Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

УДК 330.15.003.13:556-032.25

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВІДКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРІСНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД УКРАЇНИ

08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

ПІНЧУК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Національної гірничої академії України (м. Дніпропетровськ), Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор Пономаренко Павло Іванович, Національна гірнича академія України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Хвесик Михайло Артемович, завідувач відділу регіональних проблем використання та охорони водних ресурсів Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ).

кандидат економічних наук Ковтун Костянтин Михайлович доцент кафедри менеджменту Національної гірничої академії України, Міністерство освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Провідна установа:

Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем регіональної економіки (м. Донецьк).

Захист відбудеться « 30 » червня 2000 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 у Національній гірничій академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, кім. 1/102.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної гірничої академії за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий « 29 » травня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Грідін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

підземний водокористування прісний геологорозвідувальний

Актуальність теми. Вода - один із найважливіших ресурсів нашої планети. Чільне місце водних ресурсів обумовлено унікальними властивостями води як складової природного середовища.

Розвиток водного господарства України потребує з огляду на високий рівень економічного освоєння її території і зміни водно-економічних умов науково обґрунтованого підходу до раціонального використання цього важливого природного ресурсу.

Україна недостатньо і нерівномірно забезпечена водними ресурсами, і проблема водозабезпечення населення вже у найближчій перспективі стоятиме дуже гостро.

Крім того, розвиток чорної та кольорової металургії, енергетики і нафтової промисловості, хімізація сільського господарства, широке застосування хімічних мийних засобів і препаратів призводять до забруднення водних ресурсів. Невиконання планів будівництва очисних споруд і водоохоронних об'єктів погіршує водно-екологічні умови.

Ці фактори стають постійними, а тому виникає нагальна потреба у більш широкому використанні прісних підземних вод (ППВ), оптимізації обсягів геологорозвідувальних робіт для відтворення експлуатаційних запасів цих вод, збільшення їх водовідбору і використання, а також удосконалення структури моніторингу ППВ.

Значні наукові досягнення з підвищення економічної ефективності розвідки та використання природних ресурсів пов'язані з іменами М.І.Агошкова, О.І.Амоші, О.С.Астахова, Ф.М.Бочевера, М.В.Володомонова, Л.П.Кобахідзе, М.В.Мельникова, О.С.Орадовського, Б.Л.Райхеля, В.Е.Тищенко, М.А.Хвесика, Ю.В.Яковця, Е.О.Яковлєва та ін. Більшість результатів досліджень та існуючих методик, проте, не враховували особливості геологорозвідувальних робіт (ГРР) на підземні води, що характеризуються широким комплексом досліджень, чим відрізняються від робіт на інші мінеральні ресурси.

Аналіз структури використання підземних вод, умов формування їх ресурсів і розподілу експлуатаційних запасів свідчить, що сучасний стан використання і охорони підземної гідросфери не в повній мірі відповідає сучасним вимогам і інтересам економіки і населення України. Питанням економічної ефективності проведення геологорозвідувальних робіт на підземні води, особливо за умов переходу до ринкової економіки, раціонального використання водних ресурсів до останнього часу не приділялося належної уваги. Практично всі наукові розробки в системі геологічної галузі були спрямовані на розв'язання проблем економічної ефективності проведення геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, нафту і газ.

Панування екстенсивного характеру використання природних ресурсів призвело до суттєвих негативних наслідків, пов'язаних з нераціональним використанням водних ресурсів, особливо після Чорнобильської катастрофи.

Оскільки визначено важливість і необхідність ГРР на прісні підземні води і перехід багатьох регіонів на водопостачання з підземних водних ресурсів, то проблема підвищення економічної ефективності ГРР на прісні підземні води та використання останніх в сучасних умовах є надзвичайно актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною виконаних науково-дослідних робіт в Національній гірничій академії України по напрямку, який регламентується Водним кодексом України від 06.06.95 №213/95-ВР і постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 №391 “Про систему екологічного моніторингу навколишнього середовища”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення науково-методичних і практичних підходів щодо удосконалення економічної оцінки та показників відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи на ППВ і підвищенню ефективності їх раціонального використання із урахуванням умов перехідного періоду до ринкової економіки.

Для досягнення поставленої у роботі мети необхідно вирішити наступні задачі:

оцінити роль і значення підземних вод у соціальному і економічному розвитку України;

виконати комплексний аналіз гідрогеологічних умов і загального геолого-економічного стану басейнів прісних підземних вод;

розробити методику визначення економічної ефективності геологорозвідувальних робіт на прісні підземні води;

удосконалити методику відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи з відтворення запасів прісних підземних вод;

обґрунтувати перспективи водозабору і раціонального використання підземних вод;

розробити механізм економічного стимулювання раціонального водокористування.

