Особливості структурно-мінералогічної неоднорідності нерівноважних хондритів Кримка (LL3) і Саратов (L4)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут геохімії мінералогії та рудоутворення

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук

Спеціальність 04.00.20 - мінералогія, кристалографія

Особливості структурно-мінералогічної неоднорідності нерівноважних хондритів Кримка (LL3) і Саратов (L4)

Гіріч Аеліта Леонідівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному науковому центрі радіогеохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук Семененко Віра Пантелеївна (Державний науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища НАН України, завідуюча відділом космоекології та космічної мінералогії)

Офіційні опоненти:

- доктор геолого-мінералогічних наук Гуров Євгеній Петрович (Інститут геологічних наук НАН України, зав. групою космічної геології метеоритних кратерів відділу геології нафтогазоносних провінцій);

- доктор геолого-мінералогічних наук, професор Павлишин Володимир Іванович (Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, завідуючий відділом регіональної та генетичної мінералогії)

Провідна установа:

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра мінералогії, Міністерство освіти України, Львів.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат геол.-мін. наук Томурко Л.Л.

Анотація

мінералогічний хондрит літичний кримка саратов

Гіріч А.Л. Особливості структурно-мінералогічної неоднорідності нерівноважних хондритів Кримка (LL3) і Саратов (L4). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.20 - мінералогія, кристалографія. - Інститут геохімії мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2000.

Робота присвячена пошуку нових типів космічної речовини та з'ясуванню їх природи на основі структурно-мінералогічного дослідження літичних фрагментів в хондритах Кримка і Саратов. Вперше в метеоритах знайдена графіт-вміщуюча речовина, яка складає фрагменти доагломераційних порід в хондриті Кримка і відноситься до нового різновиду космічної речовини типу вуглистих хондритів. Вона утворилася в результаті метаморфізму первинних вуглець-вміщуючих порід. Встановлено, що тонкозернисті фрагменти в метеориті Кримка відносяться до фрагментів доагломераційних пилевих порід, що утворилися в результаті акреції нерівноважного, головним чином, високотемпературного мінерального пилу. Діагностовано високопористу тонкозернисту силікатну речовину в хондриті Саратов, яка складає матрицю та літичні фрагменти первинних пилевих порід і має різну доагломераційну історію. Результати роботи мають важливе теоретичне значення для реконструкції процесів мінералоутворення в Сонячній системі та еволюції космічної речовини.

Ключові слова: метеорити, нерівноважні хондрити, літичні фрагменти, графіт-вміщуюча речовина, тонкозернисті фрагменти, високопориста речовина, пилеві породи, агломерація (акреція), метаморфізм.

Annotation

Girich A.L. Features of structural-mineralogical ununiformity of the Krymka (LL3) and Saratov (L4) unequilibrated chondrites. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Geological Sciences by speciality 04.00.20 - mineralogy, crystallography. - Institute of Geochimia, Mineralogy and Ore Formation of NAS Ukraine, Kyiv, 2000.

A systematic search for foreign clasts in the Krymka and Saratov chondrites, their mineralogical, chemical and isotopic study with the aim to understand the origin of the foreign materials in the early Solar System was the main aim of the thesis. Graphit-containing material has been first found in meteorites. It composes fragments of preagglomeration rock in the Krymka chondrite and belongs to a new kind of cosmic material like carbonaceous chondrites. It has been probably formed in result of metamorphism of primary carbon-bearing rocks. Fine-grained fragments in the Krymka chondrite are fragments of preagglomeration dusty rocks, which were formed in result of accretion of unequilibrated mainly high-temperature mineral dust. Highly-porous fine-grained silicate material was determined in the Saratov chondrite. It composes a matrix and lithic fragments of primary dusty rocks which have a different preagglomeration history. The data have an important theoretical significance for a reconstraction of processes of a mineral formation in the Solar System and evolution of a cosmic matter.

Key words: meteorites, unequilibrated chondrites, lithic fragments, graphite-containing material, fine-grained fragments, highly-porous material, dusty rocks, agglomeration (accretion), metamorphism.

Аннотация

Гирич А.Л. Особенности структурно-минералогической неоднородности неравновесных хондритов Крымка (LL3) и Саратов (L4). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.20 - минералогия, кристаллография. - Институт геохимии минералогии и рудообразования НАН Украины, Киев, 2000.

метеориты, наряду с образцами пород Луны и Марса, являются единственными представителями внеземного вещества, доступного для непосредственного изучения на Земле. Современные исследования свидетельствуют о том, что не только углистые хондриты, которые являются наименее дифференцированным веществом Солнечной системы, но и неравновесные обыкновенные хондриты сохранили следы физико-химических процессов, происходивших в доагломерационный период истории космического вещества. Большинство из них содержит чужеродные литические фрагменты, изучение которых позволяет получить уникальные данные о космогенных процессах образования их минералов и условиях агломерации.

Работа посвящена поиску новых типов космического вещества и выяснению их природы на основе структурно-минералогического исследования литических фрагментов в неравновесных обыкновенных хондритах Крымка (LL3) и Саратов(L4).

Впервые в метеоритах найдено графит-содержащее вещество, которое слагает фрагменты доагломерационных пород в хондрите Крымка. Главными отличительными чертами графит-содержащих фрагментов являются наличие кристаллов графита и высокоуглеродистого вещества, относительно гомогенный состав силикатов, необычный состав никелистого железа, повышенное содержание троилита, гетерогенный состав хромита и наличие F-апатита. Между собой фрагменты различаются степенью окисления, количеством Ca-богатого пироксена, наличием Ca-плагиоклаза, Cl- или F-апатита, шпинели, ильменита, магнетита и вюстита, составом минералов, количеством и размерами кристаллов графита, а также распределением высокоуглеродистого вещества.

Графит-содержащее вещество относится к новой разновидности космического вещества типа углистых хондритов и образовалось в результате метаморфизма, а в отдельных случаях, по-видимому, и переплавления ранее существующих углерод-содержащих пород. Обогащение остаточного материала углеродом обусловило образование высокоуглеродистого вещества. Большинство структурно-минералогических отличий между фрагментами обусловлено различной степенью их метаморфического преобразования. Фрагменты, образовавшиеся вследствие ударной фрагментации первичного тела, вошли в состав родительского тела хондрита Крымка в результате их агломерации с хондрами.

