Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображують за кредитом рахунка 93 "Витрати на збут" і дебетом рахунка 79 "Фінансові результати".

Таким чином, зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 "Доходи від реалізації", та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 "Собівартість реалізації", дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати.

Наведемо приклад відображення на рахунках бухгалтерського обліку реалізації продукції озимої пшениці.

Таблиця. Облік реалізації пшениці озимої

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн
		дебет	кредит
	Оприбуткована від урожаю продукція пшениці озимої за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу
1	зерно	27		543535
	зернові відходи	27		7929
	солома	27		12053
	Разом		23	563517
2	Відображено в складі доходу виручку від реалізації зерна пшениці озимої	36	701	602623
3	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ	701	641	100437
4	Списано вартість реалі30ваного зерна озимої пшениці, яке оцінюється за справедливою вартістю	901	27	347391
5	Віднесено суму доходу (виручки) від реалізації за мінусом ПДВ на збільшення фінансового результату від основної діяльності	701	791	502186
6	Списано вартість реалізації на зменшення фінансового результату від основної діяльності	791	901	347391
7	Списані адміністративні витрати на зменшення фінансового результату	791	92	74416
8	Списані витрати на збут на зменшення фінансового результату	791	93	2361
9	Надійшла на поточний рахунок оплата від покупця	311	361	602623
10	Перераховано суму ПДВ, що залишається в розпорядженні підприємства	313	311	100437
11	Відображено перевищення суми податкового зобов'язання над сумою податкового кредиту, яка залишається у розпорядженні підприємства	641	48	100437

Пор.	Зміст господарської операції	Ціна, грн.	Кількість, кг	Сума, грн	Кореспондуючі рахунки
					дебет	кредит
1	2	3	4	5	6	7
1	На підставі Накладної внутрігосподарського призначення передано продавцю Костенко Ю.М. олію соняшникову для реалізації	1,50	200	300,00	27	27
2	На підставі Видаткового касового ордера видано для покриття витрат з відрядження і ринкового збору			80,00	372	301
3	На підставі Подорожнього листа вантажного автомобіля списано послуги вантажного автомобіля з доставки олії на ринок			20,00	93	23
4	На підставі Звіту про реалізацію олії і звіту про використання коштів на відрядження або підзвіт:
	- нараховано дохід від реалізації олії;	3,00	150	450,00	372	701
	- списано олію на реалізацію;	1,50	150	225,00	901	27
	- відображено сплату ринкового збору;			50,00	93	372
	- нараховано добові продавцю			30,00	93	372
5	На підставі Прибуткового касового ордеру внесено продавцем готівку в касу за реалі30вану олію			450,00	301	372
6	На підставі Розрахунку бухгалтерії нараховано податкове зобов'язання за ПДВ (450 x 20%: 120)			75,00	701	641
7	На підставі Накладної внутрігосподарського призначення повернено продавцем нереалі30вану олію	1,50	50	75,00	27	27
	На підставі Бухгалтерської довідки:
	- списано на фінансові результати витрати на збут;			100,00	791	93
8	- списано на фінансові результати вартість реалізації олії;			225,00	791	901
	- списано на фінансові результати дохід від реалізації олії			375,00	701	791

облік продукція розрахунок заборгованість

Як правильно відобразити в обліку операції зі здійснення виїзної торгівлі?

Як і за іншими напрямами реалізації готової продукції і товарів, реалізація на ринку є одним із джерел поповнення доходу підприємства, а тому для відображення операцій зі здійснення виїзної торгівлі використовуються перш за все рахунки 90 "Собівартість реалізації"", 93 "Витрати на збут", 70 "Доходи від реалізації". Особливістю є те, що готова продукція та товари до моменту їх реалізації на ринку і надходження готівки в касу підприємства або зарахування її на рахунки в банках вважається власністю підприємства. Пройде деякий час з моменту відправки продукції на ринок і до моменту передачі покупцеві ризику і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію. Існує імовірність, що продукція (товари), передана однією матеріально відповідальною особою іншій матеріально відповідальній особі (продавцю), через деякий час може повернутися на підприємство, не будучи реалі30ваною. Необхідно враховувати і те, що після реалізації продукції дохід у вигляді готівки певний час перебуває у продавця, який фактично перетворюється з матеріально відповідальної особи, за передані йому для реалізації продукцію або товар, у підзвітну особу з невідомою для підприємства до моменту здачі Звіту про продаж сільськогосподарської продукції сумою доходу.