Ідея роботи полягає у тому, що ефективність розвідки і використання ППВ досягається шляхом здійснення комплексних заходів, спрямованих на вдосконалення економічної структури ГРР, які ґрунтуються на оцінці ефективності виробничої діяльності геологічних організацій за кінцевим продуктом - розвіданим експлуатаційним запасам ППВ, прогнозуванні відтворення розвіданих запасів прісних підземних вод, створенні нової моделі відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи на ППВ і обґрунтуванні схем економічного стимулювання щодо їх раціонального використання.

Наукові положення, що виносяться на захист:

кошторисна вартість розвідки одиниці запасів прісних підземних вод поліноміально залежить від обсягу розвіданих експлуатаційних запасів, обсягу буріння гідрогеологічних свердловин і питомої ваги геофізичних методів досліджень, коефіцієнти еластичності впливу яких на кошторисну вартість розвідки 1 м³ води відповідно становлять 9,42; 2,07 і -2,01 %;

собівартість розвідувально-гідрогеологічних робіт на ППВ значною мірою залежить від стадій, складу і структури цих робіт; сумарне витрачання коштів на пошукові роботи в 2,7 - 2,9 разів менше ніж на попередню розвідку і в 4,7 - 4,9 раза менше ніж на детальну розвідку. Проте незалежно від стадій їх проведення основна питома вага серед усього комплексу робіт припадає на буріння гідрогеологічних свердловин і гідрогеологічні дослідження, які на стадіях пошукових робіт, попередньої розвідки і детальної розвідки відповідно становлять 34,3; 36,0 і 41,7 та 37,9; 41,7 і 33,1 %;

витрати на підготовку експлуатаційних запасів прісних підземних вод відносяться до поточних витрат виробництва і переносяться на вартість використання ППВ через ставки відшкодування за геологорозвідувальні роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

дістали подальшого розвитку закономірності і залежності кошторисної вартості одиниці запасів і розвідки експлуатаційних запасів ППВ від обсягу буріння гідрогеологічних свердловин, обсягу експлуатаційних запасів і питомої ваги геофізичних методів досліджень;

розроблено методику відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи на ППВ з відтворення експлуатаційних запасів і державний екологічний моніторинг, яка відрізняється від існуючих тим, що витрати на підготовку експлуатаційних запасів відносяться до поточних витрат виробництва, що переносяться на вартість використаних ППВ не через оптові ціни, а через ставки відшкодування за геологорозвідувальні роботи;

обґрунтовано величину коефіцієнта, що враховує витрати на еколого-гідрогеологічні дослідження, яка характеризується тим, що встановлюється не централізовано, а з урахуванням витрат на вивчення балансу та режиму підземних вод і витрат на їх охорону від виснаження і забруднення в т.ч. наслідків Чорнобильської катастрофи;

вперше встановлено ступеневу залежність загального водозабору від питомої ваги незатверджених запасів, обсягу використання ППВ і кількості діючих водозаборів;

удосконалено елементи механізму економічного стимулювання раціонального водокористування, який на відміну від існуючих положень враховує і екологічну стійкість прісних підземних вод.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в запровадженні обґрунтованих в дисертації нормативів витрат, пов'язаних з геологорозвідувальними роботами на ППВ. Ці нормативи знайшли відображення в проектах постанов Кабінету Міністрів України, зокрема постанов від 29.01.99 №115 “Про запровадження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння” і від 18.05.99 №836 “Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”. Виробничими підрозділами Комітету України з питань геології та використання надр використовуються отримані результати та висновки, а також методика економічної ефективності виконання ГРР на ППВ.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконана дисертаційна робота, йому належать результати досліджень, сформульовані в дисертації. Ним проведено аналіз собівартості розвідувально-гідрогеологічних робіт і визначено загальні витрати на проведення усіх видів цих робіт залежно від їх стадій, складу і структури; встановлено залежність кошторисної вартості одиниці запасів ППВ від обсягу буріння гідрогеологічних свердловин і питомої ваги геофізичних методів досліджень; обгрунтовано необхідність віднесення витрат на підготовку експлуатаційних запасів ППВ до поточних витрат виробництва і перенесення останніх на вартість використаних ППВ через ставки відшкодування за геологорозвідувальні роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та отримали позитивні відгуки на Міжнародній науково-практичній конференції “ХХІ сторіччя - проблеми і перспективи освоєння ро-довищ корисних копалин” (м. Дніпропетровськ, 1998 р.), Міжнародній конференції “Загальні проблеми ліквідації підтоплення ґрунтовими водами територій міст і селищ України” (м. Харків, 1998 р.), Міжнародній конференції “Нафта - Газ України'98” (м. Полтава, 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку України в умовах ринкової трансформації” (м. Дніпропетровськ, 1999 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано одну монографію, 11 статей в наукових журналах, збірниках наукових праць і матеріалах конференцій (у тому числі дев'ять праць - без співавторів), серед яких п'ять статей увійшло до фахових економічних видань (у чотирьох з них дисертант є одноосібним автором).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота нараховує 199 сторінок друкованого тексту, у тому числі 17 таблиць і 17 рисунків на 36 сторінках, 84 найменування використаних джерел на 8 сторінках. Дисертація містить також 33 додатки на 59 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації та ступінь дослідженості питань, що розглядаються. Сформульовано мету, ідею роботи, задачі дослідження. Показані наукова новизна і практичне значення виконаної роботи. Наведені результати апробації основних положень, впровадження в практику та особистий внесок автора дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Стан підземних вод і їх значення у соціально-економічному розвитку України” встановлено, що внаслідок недостатнього забезпечення поверхневими водними ресурсами (1100 м³/рік на одного мешканця держави), вкрай нерівномірного їх розташування на території країни, великої забрудненості промисловими стоками і наслідками Чорнобильської катастрофи підземні води відіграють надзвичайно велику роль і значення в соціально-економічному розвитку України. З підземних вод, що добуваються, 79,5% використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб населення, 14,1% - на промислове використання і 6,4% - на зрошення земель.

