході УЩ, визначення їх віку та перспектив рудоносності, а також вивчення взаємовідносин з базит-ультрабазитовими інтрузіями іншої формаційної належності.

В рамках поставленої мети було розв'язано такі головні питання:

Проведено детальний критичний аналіз накопиченої протягом багатьох років інформації про геологічне положення та речовинний склад базит-ультрабазитових утворень регіону. На підставі цих матеріалів виділена мезопротерозойська трапова асоціація.

Розроблено питання генезису порід асоціації, включаючи питання глибинної та біляповерхневої еволюції родоначальних мантійних розплавів.

Визначено взаємовідносини трапової асоціації з розвинутим в цьому ж регіоні близьким за віком базит-ультрабазитовим магматизмом іншої формаційної належності.

Вивчено питання нікеленосності різних базитових комплексів Північно-Західного району УЩ.

Об'єктом дослідження є тіла кайнотипних долеритів, габродолеритів та габроїдів, що набули розвитку в межах Північно-Західного району УЩ.

Предметом дослідження є вік, геологічне положення та генезис вищеназваних масивів, їх зв'язок з базит-ультрабазитовими інтрузивами іншої формаційної належності в регіоні.

Методи досліджень. Вивчення складу та будови гірських порід проводилось у шліфах із застосуванням різноманітних петрографічних методів. У великій серії зразків за допомогою рентген-флюоресцентного методу було визначено вміст головних петрогенних та багатьох малих елементів. У 38 зразках було визначено ізотопні відношення 143Nd/144Nd і 87Sr/86Sr, та вміст всього набору рідкісноземельних елементів (РЗЕ).

Було виконано значний обсяг геохімічних та петрологічних досліджень. Широко застосовувались методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. В такому обсязі трапова асоціація в межах Північно-Західного району УЩ виділена вперше; визначено її геологічне положення, вік та особливості речовинного складу. У складі асоціації виділено три формації - габродолеритову, сублужну олівін-габрову та перидотит-габро-анортозитову.

Наведена детальна характеристика порід сублужної олівін-габрової формації, які запропоновано віднести до нової стратиграфічної одиниці - стрибізького комплексу.

Вперше розроблена петрологічна модель формування магматичних розплавів трапової асоціації за рахунок часткового топлення мантійного джерела, та модель подальшої еволюції цих розплавів.

Визначено місце асоціації в загальній еволюції базитового магматизму регіону. На підставі отриманих автором результатів запропоновано зміни до чинної стратиграфічної схеми магматичних утворень Північно-Західного блоку УЩ.

Наукові положення, що захищаються.

На межі палео- та мезопротерозою в межах півдня Східно-Європейської платформи (Воронезький кристалічний масив, Мікашевицько-Житковицький горст в Білорусі, Північно-Західний район УЩ) набув розвитку континентальний базальтовий (траповий) магматизм. На північному заході Українського щита продукти цього магматизму збереглися у вигляді значних за розмірами дайкових поясів та полів, а також окремих розшарованих масивів.

В межах Північно-Західного блоку УЩ у складі трапової асоціації виокремлюються три формації: 1) габродолеритова; 2) перидотит-габро-анортозитова; 3) сублужна олівін-габрова.

Ізотопний вік всіх утворень трапової асоціації, виходячи з поодиноких U-Pb датувань, а також Sm-Nd ізотопно-геохімічних даних, становить біля 2 млрд. років. Виходячи з геологічних даних, трапова асоціація є молодшою по відношенню до осницького, букинського та житомирського комплексів.

Всі три формації, що входять до складу асоціації, пов'язані спільністю осередку магмагенерації, який відрізнявся за своїми ізотопно-геохімічними характеристиками від осередків інших проявів основного магматизму в регіоні.

Практичне значення отриманих результатів. Виокремлення та детальний опис трапової асоціації вносять певну ясність в класифікацію широко розповсюджених в регіоні дайкових порід, а також дозволяють визначити геодинамічні умови розвитку регіону на межі палео- та мезопротерозою. Визначення віку трапової асоціації дозволяє покращити чинну стратиграфічну схему. Крім того, визначено коло інтрузивів, найбільш перспективних на пошуки сульфідних платиноїдно-мідно-нікелевих руд. Розглянуто питання еволюції базитового магматизму.

Фактичний матеріал та особистий внесок автора. В основу роботи покладено наступні фактичні матеріали:

виконані безпосередньо автором описи 1630 шліфів порід трапової асоціації та інших утворень регіону;

результати 1234 виконаних різними методами аналізів гірських порід на вміст петрогенних компонентів та малих елементів;

результати визначення ізотопних відношень 143Nd/144Nd і 87Sr/86Sr та вмісту РЗЕ в 38 зразках порід, виконані безпосередньо автором.

Аналітичні матеріали зібрано у створеній автором базі даних по основних породах Північно-Західного району УЩ.

Безпосередньо автором виконаний збір та необхідна обробка аналітичної, описової, графічної та іншої інформації. Побудовано петрологічні моделі формування та еволюції магматичних розплавів. Зроблено відповідні висновки.

