Домінанти податків і оподаткування та забезпечення повноти їх дії

Обґрунтовано необхідність реформування адміністрування податків з метою виключення негативного впливу деяких його недосконалих складових на фіскальну та соціально-економічну ефективність функціонування податкової системи України.

У розділі 4 “Специфіка адміністрування основних бюджетоутворюючих податків та окремих ланок перерозподільних відносин в Україні” поглиблюється аналіз вітчизняної практики адміністрування податків. Її дослідження дає змогу зробити також висновок про те, що в окремих випадках, поряд з лібералізацією стосунків з платниками, існує потреба посилення контролюючого впливу та відповідальності. Це передусім стосується питань застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та адміністрування податкової заборгованості.

Необхідність впровадження непрямих методів визначення податкових зобов'язань (за витратами) продиктована тим, що сьогодні значна частина доходів платників податків - фізичних осіб виводиться з-під оподаткування. Довести ж факти ухилення від сплати податку шляхом застосування існуючої методики контрольно-перевіркової та оперативно-розшукової роботи у більшості випадків неможливо.

Впровадження непрямих методів у практику адміністрування податку з доходів фізичних осіб вимагає введення додаткових обов'язків щодо надання податковій службі інформації про витрати громадян з боку інших організацій (підрозділів реєстрації транспорту МВС, митних органів, торговельних організацій, нотаріальних контор, Бюро технічної інвентаризації, будівельних компаній, інвестиційних організацій, організацій, у власності яких перебувають житлові комплекси).

Встановлено, що вітчизняна практика адміністрування податкового боргу містить ряд законодавчих та методичних недоліків, усунення яких дозволить більш ефективно організовувати роботу, спрямовану на протидію виникненню заборгованості по платежах до бюджету в майбутньому та скорочення вже існуючої. В цьому напрямку автором розроблено такі рекомендації:

в частині боргів банкрутів, активів яких не вистачає для задоволення вимог, слід відмовитися від простого списання належних бюджету сум, передбачивши паралельно кримінальну та матеріальну відповідальність засновників суб'єкта;

активнішого застосування потребують методи впливу на імідж та репутацію боржників (шляхом інформування громадськості про податкову заборгованість платників через пресу, радіо та телебачення);

в частині роботи з боржниками - фізичними особами потребує відлагодженості взаємодія служб (ДПС та МВС);

при застосуванні податкової застави доцільно припинити практику звільнення активів платника з-під застави з дня закінчення строку позовної давності щодо податкового боргу. Слід, на думку автора, передбачити, що з моменту ухвалення рішення про податкову заставу плинність терміну позовної давності припиняється до моменту звільнення активів із застави на підставі погашення податкового боргу чи прийняття відповідного рішення суду;

потребують оптимізації повноваження податкових керуючих в частині ухвалення одноосібних висновків та рішень (з метою боротьби з корупцією). Для ухвалення окремих рішень доцільно створити раду податкового нагляду із залученням представників громадськості.

У розділі 5 “Реформування адміністрування податків в Україні у контексті підвищення ефективності прояву інших домінант оподаткування” здійснено аналіз зарубіжного досвіду адміністрування податків, сформульовано пропозиції щодо реформування організаційної структури фіскальних служб, взаємодії та перерозподілу повноважень між ними, налагодження партнерських стосунків з платниками.

На думку автора, ефективність управління будь-яким процесом передусім залежить від оптимальності структури задіяних органів. Враховуючи зарубіжний досвід та вичерпання можливостей автономного забезпечення розвитку підсистеми адміністрування податків з боку ДПА України, доведена необхідність її реорганізації на умовах включення до структури Міністерства фінансів (з відповідним скороченням надлишкових управлінських підрозділів і штатних одиниць). Виходячи з того, що не лише умови і специфіка економічної діяльності, а й історичні звичаї, традиції та ментальні особливості справляють значний вплив на готовність населення співпрацювати з фіскальними органами, а отже і на ефективність податкової системи, потребує коригування методика роботи з платниками в різних місцевостях. Врахування різниці ступеня впливу зазначених чинників вимагає зміни внутрішньої структури податкової служби на основі формування податкових округів шляхом включення до їх складу регіонів зі схожими соціально-економічними, історичними та традиційно-ментальними характеристиками. На цій основі розроблено пропозиції щодо об'єднання податкових підрозділів обласного рівня у п'ять округів: Галицько-Буковинський, Полісько-Подільський, Центральний, Східний, Південний.