Показано, що підземні води відрізняються від інших корисних копалин тим, що практично скрізь поширені, мають достатньо високий рівень захищеності від забруднення, вони можуть поновлювати свої запаси, мають широкий спектр кількісної та якісної характеристики в залежності від впливу на них природних і штучних чинників. Це позитивно впливає на екологічний та соціально-економічний розвиток регіонів. З 25 обласних центрів України в 12 водопостачання здійснюється цілком за рахунок підземних вод, 9 обласних центрів мають змішане водопостачання і тільки 4- забезпечуються водою з поверхневих водоймищ.

Наведено аналіз прогнозних ресурсів і експлуатаційних запасів підземних вод. Встановлено досить нерівномірне розташування прогнозних ресурсів і розвіданих запасів ППВ у артезіанських басейнах (АБ) та адміністративних областях України. Більше 61% прогнозних ресурсів і 47% експлуатаційних запасів ППВ припадає на два басейни (Дніпровський і Волино-Подільський АБ). Основні прогнозні ресурси ППВ розміщені в надрах 6 областей: Чернігівської, Херсонської, Луганської, Київської, Полтавської та Харківської, - де зосереджено близько 50% усіх прогнозних ресурсів. Незважаючи на значні прогнозні ресурси (61,69 млн. м³/добу), ступінь їх розвіданості залишається незначною і в середньому по країні не перевищує 25% (експлуатаційні запаси - 15,73 млн. м³/добу).

Встановлено, що різноманітні лікувальні властивості та значні запаси мінеральних вод забезпечують Україні одне з провідних місць серед курортних регіонів Європи. Затверджені запаси мінеральних вод України достатні для оздоровлення більш ніж 7 млн. чоловік на рік, у тому числі й іноземних громадян, що збільшить надходження валюти до країни. Проте, загальний водозабір мінеральних вод (5311,3 м³/добу) складає біля 9% загального обсягу затверджених запасів, що свідчить про їх недостатньо ефективне використання.

Здійснено аналіз методик оцінки економічної ефективності ГРР, який показав, що ці питання розробляються економістами вельми інтенсивно та входять до кола наукових інтересів багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте, більшість існуючих методик використовується для твердих корисних копалин, нафти і газу. Вони не враховують особливості геологорозвідувальних робіт на ППВ, які характеризуються широким комплексом досліджень і виконують функції створення основних виробничих фондів. Тому ці методики не можуть бути застосовані для визначення економічної ефективності ГРР на підземні води. До останнього часу питанням економічної ефективності проведення геологорозвідувальних робіт на ППВ, особливо із урахуванням перехідного періоду до ринкової економіки, а також раціонального використання водних ресурсів не приділялося належної уваги.

У другому розділі “Економічна ефективність геологорозвідувальних робіт на прісні підземні води” проведено аналіз динаміки і зв'язку обсягів ГРР з приростом експлуатаційних запасів, який свідчить про різьке зниження обсягів геологорозвідувальних робіт на ППВ, особливо з 1992 року. У той же час має місце незначний приріст експлуатаційних запасів прісних підземних вод, що зумовлено збільшенням абсолютної кількості гідрогеологічних свердловин.

Встановлено, що кошторисна вартість розвідувально-гідрогеологічних робіт значною мірою залежить від стадій, складу і структури цих робіт. Загальні витрати на проведення усіх видів робіт на стадії пошукових робіт майже в 3 рази менші, ніж на стадії детальної розвідки.