Апробація та публікація результатів роботи. Результати досліджень автора докладалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу геологічного факультету Київського університету (1997-1999 рр.), на Загальноукраїнських міжвідомчих зборах "Геологія та стратиграфія докембрію", 1998, та "Магматизм і геологія докембрію", 2000 р., а також на зборах по Європейській програмі GEODE, Швеція, 2000 р.

Основні положення дисертації викладено у 8 статтях в періодичних наукових виданнях (з них 3 - у фахових виданнях), а також в тезах 6 доповідей, що були опубліковані в матеріалах різних конференцій.

Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, та висновків. Повний обсяг дисертації - 151 сторінка, з них 13 сторінок займають рисунки, 16 сторінок - таблиці, а також 8 сторінок - список використаних літературних джерел, що налічує 79 посилань.

Подяки: Перш за все, автор висловлює щиру подяку своєму науковому керівнику Олегу Володимировичу Зінченко та завідувачу кафедрою мінералогії, геохімії та петрографії Київського університету Вадиму Григоровичу Молявко.

Велику допомогу у зборі матеріалу та обговоренні окремих положень роботи надали К.В. Когут та В.М. Скобелев. Технічна допомога була надана співробітниками Київського університету О.В. Андреєвим, В.С. Загороднім, Н.В. Оконішніковою, А.В. Віршило та ін. Всіляко сприяв написанню роботи О.М. Пономаренко. Автор висловлює також подяку за обговорення окремих моментів роботи та за поради О.Ю. Альбекову, С.В. Богдановій, К.Ю. Єсипчуку, Р.Г. Коухорну, С.Г. Кривдику, О.В. Митрохину, Г.Г. Павлову, В.М. Скобелеву, Г.Б. Ферштатеру, С.М. Цимбалу та багатьом іншим. Велику допомогу надали співробітники ізотопної лабораторії Центру вивчення навколишнього середовища при шотландських університетах Р. Елам, В. Галлахер, В. Олів, А. Керр та ін.

В першому розділі розглянуто історію досліджень порід мезопротерозойської трапової асоціації Північно-Західного району УЩ.

Перші відомості про основні породи регіону знаходимо в роботах польських геологів С. Малковського та К. Смуліковського, які першими розділили базити Північно-Західного району на принаймні дві різновікові групи. геологічний петрологія мезопротерозойский

Систематичне геологічне дослідження Північно-Західного району УЩ розпочалося лише в 40-х роках 20 сторіччя, після включення Західної України до складу УРСР. Роботи цього періоду, виконані Л.Г. Ткачуком та В.І.Лебединським характеризуються надзвичайною детальністю петрографічних досліджень. Ці вчені також виділяли декілька різновікових груп базитів, але розходилися в питаннях що до їх належності.

На початку 60-х років розпочалося планомірне геологічне дослідження (зйомка) регіону. Великий внесок у вивчення долеритів та споріднених з ними порід зробили А.Г. Ролік, А.С. Драннік, С.Н. Дмітраков, А.Я. Каневський та інші. Значними є досягнення В.П. Бухарева, який першим вказав на платформений генезис кайнотипних габроїдів Каменського масиву та їх зв'язок з долеритами Горинської зони та інших дайкових тіл Волині. Цей же автор також виділив в регіоні трапову ("прототрапову" за його термінологією) формацію післякоростенського віку, до складу якої, разом з іншими різноманітними інтрузивними утвореннями, включив і кайнотипні долерити та габроїди, що розглядаються в дисертації.

Одночасно виходить стаття О.В. Зінченко зі співавторами, в якій вони на підставі петро-геохімічних особливостей проводять детальну класифікацію дайкових тіл регіону та, підкреслюючи її докоростенський вік, вказують на близькість однієї з виділених груп з трапами інших регіонів світу. Ця група близька за обсягом до габродолеритової формації, що розглядається автором дисертації.

Значний обсяг геологічної інформації було отримано наприкінці 80-х - на початку 90-х років, коли Л.Ф. Котвицьким, П.А. Кондратенко, Б.Л. Висоцьким виконано величезний обсяг геолого-зйомочних та пошукових робіт. Великий колектив вчених (В.М. Скобелев, Б.Г. Яковлєв, С.О. Галій та ін.) зробив значний внесок у вивчення геології та рудоносності долеритових інтрузивів. Значний обсяг робіт виконано також співробітниками кафедри мінералогії, геохімії та петрографії Київського університету (В.Г. Молявко, О.В. Зінченко, Г.Г Павлов та ін.).

Проте, не зважаючи на довготривале та інтенсивне вивчення геології Північно-Західного району УЩ в цілому та дайкових порід зокрема, на даний час залишилося невирішеними багато питань стосовно формаційної належності, віку, генезису та рудоносності багатьох долеритових інтрузивів. Розв'язанню деяких з цих питань і присвячена запропонована дисертаційна робота.

