Стратегічне фінансове планування на підприємстві

- проектування, будівництво, реконструкція, реставрація, ремонт, а також наступна експлуатація об'єктів промислового, агропромислового, громадського, культурно- побутового та інших призначень та інше.

У галузі торгівлі та виробництва:

- Промисловість пластмасових виробів, скловолокнистих матеріалів;

- оптово - роздрібна торгівля;

- виробництво полімерної транспортної тари;

- надання торгово - посередницьких та комерційних послуг та інше.

В галузі сільського господарства:

- виробництво, зберігання, переробка та реалізація різноманітної сільськогосподарської продукції;

- виготовлення, заготівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

- виробництво, зберігання, поставки мінеральних органічних добрив, засобів захисту рослин, будівельних матеріалів.

В галузі транспорту та зв'язку:

- організація авто підприємств, створення станцій технічного обслуговування автомобілів та транспортних засобів, в тому числі створення та експлуатація АЗС, та експертиза транспортних засобів;

- здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;

- надання транспортно - експедиційних послуг в межах України, країн СНД та Балтії, а також всіх країн світу всіма видами транспорту.

Показники ліквідності та платоспроможності. Аналіз ліквідності підприємства ґрунтується на зіставленні відображених у балансі поточних платіжних зобов'язань підприємства та поточних активів. У теорії і практиці можна зустріти значну кількість показників ліквідності (алгоритми розрахунку найпоширеніших з них наведено в табл. 2.1). [14]

Таблиця 2.1 Показники ліквідності та платоспроможності підприємства

Назва показника	Формула розрахунку	Рекомендоване значення
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (ліквідність першого ступеня) = Absolute Liquidity (Cash) Ratio		20 % (0,2) і більше
2. Проміжний коефіцієнт покриття (ліквідність другого ступеня) = Net Quick Ratio, Acid Test		100 % і більше
3. Показник покриття (ліквідність третього ступеня) = Current Ratio		близько 150 %
4. Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом		більше 1
5. Робочий капітал = Working Capital	Поточні активи - Поточні зобов'язання	більше 50 %

Розрахунок ліквідності і платоспроможності підприємства на ДП «Механізації» наведено в таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Назва показника	Розрахунок
	2005	2006	2007
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (ліквідність першого ступеня) = Absolute Liquidity (Cash) Ratio	55,1/924,9*100% =6%	32,2/315,5*100% =10%	56,3/527,8*100 =10%
2. Проміжний коефіцієнт покриття (ліквідність другого ступеня) = Net Quick Ratio, Acid Test	(1556,2-121,2) /924,9*100%=165%	(1083,6-125,7) /315,5*100%=304%	(1197,5-108,2) /527,8*100%=206%
3. Показник покриття (ліквідність третього ступеня) = Current Ratio	1556,2/924,*100% =168%	1083,6/315,5*100% =343%	1197,5/527,8*100% =227%
4. Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом	(1586,7+186)/1139,8 =1,56	(1535,2+486)/1253,9 =1,6	(1329,5+486)/1147,6 =1,6
5. Робочий капітал = Working Capital	1556,2-924,9=631,3 тис. грн..	1083,6-315,5=768,1 тис. грн..	1197,5-527,8=669,7 тис. грн..

Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу і показує, яку частину короткострокових зобов'язань воно має можливість погасити негайно. У 2005 році 6% короткострокових зобов'язань підприємство має можливість погасити негайно, а в 2006 р. і 2007р. - 10%. На це вплинуло, те що поточні зобов'язання зменшуються в 2006 р. і 2007 р., якщо порівнювати з 2005 роком, а грошові кошти та їх еквіваленти в 2006 році зменшились на 42%, а в 2007 році зросли на 2%, якщо порівнювати з 2005 роком.

2. Проміжний коефіцієнт покриття характеризує очікувану платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді, тобто періоді, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови її своєчасного погашення. Він повинен становити більше 100%. Отже, очікувана платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді у 2005 році - 165%, у 2006 р. - 304%, у 2007 р. - 206%. На це вплинуло, те що оборотні активи в 2006р і в 2007 р. зменшувалися порівняно з 2005 роком. Виробничі запаси в 2006 році збільшились на 4%, а в 2007 році зменшилися на 11 %, порівнюючи з 2005 роком. Поточні зобов'язання зменшуються в 2006 р. і 2007 р.

