Грошові потоки підприємства

-за виданими авансами

361,5

343,0

57,0

-18,5

-286,0

94,9

16,6

Інша поточна дебіторська заборгованість

9,6

4,0

6,0

-5,6

2,0

41,7

150,0

Грошові кошти та їх еквіваленти всього, в т.ч.:

16,3

3,0

14,0

-13,3

11,0

18,4

466,7

-в національній валюті

16,3

3,0

14,0

-13,3

11,0

18,4

466,7

Інші оборотні активи

30,3

178,0

118,0

147,7

-60,0

587,5

66,3

Всього оборотних активів

1027,3

2222,0

2778,0

1194,7

556,0

216,3

125,0

За два роки сума оборотних активів постійно зростала, у 2006 році більше, ніж вдвічі (темп росту 216,3%), в 2007 році ще на чверть (темп росту 125%).

Значне зростання в 2006 році було забезпечено значним збільшенням за статтями:

– товарної дебіторської заборгованості - на 920,6 тис. грн. (темп росту 2084,1%);

– запасів - на 163,8 тис. грн. (129,1%);

– інших оборотних активів - на 147,7 тис. грн. (темп росту 587,5%) та інших.

В 2007 році спостерігалося ще більш значне зростання запасів - на 1846 тис. грн. (темп росту склав 353,9%), проте одночасне зниження товарної дебіторської заборгованості на 957 тис. грн. (темп росту 1%) та дебіторської заборгованості за розрахунками по авансам виданим на 286 тис. грн. (темп росту 16,6%) призвели до того, що загальна сума оборотних активів підприємства зросла лише на 556 тис. грн. а темп росту склав 125%..

Таблиця 7.2 Аналіз структури оборотних коштів ВСП „БМЕУ-2” за 2006 - 2007 роки, тис. грн.

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення питомої ваги, в.п.
	2006	2007	2008
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	за 2006 рік	за 2007 рік
Запаси всього, в т.ч.:	563,2	54,8	727,0	32,7	2573,0	92,6	-22,1	59,9
-виробничі запаси	563,2	54,8	687,0	30,9	2502,0	90,1	-23,9	59,1
-незавершене виробництво	0,0	0,0	21,0	0,9	45,0	1,6	0,9	0,7
-готова продукція	0,0	0,0	19,0	0,9	26,0	0,9	0,9	0,1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	46,4	4,5	967,0	43,5	10,0	0,4	39,0	-43,2
Дебіторська заборгованість за розрахунками всього, в т.ч.:	361,5	35,2	343,0	15,4	57,0	2,1	-19,8	-13,4
-за виданими авансами	361,5	35,2	343,0	15,4	57,0	2,1	-19,8	-13,4
Інша поточна дебіторська заборгованість	9,6	0,9	4,0	0,2	6,0	0,2	-0,8	0,0
Грошові кошти та їх еквіваленти всього, в т.ч.:	16,3	1,6	3,0	0,1	14,0	0,5	-1,5	0,4
-в національній валюті	16,3	1,6	3,0	0,1	14,0	0,5	-1,5	0,4
Інші оборотні активи	30,3	2,9	178,0	8,0	118,0	4,2	5,1	-3,8
Всього оборотних активів	1027,3	100,0	2222,0	100,0	2778,0	100,0	х	х

Переважна частка в структурі поточних активів на початок періоду дослідження та на кінець належала запасам: 54,8% та 92,6%, відповідно. Проте в середині періоду відбувались структурні зрушення - на початок 2007 року найбільша питома вага припадала на товарну дебіторську заборгованість - 43,5%, а запаси мали 32,7%, заборгованість за виданими авансами посідала друге за обсягами місце на початку 2006 року, а на початок 2007 - змістилася на третє, втративши 19,8 в.п. (з 35,2% до 15,4%). Протягом 2007 року всі складові поточних активів підприємства зменшили свою частку до 7,4% в сукупності, крім запасів, які складають на кінець періоду дослідження 92,6% оборотних активів.

Аналізуючи оборотний капітал, важливо визначити якість його використання, яка характеризується показниками оборотності та рентабельності оборотних активів. Рентабельність було визначено в четвертому розділі, тому тут проаналізуємо показники оборотності (табл. 7.3):

Таблиця 7.3 Аналіз оборотності оборотних коштів ВСП „БМЕУ-2” за 2006 - 2007 роки

Показник	Період, рік	Відхилення
	2006	2007
Оборотність оборотних коштів	11,0	8,3	-2,7
Період обігу оборотних коштів, днів	32,6	43,4	10,8
Оборотність виробничих запасів	25,7	11,0	-14,7
Період обігу виробничих запасів, днів	14,0	32,7	18,7
Оборотність всіх запасів	24,9	10,6	-14,3
Період обігу всіх запасів, днів	14,5	33,8	19,4
Оборотність дебіторської заборгованості	20,7	29,9	9,2
Період обігу дебіторської заборгованості, днів	17,4	12,0	-5,3

Як видно з розрахунків, оборотність оборотних коштів загалом та по окремим складовим погіршилася: кількість оборотів за рік знизилася, а період одного обороту за кожним показником зріс, крім дебіторської заборгованості - її оборотність покращилася за два роки. Причиною погіршення є значні темпи зростання оборотних коштів та незначне нарощування обсягів реалізації. Покращення оборотності дебіторської заборгованості в 2007 році пояснюється виключно надвеликим темпом зменшення останньої.

Не менш важливим для підприємства є і визначення оптимальних джерел фінансування оборотних коштів, для базового підприємства вони є наступними (табл. 7.4):

Таблиця 7.4 Аналіз джерел фінансування оборотних коштів ВСП „БМЕУ-2” за 2006 - 2007 роки, тис. грн

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення
	2006	2007	2008	за 2006 рік	за 2007 рік
Поточні активи	1027,3	2222,0	2778,0	1194,7	556,0
Поточні пасиви	40292,0	40203,0	41691,0	-89,0	1488,0
Чисті оборотні кошти (ЧОК)	-39264,7	-37981,0	-38913,0	1283,7	-932,0
Довгострокові зобов`язання	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Власні оборотні кошти (ВОК)	-39264,7	-37981,0	-38913,0	1283,7	-932,0
Частка оборотних активів, профінансована:
- власним капіталом, %	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
- довгостроковими зобов`язаннями, %	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
- поточними зобов`язаннями, %	100,0	100,0	100,0	0,0	0,0

З таблиці видно, що підприємство протягом всього періоду дослідження не мало власних оборотних коштів, а через відсутність довгострокових зобов'язань та банківських кредитів, - відсутні й нормальні джерела фінансування оборотних фондів. Дана ситуація є вкрай незадовільною, характеризує підприємство як фінансово нестійке, навіть кризову стійкість засвідчує, тобто визначає базове підприємство як таке, що схильне до банкрутства.