Установлено, что тонкозернистые фрагменты, обнаруженные нами в хондрите Крымка, относятся к фрагментам доагломерационных пылевых пород. главными отличительными чертами фрагментов являются наличие крайне тонкозернистой пористой силикатной матрицы, присутствие двух типов силикатов, резко различающихся по составу, высокомагнезиальный состав большинства силикатных зерен, присутствие практически чистой шпинели, повышенное содержание троилита, крайне низкое содержание металла, наличие шаровидного магнетита и отсутствие хондр. Вещество фрагментов, вероятно, образовалось вследствие аккреции неравновесной силикатной пыли, отдельных зерен минералов (главным образом, высокотемпературных) и сульфидизированного металла. После образования первичные пылевые породы подверглись уплотнению, литификации и последующей фрагментации, очевидно, вследствие столкновения. Фрагменты вошли в состав родительского тела хондрита Крымка в результате агломерации вместе с хондрами. После образования вещество фрагментов не претерпело метаморфических изменений ни в первичных породах, ни в родительском теле хондрита Крымка.

Диагностировано высокопористое тонкозернистое силикатное вещество в хондрите Саратов. Фрагменты, сложенные высокопористым веществом, характеризуются однородным тонкозернистым строением и содержат единичные хондры и их осколки. Между собой они различаются наличием тонкозернистой силикатной каемки. по минералогическим характеристикам высокопористое вещество полностью аналогично матрице метеорита Саратов, за исключением крайне низкого содержания рудных минералов. Основной его отличительной чертой является необычно высокая пористость. Таким образом, высокопористое тонкозернистое силикатное вещество слагает часть матрицы и литические фрагменты и имеет различную доагломерационную историю, но, по-видимому, единый или сходный источник первичного вещества. В большинстве случаев высокопористое вещество вошло в состав родительского тела метеорита Саратов во время агломерации с хондрами в виде пылевых частиц, заполняющих межхондровое пространство, реже, в виде отдельных фрагментов первичных пылевых пород. Эти породы образовались в результате аккреции силикатной пыли, единичных хондр и их осколков в обедненной металлом среде и не подверглись значительному уплотнению. Их фрагментация, по-видимому, произошла в результате мягкого столкновения. Самостоятельное существование фрагментов первичных пылевых пород в обогащенной силикатной пылью среде обусловило образование на их поверхности каемки.

Результаты работы имеют важное теоретическое значение для реконструкции процессов минералообразования в Солнечной системе и эволюции космического вещества.

Ключевые слова: метеориты, неравновесные хондриты, литические фрагменты, графит-содержащее вещество, тонкозернистые фрагменты, высокопористое вещество, пылевые породы, агломерация (аккреция), метаморфизм.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Метеорити, поряд із зразками порід Місяця і Марса, які доставляють космічними апаратами, є єдиними представниками космічної речовини, доступної для безпосереднього вивчення на Землі. На даний час всі три типи метеоритів (кам'яні, залізо-кам'яні і залізні) досить повно вивчені. Тому однією з найцікавіших проблем є проблема пошуку і вивчення нових типів космічної речовини, пов'язана з дослідженням чужорідних літичних фрагментів в метеоритах.

Сучасні дослідження свідчать про те, що не тільки вуглисті хондрити, які є найменш диференційованою речовиною Сонячної системи, але і нерівноважні звичайні хондрити зберегли сліди фізико-хімічних процесів, що відбувалися в доагломераційний період історії космічної речовини. Більшість з них містить чужорідні літичні фрагменти, вивчення яких дозволяє одержати унікальні дані про космогенні процеси утворення їх мінералів і умовах агломерації.

В чужорідних фрагментах метеоритів було знайдено багато нових космічних мінералів, а також більшість незвичайних мінеральних асоціацій. Отримані в результаті їх дослідження дані мають важливе значення для рішення широкого кола наукових проблем: від утворення та еволюції досонячних зерен мінералів до походження життя на Землі. Можливо, нові типи космічної речовини є представниками невідомих нам груп метеоритів, що за якимись причинами не були знайдені як окремі метеорити і змогли дійти до дослідників тільки у вигляді уламків первинних доагломераційних порід у складі нерівноважних хондритів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження в рамках даної дисертаційної роботи проводилися при виконанні науково-дослідних тем відділу космоекології та космічної мінералогії ДНЦ РНС НАН України: “Космогенні процеси мінералоутворення” і “Вивчення космічної речовини як потенційного джерела мінеральних ресурсів космосу”.

Мета роботи - пошук нових типів космічної речовини та з'ясування їх природи на основі структурно-мінералогічного дослідження літичних фрагментів у звичайних нерівноважних хондритах Кримка (LL3) і Саратов (L4).

Задачі досліджень:

Пошук літичних фрагментів в метеоритах Кримка (LL3) і Саратов (L4).

Комплексне структурно-мінералогічне дослідження знайдених літичних фрагментів та їх класифікація.

З'ясування умов утворення та еволюції літичних фрагментів в до- і постагломераційні періоди історії хондритів Кримка і Саратов.

Наукова новизна:

В метеориті Кримка знайдені графіт-вміщуючі фрагменти, які складені новим різновидом космічної речовини типу вуглистих хондритів. З'ясовано можливі умови їх утворення, агломерації та перетворення в материнському тілі метеориту.

З'ясовано природу тонкозернистих фрагментів в хондриті Кримка; встановлено їх належність до фрагментів доагломераційних пилевих порід.

Знайдено і вивчено літичні фрагменти та ділянки матриці, складені високопористою силікатною речовиною в хондриті Саратов.

Практичне значення. Отримані дані про природу вивчених літичних фрагментів в нерівноважних звичайних хондритах Кримка і Саратов мають важливе значення для реконструкції процесів мінералоутворення в Сонячній системі та еволюції космічної речовини. Вони можуть бути використані при читанні лекцій і написанні учбових посібників з космічної мінералогії.

Положення, що захищаються:

графіт-вміщуюча речовина, якою складені фрагменти доагломераційних порід в метеориті Кримка, відноситься до нового різновиду космічної речовини типу вуглистих хондритів. Вона утворилася в результаті метаморфізму, а в окремих випадках, можливо, і переплавлення раніше існуючих вуглець-вміщуючих порід.

Тонкозернисті фрагменти, знайдені в хондриті Кримка, відносяться до фрагментів доагломераційних пилевих порід. Вони утворилися внаслідок акреції нерівноважного, головним чином, високотемпературного силікатного пилу і сульфідизованого металу з наступною літифікацією і фрагментацією первинних порід. Після утворення речовина фрагментів не підлягала метаморфічній зміні ні в первинних породах, ні в материнському тілі метеориту Кримка.