На базі великого обсягу статистичних даних показано, що основну питому вагу серед ГРР на ППВ займають буріння гідрогеологічних свердловин і гідрогеологічні дослідження, які, в основному, визначають ефективність геологорозвідувальних робіт на ППВ, так і їх кошторисну і фактичну вартість.

На базі розробленої моделі проведено дослідження і побудовано номограму (рис. 1) залежності одиниці запасів ППВ від обсягу бурових робіт, обсягу водозабору і питомої ваги геофізичних робіт. Визначено кількісний вплив кожного з трьох чинників на вартість 1 м³ розвідки ППВ коефіцієнтами еластичності, чисельні значення яких відповідно становлять 2,07; 9,42 і -2,01%. Отримані коефіцієнти еластичності показують, що найбільший вплив на кошторисну вартість розвідки 1 м³ ППВ дає обсяг експлуатаційних запасів ППВ, потім обсяг бурових робіт.

Найменший вплив надає третій чинник: питома вага геофізичних досліджень у загальному обсязі робіт. Тому питанням приросту експлуатаційних запасів, техніки, технології й організації буріння гідрогеологічних свердловин потрібно приділяти особливу увагу, оскільки ці показники є визначальними у фактичних витратах на геологорозвідувальні роботи з приросту запасів ППВ.

На базі аналізу складу та структури кошторисної вартості встановлено, що комплекс гідрогеологічних досліджень на ППВ, які виконуються, характеризується великою трудомісткістю, а по окремих роботах - і матеріалоємкістю. Питома вага заробітної платні в загальних витратах з 6 видів обраних до аналізу робіт, змінюється в межах 40,4 - 87,7%, складаючи в середньому 57,8%. Більш вищих матеріальних витрат потребують дослідні і режимні роботи, складаючи 21,3 - 29,9%, а в середньому - 26,7%.

У той же час, виконаний аналіз свідчить, що витрати по всьому комплексу гідрогеологічних досліджень є основою правильного визначення економічної ефективності геологорозвідувальних робіт на підземні води.

При обгрунтуванні показників економічної ефективності виробничої діяльності геологічних організацій на прісні води пропонується враховувати два підходи: ефективність виробничої діяльності геологічних організацій і загальну економічну ефективність вкладень на пошук і розвідку родовищ ППВ.

Ефективність виробничої діяльності геологічних організацій рекомендується визначати такими показниками: економічна діяльність виконання планових геологічних завдань (Е_r); економічна ефективність виробничої діяльності геологічної організації за остаточним господарським результатом (Е_р); економічна ефективність виробничої діяльності по головному кінцевому продукту - розвіданим запасам підземних вод (Е_з).

Такий підхід практично цілком відповідає задачам геологічної галузі: по забезпеченню народного господарства і населення країни необхідними розвіданими запасами підземних вод, придатними до швидкого їх освоєння і рентабельного водозабору, проведенню робіт у встановлені терміни і з мінімальними витратами трудових, матеріальних і вартісних ресурсів.

Визначення економічної ефективності можна робити в масштабах окремого родовища підземних вод, району або області, країни в цілому, або геологічної організації.

За рекомендованою методикою виконані розрахунки загальної економічної ефективності ГРР на ППВ для м. Львова, Херсонської і Луганської областей, які підтвердили високу практичність застосування цієї методики за умов перехідного господарювання. По всіх районах, де проводився аналіз, відзначається зростання собівартості водозабору і відпускної ціни 1 м³ споживачам, при тому, що відпускна ціна 1 м³ прісних підземних вод для населення у декілька разів нижча за той же показник у промисловому використанні.

Всі досліджені водозабори мають високі показники ефективності використання прісних підземних вод. Це досягається за рахунок низької собівартості водозабору і високої відпускної ціни1 м³ води для потреб промислового використання.

У третьому розділі “Удосконалення методики відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи з відтворення експлуатаційних запасів ППВ і державний екологічний моніторинг” зроблено критичний аналіз існуючих методик відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи на прісні підземні води.

Аналіз різних методичних підходів щодо вирішення цієї проблеми показав, що витрати на одиницю запасів ППВ (В) на конкретному родовищі доцільніше визначати за формулою:

(1)

де: - витрати відповідно на пошуки, попередню і детальну розвідку, тис. грн. у кошторисних цінах;

- коефіцієнт, що враховує витрати на регіональні дослідження і режимні спостереження;

- розрахункова кількість розвіданих запасів по родовищу, тис. м³/добу.

Розмір коефіцієнта , встановлений ще колишнім Мінгео СРСР, складає 1,35. З урахуванням більш складних водних екологічних умов України цей показник є заниженим. За останні роки зросли витрати з вивчення балансу і режиму підземних вод, витрати з їх охорони від виснаження та забруднення, особливо після Чорнобильської катастрофи.

