Топографічна розвідка

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут підготовки кадрів

Громадської безпеки та психологічної служби

Реферат на тему:

«Топографічна розвітка»

Виконав:

Курсант 13 в групи

Дмитренко К. В.

Київ - 2011

Основними видами розвідки є повітря, річкова (морська) і наземна.

Повітряну розвідку ведуть з літаків і вертольотів. Уточнюють координати центрів (епіцентрів) ядерних вибухів, визначають рівні радіації в осередку ядерного ураження і по сліду радіоактивної хмари, кордони зон радіоактивного зараження. Встановлюють райони, характер і напрями поширення пожеж. Уточнюють руйнування в осередку ядерного ураження. Визначають стан гідротехнічних споруд, основних маршрутів висунення сил цивільної оборони, мостів, переправ, споруд через перешкоди, кордони зон затоплення.

Повітряна розвідка свої завдання виконує, облітаючи осередок ядерного ураження і слід радіоактивної хмари. Екіпаж стежить за свідченнями приладів радіаційної розвідки. Окремі ділянки осередку ураження фотографують.

Річкову (морську) розвідку ведуть розвідувальні групи на швидкохідних катерах, теплоходах, моторних човнах і інших плавучих засобах.

Визначають рівні радіації, типа отруйливих і отруйних речовин, характер руйнувань і пожеж в районі портів, пристаней, причалів, шлюзів, доків і об'єктів народного господарства в прибережній смузі осередку ураження (зараження). Виявляють стан мостів, переправ і інших споруд через водні перешкоди. Встановлюють можливість підвезення до осередку ураження рятувальних формувань по воді і визначають місця їх вивантаження.

Наземну розвідку ведуть всі формування і розвідувальні органи служб цивільної оборони, спеціальні пункти спостереження і лабораторного контролю (гидрометеостанции, санітарно-епідеміологічні станції, ветеринарні лабораторії), розвідувальні підрозділи військових частин, наглядові пости і розвідувальні групи об'єктів народного господарства.

Діяльність розвідувальних органів служб цивільної оборони керується Законом України «Про розвідувальні органи України».

Топографічна зйомка -- сукупність робіт зі створення топографічних карт або планів місцевості за допомогою вимірювань відстаней, висот, кутів тощо за допомогою різних інструментів (наземна зйомка), а також отримання зображень земної поверхні з літальних апаратів (аерофотозйомка, космічна зйомка).

Наземні зйомки бувають планові, висотні та комбіновані. При плановій виходить топографічна карта, але без урахування рельєфу, тобто тільки ситуація (сукупність об'єктів місцевості). Висотна зйомка відображає характеристики рельєфу. І комбінована зйомка являє собою поєднання висотної і планової зйомок.

Топографічна зйомка, особливо великих масштабів, є важливим видом геодезичних робіт. Потреби в ній можуть виникнути при створенні і оновленні топокарт, складанні генпланів, складання робочих креслень, для вирішення вертикального планування та проектуванні ландшафтного дизайну. На основі топографічної зйомки можливо побудувати цифрову модель місцевості.

Топографічні роботи сильно полегшились після появи спеціальних геодезичних GPS приймачів, суміщених з комп'ютером і синхронізованих між собою по радіоканалу.

Зйомці й відображенню на топографічних планах підлягають всі елементи ситуації місцевості, що існує забудови, благоустрою, підземних і наземних комунікацій, а також рельєф місцевості.

Точки, що визначають на плані положення контурів ситуації, умовно ділять на тверді й нетверді. До твердого відносять чітко обумовлені контури споруд, побудованих з довгострокових матеріалів (цегли, бетону), наприклад, кути капітальних будинків. Контури, що не мають чітких границь, наприклад лугу, лісу, ріллі, відносять до нетвердого.

На топографічні плани наносять пункти планових і висотних геодезичних мереж, а також всі точки, з яких роблять зйомку, якщо вони закріплені постійними знаками. На спеціалізованих планах допускається відображення не всієї ситуації місцевості, а тільки тих об'єктів, які необхідне: застосування нестандартних висот перетинів рельєфу, зниження або підвищення точності зображення контурів і зйомки рельєфу.

Топографічну зйомку виконують із точок місцевості, положення яких у прийнятій системі координат відомо. Такими точками служать пункти опорних державних й інженерно-геодезичних мереж. Однак їхньої кількості, що доводиться на площу ділянки, що знімає, здебільшого буває недостатньо, тому геодезична основа згущається обґрунтуванням, який називають знімальним.

Знімальне обґрунтування розвивається від пунктів планових і висотних опорних мереж. На ділянках зйомки площею до 1-2км знімальне обґрунтування може бути створене у вигляді самостійної геодезичної опорної мережі.

При побудові знімального обґрунтування одночасно визначають положення точок у плані й по висоті. Планове положення точок знімального обґрунтування визначають прокладанням теодолітних і тахеометричних ходів, побудовою аналітичних мереж із трикутників і різного роду зарубками. Висоти точок знімального обґрунтування найчастіше визначають геометричним і тригонометричним нівелюванням.

Планова топографічна зйомка

Висотна топографічна зйомка

розвідка ландшафтний дизайн план

Джерела:

1. http://injzashita.com/topografuichnui-zieomki.-zieomka-ie-znuimalne-ob%D2%91runtuvannya.html

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BA%D0%B0

Размещено на Allbest.ru