В хондриті Саратов присутня високопориста тонкозерниста силікатна речовина, що складає матрицю та літичні фрагменти і має різну доагломераційну історію. У більшості випадків вона увійшла до складу материнського тіла метеориту Саратов у вигляді пилевих частинок, що заповнюють міжхондровий простір, рідше, у вигляді окремих фрагментів первинних пилевих порід.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на XXI Загальносоюзній метеоритній конференції (Міасс, 1990), XXII метеоритній конференції (Черноголовка, 1994), а також на 59 (Берлін, 1996), 61 (Дублін, 1998) і 62 (Йоханесбург, 1999) конференціях Міжнародного метеоритного товариства.

Публікації. За результатами представленої роботи було опубліковано 4 статті у вітчизняних та закордонних наукових журналах і 8 тез доповідей, представлених на загальносоюзних та міжнародних конференціях по метеоритах.

Автор глибоко вдячний науковому керівнику доктору геол.-мін. наук Вірі Пантелеївні Семененко, яка пробудила у автора інтерес до дослідження космічної речовини, за наукову школу, увагу і підтримку; академіку Е.В. Соботовичу за обстановку сприяння в роботі, кандидату наук Б.В. Тертичній за цінні поради, доктору наук С.С. Мацюку за консультації і допомогу в опрацюванні аналітичних даних по хромшпінелідам, В.М. Сливінському, І.В. Гурненко, В.Б. Соболеву, Л.М. Єгоровій і С.В. Кушніру за допомогу в проведенні досліджень, колегам М.Н. Кирилюку, Т.М. Горовенко, Л.Ф. Степашко, В.Л. Гірич і О.Л. Гіричу за допомогу в оформленні роботи.

Обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновків та списку літератури з 193 назв. В ній містяться 28 таблиць і 75 малюнків, що займають 83 сторінки. Текстова частина викладена на 63 сторінках.

2. Зміст роботи

В першому розділі “Літичні ФРАГМЕНТИ в нерівноважних ЗВИЧАЙНИХ хондритах (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДАНИХ)”, що складається з трьох підрозділів, дана загальна характеристика літичних фрагментів, знайдених в нерівноважних звичайних хондритах, а також стисла структурно-мінералогічна характеристика метеоритів Кримка і Саратов.

Нерівноважні звичайні хондрити складаються з двох основних текстурних компонентів, що мають різну доагломераційну історію: хондр і матриці. Водночас, практично в усіх нерівноважних хондритах знайдені літичні фрагменти (Dodd et al., 1965, 1966; Binns, 1967; Fredriksson et al., 1969; Fodor and Keil, 1973, 1975, 1976, 1978; Laul et al., 1973; Bunch and Stцffler, 1974; Dodd, 1974; Fodor et al, 1974; Rajan, 1974; Wasson, 1974; Davis et al., 1977; Higuchi et al., 1977; Leitch and Grossman, 1977; Lewis et al., 1979; Grossman et al., 1980; Olsen et al., 1981; Keil, 1982; Wlotzka et a., 1983; Rubin, 1985; Додд, 1986; Bunch and Rajan, 1988; Ruzicka and Boyton, 1992; Bischoff, 1993; Bischoff et al., 1993; Ivanova et al., 1993; Lipschutz et al., 1993; Ruzicka et al., 1993, 1995; Dominik and Bussy, 1994; Krot and Wasson, 1994; Wasson and Krot, 1994; Rubin et al., 1996; Bridges and Hutchison, 1997 та інш.), що діляться на два основних класи: споріднені речовині хондриту, який їх містить, та чужорідні (ксеноліти). Всі відомі споріднені фрагменти можна віднести до двох типів: метаморфізовані та ударно-переплавлені. Чужорідні фрагменти навіть в межах одного метеориту представлені речовиною самих різних типів: від низькотемпературних, що містять органіку, до високотемпературних з підвищеним вмістом тугоплавких елементів. На даний час відомі такі типи чужорідних фрагментів, знайдених в нерівноважних звичайних хондритах: тонкозернисті фрагментарні брекчії, ахондритові (вулканічні), вуглисті, багаті вуглецем і карбід-магнетитові. Поширеність літичних фрагментів серед хімічних груп хондритів збільшується в послідовності H-L-LL.

Необхідно підкреслити, що незважаючи на значну кількість метеоритів, які відносяться до нерівноважних звичайних хондритів, тільки два з них - Кримка (LL) і Bishunpur (L) - відносяться до найменшого петрологічного типу 3.1, тобто практично не зазнали метаморфічних змін після свого утворення (Sears et al., 1980). Тому дані, отримані при вивченні цих хондритів мають особливо важливе значення для реконструкції космогенних процесів, що відбувалися в доагломераційний період історії космічної речовини. В метеориті Кримка знайдені і вивчені чужорідні літичні фрагменти декількох різновидів. Це вуглисті, “містерит”-вміщуючі та тонкозернисті фрагменти (Laul et al., 1973; Lewis et al., 1979; Grossman et al., 1980; Семененко и др., 1991; Semenenko and Girich, 1995, 1999; Semenenko, 1996; Semenenko et al., 1998).

У бувшому СРСР всебічному дослідженню метеоритів, особливо нерівноважних звичайних хондритів Кримка і Саратов, приділялася підвищена увага (Кринов, 1937; Сушицкий, 1948; Чирвинский, 1951; Заварицкий, Кваша, 1952, 1965; Алексеева, 1958; Юдин, 1958; Дьяконова, Харитонова, 1960, 1962; Кваша, 1961; Вдовыкин, 1964, 1972; Ясинская, 1965; Лазаренко и Ясинская, 1972, 1974; Стахеев и др., 1973; Ясинская и др., 1973; Лаврухина и др., 1974, 1981, 1987; Семененко, 1975; Семененко, Мельников, 1978; Семененко и др., 1978, 1985, 1987, 1990, 1991, 1992; Фисенко и др., 1981; Соботович, Семененко, 1984; Барышникова и др., 1985, 1986; Иванова и др., 1988; Семененко, Перрон, 1996; Семененко, Гирич, 1998 та інш.).

Метеорит Саратов містить ознаки помірного термального та ударного метаморфізму і відноситься до нерівноважних звичайних хондритів L4. Чужорідні літичні фрагменти в ньому не знайдені.

