Размещено на http://www.allbest.ru/

27

Національна академія наук України

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій

Інститут геохімії навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Геолого-економічні критерії та перспективи розвитку бази плавиковошпатової сировини для чорної металургії України

04.00.19 - економічна геологія

Курило Марія Михайлівна

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі геології родовищ корисних копалин геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:доктор геологічних наук, професор, Щербак Дмитро Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри геології родовищ корисних копалин Офіційні опоненти:доктор геолого-мінералогічних наук, професор, Галецький Леонід Станіславович, Інститут геологічних наук НАН України, завідувач відділу геології корисних копалин доктор геолого-мінералогічних наук, професор,

Шумлянський Владислав Олександрович, президент Інституту фундаментальних досліджень УНА

Провідна установа:Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України, м. Київ

Захист відбудеться 02.06.2005р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.192.02 при Інституті геохімії навколишнього середовища НАН і МНС України за адресою: 03142, м.Київ-142, пр. Палладіна, 34-а.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України (03142, м. Київ-142, пр. Палладіна, 34.

Автореферат розісланий 29.04.2005 року Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор геолого-мінералогічних наук Б.О. Занкевич.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток і стан галузей, особливо базових, залежить від ефективності використання наявної мінерально-сировинної бази. Це стосується і плавикового шпату, область використання якого є дуже широкою. Флюорит і продукти його переробки застосовуються більш ніж в 30 галузях промисловості, проте найбільшим і найважливішим його споживачем є чорна металургія - одна з небагатьох галузей нашої промисловості, яка забезпечує значну частку приросту ВВП та експорту. Річні потреби України у плавиковому шпаті оцінюються в межах від 55 до 65 тис. т.

Проблему забезпечення на довгий термін чорної металургій України власним кусковим флюоритом може вирішити створення плавиковошпатового підприємства на базі власних флюоритових родовищ. Зараз весь необхідний обсяг флюориту імпортується, головним чином, з Китаю, Росії, Монголії; оскільки його сумарна вартість є досить значною, повинні бути оцінені усі можливості власного видобутку цього виду сировини.

Освоєння ресурсів плавикового шпату в Україні на сьогодні є одним з пріоритетних державних завдань, що знайшло відображення в "Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року”. В 2003 році Державною геологічною службою України визначено ряд приорітетних напрямів геологічних досліджень, в переліку яких знаходиться “термінове створення власного виробництва гостро необхідних видів мінеральної сировини, що завозяться з інших країн і без яких неможлива робота діючих металургійних та деяких інших підприємств (флюорит, фосфатна сировина, хромові руди тощо)”. В рамках вирішення даної проблеми постають питання аналізу (переоцінки) наявних природно-ресурсних передумов становлення плавиковошпатової мінерально-сировинної бази в умовах функціонування ринкової економіки та шляхів впливу на цей процес фінансово-економічних факторів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджується з основними положеннями “Концепції нарощування мінерально-сировинної бази як основи стабілізації економіки України на період до 2010 року” (Постанова Кабінету Міністрів України №338 від 9 березня 1999 року), а саме пункту 5 - Неметалічна сировина для металургії. Основу роботи складають результати досліджень, які проводились при виконанні науково-дослідної теми “Розробка новітніх технологій петролого-геохімічного, петрофізичного, структурно-тектонічного та біостратиграфічного моделювання еволюції геологічних формацій з метою оцінки перспектив їх рудоносності” (№ держ.реєстрації 0101UОО2877), яка входить до комплексної наукової програми “Надра” Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і задачі дослідження.

Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування розвитку сировинної бази плавикового шпату в Україні для створення власного виробництва цього виду мінеральної сировини на основі аналізу природно-ресурсних та фінансово-економічних факторів.

Для досягнення мети дослідження доцільним є вирішення наступних задач:

- аналіз потреб України в плавиковошпатовій продукції та існуючих шляхів їх забезпечення з урахуванням кон'юнктури світового ринку;

- визначення та оцінка природно-ресурсних та технологічних передумов видобутку та збагачення плавиковошпатових руд на території України за геолого-економічними характеристиками запасів та прогнозних ресурсів плавикового шпату;

- огляд сучасних підходів та методик вартісної оцінки родовищ корисних копалин та їх адаптація до родовищ України;

- аналіз доцільності розробки потенційних обєктів плавиковошпатової сировинної бази України і визначення шляхів впливу фінансово-економічних факторів на показники ефективності їх використання;

- визначення потенційних джерел фінансування перспективних об'єктів для створення на їх базі власного виробництва та можливих шляхів скорочення потреб України в імпорті плавиковошпатової продукції.

Об'єкт дослідження - мінерально-сировинна база плавикового шпату України.

Предмет дослідження - геолого-економічні критерії оцінки бази плавикового шпату України в сучасних економічних умовах.

Методи досліджень. Методологічною базою досліджень є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань теорії та практики геолого-економічної, вартісної оцінки родовищ корисних копалин, аналізу економічної ефективності їх експлуатації. Інформаційними джерелами дослідження були матеріали ДП “Геоінформ”, Геологічної служби України, Держкомстату України, Мінпромполітики України, ІГН АНУ та РВПС України.

