Валютний ринок

Отже, 2002-2007рр. можна характеризувати як період економічної стабільності в Україні. Саме в цей період значення номінального курсу було близьким до реального для вищезгаданих валютних пар, що є досить важливо. Оскільки на сучасному етапі номінальний обмінний курс гривні суттєво знижений, що, як вважає багато науковців, дозволяє збільшити обсяги експорту. Але з іншого боку, знижений курс національної валюти “консервує” неефективне виробництво і гальмує темпи економічного розвитку. Якщо ж динаміка номінального курсу гривні буде відповідати динаміці реального курсу, то населення країни отримає менші ціни, держава - доходи до бюджету та зменшення зовнішнього боргового навантаження, експортери - стимул для проведення переоснащення та модернізації виробництва. [ 7, с.32]

На початку 2009 р. на валютному ринку України спостерігався стійкий дефіцит іноземної валюти, спричинений негативними очікуваннями суб'єктів ринку та зменшенням валютних надходжень до країни. У таких умовах Національний банк України згладжував різкі коливання ринкового курсу гривні, активно здійснюючи валютні інтервенції.

Аналізуючи валютний курс у III кварталі 2009 р., можна спостерігати, що унаслідок погіршення ринкових очікувань та збільшення майже вдвічі (порівняно з аналогічним періодом минулого року) платежів українських резидентів за зовнішніми зобов'язаннями дефіцит іноземної валюти на ринку посилився. Як результат, офіційний обмінний курс гривні до долара США за квартал знизився на 4,9% (з початку року на 4,0%) - до 8,01 гри./ дол. США. Відносно євро гривня за цей період подешевшала па 8,3% (7,4%) - до 11,65 гри./євро, а до російського рубля на 8,6% (1,6%) до 2,66 грн./10 рублів, відповідно.

За таких умов Національний банк України проводив курсову політику, спрямовану на локалізацію як валютних загроз, так і їх причин. Продовжувалося активне проведення інтервенції па міжбанківському валютному ринку, зокрема у формі валютних аукціонів (у т.ч. цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків - фізичних осіб для погашення ними заборгованості за валютними кредитами).

Від'ємне сальдо інтервенцій Національного банку України у III кварталі 2009 р. збільшилося в 1,7 раза порівняно з II кварталом і становило 3 222 млн. дол. США. (за 9 місяців п.р. -9 491,5 млн. доларів США). У тому числі на цільових аукціонах було продано 469 мли. дол. США, в еквіваленті (з початку запровадження аукціонів - 1113,6 млн. дол. США в еквіваленті).

Крім того, у вересні Національний банк України розпочав проведення аукціонів з продажу іноземної валюти без обмеження мети її купівлі. На таких аукціонах заявки уповноважених банків задовольнялися, починаючи з найвищого запропонованого курсу до найнижчого, визначеного Національним банком України як курс відсікання. У вересні було проведено чотири таких аукціони, па яких продано іноземної валюти на суму 287,3 мли. дол. США.

На готівковому сегменті валютного ринку обсяг перевищення попиту над пропозицією в III кварталі (2,5 млрд. дол. США) збільшився майже до рівня найбільш кризового І кварталу (2,6 млрд. дол. США), тоді як у II кварталі він становив 0,6 млрд. дол. США. Активні дії Національного банку України з проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти призвели до скорочення міжнародних резервів. Водночас отримання Україною зовнішніх позик сприяло збільшенню обсягу міжнародних резервів протягом ПІ кварталу па 2,9% (зменшення з початку року на 10,9 %) - до 28 126,9 млн. дол. США (в еквіваленті) за станом па 01.10.2009, що було достатньо для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг протягом 5,8 місяця. [ 8, с.5]

Взагалі, вітчизняна економіка отримує чотири різні стимули від валютного ринку, оскільки на сьогоднішній день Національний банк України використовує чотири курси валют: офіційний, готівковий, аукціонний курс НБУ та міжбанківський валютний курс.

Так, імпортер ввозить і фактично формує свої податкові зобов'язання за офіційним курсом. Витрати імпортера формуються за курсом продажу валюти на міжбанківському ринку, що, як правило, вище офіційного курсу. Тобто, у результаті такої курсової політики доходи імпортерів для цілей оподаткування занижуються, а витрати, навпаки завищуються. Тоді як доходи експортера формуються за курсом продажу валюти на міжбанківському ринку й для цілей оподаткування прибутку підприємств виявляються вищими, ніж в імпортера. Ця різниця в підходах не тільки знижує дохід держави, але й створює переваги для імпортера порівняно з експортером.