У роботі обґрунтоване визначення величини цього коефіцієнту, виходячи з динаміки зростання витрат на вивчення балансу і режиму підземних вод та витрат на їх охорону від виснаження і забруднення після Чорнобильської катастрофи. З урахуванням цих витрат коефіцієнт доцільно прийняти рівним 1,6.

Друга рекомендація полягає у віднесенні витрат на підготовку експлуатаційних запасів ППВ до поточних витрат виробництва і перенесенні їх на вартість ППВ, що споживаються, через ставки відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи.

Визначено, що оптимальний розмір розрахункових ставок відшкодування витрат з урахуванням середньорічних показників за 14 років (1984-1997 рр.) в цілому по Україні складає: за рівнем повного водовідбору-1,504 коп/м³ , за рівнем водозабору з експлуатаційних запасів ППВ - 3,38 коп/м³. На цій підставі рекомендується використовувати на території всієї України єдиний норматив відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи на ППВ рівний 3,38 коп/м³ або ж 3,38 грн. 100 м³ витраченої прісної підземної води, у зв'язку з розрахунком використання підземних вод і техногенним ускладненням еколого-гідрогеологічних умов.

Вказані рекомендації більш повно враховують динаміку техногенних змін еколого-гідрогеологічних умов України і відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 №391 “Про систему екологічного моніторингу навколишнього природного середовища”.

Принципова новизна розробленої методики і науково обґрунтованих нормативів дає можливість цілком покрити усі витрати на проведення геологорозвідувальних робіт на ППВ, на виконання еколого-гідрогеологічних досліджень, що проводяться в країні в структурі моніторингу геологічного середовища і спеціальних робіт у регіонах з високими технічними навантаженнями на природне середовище.

У четвертому розділі “Економічна ефективність раціонального використання прісних підземних вод” виконано економічний аналіз впливу обсягу загального водозабору на використання підземних вод. Аналіз динаміки змін величин прогнозних ресурсів, експлуатаційних запасів ППВ та водозабору свідчить про стійку тенденцію зниження водозабору, загальна величина якого за період з 1985 по 1997 рр. зменшилась на 2746 тис. м³/добу.

Визначено, що ефективне використання водних ресурсів досягається введенням нормативів плати (тарифів) за спеціальне використання водних ресурсів. Цей показник залежить від коефіцієнту використання ППВ, коефіцієнту гідравлічного зв'язку поверхневих і підземних вод і встановлених нормативів плати за відтворення й охорону водних ресурсів. Дослідженнями встановлено, що в цілому по Україні підвищення розрахункових нормативів плати за спеціальне використання ППВ складає 2,32 коп/м³. Це дозволить зміцнити не тільки державний бюджет України, але й місцеві бюджети , також покращити систему моніторингу ППВ.

Проаналізовано перспективи розвитку водозабору і використання прісних підземних вод на базі створеної економіко-математичної моделі, що здійснювалася ітераційним методом.

Аналіз результатів моделювання показує, що перспективи водозабору, а звідси - і водоспоживання, залежать значною мірою від приросту розвіданих запасів прісних підземних вод, перспектив подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт на ППВ. Тому необхідно більш детально досліджувати питання перспективного приросту експлуатаційних запасів, водозабору і водоспоживання ППВ, які є взаємозалежними.

Загальний водозабір у 2005 р. прогнозується на рівні 7081 тис. м³/добу, а споживання - 6109 тис. м³/добу. Зниження прогнозних показників водозабору і водоспоживання ППВ потребує розробки державних заходів щодо збільшення приросту розвіданих запасів ППВ, розмірів їх водозабору і водоспоживання, особливо на комунально-побутові потреби населення України, як одного з найважливіших факторів підвищення екологічної безпеки систем господарсько-питного водопостачання і зниження негативного впливу техногенних факторів.

Відповідно до методики визначення плати за використання природних ресурсів структура плати складається з двох показників: плати за право користування ресурсами і плати за відтворення й охорону ресурсів.

За територіальну одиницю при встановленні нормативу плати (тарифу) прийнято адміністративну область, в межах якої визначаються асигнування на геологорозвідувальні роботи та коефіцієнти гідравлічного зв'язку. При цьому, більшість адміністративних областей України (за вийнятком 8 областей) є однорідними за належністю з гідрогеологічними структурами.

Встановлені розрахункові нормативи плати за спеціальне використання ППВ змінюються у широких межах - від 6,69 (у Полтавській області) до 15,73 коп./м³ (в Автономній республіці Крим), становлячи в середньому по країні 10,1 коп./м^3.

