Размещено на http://www.allbest.ru/

• Зміст
• Вступ
• 1. Геологічна і гірничо-технологічна характеристика родовища
• 2. Підготовка гірської породи до виймання
• 3. Розкриття робочих горизонтів та гірничо-капітальні роботи
• 4. Розрахунок екскаваторів
• 5. Розрахунок транспорту
• 6. Відвалоутворення
• 7. Рекультиваційні роботи
• 8. Охорона праці
• Список використаної літератури


Вступ

Відкритий спосіб розробки корисних копалин є найбільш перспективним у технологічному, економічному і соціальному відношеннях. Завдяки розвитій індустріальній базі і значним запасам корисних копалин, розташованим близько до денної поверхні, цим способом у даний час добувається приблизно 3/4 загального обсягу твердої мінеральної сировини, споживаного народним господарством країни. Це стосується руд чорних і кольорових металів, вугілля, гірничотехнічної сировини, будівельних гірських порід. Прогресивний відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин одержить подальший розвиток при значному поліпшенні економічних показників на основі удосконалювання техніки, технології й організації гірничого виробництва, упровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, природоохоронних і ресурсозберігаючих технологій.

Даний курсовий проект складається з графічної частини та пояснювальної записки. У графічній частині зображено кар'єр та його розріз, земельний відвід, паспорт буровибухових робіт та технологічна схема кар'єру. Пояснювальна записка містить розрахунки кар'єру та пояснення до графічної частини і самих розрахунків.



1. Геологічна і гірничо-технологічна характеристика родовища

Бешуйське родовище кам'яного вугілля

Кам'яне вугілля в Криму зустрічається серед пісковиків нижньої юри, пісковиків та конгломератів верхньої юри і нижньої крейди. Найбільші концентрації вуглистої маси зосереджені в середньоюрських відкладах. Умови, сприятливі для вугленагромадження, склалися в Криму в кінці ранньої та з початку середньої юри. Пізніше вугленосна формація була сильно розмита і частково тектонічно порушена. Від розмиву збереглися лише незначні масиви вугленосних порід. Вважається, що промислове значення серед них має лише Бешуйське родовище.

Бешуйське родовище кам'яного вугілля розміщене в гористій міспевості на північному схилі, головного пасма Кримських гір, у долині р. Чуюн-Унгп. Воно зв'язане шосейною дорогою з м. Бахчисараєм, від якого розміщене за 35 км на південь.

Вугленосна бешуйська формація відноситься до байосу. В підошві вугленосної світу лежать грубозернисті аркозові пісковики. Вкриває її потужна товща сірих глин, переверствованих з дрібно- і середньозернистими пісковиками. У верхній частині цієї товщі виявлені порфірити і вулканічні туфи. Загальна потужність середньої юри в басейні Чуюн-Унги перевищує 1500 м.

Вугленосна товща простягається в широтному напрямку. Верстви падають на захід під кутом 40--45°. Вгору вугленосні верстви поширюються майже до вододілу. У верхній частині схилу їх залягання ускладнюють два розломи. Висяче крило вуглистих відкладів складає гору Бешуй-Шор -- найвищу на вододілі Чуюн-Унги і Яполаху. По долині Яполаху, у північній частині родовища, вугленосні відклади зрізані великим положистим скидом.

По простяганню вугленосні відклади поширюються більш як на 1100 м, по падінню -- на 350--400 м.

В межах бешуйської вугленосної товщі залягають чотири пласти вугілля, два із них робочої потужності. Пласт Біюк має товщину близько 2 м. Складається він з чергування чистого вугілля і проверстків глинистого вугілля та де-не-де вуглистої глини. В напрямку до Бешуй-Шору цей пласт виклинюється.

Несталий також і верхній робочий пласт вугілля Екі-Хат. В районі скидів потужність цього пласта стає значною. До долини річки потужність його знижується до 0,4--0,5 м. Вугілля з цього пласта має смоляно-чорнпй колір і слабкий блиск, воно крихке і легко загоряється.

