Податкова система

Податковим періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, передбачених ПКУ - календарний квартал, наприклад, платники податку на прибуток, що мають право на застосування нульової ставки, починаючи з 01.04.2011 р. можуть вибрати квартальний податковий період.

Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання декларації.

4.2 Акцизний податок (АП)

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

На відміну від універсальних акцизів, АП справляється за диференційованими ставками залежно від назви та виду товарів.

Особливостями сплати АП є те, що його перераховують до бюджету в основному на одному етапі руху товарів від виробника до споживача.

Товари, які обкладаються АП, мають назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції, ставки акцизного податку встановлюються законами України. Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти; алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли;

нафтопродукти, скраплений газ;

Платниками АП є:

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи, а також їх відокремлені підрозділи, які є виробниками підакцизних товарів у т.ч. з давальницької сировини, а також СПД, які імпортують підакцизні товари;

Особи, що реалізують підакцизні товари, які є конфіскованими, безхазяйними, за якими власник не звернувся до кінця терміну зберігання, та підакцизні товари (продукцію) що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

Фізична особа - резидент чи нерезидент, які ввозять підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню відповідно з митним законодавством;

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

(більш детально дивись ст. 212 ПКУ)

Об'єкти оподаткування (ст. 213 ПК).

Об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з:

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів;

ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

реалізація конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів визнаних безхазяйними, підакцизних товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання та підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

(більш детально дивись ст.213 ПКУ)

Податкові ставки

У світовій практиці акцизного оподаткування для визначення сум податку застосовують три види ставок:

а) специфічна - податок встановлюється у твердих сумах з одиниці товару. При цьому ставка може встановлюватися у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів;

б) адвалерна - ставка податку встановлюється у відсотках до вартості підакцизного товару;

в) комбінована (змішана) - ставка встановлюється поєднанням попередніх видів ставок. При цьому способі встановлення ставки сума податкових зобов'язань визначається за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації, але не менше від установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

База оподаткування

В разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є:

вартість реалізованого товару виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням АП;

митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до Митного кодексу України;

Дата виникнення податкових зобов'язань (ПЗ).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів вироблених на митній території України є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямків подальшого використання таких товарів (продукції).

Код товару	Опис товару ( продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Ставка з одиниці вітчизняних товарів	Ставка з одиниці товарів, що імпортуються
220300	Пиво солодове	0,74 грн. за 1 л	0,5 євро за 1 л
2204	Вина виноградні натуральні	0,01 грн. за 1 л	3 грн. за 1 л
2402209020	Сигарети з тютюну з фільтром	96,21 грн. за 1 000 шт.	25 %
Ставки А	Ш у твердих сумах з одиниці реалізованого товару	Одиниці виміру -	ставки
271000330	Бензини авіаційні:	євро за 1000 кг	28
271000610	Важкі дистиляти (дизпаливо)	євро за 1 000 кг	62
271000410	Середні дистиляти (для переробки, керосин)	євро за 1 000 кг;	28 євро за 1 000 кг;

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого ПЗ митним органом у визначених законодавством випадках.

При передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, датою виникнення ПЗ є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.

При використанні підакцизних товарів для власних виробничих потреб датою виникнення ПЗ є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів. Порядок обчислення та сплати (ст. 217, ст. 218, ст. 219 ПКУ)

Суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів, вироблених на митній території України визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення ПЗ.

Сума АП, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється таким чином:

При застосуванні ставки АП у гривнях за формулою:

А = С х К;

де А - сума АП; С - ставка АП; К - кількість товару, визначена в фізичних одиницях виміру.

При застосуванні ставки АП в євро за формулою:

А = С х Є х К,

де Є - курс гривні до євро станом на перший день відповідного кварталу.

Сума АП, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється за формулою:

а) для вітчизняних товарів:

А = Сп х В;

де В - вартість товару;

б) для імпортних товарів:

А = МВ х Сп;

де МВ - митна вартість товару;

Платники АП складають щомісячно (звітний період - місяць), не пізніше 20 числа місяця, наступним за звітним до органів ДПС за місцем реєстрації Розрахунок акцизного податку, який має статус податкової декларації. Дані, наведені в розрахунку, повинні бути підтверджені первинними документами, даними бухгалтерського обліку.

Порядок і строки сплати податку

Суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну подання звітності.

Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини сплачує податок виробнику не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за дорученням іншій особі.

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою на день подання митної декларації.