В другому розділі “ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ” приведені загальні дані про кількість вивчених фрагментів, а також технічна характеристика методів досліджень. Літичні фрагменти в метеоритах Кримка (LL3) і Саратов (L4) були знайдені при візуальному перегляді сколів та аншліфів зразків цих метеоритів із колекцій КМЕТ НАН України та НПМ НАН України. Сім графіт-вміщуючих фрагментів і три тонкозернисті фрагменти знайдені в індивідуальному зразку № 1290/29 метеориту Кримка. В інших зразках такі фрагменти не знайдені. Три високопористі фрагменти знайдені в зразках метеориту Саратов. Для діагностики і вивчення цих фрагментів було виготовлено дев'ять аншліфів метеориту Кримка загальною площею 11,2 см2 і два аншліфи метеориту Саратов загальною площею 2,1 см2, а також мікроаншліф одного з фрагментів (ВПФг), відібраного з тонкозернистої фракції метеориту Саратов.

Структурно-мінералогічні дослідження проводилися на технічній базі відділу космоекології та космічної мінералогії ДНЦ РНС НАН України, ІГМР НАН України, Технічного центру НАН України, Національного музею природознавства Франції та Інституту Смітсонії у Вашингтоні. Були використані петрографічний, рентгеноструктурний, електронномікроскопічний (РЕМ-100у, JSM-840A з ЕДС) і рентгеноспектральний (CamScan SX-50, JCXA-733, JXA-8900R) методи досліджень. Середній хімічний склад фрагментів визначався за допомогою рентгенівських мікроаналізаторів (JCXA-733, JXA-8900R) розширеним зондом. Ізотопний склад вуглецю та азоту в кристалах графіту був визначений за нашим проханням Ларрі Нітлером на іонному мікроаналізаторі IMS-6F в Інституті Карнегі у Вашингтоні.

Необхідно відзначити, що мікронні та субмікронні розміри переважної більшості мінеральних зерен, що складають знайдені фрагменти, викликали певні складності при проведенні досліджень і обумовили унікальність ряду отриманих прецизійних аналізів.

В третьому розділі “Літичні ФРАГМЕНТИ в хондриті Кримка (LL3)”, який складається з двох підрозділів, приведені результати структурно-мінералогічного дослідження знайдених в метеориті Кримка графіт-вміщуючих і тонкозернистих фрагментів.

Графіт-вміщуючі фрагменти знайдені в індивідуальному зразку метеориту Кримка, який зазнав найбільшого ударнометаморфічного перетворення. Всього знайдено сім фрагментів кутастої або округлої форми, розмірами від 0,6x0,6 до 2,4x2,6 мм. Вони характеризуються сірим сріблястим кольором, однорідною тонкозернистою будовою, наявністю численних пор і відсутністю хондр. Більшість з них оточені кріптокристалічною силікатною оболонкою. Фрагменти складені рівномірнозернистими (5-15 мкм), головним чином, гіпідіоморфними силікатами, численними зернами троїліту та кристалами графіту.

Середній хімічний склад фрагментів у порівнянні з основною частиною метеориту характеризується зниженим вмістом SiO2, підвищеним - Feзаг. , Al2O3, Na2O і S, а також низькою аналітичною сумою (94,78 мас.%), яка обумовлена високим вмістом вуглецю та наявністю численних ямок, що утворилися в результаті викрошування мінералів під час виготовлення аншліфів. олівін і троїліт є найбільш поширеними мінералами фрагментів.

Силікати, в цілому, відрізняються відносно гомогенним складом, особливо в порівнянні з основною частиною метеориту Кримка. Проте, вони є більш неоднорідними, ніж в рівноважних LL-хондритах. Причому, найбільші варіації складу спостерігаються між різними фрагментами. Загальні варіації складу олівіну, Ca-бідного і Са-багатого піроксенів, а також Na-плагіоклазу складають: Fa25,5-38,9, Fs18,5-27,5Wo0,7-9,1, Fs7,5-23,6En43,8-57,1Wo21,5-47,3 та Аb80,4-91,7An5,0-19,5Or0,0-3,3, відповідно. Крім того, в одному з фрагментів були знайдені одиничні зерна низькозалізистого піроксену (4,7 і 12,2 мол.% Fs) та Ca-плагіоклазу (Ab17,1 An82,6Or0,3).

Графіт присутній серед силікатів у вигляді великих (у середньому 5x80 мкм) та дрібних (< 5 мкм) правильних кристалів, які мають неоднакове розповсюдження. Великі знайдені тільки в деяких фрагментах і проявляють морфологічні ознаки первинної кристалізації з розплаву. На фазовій межі великих кристалів розташовані більш дрібні зерна силікатів. Мікрокристали графіту присутні в усіх фрагментах всередині силікатних зерен або вздовж фазової межі мінералів. Тонкі електронномікроскопічні дослідження поверхні свіжих сколів фрагментів дозволили отримати унікальні знімки мікрокристалів графіту, розташованих на поверхні силікатних зерен, металевих і троїлітових кульок, а також всередині силікатних пор. Необхідно відзначити, що раніше мікрокристали графіту в метеоритах in situ не спостерігалися, через те що всі відомі їх знахідки отримано в результаті селективного розчинення речовини.

Ізотопний склад вуглецю, виміряний у великих кристалах графіту у фрагменті GR-6 (13С/12С0%o), є подібним ізотопному складу вуглецю в графіті з вуглистих хондритів CR і є більш високим, ніж в графіті з інших нерівноважних звичайних хондритів.

Крім графіту, у фрагментах знайдені багата вуглецем речовина у вигляді неправильних ділянок і жилок, а також вуглець всередині окремих зерен мінералів, ймовірно, у розсіяному вигляді.

Метал характеризується незвичайним для метеоритів складом. На відміну від хондритів, в яких завжди присутні дві фази нікелістого заліза - камасит і теніт, у фрагментах домінуючою фазою нікелістого заліза є аваруїт (FeNi3). Крім того, камасит у більшості фрагментів відсутній. Вміст Ni і Co (в мас. %) в нікелістому залізі варіює як в межах фрагментів, так і між ними: 55,1-65,9 та 1,13-3,46 (в аваруїті), 29,7-54,4 та 0,18-2,4 (в теніті), 3,45-5,61 та 1,26-2,87 (в камаситі), відповідно. Нетиповою є також позитивна кореляція Ni і Co у високонікелістому металі.

Троїліт характеризується незвичайно високою кількістю (11,3 об.%) в порівнянні з основною частиною метеориту (4,3 об.%) та звичайним складом, а також нетиповою для нього морфологією. Так, поряд із звичайними неправильної форми зернами, були знайдені кубічні кристали і зерна у вигляді пластин.