8. Управління інвестиційною діяльністю підприємства

У сучасній зарубіжній літературі термін „інвестиції” часто трактується як придбання цінних паперів; а в Україні його ідентифіковано з терміном „капітальні вкладення”, інвестиції в цьому разі розглядаються як вкладення у відтворення основних фондів. На сьогодні під інвестиціями відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність” розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, внаслідок чого створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [12]. Окрім цього закону інвестиційна діяльність в Україні регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №12 „Фінансові інвестиції” [13] та іншими нормативно-правовими актами.

Інвестиційна діяльність підприємства - це комплекс заходів юридичних осіб, які вкладають власні кошти з метою отримати прибуток.

У вітчизняній практиці переважна частина інвестиційної діяльності - вкладення коштів у власний розвиток, у необоротні активи. Проаналізуємо динаміку та структуру необоротних активів ВСП „БМЕУ-2” (табл. 8.1):

Таблиця 8.1 Аналіз динаміки необоротних активів ВСП „БМЕУ-2” в 2005 - 2007 роках, тис. грн.

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення	Темп росту, %
	2005	2006	2007	2008	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Нематеріальні активи	1,2	0,0	0,0	0,0	-1,2	0,0	0,0	0,0	-	-
Незавершене будівництво	134,6	0,0	0,0	0,0	-134,6	0,0	0,0	0,0	-	-
Основні засоби	30208,4	42326,0	33671,0	34786,0	12117,6	-8655,0	1115,0	140,1	79,6	103,3
Разом необоротних активів	30344,2	42326,0	33671,0	34786,0	11981,8	-8655,0	1115,0	139,5	79,6	103,3

Аналіз показав, що необоротні активи збільшувались протягом першого та останнього років дослідження - на 39,5% в 2005 році та на 3,3% в 2007 році (на 11981,8 тис. грн. та 1115 тис. грн., відповідно). А в 2006 році спостерігалося зниження суми необоротних активів - на 8655 тис. грн., або на 20,4%.

Збільшення суми необоротних коштів в 2005 та в 2007 роках відбулося виключно за рахунок зростання суми основних засобів, зниження в 2006 році - також за рахунок них.

Серед статей необоротних активів зменшення спостерігалося в 2005 році по статтям нематеріальних активів (на 1,2 тис. грн.) та незавершеного будівництва (на 134,6 тис. грн.), внаслідок чого наступних періодів суми тут були нижче 500 грн. й відображалися в балансі на рівні 0.

Розглянемо структуру необоротних активів в динаміці (табл. 8.2):

Таблиця 8.2 Аналіз структури необоротних активів ВСП „БМЕУ-2” в 2005 - 2007 роках

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення питомої ваги, в.п.
	2005	2006	2007	2008
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Нем. активи	1,2	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Незавер. будівництво	134,6	0,4	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	-0,4	0,0	0,0
Основні засоби	30208,4	99,6	42326,0	100,0	33671,0	100,0	34786,0	100,0	0,4	0,0	0,0
Разом необ. активів	30344,2	100,0	42326,0	100,0	33671,0	100,0	34786,0	100,0	х	х	х

Як видно з таблиці 8.2, найбільшу питому вагу в складі необоротних активів підприємства займають основні засоби протягом всіх років дослідження, але якщо в 2005 році їх частка складала 99,6%, то протягом 2006 року їх питома вага зросла до 100% і вони залишалися єдиною складовою протягом 2006 та 2007 років на кінець року.

Основи обліку, визначення вартості основних фондів, їх переоцінка та методи амортизації визначені в П(С)БО 7 „Основні засоби” [14].

Більш детально проаналізуємо структуру і динаміку основних фондів на підставі інформації про основні засоби за залишковою вартістю (дод. М1, М2) та приміток до річної фінансової звітності (дод. Н1, Н2).

Таблиця 8.3 Аналіз динаміки основних фондів ВСП „БМЕУ-2” в 2005 - 2007 роках, тис. грн.

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення	Темп росту, %
	2005	2006	2007	2008	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Виробничі основні засоби	59918,2	65050,4	64370,0	66099,0	5132,2	-680,4	1729,0	108,6	99,0	102,7
в т.ч.:
будинки виробничі	33964,0	35483,6	35047,0	35190,0	1519,6	-436,6	143,0	104,5	98,8	100,4
споруди	14150,1	15629,5	15769,0	16269,0	1479,4	139,5	500,0	110,5	100,9	103,2
передавальні пристрої	8591,6	9458,5	9222,0	8737,0	866,9	-236,5	-485,0	110,1	97,5	94,7
машини та обладнання	1724,8	1927,9	1906,0	2532,0	203,1	-21,9	626,0	111,8	98,9	132,8
транспортні засоби	1275,3	2338,5	2221,0	3162,0	1063,2	-117,5	941,0	183,4	95,0	142,4
інструменти, прилади та інвентар	212,4	212,4	205,0	209,0	0,0	-7,4	4,0	100,0	96,5	102,0
Виробничі основні засоби інших галузей	104,6	104,6	209,0	152,0	0,0	104,4	-57,0	100,0	199,8	72,7
Невиробничі основні засоби	1735,2	9225,4	2096,0	2984,0	7490,2	-7129,4	888,0	531,7	22,7	142,4
у т.ч.:
житлового господарства	362,3	7820,7	484,0	1012,0	7458,4	-7336,7	528,0	2158,6	6,2	209,1
гуртожитків	1010,4	1309,3	1516,0	1876,0	298,9	206,7	360,0	129,6	115,8	123,7
комунального господарства	335,8	79,5	80,0	80,0	-256,3	0,5	0,0	23,7	100,6	100,0
оздоровчих та культурно-спортивних закладів	26,7	15,9	16,0	16,0	-10,8	0,1	0,0	59,6	100,6	100,0
Інші необоротні матеріальні активи (малоцінні)	360,7	327,6	357,0	442,0	-33,1	29,4	85,0	90,8	109,0	123,8
Разом основних засобів	62118,7	74708,0	67032,0	69677,0	12589,3	-7676,0	2645,0	120,3	89,7	103,9