Вугілля Бешуйського родовища невисокої якості. Теплотворна здатність його -- близько 4500 ккал. Золи в ньому, в середньому, 40%, летких речовин 20--22, сірки, переважно органічного походження,- 1,15--3,43 %. Якість вугілля верхнього пласта дещо краща. Теплотворність його -- близько 6500 ккал. Вміст смоли - 7,8, коксу - 70,8, води - 5,3%, густина - 0,98.

Бешуйське родовище кам'яного вугілля має незначні запаси. Проте воно заслуговує уваги як джерело побутового і енергетичного палива місцевого значення.

Вихідні дані для розрахунків:

- потужність:

розкривних порід 24 м

корисної копалини 40 м

- розміри покладу:

довжина 3400 м

ширина 2000 м

- річна продуктивність9 млн. м³ / рік

- породи розкриву супісь

- корисна копалина кам'яне вугілля

- транспорт автомобільний

1.

	Робочий уступ	Неробочий уступ
Розкр. п.
К. к.

1.1 Глибина кар'єру:

(м)

де h_в - потужність вскришних порід

h_к - потужність порід корисних копалин

1.2 О”єм гірської маси в контурах кар'єру:

- Периметр дна кар'єру:

(м)

де L_Д - довжина покладу по дну кар'єру

В_Д - ширина покладу по дну кар'єру

- Площа дна кар'єру:

(м²)

- Об'єм гірської маси в кінцевих контурах кар'єру:

де _ср - середнє значення кутів природного укосу вскриші та корисної копалини

1.3 Об'єм розкривних порід в контурах кар'єру:

1.4Об'єм к.к. в контурах кар”ру:

(м³)

1.5 Промислові запаси при експлуатаційних втратах 5% :

(м³)

де - експлуатаційні втрати

2.6.Строк існування кар'єру:

(років)

де Q^р_к.к - річна продуктивність по корисній копалині

1.7 Середній промисловий коефіцієнт розкриття:

1.8 Річна продуктивність кар”єру по розкривним породам:

мі/рік

1.9 Режим роботи підприємства:

Тзм=8год

nзм=2

Nдн=250днів

1.10 Об'єм добових та змінних величин по розкривних та видобувних породах

2. Підготовка гірської породи до виймання

Гірські породи, які складають родовище корисних копалин, поділяються на корінні (магматичні, метаморфічні та осадові), що залягають у товщі земної кори по місцю свого утворення, та наноси (перевідкладені або перенесені подрібнені породи), що вкривають корінні породи. Гірські породи можуть знаходитися у природному (незачеплений масив) або штучно змінений (шляхом висадження, механічним чи хімічним способом тощо) стані. При розробці гірські породи сприймають різного роду впливи (удари, зсув, ущільнення, переміщення), в результаті чого змінюється їх стан.

Підготовка гірських порід до виймання здійснюється з метою створення технічної можливості та найкращих умов для виконання послідуючих процесів виїмки та навантаження гірської маси, транспортування, відвалоутворення та переробки. В залежності від типу та стану порід підготовка їх до виймання може в основному здійснюватися наступними способами: запобіганням промерзанню, відтаюванням мерзлих порід, гідравлічним послабленням або розміцненням, механічним чи вибуховим розпушенням.

Захист порід від промерзання викликаний тим, що при низьких температурах їх неможливо чи нераціонально розробляти без попереднього розпушення. Розрахунки показують, що питомі зусилля копання при промерзанні порід на глибину до 2 м збільшуються для м'яких та щільних порід у 5-5,5 рази. Міцність промерзлих порід відповідає міцності напівскельних порід. По практичним даним, кар'єрні механічні лопати з ковшем об'ємом 4 м³ можуть розробляти без попереднього розпушення шар мерзлої породи потужністю 0,5-0,6 м. Для запобігання промерзанню породи застосовують переорювання, розпушення, боронування та утеплення поверхневого шару, створюється сніговий або штучний льдоповітряний покрив, створюються спеціальні навіси та тепляки.