Невідомо також, яка сума одержаного авансу або доходу буде витрачена на витрати зі збуту. Всі ці обставини необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку реалізації продукції на ринку.

Приклад.

Продавцю Костенко Ю.М. відпущено зі складу для реалізації на ринку 200 кг олії соняшникової. Собівартість олії складає 1,50 грн за 1 кг. реалізаційна вартість - 3 грн за 1 кг. Реалі30вано 150 кг і повернуто в комору господарства 50 кг олії.

Транспортні послуги з доставки олії на ринок складають 20 грн, ринковий збір -50 грн. Продавцю Костенко Ю. М. видано в підзвіт 75 грн.

Які особливості обліку реалізації товарів ?

Деякі сільськогосподарські підприємства поряд з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції займаються роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовуються субрахунки 902 "Собівартість реалізованих товарів" і 702 "Дохід від реалізації товарів". Витрати на збут товарів відображуються на рахунку 93 "Витрати на збут".

2.2 Первинний облік погашення дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями та замовниками

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори - це юридичні чи фізичні особи, що внаслідок минулих подій мають певну заборгованість перед підприємством. Дебітори підприємства поділяються на зовнішніх, до яких можна включити покупців (замовників) інших дебіторів, внутрішніх дебіторів, які в свою чергу поділяються на підзвітних осіб, осіб до яких у підприємства є претензії щодо відшкодування завданих збитків.

Критерії визнання дебіторської заборгованості:

o джерело отримання - появі активів повинні передувати минулі операції або події;

o втілення майбутніх економічних вигод - чи забезпечують активи оборотність інших ресурсів підприємства;

o забезпечення контролю за активом - це надає підприємству можливість контролювати майбутні вигоди, які воно очікує від використання цього активу;

o можливість достовірної оцінки активу - визначення виду оцінки для певного активу.

В сучасних умовах виробництва та стану розвитку економіки момент поставки товарів та оплати не співпадають, тому виникає таке поняття як "дебітори". Зовнішні боржники підприємства виникають або внаслідок попередньої поставки товарів (робіт, послуг) з їх післяплатою за договором, або ж при перерахуванні авансу на рахунок постачальника. Виділяють ще такі види дебіторської заборгованості:

o за товари та послуги;

o за отриманими векселями;

o за відшкодуванням податку на додану вартість;

o за відшкодуванням завданих збитків і нестач;

o підзвітних осіб;

o інша дебіторська заборгованість.

В залежності від різних ознак існують класифікаційні групи дебіторської заборгованості, зображені на рис. 6.8.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", який застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, називають сумнівною дебіторською заборгованістю.

Рис. Класифікація дебіторської заборгованості



Puc. Види довгосттрокової дебimоpcькоп зaбоpговaноcmi

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів називається чистою реалізаційною вартістю дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Рис.. Види поточної дебіторської заборгованості

Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.



Puc. . Документування дебimоpcькоп зaбоpговaноcmi

Облік дебіторської заборгованості здійснюється на підставі первинних документів, відображених в таблиці 6.3.

Основним первинним документом, що використовується для обліку дебіторської заборгованості - є накладна, реквізитами якої є: одиниця виміру, найменування продукції, ціна, кількість та сума. На даному документі повинно бути чотири підписи: керівник, головний бухгалтер, хто відпустив і хто прийняв. Підприємство заповнює накладні згідно вимог чинного законодавства.

Безпосередньо зі складу відпуск готової продукції оформляють на основі товарно-транспортної накладної, де зазначається: назва замовника, його адрес, вид транспортного засобу, найменування продукції, ціна, кількість, сума та прізвище особи, хто буде здійснювати перевезення.

У такому первинному документі, як рахунок-фактура зазначається опис продукції, її вартість та дата оплати. Оригінал надсилається покупцю і має декілька дублікатів. Підписує рахунок директор та головний бухгалтер.

Для обліку дебіторської заборгованості використовуються приймально-здавальні акти із зазначенням номера накладної, дати оформлення, номера та дати договору, назви і реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни та вартості продукції.

