Експлуатація масиву зрошення в сільськогосподарському підприємстві "Іванівка" Кам'янко-Дніпровського району Запорізької області

зМКр - коефіцієнт корисної дії магістрального трубопроводу, дорівнює 0,98.

Коефіцієнт корисної дії розподільчих трубопроводів ДМ «Фрегат» та згідно «Руководству по проектированию внутрихозяйственной оросительной сети для дм «Фрегат» дорівнює 0,98.

Коефіцієнт корисної дії відкритих каналів в залізобетонному облицюванні з плівкою визначений згідно «Указаниям по проектированию внутрихозяйственной оросительной сети Укргипроводхоз» [41] та дорівнює 0,96.

Коефіцієнт корисної дії тимчасових зрошувачів визначений за вищезгаданими «Указаниями» та дорівнює 0,90.

Середньозважений коефіцієнт корисної дії розподільчих трубопроводів дорівнює 0,96.

Для кожної декади розраховуємо витрату брутто, л/с, за формулою

(3.8)

Для кожної послідовності поливу надходить об'єм води брутто в точці виділу, м3:

(3.9)

Підраховуємо об'єм води наростаючим підсумком[10]. Далі визначаю площу, политу за кожну декаду, га. Знаходжу политу площу наростаючим підсумком, га.

Розрахунок проводимо в табличній формі (табл.3.7,табл.3.8).

Об'єм води брутто, розрахований через витрату нетто, помножену на ККД системи, становить 2520,1 тис.м3 (для першої сівозміни) та 2248,1 тис.м3 (для другої сівозміни). В таблицях 3.5 та 3.6 ми знаходимо теж саме число, отже можемо зробити висновок, що розбіжностей в даному розрахунку немає із-за точності округлення кількості дощувальних машин.

3.4 Календарний план поливів

За укомплектованим календарним графіком поливів визначаємо черговість поливу сільськогосподарських культур. По витраті дощувальної машини та поливній нормі знаходимо площу, политу однією дощувальною машиною за добу за формулою

(3.10)

де - витрата дощувальної машини, л/с,

- коефіцієнт використання робочого часу машини.

Встановлюємо тривалість поливу кожного поля, діб

(3.11)

де - площа нетто одного поля, га.

Визначаємо кінець поливу, додаючи до початкового значення полива в даній черговості тривалість поливу культури. Початкові строки, черговість і поливну норму беремо з календарного графіку поливів (табл.3.3,табл.3.4).

З плану (лист 1) беремо площі, номера полів і назву трубопроводів.

Встановлюємо число операторів дощувальних машин, виходячи з числа одночасно працюючих дощувальних машин і навантаження на одного оператора.

Об'єм поливної води для кожної культури визначаємо за формулою

(3.12)

та об'єм води, який подається в господарство

(3.13)

Всі розрахунки зводимо в табл.3.9, 3.10 [10].

3.5 Оперативний план-графік проведення поливів і міжполивний обробіток ґрунту

Календарний план поливу складають на весь поливний період, тому він не може точно відображати дійсну необхідність рослин у воді в різні періоди їх розвитку. На водоспоживання рослин суттєво впливають кліматичні фактори: опади, температура повітря, швидкість вітру і т.д. У зв'язку з цим в попередній план водокористування необхідно внести зміни. З метою уточнення плану водокористування вибираємо період, найбільш завантажений поливами, користуючись укомплектованим графіком поливу, календарним графіком поливів, сільськогосподарським розрахунком чи календарним планом поливів.

У нашому випадку цей період для першої сівозміни - з 1 по 10 червня та для другої сівозміни - з 21 червня до 30 червня.

Площу, яка поливається однією дощувальною машиною за добу приймаємо згідно табл.3.9 та 3.10. Раціональне використання техніки забезпечується у тому випадку, якщо полита за добу площа складає не менше 12 га [10]. В нашому випадку ця умова виконується, бо обидві сівозміни не мають в своєму складі площ менших за 12 га.

Поздовжню культивацію рекомендується проводити через 2 доби після поливу, оскільки з запізненням проведення культивації втрачається велика кількість вологи на випаровування ґрунтом та значних втрат врожаю. Поперечну культивацію рекомендується проводити через 1 добу після поздовжньої культивації.

Розробку оперативного плану проведення поливів та міжполивного обробітку ґрунту рекомендується проводити в табличній формі (табл.3.11,3.12).

3.6 План-замовлення на воду

План-замовлення на воду складають за спеціальною формою на кожну декаду та в кожний водовиділ господарства.

Його складають в наступній послідовності:

Встановлюємо номер відповідності точки водовиділу за планом зрошувальної мережі.

Із плану проведення поливів в календарному порядку виписуємо строки подачі води і загальну витрату в точці виділу.

Визначаємо об'єм води по періодах та загальний об'єм подачі в господарстві [10].

Складання плану-замовлення на воду проводимо в табличній формі (табл. 3.13, 3.14).

Таблиця 3.13 План-замовлення на воду подекадно за весь вегетаційний період (І сівозміна)

Номер точки виділу	Строки подачі води	ККД	Витрата, л/с	Об'єм води, м3
			максимальна	брутто	за декаду	наростаючим підсумком
1	2	3	4	5	6	7
Сільськогосподарське підприємство «Іванівка»	11.04-20.04	0,9	220	244,44	33433,33	33433,333
	21.04-30.04	0,9	0	0,00	0	33433,333
	1.05-10.05	0,9	350	388,89	185095,6	218528,89
	11.05-20.05	0,9	350	388,89	220377,8	438906,67
	21.05-31.05	0,9	220	244,44	94588,89	533495,56
	1.06-10.06	0,9	400	444,44	244052	777547,59
	11.06-20.06	0,9	180	200,00	162396,5	939944,07
	21.06-30.06	0,9	400	444,44	279517	1219461,1
	1.07-10.07	0,9	400	444,44	207172,2	1426633,3
	11.07-20.07	0,9	310	344,44	134544,4	1561177,8
	21.07-31.07	0,9	310	344,44	184695,6	1745873,3
	1.08-10.08	0,9	400	444,44	304958,9	2050832,2
	11.08-20.08	0,9	350	388,89	300008,9	2350841,1
	21.08-31.08	0,9	350	388,89	212592,2	2563433,3
	1.09-10.09	0,9	350	388,89	109990	2673423,3
	11.09-20.09	0,9	130	144,44	70666,67	2744090

Таблиця 3.14 План-замовлення на воду подекадно за весь вегетаційний період (ІІ сівозміна)

