Функціональний взаєморозвиток сільських та міських місцевостей Мелітопольського суспільно-географічного регіону (методика та аналіз)

зона середнього рівня взаємозв'язків (займає більшість території регіону);

зона низького рівня взаємозв'язків (до неї відносяться периферійні східні та північні території регіону).

В процесі дослідження встановлено, що найбільшим у взаємозв'язках міська-сільська місцевість є вплив м. Мелітополя, яке, як показали соціологічні дослідження, проявляється в радіусі приблизно 30 км. Це пояснюється найвищим рівнем транспортної доступності і найвищим рівнем міграційної активності населення. Структура взаємозв'язків між двома спільностями має як спільні, так і відмінні особливості. Дослідження структури зв'язків в напрямках міська-сільська місцевість і сільська-міська місцевість дали можливість встановити такі особливості: в напрямку сільська-міська місцевість в структурі взаємозв'язків найбільшу роль відіграють торгівельні (близько 36%) та культурно-освітні (33%) зв'язки, виробничі зв'язки дещо їм поступаються і складають близько 19%. Максимальна інтенсивність торгівельних зв'язків спостерігається в найбільш близьких до Мелітополя територіях, розташованих в межах зони 15-30-хвилинної доступності. Культурно-освітня функція м.Мелітополя займає друге місце за показником інтенсивності, поширюється на території, розташовані в межах годинної доступності, при цьому найбільша інтенсивність культурно-освітніх зв'язків спостерігається в південно-західному напрямку.

В напрямку міська-сільська місцевість найбільш інтенсивно розвинені рекреаційні зв'язки, які в структурі складають більше 69%. Найінтенсивніше взаємозв'язки розвиваються в південному напрямку в межах 30-60-хвилинної доступності. Наступними за важливістю є торгівельні (17%) та виробничі (10%) зв'язки.

Другою зоною найвищого рівня взаєморозвитку міських і сільських територій є Токмакська зона. Порівняно нижчий рівень функціонального розвитку м.Токмака сприяв меншій територіальній визначеності розвитку міських та сільських місцевостей і порівняно простій структурі взаємозв'язків. Тут найбільшу долю в загальній структурі займають трудові зв'язки (більше 45%), на другому місці - торгівельні (близько 33%).

сільський міський територіальний управління

ВИСНОВКИ

Аналіз функціонального взаєморозвитку міських та сільських місцевостей у регіоні дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1) За досліджуваний період пройшли значні зміни у розвитку виробничої функції міст та сільської місцевості регіону. В першу чергу, це стосується організуючого центру - міста Мелітополя. Раніше найбільш розвинуті галузі, такі як машинобудування, хімічна та легка промисловість, втратили своє провідне значення. Більшість промислових підприємств цих галузей різко знизили свої потужності, а окремі практично припинили своє функціонування. Разом з тим, значно посилилась роль галузей харчової промисловості. Підприємства м'ясопереробної, олійно-жирової та пивоварної промисловості розширили виробництво конкурентноздатної продукції. Відповідно до цього, зросла роль сільських місцевостей у забезпеченні підприємств міст сільськогосподарською сировиною. Значна частина міського і сільського населення зайнята у торгівлі. Вона стала основним джерелом формування сімейного бюджету для майже третини міського та для близько 15 % сільського населення. Таким чином, торгівельна діяльність населення перетворилась з обслуговуючої у виробничу, що посилило взаємозв'язки між міськими та сільськими місцевостями.

2) Для розвитку демографічної функції в міських та сільських місцевостях характерні спільні риси. Знизився природний приріст населення в середньому на 4,05%, в першу чергу, за рахунок значного зменшення народжуваності населення. Сільські місцевості втратили свою традиційну демографічну функцію - постачання в міста трудових ресурсів. Знівелювався взаєморозвиток міських та сільських місцевостей в реалізації демографічної функції.