Таблиця . Документування дебіторської заборгованості

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"	362 "Розрахунки з іноземними покупцями"
Виникнення заборгованості
Накладні Рахунки-фактури Акти прийнятих робіт, послуг Податкові накладні Товарно-транспортні накладні (ТМ-1) Договір про реалізацію продукції, надання послуг або виконання робіт Розпорядження відділу збуту Приймально-здавальницькі акти Замовлення на роботи тимчасового або разового характеру	Комерційні документи (рахунки-фактури - invoice) Транспортні накладні (CMR-залізнична накладна, авіанакладна, комосамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи) Платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
Виписки банку, прибуткові касові ордери, платіжні доручення	Виписки банку
372 "Розрахунки з підзвітними особами"
Заява працівника з проханням дозволити відрядження Розпорядчий документ керівника (наказ) про направлення у відрядження Видатковий касовий ордер Звіт про використання коштів, наданих на відрядження, та додаток до звіту, розрахункові документи, що підтверджують витрати на відрядження Прибутковий касовий ордер

Договір про реалізацію продукції, надання послуг або виконання робіт укладається між двома сторонами і складається із таких розділів, як предмет договору, права та обов'язки сторін, строк виконання договору, умови та порядок розрахунків, відповідальність сторін, додаткові умови, юридичні адреси та реквізити сторін.

Податкова накладна - документ, який підписується особою, хто його склав і в якому повинні бути заповнені всі реквізити, а саме назви покупця та продавця, їхні індивідуальні податкові номери, дата відвантаження товарів, назва товару, одиниця виміру, кількість, ціна продажу, порядковий номер накладної.

Дебіторська заборгованість погашається такими документами: виписками банку, прибутковими касовими ордерами, платіжними дорученнями.

На підприємствах реалізацію готової продукції (товарів) зі складу покупцям, виконаних робіт, наданих послуг проводять на основі таких первинних документів:

o накладних;

o розпоряджень відділу збуту;

o приймально-здавальних актів;

o замовлень на роботи тимчасового або разового характеру. Основним первинним документом є накладна.

Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється "Рахунок-фактура", в якому вказується кількість, ціна і загальна сума щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника здійснюється за допомогою документа "Платіжне доручення". Підтвердженням здійснення оплати постачальнику є виписка банку за розрахунковому рахунком підприємства.

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства-покупця повинна бути видана "Довіреність на одержання цінностей".

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа "Товарно-транспортна накладна".

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки з іноземними покупцями";

363 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з покупцями та замовниками представлено у таблиці

Таблиця .Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Нараховано заборгованість покупцям за відвантажену їм готову продукцію, виконані роботи або надані послуги за цінами реалізації	36	70
2.	Відображено надходження грошей від покупців та замовників за реалізовані товари, роботи та послуги	30, 31	36
3.	Отримано від покупців векселі в рахунок оплати за реалізовані товари, роботи і послуги	182, 34	36
4.	Отримано від покупця в рахунок оплати цінні папери (облігації, казначейські зобов'язання), придбані ним на фінансовому ринку	14, 35	36
5.	Відображено проведення взаємозаліку між покупцем і продавцем	63	36
6.	Погашено заборгованість покупця за реалізовані йому товари, роботи і послуги за рахунок раніше одержаного від нього авансу	681	36

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

За кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів" кореспондує: за дебетом з кредитом рахунків за кредитом з дебетом рахунків:

36 "Розрахунки з покупцями та 84 "Інші операційні витрати" замовниками"

94 "Інші витрати операційної

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

71 "Інший операційний дохід"

Аналітичний облік на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.



3. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має

такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями":

362 "Розрахунки з іноземними покупцями";

363 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи". За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться у гривнях та валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 363 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи" узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:

30 "Каса"

31 "Рахунки в банках"

70 "Доходи від реалізації"

71 "Інший операційний дохід"

за кредитом з дебетом рахунків:

30 "Каса"

31 "Рахунки в банках"

34 "Короткострокові векселі одержані"

35 "Поточні фінансові інвестиції

Наведемо приклад обліку розрахунків з покупцями та замовниками:

Приклад.