Номер точки виділу	Строки подачі води	ККД	Витрата, л/с	Об'єм води, м3
			максимальна	брутто	за декаду	наростаючим підсум ком
1	2	3	4	5	6	7
Сільськогосподарське підприємство «Іванівка»	11.04-20.04	0,9	180	200,00	68126	68126
	21.04-30.04	0,9	90	100,00	22399	90524
	1.05-10.05	0,9	360	400,00	158967	249492
	11.05-20.05	0,9	90	100,00	89943	339434
	21.05-31.05	0,9	90	100,00	82903	422338
	1.06-10.06	0,9	180	200,00	45421	467759
	11.06-20.06	0,9	280	311,11	147914	615673
	21.06-30.06	0,9	270	300,00	144659	760332
	1.07-10.07	0,9	360	400,00	188033	948365
	11.07-20.07	0,9	370	411,11	270707	1219072
	21.07-31.07	0,9	360	400,00	281419	1500491
	1.08-10.08	0,9	360	400,00	237734	1738226
	11.08-20.08	0,9	360	400,00	262309	2000535
	21.08-31.08	0,9	360	400,00	285927	2286462
	1.09-10.09	0,9	180	200,00	124360	2410821
	11.09-20.09	0,9	180	200,00	37085	2447907

Таким чином за допомогою табл.3.13 та 3.14 ми можемо простежити потребу води для зрошення в кожну декаду вегетаційного періоду.

3.7 Організація обліку води і поливних площ в господарстві

Основою проведення планового водокористування є облік води на зрошувальній системі. Головне завдання внутрішньогосподарського водообліку полягає в оперативному контролі за якістю поданої води, розподіленням її в господарстві «Іванівка», а також у складанні баланса води по господарству.

У господарстві облік води проводять гідротехнік разом з представниками управління зрошуваних систем. Водооблік здійснюється на гідрометричних постах, що влаштовані в усіх точках водовиділу в бригади. Вода, подана на поле, вимірюється лічильником-водоміром, установленим на дощувальних машинах. политі площі враховуються подекадно окремо по кожному поливу для конкретної сільськогосподарської культури.

Облік води, що подається в господарство, проводить гідротехнік, в обов'язки якого входить порівняння политої площі з плановою та аналізує усі відхилення від планової [19].

По індивідуальному завданню 25 червня випав дощ шаром h=14 мм. Оскільки опади h?20 мм, вводимо поправочний коефіцієнт - коефіцієнт використання опадів-0,8 і перераховуємо поливні норми.

У моєму випадку 14•0,8=11,2мм=112 м3/га. Отже, поливну норму в цей день ми повинні зменшити на 112 м3/га. Перераховуємо поливні норми та водоподачу в точці виділу у цей день (25 червня) наступним чином

W=550•11,65+380•34,30+380•10,86+380•16,86+380•16,86+380 15,23 = 42180,7 м3.

Порівнюючи водоподачу в точці виділу за планом та з тим випадком, коли випав дощ шаром h=14 мм, водоподача зменшилась на 42180,7 м3.

3.8 Звітність про виконання плану водокористування

По виконанню плану водокористування існує оперативна, квартальна і річна звітність. При оперативній звітності гідротехнік разом з агрономом подають за кожну декаду дані про використання политої площі, коефіцієнт корисної дії трубопроводів та про поливні норми. При квартальній і річній звітності товариство звітує перед штатним управлінням сільського господарства, а також перед управлінням зрошувальних систем. В них відображаються виконання квартальних та річних посівів та поливів сільськогосподарських культур, кількість забраної води у джерела зрошення, кількість гектарополивів, ККД системи [30,31].

В нашому випадку звітність включає такі дані:

1. Оперативна звітність за ІІІ декаду серпня, маємо наступні показники: використана зрошувальна вода - 448667,2 м3, полита площа - 1169,65 га, коефіцієнт корисної дії трубопроводу - 0,9, фактичні поливні норми: найменша - 350 м3/га, найбільша - 550 м3/га.

2. За квартальною звітністю за ІІІ квартал отримали: кількість поливів сільськогосподарських культур 99 поливів, об'єм забраної води - 3504655,58 тис. м3, полита площа - 8558,99 га.

3. За річною звітністю звітуємо за такими показниками: кількість сільськогосподарських культур - 8, кількість поливів - 137, об'єм зрошувальної води дорівнює 4672727 м3, а полита площа становить 11503,5 га. Фактична зрошувальна норма найменша 300 м3/га, найбільша 600 м3/га.

3.9 Основні показники внутрішньогосподарського плану водокористування

Ефективність планового водокористування оцінюється системою техніко-економічних показників (ТЕП), які визначаються для зрошувальної системи в цілому. Їх ділять на оперативні та підсумкові.

Оперативні дозволяють системно оцінити ефективність використання для доби, декади, місяця. До них відносять: фізичну площу, гектарополиви та водоподачу на поля, в тому числі на 1 га, коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі, коефіцієнт забезпечення водою сільськогосподарською культурою, коефіцієнт використання води на полі.

Підсумкові показники оцінюють ефективність водокористування за рік з урахуванням результатів сільськогосподарського виробництва. Розрахунок і аналіз планових показників водокористування дозволяє оцінити наявні ресурси системи, її технічні і економічні можливості, склад і послідовність дії служб та взаємозв'язків між ними.

До основних критеріїв і показників плану водокористування відносять:

Площа зрошення Fн=1341,9 га.

Сумарне виконання гектарополивів УFга-пол=11503,5 га.

Потреба господарства у воді за вегетаційний період, яка вилита на поля УWн=4672727 м3 та в точці виділу УWн(10%)=5139999,7 м3.

Середньовиважена зрошувальна норма Мсер.в.=3482,22

Середньовиважена поливна норма

Кратність поливів



Сезонне навантаження на 1 дощувальну машину за фізичною площею розраховуємо за формулою

(3.14)

де - максимальна кількість дощувальних машин, які працюють на масиві протягом декади.

Сезонне навантаження на 1 дощувальну машину за гектарополивами

, (3.15)

Загальний коефіцієнт корисної дії внутрішньогосподарської мережі дорівнює

Коефіцієнт використання води в господарстві



Основний показник успішного виконання господарського плану водокористування - це досягнення планової врожайності та валового збору сільськогосподарської продукції по кожній культурі, які вирощуються на зрошуваних полях [30,31].

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ НА МАСИВІ ЗРОШЕННЯ

4.1 Підготовка зрошувальної мережі до поливного сезону

Зрошувальну мережу щорічно слід ремонтувати і випробовувати в роботі з таким розрахунком, щоб система була підготовлена до поливу не пізніше, ніж за сім днів до його початку.

