Геодезична дуга Струве

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

«Геодезична дуга Струве»

Зміст

Вступ

1. Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга»)

2. Історія виникнення

3. Сучасність

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Геодезична дуга Струве побудована у 1816-1855 рр., результати якої мали важливе значення для визначення форми та розмірів Землі. Надзвичайно важливим для нашої країни є детальний і всебічний аналіз виконаних вимірів під час побудови дуги Струве, а також доведення високої точності виконаних робіт. Технологія градусних вимірювань мала величезне значення у процесі нагромадження й розвитку наукових знань про форму та розміри Землі.

На сьогодні вже технології супутникової геодезії, які прийшли на зміну градусним вимірюванням, використовуються для вирішення проблем регіональної, локальної геодинаміки, вертикальних і горизонтальних зсувів земної кори. Це дуже важлива інформація, що розглядається різними галузями, і не в останню чергу військовими.

Значення супутникової геодезії в сучасному суспільстві постійно зростає, і саме тому створення дуги Струве розглядається як одна з найважливіших подій у розвитку світової астрономії, геодезії, географії тощо.

1. Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга»)

Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга») - мережа з 265 геодезичних пунктів, які практично вперше було закріплено спеціальними центрами та зовнішніми знаками у вигляді пірамід. Це допомогло визначити форми і точні розміри Землі і довести правильність математичних розрахунків Ньютона, які засвідчили, що Земля - не ідеальна куля.

Опорні точки цієї мережі геодезичних пунктів були маркіровані на місцевості самим різним чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з булижниками.

Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.

2. Історія виникнення

У 1816 р. під керівництвом російського військового геодезиста К.І. Теннера розпочато побудову тріангуляції в західних прикордонних губерніях Росії, а в прибалтійських губерніях Росії - градусні вимірювання по меридіану, які очолював відомий астроном В.Я. Струве. Ці роботи мали велике значення в розвитку теорії і практики геодезії. Спосіб вимірювання кутів тріангуляції розробив В. Струве, а також дослідив вплив атмосферної рефракції на результати вимірювання кутів. У 1855 р. В. Струве і К. Теннер завершили роботи з вимірювання величезної дуги меридіана, що простягалася на 2800 км від узбережжя Північного Льодовитого океану (пункт Фугленес, Норвегія) до Чорного моря (пункт Старонекрасівка, Україна).

3. Сучасність

дуга струве геодезичний пункт всесвітня спадщина

У квітні 2003 році Державна служба геодезії, картографії та кадастру доручила Науково-дослідному інституту геодезії і картографії виконати комплекс робіт з розшуку та відновлення на місцевості пунктів геодезичної дуги Струве. У процесі підготовки до польових робіт уточнено значення координат та підготовлено необхідні дані на 9 пунктів геодезичної дуги Струве, а саме: Базалія, Мончинці, Катеринівка, Фельштин, Баранівка, Чорноводи, Ганнівка, Карачківці та Супрунківці.

Обстеження центрів пунктів виконали у квітні 2003 року. Під час обстеження пунктів використано топографічні карти масштабу 1:100000. Визначення місць розташування пунктів на місцевості виконували за допомогою GPS-приймачів. Розшукували пункти за такими основними ознаками:

- кургани або командні висоти на місцевості;

- залишки канав колишнього зовнішнього оформлення пунктів;

- наявність у конструкціях центрів пунктів матеріалів, детально описаних В. Струве.

Пошук починався з винесення на місцевість приблизного місцеположення пунктів у системі координат ETRS 89 за допомогою GPS-приймачів, з точністю приблизно 2-3 м. Пізніше виконувались розкопки цих місць з метою виявлення центрів, які відповідають описам, наведеним В. Струве. З дев'яти обстежених пунктів для відновлення було відібрано три: Катеринівка, Фельштин та Баранівка, - як пункти, належність яких до геодезичної дуги Струве достовірно підтверджена.

Дуга Струве є видатною та унікальною геодезичною побудовою як за розмірами, так і за точністю виконаних робіт і проходить уздовж меридіана територіями десяти країн Європи (Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Молдови). Ці країни 28 січня 2004 р. звернулись у Комітет ЮНЕСКО з усесвітнього надбання з пропозицією затвердити 34 пункти дуги Струве, які збереглися, як пам'ятку всесвітньої спадщини.

15 липня 2005 р. на 29-й сесії Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини, що проходила в м. Дурбані (ПАР), було прийнято рішення про внесення дуги Струве до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Список ЮНЕСКО на сьогодні нараховує 812 пам'яток всесвітнього значення - визнаних «див світу», з яких єдине науково-технічне «диво» - це дуга Струве, свого часу відома як Російсько-скандинавська дуга меридіана.

Висновок

Геодезична дуга Струве, яка збереглася до наших днів, є доказом надзвичайної щодо якості та видатної за значущістю трьохсотрічної технологічної традиції визначення форми й розмірів Землі за допомогою методики тригонометричних та астрометричних спостережень уздовж наземних дуг. Під час спостережень на дузі Струве вперше у світовій практиці геодезичних знімань було розв'язано багато практичних і теоретичних задач.

Використання спеціальних навігаційних супутників - це найновіша на сьогодні технологія в геодезичних дослідженнях. Технологія наземних спостережень залишається яскравим прикладом видатних наукових досягнень, незважаючи на те, що з появою супутникових технологій наземні спостереження частково втратили свою актуальність.

Список використаної літератури

1. Українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки. - К.: ВАІТЕ, 2005

2. Кучер О.В. Відновлення пунктів геодезичної дуги Струве на території України/ О.В.Кучер, Ю.А. Стопхай, Р.О. Висотенко// Вісник геодезії та картографії. - 2003

3. Струве В.Я. Дуга меридіана (избранные главы) - М.: Геодизиздат, 1957

Додатки

Україна

· 49°33?57? пн. ш. 26°45?22? сх. д.? / ?49.565833° пн. ш. 26.756111° сх. д. ^(G)49.565833, 26.756111 «Катеринівка», село Катеринівка, (Хмельницька область)

· 49°19?48? пн. ш. 26°40?55? сх. д.? / ?49.33° пн. ш. 26.681944° сх. д. ^(G)49.33, 26.681944 «Фельштин», село Гвардійське, (Хмельницка область)

· 49°08?55? пн. ш. 26°59?30? сх. д.? / ?49.148611° пн. ш. 26.991667° сх. д. ^(G)49.148611, 26.991667 «Баранівка», село Баранівка (Хмельницька область)

· 45°19?54? пн. ш. 28°55?41? сх. д.? / ?45.331667° пн. ш. 28.928056° сх. д. ^(G)45.331667, 28.928056 «Старонекрасівка», село Стара Некрасівка (Одеська область)

Размещено на Allbest.ru