Формування амортизаційної політики на підприємстві

2. Зношування, яке визначають як відношення суми зношування основних фондів до повної їх вартості на початок року.

3. Збереження, що розраховується як відношення первісної вартості без величини зношування до повної первісної вартості на початок року.

4. Оновлення, яке визначають як відношення вартості введених в експлуатацію нових або повністю реконструйованих основних фондів до повної їх вартості на кінець року.

5. Вибуття, що визначається зіставленням вартості основних фондів, які вибули впродовж року внаслідок зношування, до повної первісної вартості на початок року.

Порівняння двох останніх показників - оновлення основних фондів і їх вибуття - дає уявлення про тип їх відтворення. Якщо показник оновлення вищий, ніж показник вибуття, то відбувається розширене відтворення основних фондів. Рівність їх свідчить про просте відтворення, коли ж вищий показник вибуття основних фондів - відбувається звужене відтворення основних фондів. В період поглиблення кризи в 1992-98 в Україні не відбувалося навіть простого відтворення основних фондів. Будучи наслідком кризових явищ, звужене відтворення основних , з іншого боку, є й причиною загострення кризи.

1.4 Нормативно-правове забезпечення амортизаційної політики суб'єктів господарювання

Основні фонди й амортизація виділяються у контексті Закону України“Про оподаткування прибутку підприємств”. Їм присвячено окрему статтю - статтю 8 “Амортизація”.

Згідно з Законом про прибуток під терміном “амортизація” основних фондів та нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

У відповідності зі ст. 8 Закону про податок на прибуток під основними фондами слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає в наступному:

- принцип нарахування амортизації єдиний для всіх платників податку на прибуток незалежно від форми власності;

- для цілей податкового обліку передбачена єдина класифікація основних фондів по групах;

- амортизації підлягають витрати, пов'язані з придбанням, самостійним виготовленням основних фондів;

- визначення амортизаційних відрахувань здійснюється шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу;

- при визначенні балансової вартості основних фондів враховуються витрати не тільки пов'язані з придбанням (самостійним виготовленням), але і понесені у зв'язку з ремонтом, реконструкцією, модернізацією, іншими видами поліпшення основних фондів, і з капітальним поліпшенням землі (не пов'язані з будівництвом), а також фактично нарахована сума амортизації;

- стосовно груп 2, 3 і 4 основних фондів використовується груповий метод визначення їх балансової вартості і розрахунку амортизаційних відрахувань;

- встановлені єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

Методологічні принципи амортизації основних засобів і інших необоротних матеріальних активів в бухгалтерському обліку визначені вПоложенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»,затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, із змінами і доповненнями (далі -- П(С)БО 7). [11;33]

Об'єкти амортизації

У П(С)БО 7 приведені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі -- основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Дія даного стандарту розповсюджується на необоротні активи, що враховуються на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції».

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби -- це матеріальні активи, які підприємство містить з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу з періодом, що перевищує рік).

Основним критерієм у визначенні приналежності матеріального активу до основних засобів є часовий показник -- термін використання.

Одиницею обліку основних засобів відповідно до П(С)БО 7 є об'єкт основних засобів.

Згідно П(С)БО 7 об'єкт основних засобів це:

- закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього;

- конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

- відособлений комплекс конструктивно сполучених предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс -- певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

- інший актив, відповідний визначенню основних засобів, або частина такого активу, контрольована підприємством.

Причому якщо об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різні терміни корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може признаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Відповідно до п. 22 П(С)БО 7 об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Для цілей бухгалтерського обліку під амортизацією основних засобіврозуміється систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Вартістю необоротних активів, що амортизується, є первинна або переоцінена вартість таких активів, зменшена на їх ліквідаційну вартість.

Термін корисного використання (експлуатації) -- це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством об'єм продукції (робіт, послуг).

Підприємство самостійно визначає термін корисного використанняпридбаних (виготовлених) об'єктів основних засобів при визнанні таких активами, тобто при зарахуванні їх на баланс. При цьому термін корисного використання об'єктів основних засобів повинен відповідати принципу безперервності діяльності. Цей принцип визначає, що яке-небудь підприємство постійно розвивається і незалежно від обставин завжди переслідує комерційні цілі.

При визначенні терміну корисного використання повинно бути враховано:

- очікуване використання об'єкту підприємством з урахуванням його потужності і продуктивності;

- фізичний і моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження по термінах використання об'єкту і інші чинники.

Таким чином, термін корисної експлуатації відображає наміри керівництва підприємства щодо використання певного об'єкту основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду і оцінки ринкової ситуації.

2. Практичні засади здійснення амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

2.1 Аналіз амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

Відповідно до чинного законодавства ЗАТ “Керамзит” як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду на підприємстві визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

А=Ба * Н/100%,

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн..

Ба - балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) основні фонди підприємства поділяються на такі групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1. 2 і 4.

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до цього ж Закону ЗАТ “Керамзит”використовує такі норми амортизації:

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків;

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених Законом.

ЗАТ “Керамзит”відповідно до Закону застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальниx активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі=[І(а-1)-10]:100,

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Відповідно до фінансової звітності підприємства, за останні три роки амортизацій відрахування його становити наведені нижче величини.

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2007 року, за своєю первісною вартістю становити 2581,3 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 1353,0 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 774,39 тис. грн.

2 група - 516,26 тис. грн.

3 група - 1032,52 тис. грн.

4 група - 258,13 тис. грн.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду тобто на 1 січня 2004 року, за своєю первісною вартістю становили 2577,2 тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів - 1317,9 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 773,16 тис. грн

2 група - 515.44 тис. грн.

3 група - 1030,88 тис. грн.

4 група - 257,72 тис. грн.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2005 року, за своєю вартістю становили 2577,2 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 1290,4 тис.грн.. У складі основних засобів:

1 група - 773,16 тис. грн.

2 група - 515,44 тис. грн.

3 група - 1030,88 тис. грн.

4 група - 257,72 тис. грн.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

Таким чином, нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визначити поточну вартість не зношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно визначається нагромаджувана частина фінансових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення.

Висновки

Отже, основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Під фізичним (матеріальний) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісниx техніко - експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості - економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів випивають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове від шкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію). Амортизація основних фондів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного від шкодування. Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації передовсім активної частини основних фондів, тобто від періоду їхнього функціонування у виробництві відповідно до первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

На сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно-правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

Підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротних нематеріальних активів), згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку " "Основні засоби", затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1 липня 2000 року, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

Три останні є методами прискореної амортизації. Крім того, підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Але. на жаль, поки що на практиці підприємства змушені застосовувати лише методи нарахування амортизації, передбачені п.26 Положення (стандарту) " "Основні засоби": "підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством". Тому, що навряд чи на підприємстві підуть сьогодні на ризик нараховувати амортизацію одним із інших п'ять методів, оскільки використання їх не передбачено податковим законодавством.

Інтенсивність оновлення окремих видів операційних необоротних активів залежить від застосовуваної на підприємстві амортизаційної політики.

Відповідно до чинного законодавства ЗАТ “Керамзит” як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Розрахувавши амортизацію обладнання ЗАТ “Керамзит” різними методами, можна зробити висновок, що найкращим методом розрахунку амортизації для здійснення оптимальної амортизаційної політики, є кумулятивний, оскільки при розрахунку цим методом обладнання повністю амортизується, тобто на час закінчення його служби вартість повністю переноситься на вартість продукції.

Список використаних джерел

1. Кутиніна О.А. Амортизація як важлива ланка управління фінансовими ресурсами підприємства

2. Городянська Л.В. Амортизація: функції, фінансовий механізм управління, концептуальні підходи до розробки загальної методики обліку амортизації // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 2. - С. 57-68.

3. Голов В. Дискусійні питання амортизації // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 5. - С. 2-7.

4. Дугієнко Н.О. Амортизаційна політика та основні напрям- ки підвищення її ефективності в Україні : автореф. дис. … канд. наук : спец. 08.00.01 / Н.О. Дугієнко. - К, 2007. - 20 с.

5. Бакай В.Й. Методи формування амортизаційної політики на підприємстві / В.Й. Бакай // Вісник Хмельницького на- ціонального університету. - Хмельницький, 2009. - № 5, Т. 2(141). - С. 97-100.

6. Жолнер І.В. Фінансовий облік за міжнародними та націо- нальними стандартами : навч. посібник / І.В. Жолнер. - К. : ЦУЛ, 2012. - 368с.

7. Чумаченко М. Ще раз про амортизацію як важливе джере- ло інвестиційної діяльності підприємства / М. Чумаченко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - № 11. - С. 3-7.

8. Скриньковський Р.М. Оцінювання фінансового стану: інформаційна основа, показники та потенційно можливі проблеми / Р.М. Скриньковський, Є.О. Зубченко, В.І. Пац- каль // Mater. IX mezin. vмdecko -prak. konf. [«Vмda a vznik - 2012/2013»], (Иeskб republika, Praha, 27.12.2012 r. - 05.01.2013 r.). - Dнl 12. Ekon. vмdy: Praha. PH «Education and Science» s.r.o., 2012/2013. - St. 27 - 30.

9. Зябченкова Г.В. Амортизаційна політика підприємств / Г.В. Зябченкова // Економіка підприємництва. - 2008. - № 1. - С. 99-104.

10. Косова Т.Д. Амортизація як інвестиційний ресурс підпри- ємства / Т.Д. Косова // Економіка підприємства. - 2003. - № 9. - С. 157-166.

11. Житний, П. Концепція формування амортизаційної політики в умовах ринкової економіки [Текст] / П. Житний // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - №3. - С. 13-17.

12. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 864 с.

Размещено на Allbest.ru