Розроблено ряд позачергових заходів щодо усунення і попередження негативних явищ і недоглядів у всіх сферах водогосподарської діяльності, які будуть сприяти більш ефективному і раціональному використанню прісних підземних вод України, головному фактору стабілізації господарсько-питного водопостачання і зниження водно-екологічного ризику.

ВИСНОВКИ

В результаті виконаної дисертації, яка є завершеною науковою роботою, вирішена актуальна наукова задача, що полягає в розробці із врахуванням умов перехідного періоду господарювання науково-методичних і практичних підходів з удосконалення економічної оцінки та показників відшкодування витрат за геологорозвідувальні роботи на прісні підземні води і підвищення ефективності раціонального використання останніх.

Зроблено оцінку позитивної ролі і значення ППВ в стабілізації водно-екологічної ситуації в Україні та економічної доцільності подальшого проведення ГРР на прісні підземні води. Встановлено, що із-за недостатньої забезпеченості поверхневими водними ресурсами (1100 м³/рік на одного мешканця держави), вкрай нерівномірного їх розміщення на території країни, великою забрудненістю промисловими стоками, і наслідків Чорнобильської катастрофи підземні води відіграють надзвичайно велику роль і значення у соціально-економічному розвитку України. З підземних вод, що видобуваються, 75,5% використовується на задоволення господарсько-побутових потреб населення, 14,1% - на промислове використання та 6,4% - на зрошеня земель. З 25 обласних центрів України в 12 - водопостачання здійснюється цілком за рахунок підземних вод, 9 обласних центрів мають змішане водопостачання і тільки 4 - забезпечуються водою з поверхневих водоймищ.

За результатами аналізу гідрогеологічних умов і загальної геолого-економічної характеристики басейнів ППВ виявлено, що прогнозні ресурси і розвідані запаси ППВ по артезіанських басейнах і адміністративних областях України розміщені вкрай нерівномірно. Більше 61% прогнозних ресурсів і 47% експлуатаційних запасів ППВ припадає на два басейни - Дніпровський та Волино-Подільський АБ. Основні прогнозні ресурси ППВ розміщені в надрах 6 областей.

Встановлено, що собівартість розвідувально-гідрогеологічних робіт значною мірою залежить від стадій, складу і структури цих робіт. На стадії пошукових робіт загальні витрати на проведення усіх видів робіт майже в 3 рази менші, ніж на стадії попередньої розвідки і майже в 5 разів менше, ніж на стадії детальної розвідки.

Виявлено, що із широкого комплексу ГРР на ППВ основна питома вага припадає на буріння свердловин і гідрогеологічні дослідження. Тому цим видам робіт при їх проектуванні, організації і проведенні необхідно придиляти особливу увагу, бо вони, в основному, визначають як ефективність геологорозвідувальних робіт на ППВ, так і їх кошторисну та фактичну вартість.

Встановлено закономірності і залежності між кошторисною вартістю розвідки одиниці запасів ППВ, обсягом розвіданих експлуатаційних запасів, обсягом буріння гідрогеологічних свердловин і питомою вагою геофізичних методів досліджень. Розроблено економіко-математичну модель і побудовано номограми. Розраховано коефіцієнти еластичності впливу цих чинників на кошторисну вартість розвідки 1 м³ води, які відповідно становлять 9,42; 2,07 і -2,01%.

Обґрунтована методика визначення ефективності виробничої діяльності геологічних організацій таких показників: економічна ефективність виконання планових геологічних завдань (Е_r); економічна ефективність виробничої діяльності геологічної організації за кінцевим господарським результатом (Е_р); економічна ефективність виробничої діяльності по головному кінцевому продукту (розвіданим запасам підземних вод - Е_з). Такий підхід практично цілком відбиває задачі геологічної галузі по забезпеченню народного господарства і населення країни необхідними розвіданими запасами підземних вод.

Розроблено методику відшкодування витрат за ГРР з відтворення експлуатаційних запасів ППВ і державний екологічний моніторинг, яка відрізняється від існуючих тим, що витрати на підготовку експлуатаційних запасів відносяться до поточних витрат виробництва і переносяться на вартість використаних ППВ не через оптові ціни, а через ставки відшкодування витрат з геологорозвідувальних робіт.

Обґрунтовано величину коефіцієнту, що враховує витрати на еколого-гідрогеологічні дослідження, яка характеризується тим, що встановлюється не централізовано, а з урахуванням витрат на вивчення балансу та режиму підземних вод і витрат на їх охорону від виснаження і забруднення в т. ч. наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вперше встановлено ступеневу залежність загального водовідбору від питомої ваги незатверджених запасів, обсягу використання ППВ і кількості діючих водозаборів.