3) В господарському комплексі регіону значно посилюється роль рекреаційної функції. Особливо це проявляється в районах з багатими рекреаційними ресурсами, де близькість морських акваторій поєднана з придатною прибереговою смугою, з бальнеологічними ресурсами та лісовими масивами антропогенного походження. Рекреаційне господарство в регіоні має розвинуту матеріальну базу, транспортну інфраструктуру та широко використовується населенням.

4) Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства України. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом України. Проте для території Запорізького Приазов'я характерний невисокий коефіцієнт аттрактивності, тобто зовнішньої привабливості території, яка вираховується як складова візуального ряду різних видів рекреаційних ресурсів. Рекреація у Запорізькому Приазов'ї набуває значного розвитку і стає однією з найприбутковіших галузей економічної діяльності.

5) Аналіз природоохоронної функції демонструє загальне покращення екологічного стану в містах та СМ. На сучасному етапі розвитку, завдяки зменшенню промислової активності міст та меншому використанню хімікатів у сільському господарстві, відбувається стабілізація і відновлення природного балансу в регіоні. СМ регіону, яка є основою відновлення природного екологічного балансу, складається з ряду природно-заповідних територій. Дещо погіршуючим загальні позитивні зміни в природоохоронній функції є збільшення кількості побутових відходів, смітників та стале погіршення вод ріки Молочної та Молочного лиману.

6) Пізнє вторинне заселення території регіону не сприяло виникненню значної кількості історико-культурних об'єктів. Разом з тим, регіон включає ряд археологічних, монументальних та історичних споруд, які сприяють розвитку історико-культурної та рекреаційної функції тих територій, де вони розміщені. Під впливом змін законодавчого, суспільного та економічного характеру відбулися зміни в структурі управління в регіоні. В той же час більша частина організацій залишається без змін. Зміни в структурі виконавчих органів відбуваються повільно та не призводять до суттєвих переорієнтацій.

7) У Мелітопольському суспільно-географічному регіоні виділяються три зони інтенсивності взаємозв'язків - високої, середньої та низької. Більша частина регіону знаходиться в зоні впливу м. Мелітополя, вплив м. Токмака менший, але на відстані до 15 км від його меж є суттєвим. Структура зв'язків відрізняється в залежності від міста та напрямку взаємодії. Найбільш суттєвими є торгівельні, рекреаційні та культурно-освітні зв'язки. Виробничі дещо поступаються і більший вплив мають в Токмакській зоні високо- та середньоінтенсивних зв'язків.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рекреаційні мікросистеми Запорізького Приазов'я та їх значення в життєдіяльності населення // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Випуск 2. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 1999. - 3с. (0,2 друкованих аркушів).

2. Особенности развития и структура межпоселенческих связей в индустриально-рекреационных районах (на примере Мелитопольського района) // Збірник наукових праць педагогічного факультету Масоріковського університету (Чехія) - “Geografie XI. Cast A.” Brno, 1999., 2с. (0,2 друкованих аркушів).

3. Міжнародний досвід у реформуванні взаємовідносин між містом та сільською місцевістю та його значимість для України. Географія і сучасність // Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Випуск 3. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2000. - 6с. (0,4 друкованих аркушів).

4. Динаміка економічного розвитку сільського господарства // Географічні проблеми розвитку півдня України у ХХІ столітті. Збірник наукових праць Одеського державного університету імені І.І.Мечнікова та Мелітопольського державного педагогічного університету. Частина 2. - Одеса-Мелітополь, 2000., - 4с.(0,3 друкованих аркушів).

5. Нові тенденції в поляризації розвитку демографічних функцій міст і сільських місцевостей в сучасних умовах // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Випуск 4. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2000. - 5с. (0,3 друкованих аркушів). (у співавторстві з Загороднім В.В.)

6. Особливості розвитку харчової промисловості в системі “місто-сільська місцевість” / Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2001. - Вип.ІІ. - 6с.(0,4 друкованих аркушів).

7. Територіальна організація приморських міських і сільських курортних територій Запорізького Приазов'я // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Випуск 5. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2001. - 7с. (0,4 друкованих аркушів). (у співавторстві з Сажнєвою Н.М.)

Размещено на Allbest.ru