При вирішенні поставлених задач використовувались загальнонаукові методи досліджень та спеціальні методи економічних досліджень: групування фактичного матеріалу за різними ознаками, його узагальнення, системний аналіз (вивчення явищ в динаміці та взаємозв'язку), статистично-математичні, картографічні методи.

При дослідженнях кон'юнктури ринків плавиковошпатової продукції застосовувались інструменти статистичного аналізу (рівні росту та приросту, методи динамічних рядів). Для оцінки перспективності родовищ плавикового шпату в Україні використовувався доходний підхід, а саме метод дисконтування грошових потоків та методика розрахунку товарної вартості прогнозних ресурсів і запасів твердих корисних копалин за допомогою коефіцієнтів приведення вартості товарного продукту до товарної вартості прогнозних ресурсів або запасів в надрах, розроблена Неженським І.О.(1995, 2003).

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомими результатами, що були отримані, є наступні:

встановлено, що Покрово-Киреєвське та Бахтинське родовища флюориту належать до гідротермального малосульфідного стратиформного типу родовищ, що підтверджує можливість використання їх руд для виробництва флотаційних плавиковошпатових концентратів;

показано, що головними характеристиками світового ринку плавиковошпатової продукції, що визначають економічну цінність родовищ в сучасних умовах, є ціна концентратів та обсяги їх споживання вітчизняними підприємствами;

доведено, що найбільш перспективним об'єктом плавиковошпатової бази України є Бахтинське родовище, доцільність розробки якого визначається умовами реалізації випущеної продукції за ринковими цінами, сприятливою міжнародною кон'юнктурою та значеннями ставки дисконтування не вище 8-10%.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовані в дисертації положення щодо стану і перспектив розвитку бази плавикового шпату та результати геолого-економічного аналізу її перспективних обєктів можуть бути залучені для вирішення проблем раціонального використання вітчизняної бази плавикового шпату, прогнозування показників попиту і споживання плавиковошпатової продукції в Україні. Виявлені закономірності впливу фінансово-економічних чинників на ринок плавиковошпатової продукції можуть використовуватись при пошуках джерел розробки фінансування перспективних родовищ плавикового шпату України.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати і висновки, наведені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно. Автором було проведено: 1)узагальнення фондових матеріалів по запасам і ресурсам плавикового шпату України; 2) систематизація родовищ та рудопроявів плавикового шпату; 3) аналіз динаміки процесів міжнародного ринку плавиковошпатової продукції; 4) експрес-оцінка вартості корисних копалин в надрах для Бахтинського та Покрово-Киреєвського родовищ, Бобринецького та Центрального рудопроявів; 5) вартісна переоцінка Бахтинського родовища флюориту; 6) обґрунтування основних шляхів інвестиційного забезпечення можливого підприємства.

Особистий внесок здобувача у сумісних публікаціях складає: 1) у публікаціях, присвячених питанням давсонітової мінералізації на території України та її промисловому значенню (Курило М.В., Курило М.М, 2002) автору належить економічна оцінка давсоніту як нетрадиційної сировини та співставлення особливостей промислового освоєння родовищ виділених промислово-генетичних типів; в роботі, присвяченій геолого-економічній оцінці флюсових вапняків Криму (Приходько В.К., Курило М.М., 2004) автором проведено аналіз перспектив розвитку сировинної бази флюсових вапняків для чорної металургії з позицій економічної доцільності проведення їх детальної розвідки.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “ Актуальні проблеми геології України” (Київ, 2002,2003,2004 рр.), науково-практичній конференції “Металоносність і прогнозна оцінка утворень зон тектоно-магматичної активізації докембрію УЩ”.

Публікації. За темою виконаних дисертаційних досліджень здобувачем опубліковано 6 друкованих праць, у тому числі 3 статті у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках тексту, складається із вступу, п`яти розділів, висновків, списку літератури з 139 найменувань, містить 16 рисунків, 15 таблиць, 4 додатки. Загальний обсяг дисертації 194 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

“Аналіз попередніх досліджень мінерально-сировинної бази плавикового шпату в Україні та проблеми її геолого-економічної оцінки”. В розділі 1 розглянуті проблеми становлення мінерально-сировинної бази плавикового шпату в Україні та питання розвитку підходів та методик геолого-економічної оцінки родовищ плавикового шпату.

До кінця 1950-х років територія України не розглядалась як потенційно перспективна відносно виявлення флюоритових родовищ. Лише з відкриттям Покрово-Киреєвського в Приазовї (Стремовський О.М., Зарицький О.І., 1966, 1973, 1980) та Бахтинського на Поділлі родовищ (Жовінський Е.Я. 1979, 1980, 1983), а потім і багатьох рудопроявів флюориту в названих районах та в північно-західній частині УЩ уяви про флюоритоносність України в цілому та її окремих регіонів були поступово переглянуті.

На даний час Державним балансом корисних копалин обліковується два родовища флюориту із запасами по категоріям С₁+С₂ в 20,09 млн. т , а прогнозні ресурси оцінюються в 50 млн. т.