Відтаювання порід здійснюється парою, водою, глибинним чи поверхневим електрообігріванням, поверхневим пропалюванням тощо. При глибинному електрообігріванні електроди розміщуються в шпурах, що пробурені на глибину промерзання породи на відстані 0,5-0,7 м один від одного.

Сутність вибухового подрібнення полягає у відділенні породи від масиву та дробленні її до заданих розмірів. Вибухове дроблення знайшло широке поширення при підготовці напівскельних порід до виймання. Воно є чи не єдиним способом при підготовці скельних порід до виймання на кар'єрах.

На кар'єрі для висадження породи застосовується метод свердловинних зарядів, який полягає в тому, що заряди вибухової речовини (ВР) розміщуються у свердловинах діаметром 75-400 мм. Цей метод найбільш задовольняє вимоги вибухових робіт на даному кар'єрі.

2.1 Показник буримості для корисної копалини

уст=70МПа,

узс=5МПа--межа міцності породи на стискання і на зсув;

с=1,2т/мі--щільність породи

2.2 За показником буримості вибираємо буровий верстат:СБР-160, dсв=190мм.

Технічні характеристики верстату.

Діаметр свердловин, мм: 190

Глибина свердловин, м: 25,32

Кут нахилу свердловин до горизонту, градуси: 60-90

Максимальне осьове зусилля на долото, кН:80

Частота обертання бурового ставу, хв^-1: 80,124,160,24

Швидкість пересування, км/год: 0,66;0,9

Встановлена потужність електродвигунів, кВт: 90

Витрати стисненого повітря на очищення свердловин, м³/хв: 50

Маса, кг 18000

Схема бурового верстата СБР-160: 1-рама; 2-гусеничний хід; 3-кабіна; 4-мачта; 5-обертач

2.3 Визначаємо питомі витрати ВР:

де d_е =0,3кг/мі- еталон питомої витрати вибуху для “Амоніту 6ЖВ”

К_пер =1,2-переводний коефіцієнт від “Амоніту 6ЖВ” до гранулотолу

2.4 Місткість 1 м свердловини:

Д=1кг/дм³-щільність заряджання вибухівки в свердловину

2.5 Визначаємо опір по підошві:

т=1-коефіцієнт зближення свердловин

c=3м-відстань від верхньої бровки до бурового верстата встановленого на уступі.



2.6 Перебур свердловини:

2.7 Довжина набивки:

м=0,4-0,7-коеф. набивки

2.8 Глибина свердловини:

2.9 Глибина заряду вибухової речовини в свердловині:

2.10 Параметри сітки свердловини:

Відстань між свердловинами в ряду:

Відстань між рядами:

2.11 Необхідна кількість свердловин в ряду для підривання блоку об'ємом, який забезпечує тижневу роботу виймального устаткування:

2.12 Фактичний об”єм гірської маси, що підлягає підриванню:

2.13 Фактичний об”єм гірської маси блоку в розрихленому стані:

2.14 Визначаємо парк бурових верстатів:

Змінна продуктивність бурового верстату:

То=1/14,Тв-час виконання основних і допоміжних операцій бурового верстату,год

Квб-коеф. використання бурових верстатів в часі

Тр+Тпз=(0,5…1)год

Твп=(1…1,5)год

Тижнева продуктивність:



вихід взірваної гірської маси з 1 м свердловини:

робочий парк бурових верстатів:

інвентарний парк бурових верстатів з врахуванням 20% резервування:

2.15 Параметри розвалу взірваної породи:

ширина розвалу взірваної породи:

Кв-коеф., що враховує взриваємість г. п.;

Кв=1-коеф., що враховує кут нахилу свердловини до горизонту;

Кз=0,8…1-коеф. дальності викиду взірваної породи, що залежить від часу сповільнення.