Важливою особливістю справляння АП з алкогольних напоїв та тютюнових виробів є обов'язкове маркування таких підакцизних товарів

Марки АП - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату АП, регальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Марки мають наскрізну нумерацію, яка складається з 2-х цифр індексу регіону, в якому виробляється підакцизна продукція, серії та окремо для кожної марки номера, голографічні захисні елементи, а також вказується місткість тари, яка наноситься паралельно до коротшого боку марки.

Контроль за справлянням АП на території України здійснюється ДПІ. Разом з КРУ та органами внутрішніх справ ДПІ здійснюють контроль за наявністю марок на пляшках алкогольних напоїв та пачках тютюнових виробів під час їх реалізації.

Приклад.

ТОВ «Олімп» - виробник алкогольних напоїв та пива відвантажило в звітному періоді покупцю «Атлант» вина ігристі в обсязі 600 л. оплата отримана в звітному періоді. Контрактна вартість становить 9500 грн. (без ПДВ, без АП). Ставка АП - 3,1 грн. за 1 л.

Визначити суму АП, що має сплатити товаровиробник, контрактну вартість з врахуванням непрямих податків та ціну одиниці підакцизного товару.

Визначимо суму АП за твердою ставкою:

АП = 3,1 грн. х 600 л = 1860 грн.

Визначимо суму ПДВ:

ПДВ = (9500 + 1860) х 20% = 2272 грн.

Визначимо контрактну вартість з врахуванням непрямих податків:

КВ = 9500 грн. + 2272 грн. + 1860 грн. = 13632 грн.

Визначимо ціну одиниці підакцизного товару.

13632 грн. : 600 л = 22,72 грн.

4.3 Мито

Мито - це непрямий податок на споживання, який стягується з товарів, що перемішуються через митний кордон України.

Нормативне регулювання оподаткування митом в Україні здійснюється згідно з Митним кодексом від 11.07.2002р. № 92 - IV, який вступив в дію з 01.01.2004 р.

Ставки мита диференційовані, як і для підакцизних товарів. Від акцизного податку воно відрізняється тим, що сплачується тільки при переміщенні через митний кордон, і перелік товарів, що обкладається митом, значно ширше, ніж перелік підакцизних товарів.

Основні елементи мита

Платниками мита є будь-які фізичні чи юридичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню. Розрізняють три групи платників:

резиденти України;

нерезиденти у випадках:

якщо здійснюється господарська діяльність через постійні представництва, зареєстровані на митній території України;

проведення транзитних операцій, пов'язаних з переміщенням товарів транзитом через митну територію України;

фізичні особи:

СПД, незалежно від суми експорту чи імпорту;

громадяни, які здійснюють експорт чи імпорт понад встановлену законодавчо норму ( еквівалент 240 дол. США);

які здійснюють імпорт автомобілів та автотранспортної техніки.

Об'єкт оподаткування є:

1) це митна вартість товарів або інших предметів, що переміщуються через митний кордон. Ця величина визначається в українських гривнях і включає:

ціну контракту у валюті контракту, помноженій на офіційний курс валюти до валюти України на день подання ВМД;

величину транспортних, інших затрат (страхування) до пункту перетину митного кордону.

2) кількість товару в абсолютних вимірах, що переміщуються через митний кордон України (якщо використовують ставки мита в євро).

Механізм розрахунку митної вартості представлено формулою:

МВ = ФВ + БП + КП,

де МВ - митна вартість на момент перетинання кордону; ФВ - фактурна вартість (у тому числі транспортні витрати до перетину митного контролю); БП - брокерські послуги; КП - комісійні послуги.

В Україні існують наступні види мита:

ввізне - на імпортовані товари;

вивізне - на експортовані товари;

транзитне мито.

Ввізне мито - встановлюється для товарів, що імпортуються до країни. Основними цілями запровадження ввізного мита є захист національного виробництва від небажаної іноземної конкуренції, раціоналізація структури товарів, що імпортуються, захист громадян від товарів, які можуть нашкодити здоров'ю, тощо.

Вивізне мито - встановлюється для товарів, що експортуються з країни. Основними цілями застосування вивізного мита є:

обмеження експорту товарів необхідних для національної економіки з точки зору як насичення внутрішнього ринку, так і безпеки;

обмеження експорту сировини чи напівфабрикатів з метою стимулювання експорту кінцевої продукції.

Вивізне мито нараховується за ставками передбаченими Єдиним митним тарифом України.

Транзитне мито - стягується з товарів, які перевозяться транзитом. Встановлення транзитного мита може здійснюватися з метою як наповнення дохідної частини бюджету, так і регулювання потоків товарів через територію країни.