ПСП "Слобожанське" реалізувало 10 тонн пшениці озимої борошномельному комбінату. Собівартість 1 тонни пшениці - 200 грн, а ціна реалізації - 400 грн за тонну (без ПДВ). Виручка за реалі30вану пшеницю надійшла на поточний рахунок підприємства.

Облік розрахунків з покупцями узагальнимо в таблиці 4.3.

Таблиця. Облік розрахунків з покупцями та замовниками (на прикладі ПСП "Слобожанське")

Пор. №	Зм.іст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн
		дебет	кредит
1	Відображено дохід від реалізації пшениці (10 т х 400 грн) -і- (4000 х 20%)	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"	701 "Дохід від реалізації готової продукції"	4800,00
2	Нараховано ПДВ (4000 х 20%)	701 "Дохід від реалізації готової продукції"	641 "Розрахунки за податками"	800,00
3	Списана справедлива вартість реалізованої пшениці (10 т х 200грн)	90 "Собівартість реалізації"	27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"	2000,00
4	Надійшли кошти від борошномельного комбінату	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"	4800,00
5	Віднесено дохід від реалізації пшениці на фінансові результати	701 "Дохід від реалізації готової продукції"	791 "Результат основної діяльності"	4000,00
6	Віднесено собівартість реалізованої пшениці на фінансові результати	791 "Результат основної діяльності"	901 "Собівартість реалізованої готової продукції"	2000,00

З наведеного прикладу видно, що дебіторська заборгованість покупців за реалі30вану їм пшеницю виникає одночасно з нарахуванням доходу. При цьому дебіторська заборгованість виникає з урахуванням суми податку на додану вартість (4800 грн). За кредитом балансового рахунка 70 "Доходи від реалізації" у підсумку (тобто після зменшення відображеного за кредитом рахунка 70 валового доходу на суми зменшення відображених за дебетом цього рахунка непрямих податків) залишиться сума чистого доходу (4800 - 800 = 4000). Відображення розрахунків з покупцями і замовниками в регістрах бухгалтерського обліку на підставі заключених договорів і з застосуванням первинних документів буде детально розглянуто в розділі "Облік формування доходів, витрат і результатів діяльності".

3.1 Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками

За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки - це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупності економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком. Облік на синтетичних рахунках використовують при заповненні Балансу підприємства у відповідних форм звітності.

Для діяльної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовуються аналітичні рахунки, в яких, крім вартісного (грошового) вимірника, використовуються натуральні і трудові вимірники. Облік наявності та змін окремих видів і об'єктів господарських засобів, а також джерел їх утворення з використанням різних вимірників називаються аналітичним рахунком.

Між синтетичним і аналітичним рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно; значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунку ті ж, що й синтетичного: сума сальдо, сума оборотів за дебетом, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунку. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Всі господарські операції записуються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського обліку з використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція одночасно записуються на двох взаємопов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі - по дебету одного рахунку і одночасно за кредитом іншого. Ці записи дають змогу досягти рівності Активу і Пасиву бухгалтерського Балансу.

За допомогою подвійного запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку забезпечується контроль, оскільки кожна операція в однаковій сумі відображається за дебетом одного і кредитом іншого бухгалтерського рахунків, чим і досягається рівність підсумків записів по дебету рахунків підсумками записів по кредиту рахунків.

Подвійну запис, що відображає відповідну взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками, прийнято називати кореспонденцією рахунків. На рахунках бухгалтерського обліку всі господарські операції записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку. Така реєстрація господарських операцій отримала назву хронологічній запису.

Розглянемо діючого підприємства відображення господарських операцій за розрахунками з покупцями (табл.2)

