Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Обгрунтування параметрів розробки зближених вугільних пластів механізованими комплексами в умовах львівсько-волинського родовища

Наливайко Ярослав Михайлович

АНОТАЦІЯ

вугільний пласт гірничий напружений

Наливайко Я.М. “Обгрунтування параметрів розробки зближених вугільних пластів механізованими комплексами в умовах Львівсько-Волинського родовища”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.02 - “Підземна розробка родовищ корисних копалин”. Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2002 р.

У дисертації отримане нове рішення актуальної наукової задачі обґрунтування параметрів виїмки зближених вугільних пластів механізованими комплексами в складних гірничо-геологічних умовах. На основі метода граничних елементів та аналітичного рішення В.Г. Гмошинського з використанням критерія П.П. Баландіна розроблений розрахунковий алгоритм визначення та аналізу напружено-деформованого стану неоднорідного масиву стосовно до виїмки свити пластів в умовах надробки і підробки. На відміну від відомих, розроблений алгоритм враховує концентрацію напруг від ціликів (крайових частин) суміжних пластів та швидкість посування лави. Отримані корреляційні співвідношення для максимальної конвергенції в лаві та максимального коефіціента концентрації напруг у зоні опорного тиску попереду очисного вибою. У процесі шахтних досліджень зафіксовані спеціфичні прояви гірського тиску в зонах підвищеного гірського тиску (ПГТ) від ціликів (крайових частин) суміжних пластів. З урахуванням встановлених закономірностей складена методика розрахунку раціональних параметрів механізованого кріплення при роботі у зонах ПГТ. За розробленою методикою визначені раціональні параметри ведення очисних робіт у шахтах Львівського регіону (швидкість подачі комбайна, швидкість посування лави, силові та геометричні параметри механізованого кріплення, допустиму відстань між очистними вибоями по зближених пластах).

Річний економічний ефект від впровадження рекомендованої технології у лаві № 421 шахти “Відродження” склав 289498 грн.

Ключові слова: неоднорідний масив, надробка, підробка, цілик, крайова частина, механізоване кріплення, лава, концентрація напруг, конвергенція, швидкість посування очисного вибою.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тенденція видобутку й споживання вугілля в Україні свідчить про зростання його ролі в паливно-енергетичному комплексі. Національною енергетичною програмою “Вугілля 2010” передбачене подальше збільшення видобутку. Це вимагає підвищення ефективності роботи вугільних підприємств, що багато в чому визначається ступенем забезпечення надійної роботи горизонтів і ділянок у конкретних гірничо-геологічних умовах.

Розвиток вугільної промисловості Львівської області пов`язано з розробкою свити п`яти зближених пластів робочою потужністю 0,6...1,8 м при потужностях міжпластя 10...28 м. Промислові запаси вугілля десяти діючих шахт ДХК “Львіввугілля” складають понад 108 млн. т. Видобуток здійснюється 22 механізованими лавами. Проблема полягає не тільки в тому, що одночасно виймаються 2-3 пласти, а і в тому, що через неузгодженість у роботі шахт компанії істотно погіршилися гірничо-геологічні умови: пласти виявилися неодноразово підробленими, надробленими, очисним вибоям доводиться працювати в зонах підвищеного гірського тиску (ПГТ) від ціликів та крайових частин суміжних пластів. За даними технічних служб шахт 81% лав за період з 1996 по 2002 рік працювало під (над) ціликами і крайовими частинами суміжних пластів, внаслідок чого зросло навантаження на механізоване кріплення, збільшилися частота та інтенсивність вивалювань порід покрівлі. Використовувані очисні комплекси виявилися непристосованими до таких умов. Швидкість посування лав, у порівнянні з роботою поза зонами впливу ціликів і крайових частин, знизилася на 40...60 %, почастішали випадки травматизму.