Окрім цього, з метою захисту економічних інтересів України та її товаровиробників можуть застосовуватися особливі види мита:

спеціальне (підвищене) - застосовується як захисний захід, якщо товари ввозяться в Україну в таких кількостях і на таких умовах, що можуть завдати збитку українським товаровиробникам;

антидемпінгове мито (підвищене) - застосовується при ввозі в Україну товарів за ціною істотно нижчою за їхню конкурентну ціну та при ввезенні товарів з України за ціною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних товарів, якщо такі операції можуть завдати збитку загальнодержавним інтересам;

компенсаційне мито (підвищене) - застосовується при ввозі або вивозі товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувались субсидії, якщо таке вивезення чи ввезення загрожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

сезонне мито, що встановлюється на окремі товари на термін, не більше 4 місяців з моменту його встановлення.

Особливістю справляння мита є те, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати мита до бюджету здійснює не ДПА, а митні органи, які відповідають за правильність нарахування і своєчасність справляння мита. ДПА мають право перевіряти лише регіональні відділення митниць. Перевірка самих платників податку здійснюється тільки при проведенні зустрічних перевірок.

Єдиний митний тариф України передбачає застосування 2-х видів ставок мита:

у відсотках до митної вартості ;

у фіксованих (євро на одиницю товару в кількісному вираженні);

Наприклад, ставки мита встановлені:

на пиво солодове - 0,5 євро за 1 л;

на паливо бензинове реактивне - 15 євро за 1 000 кг;

Ставки мита є диференційованими. Крім того, залежно від країни походження товару можуть бути застосовані такі ставки:

преференційні - передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування товарів з країн, які утворили з Україною митні союзи або спеціальні митні зони, крім деяких груп товарів (наприклад, продукція тваринництва, харчової промисловості);

пільгові - застосовуються до товарів, що походять із країн, які користуються в Україні режимом найбільшого економічного сприяння (Великобританії, Італії, Франції, США та ін.), та із країн, що розвиваються (крім тих товарних груп, по яких застосовуються преференційні ставки);

повні (загальні) - застосовуються до товарів (предметів), що походять з інших країн.

Приклад:

Розрахувати фактурну вартість товару, митну вартість, суми мита, митного збору та ПДВ при таких вихідних даних.

Підприємство-резидент «Шедевр» на підставі договору купівлі-продажу з підприємством-нерезидентом «VIP» одержало товар на суму 55303 дол. США, у т. ч. транспортні послуги на території України на 210 дол. США (відповідно до рахунку-фактури) на умовах, що перевезення оплачене до пункту призначення м. Дніпропетровськ. Даний товар обкладається митом за ставкою 10%, ставка митного збору 0,2%. Курс НБУ на дату оформлення вантажної митної декларації - 7,95 грн./дол.. США.

База оподаткування митом включає в себе митну вартість, яка складається з вартості на момент перетинання кордону України.

До бази оподаткування ПДВ, включається, крім митної вартості, сума мита.

Таким чином:

Фактурна вартість (ФВ) складає:

ФВ = 55303 х 7,95 = 439658,85 грн.

Транспортні витрати (ТВ) по території України складають:

ТВ = 210 х 7,95 = 1669,5 грн.

Митна вартість (МВ) визначається шляхом зменшення фактурної вартості на вартість транспортування по Україні:

МВ = 439658,85 - 1669,5 = 437989,35 грн.

Мито (М), розраховується за формулою:

М = См х МВ,

де См - ставка мита.

М = 0,1 х 437 989,35 = 43 798,94грн.

Митний збір (Мз) дорівнює:

Мз = Смз х МВ,

де Смз - ставка митного збору.

Мз = 0,002 х 437989,35 = 87,6 грн.

Податок на додану вартість становить:

ПДВ = (МВ + М) х Сддв

де Сддв -- ставка податку на додану вартість.

ПДВ = (437989,35 +43798,94) х 20% = 96 357,66 грн.



5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування збором є:

колісні транспортні засоби,

судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі або у Судновій книзі України;

літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України.

База оподаткування визначається:

для колісних транспортних засобів - за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном - за потужністю двигуна в кВт;

для суден, обладнаних двигуном - за потужністю двигуна в кВт;

для суден, не обладнаних двигуном - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

Ставки збору встановлені для кожного транспортного засобу. Окрім цього, при визначенні суми збору до ставок враховуються наступні коефіцієнти:

для нових транспортних засобів - 1;

для транспортних засобів, які використовуються до 8 років - 2;

для транспортних засобів, які використовуються понад 8 років - 3;

для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1 які використовуються понад 8 років - 40;

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки податку та відповідного коефіцієнта.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби. До розрахунку додаються копії реєстраційних документів.



