Еволюція поглядів в атласній картографії: від концепції паперового атласу до атласної платформи

Знаковою подією в атласній картографії стало представлення працівниками ETH Zurich Швейцарської Атласної Платформи (Swiss Atlas Platform (APS)) у 2011 р. Автори наполягають на створенні нової філософії, яка б "поєднувала сучасні методи геовізуалізації з колаборативними аспектами у відкритій системі атласної платформи" (Sieberetal., 2011). Наприклад, представники швейцарської картографічної школи знову підсумовують тогочасні тенденції та пишуть про необхідність створення відкритої атласної системи, яка дозволяє багаторазове використання. Важливими критеріями такої системи має бути можливість розширення як за функціональністю (зокрема, зовнішні розширення), так і за даними. При цьому двонаправлені зв'язки всередині платформи утворюються між професіоналами, які забезпечують платформу спеціальними інструментами та спільнотою (не-)професійних авторів, які вносять геодані та карти в атласні продукти.

Концепція APS заснована на трьох тісно пов'язаних "стовпах": дослідженнях, розробці та укладанні вебатласів для загального використання. Заслуговує уваги наявність дослідницької складової в платформі, яка відрізняє цей клас систем від більш простих, зосереджених лише на продуктовій частині. Дослідження в APS пов'язуються з інтерактивною картографією; 3D картографією; проєктуванням, орієнтованим на користувача, стандартами якості та контролю тощо. Зауважимо, що зміст наведених напрямів досліджень зосереджений лише на покращенні атласних продуктів і жодним чином не пов'язується з вивченням реальної дійсності та теоретичними й методологічними питаннями атласної картографії. Атлас не розглядається моделлю геосистеми, а вважається "скоріше особливою збіркою картографічно добре відредагованих карт, які підкреслюють характеристики відображеної тематичної інформації та готові до дослідження за допомогою спеціальних інструментів атласу" (Sieberetal., 2011). Наголошується на домінуванні карти у графічному інтерфейсі користувача та метафорі AoS як "книги оповідань".

Р. Зібером, Б. Холленштейном, Б. Одденом, Л. Хурні (Sieberetal., 2011) названо два атласи, створені за допомогою APS: "Атлас Швейцарії-онлайн" (AtlasofSwitzerland, n. d.) та "Гідрологічний атлас Швейцарії (ГаШ)" (Hydrological Atlas of Switzerland, n. d.). Ці атласні рішення мають доволі багато відмінностей як для продуктів однієї атласної платформи, метою якої є спрощення створення нових атласів завдяки архітектурній спорідненості. Наприклад, для картографічної візуалізації в ГаШ використовується leaflet.js, а в "Атлас Швейцарії-онлайн" - D3.js. Не менш важливим є те, що реалізація ГаШ відійшла від концепції інтерфейсу користувача, в якому домінує карта. Це атласне рішення є, скоріше, вебсайтом і умовно поєднує в собі атлас як енциклопедію з текстовими та графічними матеріалами, та атлас як картографічний твір. Хоча ГаШ використовує багато відкритих рішень, APS передбачає використання технологій, які буде важко відтворити менш забезпеченим колективами розробникам. Поки що APS не може бути відкритою платформою, яка б дозволяла створення атласних продуктів для інших держав та регіонів. Не в останню чергу це пов'язано із власною базовою картою, яка створена завдяки діяльності топографічної служби Швейцарії.

В останні роки найбільшого поширення набули статистичні атласи: австрійський STATatlas, Статистичний атлас Швейцарії, Статистичний Атлас Євростату тощо. Серед комерційних рішень варто виділити картографічний фреймворк компанії Geoclip (Geoclip, n. d.), за допомогою якого створені Інтерактивний національний атлас Іспанії та Атлас Бельгії.

Головна функція подібних атласів полягає у візуалізації даних (із різним рівнем інтерактивних та аналітичних можливостей), що підтверджує ефективність геовізуалізаційного підходу. Проте для національних атласів недостатньо лише візуалізації статистичних даних (тематичної семантичної інформації). Вони мають бути комплексними моделями геосистем. На нашу думку, акцент у таких АтС повинен бути зміщений на формування специфічних картографічних образів реальної дійсності, моделювання просторового розміщення, закономірностей, взаємозв'язків і структур.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Ключовими ланками концепцій атласу в "паперову епоху" можливо виділити: формат у вигляді книги з певним фіксованим набором структурних елементів та уніфікованою компоновкою; атлас як систему карт; атлас як модель геосистеми; атлас як інструмент для розповіді (географічних) історій; атлас як інструмент передачі інформації та знань; атлас як інструмент дослідження. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що нові технології не тільки змінили формат представлення атласів і методику їхнього створення, а й розширили та модифікували саму концепцію атласу. Окрім інтерактивності, яка має соціальний і технічний характер, орієнтації на користувача, функції підтримки прийняття рішень, атласи стали більш складними системами, системні властивості яких поширюються не лише на карти одного конкретного атласу, а на цілу атласну інфраструктуру. Атласна інфраструктура сучасних АтП складається із програмного забезпечення, фахівців (користувачів), теорій та інших форм знань, а також відношень між ними, які націлені на розробку й підтримку функціонування як самої АтП, так і конкретних атласів, створених за допомогою АтП. Головним же призначенням АтП залишилось просторове моделювання реальної дійсності, зокрема за допомогою методів, недоступних у паперових реаліях.