Хроміт, в цілому, має звичайний для метеоритів склад. Проте від хроміту в основній частині хондриту Кримка він відрізняється великими варіаціями складу, особливо між фрагментами, і підвищеним вмістом Ti (рис. 2). За вмістом Al2O3 (в мас.%) хроміт можна розділити на 5 груп: 13,8-15,1; 9,92-12,0; 6,89-7,58; 3,72-4,08; 6,21, з яких перші чотири лежать в одному ізоморфному ряді Cr2O3 - Al2O3.

Фосфати представлені звичайними для хондритів Cl-апатитом і меррилітом, а також F-апатитом, який вкрай рідко зустрічається в метеоритах, проте є типовим для місячного грунту.

Залізиста шпінель та ільменіт знайдені в одному з фрагментів і мають звичайний для хондритів склад.

Магнетит присутній в окремих фрагментах і характеризується неправильною формою зерен та незначною кількістю домішок. Вюстит, який зустрічається в чорних різновидах хондритів, знайдений в одному з фрагментів, що не містить магнетит.

Фрагменти містять ознаки різного за інтенсивністю ударного метаморфізму (у вигляді крихких і пластичних деформацій мінералів, рідко структур плавлення, головним чином, троїліту), а також ознаки земного окислення (головним чином, у вигляді прожилків гідроксидів заліза).

Таким чином, головними характерними рисами фрагментів є наявність кристалів графіту і багатої вуглецем речовини, відносно гомогенний склад силікатів, незвичайний склад нікелістого заліза, підвищенний вміст троїліту, гетерогенний склад хроміту і наявність F-апатиту. Між собою фрагменти різняться ступенем окислення (головним чином, вона вище, ніж рівноважних LL-хондритів), кількістю Ca-багатого піроксену, наявністю Ca-плагіоклазу, Cl- або F-апатиту, шпінелі, ільменіту, магнетиту і вюститу, складом мінералів (особливо хроміту та нікелістого заліза), кількістю і розмірами кристалів графіту, а також розподілом багатої вуглецем речовини.

Тонкозернисті фрагменти знайдені в тому ж зразку метеорита Кримка, що і графіт-вміщуючі фрагменти. Всього знайдено три фрагменти кутастої форми, розмірами від 0,5x0,5 до 0,8x1,8 мм. Вони характеризуються чорним кольором, однорідною тонкозернистою будовою, підвищеним вмістом троїліту, відсутністю хондр та оболонки. Фрагменти складені однорідною вкрай тонкозернистою пористою силікатною речовиною (яка визначається як матриця даних фрагментів) і рівномірно розташованими в ній окремими більш великими (5-30 мкм) зернами мінералів, головним чином силікатів.

Електронномікроскопічні дослідження поверхні свіжих сколів фрагментів свідчать про кріптокристалічну будову силікатної матриці. Ступінь розкристалізації силікатів, що її складають, встановити не вдалося. Склад матриці характеризується низькою аналітичною сумою.

Середній хімічний склад фрагментів в порівнянні з основною частиною метеориту характеризується зниженим вмістом SiO2 і Fe, а також низькою аналітичною сумою (82,05 мас.% без урахування вмісту S). Найбільш поширеними мінералами є олівін і Са-бідний піроксен, які представлені окремими округлими або неправильної форми зернами, а також троїліт.

Силікати характеризуються наявністю двох типів зерен, що різко відмінні за складом. Переважна більшість зерен є високомагнезіальними. Варіації їх складу для олівіну, Са-бідного і Са-багатого піроксенів такі: Fa0,8-6,5; Fs1,4-7,9Wo0,0-5,9 і Fs1,9Wo9,9-19,1, відповідно. Рідко зустрічаються високозалізисті зерна олівіну (Fa36,4-45,9) і Са-бідного піроксену (Fs37,3Wo1,3). Знайдені окремі зерна незвичайної для звичайних хондритів, проте типової для тугоплавких включень у вуглистих хондритах Mg,Al-шпінелі (27,2-28,2 Mg; 68,4-69,3 мас.% Al2O3).

Метал присутній у вкрай обмеженій кількості і характеризується високонікелістим складом та постійною асоціацією з троїлітом. Троїліт відрізняється підвищеним вмістом у фрагментах і звичайним складом. Наявність скупчень шаровидного магнетиту є однією з головних особливостей мінералогії даних фрагментів. У фрагментах знайдені також неідентифіковані зерна губчастої будови, які, ймовірно, представлені тонкою сумішшю сульфідів, силікатів і магнетиту (?).

Фрагменти містять ознаки земного окислення (головним чином, жилки гідроксидів заліза) і малочисленні ознаки ударного метаморфізму (головним чином, структури плавлення троїліту).

Таким чином, головними характерними рисами фрагментів є наявність вкрай тонкозернистої пористої силікатної матриці, присутність двох типів силікатів, що різко відрізняються за складом, високомагнезіальний неоднорідний склад більшості силікатних зерен, присутність практично чистої шпінелі, підвищений вміст троїліту, вкрай низький вміст металу і наявність шаровидного магнетиту. Будова і мінералогічна характеристика всіх трьох фрагментів аналогічні.

В четвертому розділі “Високопористі ФРАГМЕНТИ в хондриті САРАТОВ (L4)” приведені результати структурно-мінералогічного дослідження знайденої в метеориті Саратов високопористої речовини. Всього знайдено три високопористих фрагменти кутастої форми, розмірами від 1,4x1,6 до 3x4,3 мм. Вони характеризуються сірим кольором, однорідною тонкозернистою будовою, незвичайно високою пористістю і містять поодинокі хондри та їх уламки. Один з фрагментів оточений тонкозернистою силікатною оболонкою. Фрагменти складені крихким агрегатом мікронних та субмікронних силікатних зерен (матриця фрагментів) і окремими більш великими полімінеральними силікатними зернами. Електронномікроскопічне дослідження поверхні свіжих сколів фрагментів дозволило з'ясувати, що незвичайно висока пористість (65 об. %) пов'язана з каркасною будовою тонкозернистої матриці даних фрагментів. При цьому необхідно відзначити, що загальна пористість метеориту Саратов складає 18,2 об. %.

Хондри та їх уламки розповсюджені у фрагментах нерівномірно і за структурно-мінералогічними характеристиками цілком відповідають хондрам в основній частині метеориту Саратов. Деякі з них оточені оболонкою із субмікронних силікатних зерен.

