Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових формування стану довкілля Краснокутського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових формування стану довкілля Краснокутського району

Вся територія Краснокутського району розташована в межах центрального грабена Дніпровсько-Донецької западини. Кристалічний фундамент, який залягає на глибині 10-15 км формувався протягом архею та протерозою. Він представлений гранітами, кварцитами, гнейсами, кристалічними сланцями. З початку піздньодевонської ери в центральному грабені ДДЗ почали накопичуватися осадочні породи, які є продуктами руйнування кристалічних порід північно-східного схилу Українського щита.

Товща осадочних порід, що залягає на фундаменті представлена відкладами палеозою, мезозою і кайнозою.

У геологічній будові району беруть участь породи, починаючи з докембрійських і закінчуючи четвертинними відкладами.

В докембрії виділяють три етапи його розвитку: ранньогеосинклінальний, орогенний, пізньоорогенний.

Докембрійські відклади складені петрографічно неоднорідними породами: гнейсами різного складу, гранітами, амфіболітами.

Палеозойські відклади представлені породами девону, карбону і пермі, які залягають на великих глибинах.

Мезозойські відклади виражені нижнєтріасовими, юрськими і крейдовими породами.

Тріасові відклади складені сірими і зеленувато-сірими пісковиками з прошарками глин і вапняків.

Юрські відклади представлені трьома відділами і літологічно виражені глинистими і піщано-алевритовими породами, які залягають на глибині близько 1000 м.

Крейдові відклади представлені нижнім і верхнім відділами до яких відносяться континентальні строкатосірі піщано-глинисті відклади та глауконітові піски і потужна крейдово-мергельна товща.

Кайнозойські відклади виражені породами палеогену, неогену і четвертинної системи.

Палеоген розповсюджений по всій території району і представлений переважно піщано-глинистими породами.

Відклади четвертинної системи покривають більш давні відклади. На підвищених ділянках рельєфу в підошві четвертинних відкладів залягають бурі глини. Покриваються ці глини трьома ярусами лесовидних суглинків, розділених похованими ґрунтами.

В орографічному відношенні територія району знаходиться в межах Полтавської рівнини. Полтавська рівнина утворилася в неогені. Тут переважають висоти від 150 до 200 метрів (максимальна відмітка - 216 на південь від селища Бірки). Від Середньоросійської височини через Полтавську рівнину і далі по Донецькій височині проходить головний вододіл Харківської області - між басейнами Дніпра та Дону. На вододілі беруть свій початок Мерла, Коломак, Мжа, Орчик, Берестова, Оріль, Берека та інші ріки, які ділять рівнину на ряд водолільних просторів. Їх поверхні - це залишки неогенової алювіальної-озерної рівнини, тому вони характеризуються плоским або слабо хвилястим рельєфом. Тут чітко виділяються навіть невеликі форми рельєфу: давні антропогенні курчаки - могильники висотою від 2 до 6 метрів або характерні для наших місць стопові блюдця - поди діаметром від 10 до 80 метрів, глибиною 1-2 метри, що утворились на місцях просадки лесових порід. на схилах межиріч переважає яружно-балковий рельєф, а в місцях, де ріки підмивають високі береги, розвиваються зсуви.

В межах Краснокутського району є декілька водоносних горизонтів. По-перше, це водоносні горизонти у пісках полтавського ярусу і в четвертинних відкладах.

Полтавський водоносний горизонт. Цей горизонт відноситься до пісків полтавського ярусу, поширених тільки на водорозділових просторах. У долинах річок повністю відсутні. Породи, які поглинають воду представлені пісками, переважно дрібнозернистих, середньої потужності 15-20 м. Цей водоносний горизонт має порівняно невелику водомісткість. Для централізованого водозабезпечення Полтавський горизонт не використовується.

Харківський водоносний горизонт. Глибина залягання горизонту сягає 20-160 м. Водовміщуючі породи представлені зеленувато-сірими мілко-зернистими і тонкозернистими глауконіто-кварцевими пісками і піщаниками. Потужність водовмістких порід складає 4-30 м.

Крім вищесказаних водоносних горизонтів існують і інші, але вони мають менше практичне значення через невелику площу. Таким чином, внаслідок порівняно низької водомісткості водоносних горизонтів, вони не мають практичного значення для централізованого водозабеспечення.

Головним водоносним горизонтом, має найбільше практичне значення у водопостачанні, є Канево-бучатський водоносний горизонт. Дебіт свердловини коливається в широких межах від 2 до 25 м³ на рік, частіше 10-15 м³ на рік. За якісною оцінкою цього горизонту вода добра, мінералізація не перевищує 0,7 г/л.

Нижньокрейдовий водоносний горизонт представлений різнозернистими пісками з гравійними зернами кварцу.

Потужність водоносного комплексу складає близько 80 м. Глибина залягання цього комплексу 650-700 м. Характер водоносного комплексу - напірний. Висота напору 600-650 м. Статистичний рівень води знаходиться на глибині 54 м. Дебіт свердловин коливається в межах 15-18м³ на рік. За хімічним складом вода гідрокарбонатна кальцієво-натрієва з мінералізацією 0,6 г/л і має оцінку добре.

Територія Краснокутського району за характером рельєфу можна розділити на дві основні частини. До першої можна віднести територію з більш підвищеним рельєфом, туди відноситься підняття межиріч та їх схили, в різному ступені розчленовані балками та ярами. Другу частину складає територія зі зниженим рельєфом.