6. Плата за землю

Платниками податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток ( паїв);

землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки ( паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за землі, грошову оцінку яких не встановлено

Група населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)	Середня ставка податку (грн. за 1 кв. м)	Коефіцієнт, що застосовується у м. Києві, Сімферополі, та містах обласного підпорядкування.
до 3	0,24
від 3 до 10	0,48
від 10 до 20	0,77
від 20 до 50	1,2	1,2
від 50 до 100	1,44	1,4
від 100 до 250	1,68	1,6
від 250 до 500	1,92	2,0
від 500 до 1 000	2,4	2,5
від 1000 і більше	3,36	3,0



У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку застосовують відповідні коефіцієнти.

Коефіцієнти, що застосовують до середніх ставок земельного податку для населених пунктів, віднесених до курортних.

Територія розташування населеного пункту	Коефіцієнт
Південне узбережжя Автономної Республіки Крим	3,0
Південно-східне узбережжя Автономної Республіки Крим	2,5
Західне узбережжя Автономної Республіки Крим	2,2
Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.	2,0
Гірські та передгірні райони Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, крім населених пунктів, які законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» віднесено до категорії гірських.	2,3
Узбережжя Азовського моря та в інших курортних місцевостях	1,5

Порядок обчислення плати за землю

Підставою для нарахування плати за землю є дані державного земельного кадастру.

Отже, сума податку на землі, грошова оцінка яких встановлена, розраховується за формулою:

П = (Б х Гр.о х Сп /100) х Кп;

де П - обчислена сума податку; Б - площа земельної ділянки, кв. м; Гр.о - грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки в грн.; Сп - ставка податку у % до грошової оцінки; Кп - коефіцієнт збільшення ( зменшення) суми податку.

Інакше буде обчислюватись податок на землі, оцінка яких не здійснена:

П = (Б х Сп х К) х Кп;

де П - обчислена сума податку; Б - площа земельної ділянки, кв. м; Сп - ставка податку у гривнях за 1 кв. м; К - коефіцієнт індексації ставки податку; Кп - коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які надають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.



7. Спеціальні податкові режими. Фіксований сільськогосподарський податок (ФСН)

Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий звітний рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Не може бути зареєстрований як платник податку:

суб'єкт господарювання, у якого понад 50% доходу отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

суб' єкт господарювання, що проводить діяльність з виробництва або реалізації підакцизних товарів, крім виноградних виноматеріалів;

суб' єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг.

Об'єктом оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багато річних насаджень). Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь.

Ставки податку

№ п/п	Категорія ( тип) земель	Ставка ФСН,%
1.	Рілля, сіножаті і пасовища (окрім тих, що розташовані в гірських та поліських зонах, а також ті, що знаходяться у власності сільгосптоваровиробників.	0,15
2.	Рілля , сіножаті і пасовища що розташовані в гірських та поліських зонах,	0,09
3.	Багаторічні насадження (окрім тих, що розташовані в гірських та поліських зонах).	0,09
4.	Багаторічні насадження що розташовані в гірських та поліських зонах.	0,03
5.	Землі водного фонду	0,45
6.	Рілля, сіножаті і пасовища що знаходяться у власності сільгосптоваро- виробників, або надані їм в користування на умовах оренди.	1,0



Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Порядок нарахування та строки сплати податку

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби декларацію на поточний рік.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку у таких розмірах: у 1 кварталі - 10%; у 2 кварталі - 10%; у 3 кварталі - 50 %; у 4 кварталі 30%.

Платники ФСП не є платниками таких податків і зборів:

податку на прибуток:

земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

збору на соціальне використання води;

збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.



Список літератури

1. Митний кодекс від 11.07.2002 р. № 92 зі змінами та доповненнями.

2. Науково-практичний коментар до ПКУ: в 3-х т.

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2756^І зі змінами та доповненнями.

4. Періодичні видання за поточний рік: «Вісник податкової служби України», «Баланс», «Все про бухгалтерський облік», «Податки і бухгалтерський облік» та ін.

5. Сайт ДПА у Миколаївській області: www.odpa14.qov.ua.

6. Сайт ДПА України: www.sta.qov.Ua.

7. Сайт журналу «Вісник податкової служби України»: www.visnuk.com.ua.

Размещено на Allbest.ru