Дані таблиці засвідчують досить постійний рівень виробничих основних засобів - у 2005 році вони зросли на 8,6%, в 2006 році - знизилися на 1%. А у 2007 - знов зросли, але лише на 2,7%. За три роки дослідження тут спостерігалися найбільші зміни в 2005 році за статтею будинків виробничого призначення - на 1519,6 тис. грн. (темп росту склав 104,5%). За статтею споруд - на 1479,4 тис. грн. (110,5%) та по транспортним засобам - на 1063,2 тис. грн. (183,4%).

Невиробничі основні засоби, на відміну від виробничих, не мали постійності: у 2005 році вони зросли на 431,7% (на 7490,2 тис. грн. - с 1735,2 тис. грн. до 9225,4 тис. грн.), а в 2006 році знизилися на 77,3% (на 7129,4 тис. грн. - до рівня 2096 тис. грн.), в 2007 році знов було зростання на 42,4% (на 888 тис. грн. - до 2984 тис. грн.). Основною причиною змін у невиробничих основних засобах протягом трьох років були засоби житлового господарства (їх сума в 2005 році зросла на 7458,4 тис. грн., в 2006 році знизилася на 7336,7 тис. грн. та в 2007 році зросла на 528 тис. грн.). Протягом трьох років досить постійними темпами зростали фонди гуртожитків: на 298,9 тис. грн. в 2005 році (темп росту 129,6%), на 206,7 тис. грн. в 2006 році (115,8%) та на 360 тис. грн. в 2007 році (123,7%). Значно знизилася сума фондів комунального господарства - з 335,8 тис. грн. на початок 2005 року до 80 тис. грн. на кінець 2007 року. Інші складові не мали суттєвих змін в динаміці.

Проаналізуємо структуру основних засобів та зміни, що в ній відбулись за два роки дослідження (табл. 8.4).

Розрахунки показали, що переважна частка в складі основних засобів протягом трьох років належала виробничій їх частині - на кінець 2007 року їх частка склала 94,9%. Невиробничі основні фонди займають 4,3%, малоцінні - 0,6% та виробничі основні засоби інших галузей - 0,2%.

За три роки дослідження структурних зрушень в складі основних засобів не спостерігалося.

Таблиця 8.4 Аналіз структури основних фондів ВСП „БМЕУ-2” в 2005 - 2007 роках

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення питомої ваги, в.п.
	2005	2006	2007	2008
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Виробничі основні засоби	59918,2	96,5	65050,4	87,1	64370,0	96,0	66099,0	94,9	-9,4	8,9	-1,1
в т.ч.:
будинки виробничі	33964,0	54,7	35483,6	47,5	35047,0	52,3	35190,0	50,5	-7,2	4,8	-1,8
споруди	14150,1	22,8	15629,5	20,9	15769,0	23,5	16269,0	23,3	-1,9	2,6	-0,2
передавальні пристрої	8591,6	13,8	9458,5	12,7	9222,0	13,8	8737,0	12,5	-1,1	1,1	-1,3
машини та обладнання	1724,8	2,8	1927,9	2,6	1906,0	2,8	2532,0	3,6	-0,2	0,2	0,8
транспортні засоби	1275,3	2,1	2338,5	3,1	2221,0	3,3	3162,0	4,5	1,0	0,2	1,2
інструменти, прилади та інвентар	212,4	0,3	212,4	0,3	205,0	0,3	209,0	0,3	0,0	0,0	0,0
Виробничі основні засоби інших галузей	104,6	0,2	104,6	0,1	209,0	0,4	152,0	0,2	-0,1	0,3	-0,2
Невиробничі основні засоби	1735,2	2,8	9225,4	12,3	2096,0	3,1	2984,0	4,3	9,5	-9,2	1,2
у т.ч.:
житлового господарства	362,3	0,6	7820,7	10,5	484,0	0,7	1012,0	1,5	9,9	-9,8	0,8
гуртожитків	1010,4	1,6	1309,3	1,8	1516,0	2,3	1876,0	2,7	0,2	0,5	0,4
комунального господарства	335,8	0,5	79,5	0,1	80,0	0,1	80,0	0,1	-0,4	0,0	0,0
оздоровчих та культурно-спортивних закладів	26,7	0,0	15,9	0,0	16,0	0,0	16,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Інші необоротні матеріальні активи (малоцінні)	360,7	0,5	327,6	0,5	357,0	0,5	442,0	0,6	0,0	0,0	0,1
Разом основних засобів	62118,7	100,0	74708,0	100,0	67032,0	100,0	69677,0	100,0	х	х	х

Впродовж всього періоду дослідження найбільша питома вага належала будинкам виробничого призначення (54,7% на початок 2005 року та 50,5% - на кінець 2007 року), друге за обсягами місце належить виробничим спорудам (22,8% та 22,3%, відповідно), третє місце - за передавальними пристроями (13,8% та 12,5%). Інші групи мають питому вагу нижче 10%.

Оцінимо стан основних фондів за допомогою відповідних відносних показників (табл. 8.5):

Таблиця 8.5 Аналіз зношеності основних фондів ВСП „БМЕУ-2” в 2005 - 2007 роках

Показники стану основних фондів	Станом на 01.01. року	Відхилення
	2005	2006	2007	2008	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Первісна вартість, тис. грн.	62118,7	47708,0	67032,0	69677,0	-14410,7	19324,0	2645,0
Знос, тис. грн.	31910,3	32382,0	33361,0	34891,0	471,7	979,0	1530,0
Залишкова вартість, тис. грн.	30208,4	15326,0	33671,0	34786,0	-14882,4	18345,0	1115,0
Коефіцієнт зносу, %	51,4	67,9	49,8	50,1	16,5	-18,1	0,3
Коефіцієнт придатності, %	48,6	32,1	50,2	49,9	-16,5	18,1	-0,3

З таблиці бачимо, що зношеність основних засобів дещо знизилася за три роки - з 51,4% на початок 2005 року до 50,1% на кінець 2007 року, проте рівень все одно достатньо значний і підприємство потребує оновлення основних фондів.