Природно постало питання визначення раціональних параметрів ведення очисних робіт у зонах підвищеного гірського тиску, зокрема, значень реакцій кріплення використовуваних комплексів, швидкості посування лав і припустимої відстані між очисними вибоями суміжних пластів. Рішення даного питання, актуального для гірничої науки і практики, вимагає визначення й аналізу напружено-деформованого стану (НДС) шаруватого неоднорідного масиву навколо очисної виробки та оцінки ступеня впливу ціликів і крайових частин на прояви гірського тиску в умовах надробки і підробки, що й зроблено в дисертаційній роботі.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася у період виробничої діяльності автора на шахті №2 “Великомостівська”, №4 “Великомостівська”, роботи в ДХК “Укрзахідвугілля” (нині ДХК “Львіввугілля”) у 1997-2002 роках як складова частина наукових досліджень, проведених разом з Національною гірничою академією України (тема 010162 “Науково-технічне обґрунтування параметрів технології відпрацьовування суміжних пластів в умовах шахт ДХК “Львіввугілля”, реєстраційний номер 0101U007900, інвентарний номер звіту № 0201U008037). Напрям виконаних досліджень відповідає “Основам стратегії розвитку вугільної промисловості України на період до 2010 року”.

Мета досліджень обґрунтування технологічних параметрів очисних робіт у зонах впливу ціликів і крайових частин зближених пластів для умов шахт Львівського регіону.

Для досягнення поставленої мети треба було вирішити наступні задачі:

1. Розробити розрахунковий алгоритм визначення напружено-деформованого стану неоднорідного масиву стосовно до виїмки зближених пластів з урахуванням концентрації напруг від ціликів (крайових частин) і швидкості посування лави.

2. Установити закономірності проявів гірського тиску при розробці зближених пластів у зонах підвищеного гірського тиску від ціликів і крайових частин в умовах надробки (підробки).

3. Визначити раціональні параметри технології розробки зближених пластів для умов шахт Львівського регіону (опір механізованого кріплення у зонах ПГТ від ціликів і крайових частин суміжних пластів, швидкість подачі комбайна, швидкість посування лави і припустиму відстань між очисними вибоями зближених пластів).

4. Провести шахтні спостереження за проявами гірського тиску при роботі механізованого кріплення підтримуючого типу в зонах ПГТ від ціликів і крайових частин суміжних пластів. Виконати порівняльний аналіз теоретичних та експериментальних даних, оцінити вірогідність результатів досліджень.

5. Сформулювати рекомендації з параметрів розробки зближених вугільних пластів механізованими комплексами в умовах Львівсько-Волинського родовища і впровадити їх на шахтах ДХК “Львіввугілля”.

Об`єкт досліджень НДС області шаруватого неоднорідного масиву, що вміщує очисну виробку, цілик чи крайову частину суміжного пласта, в умовах надробки (підробки).

Предметом досліджень є раціональні технологічні параметри: опір гідростояків механізованого кріплення, швидкість подачі комбайна, швидкість посування лави і припустима відстань між очисними вибоями зближених пластів у зонах ПГТ від ціликів (крайових частин) суміжних пластів.

Ідея роботи полягає в урахуванні концентрації напруг у зонах впливу ціликів (крайових частин) і швидкості посування лави у процесі виконання очисних робіт по зближених пластах в умовах надробки та підробки.

Методи досліджень. У роботі використаний комплексний метод, що включає аналіз і узагальнення спеціальної наукової літератури, шахтні інструментальні виміри і візуальні спостереження за проявами гірського тиску, аналітичні й чисельні дослідження НДС масиву та статистичну обробку результатів.

Наукові положення, що захищаються в дисертації:

1. При роботі механізованого кріплення підтримуючого типу в умовах Львівсько-Волинського родовища поза зонами ПГТ від ціликів і крайових частин суміжних пластів швидкість конвергенції у завальній частині лави в 2 рази більша, ніж біля вибою, а при роботі в зонах ПГТ - біля вибою в 4 рази більша, ніж у завальній частині.

Тому нормальна робота кріплення в зонах ПГТ забезпечується збільшенням опору кріплення біля вибою.

2. Збільшення швидкості подачі комбайна V_k з 3 м/хв до 4,5 м/хв при роботі механізованих комплексів у зонах ПГТ від ціликів і крайових частин суміжних пластів приводить до збільшення питомого вивалоутворення порід покрівлі в привибійному просторі з 10 до 70%. У той же час при збільшенні швидкості посування лави V_л з 1,2 м/доб до 4,2 м/доб площа вивалювань скорочується в 5...8 разів і в 1,32 разу зменшується навантаження на кріплення.

З цього випливає, що досягнення навантаження на вибій до 1500 т/доб забезпечується швидкостями V_k = 3,0...3,2 м/хв і V_л = 4,0...4,2 м/доб при п'ятизмінному режимі роботи лави.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше для гірничо-геологічних умови шахт Львівського регіону з метою визначення раціональних параметрів технології розробки зближених вугільних пластів у зонах підвищеного гірського тиску отримані такі результати:

встановлена корреляційна залежність між довжиною зони опорного тиску у покрівлі пласта, що відпрацьовується, шириною цілика, розташованого вище, і потужністю міжпластя;

на основі множинного корреляційного аналізу для умов надробки (підробки) встановлені залежності максимального коефіцієнту концентрації напруг _уу в покрівлі пласта, що розроблюється, і максимального зближення ґрунту і покрівлі в лаві від глибини залягання і потужності пласта, що виймається, розмірів виробленого простору і фізико-механічних властивостей вугілля та вміщуючих порід.

Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджені результатами порівнянь розрахункових значень реакцій у гідростояках механізованого кріплення і зближень ґрунту й покрівлі очисних виробок з відповідними даними натурних вимірів (відмінності складають не більше, ніж 18 %). Про вірогідність також свідчать результати порівнянь теоретичних значень деформації контуру пластової виробки в умовах надробки (підробки) з відповідними даними лабораторних досліджень, отриманих у ВНДМІ на моделях з еквівалентних матеріалів (відмінності не перевищують 5%).

Множинні корреляційні відношення встановлених залежностей мають значення 0,90...0,98, а величини критерія Фішера значно перевищують однопроцентні межі відхилень, що свідчить про досить тісну корреляцію досліджуваних випадкових величин з параметрами, що варіюють, і про статистичну значимість отриманих зв`язків.

Наукове значення роботи полягає у встановленні закономірностей розподілу напруг і переміщень у неоднорідному шаруватому масиві навколо очисної виробки стосовно до розробки зближених пластів з урахуванням надробки (підробки); у кількісній оцінці ступеня впливу крайових частин і ціликів суміжних пластів.

Практичне значення виконаних досліджень.

1. На основі встановлених закономірностей проявів гірського тиску при виїмці зближених вугільних пластів розроблені “Методика і рекомендації до визначення раціональних параметрів механізованого кріплення при роботі в зонах впливу ціликів і крайових частин суміжних пластів”.

Методика погоджена з інститутом УкрНІІпроект (м. Київ) і передана для використання в ДХК “Львіввугілля”.

2. Сформульовані рекомендації щодо параметрів ведення очисних робіт в умовах шахт Львівського регіону:

збільшити опір використовуваного механізованого кріплення КМ87 біля вибою шляхом укорочення консолі на 0,33 м;

при швидкості подачі комбайна V_k = 3,0...3,2 м/хв забезпечити посування лави зі швидкістю V_л 4 м/доб;

при роботі лав по зближених пластах витримувати відстані між вибоями L = 60 м і L = 65 м відповідно в умовах надробки і підробки.

Реалізація результатів досліджень.

Сформульовані рекомендації з параметрів механізованого кріплення, а також з технології ведення очисних робіт в умовах надробки і підробки враховані при плануванні та проведенні очисних робіт на шахтах “Бендюзька”, “Відродження” і “Лісова” ДХК “Львіввугілля”.

У процесі відпрацьовування пластів модернізованим мехкомплексом КМ87 за період з 1997 р. по 2002 р. видобуто понад 5 млн. т. вугілля. При цьому навантаження на лаву досягало 1500 т/доб.

Річний економічний ефект від упровадження рекомендованої технології відробки зближених вугільних пластів механізованими комплексами КМ87 (КМ88) з новими конструктивними параметрами у лаві 421 шахти “Відродження” склав 289498 грн.

Особистий внесок автора в отримані результати.

Автор особисто здійснив постановку задач, розробив методику досліджень, сформулював наукові положення, приймав участь в проведенні натурних досліджень, одержав теоретичні результати, зробив порівняльний аналіз аналітичних та експериментальних (шахтних і лабораторних) результатів; розробив практичні рекомендації з технологічних параметрів очисних робіт, що відповідають конкретним гірничо-геологічним умовам.

У проведенні натурних досліджень брали участь співробітники кафедри підземної розробки родовищ НГА України і працівники шахт “Відродження”, “Бендюзька”, “Лісова” і “Степова” ДХК “Львіввугілля”.

У розробці обчислювальних програм брали участь співробітники кафедри вищої математики НГА України.

Апробація результатів.

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й одержали схвалення на III і IV міжнародних конференціях з математичного моделювання (м. Херсон, 2000, 2001 р.р.), на Х міжнародному симпозіумі “Методи дискретних особливостей у задачах математичної фізики” (м. Херсон, 2001 р.), а також на засіданнях науково-технічних рад ДХК “Львіввугілля” у 2001 р. та на засіданнях кафедри підземної розробки родовищ Національної гірничої академії України (м. Дніпропетровськ, 1999, 2000, 2001, 2002 р.р.).

Публікації.

Основні положення дисертації відображені у 8 друкованих роботах, в т.ч. статей у фахових виданнях - 5, доповідей у матеріалах конференцій - 3.

Структура й обсяг дисертації.

Дисертація складається з вступу, 4 розділів і висновку; містить 103 сторінки машинописного тексту, 45 рисунків на 40 сторінках, 16 таблиць на 14 сторінках, перелік використаних джерел із 108 найменувань на 11 сторінках та 3 додатки на 6 сторінках. Загальний обсяг роботи - 176 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації та необхідність проведення досліджень, сформульовані мета й задачі досліджень, наукові положення, що захищаються, наведені дані з апробації і за публікаціями результатів.

У першому розділі характеризуються умови відпрацьовування зближених пластів шахт Львівського регіону і фізико-механічні властивості вугілля і вміщуючих порід, виконується критичний аналіз результатів досліджень щодо визначення НДС шаруватого неоднорідного масиву стосовно до розробки зближених пластів.

Вивчення спеціальної науково-технічної літератури (роботи дослідників ІГТМ НАН України, НГА України, ДГТУ, ДОНІІ, Донугі, УкрНІМІ, ВНДМІ, ІГД ім. А.А. Скочинського) показало, що відомі аналітичні рішення (І.М. Пєтухов, О.М. Линьков, А.А. Борисов, В.Г. Лабазін, В.Г. Гмошинський та ін.) дуже ідеалізують реальні умови і тому мають обмежене застосування. Існуючі чисельні рішення (роботи С.Н. Комісарова, О.В Колоколова, М.П. Зборщика, В. Назимко та ін.) не містять узагальнюючих залежностей для умов надробки (підробки) і тому їх використання навіть у подібних умовах утруднене. Відомі результати натурних і лабораторних експериментів (А.А. Борисов, О. Якобі, С.Т. Кузнєцов, В.В. Сичев, К.А. Ардашев, М.І. Бугара, Ю.Б. Грядущий та ін.) неспівставні в різних гірничо-геологічних умовах.

Тому в дисертації використовується комбінований підхід: виконуються два рішення - аналітичне за відомими співвідношеннями В.Г. Гмошинського для вибою, що рухається в однорідному середовищі, і чисельне методом граничних елементів для нерухомого вибою, але в шаруватому неоднорідному масиві, що містить цілик і крайові частини суміжних пластів. Це дозволяє врахувати при визначенні технологічних параметрів і швидкість посування лави і концентрацію напруг у зонах ПГТ в умовах надробки та підробки.

У другому розділі описано розроблений алгоритм визначення напруг і зміщень у породному масиві стосовно до виїмки свити положистих вугільних пластів. На рис. 1 а) і б) зображені типові для умов шахт ДХК “Львіввугілля” розрахункові схеми. Вони вміщують пласти , і . Очисні роботи ведуться по пласту потужністю 0,6...0,7 м на глибині Н = 520 м. Потужності m₁ і m₂ пластів і відповідно дорівнюють 1,3...1,6 м і 1,4...1,6 м, а потужності міжпластьїв h₁ і h₂ змінюються у межах 12...16 м і 9...12 м.

Перша схема (рис. 1а) дозволяє дослідити НДС грунту і покрівлі розроблюваного пласта в умовах надробки при різних значеннях відстані від очисного вибою по пласту , що виймається, до крайової частини пласта , розташованого вище. Аналогічні схеми використовувались для умов підробки. Крім того, у роботі виконувалися дослідження НДС масиву у випадках протилежного напрямку посування лави, тобто виходу її із зон впливу крайових частин суміжних пластів.

Друга схема (рис. 1б) призначена для оцінки впливу цілика на напружено-деформований стан покрівлі і грунту розроблюваного пласта у випадках, коли цілик знаходиться над пластом. В роботі розглядались також цілики, розташовані нижче розроблюваного пласта.

Діюче навантаження у всіх випадках - вага порід: у вертикальному напрямку на нескінченності - Н, а у горизонтальному -Н ( - густина породи, кг/м³; = /(1-) - коефіцієнт бокового опору, - коефіцієнт Пуассона породи). Задача розв`язується в додаткових напругах методом граничних елементів у формі “фіктивних” навантажень. Вихідна система рівнянь формується на основі аналітичного рішення задачі Кельвіна про дію нормальних і дотичних зусиль, рівномірно розподілених уздовж відрізка, довільно орієнтованого в нескінченному пружному середовищі. Межі областей граничного напруженого стану встановлюються за критерієм П.П. Баландіна.

Вагою порід в області граничного напруженого стану над лавою створюється навантаження Р₀, що діє на перекриття секції механізованого кріплення. Крім того, на перекриття діє навантаження, зумовлене руйнуванням вугілля в зоні віджимання, що залежить від властивостей вугілля, рівня концентрації напруг _уу перед очисним вибоєм, швидкості його руху і від розміру. Тиск, що “знімається” з пласта, визначається за формулою, отриманою В.Г. Гмошинським, яка має вигляд:

. (1)

У формулі (1) С - зчеплення вугілля, МПа;

f = tg - коефіцієнт тертя вугілля по вугіллю;

- кут внутрішнього тертя; h = m/2;

m - потужність вугільного пласта, м;

l₁ - розмір уздовж осі Ох виробленого простору за очисним вибоєм, не заповненого зруйнованими породами, м;

T = 5...6 годин - реологічний коефіцієнт, що характеризує час релаксації напруг при руйнуванні вугілля;

K = (K_y)_max - 1; (K_y)_max - максимальний коефіцієнт концентрації напруг стосовно рівня Н попереду очисного вибою (визначається за розробленим алгоритмом методом граничних елементів з урахуванням наявності в досліджуваній області масиву ціликів і крайових частин суміжних пластів, а також з урахуванням надробки (підробки));

V_л - швидкість посування лави, м/год;

S - область зруйнованого вугільного пласта, м.

Виконані дослідження показали, що в розглянутих гірничо-геологічних умовах при швидкості посування лави 4 м/доб зона руйнування вугілля S за 6 годин поширюється в глибину масиву на 0,8...1,0 м. Більша частина тиску P(V) сприймається масивом, а менша, порядку 2,5...3,0% створює додаткове навантаження на перекриття механізованого кріплення.

За допомогою розробленого алгоритму для розглянутих умов встановлені границі зон ПГТ у покрівлі і ґрунті пласта, що виймається, визначені величини максимального коефіцієнта концентрації (K_у)_max і навантаження на механізоване кріплення. З`ясувалося, що за фактором гірського тиску найбільш небезпечним є період виходу лави з-під крайової частини пласта, що розташований нижче. Зокрема, механізоване кріплення виявляється максимально навантаженим, коли вибій знаходиться на відстані 5...10 м від крайової частини. Показано, що в умовах підробки при ширині цілика 50 м механізоване кріплення відчуває найбільший тиск, коли лава знаходиться на відстані 20...25 м від границі цілика і над його середнім перетином.

У розділі 3 наводяться співвідношення для максимальних значень зближень ґрунту і покрівлі в лаві і максимальних коефіцієнтів концентрації напруг _уу в покрівлі пласта, що відпрацьовується, у зоні опорного тиску попереду очисного вибою. Співвідношення отримані шляхом множинного корреляційного аналізу 150 варіантів розрахунків із різними значеннями визначальних параметрів для умов надробки, коли лава рухається в напрямку до крайової частини, мають наступний вигляд:

(2)

. (3)

Аналогічні залежності стосовно до умов підробки мають вигляд

(4)

. (5)

У випадку виходу лави з-під крайової частини (в умовах надробки)

, (6)

. (7)

У цьому ж випадку для умов підробки отримані залежності:

, (8)

. (9)

Виходячи з можливих границь зміни величин, що варіюють, параметрам, які входять у формули (2)…(9), у розрахунках надавалися значення: _пН/(_с)у [0,25; 0,27; 0,29; 0,31; 0,33; 0,35], Е_п / Е_у [1,8; 2,8; 4,0], l/l_н і l/l_п [0,033; 0,166; 0,330; 0,660] (Е_п, Е_у - модулі пружності породи покрівлі й вугілля; _п - густина породи покрівлі; (_с)у - межа міцності вугілля на стиск, l_п = l_н = 150 м - розмір зони надробки і підробки уздовж осі Ох).

За даними 108 варіантів розрахунку встановлена також залежність розміру L₀ зони ПГТ попереду очисного вибою від ширини цілика l_ц і потужності міжпластя h₂, що має вид

. (10)

Для умов надробки у випадку, коли вибій знаходиться під краєм цілика (положення IV на рис. 1б) отримана залежність відносної максимальної напруги у покрівлі в зоні ПГТ попереду лави від параметрів Е_п/Е_у, _пН/(_с)у и h₂/l_ц, що має вид

. (11)

Формули (10) і (11) справедливі при h₂ [5...20] м, l_ц [20…50] м для умов, у яких Е_п / _п [0,4...1,2]10³ і _пН/(_с)у [0,25...0,35].

Залежності (1...11) покладені в основу розробленої методики розрахунку раціональних параметрів механізованого кріплення при роботі в зонах ПГТ від ціликів і крайових частин суміжних пластів. За допомогою цієї методики знайдено навантаження Q = P₀ + 0,03P(V), що діє на перекриття секції механізованого кріплення при різних значеннях швидкості посування лави V і коефіцієнту концентрації напруг (K_y)_max (рис. 2), і визначені реакції в гідростояках у різних зонах ПГТ. Показано, що для його ефективної роботи необхідно укоротити консоль перекриття на 0,33 м, при цьому збільшується опір кріплення біля вибою та більш рівномірно навантажуються гідростояки.

1 (K_y)_max = 5; 2 (K_y)_max = 4; 3 (K_y)_max = 3.

Встановлено, що з точки зору гірського тиску на кріплення швидкість посування лави повинна бути не менша, ніж 4 м/доб і що безпечними, за фактором гірського тиску, є відстані між лавами суміжних пластів L = 60 м і L = 65 м для умов підробки і надробки відповідно.

У розділі 4 описуються результати шахтних спостережень за проявами гірського тиску в очисних вибоях у зонах впливу ціликів (крайових частин) суміжних пластів в умовах підробки (надробки). Дослідження виконувалися у 1998...2002 роках в очисних вибоях шахт “Відродження”, “Бендюзька”, “Лісова”, “Степова” і “Великомостівська” ДХК “Львіввугілля”.

Заміряно фактичні значення зближень бічних порід у лавах, силові параметри кріплення КМ87, вивчений характер руйнування покрівлі та ґрунту.

З`ясувалося, що в зонах ПГТ максимальна величина конвергенції поблизу вибою лави збільшується в 2...6 разів, а у виробленому просторі в 1,5...2 рази в порівнянні з роботою поза зонами ПГТ, причому довжина ділянки, на якій відбувається зростання конвергенції, складає 1,6 м по ширині лави.

Що стосується механізованого кріплення, то в зонах ПГТ гідростояки кріплення працюють у режимах падаючого чи мінливого опору й практично все навантаження сприймається переднім стояком. Це підтверджує висновки, сформульовані за результатами теоретичних досліджень, і свідчить про правильність прийнятого рішення щодо збільшення опору механізованого кріплення у вибою.

Стан покрівлі вугільного пласта в зонах ПГТ у значній мірі залежить від швидкості подачі комбайна і швидкості посування очисного вибою. Збільшення швидкості подачі комбайна приводить до росту зони віджимання в крайовій частині пласта і погіршує стан покрівлі в привибійному просторі, а збільшення швидкості посування лави позначається позитивно (зменшується обсяг вивалоутворень). Раціональними для розглянутих гірничо-геологічних умов є V_k [3,0...3,2] м/хв і V_л 4 м/доб.

Виміряні значення зближень бічних порід у лаві відрізняються від роз-рахованих не більше, ніж на 16 %, а зусилля в гідростояках - не більше, ніж на 18 %.

Розроблений алгоритм використовувався також для оцінки впливу надробки на деформації пластової виробки у шаруватому масиві стосовно до умов, що моделювались у ВНДМІ за допомогою еквівалентних матеріалів. Теоретичні значення відрізнялись від експериментальних не більше, ніж на 5%. Це говорить про достатню універсальність і ефективність розробленого алгоритму і свідчить про вірогідність отриманих на його підставі результатів.

На основі теоретичних і шахтних досліджень для підвищення ефективності роботи очисних вибоїв рекомендовані і впроваджені на шахтах ДХК “Львіввугілля” наступні заходи:

1) модернізована конструкція перекриття механізованого кріплення КМ87 і КМ88 (на 0,33 м укорочена консоль);

2) при швидкості подачі комбайна V_k = 3,0...3,2 м/хв забезпечується швидкість посування лави V_л 4 м/доб,

3) організовано п'ятизмінний режим роботи очисних вибоїв.

При цьому навантаження на очисний вибій досягає 1500 т/доб. Від впровадження рекомендованої технології на шахті “Відродження” отриман річний економічний ефект по одній лаві у розмірі 289498 грн. Усього за період з 1997 по 2002 рік видобуто понад 5 млн тонн вугілля.

ВИСНОВОК

У дисертації вирішена актуальна наукова задача обґрунтування параметрів розробки зближених вугільних пластів механізованими комплексами в умовах Львівсько-Волинського родовища.

Основні підсумки, що узагальнюють висновки, та практичні рекомендації зводяться до наступного.

1. На основі методу граничних елементів і відомого аналітичного рішення В.Г. Гмошинського з використанням критерію П.П. Баландіна розроблено розрахунковий алгоритм визначення та аналізу НДС неоднорідного шаруватого масиву стосовно до виїмки зближених пластів в умовах надробки (підробки).

На відміну від відомих, розроблений алгоритм враховує концентрацію напруг від ціликів (крайових частин) суміжних пластів і швидкість посування лави.

2. Результати розрахунків за розробленим алгоритмом узагальнені й представлені у вигляді співвідношень, що характеризують закономірності проявів гірського тиску при вийманні зближених пластів, а саме:

- з урахуванням напрямку руху лави щодо крайової частини суміжного пласта та умов розробки (надробка чи підробка) отримано корреляційні співвідношення для максимальних конвергенцій у лаві і максимальних коефіцієнтів концентрації напруг _уу в зоні опорного тиску попереду очисного вибою;

- для умов надробки отримана нелінійна корреляційна залежність розміру зони ПГТ попереду очисного вибою від ширини цілика і потужності міжпластя;

- для умов надробки у випадку, коли вибій знаходиться під краєм цілика, встановлена нелінійна корреляційна залежність максимальних напруг _уу у покрівлі розроблюваного пласта в зоні опорного гірського тиску від глибини розробки, фізико-механічних характеристик вугілля та породи покрівлі, а також від ширини цілика й потужності міжпластя.

3. У результаті шахтних спостережень зафіксовано наступні специфічні прояви гірського тиску в розглянутих гірничо-геологічних умовах:

- збільшення швидкості подачі комбайна V_к з 3 м/хв до 4,5 м/хв при роботі механізованих комплексів у зонах ПГТ від ціликів і крайових частин суміжних пластів приводить до збільшення питомого вивалоутворення порід покрівлі в привибійному просторі з 10 % до 70 %. У той же час при збільшенні швидкості посування лави V_л з 1,2 м/доб до 4,2 м/доб площа вивалоутворення скорочується в 5...8 раз і в 1,32 разу зменшується навантаження на кріплення.

4. На основі отриманих корреляційних співвідношень і результатів шахтних спостережень розроблена “Методика і рекомендації до визначення раціональних параметрів механізованого кріплення при роботі в зонах впливу ціликів і крайових частин суміжних пластів”.

За допомогою даної методики показано, що, з точки зору проявів гірського тиску, найбільш небезпечним є період виходу лави із зони впливу крайової частини пласта, що розташований нижче, а при роботі лави в зоні впливу цілика найбільш небезпечним для механізованого кріплення є режим роботи в умовах підробки, коли вибій знаходиться на відстані 20...25 м від краю цілика (при ширині цілика 50 м).

Дані положення є визначальними при розрахунку силових параметрів використовуваного кріплення.