3. Показник покриття характеризує платоспроможність підприємства у середньостроковому періоді і повинен становити близько 150%. В 2005 році платоспроможність підприємства у середньостроковому періоді склав 168%, що відповідає нормативному значенні, але в 2006 р., 2007 р. бачимо суттєві відхилення від нормативного значення. Про це свідчить, те що поточні активи (оборотні активи) в 2006р і в 2007 р. зменшувалися порівняно з 2005 роком і поточні зобов'язання зменшуються в 2006 р. і 2007 р., порівняно з 2005 роком. Це і призвело до того, що підприємство не виконує золотого правила фінансування.

4. Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом показує рівень дотримання фінансової рівноваги підприємства у коротко і довгостроковому періоді. Нормальним є ситуація, коли значення коефіцієнта знаходиться в межах 1,2 - 1,6. На нашому підприємстві цей коефіцієнт лежить в цих межах і підприємство можна вважати потенційно платоспроможним. Про це свідчить, те що власний капітал не змінюється за 3 роки, довгострокові зобов'язання в 2006 р. і в 2007 р. також є незмінними, тільки необоротні активи мають тенденцію до незначних збільшень.

5. Робочий капітал показує частину оборотних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Якщо порівнювати 2006 р., 2007 р. з 2005 роком, то частка робочого капіталу, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань збільшується. Так як, поточні активи (оборотні активи) в 2006р і в 2007 р. зменшувалися порівняно з 2005 роком і поточні зобов'язання також зменшуються в 2006 р. і 2007 р., порівняно з 2005 роком.

2.2 Стратегічне фінансове планування на підприємстві ДП «Механізації

В умовах переходу до ринку Дочірне підприємство “По механізації” повинно розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу, так і довгострокову перспективу, реалізація якої забезпечить йому виживання, конкурентоздатність та стабілізацію фінансового стану.

Місію підприємства можна сформулювати як задоволення потреби фірм у обладнанні.

Виходячи з місії підприємства “По механізації” можна визначити цілі:

Головна ціль підприємства - збільшення маси прибутку.

Практика країн з високорозвиненою економікою показує, що головною метою підприємства є маса одержаного прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється шляхом співставлення результатів з затратами.

2. Специфічні цілі підприємства відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:

Життєво-необхідна ціль підприємства - отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства.

Перспективна ціль - досягнення максимально-можливого прибутку.

Поточна ціль - отримання необхідного прибутку, що забезпечить задовільний фінансовий стан підприємства.

Це цілі, що стосуються маси прибутку, але її досягнення можливо лише в умовах розвитку всіх видів діяльності підприємства. Тому можна визначити цілі комерційної діяльності, соціальні, інноваційні.

Ціль комерційної діяльності - збільшення обсягу реалізації товарів, налагодження ефективних зв'язків з постачальниками, вибір оптимальних постачальників, стабілізація та зменшення цін на продукцію за умови зростання прибутку, зниження витрат обігу та інше.

Соціальна ціль - створення умов праці, що сприяють високій продуктивності та ефективності, збільшення коштів на соціальний розвиток колективу, створення ефективної системи оплати праці, забезпечення безперебійності виплат заробітної плати.

Інноваційна ціль - впровадження нових технологій виробництва, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання.

Система стратегічних цілей підприємства “По механізації” повинно провести оцінку зовнішнього та внутрішнього функціонування підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища можна зробити за допомогою SWOT - аналізу. SWOT - аналіз дозволяє провести комплексне вивчення зовнішнього і внутрішнього стану господарюючого суб'єкта. Складемо матрицю SWOT - аналізу для ДП „По механізації” (див. табл. 2.4).

1. Якщо порівнювати 2005 з 2006 роком: Загальна сума активів зменшилася на 357 тис. грн. або більш, ніж на 13%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження у дебіторської заборгованості за видами авансами склала 97,9 тис. грн або більше, ніж 48% їх річної величини і грошові кошти в національній валюті склала 22,9 тис.грн. або більш, ніж на 42 %. У той же час, майже удвічі збільшилася сума дебіторської заборгованості з бюджетом (в абсолютному вимірюванні - на 19,4 тис. грн.) . . Якщо порівнювати 2005 з 2007 роком: Загальна сума активів зменшилася на 351 тис. грн. або більш, ніж на 13%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження у дебіторської заборгованості за видами авансами склала 131 тис. грн або більше, ніж 48% їх річної величини і грошові кошти в національній валюті склала 22,9 тис.грн. або більш, ніж на 35 %. У той же час, майже удвічі збільшилася сума дебіторської заборгованості з бюджетом (в абсолютному вимірюванні - на 18 тис. грн. або 65%)

2. Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно погіршилася. Виробничі запаси зменшилися, якщо порівнювати 2005 з 2007 рік на 13 тис. грн або на 11%. Зменшилася також величина грошових коштів 2005 з 2006 роком в національній валюті (на 22,9 тис. грн. або 42%). Все це свідчить про скорочення обороту підприємства і негативні тенденції у його роботі. В той же час, збільшилася сума і частка дебіторської заборгованості з бюджетом (2005 з 2007) -- в абсолютному вимірюванні на 18 тис. грн. (або на 72%). Зменшилась дебіторська заборгованість за товари і послуги 2005 з 2006 на 368 тис грн. або 34%, а 2005 з 2007 роком на 24%Це означає, що підприємству фактично повертають кошти їх партнери по бізнесу, які вчасно не розраховувалися за товари та послуги, що надавалися підприємством..