Найбільш поширеними мінералами у фрагментах є олівін і Ca-бідний піроксен. В матриці фрагментів вони представлені округлими та гіпідіоморфними зернами, як правило у зрощенні з плагіоклазом та/або між собою. В цілому, силікати характеризуються гетерогенним складом, відповідаючи їх складу в основній частині метеориту. Виняток складає Са-бідний піроксен, який є дещо менш залізистим. Склад олівіну варіює в межах Fa22,2-26,3, Ca-бідного піроксену - Fs6,8-22,8Wo0,2-2,8 і Ca-багатого піроксену - Fs4,3-17,6Wo9,3-40,7. На жаль, малі розміри зерен у високопористому агрегаті дозволили одержати прецизійний аналіз тільки для одного зерна плагіоклазу (Ab43,2An56,3).

У фрагментах присутні поодинокі зерна фосфату, представленого типовим для звичайних хондритів меррилітом, і хроміту, який містить низькі концентрації Al2O3 (3,53-3,99 мас. %), що характерно і для основної частини метеориту Саратов.

Матриця високопористих фрагментів відрізняється вкрай низьким вмістом нікелістого заліза і троїліту (менш, ніж по 1 об. %). Нікелісте залізо представлене камаситом і, головним чином зональним, тенітом. Склад цих мінералів лежить в межах їх складу в основній частині метеориту Саратов. Знайдена також самородна мідь (85,3 мас. % Cu) у вигляді включення в зерні теніту.

Фрагменти містять ознаки земного окислення (головним чином, прожилки гідроксидів заліза), а також ознаки ударного метаморфізму (головним чином, структури крихких деформацій мінералів).

Таким чином, за мінералогічними характеристиками високопориста речовина цілком аналогічна матриці метеориту Саратов, за винятком вкрай низького вмісту рудних мінералів і менш залізистого складу Са-бідного піроксену. Головною їх відмінною рисою є висока пористість. Між собою фрагменти відрізняються наявністю тонкозернистої силікатної оболонки.

П'ятий розділ “КОСМІЧНА ІСТОРІЯ літичних ФРАГМЕНТІВ в хондритах Кримка (LL3) І САРАТОВ (L4)”, який складається з трьох підрозділів, присвячений генетичній інтерпретації результатів отриманих даних. На основі структурно-мінералогічних досліджень фрагментів розглянуто умови їх утворення та еволюції в газо-пилевій туманності, тобто в доагломераційний період, та в материнських тілах хондритів, тобто в постагломераційний період космічної історії хондритів.

I. Графіт-вміщуюча речовина, яка складає літичні фрагменти в хондриті Кримка, відрізняється як від основної частини даного метеориту, так і від будь-якого іншого з відомих видів космічної речовини.

Головною їх структурно-мінералогічною відзнакою є наявність правильних кристалів графіту. Знахідки графіту відомі в деяких метеоритах, проте, як правило, у вигляді включень в металі. Таким чином, мінеральна асоціація, головними компонентами якої є кристалічний графіт, силікати і троїліт, знайдена в метеоритах вперше.

Такі особливості великих кристалів графіту, як рівномірне розповсюдження у фрагментах, їх значно більш великі розміри та більш високий ступінь ідіоморфізму, ніж оточуючих їх силікатів і непрозорих мінералів, наявність ознак росту інших мінералів на їх фазових межах свідчать про первинність кристалізації графіту по відношенню до інших мінералів. Крім того, аномально високе (>10) відношення ширина/товщина цих кристалів графіту, що представляють собою пластини, згідно експериментальним даним є результатом великої швидкості їх росту. Всі ці особливості свідчать про переважність утворення великих кристалів графіту в результаті кристалізації з насиченого вуглецем силікатного розплаву.

Навпаки, мікрокристали графіту мають значно менший розмір, ніж більшість зерен мінералів у фрагментах, і розташовані всередені силікатних зерен, іноді частково виступаючи на їх поверхню, всередені силікатних пор, на поверхні металевих та сульфідних кульок, а також вздовж фазових меж мінералів. Таким чином, морфологія і характер розповсюдження мікрокристалів графіту свідчать про вторинний характер їх утворення в результаті мобілізації атомів вуглецю, що обумовлена, ймовірно, дією метаморфізму (можливо, ударного метаморфізму).

Особливості багатої вуглецем речовини, знайденої у вигляді неправильної форми ділянок і жилок, свідчать про залишковий характер її утворення. По суті, вона є збагаченим вуглецем залишком речовини-попередника даних фрагментів після її перетворення в результаті метаморфізму.

Склад і морфологія силікатів вказують на їх кристалізацію у відносно рівноважних умовах. Особливості складу металу поряд із підвищеним вмістом троїліту і нетиповою для нього морфологією свідчать про сульфідизацію металу, що відбулася після кристалізації речовини фрагментів. Сульфідизація, в першу чергу камаситу, в збагаченому H2S середовищі зменшила його кількість і обумовила підвищення концентрації Ni і Co в залишковому металі (тобто утворення аваруїту). Особливості складу і морфології фосфатів свідчать про їх вторинне метаморфічне походження у відновній обстановці, можливо під дією гарячих флюїдів, що містять Cl і F. Не виключене, що утворення фосфатів і сульфідизація металу були викликані однією метаморфічною подією.

Поряд із цим, структурно-мінералогічні відмінності між фрагментами (особливо за складом таких метаморфічних мінералів, як хроміт і фосфати) свідчать про різний ступінь їх метаморфічного перетворення, а також, можливо, про гетерогенність первинної речовини. Таким чином, можна зробити висновок про утворення графіт-вміщуючих фрагментів в результаті складного (багатостадійного) метаморфічного перетворення первинної речовини.

Попередником даних фрагментів могла бути вуглець-вміщуюча речовина типу вуглистих хондритів. Генетичний взаємозв'язок речовини фрагментів з вуглистими хондритами підтверджується подібним ізотопним складом вуглецю.

Характер ознак ударного метаморфізму говорить про більш низький ступінь ударнометаморфічного перетворення фрагментів, ніж основної частини метеориту Кримка і особливо зразка, що містить дані фрагменти. Температура ударного нагріву фрагментів у більшості випадків не досягала температури плавлення троїліту (988С).