При випробуванні закритих трубопроводів весною необхідно врахувати, що труби могли опинитися в зоні промерзання і вода в них могла замерзнути. Тому випробування системи слід проводити, коли земля відтане. Заповнення трубопроводів водою слід проводити строго за інструкцією з пуску насосно-силового устаткування. Перед заповненням магістрального трубопроводу необхідно переконатися в справності вантуза і споруд по захисту від гідравлічного удару засувок на гідрантах зрошувальних трубопроводів внутрішньої мережі. При наповненні водою мережі необхідно слідкувати за тим, щоб була рівновага між об'ємами поступаючої води і випуском повітря з неї, щоб не викликати в трубопроводах гідравлічного удару.

Для попередження гідравлічних ударів на мережі перед наповненням трубопроводів насамперед необхідно перевірити справність вантузів і засувок на гідрантах-водовипусках.

Переконавшись в справності вантузів і гідрантів, на системі відкривають засувки на мережі спочатку на 1/3-1/4 діаметра труби і після наповнення трубопроводу водою засувки відкривають повністю.

При випробуванні відкритих каналів необхідно провести перевірку роботи гідротехнічних споруд.

Провести нарізку тимчасових зрошувачів канавокопачем Д-716. Провести підготовку дощувальних машин "Фрегат", ДДА-100МА і ДДН-100 до поливу.

Провести підготовку поливного інвентаря :

- перемички брезентові або металеві - 6шт.

- ліхтар для роботи в нічний час - 6шт.

- лопата - 6шт.

- чоботи гумові - 18пар,

- плащ гумовий -18шт.

Для виконання профілактичних і аварійних робіт на мережі має бути приготований запас матеріалів.

Проведення поливів здійснюється відповідно до внутрішньогосподарського плану водокористування[13,14,19].

4.2 Робота зрошувальної мережі в поливний період

В робочий період експлуатаційні роботи на зрошувальні мережі складаються в забезпеченні забору та розподіленні води серед користувачів в планові строки, надзору та догляду за мережею, контролю меліоративного стану системи. Найбільш відповідальним моментом при збереженні режиму роботи мережі є правильне відключення і включення гідрантів дощувальних машин з метою виключення утворень небезпечних тисків гідравлічного удару.

Облік води, що подається, ведеться на насосних станціях, на трубопроводі 1Кр на ділянку з відкритою мережею та дощувальних машинах.

Для обліку води, що подається, на насосних станціях встановлені діфманометри (на напірних трубопроводах).

Для обліку та розподілення води, що подається, на ділянку, яка поливається дощувальною машиною ДДА-100МА, на ПК0+08 трубопроводу 1Кр встановлена сегментна діафрагма з диференціальним манометром ДП-710ч.

Контроль фактичних поливних норм встановлюється за витратою дощувальної машини. За лічильником, встановленим на ДДА-100МА чи за кількістю проходів дощувальної машини, виходячи з того, що один прохід ДДА-100МА виливає шар дощу 6-8,5мм, що відповідає 60-85 м3 води на 1га. Для дощувальної машини «Фрегат» поливна норма встановлюється краном-водоміром по заданій швидкості руху.

Заходи технічного обслуговування направлені на виявлення і попередження аварійних пошкоджень і забезпечення безперебійної роботи мережі протягом зрошувального сезону. Вони включають спостереження, регулювання запірно-регулюючої і запобіжної арматури, ремонт з метою ліквідації утікання та аварійних пошкоджень[12,13,14,19,21].

4.3 Підготовка зрошувальної системи до зими

Після закінчення поливного сезону всю зрошувальну мережу із спорудами і дощувальні машини необхідно ретельно підготовити до зимової консервації.

Всі основні роботи проводяться до настання заморозків.

Звільняються від води всі відкриті канали, закриті трубопроводи і регулюючий басейн, для цього гідротехніком господарства має бути розроблена схема послідовного звільнення зрошувальної системи від води.

Магістральний трубопровід спорожняється через водовипуски ПК0+04, ПК13+00 і ПК27+75 в поглинаючі колодязі. Магістральний канал спорожняється в регулюючий басейн. Регулюючий басейн звільняється від води насосною станцією підкачки в зрошувальну мережу при проведенні останнього поливу.

Всі відкриті постійні канали спорожняються черев водовипуски у тимчасові зрошувачі, з яких вода дощувальними машинами забирається на поля останнім або вологозарядковим поливом.

Закрита зрошувальна мережа звільняється від води через гідранти "Фрегатів" за допомогою насоса БМП-80м або дощувальною машиною ДДН-100 з подачею води на поля, крім того на понижених місцях трубопроводів передбачені водовипуски для спорожнення трубопроводу в поглинаючі колодязі.

Проводиться очищення від мулу і рослинності постійних каналів.

Якщо ці роботи неможливо провести восени, вони виконуються навесні. Проводять зарівнювання тимчасової зрошувальної мережі.

Переносні щити, що перегороджують, мають бути очищені від бруду, промиті, висушені і здані на зберігання.

Характер пошкоджень на трубопроводах, які потребують ремонту безпосередньо після спорожнення системи від води, зводиться до розладки муфтових, розтрубних, фланцевих та інших з'єднань, утворення тріщин на трубах або їх поломки, пошкодження арматури і фасонних частин в колодязях, виривання колії на поворотах та ін.

Причинами таких пошкоджень є нерівномірність осідання ґрунту над трубопроводами в основі колодязів, де розташовані арматура і фасонні частини, а також гідравлічні удари.

Порушені стики азбестоцементних труб демонтують, ставлять нові кільця і муфтові з'єднання вмонтовують знову.

Труби з пошкодженнями міняють на нові. Повзждовжні та поперечні тріщини у фасонних частинах заварюють, фасонні частини і арматуру з дефектами необхідно замінити на нові.

Ревізії підлягають всі засувки на мережі, затвори, зворотні клапани та інша арматура. Після огляду і ремонту їх густо змазують солідолом і іншим мастилом і закривають на консервацію.

Паралельно з роботами на мережі ведуть перевірку і ремонт насосного і силового устаткування насосних станцій, ліній електропередач, зв'язку. Технологія огляду і ремонту освітлена в інструкціях по експлуатації насосних станцій.

Готується і здається на зберігання поливна техніка.

Двоконсольні дощувальні агрегати

ДДА-100МА можна зберігати без демонтажу на спеціально підготовленому майданчику. Демонтаж агрегатів виконується у разі капітального ремонту ферми насосного обладнання.

Запобіжна сітка всмоктувального клапану, всі різьбові з'єднання, внутрішні смуги шарнірних муфт і газоструминного апарату змащуються.

Підготовка трактора до зберігання проводиться у відповідності з інструкцією по експлуатації трактора.

Місце для зимового зберігання машин "Фрегат" необхідно вибирати на сухих, незатоплюваних місцях, захищених від пануючих в зимовий час вітрів; можливе зимове зберігання на монтажній смузі поливної ділянки.