Потребу об'єднання підрозділів податкової служби обласного рівня слід також пов'язувати з існуванням проблем, схожих з інсайдерським контролем у корпоративному управлінні. Останні виявляють себе у впливі чиновницького апарату місцевої влади на адміністрування податків. Одним з варіантів посилення незалежності служби є неспівпадання її організаційної структури з поділом держави на адміністративно-територіальні одиниці.

Стосовно інших служб, задіяних в адмініструванні податків, встановлено, що фонди обов'язкового державного соціального страхування та Пенсійний фонд мають не оптимальну структуру. Це призвело до значного подорожчання адміністрування відповідних зборів. Подолати даний недолік можна шляхом перегляду сфери відповідальності названих управлінських структур, залишивши у їх компетенції витрачання акумульованих коштів. Організацію ж акумуляції доцільніше покласти на податкову службу. Наявна у неї методична та технічна база дала б змогу значно здешевити адміністрування соціальних зборів.

Паралельно виявлено ряд функцій, законодавчо закріплених за податковою службою, однак неприродних для неї (контроль за обігом готівки, за роботою обмінних пунктів іноземної валюти; контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютний контроль; проведення роботи з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів; боротьба з відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом; контроль за порядком розрахунків зі споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів; перевірки наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності). Таке дублювання дій інших органів контролю породжує значні непорозуміння з платниками та може бути виправлено змінами податкового законодавства.

Необхідність порозуміння з платниками також вимагає вирішення проблеми дисбалансу юридичної відповідальності учасників процесу оподаткування (шляхом запровадження адміністративної відповідальності інспекторів фіскальних служб, передбачення права платника податків на звернення до правоохоронних і судових органів з вимогою про встановлення факту нанесення йому збитків посадовою особою та порушення відносно такої особи кримінальної справи).

Встановлено, що на досягнення очікуваних ефектів оподаткування значний вплив також справляє рівень взаємодії фіскальних служб та їхніх підрозділів. У сфері внутрішньої взаємодії в рамках податкової служби результати дослідження цього питання доводять необхідність переорієнтації слідчих та оперативно-розшукових структур з напівавтономного функціонування на обслуговування процесу спільного досягнення єдиної мети. Шляхом впровадження цього може бути організація регулярного забезпечення інших підрозділів служби оперативною інформацією для включення в плани контролю чи дослідження безпосередньо на об'єкті контролю під час планових виїзних перевірок. Останнє дозволило б значно скоротити затрати праці інспекторів та підвищити результативність контрольно-перевіркових дій. У сфері зовнішньої взаємодії різних державних служб потребують вирішення ряд важливих питань організації загального процесу збору інформації про діяльність платників, зокрема щодо взаємної адаптації електронних систем, які забезпечують функціонування баз даних цих служб. Крім того, існує нагальна необхідність прямого відстеження зовнішньоекономічних угод платників на території інших держав. Останнє можна забезпечити за рахунок доступу до електронних баз даних міжнародного рівня (наприклад, “У1Е5”, дало б змогу відстежувати угоди платників податків на території ЄС).