Другий розділ присвячено розгляду геологічного положення мезопротерозойської трапової асоціації. В її складі автором виділено три формації: (1) габродолеритову, представлену слабодиференційованими та недиференційованими гіпабісальними інтрузивами (прутівський комплекс); (2) сублужну олівін-габрову, що включає дайки низькоглиноземистого високотитанового сублужного олівінового габро; (3) перидотит-габро-анортозитову, до складу якої входить повнодиференційований Каменський масив.

До складу габродолеритової формації входять різною мірою диференційовані дайки та силоподібні тіла кайнотипних олівінових і троктолітових долеритів, габродолеритів і габроноритових долеритів, що утворюють поля та пояси довжиною до декількох десятків км. Вони зосереджені в межах Осницького та Новоград-Волинського блоків, де контролюються Пержанською, Красногорсько-Житомирською, Горинською та іншими регіональними тектонічними зонами, а також розломами більш низьких ступенів. Інтрузиви формації перетинають всі більш давні утворення Волинського мегаблоку, включаючи гранітоїди осницького та кишинського комплексів, а також породи Букинського масиву. В межах Коростенського плутону дайки цього типу невідомі.

Дайки формації, незалежно від розмірів та умов залягання, мають низку спільних особливостей: контакти з вміщуючими породами чіткі, звичайно прямолінійні; безпосередньо на контакті часто відзначаються зони загартування; потужні (більше 40-50 м) дайки мають звичайно зональну будову - центральні їх частини складені крупнозернистими відмінами порід, які в напрямку контактів змінюються все більш дрібнозернистими породами. Дрібні (0.5-1.0 м) дайки, апофізи та жили складені мікродолеритами, нерідко порфіровими.

До складу габродолеритової формації автором також віднесено Прутівський інтрузив, що являє собою ускладнений апофізами силоподібний поклад, субзгідний з вміщуючими метаморфітами. Сингенетичний породний ряд Прутівського інтрузиву включає породи від плагіоверлітів через меланотроктоліти, троктоліти, олівінові та безолівінові долерити до кварцевих долеритів і габро-пегматитів. Розшарованість проявлена як в зміні кількісно-мінералогічного складу, так і в зміні структурних особливостей порід, їх хімічного складу та складу породоутворюючих мінералів. За цими ознаками в будові інтрузива виділено наступні зони: 1) зона ендоконтактових порід, представлених переважно автометасоматично зміненими плагіофіровими долеритами; 2) локальна зона придонних меланократових габроїдів та плагіоклазмістячих ультрабазитів; 3) потужна головна зона, складена дрібно-середньозернистими долеритами, що ритмічно чергуються з пегматоїдними долеритами та невитриманими прошарками рудних і меланократових порід.

До складу сублужної олівін-габрової формації входять дайки сублужного олівінового габро та долеритів, розвинуті поблизу та в межах Букинського плутону (на північ від с. Покостівка, поблизу селищ В'юнки та Новий Завод, селищ Курне та Стрибіж і в деяких інших місцях), а також в межах Красногорсько-Житомирської зони, де вони пов'язані з тектонічними зонами північно-західного простягання.

Каменський масив є єдиним представником перидотит-габро-анортозитової формації. Згідно з геофізичними даними, площа масиву складає до 500 км 2, але більша його частина похована під фанерозойськими відкладами Прип'ятської западини. В розрізі масив являє собою лополіт з розкритою свердловинами потужністю до 1500 м. Для Каменського масиву притаманна розшарованість. В його будові автор виділяє крайову (придонну) та центральну розшаровану макрозони.

Придонна макрозона складена мезократовими габроїдами атакситової будови. Потужність зони до декількох десятків метрів. Звичайно відзначаються ознаки контамінації приконтактових порід матеріалом вміщуючих порід.

Центральна розшарована макрозона складена сингенетичним рядом порід: перидотити, габроперидотити та меланогабро - олівінові та лейкогабро - габроанортозити та анортозити. Мезо-лейкократові відміни порід в цілому переважають.

В третьому розділі автором проаналізовано відомості про вік трапової асоціації. Геологічні взаємовідносини з вміщуючими породами дають великий інтервал можливого віку: найбільш молодими породами, які достеменно перетинаються дайками асоціації, є утворення осницького та букинського комплексів. В той же час, на західному схилі УЩ еродовані дайки асоціації незгідно перекриваються пісковиками поліської серії пізнього протерозою.

Уран-свинцеві ізотопні датування вельми обмежені. Згідно з ними, вік Прутівського інтрузиву становить 19905 млн. років, а вік Каменського масиву - 1980 млн. років. З метою отримати додаткові дані про вік формування порід трапової асоціації, автором були проведення ізотопні дослідження порід асоціації за допомогою Sm-Nd та Rb-Sr ізотопних систем.

Результати визначення віку за ізохронами в Sm-Nd системі, а також модельні віки по моделях універсального хондритового резервуару (CHUR) і деплетованої мантії (DM) наведено в Таблиці 1.

На жаль, дані по Rb-Sr ізотопній системі не дозволяють зробити висновків про вік інтрузивів. Це пов'язане з невеликим діапазоном варіацій 87Rb/86Sr, а також з досить великою похибкою визначення вмісту рубідію та стронцію, яке проводилось рентген-флюоресцентним методом.