Перед постановкою на тривале зберігання машина повинна пройти технічний огляд відповідно до заводської інструкції. Зокрема:

очистити машину від грязюки і пожнивних залишків;

промити водопровідний трубопровід;

повністю звільнити від води трубопровід, вузли циліндрів, корпуси клапанів і другі частини машини, а також фільтр, регулятор тиску і інші деталі підключення машини до гідранту, прочистити отвори і перекрити доступ води в машину;

ослабити натягнення пружини силових важелів до провисання;

зняти, прочистити, змастити і здати на зберігання всі легкоз'ємні деталі (дощувальні апарати, манометри, зливні крани, систему електрозахисту і ін.), а отвори заглушити пробками щоб уникнути попадання в них пилу і грязі;

незахищені від корозії місця машини змастити захисною змазкою[7,13,14].

4.4 Експлуатація насосної станції та механічного обладнання

Насосні станції повинні забезпечувати безперебійну подачу води згідно з графіком водокористування. Для підтримання обладнання та споруд насосних станцій в робочому стані необхідно здійснювати експлуатацію в чіткій відповідності з правилами та інструкціями з технічної експлуатації насосних станцій : заводськими інструкціями та циркулярами з експлуатації обладнання.

Основними показниками роботи насосних станцій є :

Подача заданої кількості води в установлені строки;

Безаварійна робота насосних станцій;

Справний стан насосно-силового та електротехнічного обладнання, трубопровідної арматури та споруд;

Економія електроенергії.

Насосні станції працюють в автоматичному режимі.

Робочий штат складається з трьох чоловік, які мають допуск на обслуговування електроустановок: начальника насосних станцій та двох електрослюсарів. Чергуючий персонал знаходиться на насосних станціях, де виконує всі необхідні роботи, повязані з обслуговуванням обладнання насосної станції (рис.4.1).

У випадках аварійних ситуацій до ремонта притягуються спеціалісти.

При експлуатації насосних станцій виділяють три періоди: підготовчий, поливний і неробочий.

В неробочий період експлуатаційний персонал насосних станцій бере участь в ремонтних та наладжувальних роботах.

Перед початком роботи насосної станції проводиться реконсервація обладнання та арматури, виконується перевірка всіх електродвигунів та трансформаторів, а потім, при необхідності, здійснюється їх сушка.

Після закінчення поливного сезона здійснюється опорожнення всіх систем, трубопроводів, насосів та арматури від води, а також виконуються всі необхідні заходи з підготовки до зими.

Все обладнання та арматура консервуються.

Роботи з консервації та реконсервації виконуються згідно з заводськими інструкціями[9,13,14,17].

4.5 Обслуговування насосних агрегатів, профілактичні огляди та перевірка обладнання. Зберігання та консервування обладнання

Щозмінне технічне обслуговування. На початку кожної зміни очищають насосний агрегат, перевіряють і при необхідності підтягують кріплення складових частин і деталей, змащують підшипники насоса, усувають виявлені несправності.

Перше технічне обслуговування. ТО-1 виконують через 240 годин роботи в такому порядку. Очищають насосний агрегат, перевіряють і при необхідності підтягають кріплення складових частин і деталей. Міняють масло в баку гідросистеми, редукторах приводу насоса і механізму намотування. Перевіряють герметичність всмоктуючої лінії, працездатність водовипусків і стан гнучких трубопроводів.

На завершення змащують підшипники насоса, втулки підшипників барабану механізму намотування, голчаті підшипники шліцьове з'єднання шарнірної передачі, втулки підшипників механизму підйому всмоктуючої лінії, поворотну муфту всмоктуючої лінії, тросову котушку механізму намотування, ролики канатоукладчика і підшипники балки механізму намотування.

Основні можливі несправності і способи їх усунення. Розглянемо наступні несправності.

Насос після пуску не подає воду. Недостатнє заповнення всмоктуючої лінії перед пуском. Треба включити газоструминний вакуум-апарат, закрити зворотний клапан.

Нещільно сполучена всмоктуюча лінія. Слідує перевірити щільність з'єднання всмоктуючої лінії.

Велика висота всмоктування. Встановити рекомендовану висоту (не більше 1,5 м).

Несправний газоструминний апарат. Зняти газоструминний апарат і прочистити його. Перевірити герметичність перекриття випускної труби заслінкою вакуум-апарата.

Припинилася подача води. Збільшилася висота всмоктування при пониженні рівня води в джерелі. Забезпечити рекомендовану висоту всмоктування.

Порушена герметичність всмоктуючої лінії. Перевірити і забезпечить герметичність з'єднань.

Засмічена приймальна сітка всмоктуючої лінії. Очистити сітку.

Насос не забезпечує повної подачі і тиску. Збільшилася висота всмоктування. Встановити необхідну висоту всмоктування (1,5 м).

Порушена герметичність всмоктуючої лінії. Перевірити шви і з'єднання всмоктуючої лінії і забезпечити герметичність.

Мала частота обертання робочого колеса. Перевірити частоту обертання валу насоса. Збільшити частоту обертання колінчастого валу двигуна, відрегулювати натяг приводних пасів.

Зношені лопатки робочого колеса. Замінити робоче колесо.

Засмічена приймальна сітка всмоктуючої лінії. Очистити сітку.

Різкий шум і вібрація насоса. Режим кавітації, що супроводжується різкими характерними стуками. Змінити режим роботи (зменшити висоту всмоктування або частоту обертання валу насоса).

Ослаблені болти кріплення насоса. Перевірити і при необхідності підтягти.

Корпус підшипників нагрівається. Забруднене мастило. Промити підшипники і замінити мастило.

Забиті змащувальні канали і отвори. Прочистити змащувальні канали і отвори.

Зношені підшипники або зруйновані їх сепаратори. Замінити підшипники новими.

Двигун працює із перевантаженням. Засмічена приймальна сітка всмоктуючої лінії. Очистити сітку. Засмічений трубопровід або насос. Очистити трубопровід або насос.

Перевантаження гідродвигуна намотувального пристрою. Великий опір поливного трубопроводу за рахунок накопичення в нім води і відкладень. В міру можливості промити трубопровід і вилити з нього воду.

Нагріваються підшипники редуктора механізму намотування. Недостатня кількість мастила в редукторі. Долити мастило до рівня контрольних пробок.

Шум в місцях обертання. Немає мастила. Змастити відповідним мастилом.

Барабан намотування при обертанні зачіпає за раму Можливо, ослабло кріплення підшипникових опор. Підтягти кріплення.

Зносилися підшипникові втулки. Замінити їх.

Зберігання агрегату. При підготовці до зберігання поливний агрегат очищають, промивають і просушують гнучкі трубопроводи, зливають воду з насоса всмоктуючої лінії, знімають з агрегату і встановлюють на підставку насосну станцію і механізм намотування в зборі. Проводять консервацію насосної станції і механізму намотування. Знімають струменевий вакуум-апарат, очищають, покривають консерваційним мастилом і здають на склад. Закривають отвори поливного агрегату пробками.

В період зберігання один раз в два місяці перевіряють надійність герметизації і стан антикорозійних покриттів, усувають виявлені дефекти[7,9,34].

4.6 Експлуатація та обслуговування дощувальної техніки

Робота дощувальної машини "Фрегат"

Багатоопорна дощувальна самохідна машина "Фрегат" проводить полив при русі по кругу навколо центральної опори-гідранта закритої зрошувальної мережі. На масиві запроектовано 9 дощувальних машин, з них дві працюють на двох позиціях, (ІV і VI поля 1-ої сівозміни і ІІІ і V поля 2-ої сівозміни), останні працюють на одній позиції. Переміщення "Фрегату"з позиції на позицію забезпечує трактор класу 3-5т.

Дощувальна машина "Фрегат" включається в роботу тільки після виконання підготовчих робіт викладених в розділі 4.4.

Перевіривши тиск води в трубопроводі по манометру, встановленому перед ручною засувкою, поступово відкривають засувку, щоб уникнути різкого коливання тиску води, поки манометр, установлений на машині, не покаже тиск, який потрібний.

Переконавшись зовнішнім оглядом в нормальній роботі дощувальних апаратів і нормальному прогині середини трубопроводу машини, відрегулювати швидкість руху машини рукояткою норми поливу.

Під час проходження круга на початку поливного сезону "Фрегат" вимагає підвищеної уваги як з точки зору працездатності, так і видачі необхідної норми поливу. При необхідності в швидкість руху машини слід вносити корективи, виходячи з фактичного часу повного її обороту на зрошуваній ділянці.

Щоденно після проходження першого круга поливу механік-оператор повинен перевіряти:

- положення загальної лінії трубопроводу в горизонтальній і вертикальній площині;

- роботу дощувальних апаратів;

- роботу системи відключення кінцевого дощувального апарату;

- роботу гідроциліндра в зборі з клапаном - розподільником;

- герметичність з'єднань водопровідного трубопроводу і зливних клапанів;

- збіг колії задніх коліс візків з колією передніх коліс при максимальній швидкості руху останнього візка;

- надійність закріплення нерухомої опори на фундаменті;

- тиск води по манометру на "Фрегаті";

- спад тиску води на фільтрі машини.

Після кожного обороту машини, але не більш, чим через 50 годин роботи, проводити змащування всіх точок, окрім коліс, відповідно з картою змащування (по керівництву по експлуатації ДМ "Фрегат").

Через 100 годин роботи, але не рідше одного разу на тиждень:

- перевіряти роботу системи механічного і електричного захисту;

- зовнішнім оглядом проводити перевірку на наявність зазору між торцем штока клапана-розподільника і регулюючим болтом важеля-перемикача.

Один раз в середині поливного сезону перевіряти:

- роботу автоматичної системи регулювання швидкості руху візків;

- рівень мастила в колесах;

- якість затягування кріплення;

- спрацювання втулок підшипників, запресованих в штовхачі;

- опір ізоляції проводів;

- число ходів в хвилину циліндра останнього візка при положенні рукоятки крана-задатчика швидкості "відкритий");

- фільтри візків.

Виявлені під час роботи машини дрібні дефекти повинні усуватися при її черговій зупинці.

Машини, що мають порушення в роботі вузлів, не допускаються до роботи в нічний час. При відключеній або несправній системі електричного захисту або несправній системі механічного захисту запуск машини категорично забороняється.

Вирівнювання дуги трубопроводу слід проводити шляхом ручного відкоту візків.

Швидкість руху дощувальної машини, встановлена оператором відповідно до запису в журналі, має бути постійною на час повного обороту ДМ "Фрегат".

Зупинка машини здійснюється відключенням подачі води перекриванням гідрозадвижки відвідного трубопроводу. Задвижку необхідно закривати плавно з тим, щоб уникнути в транспортному трубопроводі гідравлічного удару.

Транспортування "Фрегатів" повинне здійснюватися бригадою з трьох чоловік з дотриманням правил, викладених в заводській постанові.

Всі несправності,виявлені при роботі машини, заходи по їх усуненню, відомості про зберігання, щомісячний виробіток машини в годинах, а також інші відомості по експлуатації машини повинні фіксуватися у відповідних розділах формуляру машини.

Робота дощувального агрегату ДДА-100МА

Полив здійснюється при русі агрегату вздовж тимчасового зрошувача. Нормальна робота насоса можлива при витраті зрошувача 150 л/с і глибині води не менше 30см.

Для високопродуктивного використання агрегату необхідно нарізувати тимчасові зрошувачі тільки по спланованих трасах; організувати тільки цілодобовий полив, а для роботи в нічний час підсилити електроосвітлення агрегату за рахунок фар на консолях.

Не допускається заростання тимчасових зрошувачів бур'янами і надходження сміття разом з водою; зменшувати довгі переїзди машини.

Для безперебійного забору води і для запобігання переливання води із зрошувача при раптовій зупинці агрегату, тимчасові зрошувачі діляться на ділянки (б'єфи) довжиною 300-400м залежно від довжини і ухилів тимчасових зрошувачів, а також швидкості вбирання "дощу" в ґрунт[7,9,13,14,19].

Тимчасовий зрошувач розділяється на б'єфи тимчасовими брезентовими або металевими перемичками.

Місця установок перемичок на тимчасовому зрошувачі намічаються заздалегідь.

Перед поливом поливальник встановлює в потрібному місці перемичку і подає воду з господарського каналу в тимчасовий зрошувач. Зазвичай полив починається з голови тимчасового зрошувача для скорочення даремного скидання води.

Полив здійснюється при русі агрегату вперед і назад по відгородженому б'єфу.

Поки машина здійснює потрібне число проходів в утвореному відсіці, поливальник встановлює другу перемичку нижче по зрошувачу. Після закінчення поливу з першого відсіка поливальник знімає перемичку і встановлює її за другою.

Так машина доходить до кінця зрошувача, звідки її переміщують на наступний зрошувач, на якому поливальник вже повинен встановити перемичку і заповнити відсік водою.

При розробці декадного графіка роботи дощувальних машин необхідно так планувати роботу машин, щоб неробочі переходи їх були мінімальними.

Обслуговування поливної техніки здійснюється операторами, поливальниками і трактористами, необхідна кількість обслуговуючого персоналу приведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Необхідна кількість обслуговуючого персоналу

Найменування поливної техніки	Обслуговуючий персонал
	Кількість машин	Оператори	Трактористи	Поливальники	Всього
"Фрегати"	9	3	-	-	3
ДДА-100МА	2	-	6	6	12
ДДН-100	1	-	3	-	3
Всього	12	3	9	6	18

Технічне обслуговування внутрішньогосподарської мережі - це комплекс операцій підтримання працездатності та справності гідромеліоративної системи та її елементів, до якого входить комплекс профілактичних заходів та усунення незначних пошкоджень та несправностей по мірі їх виникнення.

Технічне обслуговування дощувальної техніки (ТО) проводять постійно, з певною періодичністю. Періодичність ТО (ремонта) - інтервал часу чи напрацювання між даним видом ТО та наступним ідентичним видом або іншим, але більшої складності.

В процесі експлуатації поливної техніки виникає необхідність в проведенні ріноманітних видів обслуговування - технічного та технологічного, заправки топливом та мастильними матеріалами, усунення збоїв та несправностей.

Періодичність проведення регламентного технічного обслуговування поливної техніки наступна:

щозмінне (ЩТО) - через кожні 8-10 годин роботи машини;

першого технічного обслуговування (ТО-1) - через кожні 60 годин;

другого технічного обслуговування (ТО-2) - через кожні 240 годин;

третього (ТО-3) - через кожні 960 годин роботи.

Для проведення ЩТО, ТО-1, ТО-2 всієї поливної техніки, а також осіннього технічного обслуговування (ТО-О) та весняного технічного обслуговування (ТО-В) широкозазватних дощувальних машин використовують агрегати технічного обслуговування (АТО) безпосередньо на зрошуваних ділянках. Третє технічне обслуговування ТО-3 всієї поливної техніки, а також ТО-О, ТО-В мобільної поливної техніки проводять на станціях та в пунктах технічного обслуговування. В нашому випадку ми розраховували трудомісткість обслуговування дощувальних машин ДМУ «Фрегат», ДДА-100МА та ДДН-100, які зрошують поля сівозмін.

Розрахунки трудомісткості обслуговування для ДМУ «Фрегат» представлені в табл.4.4,4.6,4.7,4.8,4.10,4.12,4.13,4.14,4.16,4.17,4.19.

Розрахунки трудомісткості обслуговування для ДДА-100МА представлені в табл.4.2,4.3,4.5,4.9.

Розрахунки трудомісткості обслуговування для ДДН-100 представлені в табл. 4.15,4.18.

Також в табл. 4.11 та 4.18 представлені загальні трудомісткості обслуговування дощувальних машин відповідно для першої та другої сівозмін.

4.7 Експлуатація мережі, трубопровідної арматури, споруд

Сільськогосподарське використання зрошуваного масиву може стати ефективним за умови правильної експлуатації зрошувальної мережі, коли канали, трубопроводи і гідротехнічні споруди знаходяться у доброму стані, зберігають пропускну здатність.

Канали, що експлуатуються на системі, виконані із стійким перерізом (облицьовані збірними залізобетонними плитами), що дозволяє пропускати воду із швидкістю значно вищою замулюючої без розмиву укосів каналів, проте в процесі експлуатації необхідно спостерігати:

- за станом бетону і швів;

- щоб на каналах не створювалися штучні підпори води;

- для контролю за можливою просадкою і деформацією каналів, встановити по трасі каналів пікети і кілометрові стовпи;

- для збереження стійкості гребель каналів не допускати водопій худоби із каналів.

Нормальний робочий стан споруд вважається при безвідмовній роботі щитів і підйомників, за відсутності розмивів в нижньому б'єфі споруд і витоку води через пази.

Пропускну спроможність визначають при таруванні споруд. На стінках споруд необхідно нанести відмітки, що фіксують нормальні робочі горизонти.

Щити, пази, опори, підйомники слід утримувати в чистоті, зовнішні частини фарбувати, а гвинти змащувати.

Забороняється залишати щити в нестійкому положенні, при якому відбувається вібрація. Підіймати їх потрібно поволі, не викликати збійного перебігу води в нижньому б'єфі. Для спостереження за станом споруд встановлюють репери.

Для утримання мережі в справному стані назначається ремонтна бригада у складі п'яти чоловік - бригадира і чотирьох робочих, які здійснюють огляд системи і ремонт несправностей, виявлених під час огляду.

При обході трубопроводів бригадир перевіряє наявність і справність люків на колодязях, оглядають засувки, стан сальникової набивки, сальникових болтів, хід шпинделя і стан різьби на ньому, по можливості несправності ліквідують на місці.

Перевіряють роботу вантузів, водовипусків для спорожнення трубопроводів і ін.

При огляді вантузів перевіряють цілісність поплавка, з цією ж метою на поплавок через повітреспускний отвір нажимають тонким дротом, і якщо при цьому виходить повітря, а потім вода, це свідчить про те, що вантуз справний. Несправністю в роботі вантуза може бути засмічення отвору, в цьому випадку отвір прочищається.

Якщо при огляді в якому - небудь колодязі опиниться вода, її необхідно відкачати за допомогою ДДН-100, або насосу БМП-80м, з'ясувати причину несправності і усунути її[34,29].

4.8 Експлуатація регулюючого басейну

При експлуатації регулюючого басейну мають бути зафіксовані наступні відмітки горизонтів води:

нормальна підпірна відмітка споруд водосховища і відмітки спрацювання;'

підпірні відмітки, що допускаються, при пропуску паводку і льодоходу;

найвищі (граничні) горизонти води споруд;

відмітки горизонтів води в тих, що підводяться і водоскидних каналах в умовах нормального і гранично допустимого їх наповнення, а також при і пропуску шуги і т.п.

Відмітки горизонтів води наносять незмивною фарбою безпосередньо на спорудах водосховища;

перевищення найвищих (граничних) горизонтів води не допускається.

Межі затоплення при найвищому горизонті води у водосховищі заорюванням або установкою стовпових знаків.

Для зручності обліку об'єму води у водосховищі складають таблицю або будують криву залежності об'ємів виносів і скупченнями наносів, що у водосховище; за зростанням промоїн і ярів в різних геологічних умовах; за дією вітру на берега і відмесли; за захисною роллю підводної рослинності; за тимчасовою зміною глибин води і осушенням водного укосу; за новими чагарниками в зоні змінного змочування берега і прибою, а також на мілководді.

На обвальних схилах вивчають гідрогеологічні умови -- водоносні горизонти, склад гірських порід і їх особливості, режим підземних вод, умови водного живлення обвалу і ін. Спостереження за берегами проводять 2 рази на рік; перший раз-- після проходження паводку, другий --в кінці вегетаційного періоду. За прибережними мілинами спостереження проводять один раз в рік;

за переробкою неукріплених пологих укосів і відкосів, захищених шпорами, підводними хвилеломами, кам'яним накиданням і др.;

за вертикальною деформацією (осіданням) напірних і безнапірних земляних споруд гідровузла, а також за фільтрацією води в тілі споруд, в їх підвалині, в берегах і за роботою дренажних систем;

нагляд за технічним кріплень земляних укосів напірних і безнапірних споруд гідровузла (бетонні, кам'яні покриття і ін.).

Склад і методику спостережень розробляють, а обробку даних і складання звітів ведуть за спеціальними інструкціями, що складаються проектними і експлуатаційними організаціями [13,14].

4.9 Експлуатація протиерозійних дамб, спостережливих свердловин,експлуатаційних доріг, ліній зв'язку,смуг відчуження, лісосмуг

Експлуатація протиерозійних дамб. В межах зрошувального масиву побудовано протиерозійні дамби та захисні вали. Протиерозійні дамби та загороджуючі вали призначені для захисту від повеней головних ділянок зрошувальних систем, населених пунктів, доріг, промислових об'єктів та сільськогосподарських угідь.

Основною задачею експлуатації протиерозійних дамб є підтримання їх в належному стані для забезпечення захисту огороджених територій від затоплення. Для попередження пошкоджень проводяться систематичні спостереження за роботою дамб, огляд їх стану. В літній період експлуатації проводять заходи по виявленню і знищенню ходів та нір землерийних тварин в тілі дамб. Верхню частину захисних дамб обсаджують деревами та кущами для попередження їх розмиву. Забороняється випас худоби на поверхні дамби.

Особливо важливо в період експлуатації дамб - пропуск паводку. До настання паводку дамби ретельно оглядають і ремонтують. На період пропуску паводка створюють аварійні бригади, які забезпечуються необхідною кількістю транспортної та землерийної техніки та ремонтно-аварійними матеріалами. При цьому проводиться добове чергування на дамбах з метою своєчасного попередження переливу води через їх гребінь[13,14].

Експлуатація свердловин. На території масиву зрошення знаходяться 3 спостережливі свердловини, за допомогою яких ми можемо спостерігати зміну рівня грунтових вод. Ці свердловини влаштовують для дослідження мінерального складу води, визначення якості води для зрошення. Це труба довжиною 20 см над поверхнею землі з оголовком, тут є отвір, через який робиться відбір води для подальшого аналізу[22,23].

Експлуатація доріг. До дорожньої мережі, що знаходиться у веденні управління меліоративної системи, відносяться дороги для вільного під'їзду до споруд і проїзду уздовж крупних каналів і захисних валів (інспекторські дороги) шириною 3,5--5м, а також під'їзні шляхи від експлуатаційних селищ до доріг загального користування. Для проїзду на мотоциклах, велосипедах або верхи уздовж невеликих каналів прокладають експлуатаційні стежки шириною 1--1,5м.

Нагляд за експлуатаційними дорогами і ремонт їх ведуться силами і засобами системних управлінь.

Зв'язок. Для оперативного зв'язку окремих ділянок і вузлів між собою і з управлінням меліоративної системи споруджують телефонні лінії, комутаторні станції і селекторні установки, що обслуговуються черговими телефоністами. Точками зв'язку обладнали управління меліоративної системи, її адміністративні підрозділи, головна ділянка системи, розподільні вузли, насосні станції, водосховища і крупні споруди, а також приміщення, займані посадовими особами, пов'язаними з оперативною роботою системи.

Для радіозв'язку при експлуатації меліоративних систем використовують або передавальні радіостанції (однобічний зв'язок), або приймально-передавальні (двобічний зв'язок). Доступ до радіостанцій вирішується тільки особами, безпосередньо пов'язаним з її роботою. Обслуговуючий персонал станції в своїй роботі повинен керуватися правилами технічної експлуатації радіостанцій і вести апаратний журнал, в якому записуються час роботи радіостанції, зміст передач, а також недоліки і порушення в роботі. На кожній меліоративній системі має бути організований постійний нагляд за роботою засобів зв'язку, що забезпечує негайне усунення всіх пошкоджень і неполадок[13,14].

Останнім часом на меліоративних системах починають застосовувати метод автоматичного управління на відстані роботою насосних станцій і гідротехнічних споруд з використанням телевимірювальної апаратури.

Смуг відчуження. Основами земельного законодавства України визначаються землі державного водного фонду. Землями державного водного фонду визнаються землі, зайняті водоймищами (річками, озерами, водосховищами, каналами і т. п.), льодовиками, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені під смуги відчуження по берегах водоймищ, під зони охорони і т.п.. Порядок користування землями державного водного фонду визначається законодавством України.

Смуги відчуження призначаються для утримання, розвитку і поліпшення меліоративних систем і будівництва виробничих і житлових будівель для потреб експлуатації.

Ширина смуг відчуження магістральних каналів, захисних валів і гідротехнічних споруд встановлюється наступною:

для магістральних каналів від місць води до першого вододільного вузла -- рівною ширині каналу зверху, відкладеною по обидві сторони каналу від бровки при проходженні каналу у виїмці або від підошви греблі при проходженні каналу в насипі, але не більше 50 м з кожного боку;

для гідротехнічних споруд на каналах з витратою до 5 м /с -- не більше 10 м, з витратою від 5 до 20 м /с -- не більше 20 м і з витратою більше 20 м /с -- не понад 50 м до кінця кріплення вгору і вниз за течією води в каналі і від крайньої точки споруди в обидві сторони по берегах каналу;

для головних споруд -- в межах від 250 до 500 м від крайніх точок споруд вгору і вниз за течією річки і 150--500 м від нижнього б'єфу споруди;

для захисних валів на річках -- рівній потрійній ширині валу низом, але не понад 50 м, вважаючи від зовнішньої підошви убік від річки і до урізання у бік річки;

для водосховищ і дамб на річках ширина смуги відчуження встановлюється кожного разу особливим урядовим рішенням.

Землі державного водного фонду, відведені органам водного господарства під смуги відведення і не зайняті спорудами, каналами і валами, використовуються для лісопосадок, житлового, культурно-побутового і виробничого будівництва, а також для складів і доріг. Охорона і відповідальність за і використання смуг відчуження покладається на працівників органів експлуатації меліоративних систем.

Лісонасадження. Лісонасадження на гідромеліоративних системах мають дуже важливе значення і у складі експлуатаційних заходів, що проводяться на системах, повинні займати значне місце.