Заслуговують на увагу та впровадження в Україні окремі елементи зарубіжного досвіду адміністрування податків. Останнє дозволить вдосконалити вітчизняну методику адміністрування податків, слугуватиме покращанню стосунків фіскальних служб з платниками і посиленню впливу організаційно-управлінської домінанти податків та оподаткування на фіскальні та стимулюючі (обмежуючі) ефекти. Зокрема, можуть бути запроваджені такі елементи адміністрування податків, практиковані в розвинених країнах: введення обов'язку та відповідальності інспекторів податкової служби за розповсюдження податкових декларацій та інформації про зміни в методиці їх заповнення серед платників; декларування прибутків підприємств лише по закінченню року із застосуванням протягом звітного періоду оціночних платежів; надання права підприємствам та фізичним особам на продовження терміну заповнення податкових декларацій; застосування у роботі з малими підприємствами комбінованої методики одночасної перевірки поточної діяльності та надання допомоги при складанні звітності; передбачення необхідності звітування для малих підприємств з періодичністю 1 раз на рік та зведення всіх звітних форм у єдину декларацію; встановлення термінів подачі всіх податкових звітів юридичними особами залежно від категорії платника (відповідно до його економічних оборотів); надання платникам права у ході перевірки залучати для представлення своїх інтересів довірених осіб, кваліфікованих бухгалтерів-консультантів, записувати процедуру перевірки та дії державних службовців на аудіо- чи відео-носії; застосування штрафних санкцій залежно від частки недоплати податків до бюджету задля розмежування покарання за випадкові помилки та за навмисні вчинки; використання показника затвердженого рівня повернення податків для відшкодування ПДВ, що дозволяє скоротити кількість контрольно-перевіркових заходів.

Усвідомлюючи увагу в Україні до питань вдосконалення техніки справляння податків, автор ідентифікує свою прихильність до представників камералістики. Використання напрацювань цієї наукової школи слугуватиме меті спрямування перерозподільних відносин на забезпечення суспільного розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено варіант вирішення важливої наукової проблеми - визначення взаємозв'язків і взаємозалежностей фіскальної, соціально-економічної й організаційно-управлінської домінант податків та оподаткування, формування системи практичних заходів щодо вдосконалення адміністрування податків в Україні з метою досягнення максимізації ефектів оподаткування. Проведене дослідження надало можливість обґрунтувати такі основні висновки науково-теоретичного характеру:

набір функцій податків та способи їх адміністрування залежать від рівня розвитку держави. Паралельно, забезпечення поступального розвитку самої держави визначається податками, оскільки останні являють собою механізм акумуляції коштів, призначених і на розширення її функцій. Таким чином, розвиток держави і податків є взаємообумовленими процесами;

взаємообумовленість розвитку держави і податків, у свою чергу, змушує періодично (на чергових історичних етапах) переосмислювати та уточнювати дефініцію самого терміна “податки”. У сучасності слід підкреслити перерозподільний характер відносин оподаткування, а також призначення отриманих від податків коштів на потреби забезпечення власне держави та вторинного перерозподілу на користь окремих юридичних і фізичних осіб та на громадські потреби;

трактуючи податки як систему економіко-правових відносин, варто наголосити на її багатогранності: по-перше, за її посередництва здійснюється наповнення державної казни; по-друге, маніпулювання обсягами вилучення доходів дає змогу державі впливати на економічну активність та соціальне становище інших суб'єктів цих відносин. Разом з тим стосунки між суб'єктами мають бути чітко врегульованими та регламентованими, інакше унеможливиться функціонування механізмів і акумуляції грошових коштів держави, і регулювання соціально-економічних процесів. Останнє дає підстави стверджувати, що податки виступають у поєднанні трьох домінант (фіскальної, соціально-економічної, організаційно-управлінської);

відповідно до наведеного, податкова системи являє собою сукупність трьох підсистем: підсистеми податкового законодавства, підсистеми податкових органів та підсистеми застосування податкового законодавства (адміністрування податків). Ці підсистеми слугують забезпеченню реалізації названих вище домінант податків та оподаткування;

організаційно-управлінська домінанта надає можливості посилення дії фіскальної та соціально-економічної домінант податків і оподаткування через механізми суб'єктивної діяльності. Останнє слугує підставою вважати її особливою рисою податків;

домінанти змістовно різняться з елементами податків. Елементи як складові конкретного перерозподільного механізму у більшості випадків не співпадають щодо окремих податків. Домінанти ж є спільними для різних перерозподільних механізмів, особливими характеристиками для відповідних суспільних відносин в цілому;