В четвертому розділі викладено відомості про речовинний склад порід мезопротерозойської трапової асоціації.

В петрографічному відношенні серед дайок габродолеритової формації автор виділяє два різновиди. Першій представлений дайками олівінових та олівінмістячих долеритів і габродолеритів, розповсюджених переважно в межах Осницького блоку. Це офітові, габро-офітові, місцями - пойкілоофітові, звичайно середньозернисті, рівномірнозернисті породи. Поблизу контактів долерити місцями змінені.

Другий різновид дайок формації складений піжонітовими та двопіроксеновими долеритами і габродолеритами, що розповсюджені в межах Новоград-Волинського блоку, а також зустрічаються в зоні Томашгородського розлому. Структури цих порід дрібно-середньозернисті, рівномірнозернисті, офітові, пойкілоофітові, іноді - габро-офітові.

В межах обох блоків зустрічаються мікродолерити, що складають зони загартування крупних дайок, а також жили і відгалуження. Структура цих порід порфірова, основної маси - інтерсертальна, іноді вітрофірова, мікролітова. Вкрапленники, вміст яких сягає 15% від об'єму породи, представлені переважно ідіоморфними призматичними кристалами плагіоклазу, значно ріже - ізометричними гіпідіоморфними кристалами клінопироксену та уламками олівіну.

Основна маса на 30-50% складена мікролітами лабрадору; ще 20-30% її об'єму представлено інтерстиціальним непрозорим матеріалом. Дрібні ізометричні зерна клінопіроксену, олівіну і біотиту, а також новоутворення, що розвиваються по ним, складають до 20-30% об'єму основної маси. Акцесорії представлені апатитом, рудні мінерали - магнетитом та ільменітом.

Таблиця 1. Результати визначення віку за ізохронами, а також розраховані модельні віки в Sm-Nd системі для порід трапової асоціації.

Масив

Ізохронний вік

Середній модельний вік, млн. років

Модель з врахуванням аналітичних похибок

Модель по МНК

CHUR

DM

Дайки габродолеритової формації

2 025 млн. р.

1 775 млн. р.

1611

2074

Прутівський інтрузив

1 849 млн. р.

1 743 млн. р.

1529

1960

Дайки сублужної олівін-габрової формації

1738

1997

Каменський масив

1 999 млн. р.

2 058 млн. р.

1685

2000

Долерити складають також основний об'єм Прутівського інтрузиву. За мінеральним складом вони відповідають габро, олівіновому габро, габро-троктолітам і троктолітам; відзначаються також лейкократові їх відміни (до анортозитів), а також рудні та меланократові (субультраосновні) породи. Структури долеритів субофітові, офітові, пойкілоофітові, в рудних відмінах - сидеронітові. В розрізах багатьох свердловин відзначається чергування долеритів з субофітовими та типовими офітовими структурами.

Нижня і верхня ендоконтактові зони Прутівського інтрузиву складені порфіровидними габроїдами, звичайно зміненими. Вкрапленники (10-15% об'єму породи) представлені різко зональними таблитчастими кристалами плагіоклазу.

В придонних частинах інтрузиву поодинокими свердловинами розкрито лінзи плагіоперидотитів та меланократових габроїдів, які характеризуються непостійним мінеральним складом та структурними особливостями. Так, в придонній частині свр. 201 розкрила горизонт, складений плагіоперидотитами, що чергуються з меланократовими олівіновими габро і троктолітами. Догори породи горизонту поступово збагачуються на плагіоклаз. Структури порід типові кумулятивні, гіпідіоморфнозернисті, переважно середньозернисті, від рівномірнозернистих до порфіровидних. Догори вони поступово переходять в долерити.

Суттєву роль в будові інтрузиву відіграють габро-пегматити та пегматоїдні породи, які формують невитримані за простяганням шліро- та лінзовидні тіла потужністю від перших см до десятків метрів.

Сублужна олівін-габрова формація. Олівінове габро, що складає основний об'єм дайок формації, має середньо-крупнозернисту, рівномірнозернисту, габрову або субофітову будову. Олівін представлений ідіоморфними ізометричними кристалами, які, разом з також ідіоморфними виділеннями клінопіроксену, або утворюють хадакристи в зернах плагіоклазу, або розташовуються в проміжках між останніми. Плагіоклази непостійного складу формують ксеноморфні ізометричні зерна, які плямами заміщуються серицитом та хлоритом. Амфіболи представлені відмінами декількох генерацій, серед яких важливу роль відіграє первинно-магматична бура рогова обманка. Рудні мінерали кристалізуються у вигляді скелетних або ж дендритових зерен, які звичайно оточені облямівками яскраво забарвленого біотиту.

Перидотит-габро-анортозитова формація. Перидотити та плагіоперидотити Каменського масиву мають середньозернисті, рівномірнозернисті, кумулятивні з чітким ідіоморфізмом олівіну, структури. Піроксени та рідкісні плагіоклази утворюють пойкілітови виділення.