Висота розвалу(при багаторядному підриванні перевищує висоту уступу на 5-30%):

2.16 Основні показники правил безпеки при проведені буро-вибухових робіт:

Радіус небезпечної зони за дією поверхової дії:

;

Ксп=10…15-коеф., що враховує розташування зарядів відносно вільних поверхонь;

Радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на споруди:

Радіус небезпечної зони сейсмічної дії на споруди і будівлі:

;

Кс=3…15-коеф.,який залежить від порід під основою споруд

3. Розкриття робочих горизонтів та гірничо-капітальні роботи

При розробці родовищ корисних копалин відкритим способом гірська маса переміщується (транспортується) від забоїв, що розміщені на робочих горизонтах кар'єру, до пунктів її прийому на поверхні або у кар'єрі.

Пунктами прийому є внутрішні чи зовнішні відвали для вскришних порід та склади і збагачувальні фабрики для корисної копалини. Робочі горизонти в кар'єрі та пункти прийому гірської маси на поверхні у більшості випадків мають різні висотні відмітки. Таким чином, при проектуванні транспортних комунікацій у кар'єрі, що забезпечують надійну та економічну роботу кар'єрного транспорту, виникає задача оптимального їх розміщення не тільки у плані, але і у профілі. Ця задача вирішується при проектуванні розкриття кар'єрного поля. Розкриття кар'єрного поля здійснюється гірничими виробками, що забезпечують транспортний доступ із земної поверхні до робочих горизонтів кар'єра з метою доставки вскришних порід на відвали, а корисної копалини до пунктів їх прийому на поверхні. Вскришні гірничі виробки починаються на поверхні або з уже розкритого проміжного робочого горизонту та закінчуються на відмітці робочого майданчика горизонту, що розкривається.

3.1 Довжина капітальних траншей:

і=80…120‰-керуючий підйом траншеї для авто транспорта

3.2 Дійсна довжина траси капітальної траншеї:

3.3 Об'єм капітальних траншей зовнішнього закладання по розкривним породам:



3.4 Об”єм капітальної траншеї внутрішнього закладання:

;

3.5 Об”єми капітальних траншей:

3.6 Загальний об”єм траншей по розкривним породам:

3.7 Загальний об'єм траншей по корисній копалині:

3.8 Строк відпрацювання траншей по розкривній породі:

3.9 Строк відпрацювання траншей по корисній копалині:

4. Розрахунок екскаваторів

Виїмково-навантажувальні роботи полягають у виїмці гірської маси із забою та навантаження її у засоби транспорту чи переміщенні у відвал. В якості виїмково-навантажувального обладнання на кар'єрах використовуються екскавацій ні машини циклічної та неперервної дії. Забій представляє собою торець, відкіс чи майданчик уступу.

Технічна можливість та економічна доцільність використання на кар'єрах різного виїмково-навантажувального обладнання залежить від міцності порід, умов залягання корисної копалини, необхідної продуктивності однієї машини та кар'єра в цілому, виду механізації суміжних процесів, кліматичних умов, способу виїмки тощо.

4.1 Розрахунок параметрів елементів системи розробки:

;

Тому екскаватор на розкривну породу ЕКГ-8И, а на корисну копалину -- ЕКГ-3,2.