домінанти податків також не підміняють собою їх функції. Вони одночасно є результатом як виконання податками об'єктивних функцій (інколи декількох), так і суб'єктивних рішень щодо механізмів перерозподілу створеного продукту. Даний підхід забезпечує більш тісне поєднання суб'єктивних та об'єктивних чинників, що розглядаються як рівноправні у процесі досягнення того чи іншого ефекту;

що ж до об'єктивних функцій, то, виходячи з наявних реалій, доцільно розрізняти стимулюючу та обмежуючу функції податків, а не поєднувати їх у складі регулюючої. Останнє пояснюється тим, що стимулюючі та обмежуючі заходи в один і той же момент часу спрямовуються на різні об'єкти;

дослідження організаційно-управлінської домінанти податків та оподаткування неможливе без теоретичного обґрунтування дефініції терміна “адміністрування податків”. Нами запропоновано такий її варіант: “адміністрування податків - це управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, яка пов'язана з організацією процесу оподаткування, засновується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені правила”. Відповідно до цього, адміністрування податків включає такі види робіт (або напрямки управлінської діяльності): облікова робота (облік платників податків та облік надходження податків); масово-роз'яснювальна та консультативна робота; прогнозно-аналітична робота; контрольно-перевіркова робота.

Поряд з викладеним, у дисертаційній роботі отримано такі результати практичного характеру:

- сформульовано концептуальні підходи щодо розвитку податкової системи держави з перехідною економікою чи “молодою (незрілою) ринковою економікою”, які ґрунтуються на врахуванні дії трьох означених домінант податків, поєднанні висновків різних наукових шкіл та особистих спостереженнях автора (в частині варіантів комбінування прямих і непрямих податків, множини податків та єдиного податку, жорсткого та ліберального податкового контролю (залежно від стану економіки та рівня розвитку бізнесових структур));

з урахуванням взаємообумовленості розвитку податків і держави, доведено необхідність систематичного дослідження (з боку владних органів) прояву фіскальної домінанти та виконання податками однойменної функції, маючи на меті оптимізацію складу податкової системи на умовах фіскальної достатності. Для цього слід регулярно аналізувати фіскальну ефективність податків, що може розглядатися як їх порівняльна спроможність наповнювати бюджет і характеризуватися показником питомої ваги того чи іншого податку в доходах бюджету;

на основі розрахунків за матеріалами вітчизняної статистики показано, що найнижчу фіскальну ефективність серед українських податків мають місцеві. Це породжує значну проблему забезпечення доходів бюджетів місцевих органів влади і самоуправління на основі власних джерел. Вирішити її дозволить впровадження на місцевому рівні податку на нерухомість та податку з лотерей;

доведено, що дослідження прояву соціально-економічної домінанти податків та оподаткування в частині розмірів та напрямків їх обмежуючої дії можливе за результатами аналізу податкового тягаря. На основі врахування різної участі двох основних груп платників (юридичних та фізичних осіб) у формуванні обсягів виробництва та відповідно різного їх впливу на ефективність останнього, аргументовано необхідність розмежовувати аналіз податкового впливу на можливості безпосередньої організації виробництва і ринкової пропозиції та на потенційні обсяги ринкового попиту. Виходячи із зазначеного, запропоновано розраховувати окремо податковий тягар відносно платників - фізичних та юридичних осіб;

на основі проведених розрахунків встановлено, що в Україні податковий тягар відносно юридичних осіб вищий порівняно з фізичними. Останнє свідчить про намагання держави стимулювати розвиток ринку через попит;

на основі аналізу застосування окремих важелів податкового стимулювання економічної активності в Україні доведено недостатню їх ефективність та потребу впровадження додаткових рішень. У цьому напрямку розроблено пропозиції щодо: узгодження зміни шкали оподаткування доходів фізичних осіб з комплексом заходів в частині справляння зборів до соціальних фондів; переходу від переважно пільгових методів податкового стимулювання економічної активності до вирішення проблеми індустріальної структури та рівня економічного розвитку територій на основі вирівнювання інвестицій по регіонах (яке передбачає створення Фонду підтримки та сприяння розвитку регіонів у складі Державного бюджету України (відповідний проект також наведено у тексті цієї роботи));

