Конструктивно-географічні основи охорони та використання карстових печер Гірського Криму
Історичні етапи природоохоронних досліджень печер Гірського Криму. Природоохоронне районування карстових масивів з метою створення нових заповідних територій. Головні проблеми в сучасному стані охорони, заповідання та використання спелеоресурсів Криму.
Рубрика | География и экономическая география |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.08.2014 |
Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Вахрушев Б.О., Топоркова К.О. Деякі питання наукової концепції ландшафту у карстознавствi // Ландшафт як інтегруюча концепція XXI сторіччя: Збірник наукових праць. - К.: Київський університет ім. Т.Шевченка, 1999. - С.119-122.
2. Вахрушев Б.А., Топоркова Е.А. Узагальнення світового досвіду по створенню та функціонуванню карстово-спелеологічних Національних парків і туристсько-екскурсійних спелеокомплексів карстових ландшафтів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2001.- Вип. ІІ.- С.24-31.
3. Лукьяненко Е.А. Влияние антропогенных факторов на подземный ландшафт спелеокомплекса “Пещера Мраморная” //Культура народов Причерноморья, 2001. - №17.- С.20-23.
4. Лукьяненко Е.А. Пещера Эмине-Баир-Хосар - новый экскурсионный объект в туристской инфраструктуре Крыма // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: География. - Симферополь, 2001. - Том 14.- №1. - С.88-93.
5. Лукьяненко Е.А. Экономико-географические основы эффективного функционирования карстовых туристско-рекреационных спелеокомплексов // Культура народов Причерноморья, 2001. - №26.- С.60-64.
6. Лук`яненко К.О. Визначення впливу техногенного навантаження на підземний ландшафт туристсько-екскурсійного спелеокомплексу “Печера Мармурова” в Гірському Криму // Регіональні екологічні проблеми: Зб.наук.праць. - Київ: ВГЛ Обрії, 2002. - С.184-186.
7. Лукьяненко Е.А. Микроклимат карстовых пещер как регулятор рекреационной емкости туристско-экскурсионных спелеокомплексов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия: География. - Симферополь, 2003. - Том 16.- №1. - С.93-100.
8. Амеличев Г.Н., Лукьяненко Е.А. Оценка спелеоресурсного потенциала карстовых полостей и массивов Горного Крыма // Географія и сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету iм. М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво НПУ iм. М.П. Драгоманова, 2003.-Вип. 10. - С.134-154.
9. Лукьяненко Е.А. Карстовый массив Чатырдаг (Горный Крым) как объект создания карстово-спелеологического национального парка // Физическая география и геоморфология. - К.: ВГЛ Обрiї, 2005.- Вип.49. - С.217-223.
АНОТАЦІЇ
Лук'яненко К.О. Конструктивно-географічні основи охорони та використання карстових печер Гірського Криму. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11. - конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006.
У роботі розглянуті історичні етапи природоохоронних досліджень печер Гірського Криму. У результаті аналізу існуючої системи заповідання спелеооб'єктів, виявлені основні протиріччя у природоохоронній політиці в умовах прискорення темпів рекреаційного використання карстових районів Криму. Зазначено головні проблеми в сучасному стані охорони, заповідання та використання спелеоресурсів Гірського Криму. Розроблено положення про спелеоресурсний потенціал як сукупність усіх видів ресурсів у кожній карстовій порожнині можливих до використання. Доведено, що здатність печерних геосистем формувати і підтримувати своє середовище також виступає як спелеоресурс. На основі комплексної оцінки природоохоронної значимості 870 карстових печер Гірського Криму розроблена методика визначення їхнього природоохоронного статусу. Визначено та обґрунтовано чіткі критерії для природоохоронної оцінки спелеооб'єктів. Розроблено кількісні шкали оцінки спелеоресурсного потенціалу карстових печер, що ґрунтуються на визначенні частоти наявності виділених елементів спелеоекосистем. Для оптимізації мережі заповідних територій проведене природоохоронне спелеологічне районування карстових масивів Криму. Впроваджено новий показник - питому оцінку заповідності, що характеризує спелеоресурсну цінність 1 км2 закарстованної території. Виділені найбільш перспективні райони для створення карстово-спелеологічних національних природних парків і туристсько-екскурсійних спелеокомплексів.
Розроблено конструктивно-географічні основи раціонального і ресурсозаощаджуванного функціонування карстових туристсько-екскурсійних спелеокомплексів. Визначено основні фактори антропогенного впливу на підземний ландшафт екскурсійних печер і запропоновано ряд заходів для зниження техногенного навантаження на середовище печер.
Ключові слова: карстові печери, природоохоронна оцінка, природоохоронний статус, спелеоресурси, спелеоресурсний потенціал, керування спелеоресурсами, конструктивно-географічний аналіз, туристсько-екскурсійні спелеокомплекси.
Лукьяненко Е.А. Конструктивно-географические основы охраны и использования карстовых пещер Горного Крыма.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11. - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2006.
В работе рассмотрены исторические этапы природоохранных исследований пещер Горного Крыма. В результате анализа существующей системы заповедывания спелеообъектов, выявлены основные противоречия в природоохранной политике, в условиях ускорения темпов рекреационного использования карстовых районов Крыма. Указаны главные проблемы в современном состоянии охраны, заповедывания пещер и использования спелеоресурсов Горного Крыма. В основу природоохранной оценки карстовых полостей положена теория спелеоресурсного подхода, где материально-энергетические комплексы пещер рассмотрены как интегральные, обладающие свойствами целостности и взаимосвязанности спелеоресурсы. Разработано положение о спелеоресурсном потенциале как совокупности всех видов ресурсов в каждой карстовой полости возможных к использованию. Впервые показано, что способность пещерных геосистем формировать и поддерживать свою среду может выступать средообразующим спелеоресурсом.
На основе комплексной оценки природоохранной значимости карстовых пещер Крыма разработана методика определения их природоохранного статуса. Выделены и обоснованы четкие критерии для оценки спелеообъектов претендующих на природоохранный статус. Разработаны количественные шкалы оценки спелеоресурсного потенциала карстовых пещер, которые основываются на определении частоты встречаемости и представительности выделенных элементов спелеоэкосистем. Для оптимизации сети заповедных территорий проведено природоохранное районирование карстовых массивов Крыма. Введен новый показатель - удельная оценка заповедности, характеризующая спелеоресурсную ценность 1 км2 закарстованной территории. Выделены наиболее перспективные районы для создания карстово-спелеологических национальных природных парков и туристско-экскурсионных спелеокомплексов. Разработаны конструктивно-географические основы рационального и ресурсосберегающего функционирования карстовых туристско-экскурсионных спелеокомплексов. Выявлены основные факторы антропогенного влияния на подземный ландшафт и предложен ряд мер по снижению техногенного воздействия на среду пещер в результате рекреационного использования.
Ключевые слова: карстовые пещеры, природоохранная оценка, природоохранный статус, спелеоресурсы, спелеоресурсный потенциал, управление спелеоресурсами, конструктивно-географический анализ, туристско-экскурсионные спелеокомплексы.
Lukianenko Ye.A. Constructive-geographical fundamentals of protection and use of karst caves of Mountain Crimea. - Manuscript. Dissertation for obtaining a scientific degree of a candidate of geographical sciences on speciality 11.00.11. - constructive geography and rational use of nature resources. - Tavricheskiy National University named after V.I. Vernadskiy, Simferopol, 2006.
In the dissertation the historical stages of nature protection researches of caves of Mountain Crimea are considered. As a result of the analysis of the existing system of nature protecting of speleological objects under conditions of acceleration of recreational use of Crimean karst areas, the basic contradictions in the nature protection policy are revealed. The main problems of the modern state of cave protection and using of Mountain Crimea are underscored.
The concept of speleological resources is used as a basis for the methodological approach to nature protection assessment of karst cavities. This concept views the material-energetic complexes of caves as combined speleological resources with essential properties of integrity and interconnection. The author developed a concept of speleo-resource potential, viewed as a totality of all kinds of resources possible to use in the cave. On the basis of a comprehensive assessment of nature protection significance of the Crimean karst caves, methods of determination of their nature protection status is developed. The exact criteria for assessment of speleological objects that pretend on the nature protection status are suggested. The quantitative rating scales of speleological resource potential are developed, based on ascertainment of frequency and representativeness of the assigned elements of cave ecosystems. For optimization of the protected area network, the nature protection zoning of Crimean karst massifs is performed. The author introduced the new parameter - coefficient of nature-protected area that describes the speleological resource value per 1 sq. km of karst territory. As a result, the most perspective areas for creation of karst and speleological national parks and tourist-excursion speleological complexes are revealed.
The constructive-geographical fundamentals of rational use and resource conservation activity of karst tourist-excursion speleological complexes are developed. The major factors of anthropogenic impact to the underground landscape are revealed and some measures on diminishing of the recreational impact on the cave environment are suggested.
Keywords: karst caves, nature protection assessment, speleological resources, potential of speleological resources, constructive-geographical fundamentals, tourist-excursion speleological complexes.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розміщення Кримських гір на півдні Кримського півострова, їх безпосереднє прилягання до глибоководного Чорного моря. Географія Кримських гір, їх геологічна історія та клімат. Роль гір у формуванні водних ресурсів усього Криму. Природні комплекси Криму.
презентация [5,1 M], добавлен 08.04.2012Геологічна будова Кримських гір. Найвищі вершини. Гірські передгірні пасма. Кліматичні умови. Різноманітність ґрунтоутворюючих порід. Флора і фауна. Екологічні проблеми. Екологічна ситуація АР Крим. Транспортне перевантаження південного берега Криму.
реферат [3,5 M], добавлен 23.01.2009Механізми охорони оточуючого середовища; методи регулювання використання рекреаційних природних комплексів; заходи проти пошкодження природи туристами. Екоменеджмент-план для управління природокористуванням. Культурно-історичні рекреаційні ресурси.
реферат [25,1 K], добавлен 21.01.2011Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіону. Населення та трудові ресурси Криму, науково-технічний потенціал. Розвиток та розміщення основних галузей господарського комплексу, промисловості та сільського господарства.
курсовая работа [482,8 K], добавлен 25.09.2010Географічне розташування Кримського півострова, його територія, рельєф, клімат, природні ресурси, тваринний та рослинний світ. Населення Криму, адміністративно-територіальний устрій, економіка, соціально-гуманітарна сфера, історико-культурний потенціал.
реферат [28,3 K], добавлен 14.06.2010Природно-географічна характеристика Криму, його історико-культурний потенціал. PEST- та SWOT-аналіз, показники конкурентоздатності регіону. Портфель проектів розвитку регіону по кластерах: агропромисловий, туристичний, логістичний, енергозберігаючий.
контрольная работа [52,3 K], добавлен 22.04.2014Історичні етапи розвитку географічної науки, її описово-пізнавальний характер. Географічні знання в первісних людей. Значення фізики, хімії та біології для вивчення природних явищ земної поверхні. Географія середньовіччя, великі географічні відкриття.
реферат [25,4 K], добавлен 27.05.2010Загальна характеристика водних ресурсів України, їх значення та використання. Основні напрями раціонального використання водних ресурсів України. Водний баланс України, головні річкові системи. Проблеми водних ресурсів України. Охорона водних ресурсів.
дипломная работа [603,0 K], добавлен 19.08.2014Географічні особливості, рельєф пустель, закономірності їх утворення і поширення. Пустелі Середньої та Центральної Азії, Казахстану, півострова Індостан та Аравійського півострова. Антропогенний вплив та господарське використання опустелених територій.
курсовая работа [227,7 K], добавлен 06.05.2015Географічне дослідження регіональних природоохоронних систем на теренах Поділля. Обґрунтування оптимальної моделі природоохоронної системи як засобу збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та ландшафтно-екологічної оптимізації території.
автореферат [57,0 K], добавлен 08.06.2013