Технічні характеристики екскаватора ЕКГ-8И:

- Ємність ковша 8 м³

- Радіус черпання на рівні установки 11,9 м

- Макс. радіус черпання 18,2 м

- Макс. радіус розвантаження 16,3 м

- Макс. висота черпання 12,5 м

- Макс. висота розвантаження 9,1 м

- Ухил, що долає екскаватор 12⁰

- Маса 370 т

- Потужність силового обладнання 520 кВт

- Цикл (при куті повороту 90⁰) 28 с

Технічні характеристики екскаватора ЕКГ-3,2:

- Ємність ковша 3,2м³

- Радіус черпання на рівні установки 8,8м

- Макс. радіус черпання 13,5м

- Макс. радіус розвантаження 12м

- Макс. висота черпання 9,8м

- Макс. висота розвантаження 6,1м

- Ухил, що долає екскаватор 12⁰

- Маса140 т

- Потужність силового обладнання 250кВт

- Цикл (при куті повороту 90⁰) 23,3с

4.2 Ширина заходки механічної лопати:

гірничий відкритий розробка вугілля

4.3 Ширина робочої площадки:

для розкривних порід:

для корисної копалини:

4.4 Продуктивність екскаватора:

4.4.1 Годинна технічна продуктивність:

4.4.2 Змінна експлуатаційна продуктивність:

-коеф. використання екскаватора в часі

4.5 Робочий парк екскаватора по розкривним уступам:

4.6 Робочий парк екскаватора по корисним копалинам:



5. Розрахунок автомобільного транспорту:

Вскриша:

Вибір типорозміру автосамоскидів здійснюється по вантажопідйомності та місткості кузова.

Вибираємо автосамоскид БелАЗ-548

Технічна характеристика автосамоскида БелАЗ-548

- Вантажопідйомність, т40

- Колісна формула 4х2

- Маса, т29

- Місткість кузова, м³21,7

- Максимальна швидкість руху,км/год50

- Довжина, м8,1

- Ширина, м3,8

- Мінімальний радіус поворота, м10

- Потужність двигуна,кВт 367

- Витрати палива на 100 км шляху, л 200

Кількість ковшів, що розвантажується в один самоскид:

Кількість автосамоскидів, що може ефективно використовуватися з одним екскаватором:

де Тр-тривалість рейсу, хв;

tз-тривалість завантаження автосамоскида, хв

Інвентарний парк автосамоскидів становитиме:

де фг=0,7-0,8-коефіцієнт технічної готовності

Пропускна здатність автошляхів:

Кнер=0,5-0,8-коефіцієнт нерівномірності руху автотранспорту

Lб=50-60м-безпечна відстань між автосамоскидами.

Провізна здатність автошляхів:

Крез=1,75-2-коефіцієнт резерву провізної здатності.

Корисна копалина:

Вибір типорозміру автосамоскидів здійснюється по вантажопідйомності та місткості кузова.

Вибираємо автосамоскид БелАЗ-540

Технічна характеристика автосамоскида БелАЗ-540

- Вантажопідйомність, т27

- Колісна формула 4х2

- Маса, т21

- Місткість кузова, м³15,8

- Максимальна швидкість руху,км/год55

- Довжина, м7,3

- Ширина, м3,48

- Мінімальний радіус поворота, м8,5

- Потужність двигуна,кВт 265

- Витрати палива на 100 км шляху, л 125

Кількість ковшів, що розвантажується в один самоскид:

Кількість автосамоскидів, що може ефективно використовуватися з одним екскаватором:

де Тр-тривалість рейсу, хв;

tз-тривалість завантаження автосамоскида, хв

Інвентарний парк автосамоскидів становитиме:

де фг=0,7-0,8-коефіцієнт технічної готовності

Пропускна здатність автошляхів:

Кнер=0,5-0,8-коефіцієнт нерівномірності руху автотранспорту

Lб=50-60м-безпечна відстань між автосамоскидами.

Провізна здатність автошляхів:

Крез=1,75-2-коефіцієнт резерву провізної здатності.

6. Відвалоутворення

Відкрита розробка родовищ корисних копалин повґязана з необхідністю виїмки й переміщення значних обсягів розкривних порід, що покривають, а іноді й що підстилають (при розробці крутих родовищ) поклад. Переміщувані обсяги вскришних порід розміщаються (складуються) на відводеденій спеціально для цієї мети площах. Насип, що утвориться в результаті складування розкривних порід, називається відвалом, а сукупність виробничих процесів по розміщенню розкривних порід у відвал - відвальними роботами. Технологія, механізація й організація відвальних робіт становлять сутність і зміст процесу відвалоутворення.