Роль лісонасаджень на зрошуваних землях дуже різноманітна: вони покращують мікроклімат і гідрологічний режим, зменшують зрошувальні норми і сприяють підвищенню врожайності, захищають береги водойм від руйнування, знижують замулювання останніх і випаровування з водної поверхні. Крім того, лісонасадження дають деревину і , які використовують при проведенні протипаводкових, регулювальних і ремонтних робіт на системі. Лісонасадження мають також велике санітарно-гігієнічне значення[13,14].

5. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ НА МАСИВІ ЗРОШЕННЯ

5.1 Організація ремонтних робіт

Поточний та капітальний ремонти виконують в плановому порядку за затвердженими планами, що щорічно складаються. План ремонтних робіт є складовою частиною плану експлуатаційних заходів. В річному плані ремонтних робіт вказують строки їх проведення, а також потребу в робочій силі, будівельних матеріалах та виробах, механізмах та транспортних засобах з врахуванням діючих норм та затрат. Аварійні ремонти проводять позапланово, за спеціально складеними актами [34].

До початку робіт необхідно вирішити питання, пов'язані з забезпеченням ремонтних об'єктів будівельними матеріалами та виробами, робочою силою, механізмами, транспортом, підвезенням їх до місця роботи, підготувати виробничі та складські приміщення, забезпечити робітників та інженерно - технічний склад житлом, добрими культурно-побутовими умовами, уточнити план ремонтних робіт на місці, розподілити роботи між ремонтними бригадами. Ремонтні роботи, пов'язані із зупинкою діяльності системи, повинні проводитися цілодобово (в три зміни). Виробництво ремонтно-будівельних робіт на каналах та спорудах комплексного призначення повинно бути узгоджено з зацікавленими організаціями з встановленням строків та частки їх участі в цих роботах.

Поточний та капітальний ремонти на зрошувальних системах виконують в осінньо-зимовий період та частково - в підготовчі періоди (перед поливом).

Для забезпечення нормальних умов виконання ремонтних робіт необхідно точно регламентувати строк припинення подачі води в зрошувальну систему після закінчення вегетаційного періоду з врахуванням необхідності спрацювання фільтраційних підканальних куполів до початку стійких заморозків. Для півдня України приблизне припинення подачі води визначається датою 1…10 жовтня. Цю дату в конкретних місцевих умовах встановлює облводгосп.

В зимовий період здійснюється ремонт насосних станцій, насосно-силових агрегатів, підйомних механізмів, щитових затворів, приборів водообліку, землерийної техніки, автотранспорту.

Капітальний ремонт на зрошувальних системах повинен починатися після закінчення вегетаційних поливів та закінчуватися, при значних обсягах робіт, навесні, до початку поливів.

Роботи з очистки зрошувальних каналів від наносів проводять восени чи навесні. Поточний ремонт гідротехнічних споруд здійснюють впродовж всього періоду роботи зрошувальної системи, за вийнятком споруд, для ремонта яких потрібне припинення подачі води в систему. Ці споруди ремонтують в осінньо-зимовий період та навесні, до початку поливів. Ремонт доріг, ліній зв'язку, службових, житлових, виробничих споруд та інших допоміжних пристроїв можна проводити впродовж всього року. Ці роботи зручно виконувати в той час, коли лінійний персонал системи, ремонтно-будівельної бригади, механізми та транспортні засоби найбільш вільні від основних робіт.

В залежності від обсягів та складності виконання ремонтні роботи можуть виконуватися господарським чи підрядним способом. Господарським способом виконуються роботи з поточного ремонту та невеликі обсяги роботи з капітального ремонту, на міжгосподарській мережі - силами та коштами управлінь експлуатації (механізованим отрядом), на внутрішньогосподарській мережі - силами та коштами господарств.

Великі обсяги робіт з капітального ремонту на міжгосподарській мережі виконуються підрядним способом, за договорами з ремонтно-будівельними та будівельними водогосподарськими організаціями. Роботи з очистки, поточному та капітальному ремонтам внутрішньогосподарської мережі господарства можуть проводити також підрядним способом - силами ремонтних, будівельних та експлуатаційних організацій, за договорами з ними.

Поточний ремонт та невеликі об'єми робіт з капітального ремонту механічного та транспортного обладнання виконуються в ремонтно-механічних майстернях управлінь експлуатації меліоративних систем, а великі об'єми таких робіт рекомендується виконувати на спеціалізованих ремонтно-механічних базах чи заводах.

Пошкодження, які утворюються на зрошувальних системах в зрошувальний період, що викликають аварійний стан казала чи споруди (просадка дамб казала, тріщини, підмив споруди, вимоїни в обхід споруди та інше),усуваються силами та коштами управління експлуатації зрошувальної мережі негайно після виявлення. Для усунення деформацій аварійного характеру управління експлуатації організовує аварійні бригади.

При отриманні даних про аварію диспетчер управління експлуатації системи зобов'язаний негайно вимкнути пошкоджену ділянку від подачі води та спустошити мережу в зоні аварійної ділянки, повідомивши про це начальника управління системи, та перебросити на місце аварії механізми мехотряду, лінійний персонал, що входить до складу аварійної бригади. Начальник мехотряду та головний інженер управління зрошувальної системи зобов'язані особисто виїхати на місце та організувати ліквідацію аварії.

Значному підвищенню ефективності використання меліорованих земель сприяє переведення експлуатації меліоративних систем на індустріальну основу.

Роботи по ремонту меліоративних систем, технічному обслуговуванню мережі, ремонту насосно-силового обладнання виконують механізовані отряди, що створені в кожному управлінні[14].

5.2 Планування та фінансування заходів планово-попереджувальних ремонтів

Планово-попереджувальний ремонт проводять за заздалегідь складеному плану. План ремонтних робіт - складова частина експлуатаційних заходів. Плани складають на рік, п'ятиріччя та на перспективу. На перспективу та п'ятирічні плани на міжгосподарських системах складає управління меліоративної системи з врахуванням планів розвитку водогосподарських заходів в господарствах.

Річний план ремонтних робіт в грошовому виразі розробляють з розбивкою по кварталах, місяцях. Поточний ремонт планують на підставі відомостей дефектів з встановленою вартістю ремонтних робіт по об'єктах та спорудах. На підставі затвердженого річного плану складають річний календарний план проведення робіт по поточному та капітальному ремонтам. Потреба в трудових ресурсах, засобах механізації та грошові затрати встановлюють за типовими нормативними картами, а при їх відсутності - технологічними розрахунками на підставі діючих ЕНіР, ВНіР, СН РР - 76, калькуляцією вартості машино-змін механізації чи СНіПІV-3-82 «Правила визначення кошторисної вартості експлуатації будівельних машин».