Троктоліти є одними з найбільш поширених порід масиву. В верхній частині розрізу це переважно перехідні до анортозитів лейкократові породи. На середньому та нижньому рівнях центральної макрозони зустрічаються мезо-меланократові відміни. Структури троктолітів середньо-крупнозернисті, рівномірно-, іноді - нерівномірнозернисті, місцями з елементами симплектитових та келіфітових.

Габроїди (габро, олівінові габро, норити і габронорити) мають середньо-крупнозернисту, рівномірнозернисту, гіпідіоморфну, субофітову до офітової будову. Аналогічні структури мають і розповсюджені переважно у верхніх частинах Каменського масиву анортозити і габро-анортозити.

За петро-геохімічними особливостями породи трапової асоціації в цілому можна охарактеризувати як ненасичені кремнеземом толеїти дещо підвищеної лужності та глиноземістості (Таблиця 2). Завдяки присутності в складі асоціації диференційованих інтрузивів, вміст кремнезему (35-52 %), глинозему (3-25 %) та MgO (4-30%) значно варіює. Концентрації TiO2 в породах, що розглядаються, відповідають низькотитановим трапам, і лише габроїди сублужної олівін-габрової формації частково переходять в поле високотитанових порід. Вміст заліза варіює від 4 до 20%, а ступінь його окисленості (Fe2O3/FeO) становить звичайно 0.1-0.6. Вміст CaO в мезо-лейкократових породах габродолеритової та перидотит-габро-анортозитової формації лежить в межах 8-11%, зменшуючись до значно нижчих величин в меланократових габроїдах та ультрабазитах. В породах сублужної олівін-габрової формації вміст вапна не перевищує 5-9%. Вміст лугів в породах асоціації досить постійний. Так, вміст Na2O лежить в інтервалі 1.5-3.5%, вміст K2O звичайно не перебільшує 1%, підіймаючись до 1.8% лише в дайках сублужної олівін-габрової формації.

Найбільш помітною геохімічною особливістю порід асоціації є збагаченість на нікель, особливо чітко проявлена у порід Прутівського інтрузиву. Навіть найменш магнезіальні дайки габродолеритової формації різко відрізняються від базитових дайок регіону іншої формаційної належності різко підвищеним вмістом нікелю. Концентрація міді широко варіює, закономірно збільшуючись зі зменшенням магнезіальності порід. Прутівський інтрузив аномально збагачений на цей елемент.

Вміст Zn, Ga, Co, V та Sc в породах трапової асоціації Північно-Західного району УЩ знаходиться на рівні, що відповідає трапам інших регіонів світу і мало відрізняється від фонового для базитових дайок регіону. Відзначається слабка тенденція до росту вмісту всіх цих елементів в пізніх диференціатах.

У порівнянні з дайками інших базитових комплексів регіону, породи трапової асоціації різко збіднілі на барій. Вміст стронцію вельми непостійний і варіює від 10 до 500 і більше г/т. Особливо слід відзначити Каменський масив, породи якого різко збагачені на цей елемент. Вміст рідкісних лугів (літій та рубідій) в породах трапової асоціації значно поступається вмісту в базитових дайках регіону іншої формаційної належності. Обидва елементи накопичуються в пізніх диференціатах, що знайшло свій прояв в позитивній кореляції з Na2O та K2O, а також з іншими літофілами - барієм, стронцієм тощо.

Ізотопно-геохімічні характеристики порід трапової асоціації вивчалися автором із застосуванням двох методів - рубідій-стронцієвого та самарій-неодимового.

Дайки габродолеритової формації мають досить вузький діапазон варіацій модельних значень 143Nd/144Nd2000 - 0.510131-0.510185, середнє - 0.510153, та Nd2000 - 1.68-2.73, середнє - 2.17. Отримане по ізохроні 143Nd/144Ndinit становить 0.510133. 86Sr/87Sr2000 в дайках габродолеритової формації становить біля 0.7007, хоча в окремих випадках відзначається значна контамінація порід радіогенним стронцієм.

Таблиця 2. Середні хімічні склади порід трапової асоціації Північно-Західного району УЩ

SiO2

45.12

47.31

45.37

46.85

Пояснення до Таблиці 2: 1 - Середньозважений склад Прутівського інтрузиву; 2 - Середній склад дайок габродолеритової формації (72 дайки); 3 - Середній склад дайок сублужної олівін-габрової формації; 4 - Середньозважений склад Каменського масиву (перидотит-габро-анортозитова формація).

Концентрації рідкісноземельних елементів (РЗЕ) знаходяться на рівнях, характерних для інших трапових формацій світу. При цьому вміст легких РЗЕ перевищує такий у хондритах в 7-70 разів, а важких - в 3-30 разів. Відзначається збагачення порід габродолеритової формації легкими РЗЕ у порівнянні з важкими в 5-6.5, а порід олівін-габрової та перидотит-габро-анортозитової формації - в 11-12 разів. Високо магнезіальні породи розшарованих інтрузивів мають чіткі додатні європієві аномалії, які поступово зменшуються з падінням магнезіальності порід і переходять у помірно-магнезіальних дайкових породах у від'ємні аномалії. Для порід олівін-габрової формації європієва аномалія не характерна.

