Роль бюджетування в управлінні підприємством (на прикладі ТОВ "Злагода")

Максимальний ефект від упровадження бюджетування можна очікувати на великих підприємствах,таких як підприємство «Злагода», тому що вони мають значну кількість різних підрозділів та відділів, які можна класифікувати як центри відповідальності. А ще переважна більшість їх здійснює кілька видів діяльності. Крім того, слід зауважити, що, як правило, значні масштаби призводять до послаблення координації різних підрозділів у досягненні головної мети, до ускладнення процесів інформаційного обміну та погіршення комунікацій, формалізаціїї й бюрократизації управління, особливо в умовах сильної централізації[9, c. 48-49].

Натомість підприємство «Злагода» має певні переваги, зокрема значно більші фінансові можливості, висококваліфікований персонал і можливість залучення фахівців із зовні.

Невеликим підприємствам складно впроваджувати широкомасштабну планову роботу, адже вони обмежені у фінансових та людських ресурсах. Проте такі підприємства мають і певні переваги в організації бюджетування. Внутрішнє середовище невеликих підприємств простіше і передбачуваніше. На таких підприємствах легше об'єднати працівників навколо стратегічної мети та інтересів, створити особливий психологічний клімат. Є навіть думка, що оскільки зовнішнє середовище майже не зазнає впливу малих підприємств, то майбутнє останніх більш невизначене, а тому й потребує впровадження фінансового планування і, зокрема, бюджетування.

3.2 Напрями вдосконалення системи бюджетування на підприємстві «Злагода»

Однією з найгостріших проблем вітчизняних підприємств є їх незадовільний фінансовий стан. Розв'язання цієї проблеми неможливе без удосконалення фінансового менеджменту.

Необхідність такого удосконалення на підприємстві «Злагода» спричинює низку важливих передумов, до яких, з нашої точки зору, належать:

--зміна головної мети функціонування підприємств. Якщо раніше такою метою було виконання адміністративно встановленого плану, то в ринкових умовах вона, у першу чергу, полягає в отриманні прибутку за рахунок найповнішого та найякіснішого задоволення ринкових потреб. Наявний пріоритет виробництва продукції змінився на пріоритет її реалізації;

--зміна нормативно-законодавчої бази, підвищення рівня самостійності підприємств. Ця обставина змушує, з одного боку, адаптувати систему менеджменту до чинного правового поля України, а з другого -- дає змогу розробляти і впроваджувати на підприємстві систему, орієнтовану на його специфіку;

-- зміна організаційно-правових форм господарювання, що також є серйозним мотивом перегляду системи менеджменту підприємств;

--важливою обставиною є також зміна структури джерел фінансування підприємств. Державні джерела фінансування для більшості вітчизняних підприємств втратили свою значущість. Водночас з'явились принципово нові джерела, наприклад, емісія цінних паперів підприємства. Найреальнішим джерелом залучення фінансів є комерційне кредитування. Але високі відсотки за кредитами потребують ретельного аналізу доцільності використання цього джерела та забезпечення своєчасного виконання зобов'язань. Це, в свою чергу, значно підвищує вимоги до фінансового менеджменту.

Слід зазначити також, що у більшості випадків тяжкий фінансовий стан підприємств є наслідком незадовільного становища системи фінансового менеджменту, що підтверджує необхідність і актуальність його удосконалення.

Одним із найдійовіших підходів до удосконалення фінансового менеджменту на підприємстві «Злагода» є використання системи бюджетування.

Бюджетування -- це адаптований до нових умов господарювання процес планування діяльності підприємства шляхом розробки системи взаємопов'язаних бюджетів, відмітною особливістю яких є їхня орієнтація на ринкові потреби, а також чітке встановлення та постійне порівняння усіх видів фінансових витрат, джерел їх покриття та очікуваних результатів.

В основі такої системи лежить розробка та виконання бюджетів різних рівнів. Бюджет -- це плановий документ, що відображає у вартісних показниках наступні господарські операції підприємств та результати, пов'язані з їх виконанням. При формуванні окремих бюджетів поряд із вартісними можуть використовуватися також натуральні показники[17, c. 50-53].

Найважливішою передумовою ефективності функціонування будь-якого економічного інструменту, у тому числі і бюджетування, є розробка науково обґрунтованих принципів та їхнє впровадження і використання у практичній діяльності. Шляхом аналізу бюджетування як важливої складової фінансового менеджменту підприємств нами сформульовані такі основні принципи.