Таблиця № 2 Журнал господарських операцій

№ п / п	Первинні документи й зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дт Кт
1	Виписка банку Отримано аванс від покупців під майбутню поставку продукції	311	681	12000
2	Рахунок - фактура, податкова накладна, Накладна відвантажена готова продукція Покупцеві і відображена сума ПДВ	36 701	701 64	12000 2000
3	Калькуляція, довідка бухгалтерії Відображено собівартість реалізованої Продукції з одночасним віднесенням її на фінансовий результат	90 79	26 90	1600 1600
4	Довідка бухгалтерії. Відображено дохід від реалізації продукції У складі фінансових результатів	70	79	10000
5	Довідка бухгалтерії. Відображено залік авансу, отриманого після здійснення фактичного відвантаження	681	36	12000
6	Виписка банку Перераховано покупцями і замовниками грошова сума за поставлені матеріали підприємству	361	311	18000
7	Рахунок-фактура, накладна, податкова накладна. Оприбутковано матеріали на підприємство від постачальників і відображено ПДВ	201 64	63 63	15000 3000
8	Довідка бухгалтерії. Відображено залік оплати за поставлені матеріали покупцеві	63	36	18000
9	Довідка бухгалтерії. Списується прострочена дебетова заборгованість	944	36	2000
10	Авансовий звіт. Залічена сума авансу, отримана підрядником За виконані роботи	371	361	5000
11	Вексель. Отримано вексель за відвантажену продукцію	341	361	10000

Обліковими регістрами по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» є журнал № 11 і відомість 3.1, в якій дані надані в аналітичному розрізі (табл. 3)

Таблиця № 3 Журнал № 11 по кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

№ ряду	За дебетом рахунка За кредитом рахунка	36
1	30 «Каса»	1200 12000
2	38 «Резерв сумнівних боргів
3	50 «Довгострокові позики»
4	68 «Розрахунки за іншими операціями»
5	70 «Доходи від реалізації»
6	Інші
	РАЗОМ:	13200

Таким чином, у журналі № 11 відображається тільки кредитові обороти по рахунку 36. Відомість 3.1 ведеться в розрізі кожного окремого покупця і замовника. З її допомогою бухгалтер або менеджер може взяти детальну інформацію по кожному покупцеві (табл. 3)

За даними видно, що:

1) на початок місяця на балансі підприємства значилася заборгованість ПП «Каштан» у сумі 1200 грн., Яка протягом місяця була списана за рахунок резерву сумнівних боргів;

2) ТОВ «Прогрес» було відвантажено продукції на 12000 грн., Спочатку отримавши передоплату на всю суму;

3) на кінець місяця заборгованості цих покупців немає.

Нарахування резерву сумнівних боргів відображається по кредиту рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Списання сумнівної заборгованості відображається за дебетом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості.

Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»

Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

(Списано після закінчення звітного періоду частина дебіторської заборгованості покупця, яка визначена безнадійної за рахунок створення резерву)

Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

(Списана частина виявленої дебіторської заборгованості, що залишилася, на інші операційні витрати)

Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»

Кт 71 «Інші операційні доходи»

(Зменшена сума резерву сумнівних боргів у зв'язку зі зменшенням фінансового стану підприємства)

На підприємстві обліковим регістром по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів" є журнал № 12 (табл.4)

Таблиця № 4 Журнал № 12

№	Підстава і зміст запису	З Кт рахунку 38 в Дт рахунків
		93 «Витрати на збут»	944 «Сумнівні і безнадійні борги»
1	Нарахування резерву сумнівних боргів	-	135000
	РАЗОМ:		135000
	РАЗОМ по Кт рахунку 38	135000

На підприємстві був нарахований резерв сумнівних боргів у сумі 135000 грн.

Створення резерву сумнівних боргів виходячи з періодизації дебіторської заборгованості передбачає угруповання дебіторської заборгованості за термінами її погашення з встановленням коефіцієнта сумнівних боргів для кожної групи. Для розрахунку суми резерву сумнівних боргів визначає такі показники:

1. коефіцієнт сумнівних боргів (КС) з оплати дебіторської заборгованості виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за попередні періоди, згрупованої щодо збільшення терміну погашення;

2. суму поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги згрупованої за відповідними групами збільшення термінів її погашення.

Величину резерву сумнівних боргів визначають за формулою:

РСД = n (КСi * ДЗТГi) / 100,

Де I - відповідна група непогашення дебіторської заборгованості за термінами росту непогашення;

N - Загальна кількість груп непогашеної заборгованості.

Сума списаної безнадійної заборгованості обліковується на позабалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника. Для обліку суми списаної заборгованості застосовується субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» позабалансового рахунку 07 «Списані активи». Якщо протягом трьох років заборгованість не буде відшкодована боржником, слід остаточно списати суму з позабалансового рахунку.

У балансі сума резерву показується в активі рядком (162) після первісної собівартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (161). При підрахунку сума балансу суми резерву вичитується з суми первісної собівартості дебіторської заборгованості.