TiO2

1.09

1.25

2.40

0.50

Al2O3

17.65

15.67

9.85

19.27

Fe2O3

3.03

3.28

4.11

2.52

FeO

8.85

9.41

10.73

5.94

MnO

0.15

0.15

0.17

0.10

MgO

8.64

7.72

13.33

10.19

CaO

9.74

9.31

7.63

8.98

Na2O

2.38

2.29

2.03

2.65

K2O

0.39

0.65

1.13

0.49

P2O5

0.31

0.27

0.34

0.12

впп

1.43

1.32

2.63

2.04

Ni

645

110

280

333

Cu

346

88

75

29

Co

70

53

50

66

Zn

117

100

130

68

Cr

270

137

260

256

V

237

185

275

89

Sc

32

32

17

11

Rb

13

32

7

Sr

147

174

210

593

Ba

178

310

225

282

Ga

18

13

15

15

Zr

53

157

285

57

Nb

11

10

31

9

La

16

24

33

26

Ce

22

46

67

Yb

2.4

2.8

1.3

Y

25

24

18

14

В Прутівському інтрузиві модельне 143Nd/144Nd2000 коливається від 0.510188 до 0.510239 із середнім 0.510213, в той час як отримане за ізохроною значення становить 0.510357. Nd2000 в породах інтрузиву змінюється від 2.74 до 3.46 при середньому 3.22. 87Sr/86Sr2000 в породах Прутівського інтрузиву варіює від 0.700 до 0.703. Очевидно, дійсне початкове відношення становить біля 0.700, а більш високі значення пов'язані з контамінацією вміщуючими породами.

В дайках сублужної олівін-габрової формації 143Nd/144Nd2000 варіює від 0.510173 до 0.510220 із середнім 0.510197; Nd2000 коливається від 2.53 до 3.56 із середнім 2.93. 87Sr/86Sr2000 становить 0.700 - 0.701.

Модельні значення 143Nd/144Nd2000 для порід Каменського масиву (перидотит-габро-анортозитова формація) лежать в діапазоні 0.510175-0.510200 із середнім 0.510190; Nd2000 коливається від 2.49 до 2.97 із середнім 2.78. Отримане за ізохроною значення 143Nd/144Ndinit становить 0.510190. 87Sr/86Sr2000 для порід масиву становить 0.700 - 0.702.

Таким чином, за ізотопно-геохімічними характеристиками всі члени трапової асоціації є дуже близькими і мають, згідно з усталеними уявленнями, мантійний генезис.

В наступному, п'ятому розділі розглянуто власне петрологію порід трапової асоціації. Зазначено, що в еволюції родоначальних магматичних розплавів можна виділити принаймні три головних етапи: (1) внутрішньокамерну диференціацію, (2) фракціонування та можливу контамінацію на шляхах міграції крізь літосферу, та (3) часткове топлення вихідних порід, що були джерелом для розплавів. Процеси внутрішньокамерної диференціації автором не розглядались.

Середні склади дайок габродолеритової формації та середньозважені склади розшарованих інтрузивів утворюють на варіаційних діаграмах чіткий тренд диференціації - від найбільш магнезіального Каменського масиву через високомагнезіальні дайки та Прутівський інтрузив до помірно магнезіальних дайок габродолеритової формації. Такий тренд може утворитися внаслідок того, що вихідні розплави дайок формації, а також Прутівського та Каменського масивів є продуктами диференціації єдиного розплаву. Розрахунок моделей фракціонування показав, що спостереженому тренду найкраще відповідає модель з фракціонуванням олівіну Fa21 та плагіоклазу An92 у співвідношенні 1:1.5. Така мінеральна асоціація виникає під час кристалізації при малих тисках, на глибинах до 10 км.

Дайки сублужної олівін-габрової формації також утворюють тренд, якій, проте, є різко незгідним з попереднім. Йому притаманне одночасне зменшення кремнеземістості разом зі зменшенням магнезіальності. Таке є можливим лише у випадку фракціонування суттєво піроксенових парагенезисів. Однак, в такому разі вміст Al2O3, CaO та Na2O має еволюціонувати зовсім іншим чином ніж той, що в дійсності спостерігається. Отже, тренд дайок сублужної олівін-габрової формації має пов'язуватись не з фракціонуванням малоглибинного мінерального парагенезису, а з невідомими глибинними процесами.