Основними формами рельєфу на території Краснокутського району, як і всієї Харківської області виступають з одного боку річкові долини та балки, з другого - розділяючи їх межиріччя, створені дією ерозійно-денудаційних процесів за час континентального розвитку території. Форми рельєфу ускладнені ярами, зсувами, конусами виносу, техногенними утвореннями і т.д.

Балки розвинуті по всій території району. Однак, густота балочного розчленування, глибина врізання та форма балок істотно відрізняються в межах різних геоморфологічних рівнів. Найбільш складний і насичений характер в межах району має балочна сітка річки Мерла з притоком Мерчик. Загальні зниження поверхні - з півночі на південь в сторону заплави річки Мерла.

Яри на території району розвинуті нерівномірно. Можна виділити три найбільш розповсюджені типи ярів:

- донні;

- вершинні;

- схилові.

Що стосується яроутворень, то необхідно сказати, що ділянки, зайняті ярами повинні бути цілком виключені з забудови, а ерозія схилів не припиняється і дотепер, захоплюючи орні землі. Тому, боротьба з яроутворенням стає однією з нагальних проблем.

Крім перерахованих природних форм рельєфу на території Краснокутського району можна виділити цілий ряд антропогенних форм.

З господарською діяльністю людини пов'язані техногенні форми рельєфу: кар'єри, виїмки і ями, різноманітні насипи, зсуви.

Зсуви в основному зосереджені в районі Краснокутська і близько розташованих територіях. Більшість зсувів перебуває в стадії активного зсувного процесу і характеризується як екстремальна ситуація та суттєвий ризик, що свідчать про значну підтопленість територій.

На даний період в районі, а також в смт. Краснокутську мають місце несанкціоновані, стихійні і неконтрольовані звалища відходів (побутові, промислові та інші відходи). Ці звалища знаходяться в байраках та лісосмугах.

На деяких підприємствах відсутня зливова каналізаційна мережа. Зливові стоки розподіляються по рельєфу. Всі ці негативні явища ведуть до забруднення рельєфу.

Клімат на території Краснокутського району помірно-континентальний, як і по всій території Харківської області. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки коливання висот території району незначні, то варіація клімату тут не істотна.

Радіаційні умови досить однорідні.

Основною повітряною масою, що формується над територією району, є континентальне помірне повітря.

За спостереженням Краснокутської метеостанції середньорічна температура повітря складає +6,5⁰С.

Самим теплим місяцем є липень, середньомісячна температура якого становить +20,2⁰С, самим холодним - січень із середньомісячною температурою -7,3⁰С.

Максимальна річна температура повітря досягає +38⁰С, мінімальна -37⁰С.

Настання весни відбувається, звичайно, у другій половині березня.

Період переходу середньої добової температури повітря через 5⁰С настає 10 квітня, а через 10⁰С - на глибині 20 см - 1 травня.

Тривалість теплого періоду складає 235-240 днів, а холодного 126-130 днів.

Перші морози починаються наприкінці вересня, а останні на початку травня. Стійкі морози починаються в першій декаді грудня.

Тривалість безморозного періоду складає 155-160 днів. Середньорічна кількість опадів на території району складає 568 мм, при цьому найбільша кількість їх випадає у літні місяці (у червні, липні), найменша взимку (в січні, лютому) і на початку весни (у березні).

Влітку опади випадають переважно у вигляді злив, з листопада по березень місяць - у вигляді снігу. Найбільша кількість дощових днів визначається у червні і липні (7-8 днів). Випадання першого снігу спостерігається в другій половині листопада, а деякі роки з короткою осінню - у середині жовтня. Інколи, влітку, опади випадають у вигляді граду, що призводить до пошкодження сільськогосподарських культур. Також на території району спостерігаються засухи (весною, влітку, восени). Найбільш небезпечні весняні і літні засухи.

Як правило, перший сніговий покрив залягає не тривалий час. Стійкий сніговий покрив установлюється у другій половині грудня і лежить в середньому 85-100 днів (до другої половини березня).

Середня висота снігового покриву, постійно збільшуючись, до кінця лютого досягає 17 см. Середня з максимальних декадних висот снігового покриву за зиму складає 21 см.

Зимою на території району бувають відлиги, через які сніговий покрив тане, і річки поповнюються водою, що в свою чергу призводить до зимового паводку.

Промерзання ґрунту починається в листопаді. Середня з максимальних глибин промерзання ґрунту - 81 см. Максимальна глибина промерзання ґрунту 160 см. Сніготанення звичайно починається на початку березня, повний сход снігового покриву приходиться на другу половину березня.

Напрямок вітру на описуваній території міняється впродовж року. З жовтня по квітень переважають вітри східного і південно-східного напрямків. В теплий час року (травень - серпень) переважають вітри західного і північно-західного напрямків. Найбільше кількість днів із заметілями спостерігається в січні - лютому. Середньорічна швидкість вітру дорівнює 2,7 м/с. Найбільш сильні вітри спостерігаються в лютому (3,2 м/с), мінімальні в липні (2,1 м/с).

Навесні, східні та південно-східні вітри, які приносять сухе, гаряче повітря, згубно впливають на посіви. Тож однією з кліматичних особливостей Краснокутського району є суховії. Суховії сильно затримують розвиток рослинності, завдаючи величезних збитків сільському господарству. Велику роль у боротьбі з суховіями відіграють полезахисні лісосмуги.

водоносний рельєф осадочний рівнина

Размещено на Allbest.ru