Інший приклад - це вплив валютного курсу на обслуговування державного боргу. Відповідно до діючого порядку зовнішній борг розраховується за офіційним курсом. Але валюта для його погашення й обслуговування закуповується на міжбанківському ринку, тобто за вищим курсом. Для покриття цієї різниці необхідно передбачати додаткові кошти в бюджеті.

Ще один аспект, де використовується готівковий курс, - це відрядження закордон і нагромадження населення. Для відряджень підприємства закуповують валюту за готівковим курсом. Населення також формує свої валютні заощадження за цим курсом. У результаті такої курсової політики домашні господарства, підприємства й держава по-різному оцінюють власні активи водночас. Усе це негативно впливає на розвиток вітчизняної економіки. [ 5, с.12]

Отже, ефективність застосування валютного курсу як інструменту зовнішньоторговельної політики зростає, коли зміни номінального валютного курсу зумовлюють відповідні зміни реального валютного курсу. Умовою стійкого зниження реального валютного курсу, необхідного для стимулювання експортних виробництв, є номінальна девальвація. Спадна динаміка реального валютного курсу відповідає вимогам Світової організації торгівлі і спрямована на лібералізацію зовнішньоторговельних операцій.

5. Стан та перспективи розвитку валютного ринку в Україні

Сучасний світовий валютний ринок характеризується прискореним зростанням обсягів обігу. Сьогодні вони багаторазово перевищують потреби глобального виробництва і торгівлі у валютних інструментах. Так, щоденний оборот світового валютного ринку за останні п'ять років подвоївся і становить понад 3 трлн дол., тоді як обсяги світової торгівлі товарами і послугами не перевищують 100 млрд. дол. на день. Поряд із тим посилення нестабільності у світовій валютній системі стало закономірним результатом масштабних структурних змін, що відбувались у глобальній економіці в останні 15 років, накопичення в ній значних торговельних та інвестиційних дисбалансів. [1, с.13]

Ми розглянемо сучасний валютний ринок України, характеризуючи зокрема 2009 рік. Можна зазначити, що ситуація у 2009 році на валютному ринку була складною і суперечливою. Можна було спостерігати як девальвацію, так і ревальвацію національної валюти.

За оцінками вітчизняних експертів, минулого року гривня стала одним із лідерів падіння серед валют ринків, що розвиваються. Так, 1 січня 2009 року офіційний курс НБУ становив 7,70 грн. за долар (або 0,1299 дол. За 1 грн.), тоді як наприкінці 2007 року долар коштував 5,05 грн. (або 0,198 дол. За 1 грн.). Таким чином, гривня девальвувала стосовно долара на 34,4%, а стосовно євро - на 31,2% : з 0,1348 євро за 1 грн. до 0,0927 євро за 1 грн. [24]

Слід згадати також, що ревальвація гривні в умовах 25-відсоткового зростання цін підприємств за перші чотири місяці 2008 року означала збільшення розриву між номінальним і збалансованим курсами української валюти, дефіциту торговельного балансу і об'єктивно - більш різку девальвацію гривні в момент кризи. Девальвація гривні була зумовлена величезним дефіцитом платіжного балансу, масовим відпливом капіталу, зменшенням експорту внаслідок відсутності попиту на продукцію українських виробників на світових ринках, неможливістю підтримувати внутрішній попит і надзвичайно великим попитом на іноземну валюту. При цьому вона істотно перевищила темп зростання внутрішніх цін, тим самим сприяючи посиленню цінової конкурентоспроможності української економіки, яка протягом останніх років неухильно знижувалась через високу інфляцію. [ 4, с.20]

Аналізуючи 2009 рік, можна спостерігати, що перші два-три місяці 2009 року були часом злету курсу долара, який був викликаний загальною панікою і "жахливими" прогнозами експертів. Початок року, січень 2009-ого, був непростим і навіть переломним; на курс впливали як економічні, так і психологічні складові. [ 8, с.4]

Аналітики давали різноманітні прогнози подальшого розвитку ситуації, гривні пророкували повний крах, прогнозували різні курсові значення - як ми сьогодні бачимо, і реальні, і абсолютно захмарні - 12, 15 і навіть 20 грн за долар.

Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків, термін погашення багатьох з яких закінчувався в першій половині 2009 року; банки, не будучи впевненими в їх реструктуризації, "скуповували" долари для повернення кредиторам. [22]

Піковою позначкою для гривні в 2009 році був показник 10 грн. за долар. Найвище значення готівкового ринку становило 10 - 11 грн за долар, хоча більш імовірно, цей показник був ситуативним і викликаним спекулятивними діями; на міжбанківському ринку відмітка 10 грн за долар не була пробита, але деякі операції проходили в коридорі 9,80 - 9, 90 грн. за долар.

Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків

Ці найвищі точки ринку були взяті наприкінці січня 2009 року.

Найбільш дешевим ринок був влітку; мабуть, найнижчі показники щорічно трапляються в літньому сезоні. Подібне постійне зміцнення національної валюти пов'язане зі зниженням цін, навіть падінням ділової активності, періодом відпусток. У цей час ми спостерігали подібне традиційне явище, і найбільш низьке курсове значення національної валюти становило 7,70 - 7,80 грн за долар.

Для продовження сказаного про зовнішні борги українських банків варто зазначити, що напруга, пов'язана з їх поверненням, також спадала, оскільки у багатьох з них ситуація з реструктуризацією прояснилася і стабілізувалася. Це також робило свій вплив на зниження курсу. [ 4, с.9]

"Восени ми стали свідками планомірного і очікуваного зростання курсу. Аналітики знову давали свої девальваційні прогнози, але вже були більш обережними у них. Курс долара піднявся до свого максимального значення після літнього падіння - 8,80 грн за долар", - каже Стадник.

Проте наприкінці року ми спостерігали звичне зниження котирувань, особливо ця тенденція стала явною в грудні, напередодні різдвяних і новорічних свят, що знову ж таки викликано спадом ділової активності. Зараз курс стоїть на позиціях нижче 8 грн за долар. [18]

Саме НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками

Якщо говорити про інші важливі події на валютному ринку та фактори що впливають на нього, то варто відзначити величезну роль Національного банку в цьому непростому для ринку році.

Саме НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками, оскільки задовольнити попит ринок самостійно був не в змозі. Відповідно ми стали свідками низки регулюючих постанов Нацбанку.

Всі ці нормативні документи були направлені на зменшення спекулятивних операцій або їх повне викорінення на ринку, сприяли його "скутості", були представлені всілякими обмеженнями і посиленнями норм, особливо купівлі іноземної валюти. Основною метою дій НБУ було зниження напруги та ажіотажу на ринку.

Як регулятор Національний банк проводив валютні аукціони, перші його інтервенції призначалися корпоративним клієнтам. Варто відзначити і найважливіший плід переговорів найбільших банків і регулятора - впровадження валютних аукціонів для фізичних осіб. Ми оцінюємо цей крок НБУ виключно позитивно, адже в такий спосіб значно заспокоїлися панічні настрої учасників готівкового валютного ринку.

Той відносно фіксований курс, який гарантував НБУ на валютних аукціонах, трохи стабілізував як ситуацію на готівковому валютному ринку, так і фінансовий стан українських банків, у яких з кожним новим витком подорожчання долара збільшувалися розміри простроченої валютної заборгованості.

Ми оцінюємо цей крок НБУ виключно позитивно, адже у такий спосіб значно заспокоїлися панічні настрої учасників готівкового валютного ринку, ПУМБ.

Також варто відзначити вплив на ринок ще одного ключового гравця - НАК Нафтогаз, оскільки ринок без купівлі валюти Нафтогазом і ринок з покупкою доларів Нафтогазом - це два різних явища, хоча НБУ і розробляв різноманітні схеми для полегшення розрахунків за енергоресурси. Нафтогаз у 2009 році був найбільшим покупцем валюти на міжбанку.

Коли регулятор продавав валюту енергетичної компанії зі своїх золотовалютних резервів, природно, ринок ніяк на це не реагував, коли ж Нафтогаз купував валюту не прямо в НБУ, це було справжнім шоком для ринку, тому що обсяги покупок компанією були непорівнянні з обсягами українського міжбанківського ринку.

У цьому разі коливання курсу були дуже значущими - поки Нафтогаз скуповував валюту для розрахунків з Газпромом, рух курсу міг становити до 50 копійок. Потім ринок реагував на ці покупки 15 - 20 копійками зростання, і після відходу Нафтогазу з ринку, знову відновлював свою звичну діяльність. [22]

Крім того, серед факторів, що впливають на стан валютного ринку, ми не можемо не відзначити кроки Міжнародного валютного фонду. Ті транші, які ми отримували від нього в 2009 році в рамках програми stand-by, були єдиним джерелом для поповнення золотовалютних резервів, що розтрачуються Нацбанком мало не кожен день для підтримки стабільності національної валюти.

Можливості збільшення резервів у НБУ були влітку, також ці можливості є у регулятора і зараз, під час чергового етапу зміцнення гривні. Хоча ці суми навіть не можна порівняти з обсягом коштів, витрачених Нацбанком на стабілізацію ситуації, які становлять понад $ 11 млрд. [24]

Отже, можна сказати, що в 2009 році рухи курсу нагадували синусоїду - цей рік відкрився злетом курсу, літо характеризувалося його спадом, восени зростання продовжилося, а кінець року традиційно відзначений зниженням котирувань.

Сьогодні багато експертів єдині в думці, що у перспективі валютний ринок очікують волатильність і кризи. Нині стабільність валюти залежить від макроекономічних показників, а вони невтішні навіть у найбільших економік, відзначає професор бізнес-школи Стерна при Нью-Йоркському університеті Н. Рубіні. [ 1, с.18]

Але на нашу думку, все ж є ймовірність, що розвиток валютного ринку буде стабільним, і пропонуємо такі альтернативні варіанти, які необхідні для успішного функціонування валютного ринку, а також подолання пов'язаних з цим проблем :

1. Повний перегляд правил валютного контролю, скасування будь-яких валютних обмежень та перетворення гривні у тверду світову валюту. Цей варіант, на перший погляд, виглядає не надто реалістичним у найближчій перспективі, але його варто розглядати як стратегічну мету розвитку валютного регулювання в Україні. Такий підхід цілком відповідає практиці й досвіду країн ЄС, за умов якого контролю підлягають не розрахунки в іноземній валюті, як такі, а самі зовнішньоекономічні операції. Це також передбачає зміцнення української валюти до рівня світових валют.

2. Поступове внесення змін до валютного регулювання України шляхом прийняття закону про валютний контроль, яким, зокрема, передбачити вирішення окреслених в звіті проблем. Крім того, прийняття такого законодавчого акту потребуватиме внесення змін до чинних підзаконних актів а саме до правил і процедур, що встановлює НБУ. Це є реалістичним варіантом вирішення проблем валютного контролю, зокрема, з огляду на те, що вже існує відповідний законопроект. Цей законопроект, звісно, вимагатиме доопрацювання, і, в цьому контексті, Європейська Бізнес Асоціація - як представник міжнародного бізнесу, може виступити в ролі експерта.

3. Еволюційний розвиток валютного контролю шляхом внесення змін до регуляторних документів НБУ.

4. Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору.

5. Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.

6. Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системи платежів, вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи.

Також ми схиляємось до думки, що для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

1. Прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до Євросоюзу.

2. Відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку.

3. Спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат.

4. Мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів; дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави.

5. Залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Отже, таким чином, можна сказати, що сьогодні Україна має проблеми становлення валютної системи в своїй державі, але ми вважаємо, що вирішення цієї проблеми існує, що було нами вище зазначено. Ми сподіваємось, що в майбутньому українська валюта буде не деградувати, а прогресувати.

Висновки і пропозиції

Отже, в ході даної роботи, ми дослідили валютний ринок з усіма аспектами його функціонування і можемо зробити такі висновки:

1. Валюта - це не просто гроші чи грошова одиниця тієї чи іншої країни. Це насамперед грошові цінності, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини. Специфіка цих відносин надає національним грошам нову ознаку та статус валюти. Набувши статус валюти, гроші можуть використовуватися й у внутрішніх економічних відносинах. Уся сфера економічних відносин, в якій зв'язки між суб'єктами здійснюються з використанням валютних коштів, називається валютними відносинами. Тому валютні відносини за своїм обсягом можуть не збігатися з зовнішньоекономічними відносинами.

2. Найвищою якісною характеристикою валюти є її вільна конвертованість в інші валюти.

3. Валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому здійснюється купівля-продаж валютних цінностей. Ціною на цьому ринку є обмінний курс. Попит і пропозиція на валютному ринку виступає у формі підкріпленого платіжними засобами бажання купити та продати іноземну валюту, а також бажання одержати чи надати валюту в позичку. Виділяють національний (внутрішній) валютний ринок, міжнародні (регіональні) валютні ринки та світовий валютний ринок. Валютний ринок відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку міжнародних економічних зв'язків, функціонуванні світової економіки та у державному регулюванні монетарної сфери кожної окремої країни.

4. На валютному ринку сформувався широкий набір специфічних валютних операцій, використання яких дає можливість суб'єктам ринку вирішувати три групи завдань: - забезпечувати потреби в платіжних засобах для погашення своїх зовнішніх зобов'язань; - забезпечувати страхування своєї діяльності від валютних ризиків; - одержувати додаткові прибутки від спекулятивних операцій. Операції валютного ринку поділяються на поточні (операції "спот") та строкові (операції з форвардними угодами, ф'ючерсами, свопами, валютними опціонами тощо).

5. У процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій одним з ключових параметрів є валютний курс, що відбиває взаємодію національної та світової економік. Правильне його визначення має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності обміну, взаємної вигоди у відносинах економічних суб'єктів різних країн. Величина валютного курсу та режим його функціонування впливають на всю систему макро- та мікроекономічних показників країни, на її конкурентні позиції в економіці. Саме тому визначення та регулювання валютного курсу є важливим елементом економічної політики держави.

6. Формування валютної системи України відбувається в умовах глибокої економічної і фінансової кризи, істотного розбалансування платіжного балансу, що зумовлює його значні ускладнення, істотні відхилення від ринкових засад, надмірне адміністративне втручання держави у валютні відносини та валютний ринок. Усе це знижує ефективність валютної системи України.

7. Сьогодні обмінний курс є основним інструментом монетарної політики в Україні, що є негативним фактором регулювання валютного ринку. Із запровадженням більшої гнучкості він поступово позбавлятиметься цієї ролі в умовах, коли інші інструменти ще недостатньо ефективні. Тому, ми вважаємо, що режим обмінного курсу певний час має відігравати важливу роль, однак його слід поступово змінювати у бік більшої гнучкості обмінного курсу.

Список використаної літератури

1. Барановський О. І. “Фінанси України” - науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал. 2009р. - с. 13.

2. Белінська Я.В. Практичні аспекти управління валютними ризиками // Фінанси та кредит. - 2003. - № 11. - с.17.

3. Белінська Я.В. Можливості і наслідки валютно-фінансової лібералізації в Україні // Вісник НБУ. -2006. -№1. - с. 28.

4. Береславська О. Ревальвація гривні: вплив на інфляційні процеси в Україні та рівень доларизації економіки // Вісник НБУ. -2006. -№2. - с.20.

5. Береславська О. Особливості впливу валютного курсу на внутрішні ціни в Україні/ О. Береславська//Вісник НБУ. - 2007. - №3. - с. 9.

6. Поважна Н.Я. "Політика міжнародних фінансових організацій у країнах з перехідною економікою" // Фінанси України. - 2007. - № 9. - с.97.

7. Статистика України. 2009. - №3. - с.32.

8. Фінансовий ринок України. 2009. - №11. - с.5.

9. Буднік М.М., Мартюшева Л.С., Сабліна Н.В. Фінансовий ринок: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. -334 с.

10. Васильєва В.В., Васильченко О.Р. Фінансовий ринок: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 368с.

11. Еш. С.М. Фінансовий ринок: Навч. Посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009. -528 с.

12. Козак Ю.Г., Логвинова Н.С., Ковалевський В.В. Міжнародні фінанси: Навч. посібник. Видання 3-тє, перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2007. -640 с.

13. Маслова С.О., Опальов О.А. Фінансовий ринок. Навч. пос. Друге видання, виправлене. - К: ”Каравела”,2003. - 344с.

14. Михайленко В.С. Гроші та кредит: Навч. посібник для дистанційного навчання/За наук. ред.. А.А. Чухна. - 2-е вид., стер. - К.: Вид-во «Університет», 2006. -372 с.

15. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. "Гроші та кредит": Навчальний посібник - Львів: Новий Світ - 2007. -432 с.

16. Савлук М. І., Мороз А. М., Пуховкіна М. Ф. та ін. Гроші та кредит: Підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. /; За заг. ред. М. І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 598 с.

17. Шелутько В.М. Фінансовий ринок. - Київ: «Знання-Прес», 2006. - с.534.

18. Янушевич Я. "Валютний контроль в Україні " Вісник податкової служби України. - 2007. - №9. - с.10.

19. Баклаженко С. Обзір валютного ринку України // www.finport.net

20. Журнал "Гроші и кредит" http://kopiyka.org.ua/

21. Журнал "Інвестиційний консультант" http://www.investadviser.com.uа

22. Інформаційний банківський портал http://www.uabanker.n

23. Офіційний сайт НБУ http://www.bank.gov.ua

24. http://www.ukrstat.gov.ua

25. http://www.UBR.ua

26. http://www.finiz.uа

27. http://www.businesspress.uа

Додаток А

Таблиця 1 Класифікація валютного ринку за основними критеріями

Додаток Б

Таблиця 2 Характерні риси суб'єктів валютного ринку

Додаток В

Рис. 1 Динаміка номінального та реального курсу гривні щодо долара США

Рис. 2 Динаміка номінального та реального курсу гривні щодо євро

Размещено на Allbest.ru