Відвалоутворення є завершальним етапом у технологічному ланцюзі виробництва розкривних робіт. Від чіткого й безаварійного виконання відвальних робіт у значній мірі залежать техніко-економічні показники роботи гірського й транспортного устаткування й усього кар'єру в цілому.

Відвал розкривних порід має форму неправильної усіченої піраміди. Він характеризується наступними параметрами: висотою й числом уступів (ярусів), кутом відкосів уступів, що результують кутом відкосу відвала, прийомною здатністю, довжиною й способом переміщення відвального фронту робіт, розмірами в плані й ін.

6.1 Необхідна площина під відвал визначається за формулою:

Vв - об'єм розкривних порід, що підлягає розміщенню у відвалах

Кр.о - коеф. залишкового розрихлення породи у відвалі;

Но - висота відвалу;

Ко - коеф., що враховує використання площі відвалу.

6.2 Кількість автосамоскидів, що одночасно розвантажуються:

Q-годинна продуктивність кар'єра по розкривним породам;

Tр.м-тривалість розвантаження та маневрування автосамоскиду;

Кнер-коеф. нерівномірності роботи кар'єру.

6.3 Довжина фронту розвантаження:



6.4 Приймаємо бульдозер та визначаємо парк бульдозерів:

Технічна характеристика бульдозера Д-492А

- Потужність двигуна,кВт/к.с.79,4/108

- Базовий трактор Т-100ГП

- Маса бульдозера, т2,2

- Маса бульдозера з трактором, т14,2

- Максимальне заглиблення, мм1000

- Максимальне тягове зусилля, кН90

- Максимальний підйом, мм1100

- Кут поперечного переміщення, градуси5

- Кут різання, градуси 265

- Тип відвала універсальний

6.5 інвентарний парк бульдозерів на відвалі визначаться за виразом:

7. Рекультиваційні роботи

Швидке розширення сфери матеріального виробництва, його масштабів, стрімкий технічний прогрес обумовлюють усе більш інтенсивну експлуатацію природних ресурсів і зв'язані з високими темпами розвитку гірничодобувної промисловості. Вид змін, що відбуваються при цьому, у навколишньому середовищі залежить від гірничо-геологічних умов розроблювальних родовищ, застосованої технології видобутку і переробки корисної копалини і заходів боротьби з негативними наслідками ведення гірських робіт. Завжди були важливими питання раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. Діючі нині постанови ставлять за обов'язок підприємствам, що розробляють родовища корисних копалин відкритим і підземним способами, приводити порушені земельні ділянки в стан, придатний для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві, а при провадженні робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового шару, знімати і зберігати його з метою подальшого використання для рекультивації земель і підвищення родючості малопродуктивних угідь.

Заходи технічного характеру по охороні навколишнього середовища полягають в усуненні змін, що відбулися в навколишньому середовищі в результаті ведення гірських робіт, і запобіганні змін навколишнього середовища. Усунення змін, викликаних веденням гірських робіт відкритим способом розробки, полягає в основному в рекультивації земель, порушених у результаті. Під рекультивацією земель прийнято розуміти комплекс інженерних, гірничотехнічних, меліоративних, сільськогосподарських, лісогосподарських і інших робіт, спрямованих на відновлення продуктивності порушених промисловістю земель і повернення їх у господарське користування. Цикл рекультиваційних робіт поділяється на два етапи: перший етап -- гірничотехнічна рекультивація, другий -- біологічна. До плану рекультиваційних робіт входить виймання та складування родючого шару грунту з розміщенням його в тимчасові відвали з метою подальшого використання.

Для зняття родючого шару використовують колісні скрепери.