3. При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання підприємства скоротилися, у тому числі поточні зобов'язання зменшилися 2005 з 2006 роки на 609,4 тис. грн. (66%) 2005 з 2007 на 397,10 тис. грн. (43%). Це відбулося внаслідок значного скорочення власного капіталу 2005 з 2006 (на 51,5 тис. грн (3%)), 2005 з 2007 на 257,2 тис. грн..(16%). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з робітниками і з державними цільовими фондами. .

4. Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

· поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

· поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється;

· зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.

Проаналізуємо звіт про фінансові результати (дод. 10). Цей аналіз дає змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства та на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

Горизонтальний (або трендовий) аналіз результативності грунтується на вивченні динаміки окремих її показників у часі. В процесі використання такого аналізу визначаються загальні тенденції зміни рівня показників.

Наведені дані по звіту про фінансовий результат (горизонтальний аналіз) дозволяють зробити такі висновки

Горизонтальний аналіз свідчить, що дохід від реалізації товарів і послуг зростає 2005 з 2006 на 74%, а 2005 з 2007 на 49%, при цьому збільшується собівартість товарів і послуг вдвічі. Валовий прибуток зменшується з кожним роком: якщо порівнювати 2005 з 2006 роком і 2005 з 2007 роком, то він зменшився на 51 %. Інші операційні доходи зменшуються і зменшуються амортизаційні витрати і інші амортизаційні витрати. Але фінансовий результат є збитковий, 2005 до 2006 року збиток зменшується на 120,1 тис. грн.(70%), але якщо порівнювати 2005 з 2007 збиток зростає на 20%. Отже підприємство є збитковим, за 2 роки (2005-2007рр) він зріс на 20%. Хоча ми можемо побачити, що збиток в 2006 році зменшився, але в 2007 році він зріс.

Аналіз питомої ваги балансу підприємства (дод. 9) показує наступне:

1. Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона складала 58% (2005 р). Проте в 2006 році їх частка зменшилась і вона складала 46%, а в 2007р - 51% якщо порівнювати з 2005 роком. Зрозуміло, що скорочення частки оборотних коштів позначається негативно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, тому що свідчить про зменшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально-речових факторів виробництва.

3. Власний капітал підприємства знаходиться на рівні 56% -- на 2005 рік,67% на 2006 рік і на 2007 рік - 67% , тобто власний капітал займає значну частку в пасиві балансу.

4. Забезпечення наступних витрат і платежів підприємство не має. Проте є наявність досить незначної частки короткострокових заборгованостей, які у структурі пасивів займають за 2005 рік 7%., 2006 рік - 20%, 2007 рік - 21%, тобто спостерігаємо тенденцію до збільшення

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:

- структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного зменшення частки оборотних активів;
- у той же час, закріпилася тенденція до збільшення частки власного капіталу і зменшення поточних зобовязані. Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв'язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів. Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається значна частка власного капіталу. Частка власного капіталу є значною величиною

Аналіз фінансового стану може принести користь підприємству і сприяти підвищенню ефективності процесу стратегічного планування. Детальний аналіз фінансового стану може виявити вже наявні і потенційні внутрішні слабості підприємства, а також відносне положення підприємства в порівнянні з його конкурентами. Аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства див. табл.. 2.3. (розділ 2.1). З метою об'єктивного прогнозування та забезпечення стабільної платоспроможності фінансові служби підприємства повинні застосовувати весь арсенал аналітичних засобів і вибирати найприйнятніші показники ліквідності для конкретних економічних умов.

Таблиця 2.5. Показників, які характеризують структуру капіталу та майна підприємства

Назва показника	Формула розрахунку	2005	2006	2007
1. Коефіцієнт заборгованості		(0,3+186+ 731,5) /1586,7=0,58	(4+486+ 315,5) /1535,2=0,52	(4+486+527,8) /1329,5=0,77
2. Коефіцієнт незалежності (автономії)		1586,7/2697,9 =0,59	0,66	30,57
3. Чиста заборгованість (нетто)	Позичковий капітал - монетарні поточні активи	-517,2	-152,4	-71,5
4. Частка необоротних активів (%)		42%	54%	49%
5. Частка основних засобів у структурі активів (%)		784,1/2697,9 *100% =29%	32%	27%

Коефіцієнт заборгованості відображає, що у 2005 р. - 0,58 позичкового капіталу припадає на одиницю власних коштів вкладених в активи підприємства, в 2006 р. - 0,52, в 2007 р. - 0,77. Показник не повинен перевищувати 1.