визначено, що організаційно-управлінська домінанта оподаткування також справляє не менш масштабний вплив на його результативність та на поведінку платників - суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим доведено доцільність запровадження на загальнодержавному рівні регулярного аналізу впливу підсистеми адміністрування податків на ефективність податкової системи. З метою його забезпечення запропоновано розрахунки коефіцієнтів затратності підсистеми адміністрування податків (як загального, так і в розрізі фіскальних служб) та ефективності її контролюючого впливу;

виявлено ряд суттєвих недоліків окремих складових адміністрування податків в Україні (облікової роботи, масово-роз'яснювальної, прогнозно-аналітичної та контрольно-перевіркової роботи), що негативно позначаються на стосунках держави і платників та унеможливлюють максимізацію очікуваних ефектів оподаткування. З метою їх усунення розроблено пропозиції, що, зокрема, передбачають: відмову від диференціації платників на “великих” та “невеликих” при їх обліку, заборону обліку донарахованих податкових зобов'язань протягом терміну оскарження, встановленого законом, та терміну розгляду скарги платника; переорієнтацію масово-роз'яснювальної та консультативної роботи податкових органів України у напрямку зростання якості консультацій та надання платникам змістовної інформації з питань обліку господарських операцій, розрахунків податкових зобов'язань та підготовки податкової звітності; виведення підрозділів консультативної та масово-роз'яснювальної роботи з підпорядкування податковим інспекціям базового рівня; методичне посилення прогнозно-аналітичної роботи податкової служби в напрямку розробки специфіки факторного аналізу, врахування змін податкоспроможності суб'єктів господарювання при прогнозуванні податкових надходжень, а також змін у кількості платників та зрушень у їх фінансовому стані, спричинених загальними економічними тенденціями; посилення сегменту прогнозування наслідків змін механізму оподаткування на етапі проектування законодавчих актів (шляхом забезпечення розрахунків суми вигод і втрат при функціонуванні податкової системи після запланованих змін); переорієнтацію організації та методики контрольно-перевіркової роботи фіскальних служб України з метою зменшення прямого втручання контролюючих органів у діяльність платників податків (шляхом збільшення мінімального міжперевіркового інтервалу та використання методу роботи з інформаторами); ліквідацію дисбалансу юридичної відповідальності учасників процесу оподаткування;

доведено, що поряд з лібералізацією стосунків з переважною більшістю платників існує потреба посилення контролюючого впливу та відповідальності окремих із них. Для забезпечення зазначеного обґрунтовано методику непрямого визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та запропоновано заходи щодо вдосконалення адміністрування податкової заборгованості (в частині посилення відповідальності банкрутів, методів впливу на репутацію боржників, інформаційної взаємодії державних служб у розшуку фізичних осіб, звільнення активів з-під застави з дня закінчення строку позовної давності щодо податкового боргу; оптимізації повноважень податкових керуючих);

доведено, що впровадження методичних змін в адмініструванні податків потребує підсилення рішеннями щодо оптимізації структури задіяних органів та розподілу повноважень між ними. В цьому напрямку запропоновано: реорганізацію податкової служби на умовах включення її органів до структури Міністерства фінансів (з відповідним скороченням надлишкових управлінських підрозділів і штатних одиниць); зміну внутрішньої структури податкової служби на основі об'єднання її підрозділів обласного рівня у п'ять податкових округів; перегляд сфер відповідальності фондів обов'язкового державного соціального страхування та Пенсійного фонду на умовах передачі до податкової служби функцій контролю за сплатою відповідних зборів; перегляд функцій податкової служби на умовах виключення дублювання дій інших органів контролю;