Проте атлас як модель реальної дійсності розглядають сьогодні переважно представники модельно-пізнавальної (геоінформаційної) та кіберкартографічної (колектив геокібернетиків із CentroGeo) парадигм картографії, а також реляційної картографії (В. Чабанюк), інтерпретуючі процес моделювання та властивості моделей по-різному. Більшість атласів створюється під впливом геовізуалізаційної та комунікативної парадигм, які ставлять за мету візуалізацію та передавання просторово- прив'язаних даних за допомогою системи (або зібрання) карт. При цьому атласи (КІС) відокремлюються від ГІС на підставі наявності попередньо оброблених даних, поданих у вигляді якісно оформлених інтерактивних карт; структури, яка розповідає певну історію та розкриває тематичний зміст; цільової аудиторії (непрофесіонали). Саме тому серед головних викликів атласної картографії Р. Зібер та Е. Лесан (Sieber&Losang, 2020) виділяють непривабливий дизайн та одноманітну візуалізацію. Теоретичні дослідження в сучасній атласній картографії переважно обмежуються питаннями створення й використання атласів, багато уваги приділяючи системі " атлас як продукт - користувач як споживач". Схоже, за такого підходу дослідницька складова реальної дійсності відводиться переважно ГІС, а атласам залишається бути лише "візуалізаторами" відомої інформації. На нашу думку, це і є "застаріла концепція" атласу, яка “підлаштовується“ під зміну технологій та запити користувачів, не додаючи нових знань та методів пізнання реальної дійсності - мотивів, що спонукали Г. Меркатора створити Атлас.

На сьогодні атласи є міждисциплінарними утвореннями, для створення яких використовуються, окрім картографічних знань, здобутки теорії систем і системного аналізу, інформаційних наук та технологій тощо. Ми вважаємо, що атласами і надалі мають опікуватися картографи. Однак не на підставі їхнього складу у вигляді системи карт або інших елементів. А на основі їхньої конкретної функції, що полягає у моделюванні простору і співвідноситься із предметом дослідження картографії. Оскільки просторові відношення можна передавати і природною мовою, додамо, що моделювання в картографічних атласах має здійснюватися передусім картографічною мовою, однак і не обмежуючись нею.

Отже, серед напрямів подальших досліджень виділимо концептуалізацію КІС як окремого класу просторових інформаційних систем; установлення відношень та характеру взаємодії між КІС і ГІС, КІС та НІПД; розробку методів дослідження за допомогою КІС; напрями використання КІС, а також взаємодію користувачів із КІС.

Література

1. Aditya, T. (2007). The national atlas as a metaphor for improved use of a national geospatial data infrastructure (Publication No. 146) [Doctoral dissertation, ITC, Enschede, The Netherlands]. Retrieved from: https://webapps.itc.utwente.nl/librarywww/papers_2007/phd/aditya.pdf

2. Andreessen, M. (2007, June 12). Analyzing the Facebook Platform, three weeks in [Blog post]. Retrieved from https://web.archive.org/ web/20071002070223/http://blog.pmarca.com/2007/06/analyzing_the_f.html Atlas of Switzerland. (n.d.). Atlas of Switzerland-online. Retrieved June 16, 2020, from https://atlasderschweiz.ch/downloads/

3. Bдr, H. R., &Sieber, R. (1999, August). Towards high standard interactive atlases: the GIS and multimedia cartography approach [Paper presentation]. The 19th International Cartographic Conference, Ottawa, Canada.

4. Berlyant, A. M. (1986). Obrazprostranstva: karta i informaciya [Image of space: map and information]. Moskva: Mysl' (in Russian).

5. Bogdanec, V. A., &Koval'chuk, I. P. (2014).Elektronniatlasy: mynule ta sohodennia [Electronic atlases: past and present].Chasopys kartohrafii, 11, 194-215. Retrieved from http://maptimes.inf.ua/CH_11/18.pdf (in Ukranian).