Науково-методологічною базою для виконання досліджень були роботи вітчизняних і закордонних фахівців з питань економічної оцінки родовищ корисних копалин: Вельмера Ф.В. (2001), Кагановича С.Я. (1975), Каждана О.Б. (1985), Кобахидзе Л.П. (1985), Міщенка В.С. (1998, 2004), Протасова В.Ф. (1988, 1990), Русанова Д.К. (1987), Шумиліна М.В. (1997) та інш.

Питаннями економіки мінеральної сировини присвячено достатньо досліджень минулих років, проте в роботах радянських часів основною формою господарювання була планова економіка. В деяких аспектах геолого-економічної оцінки (підрахунок запасів, кондиції, геолого-технічні умови розробки, якісна і кількісна характеристики руд) ця методика суттєво не змінилась, але все більшого значення набуває вартісна оцінка родовищ корисних копалин, методика якої повинна задовольняти вимогам сучасного економічного аналізу, особливо щодо питань економічної ефективності інвестиційних проектів підприємств на базі відомих родовищ мінеральної сировини. Питанням перегляду деяких інструктивно-методичних позицій , які були закладені за часів СРСР, займались співробітники РВПС України НАНУ та ДГСУ. Основними позиціями, на які звертається увага щодо необхідності їх перегляду, є наступні: неврахування фактору часу при визначенні величини сумарної економічної доцільності; виконання оцінки в межах усього часу відпрацювання запасів родовища; використання в розрахунках встановлених оптових або кадастрових цін; орієнтація на директивно встановлений рівень потреб на сировину.

Таким чином, відкритим залишається питання всебічної сучасної вартісної оцінки можливих перспективних обєктів мінерально-сировинної бази плавикового шпату України, а вирішення його є надзвичайно актуальним, беручи чи до уваги стратегічне значення цього виду корисної копалини.

В другому розділі “Кількісна та якісна характеристики родовищ плавикового шпату” проаналізовано формаційно-генетичні, промислові класифікації родовищ плавикового шпату, технологічні класифікації плавиковошпатових руд, виділені види плавиковошпатової сировини та шляхи її використання в промисловості, досліджені екологічні фактори використання флюориту в виробництві на його сучасному рівні розвитку технологій.

Для ефективного вирішення геолого-економічних задач велике значення має класифікація флюоритових і флюоритовміщуючих родовищ. На даний час ще немає єдиного підходу до класифікації цих родовищ, де за основу часто беруться різні ознаки : генетичні, формаційні, промислові, мінералогічні.

Плавиковий шпат утворювався в найрізноманітніших фізико-хімічних умовах - від високотемпературних магматогенних до гіпергенних, де його утворення повязане з холодними розчинами. Найважливішими в промисловому відношенні є наступні генетичні типи родовищ: карбонатитовий (флюорит-рідкісноземельні родовища); пегматитовий (оптичний флюорит); гідротермальний (високо-, середньо-, низькотемпературний). Зустрічаються також інфільтраційні, залишкові уламкові і вулканогенно-осадові концентрації флюориту. В основу промислової класифікації і виділення різних типів родовищ плавикового шпату покладені фактори, що обумовлюють методи розвідки і промислову цінність родовища. Такими основними факторами є генетичні особливості родовищ, характер залягання, розміри і морфологія флюоритових тіл, механізм утворення, мінералогічний склад, технологічні властивості руд та гірничо-геологічні умови розробки родовищ. Найбільш розповсюджені промислові типи гідротермальних (епітермальних) родовищ: малосульфідний флюоритовий стратиформний, малосульфідний флюоритовий виповнення розривних структур, сульфідний флюоритовий виповнення розривних структур. Рідкіснометально-флюорит-грейзенові родовища (слюдисто-(турмалін)-фенакіт-флюоритовий метасоматичний, слюдисто-хризоберил-топаз-флюоритовий метасоматичний типи) зустрічаються рідко, але з ними повязані крупні джерела плавикового шпату.

При доведенні плавиковошпатової руди для промислового використання в даний час застосовують методи флотації, відсадки та рудорозбірки, а також поділ у важких суспензіях. Технологія переробки плавиковошпатової сировини, що застосовується на промислових збагачувальних фабриках, визначається технологічними типами руд, які відрізняються мінеральним складом та крупністю вкраплень рудних і нерудних мінералів. Виділяють 5 технологічних типів: кварц-флюоритовий, карбонатно-флюоритовий, сульфідно-флюоритовий, барит-флюоритовий, силікатно-флюоритовий. Особливе значення мають кварц-флюоритові руди, оскільки вони є головним джерелом отримання кускового флюориту. Отримані плавиковошпатові концентрати в залежності від вмісту флюориту та домішок поділяються на чисельні види та марки. У флюоритовій групі сировини можна виділити чотири основних сорти: хімічний (кислотний), металургійний (флюсовий), емалевий (керамічний), оптичний. Сировина для хімічної промисловості має містити 95 - 97% CaF₂, для металургії і керамічної промисловості - 85% і 90-93% відповідно. Основними споживачами флюориту є металургія, хімічна промисловість, скляна і електронна промисловість.