Звертає на себе увагу значне погіршення стану основних засобів у 2005 році - наприкінці року їх зношеність сягнула 67,9%, та суттєве покращення протягом 2006 року - зношеність знизилася до 49,8% - хоч і не найкращий рівень, проте нижче критичного значення в 50%.

Попередній аналіз показав, що в 2005 році був досить значний приріст невиробничих основних фондів житлового господарства. А в 2006 році - зменшення за цією ж статтею. Можна передбачити, що придбання та списання об'єктів житлового господарства було із великою часткою зносу, що й вплинуло на результати тенденції в середині періоду дослідження.

Далі оцінимо стан та ефективність використання основних показників за іншими коефіцієнтами за даними приміток до річної фінансової звітності підприємства (табл. 8.6):

Таблиця 8.6 Аналіз стану та ефективності використання основних фондів ВСП „БМЕУ-2” в 2005 - 2007 роках

Показники	Рік	Відхилення
	2005	2006	2007	2006	2007
Первісна вартість основних засобів на початок року, тис. грн.	62118,7	47708,0	67032,0	-14410,7	19324,0
Первісна вартість основних засобів на кінець року, тис. грн.	47708,0	67032,0	69677,0	19324,0	2645,0
Середньорічна балансова вартість основних засобів, тис. грн.	22767,2	24498,5	34228,5	1731,3	9730,0
Сума оновлення основних засобів, тис. грн.	8947,2	184,4	2336,0	-8762,8	2151,6
Сума вибуття основних засобів, тис. грн.	3266,9	8934,2	1099,0	5667,3	-7835,2
Чиста виручка від реалізації, тис. грн.	10267,6	17921,1	20721,0	7653,5	2799,9
Чистий прибуток, тис. грн.	-546,0	-7072,5	133,0	-6526,5	7205,5
Коефіцієнт оновлення, %	14,4	0,4	3,5	-14,0	3,1
Коефіцієнт вибуття, %	6,8	13,3	1,6	6,5	-11,8
Коефіцієнт приросту, %	9,1	-18,3	1,8	-27,5	20,2
Рентабельність, %	-2,4	-28,9	0,4	-26,5	29,3
Фондовіддача	0,5	0,7	0,6	0,3	-0,1
Фондомісткість	2,2	1,4	1,7	-0,9	0,3

Розраховані коефіцієнти показали, що за період дослідження найвищий рівень оновлення та приросту основних фондів відбувався на підприємстві в 2005 році - на 14,4% та 9,1%, відповідно. В 2006 році оновлення майже не було - 0,4%, проте вибуття значне - на 13,3%, що й призвело до отримання від'ємного значення показника приросту основних засобів: -18,3%. 2007 рік характеризується незначною увагою керівництва до основних засобів: оновлення склало 3,5%, вибуття 1,6%, приріст у підсумку - 1,8%.

Амортизація основних засобів - одне з основних джерел фінансування оновлення основних засобів на базовому підприємстві через відсутність чистого прибутку протягом тривалого періоду - це поступовий перенос їх вартості на готову продукцію, на БМЕУ-2 відбувається за податковим методом. Суми амортизації нижче сум капітальних вкладень, які фінансуються державним коштом, коштом вищестоячої організації та за рахунок безкоштовних передач майна різними суб'єктами. Слід також відмітити, що управління має від'ємну величину власного капіталу, а це означає, що основні засоби підприємства профінансовані фактично кредиторською заборгованістю (довгострокові залучені кошти та короткострокові кредити банків на підприємстві також відсутні). Отже, управління основними фондами на базовому підприємстві не можна вважати задовільним.

Довгострокових та короткострокових фінансових інвестицій ВСП „БМЕУ-2” протягом трьох років дослідження не здійснювало.

Таким чином, інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити як незадовільну та таку, що потребує суттєвих змін у відношенні до неї фінансових менеджерів.

9. Управління залученням позичкового капіталу підприємства

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників також операції.

Відносини з приводу кредитування різних сфер їх діяльності відбуваються згідно визначених норм чинного законодавства, що закріплюються умовами кредитного договору. На сьогоднішній день підприємства мають змогу використовувати різні види кредитів та кредитних послуг, але деякі з них не завжди активно використовуються підприємствами внаслідок їх скрутного фінансового становища та недоліків сучасної фінансово-кредитної системи.

Кредити класифікують за такими ознаками: цільова направленість, термін кредиту, вид відсоткової ставки, валюта кредиту, види обслуговування.

Залежно від методи кредит може надаватися на фінансування оборотного капіталу, основного капіталу, викуп приватизованого підприємства.

За терміном надання розрізняють короткотерміновий, середньотерміновий, довготерміновий кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті.

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін [15]. Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої приналежності, статусу, форм власності у разі наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк. В документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він надає в банк установчі документи з зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками [15]. На базовому підприємстві залучені кошти представлені виключно кредиторською заборгованістю та поточними зобов'язаннями за розрахунками, які були детально проаналізовані в другому розділі звіту

Таблиця 9.1 Аналіз динаміки залучених коштів ВСП „БМЕУ-2” за 2006 - 2007 роки, тис. грн.

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення	Темп росту, %
	2006	2007	2008	за 2006 рік	за 2007 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Поточні зобов'язання:	40292,0	40203,0	41691,0	-89,0	1488,0	99,8	103,7
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	632,5	323,0	2969,0	-309,5	2646,0	51,1	919,2
- поточні зобов'язання за розрахунками	39635,9	39852,0	38676,0	216,1	-1176,0	100,5	97,0
- інші поточні зобов`язання	23,6	28,0	46,0	4,4	18,0	118,6	164,3
Всього позикових коштів	40292,0	40203,0	41691,0	-89,0	1488,0	99,8	103,7

Розрахунки засвідчують, що розмір залучених коштів за два останніх роки суттєво не змінився - зріс з 40292 тис. грн. до 41691 тис. грн.

