Характеристика стану та використання водних ресурсів регіону (Рівненська область)

Таблиця 2 Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування)

4.Наслідки

За результатами хіміко-аналітичного контролю середньорічні значення показників якості води в пунктах 0,7 км вище скиду очисних споруд та на 3,2 км нижче скиду зворотних вод (с.Іваннє) відповідно становили (мг/л): завислі речовини -- 10,6 та 11,5, БСК5-- 3,1 та 4,3, азот амонійний -- 0,24 та 0,48, фосфати -- 0,09 та 0,19. В пункті нижче скиду з очисних споруд ВУКГ смт.Млинів, в порівнянні з минулим роком, середні показники якості води збільшились по завислих речовинах та БСК5. Найбільшою правою притокою Прип'яті є Горинь. Контроль стану річки проводився у 16 контрольних пунктах. В 2002 році середньорічні показники якості води становили (мг/л):
- с. Вельбівно, витік річки з Хмельницької області -- завислі речовини - 8,9, БСК5- 3,1, азот амонійний - 0,13, фосфати - 0,2, залізо загальне - 0,24;
- с. Висоцьк, витік річки в Білорусь -- завислі речовини - 27,7, БСК5 - 3,9, азот амонійний - 0,22, фосфати - 0,56, залізо загальне - 0,54.
По всій довжині в межах області річка зазнає значного антропогенного впливу. Скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд “Острогводоканал”, Гощанської дільниці “Рівнеоблводоканалу”, ВАТ “Рівнеазот” погіршує якість поверхневої води. В контрольному пункті нижче скиду з очисних споруд Гощанської дільниці ”Рівнеоблводоканалу”, в порівнянні з верхнім за течією створом, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій (мг/л): завислих речовин - від 19,0 до 20,5, БСК5 - від 2,7 до 4,2, азоту амонійному - від 0,05 до 0,13. Найбільший об'єм стічних вод надходить в річку Горинь з очисних споруд ВАТ ”Рівнеазот”. В контрольному пункті нижче скиду зворотних вод в порівнянні з пунктом вище скиду вміст азоту нітритного по середньорічних показниках збільшився з 0,015 до 0,049 мг/л, фосфатів - з 0,31 до 1,68 мг/л, фторидів - з 0,11 до 0,41 мг/л.

5. Відповідальність

Спостереження за якістю поверхневих вод облсанепідслужбою ведеться у 71-му визначеному створі на 22-х річках, що зазнають найбільшого антропогенного навантаження, мають найбільшу довжину, протікають через основні господарсько-промислові зони і використовуються населенням для купально-оздоровчих цілей. Згідно з введеними в 1999 р. Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у 2001 р. перезатверд-жено 8 встановлених нормативів ГДС. 2001 р. загальна потужність очисних споруд, через які мають проходити перед скидом зворотні води, збільшилась на 3,6 млн. м3 і становила 130,1 млн. м3. З метою забезпечення постійного контролю за до-триманням вимог чинного законодавства щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів 2001 р. перевірено 379 об'єктів, в т.ч. 4, що входять до “Переліку екологічно небезпечних об'єктів України”. Накладено на посадових осіб та громадян 107 штрафів на суму 8220 грн., стягнуто з врахуванням раніше оштрафованих осіб 5134 грн. Пред'явлено 16 позовів на суму 18916 грн., стягнуто з врахуванням раніше виставлених, 11 позовів на суму 13458 грн., призупинялась виробнича діяльність 1 об'єкту. Перевірками спеціально були охоплені екологічно небез-печні об'єкти загальнодержавного значення (ВП “Рівненська АЕС”, ВАТ “Рівнеазот”, Рівненське управління магістральних га-зопроводів, Рівненський полігон твердих побутових відходів), а також екологічно небезпечні об'єкти обласного значення та об'єкти, передбачені планом перевірок на 2001 р. За виявленими порушеннями видані приписи з конкретними термінами їх виконання, дві відповідальні особи притягнуті до адмінвідповідальності, за нанесені збитки державі забрудненням р.Стир виставлена одна претензія на суму 3680,00 грн. При проведенні перевірок за виявлені порушення протягом 2001 р. відповідальні особи Березнівського ВУКГ, Зарічненського ВУКГ, ДП “Бережанка”, ДП “Радивилівводоканал”, Дубенської ВКС ОВДКП “Рівнеоблводоканал” оштрафовані за ст. 59 КУпАП. В жовтні-листопаді 2001 р. проведені перевірки дотримання вимог водоохоронного законодавства на ДП “Корецький цукровий завод” АТЗТ “Фаворит”, АТЗТ “Фіко” (Бабинський цукровий завод), ВАТ “Острозький цукровий завод”, ДП “Дубноцукорагро”. В червні 2001 р. проведено комплексну перевірку ТОВ “Острозький завод мінеральних вод”. На даному підприємстві не розроблені плани протиаварійних заходів на водопровідних та каналізаційних мережах, не заведені журнали обліку аварій. Санітарний стан території, майданчик відвантаження готової продукції в незадовільному стані. За результатами перевірок видані приписи з зазначенням конкретних термінів виконання. В ІІІ кварталі було проведено перевірку дотримання водоохоронного законодавства на підприємствах з виробництва безалкогольних напоїв. Зокрема перевірено ЗАТ “Західпиво” (смт. Квасилів Рівненського району) та ВАТ “Рівненський завод безалкогольних виробів”.

ІІІ.Розділ

1.Рекомендації

Вивчивши стан водних ресурсів Рівненської області, зрозуміло, що вони потребують певних природоохоронних заходів, направлених на їх відтворення. Доцільним буде проведення комплексу заходів, які б при найменших витратах коштів досягли максимального відтворення природної рівноваги річкових екосистем. Для прикладу наведемо наступні заходи:

1. Лісомеліоративні та агротехнічні заходи. На мою думку, лісомеліоративні та агротехнічні заходи є найбільш ефективними елементами водоохоронних заходів. Вони несуть функції регулювання снігонакопичення та сніготанення, покращення гідрологічного режиму річок за рахунок того, що ліс добре трансформує поверхневий стік в підземний, попередження ерозійних процесів, а також очищення поверхневих вод від забруднюючих речовин. Доцільним є також лісонасадження у прибережних смугах, посів багаторічних трав . Даний комплекс робіт, в порівнянні з іншими заходами, не потребує значних фінансових витрат. Тому цим групам водоохоронних заходів доцільно приділити особливу увагу.

2. Гідротехнічні заходи. Гідротехнічні заходи безпосередньо впливають на поверхневий стік, вони направленні на утримання поверхневого стоку та переводу його в підземний, також ці заходи дозволяють затримувати талі та дощові води в штучних водоймах і використовувати їх для господарських умов. При всій очевидності впливу шкідливих водойм на задоволення всезростаючих потреб сільського та промислового водопостачання їх створення порушує природний режим річок і значно змінює їх гідрологічний і гідрохімічний стан і весняний стік під впливом ставків та водоймищ зменшується на величину акумуляції частини стоку в чашах водойм. В літній період збільшуються витрати стоку на додаткове випаровування.

На мою думку, в першу чергу треба привести з належний стан існуючі ставки та водосховища, а потім вирішувати питання про створення нових, з урахуванням доцільності і можливості екосистем басейнів малих річок.
Один з найважливіших заходів боротьби за збереження малих річок полягає в недопущенні їх замулення. Саме перевищення меж допустимих площ сільськогосподарських культур поряд з розоренням схилів долин і є головною причиною ерозії та замулення.

Доцільними будуть заходи які направлені на відтворення ставків та русел річок з розчищенням їх від намулу та надмірного заростання, яке веде до зниження пропускної здатності річки. При очищенні річок необхідно визначати оптимальні параметри відновлення русла -- глибину і ширину. Потрібно орієнтуватись на глибину природного дна русла на перекатах, не допускати значного заглиблення , що може привести до переосушення заплави. Щоб реалізувати дані заходи, місцевими органами виконавчої влади необхідно провести оцінку і, в залежності від стану басейну, намітити та провести компенсаційні гідротехнічні заходи по відновленню річкової екосистеми, до яких можуть входити роботи по: - створенню екологічних ніш для річкової іхтіофауни; - створення штучних нерестилищ на заплавних озерах та старицях; - створення зимувальних ям; - створення місць нагулу молоді річкової риби; - відновлення шляхів міграції прохідної риби до місць нересту;

3.Водоохоронні зони та заповідні об'єкти. Серед водоохоронних заходів одним з головних і неодмінних є створення водоохоронних зон -- це забезпечення і підтримання сприятливого режиму господарської діяльності та поліпшення санітарного стану річки , захист її від замулення продуктами ерозії грунтів, запобігання забрудненню біогенними речовинами.

В даний час недостатньо виконувались роботи по залуженню та залісненню і створенню нових прируслових лісонасаджень, існуючі лісосмуги біля річок знаходяться в антисанітарному стані. В межах населених пунктів прибережні смуги забруднені та засмічені, багато звалищ побутового сміття. Стихійні сміттєзвалища сьогодні супутні кожному селу. На береги річок вивозять побутове сміття, рослинні відходи, які забруднюють навколишнє середовище. Загальний екологічний стан може бути покращений тільки за умови створення водоохоронних смуг із відповідними правилами їх використання і господарювання. Створення заповідних об'єктів передбачає збереження на окремій території природної флори і фауни. Опосередковано, заповідник, заказник та інше, як непорушена природна система може розглядатися як одна з передумов формування якості води, оскільки біомаса непорушеної рослинності затримує поверхневий стік з порушених територій, фільтрує та гарантує перевід відносно чистої води в підземні горизонти. Крім того, створення заповідних об'єктів забезпечить захист від забруднення джерел водойм та водотоків, які розташовані в межах охоронної території, сприятиме відновленню якості води.

Висновок

Більшість річок України під впливом антропогенного навантаження зазнали деградаційних змін, що обумовило необхідність розробки комплексу заходів, які б дозволили зупинити деградацію річкових екосистем та збільшити їх стійкість.

В останні десятиріччя все більше уваги приділяється дослідженню проблем малих річок. Це пов'язано не тільки з необхідністю реалізації загальної природозберігаючої стратегії використання водних ресурсів, але й усвідомленням ролі малих водних об'єктів у функціонуванні середніх і великих річок.

Річки є важливими джерелами прісної води, без якої людству не обійтись. На сьогодні проблема збереження малих річок у всьому світі набула великих масштабів і вимагає негайного вирішення. Подальше забруднення водних артерій може призвести до незворотних наслідків та екологічних катастроф. Не треба думати, що розв'язання таких глобальних проблем під силу лише урядам держав та офіційним установам. Кожен з нас може зробити свій маленький, але дуже вагомий внесок у покращення ситуації. Повернути річці її природний вигляд - це означає створити умови для найефективнішого виконання усіх функцій, у тому числі й водоочисної. Найкраще з цим справляється річка у її первісному (природному) вигляді. Щоб покращити її стан, необхідна низка природоохоронних заходів, які передбачені законодавством України. Але, насамперед, велике значення має екологічна поінформованість населення та ековиховання юного покоління.

Більшість людей є байдужими до стану довкілля, до екологічних проблем своєї місцевості переважно через своє невігластво та брак доступної інформації щодо стану довкілля. Основи активної природоохоронної свідомості громадян закладаються за шкільною партою. Тому особливої актуальності набувають екологізація освіти та виховання, починаючи з молодших класів.

Саме тому і будь-які заходи щодо благоустрою річки мають спрямовуватися на відтворення її природних комплексів. Досить тільки захотіти цього.

Список використаних джерел та літератури

1. Сотников А.С. “Головні річкові системи України”; Київ, 2002р.

2. Погорецький В.С. “Живлення і режим річок”; Тернопіль, 2003р

3. Бастюк Б.В. “Водні ресурси Украйни”; Харків, 2003р.

4. Боярин А.Ю. “Закони раціонального використання водних ресурсів України”; Київ, 2001р.

5. Герасименко Ю.П. “Річки України”; Київ, 2000р.

6. Гураков А.А. “Проблема річок та водовикористання в Україні”; Київ, 1999р.

7. Білявський Г.О. "Основи загальної екології"

8. Андрейцев Ю.І. "Екологічна експертиза, право та практика"

9. "ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки`.

10. "НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ УКРАЇНИ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ"

11. Ворнов А.К "Навколишнє середовище та розвиток"

12. 1.Концептуальні основи сталого розвитку водогосподарського комплексу України / С.І. Дорогунцов, М.А. Хвесик, В.І. Банних та ін. - К., 1996. - 53с.

13. 2. Яцик А.В.Екологічна безпека в Україні / Генеза, 2001. - 216с.

14. 3.Оптимізація природокористування в 5-ти т.:Навч.посіб.Т.1.Природні ресурси: еколого-економічна оцінка/ Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. -К.: Кондор, 2004. - 291с.

15. http://mail.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Rivnenska_2003/index.html

Размещено на Allbest.ru