Перелічені шляхи використання флюориту в багатьох галузях промисловості повязані з значними екологічними проблемами сьогодення. Основні з них стосуються використання плавикового шпату для виробництва плавикової кислоти, яка є джерелом отримання фторорганічних та неорганічних сполук та фреонів. Україною ратифіковано Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар (1988 р.), Лондонські (1996) та Копенгагенські (2000) поправки до Монреальського протоколу та Кіотський протокол, що неодмінно впливатиме на подальше застосування флюориту в промисловості.

Вивчення екологічних проблем вітчизняної чорної металургії -основної галузі використання плавиковошпатової сировини - свідчить, що безперервно зростаючі витрати на захист навколишнього середовища здійснюють істотний вплив на економічну ефективність виробництва і навіть вибір основного технологічного процесу. Одним з можливих шляхів зменшення негативного впливу металургійних підприємств на навколишнє середовище є розвиток процесів безкоксової металургії та залучення цих екологічно чистих металургійних технологій в промислове виробництво в широкому масштабі.

“Аналіз основних тенденцій міжнародного ринку флюориту”. В третьому розділі за допомогою основних інструментів методики аналізу конюнктури ринку мінеральної сировини виявлено особливості розподілу світових запасів флюориту та основні тенденції світового виробництва, міжнародної торгівлі та споживання плавиковошпатової продукції.

Сучасний ринок плавикового шпату характеризується падінням виробництва порівняно з попередніми десятиліттями та відносно сталими показниками виробництва та міжнародної торгівлі в останні роки, а також деякими змінами у структурі споживання даного виду сировини.

Щодо порівняння ситуації на ринку плавикового шпату в 1990-2000 роках та попередніх десятиліть, то можна зазначити, що його виробництво дуже стрімко зростало на початку 1970-х років, а потім відбувався явний спад. Однією з цих причин, можливо, було встановлення більш жорстких природоохоронних нормативів в ці роки в індустріально розвинених країнах. Токсичність та агресивна дія фторидів, що утворюються в ході металургійних процесів з застосуванням флюориту і його похідних, повинні були стимулювати вдосконалення технологій.

Окремо в третьому розділі аналізується ринок плавиковошпатової продукції країн СНД, в яких запаси плавикового шпату всіх категорій оцінюються в 47 млн. т (Росія - 63%, Казахстан - 18%, Узбекистан - 7%, Таджикистан - 5%, Киргизія - 4%, Україна - 3%). Більшість запасів (75%) пов'язані з гідротермальними родовищами і лише 25% - з грейзеновими. Карбонатитові, вулканогенно-осадові та остаточні родовища в СНД не мають практичного значення. Видобуток флюориту ведеться в п'яти країнах СНД: Росії, Таджикистані, Узбекистані, Киргизії та Казахстані.. Найбільш депресивний в даний період стан видобутку флюориту в Росії, де основною проблемою залишається низький рівень рентабельності розробки родовищ. В Росії споживання флюориту задовольняється за рахунок власного виробництва на 65%, а потреби в кусковому флюориті для металургії - на 20-25%. Експорт флюориту в країни СНД найвірогідніше здійснюється Казахстаном та Узбекистаном. Точних даних про ціни в межах регіону немає.

В результаті аналізу особливостей споживання та зовнішньої торгівлі плавиковошпатовою продукцією в Україні встановлено наступне: щорічні показники споживання флюориту в нашій країні знаходяться на рівні 55-60 тис. т.; рівні росту споживання коливались в межах 0,9 - 1,4. Крім металургійної галузі, значні кількості плавикового шпату використовують у зварювальному виробництві та в цементній промисловості. Середня ціна імпорту 1 тони флюориту в 1995-1998 роках становила $127,2 ,в 1999-2000 роках - $118,2. Частка нашої країни в світовому імпорті флюориту стабільно становила 0,4%. Точну кількість завезеного флюориту в Україну та його ціну визначити важко, оскільки дані внутрішніх та зовнішніх статистичних джерел часто не збігаються. Сумарна вартість всієї плавиковошпатової продукції, яка щорічно імпортується, є значною, що ще раз свідчить на користь того, що повинні бути оцінені всі можливості власного видобутку цього виду мінеральної сировини.

“ Перспективи сировинної бази плавикового шпату в Україні та геолого-економічна характеристика родовищ флюориту”. В четвертому розділі вивчається стан сировинної бази плавикового шпату в Україні і подається геолого-економічна оцінка наявних родовищ та перспективних рудопроявів.

Державним балансом запасів корисних копалин України на даний час обліковується два родовища плавикового шпату - Покрово - Киреєвське та Бахтинське, попередня розвідка якого завершена у 2000 році. Бахтинське та Покрово - Киреєвське родовища не розробляються. Для Бахтинського родовища інженерно - геологічні умови в цілому сприятливі. Воно підготовлене до дослідно - промислового видобутку (Кузьменко С.М. (2000), Шепель І.В., Кузьменко С.М. (2002)).

Покрово-Киреєвське родовище за запасами корисної копалини відноситься до середніх, за вмістом флюориту - до багатих, за технологічними властивостями є легкозбагачуваним, за економічними умовами - розміщеним у легкодоступному районі, поблизу індустріальних металургійних центрів України. Проте тут наявні складні гідрогеологічні умови - за підрахунками при веденні очисних робіт відкритим способом приток води складатиме 1200-1300 м³/год., за умовами розробки підземним способом - 700-800 м³/год. При цьому район розміщення належить до територій, де наявні гострі нестачі води як для технічних, так і для побутових потреб. Для Покрово - Киреєвського родовища через складні гідрогеологічні та інженерно - геологічні умови розробки, можливість прориву води в гірничі виробки питання про освоєння не вирішується. За таких умов родовище рекомендовано до виключення з Державного балансу запасів та переведенню до резерву Державного фонду родовищ як таке, що не підготовлене до промислового освоєння. Підраховані запаси Бахтинського родовища в повному об'ємі відносяться до балансових, використання яких згідно затверджених кондицій економічно доцільне і складають за категоріями С₁ +С₂ близько 17 млн. т. Геологічна будова родовища, морфологія, умови залягання, речовинний склад рудних тіл та гідрологічні умови вивчені досить детально для проектування гірничо видобувного підприємства. Тому даний об'єкт є найбільш перспективним для створення власного виробництва плавиковошпатових концентратів. Крім того, родовище є комплексним з можливим випуском польовошпатових та кварцових концентратів. Техніко-економічні показники можливої розробки родовища можуть бути покращені за рахунок залучення до експлуатації перспективних прогнозних ресурсів категорії Р₁ покладу 1 (11,8 млн. т) та покладу 2 (21,4 млн. т) , а також прогнозних ресурсів категорії Р₂ (оцінені при ГГК у 1990 році) на ділянках поблизу Бахтинського родовища: Перекорінецькій (38,4 млн. т при CaF₂ 11,9%); Немерчинській (17,4 млн. т при CaF₂ 15,2%); Сказинецькій (43,7 млн. т при CaF₂ 16,6%); Старогутівській (14,4 млн. т при CaF₂ 19,2%).

До перспективних рудопроявів флюоритової мінералізації можна віднести прояви Сущано-Пержанської зони, зони зчленування Донбасу з Приазовським блоком УЩ та Бобринецький рудопрояв.

В Сущано-Пержанській тектонічній зоні на північній межі Українського щиту виявлено декілька досить значних проявів флюориту: Ястребецький, Центральний та Західно-Ястребецький. Ресурси ітрофлюоритових руд Центрального рудопрояву за категорією Р₂ оцінені в 4 млн. т (відповідно ітрофлюориту - 1,12 млн. т, рідкісноземельних елементів - 3,5 тис. т). Крім цього ресурси польовошпатових концентратів оцінені в 1,8 млн. т. При комплексному використанні руд розробка родовища в Сущано - Пержанській зоні може бути високорентабельною. Треба взяти до уваги, що флюоритовий концентрат, що містить ітрій і лантаноїди до 0,3 - 0,5% за ціною значно вищий, ніж концентрат чистого флюориту тієї ж марки. Проте необхідна дорозвідка рудопрояву.

Також ряд перспективних на флюорит структур розташовані у Східному Приазов'ї. В одній з них виявлено Петрово - Гнутівський рудопрояв. В лужному масиві р. Кальміус було виявлено декілька флюоритових та флюорит - карбонатних жил. В Кальміуській тектонічній зоні також виявлено ще декілька рудопроявів флюориту: на ділянці “Дружба”, Чермалик І, Піщевик.. Точні масштаби зруденіння в названій зоні через недостатній обсяг робіт залишаються невизначеними.

Проведено визначення вартості корисних копалин в надрах за методикою експрес-оцінки Неженського І.О. для перспективних родовищ та рудопроявів флюориту України, яка базується на використанні перевідних коефіцієнтів - коефіцієнту приведення вартості кінцевого продукту до вартості прогнозних ресурсів або запасів мінеральної сировини, коефіцієнту приведення прогнозних ресурсів і попередньо оцінених запасів до запасів промислових категорій (А+В+С₁), який враховує неповний перехід ресурсів і запасів менш достовірних категорій в більш достовірні; перехідний коефіцієнт вилучення, який враховує втрати мінеральної сировини при її видобутку, збагаченні, транспортуванні. За вартістю ресурсів та запасів плавикового шпату найбільш цінним є Бахтинське родовище флюориту, для якого цей показник більший ніж в три рази, ніж для Покрово-Киреєвського, що пов'язане з несприятливими гірничо-технічними та гідрогеологічними характеристиками останнього (тому для Покрово-Киреєвського родовища розрахунки проводились при мінімальних значеннях коефіцієнтів приведення), а також із значною кількістю запасів Бахтинського родовища.

В пґятому розділі “ Оптимізація економічних механізмів розвитку бази плавикового шпату в Україні” проаналізовано основні сучасні підходи та методики вартісної оцінки родовищ корисних копалин, обгрунтовується методика вартісної оцінки родовищ флюориту в Україні, проведено аналіз економічної ефективності та розрахунок альтернативних показників освоєння Бахтинського родовища флюориту.

Метою вартісної оцінки родовищ є встановлення доцільності їх освоєння, виявлення інвестиційно привабливих обєктів (чи їх частин) і підвищення на цій основі ефективності соціально-економічного розвитку країни. Вартісна оцінка родовища базується на оціночних показниках різних категорій: натуральних, технологічних, вартісних, фінансових. Натуральні показники - це дані про запаси корисних копалин та їх якісні характеристики; технологічні показники характеризують способи та системи розробки родовища, масштаб виробництва, втрати під час видобутку, товарну продукцію корисних компонентів.

До складу вартісних показників належать суми капіталовкладень в розробку родовища і експлуатаційних витрат. Основою фінансових розрахунків є співвідношення витрат і результатів з урахуванням фактору часу.

Головним аспектом вартісної оцінки родовищ є ціна на мінеральну сировину. Нажаль, більшість цін є непостійними. Максимальні або мінімальні зміни цін, що не залежать від передбачуваних прогнозів, навряд чи можна використовувати для оцінки проектів, за якими передбачається початок виробництва через декілька років. На основі таких цін більшість родовищ вважалась би рентабельною. Проте, під час спаду, навіть великим, ефективно працюючим гірничим підприємствам важко працювати економічно. Як правило, основою прогнозування повинен бути історичний розвиток певної ціни на сировину.

До динамічних методів економічної оцінки родовищ належить визначення наступних показників: чиста поточна вартість (ЧПВ), показник рентабельності інвестицій (ПРі), внутрішня норма прибутку (ВНП). У всіх цих показниках присутній фактор дисконтування, за допомогою якого співставляють різночасові грошові потоки. Ставка дисконтування не може бути нижче безпечної ставки. Такою вважається ставка довготермінових державних облігацій, гарантованих Урядом. Наприклад, у США така ставка дорівнює 8%. Фактор дисконтування є найважливішим при даних розрахунках. З його допомогою можна визначити скільки наявна інвестиція буде коштувати через n років, або навпаки, скільки сьогодні варта інвестиція, яка в майбутньому дорівнює R.

Для Бахтинського родовища флюориту затверджувались економічні розрахунки основних показників його можливої розробки для наступних умов: ціна на флюоритові концентрати металургійного та зварювального сортів відповідно 150 та 160 $/т. Приведена ціна на флюоритові концентрати в даний час є максимальною ціною на міжнародних західних ринках, а ціни на польовошпатові та кварцові концентрати є оптовою ціною на внутрішньому ринку. Такий підхід недостатньо обєктивний. При розрахунках економічних показників освоєння родовища доцільно використовувати не лише максимальні, а й середньостатистичні (132,5 $/т) та мінімальні (105 $/т) ціни на флюоритові концентрати кислотного сорту. Ціни на польовошпатові та кварцові концентрати на внутрішніх та зовнішніх ринках теж досить різняться. Тобто необхідно застосовувати варіації цін і на цю сировину.

Показники ЧПВ розраховані з дисконтуванням як прибутку, так і інвестицій, хоча в деяких випадках пропонують не дисконтувати суму інвестицій в майбутнє підприємство. Визначення прибутку (валового, чистого) проводилось в запропонованих варіаціях цін на товарну продукцію.

При мінімальних та середньостатистичних цінах на флюоритові концентрати та внутрішніх цінах на іншу продукцію показник ЧПВ за будь-якої відсоткової ставки при дисконтуванні має відємні результати; за значенням ВНП даний інвестиційний проект відноситься до збиткових та нерентабельних, показник ПРі тут завжди менше 1. Лише за умови максимальних цін на флюоритові концентрати при внутрішніх цінах на іншу продукцію та при 8% ставці отримані позитивні результати ЧПВ та ПРі, але за значенням ВНП вкладання інвестицій є знову ж таки збитковим (рис.1, 2).

Набагато кращі результати отримані при розрахунках названих показників при використанні ринкових зовнішніх цін на польовошпатові та кварцові концентрати для варіацій цін на флюоритові концентрати. Позитивні показники ЧПВ та ПРі отримані для будь-яких варіацій цін на флюоритові концентрати при 8-10% ставці для дисконтування.

Рис.1. Визначення ЧПВ та ВНП для ГЗП на базі Бахтинського родовища флюориту при мінімальних цінах на кварцові та польовошпатові концентрати та варіаціях цін на флюоритові концентрати

При цьому показник ВНП при максимальних цінах на всю продукцію можливого підприємства визначає його як прибуткове за середньою нормою при залученні вітчизняних інвестицій та як ризиковане при залученні іноземного капіталу. При мінімальних та середніх цінах на флюоритові концентрати за цих умов показник ВНП визначає цей інвестиційний проект як низькоприбутковий при залученні вітчизняних інвестицій та збитковий при використанні іноземних інвестицій. При 20 та 30% дисконтуванні показники ЧПВ та ПРі є негативними. Треба зазначити, що при недисконтованій вартості інвестицій дані результати істотно не змінюються. Проте ми наводимо всі вартісні показники прибутку та інвестицій до теперішнього моменту за відсутності точних даних про початок інвестування даного проекту, тому є доцільним дисконтувати вартість необхідних капіталовкладень.

Рис.2. Визначення ЧПВ та ВНП для ГЗП на базі Бахтинського родовища флюориту при максимальних цінах на кварцові та польовошпатові концентрати та варіаціях цін на флюоритові концентрати

Таким чином, за оціненими показниками проект інвестування гірничо-збагачувального підприємства на базі Бахтинського родовища флюориту є доцільним за умов реалізації випущеної продукції в основному за ринковими міжнародними цінами та при значеннях облікової ставки 8-10 %. При зростанні відсоткової ставки його ефективність буде відємною. Це стосується комерційної оцінки проекту з точки зору отримання максимального прибутку. Дане підприємство, проінвестоване за участю великих металургійних комбінатів, є для них набагато привабливішим, оскільки тут потрібно враховувати різницю між можливими збитками під час розробки родовища та вартістю усього імпортованого цими підприємствами обсягу флюоритових концентратів.

При оцінці оптимальних шляхів розвитку та використання плавиковошпатової сировинної бази в Україні визначені перспективні джерела надходження капіталу та можливу участь декількох інвесторів, в тому числі іноземних. На сучасному етапі основними формами інвестиційного забезпечення підприємств видобувної промисловості є: акціонування, довгострокове кредитування, самофінансування, лізинг. При оцінці можливих шляхів інвестування підприємства на базі Бахтинського родовища флюориту необхідно брати до уваги, що плавиковий шпат є стратегічним видом мінеральної сировини, який необхідний для забезпечення сталого функціонування підприємств гірничо-металургійного комплексу. Промислове освоєння цього родовища зазначене в переліку важливих завдань, виконання яких є пріоритетним для названих галузей промисловості України.

Через ці причини можливе виділення певної частки необхідних капіталовкладень з бюджетних коштів, проте існуючі складності повного державного фінансування будь-яких промислових об'єктів вимагають знаходження інших джерел. Ними могли б виступити вітчизняні металургійні підприємства, які є головними споживачами плавиковошпатових концентратів в Україні і до того ж є основними суб'єктами валютних надходжень як експортери своєї продукції.

ВИСНОВКИ

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань привело до визначення та комплексного обгрунтування геолого-економічних критеріїв оцінки перспективних флюоритових родовищ і рудопроявів України. На підставі досліджень, проведених за темою дисертаційної роботи, можна зробити такі висновки:

1. Встановлено приналежність родовищ і перспективних рудопроявів плавикового шпату та їх руд до конкретних промислових типів та технологічних типів руд відповідно до останніх світових класифікацій. Покрово-Киреєвське та Бахтинське родовища належать до гідротермального малосульфідного стратиформного типу родовищ, а їх руди є метасоматичними карбонатно-флюоритовими та кварц-польовошпат-флюоритовими відповідно і можуть бути джерелом флотаційних плавиковошпатових концентратів. За ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення, сприятливістю гірничо-геологічних умов перспективним об'єктом для експлуатації є Бахтинське родовище. Визначено, що можливості випуску кускових концентратів пов'язані лише з прогнозними ресурсами кварц флюоритових руд, зосереджених в межах Сущано-Пержанської зони та Бобринецького розлому

2. Аналіз конюнктури міжнародного ринку плавиковошпатової продукції дозволив виявити, що сучасний ринок плавикового шпату характеризується падінням виробництва порівняно з попередніми десятиліттями та відносно сталими показниками виробництва та міжнародної торгівлі в останні роки, а також деякими змінами у структурі споживання даного виду сировини. Зокрема виявлено, що головними характеристиками ринку, які необхідні для економічної оцінки родовищ з позицій доходного підходу, є ціна концентратів ( 80-160 $/т) та обсяги споживання вітчизняними підприємствами (55-65 тис. т/рік).

3.Результати експрес-оцінки вартості запасів корисних копалин родовищ та рудопроявів флюориту довели, що із врахуванням кількості і якості запасів корисних копалин, складності геологічної будови, цін на товарну продукцію та інших характеристик, найбільш перспективним об'єктом для освоєння є Бахтинське родовище флюориту.

Вартісна оцінка Бахтинського родовища флюориту довела, що інвестування гірничо-збагачувального підприємства на базі родовища є доцільним за умов реалізації випущеної продукції за ринковими міжнародними цінами та при значеннях ставки дисконтування 8 - 10 %. При зростанні відсоткової ставки його ефективність буде відємною. Різниця між можливими збитками при розробці родовища та вартістю флюоритових концентратів, що імпортуються, яка закладена у розрахунках, може обумовити його привабливість для інвестування з боку великих металургійних комбінатів.

4. Головні перспективи скорочення потреб України у плавиковошпатових концентратах пов'язані з залученням процесів безкоксової металургії в гірничо-металургійному комплексі, яке може суттєво скоротити обсяги споживання флюориту і значно зменшити екологічні наслідки використання фтору. В існуючих економічних умовах реалізація цих проектів можлива в довгостроковій перспективі, а в найближчий термін потреби у плавиковошпатовий сировині прогнозуються на визначеному рівні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Геолого-економічна оцінка сировинної бази плавикового шпату в Україні / Курило М.М.// Вісник КНУ. Геологія.-2003.-№25.-С.47-49.

2. Геолого-економічна оцінка флюсових вапняків Гірського Криму /Приходько В.К., Курило М.М.// Вісник КНУ.Геологія.-2004.-№28.-С.18-20.

3. Давсоніт - нетрадиційна содова і глиноземна сировина в Україні (економічна оцінка, промислово-генетичні і мінеральні типи) / Курило М.В., Курило М.М.// Вісник КНУ. Геологія.-2002.-№22.-С.99-102.

4. Стан і перспективи розвитку флюоритової сировини для металургійної промисловості України / Курило М.М.// Матеріали наук. конференції “Актуальні проблеми геології”.-Київ.-2002.-С.18-19.

5. Про геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин / Курило М.М.// Матеріали наук. конференції “Актуальні проблеми геології”.-Київ.-2004.-С.16-17.

6. Промислово-технологічні типи флюоритової мінералізації в Україні / Курило М.М.//Матеріали наук. конференції “Актуальні проблеми геології”.-Київ.-2004.-С.20.

АНОТАЦІЯ

Курило М.М. “Геолого-економічні критерії та перспективи розвитку бази плавиковошпатової сировини для чорної металургії України”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.19 - економічна геологія. - Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена питанням розвитку бази плавиковошпатової сировини в Україні з метою визначення доцільності створення власного виробництва плавиковошпатових концентратів сьогодні та в майбутньому. У дисертації проведено аналіз існуючих геологічних передумов економічно ефективного освоєння родовищ плавикового шпату на території України на основі останніх промислових класифікацій родовищ плавикового шпату та технологічних класифікацій руд. Здійснено оцінку кон'юнктури світового, регіонального та внутрішнього ринків плавиковошпатової продукції. На основі узагальнення засад вартісної оцінки родовищ корисних копалин проведено вартісну переоцінку Бахтинського родовища флюориту, яке за геологічними передумовами є перспективним об'єктом для будівництва гірничо-збагачувального підприємства. Виявлено шляхи впливу фінансово-економічних факторів на ефективність розробки цього родовища. Обґрунтовано можливі шляхи інвестиційного забезпечення при експлуатації Бахтинського родовища плавикового шпату.

Ключові слова: родовища плавикового шпату, технологічні типи плавиковошпатових руд, вартісна оцінка родовищ корисних копалин, ринок плавиковошпатової продукції, інвестиційне забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Курило М. М. Геолого-экономические критерии и перспективы развития базы плавиковошпатового сырья для черной металлургии Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.19 - экономическая геология. - Институт геохимии окружающей среды НАН и МЧС Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена вопросам развития базы плавиковошпатового сырья в Украине с целью определения целесообразности создания отечественного производства плавиковошпатовых концентратов сейчас и в будущем. В диссертации проведен анализ существующих геологических предпосылок для экономически эффективного освоения месторождений плавикового шпата на территории Украины. Определена принадлежность месторождений и перспективных рудопроявлений плавикового шпата и их руд к конкретным промышленным типам и технологическим типам руд, которые выделялись согласно последним классификациям.

Проведена оценка конъюнктуры международного, регионального и внутреннего рынков плавиковошпатовой продукции. Особенное внимания уделялось рынку стран региона СНГ для определения потребностей в данных концентратах и степени их удовлетворения. На основе обобщения основных подходов стоимостной оценки месторождений полезных ископаемых проведена переоценка Бахтынского месторождения флюорита, которое по геологическим условиям является перспективным объектом для строительства горно-обогатительного предприятия. При этом использовались инструменты доходного подхода стоимостной оценки месторождений, которые позволили определить влияние финансово-экономических факторов на эффективность разработки этого месторождения. Определялись возможные колебания основных показателей эксплуатации Бахтынского месторождения и цен на всю возможную продукцию, при которых конечные показатели будут положительными. Обоснованны возможные пути инвестиционного обеспечения при разработке данного объекта, определены оптимальные источники и методы инвестирования будущего предприятия.

Ключевые слова: месторождения плавикового шпата, технологические типы плавиковошпатовых руд, стоимостная оценка месторождений полезных ископаемых, рынок плавиковошпатовой продукции, инвестиционное обеспечение.

родовище виробництво концентрат плавиковий шпат

SUMMARY

Kurilo M.M. Geological-economical criteria and perspectives of the development of the fluorspar base of Ukraine.-Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of geological sciences on the speciality 04.00.19 - economic geology. Institute of geochemistry of an environment National Academy of Science of Ukraine. Kiev, 2005.

The work deals with problems of development of fluorspar base in Ukraine to fix an effectiveness of own production of fluorspar concentrate today and in future. Special attention is given to analysis of geological conditions of effective exploitation of fluorspar deposits of Ukraine basing on the latest industrial classifications of fluorspar deposits and technological classifications of fluorspar ore. The author has analyzed conjuncture of the world market of fluorspar production, its regional and native peculiarities. Economical evaluation of Bahtynskoye fluorite deposit was realised based on generalisation of methodical data of evaluation. It was defined the way of influence economical-financial factors on the effective exploitation of this deposit. The possible ways of investment support of exploitation of Bahtynskoye deposit are motivated.

Key words: fluorite deposits, technological types of fluorspar ore, economical evaluation of deposits, market of fluorspar production, investment support of exploitation.

Размещено на Allbest.ru