3.2 Облік резерву сумнівних боргів

Наприкінці звітного періоду дебіторська заборгованість аналізується і групується за даними аналітичного обліку на звичайну, сумнівну і безнадійну.

Звичайна дебіторська заборгованість повинна бути сплачена в строк, передбачений договором.

Сумнівна та безнадійна дебіторська заборгованість - це прострочена дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність непогашення боржником. На фактичну суму цієї заборгованості пропонується в бухгалтерському обліку створювати резерв сумнівних боргів. Створення та використання цього резерву ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Цей рахунок використовується для корегування оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників за товарних операціями та інших дебіторів за нетоварними операціями.

За дебетом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною.

За кредитом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» обліковується створення резерву.

Наказом Міністерства фінансів України від 19. 12. 2006 р. № 1213 внесені зміни до ряду нормативних актів з бухгалтерського обліку. Зокрема, змінені норми п. 8 П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», що стосуються порядку визначення резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку.

На сьогоднішній день П (С) БО 10 виділяє два методи визначення величини резерву сумнівних боргів:

застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

застосування коефіцієнту сумнівності.

Однак кількість способів визначення суми резерву сумнівних боргів аж ніяк не зменшилася, як це може здатися на перший погляд. Справа в тому, що метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості базується на аналізі платоспроможності окремих дебіторів, тобто порядок розрахунку ідентичний першому з раніше існуючих варіантів. А от коефіцієнт сумнівності, в свою чергу, розраховується одним з трьох запропонованих способів:

визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення;

визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Розмір резерву за методом застосування коефіцієнту сумнівності розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на шуканий коефіцієнт.

Отже, якщо порівняємо нову і попередню редакцію п. 8 П (С) БО 10, ми побачимо, що обидва методи застосовувалися раніше, зараз же вони тільки знайшли назви та чітку класифікацію.

У той же час порядок розрахунку за методом застосування коефіцієнту сумнівності поповнився новим способом: визначенням середньої питомої ваги дебіторської заборгованості, списаної за період, у сумі дебіторської заборгованості на початок періоду за попередні 3-5 років.

Розглянемо особливості кожного методу розрахунку резерву сумнівних боргів.

Найпростіший метод визначення резерву є метод абсолютної суми. Його доцільно застосовувати підприємствам з невеликою кількістю дебіторів. Розмір резерву визначається в сумі заборгованості тих дебіторів, платоспроможність яких викликає сумніви. Наприклад, підприємству стає відомо, що судом порушена справа про банкрутство дебітора. Заборгованість такого дебітора визнається сумнівним боргом, і на суму цієї заборгованості створюється резерв.

Наступний метод розрахунку резерву - це метод застосування коефіцієнту сумнівності. Коефіцієнт сумнівності може розраховуватись одним із трьох способів

Перший спосіб полягає у визначені питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.

При застосуванні цього методу аналізуються показники безнадійної заборгованості за минулі періоди. Питома вага визначається відношенням безнадійної заборгованості за минулі періоди до суми чистого доходу за ті самі періоди. Після чого питома вага множиться на суму чистого доходу за поточний період.

Другий спосіб полягає у класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення.

Для застосування цього методу необхідно згрупувати поточну дебіторську заборгованість у кілька груп за строками її непогашення. Далі визначається коефіцієнт сумнівності виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні періоди. Коефіцієнт сумнівності розраховується як відношення суми списаної безнадійної заборгованості групи за період до сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду. Після чого сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду множиться на шуканий коефіцієнт.

Якщо аналізується кілька періодів, то П (С) БО 10 пропонує два шляхи визначення коефіцієнта сумнівності:

як суму відношень списаної безнадійної заборгованості за кожний період до сальдо дебіторської заборгованості на кінець попереднього періоду, ділену на кількість періодів;

як відношення суми безнадійної заборгованості за всі періоди до суми сальдо дебіторської заборгованості на дату балансу за періодами.

При застосуванні різних способів розрахунку виходять різні значення коефіцієнту. Однак обидва способи можуть використовуватися та закріплені в прикладах, доданих до П (С) БО 10. Незважаючи на те, що п. 8 П (С) БО 10, що регламентує порядок визначення резерву сумнівних боргів, повністю викладений у новій редакції, приклади розрахунку резерву ніяких змін не зазнали.