встановлено, що на ефективність оподаткування впливає рівень взаємодії фіскальних служб та їхніх підрозділів. Доведено необхідність переорієнтації слідчих та оперативно-розшукових структур податкової служби з напівавтономного функціонування на обслуговування процесу спільного досягнення єдиної мети. У сфері зовнішньої взаємодії різних державних служб виявлено потребу взаємної адаптації електронних систем, які забезпечують функціонування баз даних цих служб, та необхідність їх доступу до електронних баз даних міжнародного рівня;

доведено, що вдосконаленню методики адміністрування податків в Україні та покращанню стосунків фіскальних служб з платниками, посиленню впливу організаційно-управлінської домінанти оподаткування на фіскальні та стимулюючі (обмежуючі) ефекти може сприяти запозичення ряду елементів управління процесом справляння, апробованих в розвинених країнах (зокрема, щодо: порядку надання платникам методичної інформації; періодичності та можливості подовження термінів декларування прибутків підприємств; розмежування термінів подачі всіх податкових звітів юридичними особами залежно від категорії платника (згідно з його економічними оборотами); застосування у роботі з малими підприємствами комбінованої методики одночасної перевірки поточної діяльності та надання допомоги при складанні звітності; передбачення необхідності звітування для малих підприємств з періодичністю 1 раз на рік та зведення всіх звітних форм у єдину декларацію; посилення захисту прав платників податків та попередження корупції під час податкових перевірок (шляхом надання платникам права залучення для представлення своїх інтересів довірених осіб та запису процедури перевірки на аудіо- чи відео носії); застосування штрафних санкцій залежно від частки недоплати податків до бюджету; використання показника затвердженого рівня повернення податків для відшкодування ПДВ.

Таким чином, в дисертаційній роботі доведено, що удосконалення оподаткування в Україні має передбачати комплекс заходів, серед яких поряд з питаннями реформування законодавства та оптимізації окремих елементів податків особливе місце посідають рішення організаційно-управлінського характеру. Саме посилена увага до проблем техніки справляння здатна забезпечити успіх податкових реформ у частині синхронізації прояву фіскальної, соціально-економічної, організаційно-управлінської домінант податків і оподаткування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та навчальні посібники:

1. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу: Монографія. - К.: “Комп'ютерпрес”, 2006. - 277 с.: іл., табл. - Бібліогр.: с. 228-237 (17,3 д.а.).

2. Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем (теоретичні засади та практика використання): Монографія / За заг. ред. В.Л. Андрущенка, В.М. Мельника - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2006. - 210 с.: іл., табл. - Бібліогр.: с. 178-208 (особистий внесок: теоретичні узагальнення щодо історичних етапів розвитку податків та оподаткування, розробка пропозицій стосовно вдосконалення фіскальних та стимулюючих (обмежуючих) механізмів податкової системи - 5,1 д.а.).

3. Налогообложение: проблемы науки и практики. Монография. - Х.: ИД “ИНЖЭК”, 2006. - 232 с.: ил., табл. (особистий внесок: дослідження процесів розвитку держави і податків та доведення їх взаємообумовленості - 0,9 д.а.).

4. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: Монографія. У 6 т. - К.: НДФІ, 2004. - Т. 5: Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування / Редкол.: М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, В.Г. Бодров та ін. - 400 с.: іл., табл. - Бібліогр.: с. 359-369 (особистий внесок: розробка засад створення Фонду підтримки та сприяння розвитку регіонів, дослідження функціонування підсистеми місцевих податків в Україні та розробка пропозицій щодо її реформування - 1,75 д.а.).

5. Мельник В.М. Контроль і ревізія діяльності підприємств: Навч. посіб. - Одеса: Астропринт, 1999. - 108 с.: іл., табл. (6,28 д.а.).

6. Мельник В.М. Збірка завдань для практичних занять з курсу “Ревізія і контроль діяльності підприємств” (з методичними рекомендаціями). - Ірпінь: Видання Академії ДПС України, 2000 - 62 с.: табл. (3,77 д.а.).

7. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.П. Чернявського, П.В. Мельника, В.М. Мельника - К.: ДІЯ, 2000 - 235 с.: іл., табл. (особистий внесок: розділ 6 “Податки. Податкова система” - 2,6 д.а.).