На підставі проведених досліджень, в історії графіт-вміщуючих фрагментів можна виділити такі етапи: 1) утворення графіт-вміщуючої речовини в результаті інтенсивного метаморфізму первинних вуглець-вміщуючих порід (ймовірно, типу вуглистих хондритів і збагачення залишкового матеріалу вуглецем. Можливо, частина первинних порід була переплавлена. Не виключене, що метаморфічне перетворення речовини відбувалося під впливом гарячих флюїдів, що містять S, Cl і F; 2) фрагментація первинного тіла, напевне, в результаті удару; 3) входження фрагментів до складу материнського тіла хондриту Кримка в результаті агломерації з хондрами в збагаченому силікатним пилом середовищі; 4) ударний метаморфізм материнського тіла, що обумовив, очевидно, перерозподіл багатої вуглецем речовини у графіт-вміщуючих фрагментах.

II. Речовина, що складає тонкозернисті фрагменти в метеориті Кримка, відрізняється від основної частини метеориту Кримка. За рядом структурно-мінералогічних характеристик вона аналогічна речовині деяких літичних фрагментів (так звані темні тонкозернисті уламки або вуглисті фрагменти), знайдених у вуглистих і звичайних хондритах, у тому числі в метеориті Кримка, в ахондритах і мезосідеритах. Проте, цілком ідентичні фрагменти знайдені не були. Зокрема, від тонкозернистих фрагментів, знайдених раніше в хондриті Кримка, вивчені фрагменти відрізняються зниженим загальним вмістом Fe, більш магнезіальним складом силікатів, підвищеним вмістом троїліту та мінеральним складом акцесоріїв.

Головною їх структурно-мінералогічною особливістю є наявність кріптокристалічної пористої силікатної речовини, яка визначається як матриця даних фрагментів. Аналіз електронномікроскопічних та рентгеноспектральних даних дозволяє припустити, що вона складена агломератом субмікронних силікатних зерен. Подібна силікатна речовина є складовою частиною примітивної тонкозернистой матриці нерівноважних звичайних хондритів і деяких літичних фрагментів. Низька аналітична сума середнього хімічного складу вивчених фрагментів може бути пов'язана з високою пористістю їх матриці і, очевидно, з присутністю вуглець-вміщуючих компонентів. Не виключена також присутність філосилікатів.

Структурно-мінералогічні особливості даних фрагментів, у тому числі відсутність ознак переплавлення або метаморфізму, однозначно свідчать про агломераційний характер їх речовини. Крім того, наявність двох типів силікатів, що різко відрізняються за складом, а також особливості складу інших мінералів свідчать про високий ступінь гетерогенності речовини фрагментів, окремі компоненти якої утворилися в різних за фізико-хімічними умовами зонах газо-пилевого облака з наступним переміщенням в зону акреції. Причому, переважна більшість зерен силікатів і шпінель утворилися в високотемпературному середовищі. В той же час, наявність окремих збагачених FeO зерен силікатів вказує на те, що частина високотемпературних мінералів підлягла істотному окисленню ще в газо-пилевій туманності.

Особливості вмісту і складу рудних мінералів говорять про сульфідизацію металу у фрагментах. Сульфідизація нікелістого заліза, що призвела до зменшення його кількості і до збагачення залишкового металу нікелем, відбулася, очевидно, в збагаченому H2S середовищі до агломерації первинних пилевих порід.

Характер ознак ударного метаморфізму у фрагментах вказує на більш низький ступінь перетворення їх речовини в порівнянні з основною частиною метеориту Кримка. Температура ударного нагріву фрагментів була близькою до температури плавлення троїліту (988С).

Таким чином, послідовність подій в історії утворення тонкозернистих фрагментів, ймовірно, була такою: 1) акреція нерівноважного силікатного пилу, окремих зерен мінералів (головним чином, високотемпературних) і, можливо, сульфідизованого металу; 2) ущільнення та літифікація первинних пилевих порід; 3) фрагментация первинних пилевих порід, очевидно, внаслідок удару; 4) входження фрагментів до складу материнського тіла хондриту Кримка в результаті агломерації разом з хондрами; 5) ударний метаморфізм материнського тіла. Після утворення речовина фрагментів не підлягала метаморфічній зміні ні в первинних породах, ні в материнському тілі хондриту Кримка.

III. Високопориста речовина в хондриті Саратов діагностована нами вперше.

Головною особливістю і відмінною рисою високопористих фрагментів є надзвичайно висока для речовини метеоритів пористість. Подібною пористістю характеризуються земні грунти, місячний реголіт і міжпланетний пил. Проте за іншими структурно-мінералогічними характеристиками вони відрізняються від високопористої речовини в метеориті Саратов. Винятком є частки міжпланетного пилу, що також складені крихким агрегатом, головним чином, субмікронних силікатних зерен. Таким чином, можна припустити подібний механізм утворення цих об'єктів в результаті агломерації мінерального пилу. Поряд із цим, істотні відмінності в кількості та за складом рудних мінералів свідчать про різні для них джерела вихідної речовини.

Головна особливість мінералогії високопористої речовини - вкрай низький вміст рудних мінералів - свідчить про його утворення у збідненому металом середовищі. За іншими мінералогічними характеристиками вивчені фрагменти цілком відповідають основній частині метеориту Саратов. Невеликі відмінності у складі Ca-бідного пироксену можуть бути пов'язані з малою кількістю проаналізованих зерен як в матриці високопористих фрагментів, так і в матриці метеориту.

Таким чином, фрагменти, що не містять оболонку і характеризуються нерівною та нечіткою межою з основною частиною метеориту (особливо на ділянках, що контактують із силікатною частиною матриці метеориту), можна розглядати як тонкозернисті ділянки матриці хондриту Саратов. Тоді, як фрагменти, що містять оболонку - як літичні. Тонкозерниста матриця і високопористі фрагменти мали різну доагломераційну історію, але, очевидно, єдине або подібне джерело речовини, що складається з частинок мінерального пилу. На відміну від фрагментів пилевих порід в метеориті Кримка, первинна акреція мінерального пилу і утворення пилевих порід хондриту Саратов відбувалася в області туманності, що містить окремі хондри та їх уламки. Фрагментація первинних пилевих порід і самостійне існування фрагментів у збагаченому силікатним пилом середовищі обумовило утворення на їх поверхні тонкозернистої силікатної оболонки. Фрагментація, очевидно, відбулася в результаті удару. Причому, цілість фрагментів такої крихкої речовини під час удару свідчить про зіткнення в діапазоні низьких швидкостей.