Резерв сумнівних боргів визначається як добуток сальдо дебіторської заборгованості за групою на кінець попереднього періоду та коефіцієнта сумнівності. Причому величина, отримана в результаті такого множення, і буде складати сальдо резерву на кінець звітного періоду.

Третій спосіб полягає у визначення питомої ваги списаної дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості.

Цей спосіб зовсім новий, тому ми розглянемо його детально. Відразу обумовимо, П (С) БО 10 не пропонує нам ніяких прикладів розрахунку коефіцієнта сумнівності за цим методом, тому нижче наведене авторське бачення порядку його застосування.

Лаконічність, з якою Мінфін виклав новий спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності (фактично весь опис полягає в самій назві способу), дає можливість для двозначності тлумачень порядку застосування цього способу розрахунку.

Так можна запропонувати два варіанти розрахунку коефіцієнту:

шляхом визначення питомої ваги за кожний період окремо та виведення середньої;

шляхом визначення питомої ваги за всі періоди.

Часовий інтервал, показники за який піддаються аналізу, підприємство визначає самостійно - від трьох до п'яти років.

Якщо резерв створено, прострочена сумнівна дебіторська заборгованість списується на дебет рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів».

3.3 Вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками із застосуванням комплексної автоматизації

Новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його механізації в умовах використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) виявив нові форми бухгалтерського обліку - автоматизовані.

В основу комплексної механізації (автоматизації) бухгалтерського обліку закладено принцип безперервності обробки облікової інформації на обчислювальній установці при повному охопленні механізацією всіх облікових операцій.

Основним елементом комплексної механізації бухгалтерського обліку є розробка та використання єдиної номенклатури кодів, які задовольнили б потреби всіх ланок облікової роботи. Ці коди забезпечують проходження потоку інформації від первинного документа до машинограм, тобто облікових регістрів. Важливе значення надається розробці і правильному застосуванню кодів синтетичних рахунків і об'єктів їх аналітичного обліку. Як правило, коди містять сім знаків. Перші 2 знаки коду означають номер синтетичного рахунку відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку. Третій знак означає субрахунок або інший вищий груповий знак аналітичного обліку і код аналітичного обліку першого порядку. Четвертий, п'ятий, шостий і сьомий знаки деталізують об'єкти аналітичного обліку.

Створення та впровадження в практику обліку ЕОМ привело до розробки нової форми бухгалтерського обліку - таблично-автоматизованої. При цій формі здійснюється повної автоматизації збору, передачі, систематизації та обробки інформації.

При таблично-автоматизованої форми бухгалтерського обліку на основі одночасного введення і багаторазового використання первинної інформації, а також програмне групування дебетових і кредитових оборотів за рахунками на основі методу подвійного запису; проводиться автоматизація логічних операцій бухгалтерського обліку; вирішуються завдання бухгалтерського обліку в двох режимах - регламентом і запитуваною; вихідну інформацію отримують у вигляді друкованих регістрів, відеограм, а також існує можливість розшифровки результативних показників за запитами користувачів.

Автоматизація підвищує не тільки якість обліку, а й якість бізнесу підприємства. Тому вибір засобів автоматизації здійснюється зацікавленими фахівцями - бухгалтером і керівником підприємства.

Для проведення обліку, контролю і аудиту розрахунків з організаціями та підприємствами в головному меню передбачений режим «Облік розрахункових операцій». Дане завдання призначена для розрахунків з різними дебіторами і кредиторами.

При виборі функції «Особовий рахунок» на екран виводиться інформація по кожному окремому об'єкту розрахунків, тобто по підприємству, організації.

Бухгалтер аналізує кожен об'єкт, перевіряє достовірність даних і дає пропозицію по виявлених недостач.

Для узагальнення інформації в цілому по підприємству, на АРМБ формується «Відомість розрахунків за рахунком 36» За даними цієї відомості бухгалтер визначає стан розрахунків на певну дату по кожному об'єкту і в розрізі аналітичного обліку.

На підприємстві використовується спеціально розроблена програма для ведення бухгалтерського обліку.

Налаштованість системи повинна бути на тільки на специфіку окремого підприємства, але і на можливі зміни в законодавстві. Рекомендується застосовувати на підприємствах програму 1С «Бухгалтерії».