Коефіцієнт фінансової незалежності (забезпеченості власним капіталом) характеризує частку власного капіталу в сукупному капіталі. Чим більше значення цього показника, тим більшою є фінансова незалежність підприємства від кредиторів. Мінімальна частка власного капіталу повинна складати не менше 50 % сукупного капіталу, задіяного в господарській діяльності. Вона засвідчує можливість підприємства погасити борги власними коштами.

У наведеного підприємства коефіцієнт фінансової незалежності на 2005 р. складає 0,6, або 60 %, на 2006 р - 70%, на 2007р. - 60%, що свідчить про достатність власного капіталу і фінансову незалежність підприємства. На це вплинуло, те що валюта балансу зменшилась на 13% в 2006р. і в 2007 р., порівняно з 2005 р.

Частка необоротних активів в 2005 році склала 42%, в 2006 р - 54%, в 2007 р. - 49% усіх активів. На це вплинуло те що, оборотні активи в 2006р., 2007р. збільшуються. А загальна сума активів зменшується.

Частка основних засобів в 2005 році склала 29%, в 2006 р. - 32%, в 2007р. - 27% усіх активі. На це вплинуло те, що основні засоби збільшуються в 2006р. і в 2007 р., а активи зменшуються.

Показники прибутковості та самофінансування (табл.. 2.6). Здатність підприємства виконувати свої зобов'язання значною мірою залежить від рівня його прибутковості та самофінансування. Ці показники дають змогу дати відповідь на два запитання:

яку частку інвестицій, інших грошових видатків підприємство може фінансувати за рахунок результатів своєї діяльності;

чи зможе підприємство виконати свої зобов'язання у майбутньому за рахунок внутрішніх фінансових джерел.

Таблиця 2.6 Показники прибутковості та самофінансування

Назва показника	Формула розрахунку	2005	2006	2007
1. Рентабельність власного капіталу		11%	3%	15%
2. Операційна рентабельність продажу		-	0,8%	4%
3. Рентабельність основної діяльності		0,9%	0,9%	4%
4. Рентабельність інвестицій (ROI)		-	45%	1419%
5. Чистий грошовий потік на одиницю власного капіталу		13%	6%	2%
6. Показник самофінансування інвестицій (%)		-	89%	27%
7. Чиста Cash-flow-маржа (%)		-	1%	0,5%
8. Чистий грошовий потік на одиницю активів		0,07	0,04	0,01

Рентабельність власного капіталу - показник ефективності використання власного капіталу. Розрахувавши, це показник на нашому підприємстві, ми бачимо, що підприємство не використовує власний капітал, тобто він є не рентабельним. Про це може свідчити те, що з 2005 року у підприємства власний капітал знижується.

Операційна рентабельність продажу - показник, що характеризує дохідність операцій від продажу товарів. На даному підприємстві не є рентабельним операції з продажу за аналізовані роки.

Рентабельність основної діяльності підприємства з кожним роком знижається, отже, можна зробити висновок, що у підприємства його основна діяльність не є рентабельною, в 2005 р. і в 2006 р. вона становила -0,9%, а в 2007р. зменшилась на 4%, йому треба змінювати вид діяльності, або закриватися взагалі.

На одиницю власного капіталу припадає в 2005 році 13% чистого грошового потоку, але в 2006 р. і в 2007 р. зменшується, в 2006 р на одиницю власного капіталу припадає 6%, а в 2007 р. - 2% чистого грошового капіталу. Про це свідчить, те що власний капітал з кожним роком зменшується на підприємстві.

Чистий грошовий потік на одиницю активів в 2005 р. становив 0,07%, в 2006 р - 0,04%, в 2007 р. - 0,01%, це є не гатив ним для підприємства.

Показник самофінансування інвестицій, %. Визначається шляхом ділення операційного Cash-flow на величину чистих інвестицій (сума приросту нематеріальних активів, основних засобів і довгострокових фінансових інвестицій). Показує частку інвестицій, профінансовану за рахунок внутрішніх джерел. Чим вищий цей показник, тим менше підприємство вдавалося до залучення зовнішніх фінансових ресурсів при фінансуванні інвестицій. В 2006 році цей показник становить 89%, це означає, що 89% профінансовано за рахунок внутрішніх джерел, але в 2007 р. він склав 27%, значно зменшилась здатність підприємства до самофінансування за рахунок внутрішніх джерел

Чиста Cash-flow-маржа, %: показник відношення Cash-flow (операційного) до обороту від реалізації продукції. Характеризує величину Cash-flow, яка припадає на одиницю обороту від реалізації. Показує, скільки процентів виручки від реалізації залишається на підприємстві після здійснення всіх платежів у рамках операційної діяльності. Ми бачимо, що в 2006 р. цей показник становить 1%, а в 2007 р - 0,5%, ми можемо бачити виручки від реалізації на підприємстві після здійснення всіх платежів у рамках операційної діяльності.

Досліджуючи показники оборотності, слід виходити з того, що чим швидше обертаються вкладені кошти, тим менше їх слід залучати, а отже, тим меншою буде вартість капіталу, що позитивно впливає на рентабельність і платоспроможність підприємства.

Тривалість погашення заборгованості за рахунок операційної діяльності з кожним роком зростає в періодах. В 2005 році вона погашається за 6 періодів, в 2006 р. - 8 періодів, а в 2007 році за 38 періодів. Термін обігу обігових коштів за певний період в 2006 році склав 73 дні, а в 2007 році збільшився на 1 день. Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів у періодів. Термін обертання дебіторської заборгованості, тобто нам повертають в 2006 р за 22 днів, а в 2007 р. за 8 днів. Термін обігу кредиторської заборгованості в 2006 р. і в 2007 р. складає 1 день. Запаси на підприємстві є ліквідними, так як термін обертання їх склав 1 день.

Розділ 3. Проблеми і шляхи удосконалення стратегічного планування на підприємстві

У період переходу від планової до ринкової економіки була фактично ліквідована загальнодержавна планова система, що використовувала директивну форму планування. Результатом цього стало поглиблення протиріччя між планомірністю на підприємствах і фактично анархією в масштабі країни.

Однак використання ринкових засад не означає переваги над плановими важелями. У плануванні головним є не диреквність, а визначення цілей, шляхів та засобів їх досягнення, щільно також відмітити, що ринки не виникають самі по собі, їх потрібно формувати, підтримувати зв'язки між виробниками покупцями.

Стратегічне планування на нинішньому етапі є економічною основою ринкових відносин всіх господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності. Чим більше самостійності надається підприємствам, тим актуальнішою стає потреба в стратегічному плануванні. Для них важливо не виправляти помилки або компенсувати отриманий збиток, а запобігти можливому невдалому результату в майбутньому.

Ринкова економіка вимагає від процесу стратегічного планування детального дослідження умов діяльності, використання нових методів та прийомів обґрунтування планових завдань.

План повинен бути життєздатним та гнучким відносно внутрішніх та зовнішніх умов ринкової системи, легко піддаватися змінам під впливом нових ринкових вимог, нової нормативної інформації, наукових розробок, а також при появі нових проблем та цілей.

В умовах невизначеності зовнішнього середовища однією головних завдань керівництва будь-якого господарюючого суб'єкту є найбільш точне визначення того, що саме виготовляти, продавати на ринку. Отже стратегічне планування є основою організації діяльності та управління підприємством, служить базою для розробки та прийняття життєво важливих для нього рішень. Чим вище рівень невизначеності, що породжується нестабільністю, тим значніше роль стратегічного планування.

В умовах ринкової економіки планування для підприємців стає засобом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, необхідною складовою для приведення діяльності у відповідність до вимог ринку.

Проблеми, пов'язані з організацією системи стратегічного фінансового планування на сучасних українських підприємствах, можна виокремити за ступенем важності:

- нереальність стратегічних фінансових планів;

- оперативність складання планів;

- прозорість планів для керівництва;

- відрив довгострокових фінансових планів від короткострокових;

- реалізація планів;

- комплексність

Майже третина проблем пов'язана з нереальністю стратегічних фінансових планів, що викликано, як правило, необґрунтованими даними щодо збуту, питомої ваги коштів у розрахунках, зниженими термінами погашення дебіторської заборгованості, надмірними потребами у фінансуванні. Одна з головних причин такої ситуації - функціональна роз'єднаність підрозділів, що беруть участь у формуванні стратегічних фінансових планів.

Іншою проблемою є оперативність складання планів. Економічні служби й досі готують значну кількість непридатних для фінансового аналізу документів, а відсутність чіткої системи підготовки і передачі планової інформації з відділу до відділу, необхідність тривалих процедур їх ітераційного узгодження, недостовірність інформації призводить до того, що навіть добре опрацьований план стає непотрібним, бо спізнюється до планового терміну.

Дві попередні проблеми неминуче викликають третю - „непрозорість ” планів для керівництва. Це природний наслідок відсутності чітких внутрішніх стандартів формування фінансових планів для керівництва, чітких внутрішніх стандартів фінансових планів. Дуже важливо, щоб укладачі стратегічних планів брали участь у прийнятті його останнього варіанта, а керівник не переглядав без ретельного аналізу міркувань підлеглого.

Порушення послідовності операцій стратегічного планування може призвести до відриву довгострокових фінансових планів від короткострокових. Останні формуються за своїми законами і потребують розподілу дефіцитних оборотних коштів підприємствах за напрямами і проектами. Звичайно, зараз є підприємства, де ця проблема значною мірою розв`язана, але для більшості з них - вона й надалі лишається актуальною.

Існує ще дві проблеми - реалізація планів та їхня комплексність. Під реалізацію планів маємо на увазі ступінь їх виконання з точки зору забезпечення необхідними фінансовими і матеріальними ресурсами, відсутність дефіцитів. Комплексність планів означає, що, крім фінансових розділів плану за доходами і витратами, необхідні також реальні плани за прибутками і збитками, рухом заборгованості, плановим балансом. Усі вони складаються у формі, зручній для керівників.

Крім того, доцільно використовувати інструменти факторного аналізу, щоб оцінити можливі варіанти розвитку подій при зміні ключових планів показників. Для більшості українських підприємств такими показниками під час складання річного плану є виручка, собівартість і прибуток. Водночас не аналізуються такі показники, як рентабельність власного капіталу, рентабельність активів, оборотність активів, запас фінансової міцності, темп економічного зростання компанії. Дуже часто на підприємствах не формується плановий баланс і не аналізується його структура, не прогнозується динаміка зміни фінансової стійкості й ліквідності. Відсутність такого аналізу на етапі довгострокового планування істотно знижує його ефективність як інструменту управління підприємством.

Стратегічний фінансовий план лише тоді стане реальним інструментом управління компанією, коли його виконання можна буде оперативно контролювати.

До шляхів удосконалення стратегічного фінансового планування на підприємствах можна віднести наступні:

· Рухливість зовнішнього середовища.

· Збільшення розмірів підприємства та розширення напрямків його діяльності

· Перехід суб'єктів господарювання до принципово іншого критерію щодо результату діяльності: максимум прибутку на одиницю витрат

· Збільшення масштабу та комплексність господарських завдань

· Зростаюче значення часу

· Обмеженість ресурсів

· Забезпечення рентабельності витрат і капітальних вкладень

· Необхідність отримання фінансування для досягнення цілей

· Вплив на процес реалізації плану зовнішнього середовища

· Зростання продуктивності праці

Рухливість зовнішнього середовища. Постійна змінна вимог споживчого попиту є причиною зрушення інших чинників: технологій, засобів виробництва, комунікацій, соціальних відносин. В цих умовах при прийнятті рішень потрібно використовувати оновлені дані про внутрішнє та зовнішнє середовище, здійснювати пошук нових підходів до вирішення проблем. Рішення про майбутнє підприємства в таких умовах не може бути прийняте на основі інтуїтивних відчуттів.

Збільшення розмірів підприємства та розширення напрямків його діяльності. Зростання масштабів, складність і різноманітність напрямків діяльності підприємств вимагають особливої уваги до попереднього визначення: номенклатури та асортименту продукції; джерел фінансування; виробничих ресурсів для забезпечення виробничої програми або товарообороту.

Перехід суб'єктів господарювання до принципово іншого критерію щодо результату діяльності: максимум прибутку на одиницю витрат. Величина прибутку залежить від багатьох чинників: частки підприємства на ринку, конкурентоспроможності продукції, рівня витрат і т.д. Стратегічне планування забезпечує підприємству основу для прийняття правильних управлінських рішень щодо забезпечення прибутковості та знижує ризик; сприяє пошуку найбільш перспективних напрямів діяльності.

Збільшення масштабу та комплексність господарських завдань. Це вимагає розподілу їх на складові частини, взаємоузгодження реалізації завдань в часі та своєчасного забезпечення ресурсами. Виконання кожного завдання сприяє досягненню загальних цілей організації. Комплексність викликає необхідність у спеціалізації, що вимагає залучення до виконання широкого кола фахівців, які можуть мати різні погляди на хід виконання завдань. Це може призвести до порушення узгодженості в їх діях. Під час планування думки різних фахівців поєднуються, керівництво доводить до виконавців свою точку зору щодо засобів досягнення підприємством намічених цілей.

Зростаюче значення часу. Продукція, роботи або послуги мають бути представлені на ринку вчасно, тобто саме тоді, коли їх потребує споживач. Підприємству необхідно вийти на ринок зі своєю продукції до того, як на ньому з'являться його конкуренти з аналогічною продукцією. Ці часові чинники враховують при розробці планів.

Обмеженість ресурсів. Правильно складений план передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів та заходи для маневрування ними.

Забезпечення рентабельності витрат і капітальних вкладень. Проект, у який здійснюються капітальні вкладення, приносить прибуток тільки після його реалізації та початку продажу продукції. Це підкреслює необхідність детальної розробки проекту та його дотримання в ході реалізації.

Необхідність отримання фінансування для досягнення цілей. Підприємство може розраховувати на зовнішнє фінансування за умови наявності ретельно розробленого плану та графіків його виконання.

Вплив на процес реалізації плану зовнішнього середовища. Це вимагає оперативного втручання у хід виконання планових завдань, для чого необхідно заздалегідь передбачити певні заходи, які дадуть змогу запобігти небажаним наслідкам. Зміни в плані й аналіз їх наслідків можливі тільки за умови існування самого плану.

Зростання продуктивності праці. Досягнення цілей підприємства залежить від продуктивності роботи персоналу. Планування забезпечує єдність цілей працівників, що сприяє підвищенню ефективності їх роботи. В плані передбачають певні заходи для підвищення продуктивності праці на підприємстві.

Висновки і пропозиції

Розробка фінансового стратегічного планування грає не аби яку роль в розвитку діяльності підприємства. Проаналізувавши в цілому вище згаданий матеріал, можна зробити деякі висновки:

1. Різноманіття фінансових механізмів та інструментів,традиційно використовуємих в країнах з ринковою економікою,потребують адаптації к умовам трансформуючої економіки України.

2. Стратегічне планування -- процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових (на певний період) цілей та напрямків діяльності підприємства.

3. Метод SWОТ - аналізу - дозволяє провести спільну оцінку зовнішнього та внутрішнього середовища. SWОТ - аналіз - не містить інформації для прийняття остаточних рішень, але допомагає її впорядкувати з метою подальшого використання.

4. Зробивши SWОТ - аналіз нашого підприємства ми побачили його слабкі і сильні сторони, а також загрози і можливості. До сильних сторін відноситься: наявність кваліфікованого персоналу, що має досвід роботи в даній області; накопичений багаторічний досвід роботи на ринку надання обладнання в оренду;

зручне місце розташування підприємства; близькість до транспортних магістралей; забезпеченість виробництва всіма необхідними комунікаціями. Слабкі сторонни: наявність старого, зношеного устаткування на підприємстві; можливі неузгодженість по термінах при одночасній реалізації проекту і покупці нового цеху; відсутність джерел фінансування; труднощі в організації збуту великого обсягу продукції; затягування термінів при постачанні устаткування; нечітко оформлені умови договору Зовнішні сприятливі можливості: бажання закордонних фірм співпрацювати на українському ринку; позитивна тенденція зростання в наданні обладнання в оренду; сформований імідж підприємства; становлення ринкових відносин в Україні. Зовнішні погрози підприємству: зниження грошової складової в розрахунках; зниження загальної платоспроможності підприємств; затримка росту інвестиційної активності; нестабільна політична ситуація, криза в країні; нестабільність господарського, податкового, банківського й іншого законодавств в Україні; зміна податкового законодавства і знецінення гривні; недосконалість законодавства.

5. Головна ціль підприємства - збільшення маси прибутку. Життєво-необхідна ціль підприємства - отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства. Перспективна ціль - досягнення максимально-можливого прибутку. Поточна ціль - отримання необхідного прибутку, що забезпечить задовільний фінансовий стан підприємства. Ціль комерційної діяльності - збільшення обсягу реалізації товарів, налагодження ефективних зв'язків з постачальниками, вибір оптимальних постачальників, стабілізація та зменшення цін на продукцію за умови зростання прибутку, зниження витрат обігу та інше. Соціальна ціль - створення умов праці, що сприяють високій продуктивності та ефективності, збільшення коштів на соціальний розвиток колективу, створення ефективної системи оплати праці, забезпечення безперебійності виплат заробітної плати. Інноваційна ціль - впровадження нових технологій виробництва, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання.

6. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу і показує, яку частину короткострокових зобов'язань воно має можливість погасити негайно. У 2005 році 6% короткострокових зобов'язань підприємство має можливість погасити негайно, а в 2006 р. і 2007р. - 10%. На це вплинуло, те що поточні зобов'язання зменшуються в 2006 р. і 2007 р., якщо порівнювати з 2005 роком, а грошові кошти та їх еквіваленти в 2006 році зменшились на 42%, а в 2007 році зросли на 2%, якщо порівнювати з 2005 роком.

Проміжний коефіцієнт покриття характеризує очікувану платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді, тобто періоді, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови її своєчасного погашення. Він повинен становити більше 100%. Отже, очікувана платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді у 2005 році - 165%, у 2006 р. - 304%, у 2007 р. - 206%. На це вплинуло, те що оборотні активи в 2006р і в 2007 р. зменшувалися порівняно з 2005 роком. Виробничі запаси в 2006 році збільшились на 4%, а в 2007 році зменшилися на 11 %, порівнюючи з 2005 роком. Поточні зобов'язання зменшуються в 2006 р. і 2007 р.

Показник покриття характеризує платоспроможність підприємства у середньостроковому періоді і повинен становити близько 150%. В 2005 році платоспроможність підприємства у середньостроковому періоді склав 168%, що відповідає нормативному значенні, але в 2006 р., 2007 р. бачимо суттєві відхилення від нормативного значення. Про це свідчить, те що поточні активи (оборотні активи) в 2006р і в 2007 р. зменшувалися порівняно з 2005 роком і поточні зобов'язання зменшуються в 2006 р. і 2007 р., порівняно з 2005 роком. Це і призвело до того, що підприємство не виконує золотого правила фінансування.

Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом показує рівень дотримання фінансової рівноваги підприємства у коротко і довгостроковому періоді. Нормальним є ситуація, коли значення коефіцієнта знаходиться в межах 1,2 - 1,6. На нашому підприємстві цей коефіцієнт лежить в цих межах і підприємство можна вважати потенційно платоспроможним. Про це свідчить, те що власний капітал не змінюється за 3 роки, довгострокові зобов'язання в 2006 р. і в 2007 р. також є незмінними, тільки необоротні активи мають тенденцію до незначних збільшень.

Робочий капітал показує частину оборотних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Якщо порівнювати 2006 р., 2007 р. з 2005 роком, то частка робочого капіталу, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань збільшується. Так як, поточні активи (оборотні активи) в 2006р і в 2007 р. зменшувалися порівняно з 2005 роком і поточні зобов'язання також зменшуються в 2006 р. і 2007 р., порівняно з 2005 роком.

7. Проаналізувавши фінансовий стан ДП «По механізації», ми бачимо проблеми пов'язані з нереальністю стратегічних фінансових планів. Для подолання цих проблем необхідно: дослідження зовнішнього середовища; збільшення розмірів підприємства та розширення напрямків його діяльності; перехід суб'єктів господарювання до принципово іншого критерію щодо результату діяльності; максимум прибутку на одиницю витрат; забезпечення рентабельності витрат і капітальних вкладень; необхідність отримання фінансування для досягнення цілей; зростання продуктивності праці.

Список використаної літератури

1. Афанасьев М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємств: навч.-методол.посіб. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007 - 272 с

2. Баринов В.А., Харченко В.Л. Стратегический менеджмент: ученик. - М.: Инфра - М, 2005 - 237 с.

3. Бойчик І.М. Економіка підприємств: навч.посіб. - вид. 2-ге, доповн. і переробл. - К.: Атіка, 2006 - 258с.

4. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч.посіб. - К.: Алерта, 2005 - 199с.

5. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: учеб.пособ. - 2-ге узд., испр. - К.: Знання, 2004 - 149 с.

6. Гриньова В.М., Колода В.О. Фінанси підприємств: навч.посіб. - 3-тє вид. - К.: Знання - Прес, 2006 - 423 с.

7. Забродська Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: навч.посіб. для студ. ек. спец. - Харків: Консум, 2004 - 208с.

8. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: навч.посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 472 с.

9. Клівець П.Г. Стратегія підприємства: навч.посіб. - К.:Академвидав, 2007 - 320с.

10. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємств: навч.посіб. - К.: Знання, 2004 - 580 с.

11. Мартюшева Л.С., Меренкова Л.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: конспект лекцій - Х.: ВД «ІНЖЕК»,2006 - 184 с.

12. Примак Т.О. Економіка підприємств: навч.посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Вікар, 2003 - 219 с.

13. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент: навч.посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 312 с.

14. Тарнавська Н., Напора О. Стратегічний менеджмент: практикум. Навч.посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008 - 287 с.

15. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 554 с.

16. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: навч.посіб. - К.: Кондар, 2005 - 400 с.

Размещено на Allbest.ru