6. Borchert, A. (1999). Multimedia Atlas Concepts. In W. Cartwright, M. P. Peterson,&G. Gartner (Eds.), Multimedia Cartography (pp. 75-86). Berlin, Heidelberg: Springer.DOI: 10.1007/978-3-662-03784-3_7.

7. Buckley, A. (2003). Atlas mapping in the 21st century. Cartography and Geographic Information Science, 30(2), 149-158. DOI: 10.1559/152304003100011117

8. Chabaniuk, V. (2018).Reliatsiina kartohrafiia: Teoriia ta praktyka [Relational сartography: Theory and practice]. Kyiv: Institute of Geography of the NAS of Ukraine. Retrieved from https://igu.org.ua/sites/default/files/pdf- text/relational-сart.pdf (in Ukranian).

9. Favre, J. M. (2005,April 17-22). Megamodelling and etymology [Paper presentation]. Dagstuhl Seminar, Dagstuhl, Germany.

10. Freitag, U. (1991, July-August). Atlas Cartography [Paper presentation]. The Seminar on Basic Cartography, Bangkok, Thailand.

11. Geoclip.(n.d.). Achievements. Retrieved July 15, 2020, from https://www.geoclip.fr/realisations/?lang=en#demonstrations/

12. GenderATlas. (n.d.). genderATlas. Retrieved October 27, 2020, from http://genderatlas.at/#projektinfo

13. GenderATlasfьrdie Schule. (n.d.).genderATlasfьrdie Schule. Retrieved October 27, 2020, from http://genderatlas.at/schule/

14. Hayes, A., Pulsifer, P. L, &Fiset, J. P. (2014). The Nunaliit cybercartographic atlas framework. In D. F. Taylor (Ed.), Developments in the theory and practice of cybercartography: Applications and Indigenous mapping (Vol. 5, pp. 129-140). Amsterdam:Academic Press. DOI: 10.1016/B978-0- 444-62713-1.00009-X

15. Hurni, L. (2008). Multimedia Atlas Information Systems. In S. Shekhar, &H. Xiong (Eds.), Encyclopedia of GIS (pp. 759-763). Boston: Springer. DOI:10.1007/978-0-387-35973-1_847

16. Hydrological Atlas of Switzerland. (n.d.). Hydrological Atlas of Switzerland.Retrieved October 3, 2020, from https://hydrologicalatlas.ch

17. ICA Commission on Atlases. (2019, July). Atlas Cookbook.

18. https://atlas.icaci.org/awards-and-publications/atlas-cookbook/

19. Keller, C. P. (1995). Visualizing digital atlas information products and the user perspective. Cartographic Perspectives, 20, 21-28. DOI: 10.14714/ CP20.891

20. Kцbben, B., & Graham, M. (2009, June 2-5). Maps and mash-ups: the national atlas and Google Earth in a geodata infrastructure [Paper presentation]. The 12th Agile international conference, Hannover, Germany.

21. Kraak, M. J., &Ormeling, F. J. (2010). Cartography: Visualization of spatial data (3rd ed.). Harlow: Guilford Publications.

22. Lechthaler, M. (2009). Interactive and Multimedia Atlas Information Systems as a Cartographic Geo-Communication Platform. In G. Gartner, &F. Ortag (Eds.), Cartography in Central and Eastern Europe (pp. 383- 402).Berlin, Heidelberg: Springer. DOI: 10.1007/978-3-642-03294-3_24 MacEachren, A. M., Crawford, S., Akella, M., &Lengerich, G. (2008). Design and implementation of a model, web-based, GIS-enabled cancer atlas. The Cartographic Journal, 45(4), 246-260. DOI: 10.1179/ 174327708x347755

23. Makarenko, A.A.,&Zagrebin, G. I. (2018). Atlasnoe kartografirovanie: uchebnoe posobie [Atlas Mapping: A Tutorial]. Moskva: MIIGAiK. Retrieved fromhttp://www.miigaik.ru/upload/iblock/bde/bde6ed4a2f3826749ef034af480 d8123.pdf (in Russian).

24. Monmonier, M. S., Collier, P., Cook, K. S., Kimerling, A. J., & Morrison, J. L. (Eds.). (2015). The History of Cartography, Volume 6: Cartography in the Twentieth Century.Chicago: University of Chicago Press.

25. Nunaliit Atlas Framework. (n.d.) Nunaliit Atlas Framework.Retrieved October 9, 2020, from http://nunaliit.org

26. Ormeling, F. (1995, September 3-9). Atlas information systems [Paper presentation]. The 17th International Cartographic Conference, Barcelona, Spain.

27. Ormeling, F. (1996). Functionality of electronic school atlases [Paper presentation]. Seminar on Electronic Atlases II, Prague, Czech.

28. Ormeling, F. (1997). Atlas Terminology and Atlas Concept [Paper presentation]. The International Workshoop/Seminar, Bandung,Indonesia.

29. Ormeling, F. J. (1979). The purpose and use of national atlases. Cartographica: The international journal for geographic information and geovisualization, 16(1), 11-23. DOI: 10.3138/223g-0732-0825-2528

30. ЦROK Atlas Online. (n.d.).ЦROK Atlas Online.Retrieved August 31, 2020, from https://www.oerok-atlas.at

31. Цzerdem, E., Gartner, G., &Ortag, F. (2013, August 25-30). Evaluating the suitability of Web 2.0 technologies for online atlas access interfaces [Paper presentation]. The 26th International Cartographic Conference, Dresden, Germany.

32. Pucher, A. (2015). Online cartographic atlas products: learning from the past. In J. Brus, A. Vondrakova, & V. Vozenilek (Eds.), Modern Trends in Cartography (pp. 57-66). Cham: Springer. DOI: 10.1007/978-3-319-07926-4_5.

33. Ramos, C. S., & Cartwright, W. (2006). Atlases from Paper to Digital Medium. InE. Stefanakis, & M. P. Peterson (Eds.), Geographic Hypermedia (pp.97-119). Berlin, Heidelberg: Springer. DOI: 10.1007/978-3-540-34238-0_6 Reyes, M. D. C. (2005). Cybercartography from a modeling perspective. InD. F. Taylor (Ed.), Cybercartography: Theory and practice (pp.63-99). Amsterdam: Academic Press. DOI: 10.1016/s1363-0814(05)80007-3

34. Rystedt, B. (1995). Current trends in electronic atlas production. Cartographic Perspectives, 20, 5-11. DOI: 10.14714/cp20.889

35. Salichtchev, K. A. (Ed.). (1960). Nacional'nye atlasy. Istoriya, analiz, putisovershenstvovaniyaiunifikacii [National atlases. History, analysis, ways of improvement and unification]. Moskva: MGU (in Russian).

36. Salichtchev, K. A. (Ed.). (1976). Kompleksnye regional'nye atlasy [Complex regional atlases]. Moskva: MGU (in Russian).

37. Salichtchev, K. A. (1990). Kartovedeniye: uchebnik po spetsial'nosti "Kartografiya" [Kartovedeniye: a textbook on the specialty "Cartography"]. Moskva: MGU (in Russian).

38. Shulei, Z., &Yufen, C. (2004, June 7-9). The principles of designing CIS-cartographic information system [Paper presentation]. The 12th International Conference on Geoinformatics, Gдvle, Sweden.

39. Sieber, R., Hollenstein, L, Odden, B., &Hurni, L. (2011, July 3- 8). From classic atlas design to collaborative platforms-The SwissAtlasPlatform Project [Paper presentation]. The 25th International Cartographic Conference, Paris, France.

40. Sieber, R., &Losang, E. (2020, September 21-25). Current Challenges in Atlas Cartography [Abstract presentation]. Central European Cartographic Conference and 68th German Cartography Congress, Vienna, Austria.

41. Siekierska, E. M., & Taylor, D. R. F. (1991). Electronic mapping and electronic atlases: new cartographic products for the information era-the electronic atlas of Canada. CISM journal, 45(1), 11-21. DOI:10.1139/geomat- 1991-0002

42. Svatkova, T. G. (2002). Atlasnaya kartografiya: uchebnoe posobie [Atlas Cartography: A Tutorial]. Moskva: Aspekt Press (in Russian).

43. Taylor, D. R. F. (2003). The concept of cybercartography. In M. P. Petersen (Ed.), Maps and the Internet (pp. 405-420). Amsterdam: Elsevier. DOI: 10.1016/b978-008044201-3/50028-1

44. Tikunov, V. S. (2004). Atlasnyye informatsionnyye sistemy dlya prinyatiya resheniy [Atlas Information Systems for Decision Making]. In V. S. Tikunov (Ed.), Osnovy geoinformatiki: uchebnoe posobie dlya studentov vuzov [Fundamentals of Geoinformatics: A Tutorial for University Students] (pp. 285-304). Moskva: Akademiya (in Russian).

45. Vozenilek, V. (2019, July 15-20). Atlases and Systems Theory within Systematic Cartography [Abstract presentation]. The 29th International Cartographic Conference, Tokyo, Japan.

46. Wolodtschenko, A. S. (2006). Atlasnaya kartosemiotika [Atlas cartosemiotics]. Dresden,Selbstverlag (in Russian).

47. Wood, D. (1987). Pleasure in the idea/The atlas as narrative form. Cartographica: The International Journal for Geographic Information and Geovisualization, 24(1), 24-46. DOI: 10.3138/3163-659q-j502-w858

Размещено на Allbest.ru