8. Мельник В.М. Основи економічного аналізу (короткий теоретико-методологічний курс): Навч. посіб. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - 183 с.: табл. (4,88 д.а.).

9. Мельник В.М. Управління податкоспроможністю суб'єктів господарювання: Навч. посіб. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 116 с.: табл. (5,3 д.а.).

10. Мельник В.М. Основи економічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс: Навч. посіб. - К.: “Кондор”, 2003. - 128 с.: табл. (8,0 д.а.).

11. Мельник В.М., Грицаєнко І.А., Іванишина О.С. Оподаткування підприємницької діяльності: Навч. посіб. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 155 с.: іл., табл. (особистий внесок: аналіз діючих механізмів оподаткування - 5,1 д.а.).

12. Мельник В.М., Грицаєнко І.А., Іванишина О.С. Оподаткування підприємницької діяльності: Навч. посіб. - К.: “Кондор”, 2003 - 160 с.: іл., табл. (особистий внесок: аналіз діючих механізмів оподаткування - 5,2 д.а.).

13. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування: Навч. посіб. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - 242 с.: іл., табл. (особистий внесок: ретроспективний аналіз розвитку податків та оподаткування в Україні - 6,0 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях:

14. Мельник В.М. Фінанси в системі економічної безпеки // Науковий вісник Академії ДПС України. - 2000. - №3. - С. 46-50 (0,4 д.а.).

15. Мельник В.М. Деякі питання аналізу чинників фінансової безпеки // Науковий вісник Академії ДПС України. - 2001. - №2. - С. 77-82 (0,4 д.а.).

16. Мельник В.М. До питання про “податкову систему” // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №10. - С. 78-82 (0,3 д.а.).

17. Мельник В.М. Проблеми теорії та практики адміністрування податків в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №5. - С. 40-43 (0,4 д.а.).

18. Мельник В.М. Періодизація розвитку податків та оподаткування // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2003. - №3. - С. 86-94 (0,7 д.а.).

19. Мельник В.М. Генеза теорій податків // Фінанси України. - 2004. - №8. - С. 42-53 (0,86 д.а.).

20. Мельник В.М. Сутність податків як проблема категорійно-понятійного апарату податкових фінансів // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №5. - С. 22-24 (0,3 д.а.).

21. Мельник В.М. Дискусійність питання щодо визначення функцій податків // Наукові праці НДФІ. - 2004. - №1-2. - С. 34-40 (0,6 д.а.).

22. Мельник В.М. Досвід адміністрування податків у зарубіжних країнах // Вісник податкової служби України. - 2004. - №38-39. - С. 124-128 (0,7 д.а.).

23. Мельник В.М. Складові фіскальної ефективності податків як основа їх призначення // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2004. - №16. - С. 180-184 (0,4 д.а.).

24. Мельник В.М. Міжбюджетні трансферти та сприяння розвитку регіонів // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №10. - С. 43-50 (0,5 д.а.).

25. Мельник В.М. Адміністрування податків в історичній ретроспективі // Фінанси України. - 2005. - №10. - С. 42-50 (0,61 д.а.).

26. Мельник В.М. Удосконалення системи адміністрування податків в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2005. - №19. - С. 176-181 (0,56 д.а.).

27. Мельник В.М. Формування ефективної структури служб адміністрування податків // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2005. - №1. - С. 90-98 (0,68 д.а.).

28. Мельник В.М. Вплив адміністрування податків на ефективність функціонування податкової системи // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2005. - №2. - С. 55-62 (0,38 д.а.).

29. Мельник В.М. Обмежувальна та стимулювальна роль податків // Фінанси України. - 2006. - №1. - С. 31-37 (0,68 д.а.).

30. Мельник В.М. Теоретична концептуалізація оподаткування в умовах транзитивних економік // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2006. - №1-2. - С. 6-13 (0,55 д.а.).