Магнезіальність розплаву, що виник внаслідок часткового топлення мантійного джерела та перебуває у рівновазі з мантійним реститом, має становити 0.68-0.75; відношення Al2O3/CaO в ньому має коливатися біля 1.2. За допомогою цих критеріїв можна перевірити, чи зазнавав розплав фракціонування на шляхах міграції крізь літосферу. Відносно невисока магнезіальність та високе відношення Al2O3/CaO в навіть найбільш "примітивних" (магнезіальних) представниках трапової асоціації свідчать про те, що вихідний розплав зазнав значної еволюції, яка полягала у фракціонуванні 10-20 % олівіну та 15-25% клінопіроксену. Після "додавання" цих мінералів до складу найбільш примітивних представників асоціації дає змогу розрахувати склад початкового розплаву та визначити умови його формування. Для порід габродолеритової формації останні виявились такими: температура - 1478 С, глибина - 86 км, для сублужної олівін-габрової формації: відповідно 1519 С та 84 км. Оцінки для перидотит-габро-анортозитової формації суттєво відрізняються від зазначених вище. Проте, на думку автора, розрахований середньозважений склад Каменського масиву не відповідає складу магми, за рахунок вкорінення якої він утворився. Очевидно, значна частина пізніх клінопіроксенмістячих диференціатів втрачена в масиви завдяки ерозії. Автор припускає, що початковий склад розплаву Каменського масиву мало відрізнявся від складу розплаву Прутівського інтрузиву. Тому в подальшому Каменський масив окремо не розглядається.

Автором розраховано моделі вмісту малих елементів в продуктах різних ступенів рівноважного часткового топлення недеплетованої та деплетованої піролітової мантії. З метою врахувати вплив фракційної кристалізації, на другому етапі проводилось моделювання релеєвського фракціонування визначених раніше кількостей олівіну та клінопіроксену. На третьому етапі моделювання було враховано контамінацію розплавів продуктом 3% топлення валової земної кори. На кожному етапі моделювання склад розплавів порівнювався з реально спостереженими. Було підібрано моделі, які щонайкраще збігаються з реальними розплавами. Так, для габродолеритової формації найбільш адекватними є моделі високого (не менше 20%) ступеню часткового топлення. Спираючись на ізотопно-геохімічні дані, можна стверджувати, що формування вихідних розплавів відбувалося за рахунок топлення деплетованого джерела.

Що стосується дайок сублужної олівін-габрової формації, то найкраще зі складом останніх збігаються модельні розплави при низьких (2-3%) ступенях топлення недеплетованої мантії.

Розгляд розбіжностей між модельними та реальними складами дозволяє зробити висновки про їх причини, і, таким чином, покращити розуміння процесів, що відбувалися під час міграції розплавів крізь літосферу. Так, співставлення реального та модельного розплавів габродолеритової та перидотит-габро-анортозитової формацій свідчать про те, що в моделі не враховано фракціонування гранату та хроміту під час міграції розплавів. Аномально високі концентрації Co, Ni та Cu в породах Прутівського інтрузиву можна пояснити накопиченням в цьому інтрузиві сульфідної рідини.

Шостий розділ присвячено розгляду положення трапової асоціації в загальній еволюції базитового магматизму в пізньому палеопротерозої - мезопротерозої. Стисло розглянуто особливості геологічного положення та речовинного складу магматичних комплексів, до складу яких входять базитові члени - осницького, букинського та коростенського. Вказано, що згідно з існуючими U-Pb ізотопними датуваннями вік трапової асоціації, осницького та букинського комплексів практично співпадає, що і стало причиною для розміщення в чинній стратиграфічній схемі прутівського комплексу (представника трапової асоціації) на одному рівні з букинським комплексом, та нижче осницького комплексу. Проте, геологічні данні однозначно свідчать про більш молодий, відносно букинського та осницького комплексів, вік трапової асоціації.

На думку автора, палео-мезопротерозойський базитовий магматизм Північно-Західного району УЩ можна розділити на три головні етапи: (1) магматизм, що трохи передував рубежу у 2 млрд років і полягав у формуванні осницького та букинського комплексів; (2) континентальний базальтовий (траповий) магматизм, дещо більш пізній по відношенню до попереднього; (3) коростенський магматизм, що розпочався приблизно 1800 млн років тому.

Першій етап магматизму відбувався на фоні прогресуючої стабілізації земної кори. При цьому формування осницького комплексу відносять до орогенного етапу, а близького за віком букинського комплексу - до найбільш раннього етапу тектоно-магматичної активізації вже консолідованого складчастого фундаменту.

Траповий магматизм, не зважаючи на близькість U-Pb датувань з породами названих двох комплексів, розвивався в умовах консолідованого кратону, про що свідчать відсутність регіонального метаморфізму та накладених складчастих деформацій. За речовинним складом породи габродолеритової формації трапової асоціації доволі близькі з деякими габроїдами букинського комплексу.

Наступний (коростенський) етап магматизму також проявився в платформених умовах та характеризувався розвитком значних за обсягами генетично пов'язаних сублужних високоглиноземістих лейкократових та високотитанових меланократових низькомагнезіальних основних магм.

Згідно з ізотопно-геохімічними даними, виплавка основних розплавів букинського і осницького комплексів відбувалася з мантії, яка наближалася за своїми ознаками до недеплетованої. Основна маса розплавів трапової асоціації, що розвивалися дещо пізніше, формувалися з деплетованої мантії. Можливо, вони являють собою наступну виплавку з того самого джерела. Габро-анортозитові розплави (коростенський комплекс) формувалися за рахунок топлення зовсім іншого джерела, яке містило значну частку корового матеріалу.