У 2006 році значно знизилася кредиторська заборгованість - на 48,9% (з 632,5 тис. грн. до 323 тис. грн. - на 309,5 тис. грн.), поточні зобов'язання за розрахунками зросли на суму 216,5 тис. грн., або на 0,5% від їх рівня 2005 року, інші поточні зобов'язання хоч і мали значний темп росту - 118,6% не вплинули вагомо на динаміку всіх залучених коштів через невеликий свій розмір (зросли з 23,6 тис. грн. до 28 тис. грн.).

В 2007 році кредиторська заборгованість зросла більше, ніж в 9 разів, на суму 2646 тис. грн., проте поточні зобов'язання за розрахунками цього ж року знизилися на 1176 тис. грн., що у підсумку призвело до загального зростання зобов'язань підприємства на 1488 тис. грн. або на 3,7%.

Таблиця 9.2 Аналіз структури залучених коштів ВСП „БМЕУ-2” за 2006 - 2007 роки, тис. грн.

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення питомої ваги, в.п.
	2005	2006	2007
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	за 2006 рік	за 2007 рік
Поточні зобов'язання:	40292,0	100,0	40203,0	100,0	41691,0	100,0	х	х
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	632,5	1,6	323,0	0,8	2969,0	7,1	-0,8	6,3
- поточні зобов'язання за розрахунками	39635,9	98,3	39852,0	99,1	38676,0	92,8	0,8	-6,3
- інші поточні зобов`язання	23,6	0,1	28,0	0,1	46,0	0,1	0,0	0,0
Всього позикових коштів	40292,0	100,0	40203,0	100,0	41691,0	100,0	х	х

Дані таблиці показали, що структурних зрушень в складі позикового капіталу протягом 2006-2007 років не відбулося: понад 90% займають поточні зобов'язання за розрахунками, більша частка яких - заборгованість із внутрішніх розрахунків - тобто борги перед державою, головною організацією - Придніпровською залізницею. За 2007 рік з 0,8% до 7,1 зросла питома вага товарної кредиторської заборгованості. Інші поточні зобов'язання протягом двох років були на постійному рівні в 0,1%.

Таким чином, політика управління позичковим капіталом „БМЕУ-2” зводиться переважно до управління боргами за внутрішніми розрахунками, підприємству слід вивчити можливості використання й інших видів запозичень.

10. Фінансовий аналіз діяльності підприємства

Інформаційним забезпеченням фінансового аналізу діяльності підприємства виступають форми фінансової звітності: форма №1 „Баланс підприємства”, форма №2 „Звіт про фінансові результати”, форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”, форма №4 „Звіт про власний капітал”, форма №5 „Примітки до річної фінансової звітності”, пояснювальна записка до річного звіту та за потреби інші синтетичні та аналітичні реєстри обліку та звітність тощо.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства охоплює оцінку стану майна та джерел фінансування підприємства, а також ефективність його діяльності.

Першим кроком, як правило, оцінюють динаміку майна підприємства - його активів, проведемо такий аналіз для базового підприємства, використовуючи агреговані статті, оскільки детальний аналіз його складових було проведено у попередніх розділах звіту (табл. 10.1):

Таблиця 10.1 Аналіз динаміки майна ВСП „БМЕУ-2” у 2005 - 2007 роках, тис. грн.

Показ.	Станом на 01.01. року	Відхилення	Темп росту, %
	2005	2006	2007	2008	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Необ. активи	30344,2	42326,0	33671,0	34786,0	11981,8	-8655,0	1115,0	139,5	79,6	103,3
Обор. активи	691,0	1027,3	2222,0	2778,0	336,3	1194,7	556,0	148,7	216,3	125,0
Баланс	31035,2	43353,3	35893,0	37564,0	12318,1	-7460,3	1671,0	139,7	82,8	104,7

На підприємстві майно складається з необоротних та оборотних активів, витрати майбутніх періодів відсутні протягом всього періоду дослідження.

Таблиця показує, що активи підприємства протягом трьох років мали різноспрямовані тенденції6 2005 та 2007 рік характеризувався зростанням на 39,7% та на 4,7% відповідно, а 2006 року спостерігалося зменшення майна на 17,2%. Основною причиною такого факту було зниження необротних активів в 2006 році на 8655 тис. грн., або на 20,4%. Оборотні ж активи мали постійний ріст.

Аналіз структури майна покаже чи відбилися зазначені зміни на складі активів (табл. 10.2):

Таблиця 10.2 Аналіз структури майна ВСП „БМЕУ-2” у 2005 - 2007 роках

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення питомої ваги, в.п.
	2005	2006	2007	2008
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Необоротні активи	30344,2	97,8	42326,0	97,6	33671,0	93,8	34786,0	92,6	-0,1	-3,8	-1,2
Оборотні активи	691,0	2,2	1027,3	2,4	2222,0	6,2	2778,0	7,4	0,1	3,8	1,2
Баланс	31035,2	100,0	43353,3	100,0	35893,0	100,0	37564,0	100,0	х	х	х

Як бачимо, за три роки двічі не відбувалися структурні зрушення в складі майна підприємства: постійно питома вага необоротних активів була на рівні, вищому за 90%, а оборотні активи займали не більше 8%, відповідно.

Проте слід відмітити втрачання, хоч й дуже повільне, позицій необоротним капіталом.

Далі перейдемо до аналогічного аналізу джерел фінансування зазначених активів. Спочатку проаналізуємо динаміку джерел формування активів підприємства - пасивів (табл. 10.3).

Слід відмітити, що пасиви підприємства представлені власним капіталом, який протягом трьох років мав від'ємне значення, забезпеченням наступних виплат і платежів (по відпускним виплатам працівників) та поточними зобов'язаннями. Довгострокові зобов'язання та доходи майбутніх періодів відсутні на підприємстві.

Таблиця 10.3 Аналіз динаміки джерел фінансування ВСП „БМЕУ-2” у 2005 - 2007 роках, тис. грн.

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення	Темп росту, %
	2005	2006	2007	2008	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Власний капітал	-2410,6	2806,0	-4508,0	-4361,0	5216,6	-7314,0	147,0	-116,4	-160,7	96,7
Забезпечення наступних витрат і платежів	98,6	255,3	198,0	238,0	156,7	-57,3	40,0	258,9	77,6	120,2
Поточні зобов`язання	33348,0	40292,0	40203,0	41691,0	6944,0	-89,0	1488,0	120,8	99,8	103,7
Баланс	31036,0	43353,3	35893,0	37568,0	12317,3	-7460,3	1675,0	139,7	82,8	104,7

Таблиця 10.4 Аналіз структури джерел фінансування ВСП „БМЕУ-2” у 2005 - 2007 роках

Показник	Станом на 01.01. року	Відхилення питомої ваги, в.п.
	2005	2006	2007	2008
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Власний капітал	-2410,6	-7,8	2806,0	6,5	-4508,0	-12,6	-4361,0	-11,6	14,3	-19,1	1,0
Забезпечення наступних витрат і платежів	98,6	0,4	255,3	0,6	198,0	0,6	238,0	0,6	0,2	0,0	0,0
Поточні зобов`язання	33348,0	107,4	40292,0	92,9	40203,0	112,0	41691,0	111,0	-14,5	19,1	-1,0
Баланс	31036,0	100,0	43353,3	100,0	35893,0	100,0	37568,0	100,0	х	х	х

Пасиви аналогічно активам мали різноспрямовані тенденції. Зниження 2006 року було викликане як отриманням збитків за результатами діяльності, так і зниженням забезпечень наступних виплат та зменшенням поточних зобов'язань. Ріст 2005 року був забезпечений збільшенням коштів за всіма статтями, як і в 2007 році.

Розглянемо частку кожної складової пасивів в динаміці (табл. 10.4):

Аналіз засвідчив негативний вплив від'ємної суми власного капіталу на структуру всього капіталу підприємства: поточні зобов'язання майже постійно мали частку понад 100% в структурі джерел фінансування, а це говорить про те, що всі основні засоби профінансовані виключно за рахунок найкороткостроковіших джерел й ставить питання про схильність підприємства до банкрутства.

Забезпечення наступних виплат і платежів в структурі пасивів займає не більше 0,6% протягом всіх трьох років.

Оцінимо як така структура активів і пасивів відобразилася на показниках ліквідності (табл. 10.5).

Таблиця 10.5 Аналіз показників ліквідності ВСП „БМЕУ-2” у 2005 - 2007 роках

Коефіцієнт	Станом на 01.01. року	Відхилення	Нормативне значення
	2005	2006	2007	2008	за 2004 рік	за 2005 рік
Поточної ліквідності	0,02	0,03	0,06	0,07	0,00	0,03	>1
Швидкої ліквідності	0,01	0,01	0,04	0,00	0,00	0,03	0,7 - 0,8
Абсолютної ліквідності	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,2 - 0,35

Розраховані коефіцієнти показали вкрай незадовільний рівень ліквідності за всіма показниками: коефіцієнт поточної ліквідності найвищий свій рівень мав наприкінці 2007 року, коли дорівнював 0,07 при вимогах нормативу в 1 та більше.

Швидка ліквідність також була завжди дуже далекою від норми та, якщо в 2005-2006 роках її рівень зростав (з 0,01 до 0,04). То 2007 року він знизився до рівня нижче 0,005.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності вище 0 жодного разу не піднявся.

Причина вкрай незадовільної ліквідності полягає в надвеликих сумах поточних зобов'язань (перевищують всю суму активів підприємства) та дуже невеликої частки оборотних активів підприємства в майні (не більше 7,5% як показав попередній аналіз структури активів).

Підприємство також є зовсім нестійким фінансово (табл. 10.6):

Таблиця 10.6 Аналіз показників фінансової стійкості ВСП „БМЕУ-2” у 2005 - 2007 роках

Коефіцієнт	Станом на 01.01. року	Відхилення	Нормативне значення
	2005	2006	2007	2008	за 2005 рік	за 2006 рік	за 2007 рік
Автономії	-0,08	0,06	-0,13	-0,12	0,14	-0,19	0,01	б 0,5
Залежності	1,08	0,94	1,13	1,12	-0,14	0,19	-0,01	б 0,5
Фінансового лівереджу	-14,42	13,16	-9,33	-10,11	27,59	-22,49	-0,78	б 1
Маневрування	13,59	16,29	-13,54	8,63	2,70	-29,82	22,17	0,5
Забезпеченості власними оборотними коштами	-85,97	-69,72	-55,29	-15,55	16,25	14,43	39,73	0,6 - 0,8

Аналіз джерел фінансування оборотних активів в розділі 7 засвідчив відсутність ВОК на підприємстві, причиною чого є від'ємне значення власного капіталу. Розраховані ж в таблиці 10.6 показники мають неадекватні значення через від'ємні величини власного капіталу, ВОК, які приймають участь у більшості розрахунків. Отже, ВСП „БМЕУ-2” має незадовільний фінансовий стан: неліквідний, нерентабельний, з кризовою фінансовою стійкістю та із зниженням оборотності, ділової активності.

11. Вивчення стану фінансового планування на підприємстві

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

установлення раціональних фінансових відносин з суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями та ін.;

визначення шляхів ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання;

виявлення та мобілізація резервів підвищення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

контроль за утворенням та використанням платіжних засобів.

В розрізі фінансового планування на базовому підприємстві:

визначаються необхідний обсяг фінансових ресурсів для підприємства, встановлюються оптимальні, індивідуально розраховані пропорції розподілу ресурсів на внутрішньогосподарські потреби, а також необхідність вкладання фінансових ресурсів з метою отримання прибутку;

виявляються резерви раціонального використання промислових потужностей, основних фондів, оборотних коштів з метою максимально можливого підвищення ефективності виробництва, його рентабельності, отримання прибутку;

визначаються фінансові взаємовідносини підприємства з державним бюджетом, банками.

Фінансовий план вважається ключовим розділом бізнес-плану, а його головною метою є розробка основних фінансових показників, які забезпечують вартісну форму вираження усім показникам, які включаються до бізнес-плану.

У практиці розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості:

У багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він містити відповідний перелік фінансових документів, у тому числі таблиці, графіки. Кожен з цих документів повинен мати стандартну форму, жорсткі вимоги до опрацювання цих документів спричиняються необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунку фінансових показників.

Інвестори та кредитори вимагають щоб фінансовий план складався на 3 роки, причому перші річні показники мали розмежування на щомісячну інформацію, а другий і третій роки - поквартальне вираження даних.