31. Мельник В.М., Солдатенко О.В. Податок на додану вартість у податковій системі України // Фінанси України. - 2006. - №9. - С. 82-86 (особистий внесок: аналіз недоліків механізму справляння ПДВ - 0,25 д.а.).

32. Мельник В.М., Таращенко В.А. Розвиток соціальної підфункції податків у ретроспективі // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2006. - №13. - С. 3-10 (особистий внесок: обґрунтування соціальної підфункції податків та ретроспективний аналіз періоду її виникнення - 0,2 д.а.).

33. Мельник В.М. Податковий борг в Україні: причини виникнення та методи скорочення // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2006. - №3. - С. 74-81 (0,64 д.а.).

34. Мельник В.Н., Телицина О.А. Проблемы обеспечения реализации основных аспектов налогообложения в Украине // Бизнес Информ. - 2006. - №9. - С. 46-48 (особистий внесок: трактування основних аспектів оподаткування - 0,15 д.а.).

35. Мельник В.М. Проблеми технології адміністрування основних бюджетоутворюючих податків в Україні // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2007. - №(10)47. - С. 13-25 (0,56 д.а.).

36. Мельник В.М. Застосування непрямих методів визначення об'єкту оподаткування з податку на доходи фізичних осіб // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №5. - С. 106-109 (0,42 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

37. Мельник В.М. До питання про податкову реформу // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення: Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. (1-2 грудня 2000 р.). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - С. 39-42 (0,2 д.а.).

38. Мельник В.М. Державний зовнішній борг: стан та проблеми в Україні // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку): Зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф. (20-22 грудня 2001 р.). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - С. 199-200 (0,2 д.а.).

39. Мельник В.М. Врегулювання питань взаємовідносин з платниками податків у проекті податкового кодексу // Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. матеріалів І Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників (26-27 лютого 2003 р.) - Вінниця: “Універсум” - “Ландо-Лтд”, 2003. - С. 138-139 (0,25 д.а.).

40. Ляшенко Ю.І., Мельник В.М. До питання аналізу урядової програми “Відкритість, дієвість, результативність” та фінансових важелів її виконання // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали наук.-практ. конф. (18-19 грудня 2003 р.). - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - С. 248-251 (особистий внесок: аналіз важелів виконання урядової програми - 0,15 д.а.).

41. Мельник В.М., Аксьонова Т.В. Тінізація економічних оборотів в Україні та податкові важелі боротьби з нею // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали наук.-практ. конф. (18-19 грудня 2003 р.). - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - С. 263-265 (особистий внесок: аналіз важелів боротьби з тінізацією економічних оборотів - 0,05 д.а.).

42. Мельник В.М. Зарубіжний досвід формування підсистеми місцевих податків і зборів та можливості його використання в Україні // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників (14-15 жовтня 2004 р.) - Вінниця: “Ландо-Лтд”, 2004. - Т. 2. - С. 9-13 (0,27 д.а.).

43. Мельник В.М. До питання теоретизування та прикладних пошуків в адмініструванні податків // Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі: Матеріали наук.-практ. конф. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. - С. 379-382 (0,2 д.а.).

44. Мельник В.М. Адміністрування податків в країнах СНД: практика, проблеми, перспективи // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. матеріалів ІІІ Всеукраїнської міжвузівської наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників (16-17 лютого 2006 р.) - Вінниця: Книга-Вега, 2006. - Т. 1. - С. 318-321 (0,45 д.а.).

45. Мельник В.М., Таращенко В.А. До аналізу розвитку соціальної підфункції податків // Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (29-30 листопада 2006 р.). - Х.: ФОП Лібуркіна Л.М., 2006. - С. 31-33 (особистий внесок: обґрунтування соціальної підфункції податків та ретроспективний аналіз періоду її виникнення - 0,08 д.а.).

46. Мельник В.М. Забезпечення партнерських стосунків у процесі адміністрування податків // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства: Тези міжнар. наук.-практ. конф. (23 березня 2007 р.) - Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. - С. 31-32 (0,14 д.а.).

Размещено на Allbest.ru