7.1 Об'єм родючого шару грунту, що підлягає скреперуванню визначається:

де hр=0,3-1м-середня потужність родючого шару.

Для транспортування родючого шару обираємо скрепер Д-374.

Технічна характеристика:

- Базова машина Т-100ГП

- Ємність ковша 6-8м³

- Потужність приводу 100к.с.

- Спосіб розвантаження примусовий

- Глибина різання 320мм

- Ширина захвату ковша 2672мм

- Максимальна швидкість руху 10,15км/ч

- Габарити:

Довжина 8400мм

Висота 3090мм

Ширина 3025мм

- Маса скреперу 6600кг

Оскільки родючий шар має зніматися з деяким випередженням у часі основних вскришних робіт, то приймаємо час зняття родючого шару 28 років.

7.2 Річна продуктивність по родючому шару:

(м³/рік)

7.3 Змінна продуктивність по родючому шару:

(м³/зміну)

7.4 Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера визначається за формулою:

(м³/зміну)

де Еск - місткість ковша скрепера;

Кск - коеф. скреперування;

Кв.ск=0,7 - 1,5 - коеф. використання скрепера в часі;

Тц.р - тривалість робочого циклу скрепера,хв:

tн=0,7 - 1,5хв - тривалість наповнення ковша;

tр.г,tр.п - тривалість руху скрепера з вантажем та без нього;

tр=0,3 - 1хв - тривалість розвантаження;

tд - тривалість допоміжних операцій;

8. Охорона праці

Правила безпеки при роботі на буровому верстаті.

До обслуговування бурового верстата допускаються тільки робітники, що пройшли спеціальне навчання і одержали права на керування верстатом. Усі роботи на верстаті повинні виконаються у строгій відповідності з вимогами Правил безпеки на відкритих роботах.

Основні умови безпечної роботи на бурових верстатах зводяться до наступного:

працювати можна тільки на справному буровому верстаті;

не допускається експлуатація верстата без заземлення корпусів електроустаткування;

обертові частини повинні мати огородження;

забороняється робити змащення і регулювання механізмів верстата під час роботи;

усі роботи з монтажу, ремонту і ліквідації несправностей повинні виконуватися при повній відсутності напруги на верстаті;

не допускається перебування людей під щоглою при її опусканні або підніманні;

при роботі верстат повинний бути розташований перпендикулярно брівці уступу на відстані від неї не менш 3 м;

переміщення верстата на відстань до 100 м дозволяється робити із піднятою щоглою. Але якщо площадка погано вирівняна або має ухил більш 5° або верстат знаходиться поблизу ліній електропередачі, то щоглу необхідно опускати;

під час руху верстата буровий снаряд повинний бути закріплений у щоглі або знятий з верстата, а обертач повинен знаходитись у нижньому положенні;

при роботі верстата на самому верстаті й у безпосередній близькості від нього не повинні знаходяться сторонні люди.

Відповідальність за виконання правил безпеки буровою бригадою протягом зміни покладається на машиніста верстата.

Правила безпеки при роботі екскаватора

Члени екскаваторної бригади повинні чітко знати і дотримувати правил і інструкції з техніки безпеки, що складена адхвістрацією кар'єру стосовно до конкретних умов кожного кар'єру на підставі положень «Єдиних правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом».

Перед початком роботи машиніст екскаватора повинний переконається у відсутності людей і сторонніх предметів у радіусі дії робочого устаткування, між стінками вибою і кабіною екскаватора, у кузові транспортних засобів і дати сигнал про початок роботи.

Під час роботи ходовий пристрій загальмовується.

Навантаження породи в транспортні засоби можна починати тільки після сигналу про готовність їх до навантаження. Породу на автомашину слід вантажити тільки зі сторони заднього або бічного борта. Категорично забороняється проносити ківш над людьми або кабіною шофера.