5. Для умов шахт Львівського регіону сформульовані рекомендації з параметрів ведення очисних робіт у зонах підвищеного гірського тиску від ціликів і крайових частин суміжних пластів:

- збільшити опір використовуваного механізованого кріплення КМ87 у вибою шляхом укорочення консолі перекриття на 0,33 м;

- організувати п'ятизмінний режим роботи лав і при швидкості подачі комбайна V_к = 3,0...3,2 м/хв забезпечити посування очисного вибою зі швидкістю V_л 4 м/доб;

- при роботі лав по зближених пластах витримувати відстані між вибоями L = 60 м і L = 65 м відповідно в умовах надробки й підробки.

Завдяки використанню даних рекомендацій на шахтах ДХК “Львіввугілля” за період з 1997 р. по 2002 р. було видобуто понад 5 млн т вугілля при навантаженні на лаву 1500 т/доб. Річний економічний ефект від впровадження рекомендованої технології відробки зближених вугільних пластів механізованими комплексами КМ87 (КМ88) з новими конструктивними параметрами у лаві 421 шахти “Відродження” склав 289498 грн.

6. Результати розрахованих значень реакцій у гідростояках механізованого кріплення відрізняються від відповідних виміряних величин не більш, ніж на 18 %, а зближення ґрунту та покрівлі в лавах - не більш, ніж на 16 %.

Множинні корреляційні відношення встановлених залежностей мають значення 0,90...0,98, а величини критерія Фішера значно перевищують однопроцентні межі відхилень, що свідчить про досить тісну корреляцію досліджуваних випадкових величин з параметрами, що варіюють, і про статистичну значимість установлених зв`язків.

Основні положення та результати дисертації опубліковані в таких роботах

1. Новикова Л.В., Наливайко Я.М., Сердюк В.П. Определение допустимого расстояния между очистными забоями сближенных угольных пластов // Геотехническая механика. Межвед. сб. научн. трудов, НАН Украины, ИГТМ.- Вып. 33.- 2000.- С. 45-48.

2 Новикова Л.В., Бузило В.И., Наливайко Я.М. Оценка степени влияния очистных работ на подготовительные выработки при отработке сближенных пластов // Сб. научн. трудов НГА Украины.- №10.- 2000.- С. 35-38

3. Новикова Л.В., Заславская Л.И., Наливайко Я.М. Напряженно-деформированное состояние массива при разработке свиты пластов // Геотехническая механика. Межвед. сб. научн. трудов, НАН Украины, ИГТМ.- Вып. 25.- 2001.- С. 85-88.

4. Новикова Л.В., Кошка А.Г., Наливайко Я.М. Определение зон повышенного горного давления и оценка их влияния на отработку сближенных пологих пластов // Геотехническая механика. Межвед. сб. научн. трудов, НАН Украины, ИГТМ.- Вып. 26.-2001.- С. 87-91.

5. Новикова Л.В., Заславская Л.И., Наливайко Я.М. Проявления горного давления при надработке и подработке пластовой подготовительной выработки // Науковий вісник НГА України, Дніпропетровськ.- 2001.- № 4.- С. 34-35.

6. Бузило В.И., Сердюк В.П., Кошка А.Г., Наливайко Я.М. Определение вероятности разрушения пород кровли при камерной системе разработки угольного пласта // Вестник ХГТУ.- Херсон.- Вып.8.- 2000.- С. 41- 44.

7. Новикова Л.В., Бузило В.И., Наливайко Я.М. Прогнозирование проявлений горного давления при подработке и надработке угольного пласта // Вестник ХГТУ.- Херсон.- Вып.12.- 2001.- С. 193-196.

8. Новикова Л.В., Заславская Л.И., Наливайко Я.М. Получение корреляционных соотношений для определения напряжений и перемещений в междупластье // Труды Х международного симпозиума “Методы дискретных особенностей в задачах математической физики”.- МДОЗМФ-2001.- Херсон.- 2001.- С. 246-248.

Внесок автора в роботи, опубліковані в співавторстві:

[1], [4], [6], [7] - постановка задач, розробка розрахункового алгоритму; [2] - оцінка стійкості пластової виробки за допомогою розробленого алгоритму; [3], [8] - кореляційний аналіз результатів досліджень; [5] - порівняльний аналіз теоретичних та експериментальних даних.

Размещено на Allbest.ru