Визначено, що оптимальний розмір розрахункових ставок відшкодування витрат з урахуванням середньорічних показників за 14 років (1984-1997 рр.) в цілому по Україні становить: за рівнем повного водозабору - 1,504 коп./м³; за рівнем водозабору з експлуатаційних запасів ППВ - 3,38 коп./м³. На цій підставі рекомендується використовувати на всій території України єдиний норматив відшкодування витрат за ГРР на ППВ, рівний 3,38 коп./м³ або ж 3,38 грн. за 100 м³ витраченої прісної підземної води, у зв'язку з розрахунком використання підземних вод і техногенним ускладеннням еколого-гідрогеологічниих умов.

Визначено, що ефективне використання водних ресурсів досягається введенням нормативів плати (тарифів) за спеціальне використання водних ресурсів. Цей показник залежить від коефіцієнту використання ППВ, коефіцієнту гідравлічного зв'язку поверхневих й підземних вод і нормативів плати за відтворення та охорону водних ресурсів. Дослідженням встановлено, що в цілому по Україні підвищення розрахованих нормативів плати за спеціальне використання ППВ складає 2,32 коп./м³, що збільшить надходження платежів до державного бюджету.

Розроблено ряд позачергових заходів щодо усунення і попередження негативних явищ і недоліків у всіх сферах водогосподарської діяльності, які мають сприяти більш ефективному і раціональному використанню прісних підземних вод України - головному фактору стабілізації господарсько-питного водопостачання і зниження водно-екологічного ризику.

Результати виконаних наукових досліджень використані при підготовці постанов Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. № 115 “Про запровадження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння” і від 18.05.99 №836 “Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”. Науково обгрунтовані нормативи витрат, пов'язані з проведенням ГРР на ППВ, запроваджені у практичній діяльності виробничими підрозділами Комітету України з питань геології та використання надр.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Экономика и охрана водных ресурсов Украины / П.И. Пономаренко, П.М. Моссур, Н.Н. Пинчук, Е.А. Яковлев. - Днепропетровск: Наука и образо-вание, 1997. - 226 с.

Пинчук Н.Н. Подземные пресные воды на службу народному хозяй-ству и населению //Философские, социальные и экономические проблемы со-временной экологии. - Днепропетровск: Наука и образование, 1998. - С. 18 - 23.

Пінчук Н.М. Нові еколого-геологічні аспекти розвідки та моніторингу прісних підземних вод України //Придніпровський науковий вісник. Сер. Економіка. - 1998. - №20 (87). - С. 39 - 43.

Пінчук Н.М. Еколого-економічні умови використання підземних вод України // Мінеральні ресурси України. - 1998. - № 3. - С. 28 - 30.

Моссур П.М., Булгаков А.Д., Пинчук Н.Н. Прогнозирование прироста эксплуатационных запасов пресных подземных вод в Украине // Придніпровський науковий вісник. Сер. Економіка. - 1998. - № 107 (174). - С. 80 - 87.

Пінчук Н.М. Окремі питання еколого-економічних оцінок підземних вод на зниження підтоплення промислово-міських агломерацій //Нагальні проблеми ліквідації підтоплення грунтовими водами територій міст і селищ України: Матеріали доп. і повід. міжнар. конф. - Харків: УНГА, 1998. - С. 19 - 20.

Пінчук Н.М. Дослідження еколого-економічних факторів використання підземних вод України // ХХІ столетие - проблемы и перспективы освоения месторождения полезных ископаемых: Сб. тр. НГА Украины - Днепропетровск, 1998. - № 3, т. 7. - С. 14 - 20.

Пінчук Н.М. Геолого-розвідувальні роботи - надійне джерело зміцнення і примноження мінерально-сировинної бази держави //Мінеральні ресурси України. - 1999. - № 1. - С. 16 - 17.

Пинчук Н.Н. Геолого-экономическая оценка месторождений пресных подземных вод в условиях техногенеза //Природные ресурсы: Межвед. науч. бюллетень (Республика Беларусь). - 1999. - №3. - С. 126 - 128.

Моссур П.М., Булгаков А.Д., Пинчук Н.Н. Состояние и перспективы использования минеральных вод Украины //Економічний вісник Національної гірничої академії України: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф. - Дніпропетровськ, 1999. - Т. 2. - С. 15 - 17.

Пинчук Н.Н. Экономическое стимулирование рационального водо-пользования //Економіка: Проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. робіт. - 1999. - № 6. - С. 7 - 14.

Пинчук Н.Н. Методика расчета эффективности геологоразведочных работ на пресные подземные воды //Академічний огляд. Сер. Економіка та підприємництво. - 1999. - № 2. - С. 114 - 116.

АНОТАЦІЯ

ПІНЧУК Н.М. Підвищення економічної ефективності розвідки та використання прісних підземних вод України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2000.