Заключний, сьомий розділ, присвячено питанню нікеленосності інтрузивів Північно-Західного району УЩ.

На думку автора, інтрузиви осницького і букинського комплексів є безперспективними на пошуки сульфідних руд.

Розподіл міді та нікелю в інтрузивах трапової асоціації свідчить про те, що в процесах малоглибинного фракціонування ці елементи не були пов'язані з сіркою - нікель накопичувався у високомагнезіальних диференціатах, в той час як мідь концентрувалася у залишкових розплавах. Проте, аномально високі концентрації цих елементів в Прутівському інтрузиві являють виключення з цієї тенденції. Петрографічні та інші данні вказують на те, що формування сульфідних руд в цьому інтрузиві відбувалося за рахунок ліквації магматичного розплаву на сульфідну та силікатну рідини. Про це саме свідчить і надлишок сірки в інтрузиві в цілому - вміст останньої перевищує той, що міг бути розчиненим у розплаві. Характер розподілу нікелю, міді та елементів платинової групи вказує на те, що ліквація вихідного розплаву відбулася ще до його вкорінення в камеру остаточної кристалізації. Отже, ліквація відбувалася ще під час міграції вихідних розплавів крізь літосферу; в умовах малоглибинного фракціонування залишкові мідь та нікель вже не контролювались сіркою. Автор вважає, що накопичення сульфідних руд саме в Прутівському інтрузиві пов'язане, перш за все, зі сприятливою формою залягання - похилою, силоподобною формою інтрузиву. В дайках з субвертикальним падінням сульфідна рідина не накопичувалась.

На думку автора, найбільш перспективним на пошуки сульфідних мідно-нікелевих руд є розшарований Каменський інтрузив.

Висновки

Біля 2 млрд років тому в межах Північно-Західного блоку УЩ був широко розповсюджений континентальний базальтовий (траповий) магматизм, продукти якого збереглися дотепер лише у вигляді підводячих каналів (дайок) та неглибоко залягаючих проміжних магматичних камер. Ефузивна та ефузивно-пірокластична фації, що входили до складу давнього платформеного чохлу, не збереглися.

Серед утворень трапової асоціації можливо виокремити три формації: габродолеритову, сублужну олівін-габрову та перидотит-габро-анортозитову. Утворення всіх трьох формацій розрізняються за комплексом особливостей речовинного складу та геологічного положення.

За речовинним складом породи габродолеритової формації відповідають низькотитановим трапам інших регіонів світу, а породи сублужної олівін-габрової формації є близькими до сублужних пікрітів, що набули розвитку в траповій формації Кару, Південна Африка. Безпосередні аналоги перидотит-габро-анортозитової формації серед трапів інших регіонів світу автору не відомі. Це пов'язане з відсутністю в інших трапових провінціях розкритих ерозією проміжних малоглибинних магматичних камер. Але комплекс проведених досліджень не залишає місця сумнівам щодо належності утворень формації (Каменський масив) до трапової асоціації.

Згідно з U-Pb ізотопними даними, розвиток трапового магматизму в Північно-Західному районі УЩ проходив на протязі часу, який був дуже близьким до часу формування орогенного осницького комплексу та субплатформеного букинського. Проте, геологічні співвідношення однозначно вказують на те, що формування трапової асоціації відбувалося після становлення зазначених комплексів. Ізотопно-геохімічні дані свідчать про формування вихідних для трапової асоціації розплавів з мантійного осередку, який за своїми характеристиками відрізнявся від того, з якого формувалися розплави осницького та букинського комплексів.

Розвиток трапового магматизму свідчить про те, що вже на межі 2 млрд років Північно-Західний блок УЩ вступив в стадію платформеного розвитку. Очевидно, перехід від орогенної стадії до платформенної в даному випадку був надзвичайно швидким. Характерно, що трапи аналогічного віку відомі в суміжних регіонах - на Воронезькому кристалічному масиві та на півдні Білорусі.

Проведені дослідження дозволяють визначити коло інтрузивів, які є перспективними на пошуки сульфідних платиноїдно-мідно-нікелевих руд. Такими є утворення трапової асоціації, і, поперед усе, ті із них, які мають підвищену (вище 0.5) магнезіальність. Головним фактором, який призвів до формування Прутівського родовища був структурний, а саме - похиле залягання інтрузиву, що дало змогу сульфідній рідині, яка утворилася за рахунок ліквації ще на шляхах міграції крізь літосферу, накопичитись у пологонахилених приконтактових ділянках та сформувати рудні поклади.

Найбільш перспективним на пошуки аналогічних родовищ автор вважає Каменський масив.

Список робіт по темі дисертації

1. Молявко В.Г., Галій С.О., Зінченко О.В., Павлов Г.Г., Шумлянський Л.В., Когут К.В. Петрологія Прутівського розшарованого габроїдного масиву (північний захід Українського щита) // Вісник Київського ун-ту, серія Геологія. - 1996. - № 14. - с. 23-33.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены