Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю

На фоні розглянутих глобальних проблем у сухостеповому Причорномор'ї та Приазов'ї сформувалося ряд регіональних геоекологічних проблем, основними з яких є піднімання рівнів підземних вод та зміна педогалогеохімічної ситуації. Взаємопов'язаність цих проблем, а також ландшафтна неоднорідність території дослідження стали підставою для їх комплексного розгляду, що здійснено на основі засоленості ґрунто-підґрунтя особливо складних регіонів - Присивасько-Приазовської лесово-акумулятивної низовинної та Нижньодніпровської терасово-дельтової низовинної фізико-географічних областей, зокрема, їх зональних та зонально-інтразональних геокомлексів.

В сучасних умовах Присивасько-Приазовської фізико-географічної області спостерігається тренд до піднесення рівнів залягання підземних вод у неогенових та антропогенових відкладах, але процеси вторинного засолення агроекосистем тут широкого розвитку не набули. Вони присутні лише на поодиноких, спорадично розташованих ділянках “місцевого” зрошення, де використовуються мінералізовані підземні води. В зоні поширення вторинно гідроморфних та напівгідроморфних автономних геокомплексів здебільшого спостерігається стан динамічної рівноваги в характері засоленості ґрунто-підґрунтя, подекуди з тенденцією до дуже повільного збільшення (табл. 3), особливо за наявності потужних шарів пізньопліоценових глин. Подальше потепління клімату та послаблення його плювіальності в місцях значного поширення згаданих глин може призвести до погіршення педогалогеохімічної ситуації, у зв'язку з чим особливо актуальним постає питання ландшафтно-галогеохімічного моніторингу території дослідження.

В межах зональних ландшафтних комплексів з автоморфними умовами, де здійснювалося зрошення водами Дніпра, за останні 15-20 років панівним трендом є розсолення ґрунто-підґрунтя, про що свідчать порівняльні дані сольових зйомок (1977-2000 рр.). В той же час для зонально-інтразональних геокомплексів приморської зони з автоморфними умовами характерними є як процеси динамічної рівноваги, так і розсолення, що ілюструють дані сольових стаціонарів і суміщених точок сольових зйомок, а також поля розподілу ступеня засоленості ґрунто-підґрунтя, побудовані нами для дослідних ділянок (розміри 30х30 м) опорних ґрунтових стаціонарів. Стан динамічної рівноваги простежується і в особливостях хімічного складу солей.

Таблиця 3

Засоленість ґрунто-підґрунтя верхнього метрового шару в межах вторинних напівгідроморфних та гідроморфних ландшафтних комплексів зонального типовосухостепового плоскорівнинно-дрібнопадинного ландшафту (заг. сума солей, %; сума токсичних солей, %; типи ступеня та хімізму засоленості)

Примітка. Пояснення до типів ступеня та хімізму засоленості грунто-підгрунтя див. до табл. 1; коди агроекосистем: F - богарні, J1 - зрошення водами р. Дніпро.

На території Нижньодніпровської фізико-географічної області в останні 15-25 років тренд рівнів залягання ґрунтових вод неоднозначний, особливо в умовах постпустельностепових приморських ландшафтів, що обумовлено характером геологічних особливостей регіону та складним впливом антропогенних процесів. Проте домінуючою тендецією було піднімання рівнів ґрунтових вод, що мало місце і протягом 1991-2000 років. На фоні такої гідрогеологічної ситуації спостерігається тенденція до майже повсюдного розсолення ґрунто-підґрунтя регулярно й нерегулярно зрошуваних агроекосистем. Аналіз даних хімічного складу легкорозчинних солей ґрунто-підґрунтя верхнього метрового шару свідчить, що чітко виражених змін в межах типовосухостепових і постпустельностепових геміпсамоморфних ландшафтів лівобережжя Нижнього Дніпра не спостерігається. Дані останньої чверті минулого століття показують, що типоморфним іоном розглянутих ландшафтів залишається хлор. Разом з цим, важливе значення мають непоодинокі факти содопрояву, але активізація такого процесу в умовах зрошуваних агроекосистем тут не відмічається. Тенденції зміни засоленості ґрунто-підґрунтя пустельностепових ландшафтних комплексів Нижньодніпровської фізико-географічної області, враховуючи вплив двох головних факторів - здіймання рівня Чорного моря та антропогенез, неоднозначні. Постулюючи факт беззаперечного впливу на пустельностепові ландшафтні комплекси здіймання рівня моря, тут вірогідними є процеси прогресуючого засолення ґрунто-підґрунтя.

ВИСНОВКИ

аналіз педогалогеохімічний ландшафтний комплекс

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення ландшафтно-педогалогеохімічної проблематики, здійснено ландшафтно диференційований аналіз педогалогеохімічної ситуації Причорноморсько-Приазовського cухостепового краю, з'ясовано головні закономірності латерального розподілу водорозчинних солей, в контексті глобальних і регіональних геоекологічних проблем виявлено тенденції змін в характері засоленості ґрунто-підґрунтя території дослідження, обґрунтовано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено її структуру та наукові атрибути педогалогеохімії. Педогалогеохімія і ландшафтознавство розглядаються як базові наукові галузі в процесі формування педогалогеохімії ландшафтів та галогеохімії ландшафтів.

2. В контексті євразійської системи сухостепових ландшафтних комплексів подібні природні утворення в Україні займають найбільш західне, зокрема, приморське географічне положення, що обумовлює риси їх ландшафтно-педогалогеохімічної специфіки та різноманіття. “Острівний” характер поширення таких геокомплексів, фрагментарність розвитку темно-каштанових та особливо каштанових ґрунтів, відсутність різкої відміни сухих степів України від сусідніх степових геокомплексів (завдяки нівелюючому впливу антропогенної діяльності), а також традиційне виділення в Україні однієї степової зони дають підстави сухостепові ландшафтні комплекси України розглядати лише на підзональному рівні.

Розробка педогалогеохімічно орієнтованої систематики ландшафтних комплексів території дослідження з виявленням 39 видів ландшафтів та 50 підгруп і видів урочищ є об'єктивним матеріалом, який засвідчує наявність ландшафтного, ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття Причорноморського сухого степу. Систематика стала науковою основою ландшафтно диференційованого педогалогеохімічного аналізу та удосконалення фізико-географічного районування регіону. Запропонована типологія падинних геокомплексів, а також виділення унікальних для території України еолово-гідрогенних псамоморфних ландшафтів поглиблюють знання про особливості ландшафтної структури Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю.

3. Розроблена методика застосування інтегральних педогалогеохімічних індексів сприяла виявленню внутрішньої педогалогеохімічної специфіки ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу та побудові ландшафтно-педогалогеохімічної карти (М 1:400000).

4. Зональним та зонально-інтразональним ландшафтним комплексам території дослідження властиві такі головні закономірності як широтна ландшафтно-педогалогеохімічна зональність, содопрояв, домінування у верхньому метровому шарі (на площі понад 80%) незасолених та перехідних типів з переважанням сульфатів та гідрокарбонатів у хімічному складі солей, обумовленість внутрішньорегіональної педогалогеохімічної (ландшафтно-педогалогеохімічної) специфіки особливостями різноманіття і строкатості ландшафтної структури регіону. Прояв першої закономірності відмічається у більш вищих до півдня значеннях концентрації солей та менш глибокому заляганні першого від поверхні сольового горизонту і горизонту акумуляції гіпсу. Зональність хімічного складу водорозчинних солей менш виразлива, що обумовлено майже повсюдним домінуванням у складі водорозчинних солей грунто-підгрунтя сульфатних хімічних типів. Проте в автоморфних умовах зональність простежується у збільшенні до півдня концентрації хлоридів, особливо у міжакумулятивних та позаакумулятивних горизонтах зони аерації. В межах плакорів приморських низинно-супернизинних ландшафтів алювіально-терасових рівнин з гідроморфними умовами спостерігається інтерференція прояву широтної зональності (наявність зональних ґрунтів із значною роллю сульфатів у хімічному складі солей і полиново-дерниннозлакових фітоценозів) та інтразональності (вплив високомінералізованих грунтових вод, імпульверизації та наявність високої концентрації хлоридів у грунтах і значна роль галофітів у складі фітоценозів).

Зональні та зонально-інтразональні ландшафтні комплекси майже повсюдно, на різних глибинах зони аерації, переважно в шарі 1,0-1,5 м, в несхожих екосистемах, в тому числі і цілинних, характеризуються содопроявом та содовим типом хімізму, що є свідченням природно обумовлених процесів содопрояву в даному регіоні. Такі процеси - також характерна риса ґрунто-підґрунтя інтразональних геокомплексів, переважно за умови невисоких значень засоленості та послаблення ролі хлоридів.

5. Інтразональним ландшафтним комплексам території дослідження властиве особливо значне педогалогеохімічне різноманіття (незасолені - сильнозасолені типи; коливання хімічних типів від гідрокарбонатних і сульфатних до содових, хлоридних та хлоридно-содових), найбільш яскравий прояв якого простежується у приморській зоні, максимально - в межах шороподібних падин, подолиманів та подів з низьким гіпсометричним положенням днищ. Високі рівні засоленості верхнього метрового шару ґрунто-підґрунтя таких геокомплексів виключно пов'язані з наявністю гідроморфних умов та високою мінералізацією, переважно хлоридно-натрієвих, грунтових вод. Особливо низькі рівні засоленості ґрунто-підґрунтя, впритул до знесоленості, характерні для автономних фацій псамоморфно-еолових урочищ алювіально-терасових рівнин, що обумовлено значним елювіюванням водорозчинних солей. Таласосолі, зокрема, марітимні ґрунти узбережжя приморської зони території дослідження необхідно враховувати в процесі удосконалення класифікації ґрунтів України.

Схилова ландшафтно-педогалогеохімічна мікрозональність - важлива закономірність регіону, з особливо яскравим проявом в шороподібних падинах.

6. Педогалогеохімічна ситуація на території Причорноморського сухого степу сформована під впливом фонових факторів, - неотектонічного, кліматогенного та евстатичного, і безпосередньо важливих для даного регіону гідрогеологічного та антропогенного факторів. З пізнього пліоцену тут домінували степові ландшафти, розвиток яких проходив на фоні циклічних змін клімату (з переважанням аридних умов), регресій та трансгресій морських акваторій (з домінуванням регресивних фаз у плейстоцені і трансгресивних у голоцені), неотектонічних занурень (особливо у плейстоцен-голоцені). В ході формування палеогрунтів і накопичення лесових відкладів, зміни фізико-географічних умов, зокрема, гідрогеологічної ситуації, відбувалося скупчення водорозчинних солей, утворення на певних глибинах горизонтів їх найбільшої акумуляції. Ритмічність природних процесів та відмінність рельєфу сприяли латеральній різнорівневості залягання сольових максимумів, їх кількісній і якісній неоднаковості.

На сучасному етапі розвитку території дослідження педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом глобальних і регіональних природно обумовлених факторів, головними з яких є посилення плювіальності клімату та зміни гідрогеологічної ситуації, в межах приморської зони - також здіймання рівня морських басейнів, ґрунтознавчим доказом якого є наявність псевдосолонців під сучасним морським алювієм шороподібних падин. Враховуючи посилення плювіальності клімату і пов'язані з цим наслідки, проблеми кліматичного та педогалогеохімічного спустелювання в сучасних умовах функціонування регіону не є актуальними. Локально педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом антропогенних факторів, зокрема, зрошення.

Загальним домінуючим трендом в характері засоленості ґрунто-підґрунтя території дослідження є розсолення. В той же час, на території зональних типовосухостепових ландшафтних комплексів з вторинно гідроморфними та напівгідроморфними умовами здебільшого спостерігається стан динамічної рівноваги, подекуди з тенденцією до дуже повільного збільшення легкорозчинних солей, особливо за наявності потужних шарів пізньопліоценових глин. Зонально-інтразональним геокомплексам Присивасько-Приазовської фізико-географічної області з автоморфними умовами властиві як процеси динамічної рівноваги, так і розсолення. Виразний тренд до засолення ґрунто-підґрунтя притаманний лише ділянкам зрошення мінералізованими водами та, вірогідно, гідроморфним супернизинним геокомплексам, які зазнають впливу прогресуючого здіймання рівня морських басейнів.

7. Неоднозначність в характері тенденцій педогалогеохімічних процесів та ландшафтно-галогеохімічне різноманіття регіону, на фоні невідворотності для сухостепових агроекосистем зрошуваного землеробства, потребують дієвого забезпечення державою ландшафтно-педогалогеохімічного моніторингу. В такому ж контексті, враховуючи актуальність для території дослідження проблем антропогенного пресингу, зміни клімату та здіймання рівня морських басейнів, існує нагальна потреба реалізації існуючих програм з розширення мережі природно-заповідного фонду у сухостеповому Причорномор'ї та Приазов'ї, першочергово, - з метою збереження унікальних ландшафтів Кінбурнського півострова.

ОСНОВНІ ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Методические рекомедации по контролю состояния орошаемых черноземов - М.: Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР, 1989. - 140 с. (Авторский коллектив: Гоголев И.Н., Баер Р.А., Манукьян Д.А., Гоголев М.И., Биланчин Я.М., Красеха Е.Н., Кривульченко А.И.).

Бурдіян Б.Г., Дерев'янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. - К.: Вища школа, 1993. - 227 с.

Кривульченко А.І., Орловский Н.А., Николюк В.И. Геосистемы Каховского массива орошения и особенности засоленности их почво-грунтов // Физическая география и геоморфология. - 1990. - Вып. 37. - С. 124-130 (Автору дисертації належать: ідея статті, текст, частково збір та обробка фактичного матеріалу. Загальний внесок становить ~70%).

Кривульченко А.І. Палеогеографічні особливості формування геосистем Присивашшя у пліоцен-антропогені // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету. Сер. Природничі науки. - 1996. - Вип. № 11. - С. 13-21.

Кривульченко А.І. Ландшафтна структура межиріччя Дніпро-Молочна // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. - 1998. - Вип. 21. - С. 151-155.

Кривульченко А.І. Вихідні галогеохімічні дослідження степової зони України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер.: Географія. - 1999, № 2. - С.36-40.

Кривульченко А.І. Галогехімічні особливості подових геокомплексів сухостепової підзони України // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. - 1999. - Вип. 25. - С. 17-23.

Кривульченко А.І. Ретроспективний аналіз розвитку іригації на півдні України // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2000. - Вип. 80: Географія. - С. 83-90.

Кривульченко А.І. Галогеохімічні дослідження як науковий напрям // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. - 2000. - Вип. 27. - С. 142-146.

Кривульченко А.І. Типи вертикального розподілу солей у грунто-підгрунті сухостепової підзони України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер.: Географія. - 2000, № 1. - С. 23-26.

Кривульченко А.І. До питання ландшафтно-галогеохімічного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України.- К.: Інститут географії НАН України, КАРБОН Лтд. - 2000. - С. 104-107.

Кривульченко А.І. Галогеохімічний прояв ландшафтної зональності в умовах Причорноморського сухого степу // Наукові вісті Вінницького державного педагогічного університету. Сер. Географія. - 2001. - Вип. 2. - С. 19-24.

Кривульченко А.І. Ландшафтно-галогеохімічне різноманіття Причорноморського сухого степу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - 2001, № 2. - С. 30-34.

Кривульченко А.І. Сухостепові ландшафтні комплекси: поширення та систематика // Український географічний журнал. - 2001, № 2. - С. 22-27.

Кривульченко А.І. Засоленість грунто-підгрунтя Причорноморського сухого степу в контексті світових і регіональних геоекологічних проблем // Вісник Харківського державного аграрного університету. Серія. Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. - 2001, № 3. - С. 148-150.

Кривульченко А.І. Ландшафтно-галогеохімічний аналіз грунто-підгрунтя Північного Присивашшя // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - Київ: Обрії. - 2001. - Т. 4. - С. 49-53.

Кривульченко А.І. Засоленість грунто-підгрунтя в контексті систематики ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Агрохімія і грунтознавство (спеціальний випуск). - 2002. - С. 247-250.

Кривульченко А.І., Рябцев М.П., Хеміч Т.В. Стан гідрогеологічної ситуації сухостепових ландшафтних комплексів межиріччя Дніпро-Молочна як фактор зміни засоленості грунто-підгрунтя // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2002. - Вип.: Географія. - С. 25-37 (Автору дисертації належать ідея статті, текст, частково збір та обробка фактичного матеріалу. Загальний внесок становить ~50%)

Кривульченко А.І. Риси специфіки ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Географія і сучасність / Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2002. - Вип. 7. - С. 65-74.

Кривульченко А.І. Головні риси пізньокайнозойського геоморфогенезу Причорноморсько-Приазовського краю // Вісник Львівського національного університету. Серія географічна. - 2002. - Вип. 28. - С. 69-82.

Кривульченко А.І. Обгрунтування до систематики ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Український географічний журнал. - 2002, № 4. - С. 10 -16.

Кривульченко А.І. Галогеохімічний аналіз ландшафтних комплексів Ягорлицького півострова // Агрохімія і грунтознавство. - 2002. - Вип. 63. - С. 26-30.

Кривульченко А.І., Орловський М.О. Тенденції сучасних змін засоленості грунто-підгрунтя зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Регіональні екологічні проблеми. - Київ. - 2002. - С. 167-170 (Автору дисертації належать ідея статті, текст, частково збір та обробка фактичного матеріалу. Загальний внесок становить ~50%).

Кривульченко А.І. Головні риси сучасного тренду педогалогеохімічних змін в умовах сухостепових ландшафтних комплексів межиріччя Дніпро-Молочна // Географія і сучасність / Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2002. - Вип. 8. - С. 183-188.

Кривульченко А.І. Засоленість грунто-підгрунтя сухостепових ландшафтних комплексів межиріччя Південний Буг - Інгулець // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. - 2003. - Вип. 29. - С. 197-204.

Кривульченко А.І. Фактори ландшафтно-педогалогеохімічних змін в умовах Причорноморського сухого степу (палеогеографічний аспект) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2003, № 7. - С. 152-156.

Кривульченко А.І. Пліоцен-голоценова історія формування ландшафтно-педогалогеохімічої ситуації на території Причорноморського сухого степу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - 2003, № 1. - С. 3-13.

АНОТАЦІЯ

Кривульченко А.І. Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.05 - біогеографія і географія ґрунтів. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2003.

Педогалогеохімія - науковий напрям, який має певну внутрішню структуру та необхідні наукові атрибути і є складовою міжгалузевого наукового напряму - галогеохімії. Цим закладаються засади ландшафтно-галогеохімічної концепції. На основі розробленої систематики ландшафтних комплексів території дослідження здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву і домінування в шарі 0-1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Загальним домінуючим трендом в характері засоленості ґрунто-підґрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

Ключові слова: ландшафт, систематика, ґрунто-підґрунтя, педогалогеохімія, закономірність, тренд, розсолення.

АННОТАЦИЯ

Кривульченко А.И. Галогеохимия почво-грунтов ландшафтных комплексов Причерноморско-Приазовского сухостепного края. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора географических наук по специальности 11.00.05 - биогеография и география почв. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2003.

Педогалогеохимия - научное направление, имеющее определенную внутреннюю структуру и необходимые научные атрибуты, является составляющей межотраслевого научного направления - галогеохимии. Этим закладывается формирование ландшафтно-галогеохимической концепции, согласно которой водорастворимые соли - неотъемлемая динамическая составляющая разноуровенных ландшафтных комплексов с ландшафтно інтегрирующей, дифференцирующей и диагностирующей функциями солей. На основании разработанной автором систематики ландшафтных комплексов сухой степи Причерноморья и Приазовья, дифференцированно для зональных, зонально-интразональных и интразональных геокомплексов, осуществлен педогалогеохимический анализ региона. Показано, что зональным и зонально-интразональным геокомплексам присущи такие главные закономерности как широтная ландшафтно-педогалогеохимеская зональность, содопроявление, доминирование в верхнем метровом слое (на площади свыше 80%) незасоленных и переходных типов с преобладанием сульфатов и гидрокарбонатов в химическом составе солей, обусловленность внутрирегиональной педогалогеохимической специфики характером разнообразия и пестроты ландшафтной структуры региона. Проявление широтной зональности отмечается в более высоких к югу значениях концентрации солей, залегании первого от поверхности солевого горизонта и слоя аккумуляции гипса. Зональность химического состава водорастворимых солей выражена хуже, так как почти повсеместно в их составе доминируют сульфатные химические типы. Тем не менее в автоморфных условиях зональность прослеживается в увеличении к югу концентрации хлоридов, особенно в межаккумулятивных и внеаккумулятивных горизонтах зоны аэрации. В пределах плакоров приморских низинно-супернизинных ландшафтов аллювиально-террасовых равнин с гидроморфными условиями наблюдается интерференция проявления широтной зональности (наличие зональных почв со значительной ролью сульфатов в химическом составе солей и полынно-дерниннозлаковых фитоценозов) и интразональности (влияние высокоминерализованных грунтовых вод, импульверизации, наличие высокой концентрации хлоридов в почвах и значительная роль галофитов в составе фитоценозов).