Принцип повноти. Суть цього принципу полягає в тому, що розроблені бюджети повинні охоплювати всі види діяльності та всі підрозділи підприємства. У зв'язку з цим на підприємстві слід розробляти різні види бюджетів. Залежно від об'єкта виділяють зведений бюджет -- бюджет підприємства у цілому та функціональні бюджети -- бюджети окремих його підрозділів. Окрім того, залежно від періоду, який охоплюється бюджетуванням, виділяють стратегічні (декілька років), тактичні (квартал -- рік) і оперативні (до 1 місяця) бюджети.

Зведений бюджет являє собою систему окремих оперативних і фінансових бюджетів. Операційні бюджети розробляються стосовно конкретних функцій підприємства. До них належать: бюджет реалізації продукції, бюджет запасів готової продукції, бюджет запасів сировини та матеріалів, бюджет витрат на сировину та матеріали, трудовий бюджет, бюджет собівартості, проект звіту про прибуток. При цьому залежно від специфіки підприємства формуванню бюджету собівартості може передувати розробка ряду бюджетів із видів витрат: прямих витрат на оплату праці, виробничих накладних витрат, комерційних витрат, витрат на управління.

На базі операційних бюджетів формуються фінансові бюджети, до яких належать: бюджет капітальних вкладень, бюджет коштів і проект балансу підприємства.

Функціональні бюджети утримують витрати та доходи з кожного підрозділу підприємства. У тому разі, якщо підрозділ бере участь у формуванні доходів підприємства непрямо і виявити його вклад досить важко (як, наприклад, більшість управлінських підрозділів), йому встановлюється тільки бюджет витрат.

Принцип обґрунтованості та реальності бюджетів полягає в необхідності: орієнтації на потреби ринку при пріоритеті реалізації продукції над її виробництвом; урахування лімітів ресурсів, які є у розпорядженні підприємства; формування бюджетів на основі раціональних норм та нормативів; використання прогресивних методів їх розробки.

Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тісного взаємозв'язку між різними видами бюджетів із тим, щоб виконання бюджетів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню бюджетів вищого рівня. Виконання цього принципу забезпечується тим, що кожний наступний бюджет нижчого рівня розробляється виходячи із завдань попереднього бюджету. Наприклад, тактичні бюджети розробляються на базі стратегічних, а оперативні -- на базі тактичних і є їх продовженням та подальшою деталізацією.

Цей принцип передбачає також взаємозв'язок зведеного та функціональних бюджетів, а також функціональних бюджетів між собою.

Принцип гнучкості полягає у тому, що розроблена система бюджетів повинна допускати можливість коригування при зміні зовнішніх умов і стану підприємства. Необхідність реалізації цього принципу зумовлена постійними змінами зовнішнього середовища та потребою своєчасної адаптації бюджетів до них. Особливо важлива така адаптація для підприємств, які працюють в умовах трансформації економіки, коли зміни середовища мають підвищену частотність та глибину. В умовах України одним із найяскравіших проявів цього є нестабільність нормативно-законодавчої бази, особливо у сфері опо-даткування, безпосередньо пов'язаної з фінансовим менеджментом.

Для забезпечення найповнішої реалізації принципу гнучкості доцільно використовувати систему змінного бюджетування. Його зміст полягає у коригуванні із закінченням встановленого бюджетного періоду бюджетів на наступні періоди. Так, якщо бюджети розробляються на рік з поділом на квартали та місяці, то із закінченням кожного місяця і кварталу бюджети на наступні періоди переглядаються з урахуванням змін зовнішнього середовища. Окрім цього, гнучкість бюджетування досягається створенням резервів, організацією процесу бюджетування, за якою менеджери можуть обгрунтовано змінювати затверджені документи. При цьому слід додержуватися правила: "Треба поважати бюджети, але не до такої межі, щоб це заважало менеджерам приймати розважливе рішення"[19, c. 55-60].

Таким чином, бюджетування -- це досить складний процес. Його аналіз дає змогу виділити ряд логічно взаємопов'язаних етапів, виконання яких забезпечить реалізацію вищеназваних принципів.

Перший етап -- ринковий аналіз зовнішнього середовища та прогнозування можливих змін у ньому. Реалізація цього етапу спрямована на обґрунтованість та реальність бюджетування.

Другий етап -- оцінка можливостей підприємства, у тому числі виробничих потужностей, трудових ресурсів, фінансових коштів і джерел їх отримання. Реалізація цього етапу також спрямована на обгрунтованість та реальність бюджетування.

Третій етап полягає у розробці цінової політики підприємства з видів продукції та ринків збуту.