Для бухгалтерії перехід до ринкових відносин означає підвищення вимог до обсягу, якості та оперативності роботи. Підвищуються вимоги до автоматизованих систем (це і можливість надання даних для фінансового аналізу, і розширення можливостей бухгалтерського діловодства й документообігу, і системи зведеного обліку і звітності для багатопрофільних об'єднань, а також системи, що дозволяє автоматизувати фінансово - господарську діяльність і планування.

За наявними даними за допомогою Microsoft Excel будуємо таблицю «Відомість 3.1 до журналу № 11 за березень 2006 року». Виробляємо за допомогою програми розрахунок суму дебетового і кредитового оборотів, сальдо на кінець місяця і підсумкові суми всіх колонок таблиць.

«1С: Бухгалтерія" - це універсальна бухгалтерська програма, яка працює в двох основних режимах - режимі ведення бухгалтерського обліку та режимі конфігуратора. Виконавши всі завдання і завдання, можна отримати уявлення про реальну технології ведення обліку з застосуванням сучасної комп'ютерної технологією бухгалтерської програми 1С: Бухгалтерія.

Підприємство в процесі господарської діяльності виступає не тільки як покупець товарно-матеріальних цінностей, але і в якості продавця виробленої продукції або наданих послуг і виникають розрахунки з покупцями і замовниками. Можливі 2 варіанти розрахунків - оплата виконаних робіт і поставлених товарів або авансові платежі (передоплата) за майбутні поставки і ще невиконані роботи. Документом для першого виду платежів є рахунки, акти про прийом виконаних робіт та інших, для виплати авансів служать договору.



Висновки

На підставі виконання цієї роботи можна сформувати певні висновки щодо покращення обліку розрахунків з покупцями та замовниками:

1. Розрахунки з покупцями і замовниками - це взаємні розрахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони є переважними, й саме від безперебійності та планомірності організації даних розрахунків вирішальною мірою залежить стан усіх розрахунків підприємства, його фінансовий стан та платоспроможність.

2. Порядок і форми розрахунків з покупцями і замовниками визначаються господарськими договорами, внаслідок виконання яких у підприємства виникають поточні зобов'язання - кредиторська заборгованість. Господарський договір є найбільш поширеною і важливою підставою виникнення зобов'язання, основною формою реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці.

3. При здійсненні обліку розрахунків з покупцями і замовниками підприємство повинне керуватися такими законодавчими і нормативними документами: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», П (С) БО 2 «Баланс», П (С) БО 11 «Зобов'язання», П (с) БО 16 «Витрати», П (с) БО 18 «Будівельні контракти»; Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю та якістю, Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та ін.

4. Документальному оформленню розрахунків з покупцями і замовниками передує укладання договорів. Основними є: договір купівлі-продажу, договір поставки, договір підряду, міжнародний договір тощо.

5. Облік розрахунків з покупцями та замовниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. За допомогою розрахунків можна, з одного боку спрямувати та забезпечити підприємства сировиною, матеріалами, паливом, тарою, а з іншого здійснити реалізацію готової продукції.

В бухгалтерському обліку заборгованість підприємству від покупців та замовників за надані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведуться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». За дебетом рахунка 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За кредитом рахунка 36 відображається сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків.

6. Завершальним етапом обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками є їх відображення у фінансовій звітності.



Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р.;

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV;

3. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ з послідуючими змінами та доповненнями;

4. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. №1576-XII з послідуючими змінами та доповненнями;

5. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. №108/95-ВР з послідуючими змінами та доповненнями;

6. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР з послідуючими змінами та доповненнями;

7. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. №283/97 ВР з послідуючими змінами та доповненнями;

8. Закон України “Про систему оподаткування” від 23.07.1998 р. №817/98 з послідуючими змінами та доповненнями;

9. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІV з послідуючими змінами та доповненнями;

10. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ з послідуючими змінами та доповненнями;

11. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. №959-ХІІ з послідуючими змінами та доповненнями;

12. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.09.2006 р. №189-V з послідуючими змінами та доповненнями;

13. Закон України “Про державний бюджет на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. №107-VІ з послідуючими змінами та доповненнями;

Размещено на Allbest.ru