Интразональным ландшафтным комплексам территории исследования свойственно особо значительное педогалогеохимическое разнообразие (незасоленные - сильнозасоленные типы; колебания химических типов от гидрокарбонатных и сульфатных к содовым, хлоридным и хлоридно-содовым), а также проявление склоновой ландшафтно-педогалогеохимической микрозональности.

Педогалогеохимическая ситуация региона сформирована под влиянием фоновых факторов, - неотектонического, климатогенного и эвстатического, а также непосредственно важных для данного региона гидрогеологического и антропогенного факторов. С позднего плиоцена здесь преобладали степные ландшафты, розвитие которых проходило на фоне циклических изменений климата (с преобладанием аридных условий), регрессий и трансгрессий морских акваторий (с доминированием регрессивных фаз в плейстоцене и трансгрессивных в голоцене), неотектонических опусканий (особенно в плейстоцен-голоцене). В ходе формирования палеопочв и накопления лессовых отложений, изменения физико-географических условий, в частности, гидрогеологической ситуации, происходило скопление водорастворимых солей, образование на определенных глубинах горизонтов их наибольшей аккумуляции. Ритмичность природных процессов и различия в рельефе способствовали латеральной разноуровенности залегания солевых максимумов, их количественному и качественному отличию.

На современном этапе развития территории исследования педогалогеохимические процессы находятся под влиянием глобальных и региональных природно обусловленных факторов, главными из которых являются усиление плювиальности климата и изменение гидрогеологической ситуации, в пределах приморской зоны, - также подъем уровня морских бассейнов, одним из доказательств которого является наличие псевдосолонцов под современным морским аллювием шорообразных падин. Учитывая усиление плювиальности климата и связанных с этим последствий, проблемы климатического и педогалогеохимеского опустынивания в современных условиях функционирования региона не являются актуальными. Общим доминирующим трендом в характере засоленности почво-грунтов территории исследования является рассоление, но локально имеют место процессы динамического равновесия и засоления, в частности, вторичного.

Ключевые слова: ландшафтный комплекс, систематика, почво-грунт, педогалогеохимия, закономерность, тренд, рассоление.

SUMMARY

Kryvulchenko A.I. Galogeocamical of soils in landscape complexes of the Near-Black Sea and Near-Azov Sea dry-steppes region. - Manuscript.

Dissertation for granting the academic degree of Doctor of Geographical Sciences on speciality 11.00.05 - biogeography and geography of soils. - Lviv Ivan Franko National University, Lviv, 2003.

Pedogalogeochemistry is a science trend, which possesses some inner structure and necessary scientific attributes. It has one of trends in galogeochemistry. The dissertation deals with the dry steppes landscape complexes on the territory of Ukraine which form subzonal natural entirety. Thanks to the systematization of the landscape complexes of the Black Sea-side dry-steppe worked out by the author, the landscape-pedogalogeochemical analysis of this region is shown. The proofs of pedogalogeochemical latitude zonality, slope microzonality, diversity, manifestation of soda, gardening, predominance of unsalty soils are given. Nowadays the desalinization, here and there dynamic balance and secondary salinization are a prevailing trend in the salinization of soils on the researched territory.

Key words: galogeochemical, dry-steppe, landscape, systematyc, soil, salty, trend, desalinization.

Размещено на Allbest.ru