Четвертий етап -- розробка системи норм і нормативів. У сучасних умовах цей етап є дуже важливим, оскільки формування кожного бюджету повинно базуватися на обґрунтованих нормах. Існуюча раніше нормативна база застаріла і не відповідає ні сучасним організаційно-технічним умовам виробництва, ні асортименту продукції, що виробляється. Тому на даному етапі повинні бути встановлені основні норми, у тому числі: витрат сировини та матеріалів, запасів сировини, матеріалів та готової продукції, витрат праці. Без створення такої нормативної бази процес бюджетування у кращому разі не дасть очікуваних результатів, а найшвидше буде дискредитований. На цьому етапі забезпечується обґрунтованість та економічність бюджетування.

П'ятий, центральний етап полягає у розробці системи операційних, фінансових та функціональних бюджетів. При цьому особливе значення має встановлення логіки їх формування, взаємозв'язків та підпорядкованості. На нашу думку, процес бюджетування матиме вигляд, поданий на схемі.

Останній, шостий етап полягає у реалізації бюджетів, контролі за їх виконанням, аналізі відхилень та факторів, що зумовили їх, а також коригуванні у разі необхідності.

Дуже важливим моментом, що забезпечує ефективність та дієвість бюджетування, є раціональна організація цього процесу, включаючи встановлення повноважень і відповідальності всіх його учасників, термінів завершення окремих видів робіт і етапів, а також використовуваних засобів.

У процес бюджетування повинні бути залучені всі підрозділи підприємства. Для забезпечення узгодження їх дій рекомендується створювати бюджетні комітети, основні функції яких можуть бути визначені так:

--методична допомога всім учасникам процесу бюджетування;

--організація і координація дій виконавців;

--координація всіх розроблюваних бюджетів та їх інтеграція у зведений бюджет;

--затвердження бюджетів;

-- контроль за виконанням, аналіз та організація коригування в міру необхідності[22, c. 17-18].

Не применшуючи значення всіх етапів процесу бюджетування, центральним, найскладнішим і трудомістким є етап розробки системи бюджетів усіх видів і формування зведеного бюджету підприємства. Якісна реалізація цього етапу потребує чіткого встановлення підрозділів та осіб, відповідальних за розробку кожного бюджету, а також взаємозв'язків між ними, визначення джерел інформації та очікуваних результатів, обґрунтування можливих варіантів формування бюджетів та вибору з них найдоцільніших з урахуванням конкретних умов.

Нами запропонована найдоцільніша з точки зору розглянутих вище принципів методика формування зведеного бюджету на підприємстві «Злагода». Ця методика охоплює елементи зведеного бюджету з їх характеристиками, включаючи досягнуті результати, засоби формування, необхідну інформацію та розподіл діяльності між виконавцями.

Впровадження системи бюджетування на підприємстві «Злагода» дасть змогу удосконалити фінансовий менеджмент підприємства за рахунок:

-- формування системи взаємопов'язаних бюджетів, орієнтованих на задоволення ринкових потреб і забезпечення максимізації головного фінансового результату діяльності підприємства -- його прибутку;

--підвищення якості прогнозування та аналізу фінансового стану підприємства;

--раціонального використання усіх ресурсів підприємства, зниження витрат на сировину та матеріали, прямих витрат на оплату праці, накладних витрат і нарешті зниження собівартості продукції;

--підвищення обґрунтованості потреб підприємства у фінансових коштах за рахунок розробки графіків їх надходження та витрат;

--оптимізації використання коштів, отриманих із різних джерел фінансування;

--зниження запасів сировини, матеріалів та готової продукції і економії обігових коштів;

--аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості й приведення їх у розумне співвідношення;

--забезпечення "прозорості" системи планування, обліку та звітності підприємства. Це, з одного боку, дає можливість контролю за надходженням та використанням коштів, і тим самим підвищується обґрунтованість управлінських рішень, а з другого -- підвищується "прозорість" підприємства для зовнішніх організацій і, як наслідок, зростає його імідж та інвестиційна привабливість.

Окрім цього, бюджетування на підприємстві «Злагода» забезпечує підвищення ефективності та інших аспектів менеджменту, зокрема:

--є передумовою впровадження системи оперативного контролінгу, який дає змогу своєчасно виявляти недоліки та реагувати на них;

--підвищує координацію та інтеграцію дій різних підрозділів для успішного досягнення цілей підприємства;

--дає можливість розробки системи мотивації персоналу, орієнтованої на кінцеві результати роботи, у тому числі виконання бюджетів.

Висновки

Результати проведеного дослідження теоретичних і методологічних аспектів фінансового планування, бюджетування та їх ролі в організації ефективного управління фінансами підприємств дають змогу зробити такі висновки:

1.Значний блок причин кризової ситуації багатьох вітчизняних підприємств пов'язаний із недооцінкою (а в окремих випадках повною відсутністю) фінансового планування й неврахуванням принципів бюджетування. Отже, запровадження інструментарію бюджетування з дотриманням відповідних принципів є одним із елементів антикризового фінансового управління на підприємстві.

2.Фінансове планування має здійснюватися за такими основними напрямами: планування короткострокової ліквідності (розробка платіжного календаря, бюджет робочого капіталу), планування фінансових результатів, планування показників балансу, складання бюджету руху грошових засобів (Cash-flow).

3.При плануванні ліквідності й показників балансу доцільно використовувати метод побудови динамічного (рухомого) балансу.

4.Основою планування фінансових результатів має бути розрахунок точки беззбитковості; якщо прогнозні розрахунки обсягів реалізації нижчі за зазначену точку, то слід вжити заходів щодо корекції фінансово-господарської діяльності.

5.Ефективність бюджетного контролю й аналізу відхилень значно підвищується, якщо контролеру вдається підібрати інформацію для порівняння показників діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними показниками інших суб'єктів господарювання, зокрема з тими, які займаються аналогічним видом діяльності або використовують аналогічні методи, процеси чи технології, що можна зробити, вдавшись до такого інструменту контролінгу, як бенчмаркінг.

Враховуючи недоліки системи планування та бюджетування, яка склалася в Україні сьогодні і позитивні та негативні фактори нової системи бюджетування, можна підсумувати, що створення системи бюджетування на торговельних підприємствах та їхніх об'єднаннях є доцільним і навіть необхідним для забезпечення ефективності діяльності торговельних підприємств та їхніх об'єднань в умовах ринкової економіки. Запровадження системи бюджетування можливе в основному на великих торговельних підприємствах або їхніх об'єднаннях, які мають значні фінансові, матеріальні та трудові ресурси, необхідні для її впровадження.

Через відсутність ґрунтовних наукових досліджень у галузі бюджетування торговельних підприємств та їхніх об'єднань і на перевагу позитивним моментам бюджетування, вважаємо за доцільне подальше поглиблене вивчення теорії та практики бюджетування на підприємствах різних галузей з метою формулювання концепції бюджетування торговельних підприємств та їхніх об'єднань в Україні.

У роботі визначено цільовий напрямок бюджету поточної діяльності підприємства. Запропоновано основні показники та групи показників, які можуть бути використані як цільова функція бюджетування. Особливу увагу приділено необхідності спрямування бюджету підприємства на захист від загроз та невизначеності у довгостроковій перспективі. У роботі розглянуто необхідність впровадження системи бюджетування, проаналізовано недоліки управлінського обліку та бюджетування на підприємстві, запропоновано бюджетне планування за обсягом виробництва і робіт.

Звичайно, концепція бюджетування не є панацеєю від усіляких негараздів на вітчизняних підприємствах, які зумовлені переважно впливами зовнішнього середовища. Навряд чи підприємство з неефективною діяльністю почне ефективно функціонувати лише завдяки впровадженню системи бюджетування. У таких випадках потрібна комплексна програма заходів. І все-таки бюджетування -- суттєвий інструмент фінансового управління підприємством, який помітно сприяє поліпшенню результатів його діяльності.

Бюджетування, на відміну від традиційних способів управління, ефективніше впливає на формування фінансових ресурсів, рух коштів і на фінансово-господарські результати внаслідок оперативнішого отримання інформації, яка є значною аналітичною цінністю для прийняття управлінських рішень. Цю думку підтверджує і той факт, що останнім часом більшість великих, із швидкою динамікою розвитку, підприємств зіштовхнулися з реальною потребою прогнозування й планування майбутніх результатів діяльності, а також контролю за витратами окремих підрозділів і напрямами їхньої діяльності як єдиного ефективного шляху зниження собівартості та зростання дохідності. На початковому етапі можливе навіть обмежене впровадження окремих елементів бюджетування, а в подальшому, при поступовому зміцненні стабільності зовнішнього середовища, потреба в середньостроковому та короткостроковому фінансовому плануванні діяльності відчуватиметься дедалі більше і щоразу більшою кількістю підприємств. Тоді повномасштабна система бюджетування зможе посісти гідне місце і в практичній діяльності вітчизняної економіки.

Список використаної літератури