Визначено позитивну роль прісних підземних вод (ППВ) у стабілізації водно-екологічної ситуації в Україні. Обґрунтовано показники методики визначення ефективності виробничої діяльності геологічних організацій на розвідку ППВ. Розроблено методику відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи з відтворення експлуатаційних запасів і державний екологічний моніторинг. Обґрунтовано величину коефіцієнту, що враховує зростання витрат на еколого-гідрогеологічні дослідження після Чорнобильської катастрофи. Вперше встановлено ступеневу залежність загального водозабору від питомої ваги незатверджених запасів, обсягу використання ППВ і кількості діючих водозаборів. Запропоновані заходи щодо стимулювання раціонального водокористування з урахуванням екологічної стійкості підземних вод. Розроблені економічні заходи щодо охорони підземних вод від виснаження та забруднення. Здійснено впровадження наукових досліджень у двох постановах Кабінету Міністрів України.

Ключові слова: економічна ефективність, прісні підземні води, геологорозвідувальні роботи, екологічний моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Пинчук Н.Н. Повышение экономической эффективности разведки и ис-пользования пресных подземных вод Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2000.

Описано состояние подземных вод страны. Определена позитивная роль пресных подземных вод (ППВ) в стабилизации водно-экологической ситуации в Украине и экономической целесообразности дальнейшего проведения геологоразведочных работ на ППВ. Сделан критический анализ методик оценки экономической эффективности геологоразведочных работ на пресные подземные воды. Проанализирована взаимосвязь объемов геологоразведочных работ с приростом эксплуатационных запасов ППВ. Обоснованы показатели методики определения экономической эффективности производственной деятельности геологических организаций по разведке пресных подземных вод, отражающие задания геологической отрасли по обеспечению народного хозяйства и населения страны разведанными запасами подземных вод. Разработана методика возмещения затрат на геологоразведочные работы по воспроизведению эксплуатационных запасов и государственный экологический мониторинг. Обоснована величина коэффициента, учитывающего увеличение затрат на эколого-гидрогеологические исследования по изучению баланса и режима подземных вод и затрат по их охране от истощения и загрязнения после Чернобыльской катастрофы. Выполнен анализ влияния объема водозабора на использование ППВ. Исследована динамика изменения величин прогнозных ресурсов эксплуатационных запасов и водозабора пресных подземных вод. Впервые установлена степенная зависимость общего водозабора от удельного веса неутвержденных запасов, объемов использования пресных подземных вод и количества действующих водозаборов. Доказана эффективность введения норматива платы (тарифа) за специальное использование водных ресурсов. Установлена его зависимость от: коэффициента использования пресных подземных вод, коэффициента гидравлической связи поверхностных и подземных вод и установленных нормативов платы за воспроизведение и охрану водных ресурсов. Построена номограма; сопоставлены расчетный норматив платы за специальное использование пресных подземных вод с нормативом, утвержденным Кабинетом Министров Украины. Определен оптимальный размер расчетных ставок возмещения затрат с учетом среднегодовых показателей. Разработана рекомендация по использованию единого для всей территории Украины норматива возмещения затрат за геологоразведочные работы на пресные подземные воды. Предложены мероприятия по стимулированию рационального водопользования с учетом экологической стойкости подземных вод. Разработаны экономические мероприятия по охране подземных вод от истощения и загрязнения. Осуществлено внедрение научных исследований в двух постановлениях Кабинета Министров Украины.

Ключевые слова: экономическая эффективность, пресные подземные воды, геологоразведочные работы, экологический мониторинг.

SUMMARY

Pinchuk N.M. Raise of economic efficiency in reconnaissance and in Ukrainian flavorless underground water using. - Manuscript.

Thesis attaining degree of the Candidate of economic science under a specialty 08.08.01 - Economy of nature using and environment keeping.- National mining academy of Ukraine, Dnipropetrovsk, 2000.

Positive role of flavorless underground water in stabilization of water-ecology situation in Ukraine is determined. Methodical rates in determination of economical efficiency of geological organizations manufacturing activity connected with flavorless underground water are grounded. Methodic of spending compensation on the prospect connected with regeneration of operational funds and state economic monitoring is designed. Size of rate is calculated, which includes spending on ecology-hydro-geology researches after Chernobyl catastrophe. At first grade dependence of a whole water-resistance from the specific gravity of not alleged funds, size of flavorless underground water and quantity of working water-resistance is established.

Measures connected with stimulating of rational water-using countig ekological endurance are suggested. Economical measures connected with underground water-defending from attenuation and pollution are designed. Science researches plantation in two last projects of Ukraine Cabinet of Ministers ordinance are carried throuh.

Keywords: economical efficiency, flavorless underground water, prospective works, ecological monitoring.

Размещено на Allbest.ru