Ми не виключаємо, що з представником саме такої високопористої силікатної речовини, що не в змозі пройти атмосферу Землі самостійно, пов'язане відоме Тунгуське явище.

Характер ознак термального метаморфізму вказує на його помірність, а також на однаковий ступінь перетворення високопористої речовини та основної частини метеориту. Це свідчить про метаморфізм в материнському тілі метеориту Саратов in situ. Ряд ознак ударного метаморфізму свідчить про більш низький ступінь ударнометаморфічного перетворення високопористої речовини, ніж основної частини хондриту.

Таким чином, результати досліджень дозволяють припустити таку історію утворення та еволюції високопористої речовини хондриту Саратов: 1) акреція силікатного пилу, поодиноких хондр та їх уламків у збідненому металом середовищі; 2) літифікація первинних пилевих порід без значного їх ущільнення; 3) ударна фрагментація первинних пилевих порід в результаті м'якого зіткнення; 4) самостійне існування фрагментів первинних порід у збагаченому силікатним пилом середовищі; 5) входження фрагментів первинних пилевих порід до складу материнського тіла хондриту Саратов в результаті агломерації разом з хондрами та частинками силікатного пилу. Утворення тонкозернистих високопористих ділянок матриці хондриту за рахунок силікатного пилу, що заповнює міжхондровий простір; 6) помірний термальний і ударний метаморфізм материнського тіла хондриту Саратов.

Висновки

I. Графіт-вміщуюча речовина, якою складені фрагменти доагломераційних порід в хондриті Кримка, відноситься до нового різновиду космічної речовини типу вуглистих хондритів. Вона утворилася в результаті метаморфізму, а в окремих випадках, можливо, і переплавлення раніше існуючих вуглець-вміщуючих порід. Збагачення залишкового матеріалу вуглецем обумовило утворення багатої вуглецем речовини. Більшість структурно-мінералогічних відмінностей між фрагментами обумовлена різним ступенем їх метаморфічного перетворення. Фрагменти, що утворилися внаслідок ударної фрагментації первинного тіла, увійшли до складу материнського тіла хондриту Кримка в результаті їх агломерації з хондрами.

II. Тонкозернисті фрагменти, знайдені в хондриті Кримка відносяться до фрагментів доагломераційних пилевих порід. Речовина фрагментів утворилася внаслідок акреції нерівноважного силікатного пилу, окремих зерен мінералів (головним чином, високотемпературних) і, можливо, сульфідизованого металу. Окремі зерна мінералів утворилися в різних за фізико-хімічними умовами зонах газо-пилевого облака з наступним переміщенням в зону акреції. Після утворення первинні пилеві породи підлягли ущільненню, літифікації і наступній фрагментації, можливо, внаслідок зіткнення. Фрагменти увійшли до складу материнського тіла хондриту Кримка в результаті агломерації разом з хондрами. Після утворення речовина фрагментів не підлягала метаморфічній зміні ні в первинних породах, ні в материнському тілі хондриту Кримка.

III. В хондриті Саратов присутня високопориста тонкозерниста силікатна речовина, що складає частину матриці та літичні фрагменти і має різну доагломераційну історію, але, очевидно, єдине або подібне джерело первинної речовини. У більшості випадків високопориста речовина ввійшла до складу материнського тіла метеориту Саратов під час агломерації з хондрами у вигляді пилевих частинок, що заповнюють міжхондровий простір, рідше, у вигляді окремих фрагментів пилевих порід. Первинні пилеві породи утворилися в результаті акреції силікатного пилу, поодиноких хондр та їх уламків у збідненому металом середовищі, і не підлягали значному ущільненню. Їх фрагментація, очевидно, відбулася в результаті м'якого зіткнення. Самостійне існування фрагментів первинних порід у збагаченому силікатним пилом середовищі обумовило утворення на їх поверхні оболонки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Семененко В.П., Шаркин О.П., Гирич А.Л. Высокопористые фрагменты в хондрите Саратов (L4) //Геохимия. - 1992. - N 6. - С. 881-892.

2. Semenenko V.P. and Girich A.L. Mineralogy of a unique graphite-containing fragment in the Krymka chondri te (LL3) //Mineralogical Magazine. - 1995. - v. 59. - p. 443-454.

3. Семененко В.П., Гирич А.Л. Хондрит Саратов (L4): I. Скульптура поверхности хондр и некоторые особенности их минералогии //Минералогический журнал. - 1998. - т. 20. - N2. - с. 19-33.

4. Семененко В.П., Гирич А.Л. Хондрит Саратов (L4): II. Природа скульптуры поверхности хондр //Минералогический журнал. - 1998. - т. 20. - N3. - С. 13-21.

5. Семененко В.П., Шаркин О.П., Гирич А.Л. Необычные фрагменты в хондрите Саратов (L4) //Тезисы докладов XXI Всес. метеоритной конф. - М., 1990. - С. 178-179.

6. Semenenko V.P., Girich A.L. and Sharkin O.P. Highly porous fragments in Saratov (L4) ordinary chondrite (abstract) // Lunar Planet. Sci. Conf. XXIII. - Houston, 1992. - Part 3. - p. 1261-1262.

7. Семененко В.П., Гирич А.Л. Минералогия уникального графит-содержащего фрагмента в хондрите Крымка (LL3) //Тезисы докладов ХХII Метеоритной конф. - М., 1994. - С. 74-75.

8. Semenenko V.P. and Girich A.L. Graphite-containing fragments in the Krymka chondrite (abstract) //Meteoritics and Planetary Science. - 1996. - v.31. - p. 127.

9. Semenenko V.P., Girich A.L. The nature of graphite-containing fragments in the Krymka (LL3) chondrite (abstract) //Meteoritics and Planetary Science. - 1998. - v. 33. - N4. - p. A141.

10. Semenenko V.P., Nittler L.R. and Girich A.L. The Krymka chondrite (LL3): A graphite-containing fragment and isotopic composition of its graphite crystals (abstract) //Meteoritics and Planetary Science. - 1998. - v. 33. - N4. - p. A141-A142.

11. Semenenko V.P., Perron C. and Girich A.L. Carbon-rich fine-grained clasts in the Krymka (LL3) chondrite (abstract) //Meteoritics and Planetary Science. - 1998. - v. 33. - N4. - p. A142.

12. Semenenko V.P. and Girich A.L. Chondrule embryos or dusty spherules in the Krymka (LL3) chondrite (abstract) //Meteoritics and Planetary Science. - 1999. - v.34. - p. A106.

Размещено на Allbest.ru