Якщо у вибої проводяться вибухові роботи, екскаватор необхідно відвести на безпечну відстань і повернути до місця вибуху задньою частиною кабіни.

При роботі в темний час доби місце роботи екскаватора і під'їзні шляхи для транспортних засобів повинні бути добре освітлені.

Забороняється при роботі екскаватора знаходиться в радіусі його дії, робити змащення, регулювання механізмів, очищення машини від бруду, сходити з екскаватора і підніматися на нього. Очищення ковша від налиплої породи і заміну зубів можна робити тільки після того, як ківш буде опущений на ґрунт.

Непрацюючий екскаватор повинний бути відведений від вибою на безпечну відстань, ківш опущений на землю, кабель відключений і кабіна замкнена.

Шлях, по якому буде переміщатися екскаватор, повинний бути заздалегідь вирівняний і спланований, а на слабких ґрунтах посилений щитами або настилом з дошок, брусів або шпал.

Для переходу через мости, трубопроводи, насипи необхідно попередньо одержати дозвіл від відповідної організації.

У кабіні екскаватора на легкодоступному місці повинний знаходиться вогнегасник.

Забороняється користуватися відкритим полум'ям для прогріву редукторів передач, апаратури й агрегатів пневматичної або гідравлічної систем керування.

Не можна допускати підтікань мастила або палива.

Забороняється курити і користуватися відкритим полум'ям для освітлення при заправленні баків пальним, а також при контрольному огляді паливних баків. Забороняється відкривати бочку з бензином, ударяючи по пробці металевими предметами.

У випадку загоряння пального полум'я варто гасити, користуючись вогнегасником або засипаючи його піском, землею або накриваючи палаючий предмет щільною тканиною.

Правила безпеки при роботі на виїмково-транспортуючих машинах

Керувати виїмково-транспортуючими машинами можуть тільки особи, що знають їхній пристрій, правила вуличного руху, що освоїли навички керування і мають відповідні посвідчення на право керування однієї із зазначених машин.

Їздити і працювати дозволяється тільки на справних машинах.

При русі по дорогах слід строго дотримувати правила руху, що встановлені для автотранспорту.

При роботі у темний пору трактор і причіпна машина повинні мати передні фари для освітлення шляху і хвостові сигнали. Для освітлення скрепера при наповненні ковша на машині повинна бути встановлена задня фара.

Не можна залишати виїмково-транспортуючі машини з працюючим двигуном. Перед виходом з машини машиніст зобов'язаний зупинити її на рівній площадці без подовжніх ухилів, заглушити двигун і загальмувати її ручним гальмом.

Двері кабіни при русі машини повинні бути закриті. Категорично забороняється перевозити людей у ковші скрепера.

В запобіганні перекидання скрепера при русі по нерівностях і в небезпечних місцях ківш після закінчення розвантаження повинний бути негайно опущений. Не допускається робота скрепера при подовжньому ухилі більш 18°.

При роботі на бульдозері забороняється підніматися на схил, якщо його крутість перевищує 25°, і опускатися при ухилі більш 35°. Забороняється працювати на косогорах з поперечним ухилом більш 30°; у дощовий час на глинистих ґрунтах робота на косогорах також заборонена.



Література

Васильев М.В. Современный карьерный транспорт. - 2-е изд. - М., Недра, 1969. - 304 с.

Кузнецов Б.А., Ренгевич А.А., Шорин В.Г. Транспорт на горных предприятиях. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., Недра, 1976. - 552 с.

Кутузов Б.Н. Взрывные работы: Учебник для техникумов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М., Недра, 1988. - 383 с.

Подэрни Р.Ю. Горные машины и комплексы для открытых работ. - М., Недра, 1971. - 456 с.

Томаков П.И., Наумов И.К. Технология, механизация и организация открытых горных работ: Учебник для ВУЗов. - 3-е изд., перераб. - М.: Изд-во Моск. Горного ин-та, 1992. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru