Операції форфейтингу у ринковій економіці, проблеми та шляхи розвитку

Банки мало займаються дослідженням і формуванням форфейтингового ринку.

4. Проблеми та шляхи розвитку форфейтингу в Україні

Сучасність характеризується наявністю передумов щодо розвитку ринку форфейтингових послуг в Україні, але подальший розвиток потребує спеціальної законодавчої бази, яка б відповідала міжнародній практиці. В Україні цільовим сегментом споживачівфорфейтингових послуг реально можуть бути тільки середні підприємства. Підприємства з обігом більше 100 млн. дол. США можуть собі дозволити придбати банк і мати дешеву кредитну лінію. Підприємства з обігом менше 10 млн. дол. США будуть не цікаві банку, тому в якості цільового сегменту виділяють фірми з обігом від 10 до 100 млн. дол. на рік. Зокрема, специфікою форфейтингу є неоднозначний його характер. Це - кредитно-вексельна угода, пов'язана з розрахунками в іноземній валюті, а тому необхідне одночасне дослідження правових аспектів як кредитних відносин, так і вексельного обігу та валютного регулювання. Сьогодні дослідження показують, що в Україні небагато перспектив розвитку міжнародного форфейтингу. На мій погляд, це відбувається через недосконалу правову базу, необізнаність банків у цій сфері, недостатність професіоналів та відсутність досвіду. Також дуже важливим є несприятлива політична ситуація в країні, дуже велика кількість реформ, що проводиться в країні, недовіра іноземних підприємств, адже за умов форфейтингу вони можуть понести великі втрати.

В сучасних умовах в Україні немає обставин, які сприяли б застосуванню такої сучасної форми кредитування експорту, як форфейтинг. Залишається сподіватись, що українські підприємства нарощуватимуть свій експортний потенціал, а українські банки надаватимуть у майбутньому новий для нашої країни вид банківського кредитування - форфейтинг, який широко використовується у закордонній банківській практиці для експортерів.

Перспективи розвитку форфейтингу в світі.

Найбільший розвиток форфейтинг одержав в країнах, де відносно слабо розвинене державне кредитування експорту. Спочатку форфейтування здійснювалося комерційними банками, але в міру збільшення об'єму операцій «а-форфе» стали утворюватися спеціалізовані інститути.

Форфейтування є юридично найпоширенішим засобом рефінансування комерційного кредиту. Переваги його, особливо для сільськогосподарських підприємств-експортерів, пов'язані, у першу чергу, із повним перенесенням валютних, комерційних, політичних, переказних та інших видів ризику на форфейтера (банк), що робить форфейтування найкращим видом кредиту для продавця.

Найбільший розвиток форфейтинг отримав в країнах, де відносно слабо розвинуте державне кредитування експорту. Першочергово форфейтування здійнювалося комерційними банками, але по мірі збільшення об'єму операцій а-форфе стали створюватися також спеціальні інститути. Зараз одним з основних центрів форфейтингу є Лондон, оскільки експорт багатьох європейських країн давно фінансується з Сіті, що ніколи не відставав з освоєнням нових банківських технологій.

Значна частина форфейтингового бізнесу сконцентрована також в Німеччині. Таким чином, форфейтинг розвивається в різних фінансових центрах, при цьому кількість таких угод зростає щороку. Форфейтинг має суттєві переваги, що робить його привабливою формою середньострокового фінансування.

Перспективами розвитку форфетингу в світі, на мій погляд, можуть бути:

1) вдосконалення роботи форфейтингових компаній;

2) якомога швидші темпи виходу країн з кризи, а внаслідок цього і більш стрімке відновлення праці банківської системи;

3) створення більш досконалої законодавчої бази;

4) розвиток вторинного ринку форфейтингу або створення синдикатів;

5) зменшення ризиків для форфейтерів.

Висновок

Отже, форфейтинг є основним видом нетрадиційних форм експортного фінансування, які останнім часом здобули і здобуватимуть широкого використання в умовах сучасної фінансової діяльності.

Даний інструмент вже здобув широкого використання в багатьох країнах світу і має перспективи розвитку в економіці України. Однак для цього необхідно вдосконалити законодавчу базу, шляхом прийняття відповідних нормативних актів та створення необхідних інструментів регулювання даної діяльності.

Міжнародний форфейтинг - альтернативні форма міжнародного кредитування. Міжнародний форфейтннг є таким видом послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому експортер продає форфейтеру (форфейтинговій компанії) без права регресу боргове зобов'язання іноземного покупця, яке виступає у формі комерційного переказного або простого векселя з авалем.

Дослідження форфейтингових операцій довели необхідність їх використання, а також показали, що зараз у світі форфейтинг переживає скрутні часи, через серйозний вплив кризи на ці операції.

Ринок форфейтингових послуг може нормально функціонувати тільки в стабільно працюючій економіці. Неплатоспроможність основних споживачів продукції ставлять під питання саме існування таких взаємин.

Проте в Україні бурхливо розвивається ринок операцій двохчинників, тобто покупки зобов'язань постачальникові спільно із зарубіжними факторинговими і форфейтинговими.

Розвиток українського ринку операцій форфейтингу стримується віднесенням України до країн з високим ризиком інвестицій. Західні банки розміщуючі засоби в нашій країні збільшують частку високо ризикових вкладень, а отже, знижують свої показники надійності. З однією сторони, це призводить до того, що при обліку векселів ставки деколи значно перевищують світові, а з іншою, - до того, що в якості забезпечення власних гарантійних зобов'язань українських банків вимушені заморожувати значні засоби на кореспондентських рахунках в іноземних банках.

Список використаної літератури

1. Смачило, В. Сутність та роль факторингу в сучасних умовах/ Валентина Смачило, Євгенія Дубровська // Персонал. - 2007. - №4. - С.75-78.

2. Савран О. Факторинг як засіб фінансування капіталу // Юридичний журнал. - 2007. - №5. - С.26.

3. Маслова С.О., Опалов О.А. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2006. - С.192.

4. www.factoring.com.ua.

5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. - К.: Знання, 2004 р. - С.305.

6. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 123 с.

7. www.securities.gov.ua.

8. Лисенко Ю.М. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К., 2005. - С. 179.

9. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С.377.

10. Андрій Костюк. Факторинг // Баланс - 2005 №10 - С.27.

11. Гутко Л.М. Механізм здійснення факторингових операцій на страхування ризику невиконаних зобов'язань за договором факторингу // Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - №9. - C.6-9.

12. www.dfp.gov.ua.

13. Буценко І.М. Факторинг у міжнародній торгівлі // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - №5. - С.53-55.

Размещено на Allbest.ru