Рекомендується розробляти два варіанти фінансових показників: один має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, другий - враховувати повний потенціал бізнесу.

Таким чином, особливий інтерес до перспективного фінансового планування та складання фінансового плану пов'язаний з тим, що в останньому: узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану; кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях; обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Складанні фінансового плану відбувається у три етапи:

- аналіз очікуємого виконання фінансового плану поточного року;

- розгляд та вивчення виробничих, матеріальних показників, на основі яких був розрахований фінансовий показник;

- розробка проекту фінансового плану.

Метою складання фінансового плану є взаємоузгодженість доходів і видатків. За перевищення доходів над видатками сума перевищення спрямовується до резервного фонду. Коли витрати, які більші за доходи, уст-ся по підприємству, це свідчить про дефіцит фінансових ресурсів, які можливо отримати за рахунок залучених коштів, але втрачати додаткове фінансування у вигляді відсотків за кредити або самостійно прийнятого рішення.

Фінансовий план складається на один рік (інформація по кварталам). Порядок розрахунку окремих показників фінансового плану передбачає аналогічну методику, яка використовувалася на підприємстві на протязі звітного періоду. Але є й особливості. Підприємства, які не складають бізнес-план, виручку від реалізації визначають методом прямого рахунку, виходячи з запланованих обсягів, асортименту, або за допомогою укрупненного методу. В процесі складання балансу доходів і витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань з джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженнями коштів. Витрати на реалізацію, які передбачені в другому розділі балансу доходів і витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг. Аналітик повинен розрахувати суми ПДВ та акцизного збору.

З метою перевірки правильності складання балансу за узгодженістю його окремих доходних та витратних статей, а також подальшого контролю цільовим використанням окремих видів доходів та надходжень доцільно складати шаховий баланс у вигляді спеціальної перевірочної таблиці.

Скласти таблицю можливо лише при наявності балансу доходів та витрат, а також розрахунків до нього. При цьому розбивка та балансування цих статей проводиться на основі цільового призначення кожного джерела фінансування. По вертикалі групуються витрати за джерелами їх покриття, а по горизонталі розподіл доходів за напрямками їх використання. Існує методика складання шахового балансу доходів і витрат. Спочатку заповнюється підсумкова графа по вертикалі "Всього витрат", а потім - підсумкова графа по горизонталі "Всього доходів". При цьому дані підсумкових граф повинні дорівнювати один одному, а також загальному підсумку балансу доходів і витрат - фінансовому плану. Після встановлення тотожностей заповнюється перевірочна таблиця з усіма видами доходів та витрат з виконанням вимог їх економічного взаємозв'язку. Підсумки по горизонталі та вертикалі за кожним економічним взаємозв'язком повинні співпадати. Потім шахова таблиця співставляється з фінансовим планом та встановлюється джерела фінансування покриття витрат виробничого характеру, їх питома вага у власних коштах підприємства.

Для розробки фінансового плану розраховуються планові суми амортизаційних відрахувань, відрахувань у ремонтний фонд, прибутку, необхідного приросту оборотних коштів, необхідного приросту кредиторської заборгованості, яка постійно знаходиться у розпорядженні підприємства.

Платіжний календар - це документ, який в залежності від призначення передбачає термін виконання тих чи інших зобов'язані з боку комерційних клієнтів підприємства і з боку самого підприємства. Методика розробки платіжного календаря передбачає групування його на підставі терміну. Він може складатися один раз в декаду або у місяць.

Платіжний календар розробляється на підставі даних про: планові матеріали на випуск і реалізацію продукції; кошториси витрат на виробництво, договори постачання матеріальних ресурсів; строки виплати заробітної плати та інших виплат працівникам; строки сплати податків та обов'язкових платежів; кредитні угоди з банківськими установами в частині отримання кредитів і сплати відсотків по ним; дані про стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства; виписка з банківських рахунків.

Інший обов'язковий документ фінансового планування - касова заявка, яка складається щокварталу і надається в банк для узгодження грошових потоків між банком та підприємством, касова заявка в таких умовах є обов'язковою для всіх підприємств, а отже і фінансове планування відбувається як мінімум в цьому аспекті.

12. Науково-дослідна робота

Проведений в попередніх розділах аналіз виявив ряд негативних тенденцій в роботі базового підприємства, які спричинені як неефективним використанням основних фондів, так і результати діяльності, що впливають на його нераціональну та неефективну експлуатацію.

Показники стану основних фондів показали, що зростає їх зношеність, відповідно зменшується придатність, процеси оновлення і вибуття відбуваються все повільніше.

Показники ефективності використання показали від'ємну рентабельність основних фондів, проте спостерігається певне підвищення фондовіддачі у підсумку за три роки (з 0,5 до 0,6), що пояснюється більш низькими темпами росту залишкової вартості фондів у порівнянні із ростом обсягів реалізації за останній рік (103,3% проти 115,6%).

За результатами аналізу підприємству необхідно підрахувати резерви підвищення фондовіддачі та збільшення випуску продукції.

Підвищення фондовіддачі можливо за рахунок:

­ збільшення продуктивності обладнання;

­ збільшення активної частини основних виробничих фондів;

­ зниження вартості одиниці обладнання;

­ збільшення продуктивності праці робітника;

­ збільшення амортизації основних фондів.

Збільшення випуску продукції можливо за рахунок:

­ підвищення фондовіддачі;

­ оновлення основних фондів;

­ встановлення наявного обладнання;

­ введення в дію встановленого обладнання;

­ додержання планового фонду робітничого часу;

­ зростання коефіцієнту змінності.

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи:

- збільшення екстенсивного завантаження;

- підвищення інтенсивного навантаження.

Однак треба наголосити на двох важливих обставинах.

По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності, практично не є такими обмеженими.

По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату пов'язане зі значними інвестиціями, проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість невикористовуваного протягом доби устаткування нерідко сягає 15% - 20% загального його парку, а внутрішньозмінні простої становлять 10% - 15% робочого часу.

Це спричиняється:

– неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць;

– незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування;

– браком робітників тих чи інших професій;

– перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно-транспортними засобами тощо.

Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, а також виведення з експлуатації зайвого й неефективно використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи.

Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4% - 6% і модернізувати 6% - 8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці.

До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, належать також запровадження нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг.

Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування.

Досить істотні резерви ліпшого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів можна реалізувати з допомогою освоєння у стислі терміни проектних показників, уведення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування.

Найбільшою проблемою для нашого базового підприємства є наявність впродовж двох передостанніх років чистих збитків та невеликої суми чистого прибутку у 2007 році, яка не в змозі подолати значні суми непокритих збитків минулих років. Немаючи прибутку, підприємство не має власного джерела оновлення основних засобів, не є привабливим для інвесторів і має проблеми з отриманням кредитів банків. Тому одним з перших кроків підвищення ефективності діяльності є подолання збитковості.

Наступними кроками в удосконаленні управлінням основними засобами та їх фінансуванням мають стати:

списання повністю зношених основних засобів;

індексація основних фондів, що призведе як до збільшення основних фондів, так й до зростання власного капіталу підприємства, а крім того - до росту фінансових ресурсів держави в номінальному вираженні;

пошук джерел отримання додаткових доходів та прибутків, зокрема - розпочати надавати на комерційній основі робіт й послуг стороннім підприємствам й організаціям. Адже основний вид діяльності базового підприємства - будівництво - останніми роками є одним з найбільш прибуткових;

оновлення основних засобів за рахунок віднайдених резервів збільшення фінансових результатів та інших джерел фінансового забезпечення їх відтворення;

розглянути можливість та перспективи переходу на інші методи нарахування зносу, окрім податкового, який зараз використовується на підприємстві, що дозволить по бухгалтерському обліку маневрувати обсягами одного з основних джерел фінансування основних засобів - амортизаційних відрахувань;

дослідити й впровадити врахування морального зносу обладнання;

стосовно оптимізації джерел фінансування доцільно звернутись до державних органів з пропозицію відстрочення на 3 - 5 років поточних зобов'язань з державою як засновником підприємства або їх частини, адже БМЕУ-2 в будь-якому разі не зможе протягом найближчих 1-2 років перекрити надвеликі суми накопичених збитків минулих років, щоб розпочати розраховуватись по зобов'язанням з учасниками.

Приведемо розрахунки по удосконаленню управління джерелами фінансування відтворення основних засобів - амортизаційними відрахуваннями відповідно до пропозицій, наданих вище.

Найвищий рівень зносу мають групи машин і обладнання та інструментів. Це є дуже негативним моментом, оскільки для будівельних робіт основним засобом виробництва все ж таки є обладнання, інструменти та прилади.

Для цих груп основних фондів ліквідаційна вартість складається з залишків металів, інших запасних частин і матеріалів, а якщо підприємство після основного терміну експлуатації передбачає продати це обладнання, то воно має бути придатним для подальшого використання.

Придбати таке зношене обладнання можуть підприємства, які його використовуватимуть не часто і не для основного виробництва або за потребами іншими. За таких умов, на наш погляд, ліквідаційна вартість має складати близько 10% від первісної вартості. В такому разі, для машин і обладнання базового підприємства залишається доамортизувати 6%.

Запропонуємо підприємству доамортизувати визначені засоби, що мають досить тривалий термін використання, ліквідувати і на їх місце придбати нове.

Розрахуємо вартість нового обладнання та суму його зносу. Новим будемо вважати обладнання, що надійшло за останні чотири роки. Згідно приміток до фінансової звітності (форма №5).

Знос за податковим методом, що використовує підприємство, складе наступну суму (розрахунок розпочнемо з 2005 року, оскільки амортизувати об'єкт починають з періоду, наступного за періодом уведення до експлуатації, ми вважатимемо, що усе обладнання придбавалося у четвертому кварталі):

Таблиця 12.1 Розрахунок сум амортизації машин і обладнання ВСП „БМЕУ-2”, які надійшли на підприємство протягом останніх 4 років

Рік	Вартість обладнання, що амортизується на початок року, тис. грн.	Вартість придбаного обладнання, тис. грн.	Сума амортизаційних відрахувань за річною податковою ставкою, тис. грн.	Залишкова вартість розглядаємого обладнання, тис. грн.
2004		329,00		329,00
2005	329,00	330,00	82,25	576,75
2006	576,75	38,00	144,19	470,56
2007	470,56	116,00	117,64	468,92
Разом		813,00	344,08

З розрахунку можемо побачити, що відносно нове обладнання на підприємстві за первісною вартістю складає 813 тис. грн., його накопичений знос - 344,08 тис. грн., залишкова вартість - 468,92 тис. грн. В такому разі інші машини та обладнання за первісною вартістю складають 17571 тис. грн. (18384 - 813), їх знос - на рівні 15101 тис. грн. (15445 - 344), залишкова вартість, відповідно, - 2470 тис. грн.

Визначимо ліквідаційну вартість цього обладнання на рівні 10% первісної вартості:

= 1757,1 тис. грн.

Недоамортизована сума складає в такому разі:

2470 - 1757,1 = 712,9 тис. грн.

Пропонуємо всю цю суму „списати” через амортизацію протягом наступного року (амортизація за цією групою за останні роки складала від 322 тис. грн. до 779 тис. грн. на рік, тому сума ця не буде надто обтяжливою для собівартості), тобто визначити строк корисного використання цього обладнання на рівні одного року.

Отже, додаткові суми амортизації для наступного використання їх на оновлення за визначеними групами основних засобів збільшаться на 712,9 тис. грн.

Список використаних джерел

1. Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Положення, затверджене правлінням НБУ від 15.12.2004р. №637

2. Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку: Постанова Правління НБУ від 09.02.2005р. №32

3. про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція, затверджена постановою НБУ від 21.01.2004р. №22

4. Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Інструкція, затверджена Правлінням НБУ від 12.11.2003р. №492

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №397/3690

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318

9. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР

10. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997р. №283/97-ВР

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246

12. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991р. №1560-ХІІ

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 „Фінансові інвестиції”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. №91

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 „Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2000р. №288/4509

15. Про кредитування: положення, затверджене Правлінням НБУ від 28 вересня 1995р. №246

16. Міжнародні тенденції рейтингової діяльності // Фінансовий ринок України.-2008.-№12(26).-с.35-37